ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД МИКОЛАЇВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

_______________________________________________________________________________________________________________________________________________________________

 

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

 

Р І Ш Е Н Н Я

"11" серпня 2006 р.

Справа № 11/304/06

 

За позовом:  СПД-фізична особа ОСОБА_1

(АДРЕСА_1)

До відповідача: Ф/г “Курсор”

(56300, Миколаївська обл.., смт.Врадієвка, вул.Героїв Врадієвки, 91)

Суддя Василяка К.Л.

П Р Е Д С Т А В Н И К И:

Від позивача: ОСОБА_1 -приватний підприємець, ОСОБА_2 - дов. від  04.07.2006р.

Від  відповідача: ОСОБА_5 -голова ф/г, Куликов І.В. -  ордер від 4.07.2006р.

СУТЬ СПОРУ:  стягнення 63800,0 грн. передплати та 21000,0 грн. штрафу

 

Відповідач відзив на позов не надав. У судових засіданнях проти позовних вимог заперечує посилаючись на те, що спірний договір він не підписував, а отримані від відповідача кошти передав на прохання ОСОБА_3 приватній особі ОСОБА_4 який, в свою чергу, з всієї суми вніс 49700 грн. в касу СВК „Куйбишева”.

Під час розгляду справи позивач уточнив позовні вимоги, просить визнати недійсним договір купівлі продажу від 22.09.2005р. та зобов'язати відповідача повернути 63800,0 грн.

У судовому засіданні 10.08.2006р. у відповідності до ст. 77 ГПК України було оголошено перерву.

          Заслухавши представників сторін,   вивчивши надані ними матеріали,  суд -

В С Т А Н О В И В:

В обґрунтування первісних позовних  позивач посилався на те, що 22 серпня 2005 року сторони уклали договір купівлі-продажу, за умовами якого фермерське господарство “Керсор” зобов'язалось продати суб'єкту підприємницької діяльності ОСОБА_1 насіння соняшнику в кількості 63800 кг по ціні 1000 грн. за 1000 кг на загальну суму 63800 грн. не пізніше 20 вересня 2005 року а покупець сплатити вартість товару  не пізніше 26 серпня 2005 року.

Платіжним дорученням №НОМЕР_1 покупець перерахував продавцю 63800,0 грн., що визнано сторонами та підтверджено платіжним доручення №НОМЕР_1.

Призначення платежу в названому платіжному дорученні сказано -  „за насіння соняшнику згідно рахунку №НОМЕР_2”

Відповідно до приписів ст. 526 ЦК України зобов'язання повинні виконуватись належним чином відповідно до умов договору.

На день розгляду справи відповідач насіння соняшнику не поставив.

В подальшому позивач змінив позовні вимоги, оскільки відповідач заявив, що він не підписував спірний договір, отже ввів її в оману, просить визнати недійсним договір та зобов'язати відповідача повернути грошові кошти.

Не погоджуючись з позовними вимогами відповідач посилається на те, що спірний договір він не підписував, хто вчинив підпис від його імені йому не відомо, доручень нікому не видавав.

Отримати грошові кошти та перевести їх в готівку його прохав ОСОБА_3, який є чоловіком ОСОБА_1.

Отримані ним від позивача грошові кошти в сумі 63800,0 грн. були передані приватній особі -ОСОБА_4, який вніс 49700,0 грн.  в касу СВК „Куйбишева”, що підтверджується квитанцією до прибуткового касового ордеру № НОМЕР_3.

Як на підтвердження своїх пояснень відповідачем надано до суду копію договору купівлі-продажу від 25.08.2005р. укладеному між СВК „Куйбишева” та ПП ОСОБА_1, за умовами якого ПП ОСОБА_1 придбала у СВК насіння соняшнику у кількості 71 тонна, яке продавець повинен був поставити до 25.08.2005р., по ціні 700,0 грн. за тону на суму 49700,0 грн., які покупець зобов`язався сплатити готівкою не пізніше 26.08.2005р. Як розпорядився ОСОБА_4 різницею грошей в сумі 14100,0 грн. йому не відомо, але зі слів останнього, ця сума є його винагородою за надані послуги ОСОБА_3.

У судове засідання 10.08.2006р. прибув ОСОБА_4, який пояснив, що він не може бути представником третьої особи оскільки СГВК „Куйбишева” вже ліквідовано і виключено з реєстру. Але пояснив суду, що господарство в 2005 році не мало готівки для розрахунку з комбайнерами і було прийнято рішення продати посіви соняшнику, тільки за готівку. Такого покупця було знайдено в особі ОСОБА_3, який прибув в господарство та оглянув посіви. Саме він підписав договір від 25.08.2006 року від імені ОСОБА_1, але на цю обставину він не звернув увагу, хоча ОСОБА_1 не бачив. Розрахунки за цим договором покупець провів шляхом внесення готівки в касу СГВК, але хто вніс кошти він не знав. Майно підприємства на той час було в податковій заставі і отримати кошти за продані посіви шляхом перерахування їх на розрахунковий рахунок було не вигідно, оскільки розпорядитись ними самостійно та провести розрахунки з комбайнерами було неможливо.

Під час розгляду справи, суд заслухав пояснення ОСОБА_4,  який пояснив, що на прохання голови СВК „Куйбишева” знайшов покупця посівів соняшнику в особі ОСОБА_3 по ціні 700 грн. за 1 га при умові оплати їх готівкою. Останній погодився придбати їх по ціні 1000 грн. за 1 га. Тобто, за послуги посередника йому з його знайомим повинно було дістатись 14100 грн.

Отримавши від ОСОБА_5 63800,0 грн. він вніс в касу СГВК „Куйбишева” 49700,0 грн., а різницю залишив собі, при цьому вважає, що ОСОБА_3 розрахунки з ним за надану послугу в повному обсязі не провів.

Приймаючи рішення по справі судом взято до уваги наступне.

Відповідач категорично заперечує свій підпис під текстом договору від 22.08.2005р. та пояснює, що цей договір він не підписував і ніяких зобов'язань перед позивачем щодо поставки насіння соняшнику у нього не було.

На підтвердження своїх заперечень ним надані до суду оригінали зразків його підписів в наступних документах: паспорт, громадянина України, акт на виконання робіт ф/г „Курсор” в квітні місяці 2003р,; додаток №НОМЕР_4 до кредитного договору № НОМЕР_5; договір застави автотранспорту від 20.01.2006р.

Суд оглянувши вищеназвані документи  вважає за можливим зробити висновок про те, що надані відповідачем зразки його підпису суттєво відрізняються від його підпису в спірному договорі.

Наявність печатки господарства на спірному договорі не є свідченням того, що він був підписаний повноважною особою, оскільки за своїм призначенням повинна засвідчувати підпис особи, яка підписала документ, що в даному випадку не відповідає дійсним обставинам.

Між тим, особу, яка підписала договір від 22.08.2205р. між позивачем та відповідачем не встановлено.

Враховуючи, що позивач не надав чітких пояснень щодо обставин підписання спірного договору, суд вважає, що позивачем цей факт не доведено.

За таких обставин, беручи до уваги, що сторони фактично не досягли ніяких істотних умов господарського договору.

Досягнення всіх істотних умов договору скріплюється підписом осіб, які бажають укласти договір. Такого бажання у відповідача не було.

Отже, спірний договір не відповідає вимогам викладеним в статті 203 ЦК України.

Отримання відповідачем грошових коштів від відповідача не може бути оцінено, як схвалення умов договору, оскільки відповідач переслідував зовсім інші цілі не маючи на меті поставку позивачу соняшнику, а фактично надав послуги з отримання готівки з розрахункового рахунку під закупку сільськогосподарської продукції, яку за названі кошти не мав наміру придбання.

За таких обставин, суд приходить до висновку, що спірну угоду слід вважати не укладеною, тобто такою, що не породжує прав та обов'язків сторін.

Отже, суд не вбачає підстав для задоволення позовних вимог в частині визнання недійсним договору від 22.08.2005р. укладеного між СПД ОСОБА_1 та ф/г „Курсор”

Що стосується посилань позивача на приписи ст.230 ЦК України та тверджень, що спірна угода укладена ним в результаті обману його з боку відповідача, то суд не може покласти їх в основу при прийнятті рішення, оскільки доказів такого твердження позивачем не надано.

Оскільки між сторонами не виникло ніяких обов'язків, отримання грошових коштів відповідачем від позивача слід розцінювати як набуття майна без достатньої правової підстави.

Набуття, збереження майна без достатньої правової підстави регулюється главою 83 ЦК України.

Частина 1 статті 1212 говорить, що особа, яка набула майно або зберегла його у себе за рахунок іншої особи (потерпілого) зобов'язана повернути потерпілому це майно.

Частина 2 названої статті передбачає, що її положення цієї  глави застосовуються незалежно від того, чи безпідставне набуття або збереження майна було результатом поведінки набувача майна, потерпілого, інших осіб чи наслідком події.

Стаття 1213 ЦК України передбачає, що набувач зобов'язаний повернути потерпілому безпідставно набуте майно в натурі.

За таких обставин позовні вимоги в частині зобов'язання відповідача повернути грошові кошти в сумі 63800,0 грн. підлягають задоволенню.

Стосовно заперечень відповідача та його пояснень, що отримані від позивача грошові кошти бути передані для оплати продукції за договором укладеним між позивачем та СВК „Куйбишева” від 25.08.2005р., то ці  заперечення не можуть бути підставою для відмови в задоволенні позову враховуючи наступне:

Як вбачається з тексту договору від 25.08.2005р. продавцем виступає СВК „Куйбишева” а платником покупець -ПП ОСОБА_1

За умовами договору від 25.08.2005р. не було передбачено обов'язку відповідача  у цій справі сплачувати продавцеві грошові кошти.

Змін до названого вище договору його учасники не вносили.

Відповідно до приписів ст. 526 ЦК України зобов'язання повинні виконуватись належним чином відповідно до умов договору.

Доказів того, що сплата цих грошових коштів була здійснена за погодженням з позивачем також не надано і останній категорично заперечує проти цього.

Отже, передавши  грошові кошти в сумі 49700,0 грн. ОСОБА_4, який вніс їх в касу СВК „Куйбишева”, відповідач по справі діяв на свій страх та ризик.

Оскільки в квитанції до прибуткового касового ордеру вказано, що грошові кошти сплачені за посіви соняшнику ч/з ОСОБА_5, то такий документ не може бути свідченням того, що саме відповідач сплатив названу суму, оскільки останній заперечує свою причетність до складання цього фінансового документу.

Крім сказаного, відповідачем не надано жодного доказу стосовно використання різниці між отриманою ним сумою 63800,0 грн. та 49700,0 грн. тобто 14100,0 грн.

Укладання та виконання учасниками договору купівлі-продажу від 25.08.2005р. не є предметом розгляду у цій справі.

 

Керуючись ст.ст.44,49,82-85 ГПК України, суд, -

В И Р І Ш И В:

1. Позов задовольнити частково.

2. Стягнути з Ф/г “Курсор”, 56300, Миколаївська обл., смт.Врадієвка, вул.Героїв Врадієвки, 91  (р/р 31411546500009 УДК у Миколаївській області, МФО 826013, код ЄДРПОУ 22436347) на користь СПД-фізична особа ОСОБА_1, АДРЕСА_1  (ІНФОРМАЦІЯ_1, код ЄДРПОУ НОМЕР_6) 63800,0 грн. безпідставно отриманих грошових коштів, 638,0  грн. держмита  та 118,00   грн. витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу.

3. В решті  позовних вимог  відмовити.

 

Рішення суду набирає законної сили після закінчення десятиденного строку з дня його прийняття.

          У разі подання  апеляційної скарги, або внесення апеляційного подання рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після розгялду справи апеляційною інстанцією.

          Наказ видати після набрання рішенням законної сили.

Суддя

К.Л.Василяка