Справа № 2-А-308/2010

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

22 січня 2010    року                                                                                                 м. Зміїв

Зміївський районний суд Харківської області у складі:

головуючого     – судді Нестерцової Н.В.

секретаря - Шевцова Д.В.

розглянувши у відкритому судовому засіданні в приміщенні суду справу за адміністративним позовом ОСОБА_1 до Головного управління Пенсійного фонду України в Харківській області про визнання дій протиправними та зобов’язання вчинити певні дії,

ВСТАНОВИВ:

ОСОБА_1 звернувся до суду з адміністративним позовом до Головного управління Пенсійного фонду України в Харківській області, в якому просив визнати протиправними дії відповідача щодо сплати основної державної та додаткової пенсії у розмірі, що не відповідає вимогам ст.ст. 50,54 Закону України «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи»,  зобов’язати нарахувати та виплатити основну і додаткову пенсію у повному обсязі, починаючи з 1 січня 2008 року.

ОСОБА_1 вказав, що є ліквідатором ЧАЕС 1 категорії, інвалідом 2 групи.

Відповідно до п. 4 ст. 54 Закону України 231-V від 5 жовтня 2006 року «Про статус та соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи» пенсія по інвалідності 2-ї групи не повинна бути нижче 8 мінімальних пенсій за віком.

Стаття 50 Закону України «Про статус та соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи» передбачає, надання інваліду 2-ї групи додаткової пенсії за шкоду, спричинену здоров’ю – 75 % мінімальної пенсії за віком.

Тому позивач вважає, що відповідач повинен зробити йому перерахунок та провести виплату різниці між мінімумом пенсій, встановленим вищезазначеним Законом

фактично виплаченими пенсіями.

ОСОБА_1 вказав, що тривалий період часу відповідачем нараховується пенсія у значно меншому розмірі, ніж це передбачено законом.

Оскільки відповідач відмовляється від нарахування основної та додаткової пенсії у розмірі, встановленому законом, позивач просить суд захистити його права.  

У подальшому, ОСОБА_1 звернувся із уточненою заявою, де посилаючись на ті ж обставини, просив суд визнати протиправною бездіяльність головного Управління Пенсійного фонду України  Харківської області, зобов’язати відповідача нарахувати і сплатити державну пенсію – 8 мінімальних пенсій за віком, додаткову пенсію-75% мінімальної пенсії за віком,  як інваліду 2 групи ЧАЕС відповідно до Закону України «Про статус та соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи» починаючи з 1 січня 2004 року.

ОСОБА_1 та його представник належним чином повідомлялись про час, день та місце розгляду справи.

Позивач у заяві просив розглянути справу за його відсутністю, посилаючись на незадовільний стан здоров’я.

2.

Представник Головного управління Пенсійного фонду України в  Харківській області ОСОБА_2 позов не визнала та пояснила, що ОСОБА_1 перебуває на обліку в Головному управлінні Пенсійного фонду України в Харківській області з 1 січня 2007 року та отримує пенсію згідно Закону України “Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб”.

Розмір державної пенсії визначається за тим законом, згідно з яким вона призначена.

Статтею 43 Закону України “Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб” встановлено, що пенсії, призначені за цим Законом обчислюються з розміру грошового забезпечення, яке включає відповідні оклади за посадою, військовим званням, процентну надбавку за вислугу років, щомісячні додаткові види грошового забезпечення та премії.

У даний час позивач отримує пенсію, яка призначена від Міністерства оборони України, згідно Закону “Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб”, як інваліду ІІ групи при виконанні обов’язків військової служби.

У зв’язку з цим пенсія ОСОБА_1 підвищена у відповідності до ст. 7 та ст. 13 Закону України “Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту” з 1 січня 2006 року на 40 % прожиткового мінімуму для осіб, які втратили працездатність. Додатково позивач отримує додаткову пенсію за шкоду, заподіяну здоров’ю на підставі Закону України “Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи” у  розмірі 20% прожиткового мінімуму для осіб, які втратили працездатність.

Законом України “Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб”, за яким позивач отримує пенсію, обчислення пенсії по інвалідності та надбавок до неї, виходячи із мінімальної пенсії за віком, не передбачено.

Додаткова пенсія за шкоду заподіяну здоров’ю визначається за нормами Закону України “Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи”

Статтею 62 Закону України “Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи” встановлено, що роз’яснення порядку застосування цього Закону провадиться у порядку, визначеному Кабінетом Міністрів України, рішення якого є обов’язковим для виконання міністерствами та іншими центральними органами державної виконавчої влади України, місцевими органами державної виконавчої влади, всіма суб’єктами господарювання незалежного від їх відомчої підпорядкованості та форм власності.

На підставі цих норм Пенсійний фонд при нарахуванні додаткової пенсії ОСОБА_1 керувався Постановою КМУ “Про підвищення розмірів пенсій та інших соціальних виплат окремим категоріям пенсіонерів, фінансування яких здійснюється за рахунок коштів державного бюджету” від 03.01.2002 року №1, п.п. “а”, “б” ч. 1 якої встановлює, що виходячи з розміру 19 гривень 91 копійка провадиться розрахунку додаткової пенсії відповідно до ст. 50, передбаченої цим же Законом.

Вказана постанова втратила чинність з 01.09.2008 року на підставі Постанови Кабінету Міністрів України №654 від 16.07.2008 року.

Редакція ст. 50 Закону №796, в якій зазначається, що додаткова пенсія для інвалідів нараховується в розмірі 75% мінімальної пенсії за віком та ст. 54 цього ж Закону, яка встановлює розмір основної пенсії не нижчими по ІІ групі інвалідності – 8 мінімальних пенсій за віком, були змінені на підставі Закону України “Про державний бюджет України на 2008 рік та внесення змін до деяких законодавчих актів України”. Положення п. 28 розділу ІІ вказаного Закону, яким були внесені зміни до ст.50 та ст. 54 Закону №796

3.

втратили чинність, як такі, що є неконституційними, на підставі рішення Конституційного Суду України №10-рп/2008 від 22.05.2008 року.

З метою законодавчого врегулювання даного питання Кабінетом Міністрів України була прийнята 28.05.2008 року Постанова №530 “Деякі питання соціального захисту окремих категорій громадян”, яка набрала чинності з 22.05.2008 року. Пунктом 4 якої передбачено щомісячну додаткову пенсію за шкоду заподіяну здоров’ю, відповідно до Закону України “Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи”, виплачувати інвалідам ІІ групи 20% від прожиткового мінімуму, встановленого для осіб, які втратили працездатність. З урахуванням зазначеної Постанови позивачу виплачується додаткова пенсія в розмірі зазначених 20% вд прожиткового мінімуму, встановленого для осіб, які втратили працездатність.

У свою чергу стаття 71 Закону України “Про Державний бюджет України на 2009 рік” №835 від 26.12.2008 року встановлює норму згідно якої Кабінету Міністрів України у 2009 році надається право встановлювати розмір соціальних виплат, які відповідно до законодавства визначаються залежно від розміру  мінімальної заробітної плати, в абсолютних сумах у межах асигнувань, передбачених за відповідними бюджетними програмами.

Також, Головне управління Пенсійного фонду України в Харківській області звертає увагу на норми ст.. 59 Закону України “Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи”, які визначають умови призначення пенсії військовослужбовцям, які брали участь у ліквідації наслідків Чорнобильської катастрофи. Зазначена норма встановлює, що пенсії військовослужбовцям призначаються з їх грошового забезпечення згідно з цим Законом та іншими законодавчими актами. При цьому військовослужбовцям призначаються з їх грошового забезпечення згідно з цим Законом та іншими законодавчими актами. При цьому військовослужбовцям пенсії по  інвалідності за їх бажанням  можуть призначатися на умовах і в порядку, визначених законодавством України для осіб, які стали інвалідами внаслідок поранення, контузії чи каліцтва, що їх вони дістали при виконанні обов’язків військової служби (службових обов’язків) або відповідно до ст. 54 цього Кодексу.

Для перерахунку пенсії згідно ст. 54 Закону № 796 позивач має право звернутися до районного управління Пенсійного фонду за місцем проживання, оскільки ст. 7 Закону України “Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб” надає право вибору військовослужбовцям, особам які мають право на пенсію за цим Законом та члени їх сімей, які одночасно мають право на різні державні пенсії, призначається одна пенсія за їх вибором.

Отже, перебуваючи на обліку в Головному управлінні Пенсійного фонду України в Харківській області ОСОБА_1 не має права на отримання основної та додаткової пенсії в розмірах вказаних у позовній заяві.

Головне управління Пенсійного фонду України в Харківській області, вважає, що призначення основної та додаткової пенсії ОСОБА_1 проводиться згідно чинного законодавства.

Ознайомившись з матеріалами справи, наданими доказами, суд приходить до наступного висновку.

Судом встановлено, що позивач ОСОБА_1 перебуває на обліку в Головному Управлінні Пенсійного фонду України в Харківській області з 01.01.2007 року та отримує пенсію згідно Закону України “Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб”.

ОСОБА_1 є учасником ліквідації аварії на ЧАЕС, категорії 1, інвалідом 2-ї групи по захворюванню, що пов’язане з ліквідацією наслідків аварії на ЧАЕС, що  підтверджується посвідченням серії А № 000933, довідкою про встановлення 2-ї групи інвалідності з 18.12.2002 року /а.с.6, 7/.

4.

Згідно ст. 10 Закону України “Про загальнообов’язкове державне пенсійне страхування” особі, яка має одночасно право на різні види пенсії (за віком, по інвалідності, у зв’язку з втратою годувальника), призначається один із цих видів пенсії за їх вибором.

Відповідно до ст. 7 Закону України “Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб” надає право вибору позивачу, так як військовослужбовцям, особам які мають право на пенсію за цим Законом та члени їх сімей, які одночасно мають право на різні державні пенсії, призначається одна пенсія за їх вибором.

Відповідно до ст. 59 Закону України “Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи” пенсії військовослужбовцям призначаються з їх грошового забезпечення згідно з цим Законом та іншими законодавчими актами.

Військовослужбовцям пенсії по інвалідності, а членам їх сімей пенсії у зв’язку з втратою годувальника внаслідок Чорнобильської катастрофи за їх бажанням можуть призначатися на умовах і в порядку, визначених законодавством України для осіб, які стали інвалідами внаслідок поранення, контузії чи каліцтва, що їх вони дістали  при виконанні обов’язків військової служби (службових обов’язків) або відповідно до ст. 54 цього Кодексу.

Враховуючи, що ОСОБА_1 самостійно побажав отримувати пенсію по Закону України “Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб” у суду не має законних підстав для здійснення перерахунку пенсії позивача згідно ст. 54 Закону України “Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи”.

Відповідно до ст. 50 Закону “Про статус та соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи” особам, віднесеним до категорії І, призначається щомісячна додаткова пенсія за шкоду, заподіяну здоров’ю, у розмірах:

-   інвалідам І групи – 100% мінімальної пенсії за віком;

-   інвалідам ІІ групи – 75% мінімальної пенсії за віком;

-   інвалідам ІІІ групи, дітям-інвалідам, а також хворим внаслідок Чорнобильської катастрофи на променеву хворобу – 50% мінімальної пенсії за віком.

Судом встановлено, що ОСОБА_1 має статус учасника ліквідації аварії на ЧАЕС 1 категорії, інвалідом ІІ групи по захворюванню, що пов’язане з ліквідацією наслідків на ЧАЕС, перебуває на пенсійному обліку у відповідача.

За таких обставин, ОСОБА_1 має право на призначення щомісячної додаткової пенсії за шкоду, заподіяну здоров’ю у розмірі 75 % мінімальної пенсії за віком і як інваліду ІІ групи.

ОСОБА_1 у позовній заяві просить судового захисту пенсійних прав з 1 січня 2004 року.

Відповідно до ч. 2 ст. 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов’язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцію та  законами України.

Ч. 1 ст. 92 Конституції України, передбачає, що виключно законами України визначаються права і свободи людини і громадянина, гарантії цих прав і свобод; основні обов’язки громадянина.

Згідно ч. 1 ст. 2 КАС України, завданням адміністративного судочинства є захист прав, свобод та інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб у сфері публічно-правових відносин від порушень з боку органів державної влади, органів місцевого самоврядування, їхніх посадових і службових осіб, інших суб’єктів при здійсненні ними владних управлінських функцій на основі законодавства, в тому числі на виконання делегованих повноважень.

5.

Частина 2 цієї статті вказує на те, що до адміністративних судів можуть бути оскаржені будь-які рішення, дії чи бездіяльність суб’єктів владних повноважень, крім випадків, коли щодо таких рішень, дій чи бездіяльності Конституцією чи законами України встановлено інший порядок судового провадження.

Судом не встановлено протиправності дій відповідача щодо призначення та нарахування ОСОБА_1 пенсії відповідно діючого законодавства за конкретних обставин.

Суд не вбачає обов’язку Головного Управління Пенсійного фонду України у Харківській області при призначенні пенсії ОСОБА_1 відповідно до Закону України «Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб» застосовувати норми ст. 54 Закону України «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждати внаслідок Чорнобильської катастрофи», але приходить до висновку про часткове задоволення позовних вимог про перерахунок та виплату щомісячної додаткової пенсії за шкоду, заподіяну здоров’ю, внаслідок Чорнобильської катастрофи, передбачену Законом України “Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи”, в розмірі 75 % мінімальної пенсії за віком, починаючи з 1 січня 2007 року, тобто з часу, з якого позивач був взятий на облік відповідачем.

Запереченнями на позовну заяву підтверджуються доводи позивача про те, що додаткова пенсія йому нараховувалася не відповідно до вимог ст. 50 Закону України «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи», а відповідно до підзаконних актів, прийнятих Кабінетом Міністрів України.

З положеннями даних норм співпадає припис п. 4 Порядку обчислення пенсій по інвалідності, що настала внаслідок каліцтва чи захворювання, і пенсій у зв’язку з втратою годувальника внаслідок Чорнобильської катастрофи, затвердженого Постановою КМУ від 30 жовтня 1997 року № 523.

Згідно зі ст. 28 Закону України «Про загальнообов’язкове державне пенсійне страхування», що набрав чинності з 1 січня 2004 року, мінімальний розмір пенсії за віком встановлюється у розмірі прожиткового мінімуму для осіб, які втратили працездатність.

Відповідно до вимог ч. 3 ст. 45 Конституції України пенсії та інші види соціальних виплат та допомоги, що є основним джерелом існування, мають забезпечувати рівень життя, не нижчий від прожиткового мінімуму, встановленого законом.

Визначений ст. 28 Закону України «Про загальнообов’язкове державне пенсійне страхування» мінімальний розмір пенсії за віком, для визначення якого застосовується прожитковий мінімум для осіб, які втратили працездатність, є певним стандартом, в порівнянні з яким визначаються розміри інших видів виплат та допомоги.

Тобто, мінімальний розмір пенсії за віком для визначення якого застосовується прожитковий мінімум для осіб, які втратили працездатність, є виправною величиною від якої проводиться розрахунок державної пенсії та додаткової пенсії за шкоду, заподіяну здоров’ю призначених за Законом України «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи».

Згідно з положенням ч. 4 ст. 9 КАС України, у разі невідповідності нормативно-правового акту Конституції України, закону України, міжнародному договору, згода на обов’язковість якого надана Верховною Радою України або іншому нормативно-правовому акту, суд застосовує правовий акт, який має вищу юридичну силу.

Отже за Конституційними нормами, виходячи з пріоритетності законів над підзаконними актами, при визначенні розміру пенсії позивачеві застосуванню підлягає ч. 1 ст. 50 Закону України «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи», а не постанови Кабінету Міністрів України № 1 від 3 січня 2002 року та № 654 від 16 липня 2008 року, які істотно звужують обсяг встановлених законом прав.

6.

Таким чином, суд дійшов висновку про невідповідність дій відповідача щодо виплати позивачу додаткової пенсії в розмірах, які не відповідають Закону України «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи» та діючому законодавству.

Відповідно до ст. 50 Закону України «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи», розмір пенсії ОСОБА_1  протягом 2007 року наступний.

Ст. 62 Закону України «Про державний бюджет України на 2007 рік» від 23 грудня 2006 року, затверджено на 2007 рік прожитковий мінімум на одну особу в розрахунок на місяць для осіб, які втратили працездатність: з 1 січня – 380 грн.; з 1 квітня – 406 грн., з 1 жовтня – 411 грн.

Розмір додаткової пенсії протягом 2007 року мав становити: з січня по березень 2007 року – 285 грн. на місяць (380 Ч 75 % = 285); з квітня по вересень 2007 року: – 304 грн. 50 коп. на місяць (406 Ч 75 % = 304,50); з жовтня по грудень 2007 року: – 308 грн. 25 коп. на місяць (411 Ч 75 % = 308,25).

Пунктом 28 розділу ІІ Закону України від 28 грудня 2007 року № 107-VI «Про Державний бюджет України на 2008 рік та про внесення змін до деяких законодавчих актів України» статтю 50 Закону України «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи» викладено в новій редакції: особам, віднесеним до категорії 1, призначається щомісячна додаткова пенсія за шкоду, заподіяну здоров'ю, у розмірах: інвалідам ІІ групи – 20 % прожиткового мінімуму для осіб, які втратили працездатність. Розмір прожиткового мінімуму для осіб, які втратили працездатність, визначається на момент виплати пенсії згідно із законом про Державний бюджет України і не може коригуватися іншими нормативно-правовими актами.

Рішенням Конституційного Суду України № 10-рп від 22 травня 2008 року положення ст. 67 розділу І, пунктів 2-4, 6-8, 10-18, підпункту 7 пункту 19, пунктів 20-22, 24-34, підпунктів 1-6, 8-12, пункту 35, пунктів 36-100 розділу II «Внесення змін до деяких законодавчих актів України» Закону України від 28 грудня 2007 року № 107-VI «Про Державний бюджет України на 2008 рік та про внесення змін до деяких законодавчих актів України» визнані такими, що не відповідають Конституції України, тобто є неконституційними.

Відповідно до ч. 2 ст. 152 Конституції України закони, інші правові акти або їх окремі положення, що визнані неконституційними, втрачають чинність з дня ухвалення Конституційним Судом України рішення про їх неконституційність.

Таким чином, положення п. 28 розділу ІІ Закону України «Про Державний бюджет України на 2008 рік та про внесення змін до деяких законодавчих актів України» втратило чинність і не підлягало застосуванню з 22 травня 2008 року.

З цього часу Головне управління Пенсійного фонду України в Харківській області повинно було нараховувати та сплачувати позивачу додаткову пенсію для інвалідів 2 групи, щодо яких встановлено зв’язок з Чорнобильською катастрофою, передбачену ст. 50 Закону України «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи».

Отже, з 22 травня 2008 року відповідач мав діяти у відповідності з приписами діючих норм ст. 50 Закону України «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи», нараховувати та здійснювати позивачу відповідні виплати.

Розмір додаткової пенсії з 22 травня 2008 року мав становити: в травні-червні 2008 року – 360 грн. 75 коп. на місяць (481 Ч 75 % = 360,75); з липня по вересень 2008 року – 361 грн. 50 коп. на місяць (482 Ч 75 % = 361,50); з жовтня 2008 року по вересень 2009 року – 373 грн. 50 коп. на місяць (498 Ч 75 % = 373,50).

7.

Відповідно до вимог ч. 1 ст. 2 КАС України, завданням адміністративного судочинства України є захист прав, свобод та інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб у сфері публічно-правових відносин від порушень з боку органів державної влади, органів місцевого самоврядування, їхніх посадових і службових осіб, інших суб’єктів при здійсненні ними владних управлінських функцій на основі законодавства, в тому числі на виконання делегованих повноважень.

Оскільки суд дійшов висновку про невідповідність дій відповідача щодо виплати позивачу додаткової пенсії в розмірах, які не відповідають Закону України «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи» та діючому законодавству, вимога про визнання протиправною бездіяльності Головне управління Пенсійного фонду України в Харківській області по призначенню та перерахунку ОСОБА_1  додаткової пенсії є обґрунтованою і підлягає задоволенню.

Вимога про зобов’язання Головне управління Пенсійного фонду України в Харківській області здійснити перерахунок пенсії ОСОБА_1 , встановивши додаткову пенсію в розмірі не менше 75 % мінімальної пенсії за віком, розраховуючи з розміру мінімальної пенсії за віком, встановленого ч. 1 ст. 28 Закону України «Про загальнообов’язкове державне пенсійне страхування» на момент нарахування пенсії є обґрунтованою та підлягає задоволенню.

Вимога про стягнення з відповідача коштів, що складають різницю між фактично нарахованими і сплаченими відповідачем позивачеві сумами пенсії, починаючи з 1 січня 2004 року, і сумами пенсії, які повинен був сплачувати відповідач йому, як інваліду ЧАЄС ІІ групи підлягає частковому задоволенню шляхом зобов’язання Головного управління Пенсійного фонду України в Харківській області здійснити донарахування та виплату ОСОБА_1  недорахованої за період з 1 січня 2007 року по 31 грудня 2007 року, з 22 травня 2008 року по  день ухвалення постанови, пенсії виходячи з розміру належної до сплати додаткової пенсії в розмірі 75 % мінімальної пенсії за віком, розраховуючи з розміру мінімальної пенсії за віком, встановленого ч. 1 ст. 28 Закону України «Про загальнообов’язкове державне пенсійне страхування», діючого на момент нарахування пенсії.

В іншій частині позову належить відмовити.

Керуючись ст.ст. 19, 64, 124, 152 Конституції України, ст. 50 ст.ст. 67, 71 Закону України «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи», ст.ст.2, 6-14, 71, 99, 159-163, 167 КАС України, суд –

ПОСТАНОВИВ:

Адміністративний позов ОСОБА_1 до Головного управління Пенсійного фонду України в Харківській області про визнання дій протиправними та зобов’язання вчинити певні дії задовольнити частково.

Визнати протиправними дії головного управління Пенсійного фонду України в Харківській області по нарахуванню додаткової пенсії за шкоду, заподіяну здоровю ОСОБА_1 з 01 січня 2007 року по 31 грудня 2007 року та 22 травня 2008 року.

Зобов’язати головне управління Пенсійного фонду України  Харківської області здійснити перерахунок та виплату щомісячної додаткової пенсії за шкоду, заподіяну здоров’ю, передбачену Законом України “Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи” в розмірі 75% мінімальної пенсії за віком, виходячи зі встановленого розміру мінімальної пенсії ст. 28 Закону України «Про загальнообов’язкове державне пенсійне страхування” з 01 січня 2007 року по 31 грудня 2007 року та з травня 2008 року по день постановляння рішення.

У задоволенні іншої частини позову відмовити.

8.

Постанова може бути оскаржена в апеляційному порядку до Харківського апеляційного адміністративного суду через Зміївський районний суд Харківської області шляхом подачі заяви про апеляційне оскарження в десятиденний строк з дня складання постанови в повному обсязі та поданням після цього протягом двадцяти днів апеляційної скарги, з одночасно подачею її копії до суду апеляційної інстанції, або без попереднього подання заяви про апеляційне оскарження, якщо скарга подається у строк, встановлений для подання заяви про апеляційне оскарження.

Постанова набирає законної сили після закінчення строків для подачі заяви про апеляційне оскарження чи апеляційної скарги.

Головуючий: