ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ЧЕРКАСЬКОЇ ОБЛАСТІ
-------------------------------------------------------------------------------------------------------------------ПОСТАНОВА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
Справа № 11/1560а
"16" червня 2007 р., 10 год. 00 хв. м. Черкаси
Господарський суд Черкаської області в складі: головуючого судді Довганя К.І., при секретарі судового засідання –Анастас”євій Л.В., за участю представників сторін: від позивача –Бас В.М. за довіреністю, від відповідача –Білоус В.Ю. за довіреністю, розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Черкаси справу за адміністративним позовом державного підприємства „Валяльно-повстяна фабрика” до державної податкової інспекції у м. Черкаси про визнання нечинним рішення ,
ВСТАНОВИВ:
Заявлено позов про скасування податкового повідомлення-рішення відповідача від 07.12.2006 р. №0012141502/0 яким до позивача застосовано штрафні(фінансові) санкції за порушення граничних строків сплати узгодженого податкового боргу. В обгрунтування заявлених вимог позивач послався на те, що застосовані до нього санкції є згідно вимог ст. 250 ГК України адміністративно-господарськими, а тому можуть бути застосовані протягом шести місяців з моменту виявлення порушення але не пізніше одного року з дня вчинення порушення.
Щодо названих у податковому повідомленні-рішенні порушень позивач доводів щодо їх відсутності суду не навів.
Представник позивача в судовому засіданні позов підтримала з підстав, викладених у ньому.
Відповідач у відзиві на позов та його представник у судовому засіданні заперечуючи проти позову, послались на наступні обставини.
Застосовані до позивача за оспорюваним податковим повідомленням-рішенням штрафні(фінансові) санкції не є адміністративно-господарськими санкціями в розумінні ст. 250 ГК України, оскільки вказаний кодекс не поширює свою дію на податкові відносини.
Суд, заслухавши пояснення представників сторін, оцінивши наявні у справі докази встановив наступне.
06.12.2006 посадовими особами відповідача було проведено перевірку дотримання позивачем граничних строків сплати узгодженого податкового боргу, за результатами якої складено акт № 2149/15-210. В ході перевірки було встановлено, що позивачем сплачено узгоджену суму податкового зобов'язання по податку на додану вартість із затримкою 1631 календарних дня граничного строку сплати. Так підприємством були несвоєчасно сплачені узгоджені податкові зобов'язання з податку на додану вартість, визначені у податкових деклараціях з податку на додану вартість від 12 червня 2002 року № 48657 в сумі 1216 грн., від 18 липня 2002 року № 66534 в сумі 3323 грн., від 06 серпня 2002 року № 76250 в сумі 5365 грн., від 06 вересня 2002 року № 87000 в сумі 1718 грн., від 08 жовтня 2002 року № 96642 в сумі 1459 грн., від 11 листопада 2002 року № 1 17449 в сумі
5724 грн., від 17 грудня 2002 року № 128876 в сумі 956 грн., від 15 січня 2003 року № 139849 в сумі 8601 грн., від 12 лютого 2003 року № 5573 в сумі 2380 грн., від 16 квітня 2003 року № 23361 в сумі 242 грн., від 16 травня 2003року № 37053 в сумі 17562 грн., від 17 червня 2003 року № 41301 в сумі 552 грн., від 17 липня 2003 року № 54291 в сумі 727 грн., від 18 серпня 2003 року № 66237 в сумі 1624 грн., від 17 вересня 2003 року № 70357 в сумі 1598 грн., від 08 жовтня 2003 року № 75445 в сумі 662 грн., від 17 листопада 2003 року № 94668 в сумі 502 грн., від 18 грудня 2003 року № 101140 в сумі 206 грн., від 20 січня 2004 року № 116652 в сумі 3188 грн., від 20 лютого 2004 року № 7292 в сумі 706 грн., від 18 березня 2004 року № 11054 в сумі 1447 грн., від 20 квітня 2004 року № 24700 в сумі 504 грн., від 18 травня 2004 року № 34920 в сумі 237 грн., від 17 червня 2004 року № 39309 в сумі 453 грн., від 12 серпня 2004 року № 63215 в сумі 7713 грн., від 16 вересня 2004 року № 68631 в сумі 485 грн., від 18 жовтня 2004 року № 81864 в сумі 480 грн., від 19 листопада 2004 року № 97776 в сумі 829 грн., від 15 грудня 2004 року № 102679 в сумі 492 грн., від 20 січня 2005 року № 123645 в сумі 1851 грн., від 17 лютого 2005 року № 6404 в сумі 173 грн. від 15 березня 2005 року № 11602 в сумі 711 грн., від 20 квітня 2005 року № 203385 в сумі 5472 грн., від 17 травня 2005 року № 209985 в сумі 925 грн., від 14 червня 2005 року № 218130 в сумі 452 грн., від 20 липня 2005 року № 243106 в сумі 655 грн., від 16 серпня 2005 року № 269175 в сумі 436 грн., від 20 вересня 2005 року № 279161 в сумі 457 грн., від 20 жовтня 2005 року № 309870 в сумі 401 грн., від 17 листопада 2005 року № 329874 в сумі 854 грн., від 13 грудня 2005 року № 335718 в сумі 405 грн., від 19 січня 2006 року № 369713 в сумі 677 грн., від 20 лютого 2006 року № 10625 в сумі 263 грн., від 20 березня 2006 року № 18714 в сумі 794 грн., від 18 квітня 2006 року № 41630 в сумі 873 грн., від 15 травня 2006 року № 62094 в сумі 746 грн., від 20 червня 2006 року № 73277 в сумі 944 грн., від 19 липня 2006 року № 99887 в сумі 1154 грн., від 16 серпня 2006 року № 119198 в сумі 1362 грн., в уточнюючому розрахунку від 09 лютого 2006 року № 6451 в сумі 2000 грн., в рішеннях про правонаступництво від 10 квітня 2003 року в сумі 13687 грн. 62 коп., від 12 травня 2003 року в сумі 1302 грн. 80 коп., від 16 липня 2003 року в сумі 1180 грн. 80 коп., висновках від 25 квітня 2003 року в сумі 4152 грн. 24 коп.. від ЗО квітня 2003 року в сумі 17439 грн. 46 коп.,
Фактично узгоджені суми податкового боргу підприємство сплатило у листопаді 2006 року платіжним дорученням від 30.11.2006 року № 423, з затримкою більшою 90 календарних днів, наступних за останнім днем граничного строку сплати узгодженої суми податкового зобов'язання.
Встановлені перевіркою обставини були оцінені відповідачем як порушення п. п 5.3.1 п.5.3 ст.5 Закону України "Про порядок погашення зобов'язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами" від 21.12.2000р. № 2181-ІІІ(далі Закон 2181).
На підставі акта перевірки відповідач 07.12.2006 р. прийняв податкове повідомлення – рішення №0012141502/0, яким застосував до позивача штрафні(фінансові) санкції за затримку на 1631 днів строків сплати узгодженого податкового зобов’язання –4148988,78 грн. земельному податку у розмірі 50% на суму 74494,41 грн.
Ст.ст. 1, 5, 17 Закону 2181 містять наступні положення.
Податкове зобов'язання - це зобов'язання платника податків сплатити до бюджетів або державних цільових фондів відповідну суму коштів у порядку та у строки, визначені цим Законом або іншими законами України.
Штрафна санкція (штраф) - це плата у фіксованій сумі або у вигляді відсотків від суми податкового зобов'язання (без урахування пені та штрафних санкцій), яка справляється з платника податків у зв'язку з порушенням ним правил оподаткування, визначених відповідними законами.
Платник податків зобов'язаний самостійно сплатити суму податкового зобов'язання, зазначену у поданій ним податкові декларації, протягом десяти календарних днів, наступних за останнім днем відповідного граничного строку, передбаченого підпунктом 4.1.4 пункту 4.1 статті 4 цього Закону для подання податкової декларації.
У разі коли платник податків не сплачує узгоджену суму податкового зобов'язання протягом граничних строків, визначених цим Законом, такий платник податку зобов'язаний сплатити штраф, зокрема, при затримці, що є більшою 90 календарних днів, наступних за останнім днем граничного строку сплати узгодженої суми податкового зобов'язання, - у розмірі п'ятдесяти відсотків погашеної суми податкового боргу. При цьому, застосування штрафних санкцій відповідно до вищевказаної норми Закону за порушення строків сплати розстрочених сум податкового боргу на підставі статті 18 зазначеного Закону не передбачено (Податкове роз'яснення, затверджене наказом Державної податкової адміністрації України від 07.10.2005 № 434).
Статтею 250 Господарського кодексу України, на яку посилається позивач, передбачено, що адміністративно-господарські санкції можуть бути застосовані до суб'єкта господарювання протягом шести місяців з дня виявлення порушення, але не пізніш як через один рік з дня порушення цим суб'єктом встановлених законодавчими актами правил здійснення господарської діяльності, крім випадків, передбачених законом.
Однак, виходячи зі змісту статті 1 Господарського кодексу, зазначений Кодекс визначає основні засади господарювання в Україні й регулює господарські відносини, що виникають у процесі організації та здійснення господарської діяльності між суб'єктами господарювання, а також між цими суб'єктами та іншими учасниками відносин у сфері господарювання.
Учасниками відносин у сфері господарювання відповідно до статті 2 Господарського кодексу поряд з суб'єктами господарювання є органи державної влади та органи місцевого самоврядування, наділені господарською компетенцією.
У правовідносинах стосовно застосування штрафних санкцій, передбачених підпунктом 17.1.7 пункту 17.1 статті 17 Закону України "Про порядок погашення зобов'язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами", органи державної податкової служби не виступають суб'єктом, наділеним господарською компетенцією, і безпосередньо не здійснюють організаційно-господарських повноважень щодо суб'єкта господарювання.
Згідно статті 4 Господарського кодексу не є предметом регулювання цього Кодексу адміністративні та інші відносини управління за участі суб'єктів господарювання, в яких орган державної влади або місцевого самоврядування не є суб'єктом, наділеним господарською компетенцією, і безпосередньо не здійснює організаційно-господарських повноважень щодо суб'єкта господарювання.
Виходячи з приписів наведеного вище законодавства та фактичних обставин справи суд приходить до наступних висновків.
Враховуючи вищезазначене, дія статті 250 Господарського кодексу не поширюється на строки застосування штрафних санкцій, передбачених підпунктом 17.1.7 пункту 17.1 статті 17 Закону 2181, оскільки ці санкції не є адміністративно-господарськими.
Беручи до уваги викладене, суд приходить до висновку, що відповідач згідно вимог ст. 71 КАС України довів суду, що проведена ним перевірка позивача є правомірною, а прийняте за її результатами податкове повідомлення-рішення відповідає приписам наведеного вище законодавства.
За таких обставин позовні вимоги є не обгрунтованими та такими, що задоволенню не підлягають.
Керуючись ст.ст.160, 161-163 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -
ПОСТАНОВИВ:
У позові відмовити повністю.
Постанову може бути оскаржено до Київського апеляційного адміністративного суду.
Про апеляційне оскарження постанови може бути подана до Київського апеляційного адміністративного суду через господарський суд Черкаської області заява про апеляційне оскарження протягом десяти днів з дня проголошення постанови і апеляційна скарга протягом двадцяти днів після подання заяви про апеляційне оскарження. Апеляційна скарга може бути подана без попереднього подання заяви про апеляційне оскарження, якщо скарга подається у строк, встановлений для подання заяви про апеляційне оскарження.
Суддя К.І.Довгань