Постанова

Іменем України

05 грудня 2018 року

м. Київ

справа № 645/4972/15-ц

провадження № 61-34018св18

Верховний Суд у складі колегії суддів Другої судової палати Касаційного цивільного суду:

головуючого - Червинської М. Є. (суддя-доповідач),

суддів: Антоненко Н. О., Журавель В. І., Коротуна В. М., Курило В. П.,

учасники справи:

позивач - Домоуправління № 42 по обслуговуванню будинків житлово-будівельних кооперативів Фрунзенського району,

представники позивача: Барсукова ІринаВіталіївна, Копилов Олексій Альбертович,

відповідач 1 - ОСОБА_3,

відповідач 2 - ОСОБА_4,

відповідач 3 - ОСОБА_5,

розглянув у порядку спрощеного позовного провадження касаційну скаргу Домоуправління № 42 по обслуговуванню будинків житлово-будівельних кооперативів Фрунзенського району на рішення Фрунзенського районного суду м. Харкова у складі судді Бондарєваої І. В. від 23 червня 2016 року та рішення апеляційного суду Харківської області у складі колегії суддів: Кіпенка І. С., Кокоші В. В., Шаповал Н. М. від 28 березня 2017 року,

ВСТАНОВИВ:

Підпунктом 4 пункту 1 розділу XIII «Перехідні положення» ЦПК України у редакції Закону України від 03 жовтня 2017 року № 2147-VIII «Про внесення змін до Господарського процесуального кодексу України, Цивільного процесуального кодексу України, Кодексу адміністративного судочинства України та інших законодавчих актів» передбачено, що касаційні скарги (подання) на судові рішення у цивільних справах, які подані і розгляд яких не закінчено до набрання чинності цією редакцією Кодексу, передаються до Касаційного цивільного суду та розглядаються спочатку за правилами, що діють після набрання чинності цією редакцією Кодексу.

У червні 2015 року Домоуправління № 42 по обслуговуванню будинків житлово-будівельних кооперативів Фрунзенського району звернулось до суду з указаним позовом до ОСОБА_3, ОСОБА_4, ОСОБА_5, який в ході розгляду справи уточнило, та остаточно просило стягнути з відповідачів заборгованість по експлуатаційним витратам за період з 01 червня 2008 року по 31 березня 2012 року у розмірі 2 336 грн 45 коп. та за період з 01 квітня 2012 року по 01 березня 2015 року у розмірі 2 800 грн 66 коп.

Позов мотивовано тим, що ОСОБА_3, ОСОБА_4, ОСОБА_5 зареєстровані та мешкають у квартирі АДРЕСА_1 та користуються наданими позивачем послугами по утриманню будинку і прибудинкової території. Посилаючись на те, що відповідачі не сплачують експлуатаційні витрати за встановленими тарифами, внаслідок чого утворилася заборгованість, Домоуправління № 42 по обслуговуванню будинків житлово-будівельних кооперативів Фрунзенського району просило задовольнити позовні вимоги.

Рішенням Фрунзенського районного суду м. Харкова від 23 червня 2016 року, з урахуванням ухвали цього ж суду про виправлення описки від 23 червня 2016 року, в задоволенні позову відмовлено.

Суд першої інстанції, відмовляючи в задоволенні позовних вимог, виходив із відсутності підстав для стягнення заборгованості за надані послуги у період з 01 червня 2008 року по 31 березня 2012 року у зв'язку із пропуском позовної давності.

Додатковим рішенням Фрунзенського районного суду м. Харкова від 16 вересня 2016 року позов задоволено частково. Стягнуто солідарно з ОСОБА_3, ОСОБА_4, ОСОБА_5 на користь Домоуправління № 42 по обслуговуванню будинків житлово-будівельних кооперативів Фрунзенського району заборгованість по експлуатаційним витратам на утримання житлового будинку та прибудинкової території за період з 01 вересня 2012 року по 01 березня 2015 року у розмірі 2 404 грн 56 коп. Вирішено питання про розподіл судових витрат.

Ухвалюючи додаткове рішення, місцевий суд виходив з того, що відповідачами було порушено обов'язок щодо сплати вартості послуг за утримання житлового будинку та прибудинкової території, наданих позивачем у період з 01 квітня 2012 року по 01 березня 2015 року, які підлягають стягненню з останніх в межах строку позовної давності, тобто з 01 вересня 2012 року по 01 березня 2015 року у розмірі 2 404 грн 56 коп.

Рішенням апеляційного суду Харківської області від 28 березня 2017 року апеляційну скаргу Домоуправління № 42 по обслуговуванню будинків житлово-будівельних кооперативів Фрунзенського району задоволено частково, додаткове рішення Фрунзенського районного суду м. Харкова від 16 вересня 2016 року скасовано в частині відмови у задоволенні позову про стягнення заборгованості за період з 01 травня 2012 року по 01 вересня 2012 року та позов в цій частині задоволено частково. Стягнуто солідарно з ОСОБА_3, ОСОБА_4, ОСОБА_5 на користь Домоуправління № 42 по обслуговуванню будинків житлово-будівельних кооперативів Фрунзенського району заборгованість по експлуатаційним витратам та утриманню житлового будинку та прибудинкової території за період з 04 червня 2012 року по 01 вересня 2012 року в розмірі 237 грн 66 коп. В іншій частині рішення Фрунзенського районного суду м. Харкова від 23 червня 2016 року та додаткове рішення Фрунзенського районного суду м. Харкова від 16 вересня 2016 року залишено без змін. Вирішено питання про розподіл судових витрат.

Суд апеляційної інстанції, змінюючи додаткове рішення суду першої інстанції, врахував переривання позивачем строку позовної давності шляхом звернення 04 червня 2015 року до суду із заявою про видачу судового наказу, у зв'язку з чим дійшов висновку про наявність підстав для стягнення заборгованості за період з 04 червня 2012 року по 01 вересня 2012 року в розмірі 237 грн 66 коп.

У травні 2017 року до Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ надійшла касаційна скарга Домоуправління № 42 по обслуговуванню будинків житлово-будівельних кооперативів Фрунзенського району, у якій заявник посилаючись на неправильне застосування судами норм матеріального права та порушення норм процесуального права, просив суд скасувати рішення Фрунзенського районного суду м. Харкова від 23 червня 2016 року та рішення апеляційного суду Харківської області від 28 березня 2017 року в частині відмови в задоволенні позовних вимог про стягнення заборгованості за період з 01 квітня 2009 року по 01 квітня 2012 року.

Касаційна скарга мотивована тим, що звертаючись 04 червня 2015 року до суду з позовом, позивачем не пропущено строк позовної давності, оскільки такий переривався у зв'язку із поданням 25 червня 2012 року заяви про видачу судового наказу.

Судові рішення в частині задоволення позовних вимог Домоуправлінням № 42 по обслуговуванню будинків житлово-будівельних кооперативів Фрунзенського району не оскаржуються, а тому на предмет законності й обґрунтованості судом касаційної інстанції не перевіряється (статті 400 ЦПК України).

Статтею 388 ЦПК України передбачено, що судом касаційної інстанції у цивільних справах є Верховний Суд.

Справа передана до Верховного Суду.

Касаційна скарга підлягає частковому задоволенню з таких підстав.

Згідно з частиною третьою статті 3 ЦПК України провадження в цивільних справах здійснюється відповідно до законів, чинних на час вчинення окремих процесуальних дій, розгляду і вирішення справи.

Відповідно до частини другої статті 389 ЦПК України підставами касаційного оскарження є неправильне застосування судом норм матеріального права чи порушення норм процесуального права.

Законом України «Про житлово-комунальні послуги» визначено основні засади організаційних, господарських відносин, що виникають у сфері надання та споживання житлово-комунальних послуг між їхніми виробниками, виконавцями і споживачами, а також їхні права та обов'язки.

Пунктом 1 частини першої статті 20 Закону України «Про житлово-комунальні послуги» визначено право споживача одержувати вчасно та відповідної якості житлово-комунальні послуги згідно із законодавством та умовами договору на надання житлово-комунальних послуг, при цьому такому праву прямо відповідає визначений пунктом 5 частини третьої статті 20 цього Закону обов'язок споживача оплачувати житлово-комунальні послуги у строки, встановлені договором або законом.

Суд установив, що ОСОБА_3, ОСОБА_4, ОСОБА_5 зареєстровані та мешкають у квартирі АДРЕСА_1.

Будинок, в якому проживають відповідачі, входить до житлового кооперативу «Звездний 19А», його утримання та утримання прибудинкової території здійснює Домоуправління № 42 по обслуговуванню будинків житлово-будівельних кооперативів Фрунзенського району, що підтверджується Статутом ЖК «Звездний 19 А», Положенням Домоуправління №42 по обслуговуванню будинків житлово-будівельних кооперативів Фрунзенського району.

Таким чином, позивач уповноважений надавати послуги з утримання будинку та прибудинкової території, розташованого за адресою: АДРЕСА_1, а відповідачі зобов'язані оплачувати надані послуги.

У зв'язку з несплатою ОСОБА_3, ОСОБА_4, ОСОБА_5 коштів за надані послуги утворилась заборгованість.

25 червня 2012 року Фрунзенським районним судом м. Харкова видано судовий наказ про стягнення з відповідачів заборгованості за надані комунальні послуги у розмірі 2 336 грн 45 коп., який ухвалою цього ж суду від 17 грудня 2012 року було скасовано.

04 червня 2015 року Домоуправління № 42 по обслуговуванню будинків житлово-будівельних кооперативів Фрунзенського району повторно звернулось до суду із заявою про видачу судового наказу, у прийнятті якої ухвалою суду від 05 червня 2015 року було відмовлено.

Частиною другою статті 264 ЦК України визначено, що позовна давність переривається у разі предявлення особою позову до одного із кількох боржників, а також якщо предметом позову є лише частина вимоги, право на яку має позивач.

Судовий наказ відповідно до частини першої статті 95 ЦПК України 2004 року є особливою формою судового рішення про стягнення з боржника грошових коштів або витребування майна за заявою особи, якій належить право такої вимоги.

Ураховуючи те, що судовий захист права на стягнення грошових коштів може бути реалізовано як у позовному провадження, так і шляхом видачі судового наказу як особливої форми судового рішення, подання Домоуправління № 42 по обслуговуванню будинків житлово-будівельних кооперативів Фрунзенського району заяви про видачу судового наказу в порядку, визначеному розділом ІІ ЦПК України 2004 року, перериває перебіг строку позовної давності.

Оскільки позивач двічі звертався до суду з заявами про видачу судових наказів, у 25 червня 2012 року та 04 червня 2015 року, строк позовної давності позивачем не пропущений з 01 липня 2009 року по 01 квітня 2012 року, на що апеляційний суд не звернув уваги та погодився з висновками місцевого суду про відмову в позові в цій частині.

Відповідно до статті 412 ЦПК України підставами для скасування судових рішень повністю або частково і ухвалення нового рішення у відповідній частині або зміни рішення є неправильне застосування норм матеріального права або порушення норм процесуального права.

Оскільки суди неправильно застосували норми матеріального права і ухвалення нового судового рішення не потребує встановлення фактичних обставин справи, ухвалені судові рішення судів попередніх інстанцій в оскаржуваній частині підлягають скасуванню з прийняттям нової постанови про часткове задоволення позову в межах заявлених позовних вимог та в межах позовних вимог з 01 липня 2009 року по 01 квітня 2012 року в сумі 1 748 грн 58 коп. відповідно до наданого позивачем розрахунку.

Згідно підпунктів «б», «в» пункту 4 частини першої статті 416 ЦПК України суд касаційної інстанції має вирішити питання щодо нового розподілу судових витрат, понесених у зв'язку із розглядом справи у суді першої інстанції та апеляційної інстанції, у разі скасування рішення та ухвалення нового рішення або зміни рішення; щодо розподілу судових витрат, понесених у зв'язку із переглядом справи у суді касаційної інстанції.

Відповідно до частини першої статті 141 ЦПК України судовий збір покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.

Враховуючи, що касаційну скаргу задоволено частково, тому судовий збір у розмірі 1 787 грн 46 коп., понесений Домоуправлінням № 42 по обслуговуванню будинків житлово-будівельних кооперативів Фрунзенського районуу зв'язку із переглядом справи у суді касаційної інстанції, необхідно стягнути з ОСОБА_3, ОСОБА_4, ОСОБА_5 з кожного.

З урахуванням викладеного та керуючись статтями 141, 400, 412, 416 ЦПК України, Верховний Суд у складі колегії суддів Другої судової палати Касаційного цивільного суду,

ПОСТАНОВИВ:

Касаційну скаргу Домоуправління № 42 по обслуговуванню будинків житлово-будівельних кооперативів Фрунзенського району задовольнити частково.

Рішенння Фрунзенського районного суду м. Харкова від 23 червня 2016 року, рішення апеляційного суду Харківської області від 28 березня 2017 року в частині позовних вимог Домоуправління № 42 по обслуговуванню будинків житлово-будівельних кооперативів Фрунзенського району до ОСОБА_3, ОСОБА_4, ОСОБА_5 про стягнення заборгованості по експлуатаційним витратам та утриманню житлового будинку та прибудинкової території за період з 01 червня 2008 року по 31 березня 2012 року скасувати.

Позов Домоуправління № 42 по обслуговуванню будинків житлово-будівельних кооперативів Фрунзенського району до ОСОБА_3, ОСОБА_4, ОСОБА_5 про стягнення заборгованості по експлуатаційним витратам та утриманню житлового будинку та прибудинкової території за період з 01 червня 2008 року по 31 березня 2012 року задовольнити частково.

Стягнути з ОСОБА_3, ОСОБА_4, ОСОБА_5 на користь Домоуправління № 42 по обслуговуванню будинків житлово-будівельних кооперативів Фрунзенського району заборгованості по експлуатаційним витратам та утриманню житлового будинку та прибудинкової території за період з 01 липня 2009 року по 31 березня 2012 року в сумі 1 748 грн 58 коп.

Стягнути з ОСОБА_3, ОСОБА_4, ОСОБА_5 на користь Домоуправління № 42 по обслуговуванню будинків житлово-будівельних кооперативів Фрунзенського району судовий збір за подачу касаційної скарги у розмірі 1 787 грн 46 коп. з кожного.

Постанова суду касаційної інстанції набирає законної сили з моменту її прийняття.

З моменту прийняття постанови судом касаційної інстанції скасовані рішення судів першої та апеляційної інстанцій втрачають законну силу та подальшому виконанню не підлягають.

Постанова суду касаційної інстанції є остаточною і оскарженню не підлягає.

ГоловуючийМ. Є. Червинська

Судді:Н. О. Антоненко

В. І. Журавель

В. М. Коротун

В. П. Курило