ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

12 грудня 2018 р. Справа № 554/4757/18

Харківський апеляційний адміністративний суд у складі:

головуючого судді: Бершова Г.Є.

суддів: Курило Л.В. , Ральченка І.М.

за участю секретаря судового засідання Білюк Д.О.

розглянувши у відкритому судовому засіданні у приміщенні Харківського апеляційного адміністративного суду адміністративну справу за апеляційною скаргою Інспектора роти №1 батальйону Управління патрульної поліції в Полтавській області Департаменту патрульної поліції Полтавця Тараса Володимировича на рішення Октябрського районного суду м. Полтава від 18.10.2018 (суддя Микитенко В.М., м. Полтава) по справі № 554/4757/18

за позовом ОСОБА_2

до Інспектора №1 роти батальйону Управління патрульної поліції в Полтавській області Департаменту патрульної поліції Полтавця Тараса Володимировича третя особа Управління патрульної поліції у Полтавській області Департаменту патрульної поліції

про визнання дій протиправними та скасування постанови серії ЕАА №431697 від 06.06.2018 року про накладення адміністративного стягнення у вигляді штрафу у розмірі 680 грн.,

ВСТАНОВИВ:

Позивач, ОСОБА_2, звернувся до суду із адміністративним позовом до інспектора роти №1 батальйону Управління патрульної поліції в Полтавській області Департаменту патрульної поліції Полтавця Т.В., третя особа Управління патрульної поліції в Полтавській області Департаменту патрульної поліції про визнання дій протиправними та скасування постанови серії ЕАА №431697 від 06.06.2018 року про накладення адміністративного стягнення у вигляді штрафу у розмірі 680 грн.

Рішенням Октябрського районного суду м. Полтави від 18.10.2018 року позовні вимоги було задоволено.

Визнано протиправними дії інспектора роти №1 батальйону Управління патрульної поліції в Полтавській області Департаменту патрульної поліції Полтавця Т.В. щодо притягнення ОСОБА_2 до адміністративної відповідальності.

Постанову ЕАА №431697 від 06.06.2018 року про накладення на ОСОБА_2 адміністративного стягнення за ч.1 ст.128 КУпАП - скасовано, а провадження у справі про адміністративне правопорушення закрито.

Відповідач не погодився із таким рішенням суду першої інстанції та подав апеляційну скаргу, в якій, посилаючись на прийняття рішення з порушенням норм матеріального та процесуального права, просить рішення суду першої інстанції скасувати та прийняти нове, яким у задоволенні позову відмовити.

У судове засідання учасники справи не з'явилися, своїх представників не направили, про дату, час і місце судового засідання повідомлені своєчасно та належним чином.

Відповідно до ч. 4 ст. 229, ч. 2 ст. 313 Кодексу адміністративного судочинства України, у зв'язку з неявкою в судове засідання всіх учасників справи, фіксування судового засідання за допомогою технічного запису не здійснювалося.

Колегія суддів, заслухавши суддю-доповідача, перевіривши доводи апеляційної скарги, правильність застосування судом першої інстанції норм чинного законодавства, вивчивши матеріали справи, приходить до висновку, що апеляційна скарга підлягає частковому задоволенню, виходячи з такого.

Так, судом першої інстанції встановлено та підтверджено судом апеляційної інстанції, що відповідно до постанови ЕАА №431697 від 06.06.2018 року ОСОБА_2 притягнуто до адміністративної відповідальності та накладено стягнення у виді штрафу в сумі 680 грн. за ч.1 ст.128 КУпАП за те, що він 06.06.2018 року о 06.00 год. в м. Полтава по вул. Харківське Шосе, 4/15, перебуваючи на посаді директора, випустив на лінію автобус МАН, номерний знак НОМЕР_1, у якого на задній осі встановлені шини з різним малюнком протектора та мають місцеві пошкодження, що оголюють корд, чим порушив ст. 12 Закону України «Про дорожній рух», тобто скоїв адміністративне правопорушення, передбачене ч.1 ст.128 КУпАП (а.с.28).

Позивач не погодився із такими діями та постановою відповідача та звернувся з позовом до суду.

Суд першої інстанції, задовольняючи позовні вимоги, виходив з того, що відповідач не довів правомірності оскаржуваної постанови жодними доказами.

Колегія суддів частково не погоджується з рішенням суду першої інстанції та зазначає, що воно підлягає частковому скасуванню з огляду на таке.

Так, відповідно до ст. 9 КУпАП адміністративним правопорушенням визнається протиправна, винна (умисна або необережна) дія чи бездіяльність, яка посягає на громадський порядок, власність, права і свободи громадян, на встановлений порядок управління і за яку законом передбачено адміністративну відповідальність.

Згідно з п. 31.4.5 (г) Правил дорожнього руху України порушення, яке ставиться у провину позивачу, забороняє експлуатацію транспортних засобів, згідно із законодавством, за наявності таких технічних несправностей і невідповідності таким вимогам: на одну вісь транспортного засобу встановлено діагональні шини разом з радіальними, ошиповані і неошиповані, морозостійкі і неморозостійкі, шини різних розмірів чи конструкцій, а також шини різних моделей з різними малюнками протектора для легкових автомобілів, різними типами малюнків протектора - для вантажних автомобілів.

Відповідно до ч.1 статті 128 КУпАП випуск на лінію транспортних засобів, технічний стан, обладнання або комплектність яких не відповідає вимогам правил і стандартів, що стосуються убезпечення дорожнього руху, технічної експлуатації, переобладнаних без відповідного погодження, не зареєстрованих у встановленому порядку, таких, що не пройшли обов'язкового технічного контролю або без поліса обов'язкового страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів (страхового сертифіката "Зелена картка"), без проходження щозмінного медичного огляду та контролю технічного стану, а також направлення в рейс одного водія при здійсненні пасажирських перевезень на автобусному маршруті протяжністю понад п'ятсот кілометрів тягнуть за собою накладення штрафу на посадових осіб, відповідальних за технічний стан, обладнання, експлуатацію транспортних засобів, громадян - суб'єктів господарської діяльності в розмірі сорока неоподатковуваних мінімумів доходів громадян.

В п.1 ст.247 КУпАП зазначено, що обов'язковою умовою притягнення особи до адміністративної відповідальності є наявність події та складу адміністративного правопорушення. Наявність події правопорушення доводиться шляхом надання доказів.

Згідно зі ст.251 КУпАП доказами в справі про адміністративне правопорушення, є будь-які фактичні дані, на основі яких у визначеному законом порядку орган (посадова особа) встановлює наявність чи відсутність адміністративного правопорушення, винність даної особи в його вчиненні та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Ці дані встановлюються протоколом про адміністративне правопорушення, поясненнями особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, потерпілих, свідків, висновком експерта, речовими доказами, показаннями технічних приладів та технічних засобів, що мають функції фото- і кінозйомки, відеозапису, у тому числі тими, що використовуються особою, яка притягається до адміністративної відповідальності, або свідками, а також працюючими в автоматичному режимі, чи засобів фото- і кінозйомки, відеозапису, у тому числі тими, що використовуються особою, яка притягається до адміністративної відповідальності, або свідками, а також працюючими в автоматичному режимі, які використовуються при нагляді за виконанням правил, норм і стандартів, що стосуються забезпечення безпеки дорожнього руху, протоколом про вилучення речей і документів, а також іншими документами.

Стаття 252 КУпАП передбачає, що орган (посадова особа) оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному дослідженні всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом і правосвідомістю.

Відповідно до 72 КАС України доказами в адміністративному судочинстві є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Ці дані встановлюються такими засобами: 1) письмовими, речовими і електронними доказами; 2) висновками експертів; 3) показаннями свідків.

В ст. 90 КАС України визначено, що суд оцінює докази, які є у справі, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об'єктивному дослідженні. Жодні докази не мають для суду наперед встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв'язок доказів у їх сукупності. Суд надає оцінку як зібраним у справі доказам в цілому, так і кожному доказу (групі однотипних доказів), що міститься у справі, мотивує відхилення або врахування кожного доказу (групи доказів).

Згідно зі ст.77 КАС України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу. В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача. У таких справах суб'єкт владних повноважень не може посилатися на докази, які не були покладені в основу оскаржуваного рішення, за винятком випадків, коли він доведе, що ним було вжито всіх можливих заходів для їх отримання до прийняття оскаржуваного рішення, але вони не були отримані з незалежних від нього причин.

Колегія суддів зазначає, що позивач факт порушення ним статті 128 КУпАП не визнав, а відповідачем не надано доказів на підтвердження порушення позивачем правил дорожнього руху.

Постанова серії ЕАА №431697 від 06.06.2018 року не містить посилання в якості додатку на відеозапис правопорушення та відомості про технічний засіб, яким проведена відео -, фото зйомка.

Отже, наданий суду диск з відеозаписом не є належним і допустимим доказом, з огляду на правову позицію Верховного Суду, викладену у справі №524/5536/17 від 15 листопада 2018 року.

Таким чином, колегія суддів погоджується з висновком суду першої інстанції про скасування оскаржуваної постанови та закриття провадження у справі.

Щодо позовних вимог про визнання дії відповідача щодо складання оскаржуваної постанови протиправними, колегія суддів зазначає таке.

Так, згідно з п. 8 ч. 1 ст. 23 Закону України «Про Національну поліцію» поліція відповідно до покладених на неї завдань здійснює провадження у справах про адміністративні правопорушення, приймає рішення про застосування адміністративних стягнень та забезпечує їх виконання.

Статтею 222 КУпАП передбачено, що органи Національної поліції розглядають справи, зокрема, про порушення правил дорожнього руху, правил, що забезпечують безпеку руху транспорту, правил користування засобами транспорту (ч.ч.1-3, 5, 6 ст. 121, ст.ст. 121-1, 121-2, ч. 1-3 ст. 122, ч. 1 ст. 123, ст.ст. 124-1-126) тощо. Від імені органів Національної поліції розглядати справи про адміністративні правопорушення і накладати адміністративні стягнення мають право працівники органів і підрозділів Національної поліції, які мають спеціальні звання, відповідно до покладених на них повноважень.

Відповідно до ч. 4 ст. 258 КУпАП, у випадках, передбачених частинами першою та другою цієї статті, уповноваженими органами (посадовими особами) на місці вчинення правопорушення виноситься постанова у справі про адміністративне правопорушення відповідно до вимог статті 283 цього Кодексу.

На підставі викладеного, колегія суддів зазначає, що дії зі складання постанови у справі про адміністративне правопорушення є, по суті, виконанням службовими особами своїх повноважень, наданих законодавством. Отже, вказані дії суб'єкта владних повноважень не порушують прав позивача.

Оскільки права позивача порушені, то вони підлягають відновленню у спосіб, яким є скасування постанови у справі про адміністративне правопорушення та закриття провадження.

Враховуючи викладене, колегія суддів приходить до висновку, що позов в частині визнання неправомірними дій відповідача щодо складання оскаржуваної постанови задоволенню не підлягає.

Відповідно до ст. 242 Кодексу адміністративного судочинства України рішення суду повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим. Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права при дотриманні норм процесуального права. Обґрунтованим є рішення, ухвалене судом на підставі повно і всебічно з'ясованих обставин в адміністративній справі, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні, з наданням оцінки всім аргументам учасників справи.

Відповідно до ст. 317 КАС України підставами для скасування судового рішення суду першої інстанції повністю або частково та ухвалення нового рішення у відповідній частині або зміни рішення є, зокрема, неправильне застосування норм матеріального права або порушення норм процесуального права.

Керуючись ст. 245, 246, 250, 315, 321 Кодексу адміністративного судочинства України, суд,-

ПОСТАНОВИВ:

Апеляційну скаргу інспектора роти №1 батальйону Управління патрульної поліції в Полтавській області Департаменту патрульної поліції Полтавця Тараса Володимировича задовольнити частково.

Рішення Октябрського районного суду м. Полтава від 18.10.2018 по справі № 554/4757/18 скасувати в частині визнання протиправними дій інспектора роти №1 батальйону Управління патрульної поліції в Полтавській області Департаменту патрульної поліції Полтавця Т.В. щодо притягнення ОСОБА_2 до адміністративної відповідальності.

Прийняти в цій частині нову постанову, якою у задоволенні адміністративного позову ОСОБА_2 до інспектора роти №1 батальйону Управління патрульної поліції в Полтавській області Департаменту патрульної поліції Полтавця Тараса Володимировича, третя особа Управління патрульної поліції у Полтавській області Департаменту патрульної поліції про визнання дій протиправними та скасування постанови серії ЕАА №431697 від 06.06.2018 року про накладення адміністративного стягнення у вигляді штрафу у розмірі 680 грн. - відмовити.

В іншій частині рішення Октябрського районного суду м. Полтава від 18.10.2018 року по справі №554/4757/18 залишити без змін.

Постанова набирає законної сили з дати її прийняття, є остаточною та оскарженню не підлягає.

Головуючий суддя Г.Є. Бершов

Судді Л.В. Курило І.М. Ральченко