ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

24 січня 2024 року

м. Черкаси  

Справа № 711/4621/23

Провадження № 22-ц/821/60/24

категорія: 305010900

Черкаський апеляційний суд в складі колегії суддів судової палати з розгляду цивільних справ:

головуючого – Василенко Л. І.,

суддів: Бородійчука В. Г., Карпенко О. В.,

учасники справи:        

позивач – ОСОБА_1 ,

відповідачі: приватне акціонерне товариство «Княжа Вієнна Іншуранс Груп», ОСОБА_2 ,

розглянув в порядку письмового провадження в м. Черкаси апеляційну скаргу ОСОБА_2 на рішення Придніпровського районного суду м. Черкаси від 21 вересня 2023 року у справі за позовом ОСОБА_1 до приватного акціонерного товариства «Княжа Вієнна Іншуранс Груп», ОСОБА_2 про відшкодування шкоди завданої в результаті ДТП, у складі: головуючого судді Казидуб О. Г., повний текст рішення складено 27 вересня 2023 року,

в с т а н о в и в :

Описова частина

Короткий зміст позовних вимог

У липні 2023 року ОСОБА_1 звернувся до суду з даним позовом.

Позовні вимоги мотивував тим, що 20 грудня 2022 року близько 15 год. 40 хв. в м. Черкаси на перехресті вул. Благовісна та вул. Пастерівська водій ОСОБА_2 , керуючи транспортним засобом Nissan E-NV 200 д.н.з НОМЕР_1 , рухаючись по другорядній дорозі не виконала вимогу дорожнього знаку 2.1 та не надала перевагу в русі для безперешкодного проїзду перехрестя транспортного засобу AUDI А6 д.н.з. НОМЕР_2 під керуванням ОСОБА_1 , який рухався по головній дорозі, в результаті чого сталося зіткнення.

В результаті протиправних дій водія ОСОБА_2 був пошкоджений транспортний засіб AUDI А6 д.н.з. НОМЕР_2 належний позивачу ОСОБА_1 згідно свідоцтва про реєстрацію транспортного засобу власником транспортного засобу.

Постановою Придніпровського районного суду м. Черкаси від 09.01.2023 визнано ОСОБА_2 винною у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ст. 124 КУпАП та притягнуто її до адміністративної відповідальності у вигляді штрафу в розмірі 850 грн.

Зазначає, що розмір матеріального збитку згідно висновку експерта № 31 від 26.01.2023 заподіяного власнику AUDI А6 складає 505440 грн. Вартість автомобіля AUDI А6 в пошкодженому стані складає 166433 грн. Таким чином, остаточний розмір матеріального збитку складає 505440 грн – 166433 грн = 339007 грн.

Цивільно-правова відповідальність ОСОБА_2 була застрахована ПАТ «Українська страхова компанія «Княжа вієнна іншуранс груп» згідно полісу обов`язкового страхування цивільно-правової відповідальності наземних транспортних засобів ЕР-208836075 та договору добровільного страхування цивільної відповідальності власників наземного транспорту 11/06-02-006441.

Ліміт страховика по полісу № ЕР-20-8836075 від 03.05.2022 за шкоду, заподіяну майну складає 130000 грн. Ліміт страховика по договору добровільного страхування цивільної відповідальності власників наземного транспорту № 11/06-02-006441 від 14.0.2022 за шкоду, заподіяну майну складає 1000000 грн.

Позивач звернувся до відповідача з заявою про виплату страхового відшкодування.

ПАТ «Українська страхова компанія «Княжа Вієнна Іншуранс Груп» здійснила виплату позивачу в розмірі 281018,59 грн (страхове відшкодування) + 4300 (вартість послуг евакуатора), а всього 285318,59 грн.

Вважає, що наслідками встановленого експертом матеріального збитку спричиненого позивачу з ПАТ «Українська страхова компанія «Княжа Вієнна Іншуранс Груп» підлягає стягненню страхове відшкодування в розмірі: 339007 грн (матеріальний збиток 505440 грн – 166433 грн (залишки транспортного засобу) – 281018,59 грн (страхове відшкодування здійснене ПАТ «Українська страхова компанія «Княжа Вієнна Іншуранс Груп» ) позивачу = 57988,41 грн.

Також зазначав, що позивачу ОСОБА_1 було завдано моральної шкоди, що полягає у тому, що позивач працевлаштований в приватному підприємстві «БОЯР», що знаходиться фактично за адресою: Черкаська область, Звенигородський район, вул. Покровська 1 за 10 км. від його місця проживання (20 км. в обидві сторони), та як наслідок позивач використовував транспортний засіб кожного дня з метою прибуття до свого місця роботи.

Зазначає, що у зв`язку з повним знищенням транспортного засобу позивач був позбавлений можливості користування транспортним засобом, в тому числі, і в даних цілях, що як наслідок вплинуло на порушення звичайних життєвих зав`язків позивача.

Крім того, моральна шкода також полягає і в душевних стражданнях, яких позивач зазнав внаслідок ДТП, а саме, в нього виникла боязнь сидіти за кермо після перенесеної ДТП, у нього погіршився сон, він став більш нервовим. Враховуючи глибину душевних страждань, виходячи із засад розумності, виваженості та справедливості, свої моральні страждання позивач оцінює в сумі 2-000 грн, які підлягають стягненню з безпосереднього винуватця ДТП ОСОБА_2 .

Також вважає, що з ПАТ «Українська страхова компанія «Княжа Вієнна Іншуранс Груп» підлягає стягненню витрати по проведенню авто товарознавчої експертизи в розмірі 4000 грн.

Просить стягнути з ПАТ «Українська страхова компанія «Княжа Вієнна Іншуранс Груп» на користь ОСОБА_1 матеріальний збиток (страхове відшкодування) в розмірі 57988,41 грн та витрати по проведенню авто товарознавчої експертизи в розмірі 4000 грн. Стягнути з ОСОБА_2 на користь ОСОБА_1 моральну шкоду в розмірі 20000 грн.

Короткий зміст рішення суду першої інстанції

Рішенням Придніпровського районного суду м. Черкаси від 21 вересня 2023 року – позов задоволено частково.

Стягнуто з ПрАТ «Княжа Вієнна Іншуранс Груп» на користь ОСОБА_1 матеріальний збиток (страхове відшкодування) в розмірі 57988,41 грн та витрати по проведенню авто товарознавчої експертизи в розмірі 4000 грн.

Стягнуто з ОСОБА_2 на користь ОСОБА_1 моральну шкоду в розмірі 10000 грн.

В решті відмовлено.

Стягнуто з ПрАТ «Княжа Вієнна Іншуранс Груп» на користь ОСОБА_1 судовий збір в розмірі 1073,60 грн.

Стягнуто з ОСОБА_2 на користь держави судовий збір в розмірі 1073,60 грн.

Рішення суду мотивоване тим, що відповідачами не надано заперечень щодо наданого позивачем Висновку № 31/1 з авто-товарознавчого дослідження, складеного 26 січня 2023 року судовим експертом – авто-товарознавцем Почтаренко О. Г., стосовно обґрунтованості висновків якої у суду не було сумнівів, оскільки, складений ним висновок повністю відповідає вимогам, встановленим ст. 102 ЦПК України.

Крім того, неправомірні дій ОСОБА_2 , а саме скоєння нею ДТП, в результаті якого було пошкоджено автомобіль ОСОБА_1 , призвели до душевних страждань позивача, вимушених змін у його житті та необхідності застосовувати додаткові зусилля для організації свого життя.

Суд дійшов висновку, що виходячи із тривалості правопорушення, глибини душевних страждань, враховуючи вимоги розумності та справедливості, заявлений позивачем розмір моральної шкоди у 20000 грн є неспівмірним із розміром заявленої матеріальної шкоди, та вважає, що розмір відшкодування завданої позивачу моральної шкоди у грошовому виразі необхідно визначити у 10000 грн, які слід стягнути з ОСОБА_2 на користь ОСОБА_1 .

Короткий зміст вимог апеляційної скарги

Доводи особи, яка подала апеляційну скаргу

В апеляційній скарзі, ОСОБА_2 , не погоджуючись із оскаржуваним рішенням в частині відшкодування заподіяної внаслідок ДТП моральної шкоди, просила скасувати рішення Придніпровського районного суду м. Черкаси від 21 вересня 2023 року в частині стягнення із ОСОБА_2 на користь ОСОБА_1 моральної шкоди у розмірі 10000 грн та постановити нове рішення, яким відмовити в задоволенні позову в цій частині вимог до ОСОБА_2 .

Апеляційна скарга мотивована тим, що позивачем не доведено належними та допустимими доказами наявність зазначених в позові складових моральної шкоди – погіршення стану здоров`я, необхідність щоденно витрачати кошти на проїзд до місця роботи громадським транспортом та інше, проте цей аргумент не був взятий до уваги судом першої інстанції.

Зазначає, що на час події вона мала чинний договір страхування цивільно-правової відповідальності з розміром матеріального відшкодування страховиком матеріальної шкоди 1000000 грн. Страховик належним чином виконав своє зобов`язання та вчасно відшкодував позивачу оцінену матеріальну шкоду в повному обсязі.

Також суд не взяв до уваги той факт, що внаслідок ДТП позивач не зазнав ушкодження здоров`я, за медичною допомогою не звертався. Посилання позивача на погіршення стану здоров`я не підтверджується належними та допустимими доказами.

Вважає, що розмір моральної шкоди, визначений судом першої інстанції в 10000 грн є необґрунтованим, таким, що йде в розріз зі сталою судовою практикою.

07 грудня 2023 року від ОСОБА_1 надійшов відзив на апеляційну скаргу в якому просив апеляційну скаргу ОСОБА_2 в частині стягнення грошових сум залишити без задоволення, а рішення Придніпровського районного суду м. Черкаси від 21.09.2023 залишити без змін.

Зазначає, що у зв`язку із повним знищенням транспортного засобу, позивач був позбавлений можливості користуватись транспортним засобом, в тому числі з метою прибуття до свого місця роботи, що як наслідок вплинуло на порушення звичайних життєвих зав`язків позивача.

Крім того, моральна шкода також полягає і в душевних стражданнях, яких позивач зазнав внаслідок ДТП, а саме: в нього виникла боязнь сідати за кермо після перенесеної ДТП, погіршився сон, він став більш нервовим.

Тому вважає, що є цілком виправданим розмір моральної шкоди 10000 грн.

Мотивувальна частина

Позиція Черкаського апеляційного суду

Згідно з ч. 1 ст. 368 ЦПК України, справа розглядається судом апеляційної інстанції за правилами, встановленими для розгляду справи в порядку спрощеного провадження, з особливостями, встановленими цією главою.

Частиною 1 ст. 7 ЦПК України встановлено, що розгляд справ у судах проводиться усно і відкрито, крім випадків, передбачених цим Кодексом.

Такий випадок передбачено у ч. 13 ст. 7 ЦПК України, згідно з якою розгляд справи здійснюється в порядку письмового провадження за наявними у справі матеріалами, якщо цим Кодексом не передбачено повідомлення учасників справи. У такому випадку судове засідання не проводиться.

У зв`язку з наведеним та на підставі ухвали апеляційного суду про призначення справи до судового розгляду у порядку письмового провадження, перегляд справи в апеляційному порядку здійснено в порядку ст. 369 ЦПК України без повідомлення учасників справи.

Переглянувши справу за наявними в ній доказами, перевіривши законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги, колегія суддів дійшла наступних висновків.

Мотиви, з яких виходить Черкаський апеляційний суд, та застосовані норми права

Частина 3 ст. 3 ЦПК України передбачає, що провадження в цивільних справах здійснюється відповідно до законів, чинних на час вчинення окремих процесуальних дій, розгляду і вирішення справи.

При виборі і застосуванні норми права до спірних правовідносин суд враховує висновки щодо застосування відповідних норм права, викладені в постановах Верховного Суду (ч. 4 ст. 263 ЦПК України).

Суд апеляційної інстанції переглядає справу за наявними в ній і додатково поданими доказами та перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги (ч. 1 ст. 367 ЦПК України).

Відповідно до ч. 1 ст. 2 ЦПК України завданням цивільного судочинства є справедливий, неупереджений та своєчасний розгляд і вирішення цивільних справ з метою ефективного захисту порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб, інтересів держави.

Згідно зі ст. 5 ЦПК України, здійснюючи правосуддя, суд захищає права, свободи та інтереси фізичних осіб, права та інтереси юридичних осіб, державні та суспільні інтереси у спосіб, визначений законом або договором. У випадку, якщо закон або договір не визначають ефективного способу захисту порушеного, невизнаного або оспореного права, свободи чи інтересу особи, яка звернулася до суду, суд відповідно до викладеної в позові вимоги такої особи може визначити у своєму рішенні такий спосіб захисту, який не суперечить закону.

Статтею 10 ЦПК визначено, що суд при розгляді справи керується принципом верховенства права.

Суд розглядає справи відповідно до Конституції України, законів України, міжнародних договорів, згода на обов`язковість яких надана Верховною Радою України.

Згідно зі ст. 12 ЦПК України цивільне судочинство здійснюється на засадах змагальності сторін. Кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом.

Відповідно до ч. 1 ст. 15 ЦК України кожна особа має право на захист свого цивільного права у разі його порушення, невизнання або оспорення. Таким чином, у розумінні закону, суб`єктивне право на захист - це юридично закріплена можливість особи використати заходи правоохоронного характеру для поновлення порушеного права і припинення дій, які порушують це право.

Предметом апеляційного перегляду є рішення суду першої інстанції в частині стягнення з винуватця ДТП на користь потерпілого моральної шкоди, оскільки винуватець вважає, що підстави для такого стягнення відсутні.

За змістом ст. ст. 23, 1167 ЦК України особа має право на відшкодування моральної шкоди, завданої внаслідок порушення її прав. Моральна шкода полягає, зокрема у душевних стражданнях, яких фізична особа зазнала у зв`язку із знищенням чи пошкодженням її майна. Моральна шкода, завдана фізичній особі неправомірними діями, відшкодовується особою, яка її завдала.

Під моральною шкодою слід розуміти втрати немайнового характеру внаслідок моральних чи фізичних страждань, або інших негативних явищ, заподіяних фізичній чи юридичній особі незаконними діями або бездіяльністю інших осіб.

У постанові Верховного Суду у складі колегії суддів Першої судової палати Касаційного цивільного суду від 12 жовтня 2020 року у справі №372/2085/16-ц (провадження № 61-18385св19) зазначено, що: «під моральною шкодою слід розуміти втрати немайнового характеру внаслідок моральних чи фізичних страждань або інших негативних явищ, заподіяних фізичній чи юридичній особі незаконними діями або бездіяльністю інших осіб. Відповідно до загальних підстав цивільно-правової відповідальності обов`язковому з`ясуванню при вирішенні спору про відшкодування моральної (немайнової) шкоди підлягають: наявність такої шкоди, протиправність діяння її заподіювача, наявність причинного зв`язку між шкодою і протиправним діянням заподіювача та вини останнього в її заподіянні. Суд, зокрема, повинен з`ясувати, чим підтверджується факт заподіяння позивачеві моральних чи фізичних страждань або втрат немайнового характеру, за яких обставин чи якими діями (бездіяльністю) вони заподіяні, в якій грошовій сумі чи в якій матеріальній формі позивач оцінює заподіяну йому шкоду та з чого він при цьому виходить, а також інші обставини, що мають значення для вирішення спору. Аналіз зазначених норм права дає можливість дійти висновку про те, що моральна шкода підлягає відшкодуванню за наявності у діях особи, яка заподіяла таку шкоду складу цивільного правопорушення, елементами якого є заподіяна шкода, встановлення факту протиправної поведінки такої особи, наявності причинного зв`язку між ними та вини заподіювача шкоди».

Згідно роз`яснень п. 9 постанови Пленуму Верховного Суду України від 31 березня 1995 року № 4 «Про судову практику в справах про відшкодування моральної (немайнової) шкоди» (із відповідними змінами) розмір відшкодування моральної (немайнової) шкоди суд визначає залежно від характеру та обсягу страждань (фізичних, душевних, психічних тощо), яких зазнав позивач, характеру немайнових втрат (їх тривалості, можливості відновлення тощо) та з урахуванням інших обставин. Зокрема, ураховуються стан здоров`я потерпілого, тяжкість вимушених змін у його життєвих і виробничих відносинах, ступінь зниження престижу, ділової репутації, час та зусилля, необхідні для відновлення попереднього стану, добровільне - за власною ініціативою чи за зверненням потерпілого - спростування інформації редакцією засобу масової інформації. При цьому суд має виходити із засад розумності, виваженості та справедливості.

Гроші виступають еквівалентом моральної шкоди. Грошові кошти, як загальний еквівалент всіх цінностей, в економічному розумінні «трансформують» шкоду в загальнодоступне вираження, а розмір відшкодування «обчислює» шкоду. Розмір визначеної компенсації повинен, хоча б наближено, бути мірою моральної шкоди та відновленого стану потерпілого. При визначенні компенсації моральної шкоди складність полягає у неможливості її обчислення за допомогою будь-якої грошової шкали чи прирівняння до іншого майнового еквіваленту. Тому грошова сума компенсації моральної шкоди є лише ймовірною, і при її визначенні враховуються характер правопорушення, глибина фізичних та душевних страждань, погіршення здібностей потерпілого або позбавлення його можливості їх реалізації, ступінь вини особи, яка завдала моральної шкоди, якщо вина є підставою для відшкодування, інші обставин, які мають істотне значення, вимоги розумності і справедливості.

Подібні правові висновки викладено у постановах Верховного Суду від 25 травня 2022 року в справі №487/6970/20, від 23 листопада 2022 року в справі №686/13188/21.

Розмір відшкодування моральної шкоди перебуває у взаємозв`язку з фізичним болем, моральними стражданнями, іншими немайновими втратами, яких зазнала потерпіла особа, а не із виключністю переліку та кількістю обставин, які суд має врахувати (постанова Великої Палати Верховного Суду від 29 червня 2022 року в справі №477/874/19.

Таким чином розмір моральної шкоди не є конкретно визначеною сумою, а визначається судом в кожному конкретному випадку з урахуванням всіх обставин справи.

У постанові Великої Палати Верховного Суду від 15 грудня 2020 року у справі №752/17832/14-ц міститься висновок про те, що, визначаючи розмір відшкодування, суд має керуватися принципами розумності, справедливості та співмірності. Розмір відшкодування моральної шкоди має бути не більшим, ніж достатньо для розумного задоволення потреб потерпілої особи, і не повинен приводити до її безпідставного збагачення.

Подібний висновок щодо застосування норм права у подібних правовідносинах наведено у постанові Верховного Суду від 19 жовтня 2022 року у справі № 944/4790/19.

Суд першої інстанції встановивши, що 20.12.2022 о 15.40 год. в м. Черкаси на перехресті вул. Благовісна та вул. Пастерівська, водій ОСОБА_2 , керуючи транспортним засобом Nissan E-NV 200 д.н.з. НОМЕР_1 , рухаючись по другорядній дорозі не виконала вимогу дорожнього знаку 2.1 та не надала перевагу в русі для безперешкодного проїзду перехрестя транспортному засобу AUDI А6 д.н.з. НОМЕР_2 , який рухався по головній дорозі, в результаті чого сталося зіткнення. При ДТП транспортні засоби отримали механічні пошкодження з матеріальними збитками.

Постановою Придніпровського районного суду м. Черкаси від 09 січня 2023 року по справі № 711/6856/22 визнано ОСОБА_2 винною у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ст. 124 КУпАП та притягнуто до адміністративної відповідальності у вигляді штрафу в розмірі 850 грн.

Отже обставини скоєння дорожньо-транспортної пригоди, яка мала місце 20.12.2022 о 15.40 год. встановлені постановою Придніпровського районного суду м. Черкаси від 09 січня 2023 року по справі № 711/6856/22 не заперечуються сторонами, а тому додатковому доказуванню не підлягають.

Внаслідок вказаної ДТП ОСОБА_1 зазнав душевних страждань, а саме в нього виникла боязнь сідати за кермо, погіршився сон, він став більш нервовий. В результаті повного знищення, позивач втратив транспортний засіб, на якому міг їздити, зокрема на роботу, яка є віддаленою від місця проживання, зазнав вимушених змін у житті та необхідності застосовувати додаткові зусилля для організації свого життя. Отже, в сукупності з тим, що ДТП сталася з вини ОСОБА_2 , суд дійшов правильного висновку, що сума грошових коштів в розмірі 10000 грн на відшкодування моральної шкоди є достатньою та такою, що відповідає принципу розумності й справедливості.

Доводи апеляційної скарги не знайшли свого підтвердження під час апеляційного розгляду.

В контексті зазначеного, колегія суддів дійшла висновку, що рішення суду першої інстанції ухвалене з додержанням норм матеріального та процесуального права.

Суд апеляційної інстанції враховує положення практики Європейського Суду з прав людини про те, що право на обґрунтоване рішення не вимагає детальної відповіді судового рішення на всі доводи висловлені сторонами. Крім того, воно дозволяє вищим судам просто підтверджувати мотиви, надані нижчими судами, не повторюючи їх (справ «Гірвісаарі проти Фінляндії», п.32.).

Пункт 1 ст. 6 Конвенції не вимагає більш детальної аргументації від апеляційного суду, якщо він лише застосовує положення для відхилення апеляції відповідно до норм закону, як такої, що не має шансів на успіх, без подальших пояснень (Burgandothers v. France (Бюрг та інші проти Франції), (dec.); Gorou v. Greece (no.2) (Гору проти Греції №2) [ВП], § 41.

Пунктом 1 ч. 1 ст. 374 ЦПК України визначено, що суд апеляційної інстанції за результатами розгляду апеляційної скарги має право залишити судове рішення без змін, а скаргу без задоволення.

Згідно ст. 375 ЦПК України суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а судове рішення без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.

За таких обставин, колегія суддів приходить до висновку, що суд першої інстанції дотримавшись норм матеріального та процесуального права, повно і всебічно з`ясувавши всі дійсні обставини спору сторін, вирішив дану справу згідно із законом і підстави для скасування ухваленого у справі судового рішення та задоволення поданої апеляційної скарги, виходячи з меж її доводів, відсутні. Враховуючи викладене, рішення суду в оскаржуваній частині слід залишити без змін, а апеляційну скаргу – без задоволення.

Відповідно до ст. 382 ЦПК України в резолютивній частині постанови суду апеляційної інстанції зазначаються, зокрема, новий розподіл судових витрат, понесених у зв`язку з розглядом справи у суді першої інстанції, – у випадку скасування або зміни судового рішення; розподіл судових витрат, понесених у зв`язку з переглядом справи у суді апеляційної інстанції.

Оскільки колегія суддів прийшла до висновку про залишення апеляційної скарги без задоволення, а рішення суду першої інстанції в оскаржуваній частині – без змін, відповідно до приписів ст. 141 ЦПК України підстави вирішення питання нового розподілу судових витрат, понесених у зв`язку з розглядом справи у суді першої інстанції, а також розподілу судових витрат, понесених у зв`язку з переглядом справи у суді апеляційної інстанції, відсутні.

Керуючись ст. ст. 35, 258, 374, 375, 381, 382, 383, 384 ЦПК України, апеляційний суд, -

п о с т а н о в и в  :

Апеляційну скаргу ОСОБА_2 – залишити без задоволення.

Рішення Придніпровського районного суду м. Черкаси від 21 вересня 2023 року – залишити без змін.

Постанова суду апеляційної інстанції набирає законної сили з дня її прийняття та може бути оскаржена до Верховного Суду протягом тридцяти днів з дня складання повного судового рішення, в порядку та за умов визначених ЦПК України.

Текст постанови складено 24 січня 2024 року.

Головуючий Л. І. Василенко

Судді: В. Г. Бородійчук

О. В. Карпенко