ПОСТАНОВА

Іменем України

11 грудня 2018 року

Київ

справа №820/16825/14

адміністративне провадження №К/9901/8964/18

Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду:

головуючого - Хохуляка В.В.,

суддів: Бившевої Л.І., Шипуліної Т.М.

розглянувши у попередньому судовому засіданні касаційну скаргу Державної податкової інспекції у Дзержинському районі м. Харкова Головного управління Міндоходів у Харківській області на постанову Харківського апеляційного адміністративного суду від 15.12.2014 (головуючий суддя - Бегунц А.О., судді - Ральченко І.М., Старостін В.В.) у справі за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Інтерпластика» до Державної податкової інспекції у Дзержинському районі м. Харкова Головного управління Міндоходів у Харківській області про визнання протиправним та скасування наказу,

встановив:

Товариство з обмеженою відповідальністю «Інтерпластика» (далі - ТОВ «Інтерпластика») звернулось до суду із позовом, в якому просило визнати протиправним та скасувати наказ Державної податкової інспекції у Дзержинському районі м. Харкова у Головного управління Міндоходів у Харківській області (далі - ДПІ у Дзержинському районі м. Харкова) від 16.09.2014 №1876 «Про проведення документальної виїзної позапланової перевірки ТОВ «Інтерпластика».

На обґрунтування зазначених позовних вимог ТОВ «Інтерпластика» посилалось на відсутність у відповідача правових підстав для призначення документальної позапланової виїзної перевірки.

Постановою Харківського окружного адміністративного суду від 23.10.2014 у задоволенні адміністративного позову відмовлено. Таке рішення обґрунтовано тим, що письмовий запит ДПІ у Дзержинському районі м. Харкова від 06.08.2014 №12796/10/20-30-22-01-22 був складений у відповідності до вимог діючого законодавства, у зв'язку з чим у позивача були відсутні підстави, визначені абзацом 5 пункту 73.3 статті 73 Податкового кодексу України, для звільнення від обов'язку надання відповіді на запит контролюючого органу. Не надавши таку відповідь, відповідачем стосовно ТОВ «Інтерпластика» законно було призначено перевірку. Крім того, суд першої інстанції зазначив, що наказ на проведення перевірки на момент звернення до суду вичерпав свою дію, оскільки ненормативні правові акти державного органу є актом одноразового застосування, який припиняє свою дію фактом їхнього виконання, тобто вони не можуть бути скасовані після їх виконання.

Постановою Харківського апеляційного адміністративного суду від 15.12.2014 рішення суду першої інстанції скасовано та ухвалено нове - про задоволення позову.

Висновок суду про задоволення позовних вимог мотивований тим, що податковим органом не доведено наявність обставин, які б слугували підставою для призначення позапланової виїзної перевірки. Так, недотримання податковим органом вимог законодавства при складенні запиту позбавило позивача можливості надати на нього відповідь, що призвело до видання наказу з порушенням вимог підпункту 78.1.1 пункту 78.1 статті 78 Податкового кодексу України.

Не погодившись із рішенням суду апеляційної інстанції, відповідач подав касаційну скаргу, в якій просить скасувати постанову Харківського апеляційного адміністративного суду від 15.12.2014 та залишити в силі постанову Харківського окружного адміністративного суду від 23.10.2014.

У касаційній скарзі ДПІ у Дзержинському районі м. Харкова наводить норми матеріального права, а саме: статей підпунктів 78.1.1 та 78.1.4 статті 78, пункту 81.1 статті 81 Податкового кодексу України, вказує на їх неправильне застосування судом та зазначає, що податковим органом дотримано процедуру призначення перевірки.

Позивач своїм процесуальним правом на подання відзиву на касаційну скаргу не скористався.

Переглядаючи оскаржуване судове рішення в межах доводів та вимог касаційної скарги, перевіряючи дотримання судом апеляційної інстанції норм процесуального права при встановленні фактичних обставин у справі та правильність застосування ним норм матеріального права, Верховний Суд дійшов висновку, що касаційна скарга задоволенню не підлягає з огляду на наступне.

У справі, що розглядається, суди встановили, що ДПІ у Дзержинському районі м. Харкова на підставі пунктів 73.3, 73.5 статті 73 Податкового кодексу України звернулась до ТОВ «Інтерпластика» з письмовим запитом від 06.08.2014 №12796/10/20-30-22-01-22 про надання пояснень та їх документального підтвердження з питань взаємовідносин із контрагентом - ТОВ «Еко Плюс» - за період листопад-грудень 2013 року та січень-лютий 2014 року, який отримано посадовою особою позивача 15.08.2014. Відповідь ТОВ «Інтерпластика» мало надати протягом 10 робочих днів з дня отримання запиту.

Фактичною підставою для направлення запиту стало надходження інформації, яка свідчить про порушення позивачем податкового законодавства по взаємовідносинам з ТОВ «Еко Плюс» та існування розбіжностей показників податкового кредиту та податкових зобов`язань, задекларованих позивачем у деклараціях з податку на додану вартість.

Листом від 28.08.2014 року позивач відмовився надавати пояснення та їх документальні підтвердження з посиланням на той факт, що письмовий запит складений з порушенням вимог пункту 73.3 статті 73 Податкового кодексу України, а саме: не містить конкретних обґрунтованих підстав для його направлення, з огляду на відсутність посилань на відомості про можливі порушення законодавства.

У зв'язку з ненаданням ТОВ «Інтерпластика» пояснень та їх документальних підтверджень, ДПІ у Дзержинському районі м. Харкова 16.09.2014 року було видано наказ №1876 «Про проведення документальної позапланової виїзної перевірки ТОВ «Інтерпластика».

Відповідно до пункту 73.3 статті 73 Податкового кодексу України (у редакції, чинній на момент виникнення спірних правовідносин) контролюючі органи мають право звернутися до платників податків та інших суб'єктів інформаційних відносин із письмовим запитом про подання інформації (вичерпний перелік та підстави надання якої встановлено законом), необхідної для виконання покладених на контролюючі органи функцій, завдань, та її документального підтвердження.

Такий запит підписується керівником (заступником керівника) контролюючого органу і повинен містити перелік інформації, яка запитується, та документів, що її підтверджують, а також підстави для надіслання запиту.

Письмовий запит про подання інформації надсилається платнику податків або іншим суб'єктам інформаційних відносин за наявності хоча б однієї з таких підстав: 1) за результатами аналізу податкової інформації, отриманої в установленому законом порядку, виявлено факти, які свідчать про порушення платником податків податкового, валютного законодавства, законодавства у сфері запобігання та протидії легалізації (відмиванню) доходів, одержаних злочинним шляхом, або фінансуванню тероризму та іншого законодавства, контроль за дотриманням якого покладено на контролюючі органи; 2) для визначення рівня звичайних цін на товари (роботи, послуги) під час проведення перевірок та в інших випадках, передбачених статтею 39 цього Кодексу; 3) виявлено недостовірність даних, що містяться у податкових деклараціях, поданих платником податків; 4) щодо платника податків подано скаргу про ненадання таким платником податків податкової накладної покупцю або про порушення правил заповнення податкової накладної; 5) у разі проведення зустрічної звірки; 6) в інших випадках, визначених цим Кодексом.

Платники податків та інші суб'єкти інформаційних відносин зобов'язані подавати інформацію, визначену у запиті контролюючого органу, та її документальне підтвердження протягом одного місяця з дня, що настає за днем надходження запиту (якщо інше не передбачено цим Кодексом). У разі коли запит складено з порушенням вимог, викладених в абзацах першому та другому цього пункту, платник податків звільняється від обов'язку надавати відповідь на такий запит.

Згідно з підпунктом 78.1.1 пункту 78.1 статті 78 Податкового кодексу України документальна позапланова перевірка здійснюється за наявності хоча б однієї з таких обставин: за наслідками перевірок інших платників податків або отримання податкової інформації виявлено факти, що свідчать про можливі порушення платником податків податкового, валютного та іншого законодавства, контроль за дотриманням якого покладено на контролюючі органи, якщо платник податків не надасть пояснення та їх документальні підтвердження на обов'язковий письмовий запит контролюючого органу, в якому зазначаються можливі порушення цим платником податків податкового, валютного та іншого законодавства протягом 10 робочих днів з дня отримання запиту.

Оцінюючи правомірність прийняття оскаржуваного наказу, суд апеляційної інстанції правильно врахував, що відповідач серед підстав надіслання запиту вказав пункт 73.5 статті 73 Податкового кодексу України, який передбачає право контролюючого органу проводити зустрічні звірки суб'єктів господарювання щодо платника податків, а також зазначив 10-денний строк для надання відповіді на запит.

Ці обставини не охоплюються випадком ненадання пояснень та їх документальних підтверджень на обов'язковий письмовий запит контролюючого органу, який, у свою чергу, призводить до виникнення підстав для призначення документальної позапланової перевірки.

Крім того, як вбачається з матеріалів справи, у запиті від 16.09.2014 №1876 не зазначено конкретних відомостей про виявлені факти за наслідками опрацьованої податковим органом податкової інформації, вказівок на виявлені недостовірні дані, на конкретну декларацію, в якій виявлена така недостовірність, тощо, що свідчить про можливі порушення позивачем або його контрагентом вимог податкового законодавства.

За правилами абзацу сьомого пункту 73.3 статті 73 Податкового кодексу України у разі коли запит складено з порушенням вимог, викладених в абзацах першому-п'ятому цього пункту, платник податків звільняється від обов'язку надавати відповідь на такий запит.

Поряд з цим, стосовно взаємовідносин з ТОВ «Еко Плюс» ТОВ «Інтерпластика» вказало на відсутність будь-яких розбіжностей між показниками податкової звітності з цим підприємством, адже відповідно до постанови Донецького окружного адміністративного суду від 04.06.2014 у справі №805/4236/14, яка залишена без змін ухвалою Донецького апеляційного адміністративного суду від 15.07.2014, визнано протиправними дії Індустріальної ОДПІ м. Харкова щодо коригування показників податкової звітності TOB «Еко Плюс» в інформаційних базах на підставі актів про неможливість проведення зустрічних звірок від 25.03.2014 №165/20-36-22-03/38876264 та від 23.05.2014 №336/20-36-22-03-07/38876264. Ці обставини контролюючим органом не спростовані.

Таким чином, оцінюючи відповідність оскаржуваного наказу податкового органу приписам частини третьої статті 2 Кодексу адміністративного судочинства України (у редакцій, чинній на момент виникнення спірних правовідносин), які закріплюють матеріально-правові засади діяльності суб'єкта владних повноважень, суд апеляційної інстанції дійшов правильного висновку, що оскаржуване рішення ДПІ у Дзержинському районі м. Харкова прийнято не на підставі та не у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України, з огляду на що обґрунтовано визнав його протиправним та скасував.

Доводи ДПІ у Дзержинському районі м. Харкова, викладені в касаційній скарзі, не спростовують висновків суду апеляційної інстанції про наявність підстав для скасування оскаржуваного наказу, а тому у задоволенні її касаційної скарги слід відмовити.

З огляду на викладене та враховуючи, що за правилами частини другої статті 341 Кодексу адміністративного судочинства України суд касаційної інстанції не має права встановлювати або вважати доведеними обставини, що не були встановлені у рішенні або постанові суду чи відхилені ним, вирішувати питання про достовірність того чи іншого доказу, про перевагу одних доказів над іншими, збирати чи приймати до розгляду нові докази або додатково перевіряти докази, судом апеляційної інстанції виконано всі вимоги процесуального законодавства, всебічно перевірено обставини справи, вирішено справу у відповідності з нормами матеріального права, постановлено обґрунтоване рішення, в якому повно відображені обставини, що мають значення для справи. Висновки суду про встановлені обставини і правові наслідки є вичерпними, відповідають дійсності, а тому підстав для їх перегляду з мотивів, викладених в касаційній скарзі, не вбачається.

Керуючись статтями 341, 343, 349, 350, 355, 356, 359 Кодексу адміністративного судочинства України, суд -

постановив:

Касаційну скаргу Державної податкової інспекції у Дзержинському районі м. Харкова Головного управління Міндоходів у Харківській області залишити без задоволення.

Постанову Харківського апеляційного адміністративного суду від 15.12.2014 залишити без змін.

Постанова набирає законної сили з дня її прийняття, та оскарженню не підлягає.

...........................

...........................

...........................

В.В. Хохуляк

Л.І. Бившева

Т.М. Шипуліна ,

Судді Верховного Суду