КОПІЯ.

Справа № 1-12/2010 рік

В И Р О К

ІМЕНЕМ  УКРАЇНИ

20 січня 2010 року                  Шепетівський міськрайонний суд Хмельницької області в складі:

головуючої-судді:                         ОСОБА_1

                секретаря:                             Панасюк Н.П.

                з участю прокурора:                         Драча І.В.

        потерпілого:                             ОСОБА_2

        захисника:                             ОСОБА_3

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м. Шепетівка справу про обвинувачення

ОСОБА_4, ІНФОРМАЦІЯ_1, уродженця та жителя               ІНФОРМАЦІЯ_2, українця, громадянина України, ІНФОРМАЦІЯ_3, одруженого, на утриманні має одну малолітню дитину, працюючого на посаді начальника Ізяславського РВ УМВС України в Хмельницькій області, раніше не судимого,

у вчиненні злочину передбаченого ст. 368 ч. 2 КК України,-

ОСОБА_5,                           ІНФОРМАЦІЯ_4, уродженця              та жителя ІНФОРМАЦІЯ_5, українця, громадянина України, ІНФОРМАЦІЯ_3, одруженого, працюючого на посаді першого заступника начальника Ізяславського РВ УМВС України в Хмельницькій області, раніше не судимого,

у вчиненні злочинів передбачених ст. ст. 368 ч. 2, 15 ч. 2, 368 ч. 2, 364 ч. 3 КК України,-

ОСОБА_6,                           ІНФОРМАЦІЯ_6, уродженця              та жителя ІНФОРМАЦІЯ_7, українця, громадянина України, ІНФОРМАЦІЯ_3, одруженого, на утриманні має двох малолітніх дітей, працюючого на посаді начальника сектору карного розшуку Ізяславського РВ УМВС України в Хмельницькій області, раніше не судимого,

- 2 -

у вчиненні злочину передбаченого ст. 368 ч. 2 КК України,-

в с т а н о в и в :

    ОСОБА_5 та ОСОБА_6, перебуваючи на посадах першого заступника начальника та начальника сектору карного розшуку Ізяславського РВ УМВС України в Хмельницькій області відповідно, являючись службовими особами, за попередньою змовою між собою, протягом квітня-травня 2009 року, шляхом шантажу та тиску на               ОСОБА_2, під приводом не притягнення його до кримінальної відповідальності за вчинення злочинів передбачених ст. ст. 383, 384 КК України, вимагали у останнього  хабар в розмірі 3000 доларів США, суму якого згодом зменшили до 10000грн. на, що потерпілий погодився.

    28 травня 2009 року, біля 11 години, в обумовленому місці – службовому кабінеті ОСОБА_5, в приміщенні  Ізяславського РВ УМВС України в Хмельницькій області по вулиці Грушевського,24 м. Ізяслав, ОСОБА_2 передав останньому частину хабара у розмірі 8000грн. та був затриманий співробітниками Управління СБ України в Хмельницькій області та ВБ СВБ ГУБОЗ МВС України.

     Крім того, ОСОБА_5, перебуваючи на посаді першого заступника начальника Ізяславського РВ УМВС України в Хмельницькій області, являючись службовою особою,              27 травня 2009 року для проведення перевірки та прийняття рішення, отримав матеріали по факту незаконного вилову риби ОСОБА_7, ОСОБА_8 та ОСОБА_9 в                 с. Михнів Ізяславського району. Того ж дня, біля 11 години, підсудний за місцем роботи, в своєму службовому кабінеті по вулиці Грушевського,24 м. Ізяслав, зустрівся з               ОСОБА_7 та пояснив йому, що в разі реєстрації названих документів, їм загрожує притягнення до кримінальної відповідальності за вчинення злочину передбаченого ст. 249 КК України. Однак, він, як службова особа може не реєструвати дані матеріали, і за це           ОСОБА_7, ОСОБА_8 та ОСОБА_9 повинні, не пізніше 28.05.2009 року заплатити йому 2000 доларів США.

Однак, ОСОБА_5, виконавши всі дії, які вважав необхідними для доведення злочину до кінця відносно отримання хабара від ОСОБА_7, ОСОБА_8 та             ОСОБА_9, свій злочинний намір до кінця не довів з причин, що не залежали від його волі, оскільки 28.05.2009 року, біля 11 години, був затриманий за отримання хабара від ОСОБА_2 співробітниками Управління СБ України в Хмельницькій області та ВБ СВБ ГУБОЗ МВС України.

28 травня 2009 року, біля 11 години, ОСОБА_4, під час перебування              ОСОБА_5 у його службовому кабінеті по вулиці Грушевського,24 м. Ізяслав, не являючись його близьким родичем та членом сім’ї, в повному обсязі усвідомлюючи фактичні обставини вчинення підсудним ОСОБА_5 тяжкого злочину – отримання хабара, діючи з метою надання можливості останньому ухилитися від встановленої законом відповідальності та приховування вчиненого злочину, шляхом викидання коштів отриманого ОСОБА_5 хабара у вікно, намагався приховати вчинений ним злочин, позбутись речових доказів по справі.

Допитаний по суті пред’явленого обвинувачення ОСОБА_5 свою вину визнав частково та суду показав, що потерпілий ОСОБА_2 проявивши ініціативу запропонував кошти в сумі 3000 доларів США, щоб проти нього не порушувалась кримінальна справа по факту дачі ним завідомо неправдивих повідомлень про вчинення злочину та неправдивих показань. Він знаючи, що питання про порушення чи не порушення такої справи, визначається прокурором, вирішив взяти дані кошти. Отримавши від потерпілого кошти, поклав їх в кишеню та зайшов в кабінет до ОСОБА_4 у службових питаннях. Під час розмови з останнім, в його кабінет намагались проникнути сторонні особи. Він,    злякавшись    провокації,    намагався   викинути   названі   кошти  у   відчинене   вікно.

- 3 -

Поспішаючи, гроші розсипав по кабінету і тоді ОСОБА_4 допоміг йому їх позбирати та викинути через вікно. Тепер в своїх діях щиро кається.

По факту замаху на отримання хабара від ОСОБА_7, вину не визнав та показав, що з метою розкриття злочину відносно давання хабара, документальної фіксації названих обставин, погодився на пропозицію останнього з приводу отримання хабара. Ствердив, що умислу на отримання коштів та їх привласнення не мав, оскільки виконуючи покладені на нього обов’язки мав не меті припинити злочину діяльність.

В судовому засіданні підсудний ОСОБА_6 по суті пред’явленого обвинувачення свою вину визнав частково та показав, що в перших числах травня 2009 року до нього звернувся його знайомий ОСОБА_2 з приводу допомоги у вирішенні питання з працівниками міліції відносно викраденого належного йому моторолера. Він, запропонував йому з даним питанням звернутися до керівництва райвідділу міліції. Згодом,            ОСОБА_2 просив допомогти йому зустрітись з ОСОБА_5, що він і зробив. Потерпілий кілька разів зустрічався з ним, говорив що може дати 3000 доларів США. Він, особисто, коштів не отримував, 28.05.2009 року перебув у відряджені. Мова про те, що частина коштів буде передана йому не велася. Тепер в своїх діях щиро кається.

Підсудний ОСОБА_4 свою вину у вчиненні інкримінованого йому злочину не визнав та показав, що наприкінці травня 2009 року до його службового кабінету, по виробничих питаннях зайшов його замісник – ОСОБА_5 В цей час з застосуванням сили в кабінет почали проникати сторонні особи і при їх появі, ОСОБА_5, зробив спробу викинути у вікно якісь кошти. В свою чергу він розгубившись в даній ситуації, не вникаючи в мотиви дій ОСОБА_5, допоміг останньому викидати у вікно кошти, які розсипались. Ствердив, що саме від цих дій на його руках та одязі були виявлені сліди нашарування спеціальної фарби, якою були помічені купюри. Категорично заперечив свою участь у вимаганні та отриманні хабара.

Незважаючи на часткове визнання підсудними своєї вини їх винність підтверджується сукупністю зібраних по справі та досліджених в судовому засіданні доказів.

Зокрема, показами потерпілого ОСОБА_2, який ствердив факт вимагання в нього ОСОБА_6 та ОСОБА_5, шляхом шантажу та тиску хабара у сумі 3000 доларів США, через деякий час зменшивши суму до 10000грн. за не притягнення до кримінальної відповідальності та його передачі останньому у сумі 8000грн. в службовому кабінеті Ізяславського РВ УМВС України в Хмельницькій області.

Показами свідків ОСОБА_10, ОСОБА_11 та ОСОБА_10, які показали, що зі слів потерпілого знають, що працівники Ізяславського РВ УМВС України в Хмельницькій області ОСОБА_5 та ОСОБА_6, на протязі квітня-травня 2009 року, вимагали у їх сина та чоловіка відповідно – ОСОБА_2 хабара, чинячи систематичний тиск на нього.

Показами свідків ОСОБА_12 та ОСОБА_13, які показали, що 28.05.2009 року знаходились в дворі Ізяславського РВ УМВС України в Хмельницькій області і бачили, як з одного із вікон другого поверху приміщення міліції випадали грошові кошти купюрами по 100грн.

Показами свідка ОСОБА_14 та оголошеними в судовому засіданні показами свідка ОСОБА_15, які показали, що були понятими під час огляду подвір’я Ізяславського райвідділу, в процесі якого поряд адміністративного приміщення, зокрема на землі та на під навісі підвального приміщення, були виявлені кошти номіналом купюр по 100грн., які при освітлені спеціальною лампою виявляли нашарування речовини яскраво-жовтого кольору (а.с.182, т. 1).

Показами свідків ОСОБА_16 та ОСОБА_17, які показали, що були понятими під час огляду кабінету начальника Ізяславського райвідділу міліції, де знаходилися підсудні. Показали, що на руках ОСОБА_5 та ОСОБА_4, їх верхньому одязі, зокрема штанах були виявлені сліди спеціальної фарби, якою були помічені кошти хабара. Підтвердили факт виявлення та вилучення 41 купюри, номіналом 100грн. кожна з зовнішньої

- 4 -

сторони вікна даного кабінету, що містили аналогічні сліди фарби тим, що були виявлені на руках останніх.

Показами свідків ОСОБА_18 та ОСОБА_19, які показали, що в момент затримання ОСОБА_5 та ОСОБА_4 знаходилися в дворі Ізяславського райвідділу міліції та бачили, як останні, викидали у відчинене вікно кошти, купюрами по 100грн.

Показами свідків ОСОБА_20 та ОСОБА_21 покази якого були оголошенні в процесі судового розгляду, які ствердили факт звернення потерпілого ОСОБА_2 до Ізяславського РВ УМВС України в Хмельницькій області з приводу викрадення належного йому транспортного засобу та вирішення відносно останнього питання про притягнення до кримінальної відповідальності за ознаками злочину передбаченого за ст. 383 КК України              (а.с. 183-185, т. 1)

Показами свідка ОСОБА_22, який показав, що 28.03.2009 року у вечірній час, під час виконання службових обов’язків, біля магазину «Світанок» м. Ізяслав, було зроблено спробу зупинити моторолер. Однак, той хто керував ним, зупинився, залишивши транспортний засіб,  втік у невідомому напрямку. Вказаний моторолер був доставлений до райвідділу міліції, де зберігався, а згодом за вказівкою ОСОБА_5 був поставлений у службовий гараж. Через деякий час довідався, що власник вказаного скутера звернувся з заявою про викрадення у нього даного моторолера. В кінці травня 2009 року до нього звернувся ОСОБА_2 і запитав, що з його моторолером. На що він відповів, що даними матеріалами займаються слідчі і він може звертатися до них.    

Показами свідків ОСОБА_8, ОСОБА_9 та ОСОБА_7, які ствердили факт вимагання у останнього 27.05.2009 року, ОСОБА_5, в приміщенні його службового кабінету Ізяславського РВ УМВС України в Хмельницькій області хабара у сумі 2000 доларів США за не притягнення їх до кримінальної відповідальності за незаконний вилов риби. Дані кошти вони повинні були передати підсудному в термін не пізніше 12 години 28 травня          2009 року. Зібравши 4000грн., вони, прибули в Ізяславський РВ міліції з метою вручити ОСОБА_5 Однак, цього зробити не змогли, оскільки їх в кабінет до заступника начальника Ізяславського РВ не допустили.

Показами свідка ОСОБА_23 та оголошеними в судовому засіданні показами свідків ОСОБА_24, ОСОБА_25 та ОСОБА_26, які показали, що зі слів                ОСОБА_7 знали, що перший заступник начальника Ізяславського РВ УМВС України в Хмельницькій області, підсудний по справі ОСОБА_5 вимагав у ОСОБА_8, ОСОБА_9 та ОСОБА_7 хабара і з метою його передачі останні терміново збирали кошти по знайомих. Зокрема, ОСОБА_27 особисто, для цієї мети позичила ОСОБА_7 3000грн. (а.с. 198-200, 206, т. 1).  

Показами свідка ОСОБА_28, які були оголошені в процесі судового розгляду і який ствердив факт реалізації ОСОБА_7 міні аудіо касети, на яку останній зафіксував розмову з підсудним ОСОБА_5 з приводу вимагання, передачі та отримання хабара (а.с. 205, т. 1).

Показами свідків ОСОБА_29, ОСОБА_30 та ОСОБА_31, які показали, що 27 травня 2009 року, за вказівкою ОСОБА_5 в с. Михнів, Ізяславського району затримали ОСОБА_7, ОСОБА_8 та ОСОБА_9 за незаконний вилов риби, та доставили їх в Ізяславський РВ УМВС України в Хмельницькій області для проведення перевірки. Ствердили, що зібравши необхідні матеріали залишили їх ОСОБА_5 для прийняття відповідного рішення.

Крім того, факт вчинення підсудними злочинів стверджується даними протоколів усної заяви про скоєння злочину з яких вбачається, що 27 травня 2009 року ОСОБА_2, а            29 травня 2009 року ОСОБА_7 звернулися в органи СБУ з приводу вимагання у них хабарів саме працівниками Ізяславського РВ УМВС України в Хмельницькій області ОСОБА_5 та ОСОБА_6 (а.с. 21-23; 109-111, т. 1); даними протоколу огляду, обробки та вручення грошей з ксерокопіями купюр стверджується серія, номер та номінал купюр оброблених спеціальною невидимою аерозолю препарату «Промінь-1», які у вигляді хабара потерпілий ОСОБА_2 передавав підсудним (а.с. 25-56, т. 1).

- 5 -

Даними протоколів огляду місця події з схемою до нього, протоколу огляду та протоколу огляду речових доказів вбачається, що після затримання ОСОБА_5 та ОСОБА_4 відразу після отримання хабара в службовому кабінеті останнього Ізяславського РВ УМВС України в Хмельницькій області на руках та одязі підсудних виявлені сліди спеціальної невидимої аерозолі, якою були помічені кошти, а в самому кабінеті, на його підвіконні та на подвір’ї поряд вікна кабінету виявлена значна кількість коштів номіналом по 100грн., серія та номер яких є повністю ідентичний тим, які напередодні з дотриманням вимог кримінально-процесуального законодавства надавалися працівниками правоохоронних органів потерпілому для передачі підсудним в якості хабара (а.с. 56-63, 87-88, т. 1; 25-30, т. 2).

Аналогічними даними протоколу огляду місця події з фото-таблицями стверджується місце затримання ОСОБА_5 та ОСОБА_4 – кабінет начальника Ізяславського РВ УМВС України в Хмельницькій області, тобто саме те на яке вказують підсудні та свідки           (а.с. 75-80, т. 1).

Даними протоколу додаткового огляду місця події та протоколу огляду вбачається, що в службовому кабінеті ОСОБА_5 виявлено та вилучено записи з контактними телефонами потерпілого ОСОБА_2, а в телефоні останнього є наявні вхідні та вихідні дзвінки телефону підсудного, чим стверджується, що підсудний мав неодноразові контакти з потерпілим на протязі травня 2009 року (а.с. 84, т. 1; 1, т. 2).

Витягами з особових справ підсудних стверджується, що ОСОБА_5 та              ОСОБА_6 перебували на посадах першого заступника начальника та начальника сектору карного розшуку Ізяславського РВ УМВС України в Хмельницькій області відповідно, мали спеціальні звання, були наділені та здійснювали організаційно-розпорядчі та адміністративно-господарські функції (а.с. 96-107, т. 1).

Даними протоколу очної ставки між ОСОБА_5 та ОСОБА_2, якими стверджується, що потерпілий прямо вказав на підсудного як на особу, яка шляхом шантажу та тиску вимагала в нього та отримала хабар в сумі 8000грн. (а.с. 123-125, т. 1).

Факт звернення потерпілого ОСОБА_2 29.03.2009 року до Ізяславського РВ УМВС України в Хмельницькій області з приводу викрадення належного йому транспортного засобу стверджується даними протоколу огляду речових доказів, копією журналу реєстрації прийому громадян Ізяславського РВ УМВС України в Хмельницькій області та витягами з матеріалів кримінальної справи № 7/4603 (а.с. 4-24, 107-132, т. 2).

Даними протоколу огляду диктофону, прослуховування записів в ньому та протоколу огляду компакт-диску та прослуховування аудіо записів на ньому, відповідно до яких ОСОБА_5 та ОСОБА_6, за попередньою змовою між собою, шляхом шантажу та тиску на ОСОБА_2, виступивши ініціаторами контактів вимагають в останнього кошти за позитивне вирішення питання про не притягнення до кримінальної відповідальності (а.с. 27-48, 176-179, 180-200, т. 2).

Аналогічними даними огляду аудіо касети, прослуховування запису на ній стверджується факт контактів між ОСОБА_7 та ОСОБА_5, з приводу передачі останньому коштів за не притягнення до кримінальної відповідальності за незаконний вилов риби (а.с. 53-54, т. 2).

Даними висновку експерта № 1897/1898/1899 від 06.07.2009 року стверджується, що на вилучених в підсудних банкнотах номіналом 100 гривень з позначенням серії і номера БУ            № 8306146, БЛ № 3899159, АВ № 6429607, БМ № 8398817, АВ № 8967728, ВМ № 0440099,                            АИ  № 4703131, ВЄ № 7765835, ВХ № 9456556, БТ № 8301026, ВЩ № 2877200, ВА                      № 1902226, БТ № 7591717, ВГ № 2232538, ВС № 6980164, ВХ № 2446756, БЙ № 5908835,           ВС № 4482974, ВЙ № 8892409, АА № 3014302, АЗ № 1541459, БУ № 2665681, БС № 8609328, ВЮ № 9185947, ВА № 3954805, БУ № 4113409, ГЖ № 0202208, АЗ № 1248273, АЄ                 № 4239241, АИ № 3455104, ГЄ № 6782789, ВЦ № 2613209, ГД № 8144996, ВМ № 7054204, БК № 8502468, БУ № 5322438, БУ № 8962552, ВВ № 7172450, АД № 0964451, БЛ № 5902859, БР № 5399565, АД № 2536322, БЛ № 2532864, АЗ № 0395838, АЗ № 7180334, ВК № 3348164, ВЦ № 6839735, ВЛ № 2283915, ВБ № 7072123, ВД № 3115984, ГГ № 1064383, ВВ № 2265231, БП № 5316598, АЗ № 1507628, БА № 9571394, АЕ № 6787163, АЖ № 5894331, ГЙ № 1862156, БУ

- 6 -

№ 6401020, АЄ № 3538238, БЙ № 7068945, ВЖ № 4386393, ВГ № 1234947, БР № 6417931, ВИ № 6362666, ВК № 0559333, БС № 4467607, ВС № 3849128, ВС № 4866581, АЄ № 8091062, ВЙ № 8726062, ВМ № 0956384, БТ № 1180223, АЄ № 1007073, ВФ № 4193313, БП № 2108076, БТ № 7767123, АД № 9744729, ВМ № 0583632, БС № 5089049 нашарована спеціальна люмінесцентна органічна речовина, яка має спільну родову належність з спеціальною люмінесцентною речовиною препарату «Промінь-1», наданого в якості зразка.

На наданих на дослідження піджаку та штанах ОСОБА_4, а також на штанах ОСОБА_5 нашарована спеціальна люмінесцентна органічна речовина, яка має спільну родову належність з спеціальною люмінесцентною речовиною препарату «Промінь-1», наданою в якості зразка.

На наданих на дослідження ватних тампонах зі змивами з правої та лівої рук ОСОБА_5, а також ватному тампоні зі змивами з столу, за яким сидів ОСОБА_5, нашарована спеціальна люмінесцентна органічна речовина, яка має спільну родову належність з спеціальною люмінесцентною речовиною препарату «Промінь-1», наданою в якості зразка.

На наданих на дослідження ватних тампонах зі змивами з правої та лівої рук            ОСОБА_4, а також ватному тампоні зі змивами з столу, за яким сидів ОСОБА_4, нашарована спеціальна люмінесцентна органічна речовина, яка має спільну родову належність з спеціальною люмінесцентною речовиною препарату «Промінь-1», наданою в якості зразка (а.с. 94-97, т. 2).

Даними матеріалу № 533 про відмову в порушенні кримінальної справи вбачається, що матеріали по факту незаконного вилову риби ОСОБА_7, ОСОБА_8 та               ОСОБА_9 в с. Михнів Ізяславського району, які були вилучені на робочому столі підсудного ОСОБА_5 не відповідають вимогам закону, зокрема, не містять дат проведення процесуальних дій та не були зареєстровані у встановленому порядку (а.с. 133-146, т. 2).

Вартість отриманого підсудними хабара стверджується показами потерпілого ОСОБА_2, протоколом огляду місця події, протоколом огляду, протоколом огляду речових доказів та довідкою управління НБУ відносно офіційного курсу гривні по відношенню до долара США (а.с. 56-63, 87-88, т. 1; 25-30, т. 2; 205, т. 3).

Суд відхиляє позицію підсудних ОСОБА_5 та ОСОБА_6 в тій частині, що вони мали намір шахрайським шляхом отримати кошти від ОСОБА_2, не маючи можливості вирішувати питання щодо порушення чи не порушення відносно нього кримінальної справи і відсутності ознак злочину передбаченого ст. 368 КК України, оскільки вони є не послідовними, суперечливими, не відповідають фактичним обставинам справи та спростовуються вищенаведеними, дослідженими в судовому засіданні доказами.

Зокрема, ОСОБА_5 та ОСОБА_6 являючись службовими особами, обіймаючи керівні посади в органах внутрішніх справ, використовуючи саме службові повноваження та функції представників влади, шляхом шантажу, чинили систематичний тиск на ОСОБА_2, а ОСОБА_5 ще й на ОСОБА_7 погрожуючи останнім притягненням до кримінальної відповідальності за вчинення злочинів у разі незадоволення їхніх вимог, отримали від потерпілого кошти, що нерозривно пов’язано з посадами підсудних та переконаннях потерпілих у негативних для них наслідків саме в результаті виконання підсудними службових обов’язків.

Підсудними суду не надано жодного належного, об’єктивного та допустимого доказу, який би спростовував названі факти чи ставив їх під сумнів, не здобуто таких і в процесі судового розгляду, а ті на які посилаються останні, підлягають відхиленню, оскільки ґрунтуються виключно на їх твердженнях і розмірковуваннях, що не можна визнати допустимими доказами.

Аналізуючи всі дослідженні в судовому засіданні докази в їх сукупності, суд знаходить вину підсудних ОСОБА_5 та ОСОБА_6 у вчиненні злочину доведеною та кваліфікує їх злочинні дії за фактом отримання хабара у ОСОБА_2 за ст. 368 ч. 2 КК України,  як  одержання  службовою  особою  хабара, за попередньою змовою групою осіб, за

- 7 -

невиконання в інтересах того, хто дає хабар дій з використанням наданого їм службового становища.

Крім того, суд знаходить також доведеною вину ОСОБА_5, який являючись службовою особою, вчинив замах на одержання хабара, поєднаний з вимаганням за невиконання в інтересах того, хто дає хабар дій з використанням наданого йому службового становища, повторно, і кваліфікує його злочинні дії за ст. ст. 15 ч. 2, 368 ч. 2 КК України .

Органами   досудового слідства підсудному ОСОБА_5 інкриміновано використання службового становища, що заподіяло істотної шкоди державним інтересам, тобто вчинення злочину передбаченого ст. 364 ч. 3 КК України.

Оцінюючи всі дослідженні докази суд вважає, що ОСОБА_5 підлягає виправданню за ст. 364 ч. 3 КК України за відсутністю в його діях складу злочину виходячи з таких підстав.

Як вбачається з обвинувального висновку за названі дії по факту замаху на отримання хабара, дії підсудного кваліфіковані за ст. ст. 15 ч. 2, 368 ч. 2 КК України, яка в даному випадку є спеціальною нормою і підлягає застосуванню, що додаткової кваліфікації за ст. 364 ч. 3 КК України не потребує і виключає наявність в діях підсудного ознак зловживання службовим становищем.

    Більше того, як вбачається з матеріалів справи, за твердженнями органів досудового слідства, ОСОБА_32, як перший заступник начальника   Ізяславського РВ УМВС України в Хмельницькій області, використовуючи своє службове становище, всупереч інтересам служби, з корисливих мотивів вимагав у ОСОБА_7, ОСОБА_8 та ОСОБА_9 хабар в розмірі 2000 доларів США, що заподіяло істотної шкоди державним інтересам , чим вчинив злочин передбачений ст. 364 ч. 3 КК України.  

Однак, з таким висновком суд погодитися не може, оскільки він є помилковим. Зокрема, відповідно до п. 3 примітки до ст. 364 КК України істотною визнається шкода, якщо вона полягає у заподіянні матеріальних збитків, які у сто і більше разів перевищують неоподаткований мінімум доходів громадян.

Відповідно до п. 22.5 статті 22 Закону України “Про податок з фізичних осіб” від           22 травня 2003 року, для кваліфікації злочинів сума неоподаткованого мінімуму встановлюється на рівні податкової соціальної пільги, яка з 1 січня по 26 червня 2009 року була визначена на рівні 302грн. 50коп.

Тому враховуючи суму хабара замах на одержання якого зробив підсудний – згідно обвинувального висновку 15238грн., суд вважає, що в діях останнього відсутня така обов’язкова кваліфікуюча ознака злочину з матеріальним складом передбаченого ч. 3                ст. 364 КК України, як спричинення істотної шкоди державним інтересам, що також виключає в діях ОСОБА_5 склад названого злочину.  

  Органами досудового слідства дії ОСОБА_4 кваліфіковані, як одержання хабара, за попередньою змовою групою осіб, поєднане з вимаганням за невиконання в інтересах того, хто дає хабар наданого йому службового становища, тобто, вчинення злочину, передбаченого ст. 368 ч. 2 КК України.

Обґрунтовуючи доведеність вини підсудного по факту вимагання та отримання хабара, кваліфікації його дій, показами потерпілого та даними процесуальних документів, а в окремих випадках і показами свідків, органи досудового слідства та прокурор визнали ці докази достатніми, при цьому не дослідити їх з точки зору достовірності.

    Однак, вищенаведені докази в частині кваліфікації його дій є непослідовними, суперечливими, не узгоджуються з висновками досудового слідства щодо фактичних обставин справи.  

Більше того, висновки органів досудового слідства, подані ними докази в частині кваліфікації дій ОСОБА_4 щодо доведеності вини підсудного у вчиненні злочину носять характер припущень.

Зокрема, в обґрунтування вини підсудного у вимаганні та отриманні хабара, як органи досудового слідства, так і прокурор посилаються на покази потерпілого ОСОБА_2, свідків   ОСОБА_10,    ОСОБА_11,   ОСОБА_10,    ОСОБА_12,  

- 8 -

ОСОБА_13, ОСОБА_15, ОСОБА_14, ОСОБА_16, ОСОБА_17, ОСОБА_18, ОСОБА_19, ОСОБА_33, ОСОБА_20, ОСОБА_21 та ОСОБА_34

В той же час, жоден із названих осіб, включаючи потерпілого ОСОБА_2, підсудних ОСОБА_5 та ОСОБА_6 не ствердили факту участі ОСОБА_4 у вимаганні та отриманні хабара, вчиненні останнім будь-яких дій спрямованих на вчинення вказаного злочину.

Не вбачається протилежного з протоколу усної заяви про скоєння злочину, який повністю узгоджується з показами вищеназваних осіб, відповідно до якого 27 травня 2009 року ОСОБА_2 звернувся в органи СБУ з приводу вимагання у нього хабара працівниками Ізяславського РВ УМВС України в Хмельницькій області саме               ОСОБА_5 та ОСОБА_6, а не ОСОБА_4, як те стверджують органи досудового слідства та прокурор (а.с. 21-23, т. 1).

Аналогічні обставини щодо відсутності будь-яких дій підсудного відносно потерпілого ОСОБА_2, відсутності жодних контактів з останнім стверджується також даними протоколу очної ставки між підсудним та потерпілим (а.с. 127-128, т. 1).

Даними протоколів додаткового огляду місця події, протоколу огляду, протоколу огляду речових доказів, копією журналу реєстрації прийому громадян Ізяславського РВ УМВС України в Хмельницькій області, витягами з матеріалів кримінальної справи № 7/4603, протоколу огляду диктофону, прослуховування записів в ньому, протоколу огляду компакт-диску та прослуховування аудіо записів на ньому стверджуються факти виключно неодноразових контактів ОСОБА_5 та ОСОБА_6 з потерпілим, шантажу та тиску на останнього саме цими підсудними, однак аж ніяк участі у цих діях підсудного ОСОБА_4 та його обізнаності у протиправних діях підлеглих йому працівників (а.с. 84, т. 1; 1, 4-24, 27-48 107-132, 176-179, 180-200 т. 2).

Доказів, які б стверджували протилежне, або спростовували названі факти ні органи досудового слідства, ні прокурор суду не надали, не здобуто таких і в процесі судового розгляду, а ті на які вони посилаються в названих матеріалах не заслуговують на увагу та носять характер припущень.

Відповідно до протоколів огляду місця події з схемою до нього, протоколу огляду, протоколу огляду речових доказів та висновку експерта № 1897/1898/1899 від 06.07.2009 року вбачається, що після затримання ОСОБА_4, на руках та одязі останнього виявлені сліди спеціальної невидимої аерозолі, якою були помічені кошти, а в самому кабінеті, на його підвіконні та на подвір’ї поряд вікна кабінету виявлена значна кількість коштів номіналом по 100грн. (а.с. 56-63, 87-88, т. 1; 25-30, 94-97, т. 2).

Проте названі обставини стверджують виключно факти допомоги ОСОБА_5 при викиданні коштів у вікно з метою знищити сліди злочину та приховати останній, що повністю узгоджується з показами підсудних, однак аж ніяк не в участі ОСОБА_4 в процесі вимагання та отримання хабара від ОСОБА_2

Відповідно до ст. 62 Конституції України обвинувачення не може ґрунтуватися на доказах одержаних незаконним шляхом, а також на припущеннях. Усі сумніви щодо доведеності вини особи тлумачаться на її користь.

Виходячи з даного конституційного принципу суд вважає, що посилання органів досудового слідства та прокурора, як на обґрунтування вини підсудного у вчиненні злочину передбаченого ст. 368 КК України, на вищенаведені докази, в тому числі дані протоколів огляду місця події з схемою до нього, протоколу огляду, протоколу огляду речових доказів та висновку експерта № 1897/1898/1899 від 06.07.2009 року не заслуговують на увагу.  

Оскільки названі докази ґрунтуються на припущеннях та жодним чином прямо не вказують на участь ОСОБА_4 у вчиненні злочину передбаченого ст. 368 КК України чи його обізнаність у протиправних діях підлеглих йому працівників і в процесі судового слідства не встановлено жодного належного, об’єктивного та допустимого доказу, які б стверджували протилежне.

Таким чином, аналізуючи всі дослідженні в судовому засіданні докази в їх сукупності, суд знаходить, що ОСОБА_4, відповідно до ст. 32 КПК України не являючись близьким

- 9 -

родичем, членом сім’ї ОСОБА_5 та ОСОБА_6, в повному обсязі усвідомлюючи фактичні обставини вчинення останніми тяжкого злочину – вимагання та отримання хабара, допомагаючи ОСОБА_5 знищити сліди злочину, вчинив заздалегідь необіцяне приховування тяжкого злочину, тобто, вчинив злочин передбачений ст. 396 ч. 1 КК України, оскільки маючи значний досвід роботи в правоохоронних органах повністю усвідомлював протиправний характер, як своїх дій так і дій ОСОБА_5 та можливі негативні наслідки.

При призначенні покарання підсудним суд враховує, ступінь тяжкості вчинених злочинів, частина з яких є тяжкими, особи підсудних, обставини, що пом’якшують та обтяжують покарання.

Так, ОСОБА_5 раніше не судимий, до затримання працював та отримував доходи, по місцю роботи та проживання характеризується виключно позитивно, визнаний здоровим та працездатним.

    Обставин, що обтяжують його покарання судом не встановлено.

Органами досудового слідства, ОСОБА_5, вмінені такі обтяжуючі покарання обставини, як вчинення злочину за попередньою змовою групою осіб та повторність. Однак, внаслідок того, що названі обставини визнані кваліфікуючими ознаками злочинів, що виключає їх врахування при призначенні покарання, як такі, що його обтяжують, останні підлягає виключенню з обвинувачення.

    Обставиною, що пом’якшує покарання підсудного є те, що він виключно позитивно характеризується за місцем проживання та щире каяття.

Приймаючи до уваги суспільну небезпечність вчинених підсудним злочинів, їх особливості, осубу підсудних, суд приходить до висновку, що ОСОБА_5 слід обрати покарання, необхідне й достатнє для його виправлення та попередження скоєння нових злочинів, лише у виді ізоляції від суспільства, з позбавленням права займати посади пов’язані з виконанням організаційно-розпорядчих та адміністративно-господарських обов’язків, з конфіскацією всього майна, що належить йому на праві власності за виключенням житла.

ОСОБА_6 раніше не судимий, до затримання працював та отримував доходи, по місцю роботи та проживання характеризується виключно позитивно, за сумлінну службу неодноразово заохочувався керівництвом УМВС області та органів місцевого самоврядування, має на утриманні двох малолітніх дітей, матір інваліда ІІ-ї групи та дружину, яка не працює, визнаний здоровим та працездатним.

    Обставин, що обтяжують його покарання судом не встановлено.

Органами досудового слідства, ОСОБА_6, вмінена така обтяжуюча покарання обставина, як вчинення злочину за попередньою змовою групою осіб. Однак, внаслідок того, що названа обставина визнана кваліфікуючою ознакою злочину, що виключає її врахування при призначенні покарання, як таку, що його обтяжує, остання підлягає виключенню з обвинувачення.

Обставинами, що пом’якшують покарання підсудного є те, що він щиро кається, виключно позитивно характеризується за місцем проживання, за сумлінну службу неодноразово заохочувався керівництвом УМВС області та органів місцевого самоврядування, має на утриманні двох малолітніх дітей, матір інваліда ІІ-ї групи та дружину, яка не працює.

Сукупність наведених обставин та позитивні дані про особу винного, дозволяють зробити суду висновок про можливе його виправлення без відбування покарання, тому до нього належить застосувати ст. 75 КК України.

    Відповідно до вимог ст. 77 КК України при звільненні засудженого від відбування покарання, додаткове покарання у виді конфіскації майна не застосовується.

ОСОБА_4 раніше не судимий, працює та отримує доходи, по місцю роботи та проживання характеризується виключно позитивно, на утриманні має одну малолітню дитину, визнаний здоровим та працездатним.

    Обставин, що обтяжують його покарання судом не встановлено.

Органами досудового слідства, ОСОБА_4 О,А., вмінена така обтяжуюча покарання обставина,  як  вчинення  злочину  за  попередньою  змовою групою осіб. Однак, в справі не

- 10 -

встановлено жодного доказу, який би об’єктивно стверджував, що підсудний вчиняючи дії спрямовані на приховування злочину вступав у будь-яку домовленість з іншими підсудними.

Обставинами, що пом’якшують покарання підсудного є те, що він виключно позитивно характеризується за місцем роботи та проживання та має на утриманні одну малолітню дитину.

 Приймаючи до уваги суспільну небезпечність вчиненого підсудним злочину, його особливості, особу підсудного, суд приходить до висновку, що ОСОБА_4 слід обрати покарання, необхідне й достатнє для його виправлення у виді арешту.

Арешт накладений на майно підсудних ОСОБА_35 та ОСОБА_6 – підлягає скасуванню.    

Судові витрати по справі за проведення криміналістичної експертизи підлягають стягненню з підсудних ОСОБА_4, ОСОБА_5 та ОСОБА_6 в повному обсязі в рівних частках, оскільки повністю стверджуються дослідженими в судовому засіданні доказами (а.с. 93, т. 2).  

Керуючись ст. ст. 323, 324 КПК України, суд,-

з а с у д и в :

ОСОБА_5 визнати винним у вчиненні злочинів передбачених ст. ст. 368 ч. 2, 15 ч. 2, 368 ч. 2 КК України і призначити покарання:

- за ст. ст. 15 ч. 2, 368 ч. 2 КК України – 5(п’ять) років позбавлення волі, з позбавленням права займати посади пов’язані з виконанням організаційно-розпорядчих та адміністративно-господарських функцій на всіх підприємствах, установах, організаціях незалежно від форм власності, державних органах та органах місцевого самоврядування строком на 3(три) роки з конфіскацією всього належного майна, крім житла;

- за ст. 368 ч. 2 КК України – 5(п’ять) років 6 (шість) місяців позбавлення волі, з позбавленням права займати посади пов’язані з виконанням організаційно-розпорядчих та адміністративно-господарських функцій на всіх підприємствах, установах, організаціях незалежно від форм власності, державних органах та органах місцевого самоврядування строком на 3(три) роки з конфіскацією всього належного майна, крім житла.

На підставі ст. 70 ч. 1 КК України за сукупністю злочинів шляхом поглинання менш суворого покарання більш суворим – остаточно визначити його у виді 5 (п’яти) років 6 (шість) місяців позбавлення волі, з позбавленням права займати посади пов’язані з виконанням організаційно-розпорядчих та адміністративно-господарських функцій на всіх підприємствах, установах, організаціях незалежно від форм власності, державних органах та органах місцевого самоврядування строком на 3(три) роки з конфіскацією всього належного майна, крім житла.

ОСОБА_5 за ч. 3 ст. 364 КК України виправдати у зв’язку з відсутністю в його діях складу злочину.

Строк відбуття покарання рахувати з 28 травня 2009 року.

ОСОБА_6 визнати винним у вчиненні злочину передбаченого ст. 368 ч. 2 КК України, призначивши покарання – 5(п’ять) років позбавлення волі, з позбавленням права займати посади пов’язані з виконанням організаційно-розпорядчих та адміністративно-господарських функцій на всіх підприємствах, установах, організаціях незалежно від форм власності, державних органах та органах місцевого самоврядування строком на 3(три) роки.

На підставі ст. 75 КК України звільнити ОСОБА_6 від відбування основного покарання – позбавлення волі, з випробуванням, з іспитовим строком 3(три) роки.

- 11 -

ОСОБА_4 визнати винним у вчиненні злочину передбаченого ст. 396 ч. 1 КК України, призначивши покарання – 3(три) місяці арешту.

Зарахувати ОСОБА_4 в строк відбуття покарання, період перебування під вартою по даній справі з 16 червня 2009 року по 19 січня 2010 року.

    Враховуючи те, що ОСОБА_4 зараховано в строк відбуття покарання, період перебування під вартою з 16 червня 2009 року по 19 січня 2010 року, ОСОБА_4 підлягає звільненню з-під варти.

Арешт накладений на майно підсудних ОСОБА_35 та ОСОБА_6 – скасувати.    

Речові докази по справі: купюру № 1: серії БУ № 8306146; купюру № 2: серії БЛ               № 3899159; купюру № 3: серії АВ № 6429607; купюру № 4: серії БМ № 8398817; купюру                  № 5: серії АВ № 8967728; купюру № 6: серії ВМ № 0440099; купюру № 7: серії АИ                         № 4703131; купюру № 8: серії ВЄ № 7765835; купюру № 9: серії ВХ № 9456556; купюру             № 10: серії БТ № 8301026; купюру № 11: серії ВЩ № 2877200; купюру № 12: серії                      ВА № 1902226; купюру № 13: серії БТ № 7591717; купюру № 14: серії ВГ № 2232538; купюру № 15: серії ВС № 6980164; купюру № 16: серії ВХ № 2446756; купюру № 17: серії БЙ                 № 5908835; купюру № 18: серії ВС № 4482974; купюру № 19: серії ВЙ № 8892409; купюру          № 20: серії АА № 3014302; купюру № 21: серії АЗ № 1541459; купюру № 22: серії БУ                 № 2665681; купюру № 23: серії БС № 8609328; купюру № 24: серії ВЮ № 9185947; купюру  № 25: серії ВА № 3954805; купюру № 26: серії БУ № 4113409; купюру № 27: серії ГЖ                   № 0202208; купюру № 28: серії АЗ № 1248273; купюру № 29: серії АЄ № 4239241; купюру           № 30: серії АИ № 3455104; купюру № 31: серії ГЄ № 6782789; купюру № 32: серії ВЦ 2613209; купюру № 33: серії ГД № 8144996; купюру № 34: серії ВМ № 7054204; купюру               № 35: серії БК № 8502468; купюру № 36: серії БУ № 5322438; купюру № 37: серії БУ               № 8962552; купюру № 38: серії ВВ № 7172450; купюру № 39: серії АД № 0964451; купюру          № 40: серії БЛ № 5902859; купюру № 41: серії БР № 5399565; купюру № 42: серії АД                 № 2536322; купюру № 43: серії БЛ № 2532864; купюру № 44: серії АЗ № 0395838; купюру            № 45: серії АЗ № 7180334; купюру № 46: серії ВК № 3348164; купюру № 47: серії ВЦ                  № 6839735; купюру № 48: серії ВЛ № 2283915; купюру № 49: серії ВБ № 7072123; купюру            № 50: серії ВД № 3115984; купюру № 51: серії ГГ № 1064383; купюру № 52: серії ВВ                   № 2265231; купюру № 53: серії БП № 5316598; купюру № 54: серії АЗ № 1507628; купюру            № 55: серії БА № 9571394; купюру № 56: серії АЕ № 6787163; купюру № 57: серії АЖ                 № 5894331; купюру № 58: серії ГЙ № 1862156; купюру № 59: серії БУ № 6401020; купюру           № 60: серії АЄ № 3538238; купюру № 61: серії БЙ № 7068945; купюру № 62: серії ВЖ                 № 4386393; купюру № 63: серії ВГ № 1234947; купюру № 64: серії БР № 6417931; купюру            № 65: серії ВИ № 6362666; купюру № 66: серії ВК № 0559333; купюру № 67: серії БС                 № 4467607; купюру № 68: серії ВС № 3849128; купюру № 69: серії ВС № 4866581; купюру          № 70: серії АЄ № 8091062; купюру  № 71: серії ВЙ № 8726062; купюру № 72: серії ВМ                № 0956384; купюру № 73: серії БТ № 1180223; купюру № 74: серії АЄ № 1007073; купюру           № 75: серії ВФ № 4193313; купюру № 76: серії БП № 2108076; купюру № 77: серії БТ                № 7767123; купюру № 78: серії АД № 9744729; купюру № 79: серії ВМ № 0583632; купюру  № 80: серії БС № 5089049, всього 80 купюр, на загальну суму 8000грн., які передані на зберігання в камеру схову речових доказів прокуратури Хмельницької області – повернути потерпілому ОСОБА_2

Аркуш паперу з зразками речовини «Промінь-1», рукавички в яких проводилася обробки грошей, змиви вилучені з місця події та рукавиці в яких проводився огляд місця події, які передані на зберігання в камеру схову речових доказів прокуратури Хмельницької області – знищити.

Одяг ОСОБА_4 та ОСОБА_5, який переданий на зберігання в камеру схову речових доказів прокуратури Хмельницької області – повернути ОСОБА_4 та            ОСОБА_5 відповідно.

- 12 -

Мобільний телефон «Нокіа 6233», сірого та коричневого кольорів, металік, ІМЕІ 352744012798937, з сім картою мобільного оператора «Київстар» № 8938003990241634676F та батареєю живлення, «Нокіа модель № 8800», чорного кольору, ІМЕІ 356288011544047, з сім картою мобільного оператора «Київстар» № 8938003990242454488F та батареєю живлення, мобільний телефон «Нокіа 6030» ІМЕІ 357597000720726, чорного кольору, з сім картою мобільного оператора «DJUCE» № 8938003991525699773F та батареєю живлення – підлягають поверненню ОСОБА_4

Мобільний телефон «SAMSUNG» ІМЕІ 352574010517827, синього кольору, з сім картою невідомого оператора «Ghost DualSim», телефонний номер 80980852894 та батареєю живлення – повернути ОСОБА_6

Грошові кошти ОСОБА_4 номіналом 2 гривні ВЯ 7016731, номіналом 1 гривня АЦ 4313672, три купюри номіналом 100 гривень серія АШ 0959878, АК № 3706270, АС                     № 9318317, чотири грошові купюри номіналом 100 доларів США кожна за номерами серія АВ № 90532785 А В2, серія FС № 14031023 А С3, серія FL № 1348433 С L12, FC № 1403024 АС           3 – повернути ОСОБА_4

Цифровий диктофон «Оlymрus Digital voice recorder WS – 311М», який зберігається при матеріалах кримінальної справи – повернути потерпілому ОСОБА_2; лист з настільного перекидного календаря «Skiper 2009», з датою 27 квітня 2009 року, на якому виконано рукописні написи чорнилами синього кольору «80969612663 ОСОБА_2», міні аудіо касету МС 90 Раnasonic TM MICROCASSETTE, які зберігаються при матеріалах кримінальної справи –  зберігати в матеріалах кримінальної справи.  

Стягнути з ОСОБА_4, ОСОБА_5 та ОСОБА_6 на рахунок асигнувань загального фонду Державного бюджету України - 1147грн. 20коп. (одну тисячу сто сорок сім грн. 20коп.) з кожного - вартість проведеної  експертизи.

      Запобіжний захід засудженому ОСОБА_5 до набрання вироком законної сили залишити попередній – тримання під вартою.

    Запобіжний захід засудженим ОСОБА_4 та ОСОБА_6 до набрання вироком законної сили замінити, з тримання під вартою, на підписку про невиїзд, звільнивши їх з-під варти із зали суду.  

Вирок може бути оскаржено до апеляційного суду Хмельницької області протягом          15 діб з моменту його проголошення, а засудженими, які утримуються під вартою, в той же строк з дня отримання копії вироку через Шепетівський міськрайонний суд Хмельницької області.

Головуюча :                 підпис

Копія вірна:

Голова Шепетівського міськрайсуду                                       ОСОБА_1