Справа № 2-41/2010 р.

                                                        Р І Ш Е Н Н Я

                     І М ’Я М    У К Р А Ї Н И  

21 січня 2010 року          Запорізький районний суд Запорізької області

у     складі:  головуючого – судді :   Гончаренко П.П.,

                   при секретарі                           Бєлоусовій Ю.Г.,

                   за участю представника          ОСОБА_1,

                                                                      ОСОБА_2,    

розглянувши у відкритому судовому засіданні  у залі суду цивільну справу за позовом ОСОБА_3 до ОСОБА_4 про стягнення суми боргу, суд –

                      В С Т А Н О В И В :

    Позивач звернувся до суду з позовом до відповідача про стягнення суми боргу, який був уточнений, вказавши, що 29.12.2006 р. відповідач ОСОБА_4 позичив у позивача ОСОБА_3 8500доларів США, що підтверджується розпискою від 29.12.2006 р. Відповідач зобов”язався повернути позику до 05.05.2007 р.

    У зазначений термін відповідач позику не повернув. На мої неодноразові прохання повернути позику відповідач не реагує.  Гроші позивачу не повернуті до теперішнього часу.

    Відповідач зобов”язаний сплатити три відсотки річних від простроченої суми. Станом 06.02.2009 р. відсотки за період прострочки станом на 06.02.2009 р. складають 449,92 доларів США. Сума боргу за комерційним курсом продажу долара США складає 76330 грн. Три відсотки річних за комерційним курсом продажу долара США складають 4040 грн. Сума боргу з урахуванням трьох відсотків складає 80370 грн. Крім цього, позивач був вимушений звернутися за правовою допомогою, витрати на яку склали 400 грн.

    Також порушення прав позивача спричинило йому моральну шкоду, у зв”язку з тривалим нервовим напруженням. Позивач не очікував від відповідача такої поведінки, був глибоко пригнічений у своїх уявленнях про порядність Позивач довіряв йому як товаришу, а відповідач скористався його довірою у корисливих цілях. Позивачу довелося неодноразово розшукувати відповідача, телефонувати йому з проханням повернути гроші. Відповідач повідомляв, що грошей для повернення боргу немає. Негативні емоції вплинули на спокій і стан здоров”я позивача. Були порушені його стосунки з батьками.

    Позивачем була втрачена вигода, тобто той дохід та прибуток, який він міг би отримати і які не отримав внаслідок дії незалежних від позивача обставин. Завдану позивачу винними діями відповідача моральну шкоду позивач оцінює у 3000 грн.

У судовому засіданні позивач та представник позивача позовні вимоги змінив і прохає суд стягнути з відповідача суму позики в розмірі 69955 грн., три відсотки річних за період прострочки в сумі 6295 грн., моральну шкоду в сумі 3000 моральної шкоди, витрати на правову допомогу в сумі 400 грн., суму державного мита та витрати на ІТЗ розгляду справи в сумі 888 грн.

Відповідач визнав, що отримав гроші раніше, але отримав їх на спільне підприємство, тобто на закупівлю металу та його переробку. При написанні розписки, він грошей не отримував, тому вважає, що на цій підставі ця розписка не є дійсною.

    Судом, на підставі наданих позивачем документів, встановлено, що згідно розписки, що є в матеріалах справи (а.с. 6), написаної власноручно ОСОБА_4 та підписаної ним, він зайняв 8500 доларів США 29.12.2006 р. та зобов”язався повернути до 05.05.2007 р. рівними частками 5-го числа щомісячно, починая з 05.02.2007 р., розмір разового платежу 2125 доларів США.

Згідно розрахунку відсотків, загальна сума процентів за договором складає 449,92 доларів США.

Згідно довідки № 482, виданої 06.05.2009 р. ВАТ “Державним ощадним банком України” Філія – Орджонікідзевське відділення № 7717, на 06.02.2009 р. з 08-00 год. був встановлений курс продажу долару США 833,00 грн. за 100 доларів США згідно Розпорядження в.о. Голови правління Про встановлення курсів купівлі та продажу іноземних валют за гривні в установах Запорізького обласного управління ВАТ “Ощадбанк” № 681 від 05.02.2009 р., з 12-00 год. – 830,00 грн. за 100 доларів США згідно Розпорядження в.о. голови правління № 714 від 06.02.2009 р.

Згідно ст. 524 ЦК України, зобов”язання має бути виражене у грошовій одиниці України – гривні. Сторони можуть визначити грошовий еквивалент зобов”язання в іноземній валюті.

Згідно ст. 525 ЦК України, одностороння відмова від зобов”язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.

Згідно ст. 526 ЦК України, зобов”язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства.

Згідно ст. 625 ЦК України, боржник не звільняється від відповідальності за неможливість виконання ним грошового зобов”язання. Боржник, який прострочив виконання грошового зобов”язання, на вимогу кредитора зобов”язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір не встановлений договором або законом.

    Виходячи з усього вищезазначеного, суд вважає, що позовні вимоги позивача в частині стягнення суми позики в розмірі 69955 грн. та трьох відсотків річних за період прострочки в розмірі 6295 грн. необхідно задовольнити, а у задоволенні інших позовних вимог необхідно відмовити, виходячи з наступного.

    Згідно п.3 Постанови Пленуму Верховного Суду України № 4 від 31.03.1995 р. “Про судову практику в справах про відшкодування моральної (немайнової) шкоди” (зі змінами), під моральною шкодою слід розуміти втрати немайнового характеру внаслідок моральних чи фізичних страждань, або інших негативних явищ, заподіяних фізичній чи юридичній особі незаконними діями або бездіяльністю інших осіб. Відповідно до чинного законодавства моральна шкода може полягати, зокрема: у приниженні честі, гідності, престижу або ділової репутації, моральних переживаннях у зв”язку з ушкодженням здоров”я, у порушенні права власності, прав, наданих споживачам, інших цивільних прав, у зв2язку з незаконним перебуванням під слідством і судом, у порушенні нормальних життєвих зв”язків через неможливість продовження активного громадського життя, порушенні стосунків з оточуючими людьми, при настанні інших негативних наслідків.

    Згідно п.4 вищезазначеної Постанови, у позовній заяві про відшкодування моральної (немайнової) шкоди має бути зазначено, в чому полягає ця шкода, якими неправомірними діями чи бездіяльністю її заподіяно позивачеві, з яких міркувань він виходив, визначаючи розмір шкоди, та якими доказами це підтверджується.

    Позивачем не доведено факт заподіяння моральної шкоди та її розмір.

    Позивачем не додано ніяких підтверджуючих документів в підтвердження витрат на правову допомогу в сумі 400 грн.

  На підставі викладеного, суд вважає, що позовні вимоги ОСОБА_3 підлягають задоволенню частково.

  Керуючись ст. ст. 7, 10, 11, 60, 88, 207, 209, 212-215 ЦПК України, ст.ст. 524, 525, 526, 625, 1046-1050 ЦК України, Постанова Пленуму Верховного Суду України № 4 від 31.03.1995 р. “Про судову практику в справах про відшкодування моральної (немайнової) шкоди” (зі змінами),  суд –

   В И Р І Ш И В :

Позовні вимоги ОСОБА_3 задовольнити частково.

  Стягнути з Стягнути з ОСОБА_4 на користь ОСОБА_3 в рахунок відшкодування боргу суму в розмірі 69955 (шістдесят дев”ять тисяч дев”ятсот п”ятдесят п”ять) гривень 00 коп., три відсотки за період прострочки у сумі 6295 (шість тисяч двісті дев”носто п”ять) гривень 00 коп.

В задоволенні інших позовних вимог відмовити.

  Рішення може бути оскаржено протягом 10 днів з дня його проголошення шляхом подачі заяви про його апеляційне оскарження, а протягом 20 днів з дня подання такої заяви може бути подана  апеляційна скарга через суд першої інстанції.  

Суддя:                                                            П.П.Гончаренко