справа № 2- 627/2010 рік
ЗАОЧНЕ РІШЕННЯ
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
20 січня 2010 року Олександрійський міськрайонний суд Кіровоградської області
в складі: головуючого – судді Ковальової О.Б.
при секретарі – Спіциній О.П.
розглянувши у відкритому судовому засіданні в місті Олександрії цивільну справу за позовом ОСОБА_1
до ЗАТ " Енерговугілля"
про стягнення заборгованості по заробітній платі, компенсації за втрату частини заробітної плати, середнього заробітку за час затримки розрахунку при звільненні та моральної шкоди, -
В С Т А Н О В И В :
позивач звернувся до суду з позовною заявою про стягнення з відповідача - заборгованості по заробітній платі в сумі 1 555,83 грн., компенсації за втрату частини заробітної плати в сумі 1006,48 грн., середнього заробітку за час затримки розрахунку при звільненні, виходячи з середньомісячної заробітної плати 382,53 грн., у відшкодування моральної шкоди 3 000 грн. та 150 грн. витрат, понесених ним на правову допомогу.
Позов мотивує тим, що він працював на підприємстві відповідача, йому нараховували, але своєчасно не виплачували заробітну плату. За період з квітня по липень 2006 року виникла заборгованість по виплаті заробітної плати в сумі 1 555,83 грн. Позивач звільнений 31.07.2006 року, при звільненні розрахунок не провели. Крім того вказує, що має право на компенсацію за втрату частини заробітної плати, яку відповідач повинен сплатити йому в сумі 1006,48 грн..
Відповідно до ст. 117 КЗпП України йому повинен бути виплачений середній заробіток за час затримки розрахунку при звільненні за період з серпня 2006 року по грудень 2009 року в сумі 15 683,73 грн..
До того ж, несвоєчасна виплата заробітної плати призвела до моральних страждань і вимагала від нього додаткових зусиль для організації його життя, а тому вказує, що йому спричинена моральна шкода, яку оцінив в 3 000 грн.
В судовому засіданні позивач підтримав позовні вимоги з підстав вказаних в позові, зазначивши, що 31.07.2006 року звільнений, йому нараховували, але не виплатили заробітну плату в сумі 1 555,83 грн.. Просить стягнути середній заробіток за період з серпня 2006 року по грудень 2009 року в сумі 15 683,73 грн. Моральна шкода спричинена тим, що порушується його право на своєчасне отримання заробітної плати, що викликає нервові перенапруження, оскільки не зміг своєчасно сплатити кредит, частково надав докази в підтвердження цього.
Представник відповідача на розгляд справи не явився, про день, час та місце розгляду справи повідомлявся належним чином. Суд ухвалив провести заочний розгляд справи на підставі наявних у справі доказів та прийняти заочне рішення, відповідно до ст., ст.224 - 226 ЦПК України
Вислухавши пояснення позивача, дослідивши матеріали справи, суд вважає, що вимоги підлягають частковому задоволенню.
Відповідно до діючого законодавства, суд розглядає справу в межах заявлених вимог і ч., ч.1, 4 ст.60 ЦПК України передбачено, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається, як на підставу своїх вимог і заперечень, крім випадків, встановлених ст.61 цього Кодексу. Доказування не може ґрунтуватись на припущеннях.
Відповідно до ч.1 ст. 115, 116 КЗпП України заробітна плата виплачується працівникам регулярно в робочі дні у строки, встановлені колективним договором, але не рідше двох разів на місяць через проміжок часу, який не перевищує 16 календарних днів, при звільненні працівника підприємство повинно провести з ним розрахунок в день його звільнення або не пізніше наступного дня після пред'явлення звільненим працівником вимоги про розрахунок.
Позивач звільнений з роботи 31.07.2006 року, у передбачені законодавством строки відповідач з ним не розрахувався. Заборгованість по зарплаті складає 1 555,83 грн., що підтверджується довідкою від 27.11.2009 року та наданими в судовому засіданні поясненнями позивача. З моменту звільнення позивача, розрахунки з ним не проводились,
а тому суд стягує на користь позивача вищезазначену суму заборгованої йому заробітної плати.
На підставі вимог п.2 Положення про порядок компенсації працівникам втрати частини заробітної плати у зв’язку з порушенням строків її виплати, затвердженого Постановою Кабінету Міністрів України від 20.12.1997 року № 1427, в редакції від 21.02.2001 року № 159 – працівникам у разі затримки на один і більше місяців виплати грошових доходів проводяться компенсаційні виплати, що згідно розрахунку наданому позивачем складають 1006,48 грн., а тому суд стягує її на користь позивача.
Згідно ст. 117 КЗпП України в разі не виплати з вини власника або уповноваженого ним органу належних звільненому працівникові сум у строки, зазначені в ст.116 КЗпП України, при відсутності спору про їх розмір підприємство, установа, організація повинні виплатити працівникові його середній заробіток за весь час затримки по день фактичного розрахунку. У цьому разі перебіг 3-х місячного строку звернення до суду починається з наступного дня після проведення зазначених виплат незалежно від тривалості затримки розрахунку, відповідно до п.25 Постанови Пленуму Верховного Суду України від 24.12.1999р. зі змінами та доповненнями. Таким чином, законом чітко визначено, які виплати і за яких умов можуть враховуватись при покладені матеріальної відповідальності за затримку розрахунку при звільненні, та строк звернення до суду, а тому позивач має право на отримання сум компенсації відповідно до ст.117 КЗпП.
Також суд вважає, що є вина підприємства в тому, що несвоєчасно була виплачена заробітна плата, так як представник відповідача не надав доказів та не довів того , що вини його підприємства немає, на розгляд справи не явився.
Середньомісячна заробітна плата позивача складала – 382,53 грн., звільнений позивач 31.07.2006 року, просить стягнути середній заробіток за період з серпня 2006 року по грудень 2009 року в сумі 15 683,73 грн.. А тому суд стягує на користь позивача 15683,73 грн. (Розрахунок: 382,53 грн. х 41 міс. = 15 683,73 грн.) .
Стосовно вимоги про стягнення моральної шкоди на користь позивача, суд вважає, що вона не підлягає задоволенню, хоч відповідач порушив законне право позивача на своєчасне одержання винагороди за працю, яке гарантоване їй ст.43 Конституції України, ст., ст.1, 24 Закону України "Про оплату праці" та ст.115 КЗпП України.
В обґрунтування своєї вимоги позивач пояснив в чому полягає спричинена йому моральна шкода, надав частково докази в підтвердження цього, але позивачем пропущений, передбачений ст.233 КЗпП України тримісячний строк звернення до суду за вирішенням питання про відшкодування моральної шкоди, заподіяної порушенням законодавства про працю, підстав для поновлення строку звернення до суду суд не вбачає, а тому в позовних вимогах в цій частині необхідно відмовити.
Відповідно ч.1 ст.88 ЦПК України стороні, на користь якої ухвалено рішення, суд присуджує з другої сторони понесені нею і документально підтверджені судові витрати. У матеріалах справи надана квитанція про сплату за надання правової допомоги – 150 грн.,
Оскільки позовні вимоги задоволені частково, то суд стягує з відповідача 100 грн. у відшкодування витрат на правову допомогу.
Оскільки позивач звільнений від сплати судового збору, так як спірні правовідносини виникли з трудових правовідносин, то з відповідача на користь держави необхідно стягнути судовий збір у сумі 183,46 грн. виходячи з розміру задоволених майнових вимог та 120 грн. за інформаційно-технічне забезпечення розгляду справи.
Керуючись ст., ст. 115, 116, 117, 233, 237-1 КЗпП України, ст., ст.1, 24, 34 Закону України "Про оплату праці", ст., ст. 11, 60, 88, 209, 212 - 215, 218, 224 – 226, 228, п.2 ст.367 ЦПК України, суд,-
РІШИВ:
Позов задовольнити частково.
Стягнути з ЗАТ " Енерговугілля" на користь ОСОБА_1
– 1555 (одну тисячу п’ятсот п’ятдесят п’ять) грн. 83 коп. заборгованої заробітної плати, 1006 (одну тисячу шість) грн. 48 коп. компенсації за втрату частини заробітної плати, 15683 (п'ятнадцять тисяч шістсот вісімдесят три) грн. 73 коп. середнього заробітку за час затримки розрахунку при звільненні та 100 (сто)грн. у відшкодування витрат на правову допомогу, а всього – 18 346(вісімнадцять тисяч триста сорок шість) грн. 04 коп. та 183,46грн. судового збору на користь держави і 120 грн. за інформаційно - технічне забезпечення розгляду справи.
В решті позовних вимог відмовити.
Рішення в частині стягнення заробітку в межах місячного платежу в сумі 382,53грн. допустити до негайного виконання.
Заява про апеляційне оскарження рішення може бути подана протягом 10 днів з дня його проголошення. Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом 20 днів після подання заяви про апеляційне оскарження. Заява про апеляційне оскарження та апеляційна скарга подаються до апеляційного суду Кіровоградської області через Олександрійський міськрайонний суд, або оскаржується в порядку встановленому ч.4 ст.295 ЦПК України.
Заяву про перегляд заочного рішення суду може бути подано відповідачем протягом 10 днів з дня отримання його копії.
Головуючий: