Судове рішення #7587945

Справа № 2-2861     2009 рік

  Р І Ш Е Н Н Я

                                                             ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

22 грудня  2009  року                    Білоцерківський міськрайонний суд Київської області  в складі  судді Дмитренко А.М. при секретарі  судового засідання  Ісаєвій Д.А. розглянувши  в відкритому судовому  засіданні в місті Білій Церкві залі суду № 1  справу за позовом  Акціонерного Банку «Київська Русь» до ОСОБА_1   про стягнення  заборгованості,-

                                            В С Т А Н О В И В:

Позивач звернувся до суду  з вказаним позовом мотивуючи тим, що  15.06.2007 року між позивачем та відповідачем було укладено кредитний договір, згідно з умовами якого позичальник отримала  кредит  в сумі 30 000 грн. терміном  до  15.06.2010  року, за користування кредитом встановлена плата в розмірі 26% річних, відповідно до умов  кредитного договору позичальник зобов’язувалася сплачувати кредит, проценти, нараховані за обслуговування кредиту, згідно графіка погашення заборгованості, однак  відповідачем умови кредитного договору не виконані, загальна сума заборгованості відповідача перед банком з нарахуванням процентів, пені  на 21.11.2008 року  становить 44084 грн.76 коп. Оскільки не дивлячись на неодноразові попередження банку про повернення заборгованості відповідачем умови договору не виконані, то позивач просив суд  стягнути з відповідача вказану суму заборгованості та судові витрати по справі.

В судовому засіданні представник позивача  за довіреністю підтримав  позовні вимоги.

Відповідач  в суді позов не визнала та пояснила, що вказану суму коштів в кредит не брала, кредитний договір з банком не підписувала, навіть не знає, де знаходиться у  смт. Рокитне відділення банку, ніколи там не була, яким чином виписка з її паспорта потрапила у матеріали банківської справи, пояснити не може.

Заслухавши пояснення представника позивача, відповідача, оглянувши матеріали справи, суд приходить до висновку, що позов до задоволення не підлягає  з наступних підстав.

Так, з матеріалів справи вбачається, що між позивачем в особі керуючого відділенням АБ «Київська Русь» у смт. Рокитне  та  відповідачкою 15 червня  2007 року  було укладено  кредитний договір  №  17940-38-07-2,   за умовами якого відповідачу було надано кредит  у сумі 30 000 грн. на споживчі цілі терміном до 15 червня 2010 року зі сплатою 26 % річних за користування кредитними коштами,  що стверджується копією кредитного договору.

Відповідно до п. 2.1 договору позичальник зобов’язаний погашати отриманий кредит щомісячно, в строк з 1-го по 20-те число відповідного місяця, згідно з графіком, визначеним у п.1.2 цього договору-по 833 грн. щомісячно. Остаточне погашення кредиту здійснити не пізніше 15 червня 2010 року.

Позичальник також зобов’язаний  сплачувати кредитодавцю відсотки за користування кредитом щомісячно, не пізніше 20-го числа місяця, наступного  за місяцем, за який вони нараховані, що передбачено п.2.3 даного договору.

Згідно п. 3.1  договору банк має право вимагати дострокового повернення кредиту, про що письмово повідомити позичальника в випадках: істотного порушення позичальником умов цього договору; утворення простроченої заборгованості за кредитом та /або відсоткам щонайменше на один календарний місяць.

В суді було також встановлено, що  на підставі заяви на видачу готівки від 15.06.2007 року за № 9482 від імені відповідачки ОСОБА_1  позичальнику було видано готівкою суму коштів -30 000 грн. згідно з умовами кредитного договору,  що стверджується копією цієї заяви в матеріалах справи, оригінал заяви оглядався в судовому засіданні, поясненнями представника позивача.

Як вбачається з матеріалів справи, позичальником були порушені умови кредитного договору щодо своєчасного  повернення  кредитних коштів  та сплати  відсотків  за користування кредитом, оскільки кошти на погашення кредиту позичальником практично не вносилися.

Наведене підтверджується  копією вимоги позивача на ім’я відповідача від 29.10.2008 року,  розрахунком кредиторської заборгованості відповідача,  який проведено позивачем за станом 21.11.2008 року, випискою по особовому рахунку позичальника.

Згідно ч.1 ст.509 ЦК України зобов’язанням є правовідношення, в якому одна сторона /боржник/ зобов’язана вчинити на користь другої сторони /кредитора/ певну дію /передати майно, виконати роботу,  надати послугу, сплатити гроші тощо/ або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов’язку.

За ст.526 ЦК України зобов’язання має виконуватись належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу.

В ст.610 ЦК України передбачено, що порушенням зобов’язання є його  невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов’язання /неналежне виконання/.

Відповідно до ст.611 ЦК України, у разі порушення зобов’язання настають правові наслідки, встановлені договором  або законом, зокрема: припинення зобов’язання внаслідок односторонньої відмови від зобов’язання або розірвання договору; зміна умов зобов’язання; сплата неустойки; відшкодування збитків та моральної шкоди.

За ст.1054 ЦК України за кредитним договором банк або інша фінансова установа /кредитодавець/ зобов’язується надати грошові кошти /кредит/ позичальникові у розмірі та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов’язується повернути кредит та сплатити проценти.

Згідно розрахунку позивача заборгованість за кредитним договором станом на 21.11.2008 року становить 44 084 грн.76 коп. з нарахуванням процентів та штрафів.

А тому суд вважає, що вимоги позивача про дострокове стягнення суми заборгованості за кредитним договором є обґрунтованими, оскільки  позичальником були порушені умови кредитного  договору.

Але судом за клопотанням відповідачки по справі було призначено судову почеркознавчу експертизу, на вирішення якої поставлено питання: чи виконаний підпис на вказаному кредитному договорі  та на заяві про видачу готівки  від імені ОСОБА_1 нею особисто чи іншою особою.

Відповідно до висновку експерта від 18.11.2009 року № 675,  підписи в графі «підпис отримувача» заяви на отримання готівки та в графі «Позичальник»   кредитного договору напроти надрукованого прізвища з ініціалами « Т.В. Дудка» вірогідно виконані не ОСОБА_1, а іншою особою.

Судом приймаються також до уваги ті обставини, що в мотивувальній частині висновку експерта вказано на те, що рукописні записи в заяві-клопотанні на отримання кредиту, яку було надано на дослідження експерту,  виконані не ОСОБА_1 Тобто, підписи, що досліджуються, вірогідно виконані особою, яка виконала рукописні записи в графах заяви клопотання на отримання кредиту.

Отже, як слідує з висновку експерта, підписи на кредитному договорі та заяві на видачу готівки, які досліджуються, виконані особою, яка заповнювала графи в заяві-клопотанні на отримання кредиту, яку повинна була б писати саме ОСОБА_1 в разі одержання нею вказаного вище кредиту та при укладенні кредитного договору.

Як вбачається з висновку експертизи, її виконав експерт, який має кваліфікацію судового експерта  з правом проведення почеркознавчої експертизи, експерт вказав на те, які саме йому було надано зразки почерку та підпису ОСОБА_1, в досліджувальній частині висновку експертизи вказано на відомості про об’єкт дослідження, застосовані методи дослідження, дано експертну оцінку результатів дослідження, дані  роз’яснення  до них.

Отже, висновок почеркознавчої експертизи виконано з додержанням вимог діючого законодавства, а тому він приймається судом до уваги при вирішенні даного спору.

Згідно ч.3 ст.10, ч.1 ст.60 ЦПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом.

А саме безспірних доказів, які б підтверджували той факт, що саме ОСОБА_1 уклала з банком  вказаний вище  кредитний договір і одержала кредит в сумі 30 000 грн., позивачем до суду не було надано.

А тому суд вважає за можливе відмовити в задоволенні позову за його необґрунтованості.

На підставі ст.ст.79,88 ЦПК України суд вважає також за можливе витрати за проведення почеркознавчої експертизи на користь експертної установи в розмірі                           253 грн. 54 коп.  згідно наданого розрахунку  стягнути з позивача, оскільки в задоволенні позову було відмовлено.

Керуючись ст.ст.509,526, 610,611,1050 ЦК України, ст.ст.10, 60, 81, 88, 209, 212-215    ЦПК України,  суд -

                                     В И Р І Ш И В:

В задоволенні позову відмовити.

Стягнути з Акціонерного Банку «Київська Русь» на користь Науково-дослідного експертно-криміналістичного центру при ГУ МВС України в Київській області /Банк УДК в Київській області, ЗКПО  25574713, р/р 35222002000460, МФО 821018/ кошти в сумі 253 грн.54 коп. за проведення почеркознавчої експертизи.

Рішення може бути оскаржене до апеляційного суду Київської області через Білоцерківський міськрайонний суд протягом  двадцяти днів після подання заяви про апеляційне оскарження, яка може бути подана до суду протягом десяти днів з дня проголошення рішення.

                             Суддя                                  Дмитренко А.М.

Коментарі
Коментарі відсутні
Потрібна автентифікація

Потріблно залогінитись, щоб коментувати

Логін Реєстрація