ЗАПОРІЗЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ  

24 січня 2024 року Справа №  280/10665/23   м.Запоріжжя

Запорізький окружний адміністративний суд у складі головуючого судді        Новікової І.В., розглянувши в порядку письмового провадження за правилами спрощеного позовного провадження адміністративну справу за позовом ОСОБА_1 до Головного управління Пенсійного фонду України в Запорізькій області про визнання дій протиправними та зобов`язання вчинити дії,

ВСТАНОВИВ:

20 грудня 2023 року до Запорізького окружного адміністративного суду надійшов позов ОСОБА_1 (далі - позивач) до Головного управління Пенсійного фонду України в Запорізькій області (далі - відповідач), в якому позивач просить суд:

визнати протиправними дії відповідача при неврахуванні трудового стажу за періоди роботи з 20.10.1990 по 21.04.1991 та 10.03.1995 по 06.04.1997 до загального стажу позивача;

зобов`язати відповідача зарахувати до страхового стажу позивача періоди роботи з 20.10.1990 по 21.04.1991 (механік Верхоянский ДРСУ) та 10.03.1995 по 06.04.1997 (водій КФХ ОСОБА_2 ).

Ухвалою суду від 25.12.2023 відкрито спрощене позовне провадження у справі, а розгляд адміністративної справи призначено без виклику/повідомлення сторін.

Позовні вимоги обґрунтовані тим, що відповідачами протиправно та в супереч вимог чинного законодавства України відмовлено позивачу у зарахуванні до страхового стажу позивача періодів роботи з 20.10.1990 по 21.04.1991 (механік Верхоянский ДРСУ) та 10.03.1995 по 06.04.1997 (водій КФХ ОСОБА_2 ). Просить задовольнити позовні вимоги.

Відповідач проти задоволення позовних вимог заперечив. В обґрунтування заперечень зазначено, що позивачу не зараховано до страхового стажу спірні періоди, оскільки за період з 20.10.1990 по 21.04.1991 дату звільнення дописано чорнилами іншого кольору, а період з 10.03.1995 по 06.04.1997 – оскільки відсутній наказ та дата наказу на звільнення. З урахуванням викладеного у відзиві на позовну заяву, представник відповідача просив відмовити у задоволенні позовних вимог.

Суд, оцінивши повідомлені обставини та наявні у справі докази у їх сукупності, встановив наявність достатніх підстав для прийняття законного та обґрунтованого рішення у справі, з огляду на наступне.

З матеріалів адміністративної справи судом встановлено, що з 09.11.2023 позивачу призначено пенсію за віком, відповідно до Закону України «Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування».

Разом з тим, судом встановлено, що під час призначення пенсії позивачу до загального страхового стажу не було зараховано періоди роботи з 20.10.1990 по 21.04.1991 (механік Верхоянский ДРСУ) та 10.03.1995 по 06.04.1997 (водій КФХ ОСОБА_2 ).

Позивач, не погодившись з правомірністю відмови у зарахуванні спірних періодів до стажу, звернувся з даним позовом до суду.

Відповідно до статті 46 Конституції України громадяни мають право на соціальний захист, що включає право на забезпечення їх у разі повної, часткової або тимчасової втрати працездатності, втрати годувальника, безробіття з незалежних від них обставин, а також у старості та в інших випадках, передбачених законом.

За приписом пункту 6 частини 1 статті 92 Конституції України основи соціального захисту, форми і види пенсійного забезпечення визначаються виключно законами України.

Відповідно до статті 1 Закону України «Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування», страховий стаж - період (строк), протягом якого особа підлягала державному соціальному страхуванню, якою або за яку сплачувався збір на обов`язкове державне пенсійне страхування згідно із законодавством, що діяло раніше, та/або підлягає загальнообов`язковому державному пенсійному страхуванню згідно із цим Законом і за який сплачено страхові внески.

Згідно ч.1 ст.24 Закону України «Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування», страховий стаж - період (строк), протягом якого особа підлягає загальнообов`язковому державному пенсійному страхуванню та за який щомісяця сплачені страхові внески в сумі не меншій, ніж мінімальний страховий внесок.

Частиною 2 статті 24 Закону України «Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування» визначено, що страховий стаж обчислюється територіальними органами Пенсійного фонду відповідно до вимог цього Закону за даними, що містяться в системі персоніфікованого обліку, а за періоди до впровадження системи персоніфікованого обліку - на підставі документів та в порядку, визначеному законодавством, що діяло до набрання чинності цим Законом, а також даних, включених на підставі цих документів до реєстру застрахованих осіб Державного реєстру загальнообов`язкового державного соціального страхування.

Відповідно до приписів статті 62 Закону України «Про пенсійне забезпечення», Основним документом, що підтверджує стаж роботи, є трудова книжка. Порядок підтвердження наявного трудового стажу при відсутності трудової книжки або відповідних записів у ній встановлюється Кабінетом Міністрів України.

Згідно пункту 1 Порядку підтвердження наявного стажу роботи для призначення пенсій за відсутності трудової книжки або відповідних записів у ній, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 12 серпня 1993 року №637, основним документом, що підтверджує стаж роботи за період до впровадження персоніфікованого обліку у системі загальнообов`язкового державного соціального страхування (далі - персоніфікований облік), є трудова книжка.

За відсутності трудової книжки або відповідних записів у ній стаж роботи встановлюється на підставі інших документів, виданих за місцем роботи, служби, навчання, а також архівними установами.

Суд зазначає, що відповідно до  постанови Кабінету Міністрів України від 27.04.1993 №301 «Про трудові книжки працівників»  відповідальність за організацію ведення обліку, зберігання і видачу трудових книжок покладається на керівника підприємства, установи, організації, а тому власне недотримання правил ведення трудової книжки може мати негативні наслідки саме для особи, яка допустила такі порушення, а не для особи, а отже, й не може впливати на її особисті права.

Аналогічного висновку дійшов Верховний Суд у постанові від 09.08.2019 у справі №654/890/17.

Суд зазначає, що не зарахування до страхового стажу позивача періоду з 20.10.1990 по 21.04.1991 у зв`язку з тим, що дата на звільнення внесена пастою іншого кольору, є проявом надмірного формалізму з боку органу Пенсійного фонду та не ґрунтується на положеннях чинного законодавства України.

Щодо відсутності у трудовій книжці позивача за період роботи з 10.03.1995 по 06.04.1997 запису про наказ та дату наказу на звільнення, суд зазначає, що позивач не може нести відповідальність за правильність заповнення його трудової книжки роботодавцем. Більш того, на записі про звільнення наявна печатка роботодавця, що підтверджує внесення ним такого запису.

Суд зазначає, що під час дослідження документів пов`язаних із призначенням пенсії орган Пенсійного фонду має здійснювати перевірку підтвердження факту зайнятості особи на відповідних роботах у відповідний період, а не правильність записів у трудовій книжці.

Також, суд для повного захисту прав та законних інтересів позивача вважає за необхідне вийти за межі позовних вимог та зобов`язати відповідача, у зв`язку із зарахуванням спірних періодів трудового стажу, провести позивачу перерахунок та виплату пенсії з 09.11.2023.

Відповідно до ч.1 ст.77 КАС України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу. Згідно ч.2 ст.77 КАС України в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень обов`язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.

За таких обставин, виходячи з меж заявлених позовних вимог, суд дійшов висновку про наявність підстав для задоволення позовних вимог ОСОБА_1 .

Керуючись ст.ст. 2, 5, 9, 72, 77, 139, 241, 243-246, 255 КАС України, суд

ВИРІШИВ:

Позовні вимоги ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 , ІПН НОМЕР_1 ) до Головного управління Пенсійного фонду України в Запорізькій області (69057, м.Запоріжжя, пр.Соборний, 158-Б, код ЄДРПОУ 20490012) про визнання дій протиправними та зобов`язання вчинити дії – задовольнити.

Визнати протиправними дії Головного управління Пенсійного фонду України в Запорізькій області при неврахуванні трудового стажу за періоди роботи з 20.10.1990 по 21.04.1991 та 10.03.1995 по 06.04.1997 до загального стажу ОСОБА_1 .

Зобов`язати Головне управління Пенсійного фонду України в Запорізькій області зарахувати до страхового стажу ОСОБА_1 періоди роботи з 20.10.1990 по 21.04.1991 (механік Верхоянский ДРСУ) та 10.03.1995 по 06.04.1997 (водій КФХ Волкова С.В.), а також провести ОСОБА_1 перерахунок та виплату пенсії з 09.11.2023 з урахуванням зазначеного стажу.

Стягнути на користь ОСОБА_1 сплачену суму судового збору в розмірі 1073,60 грн. (одна тисяча сімдесят три гривні 60 копійок) за рахунок бюджетних асигнувань Головного управління Пенсійного фонду України в Запорізькій області.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Рішення суду може бути оскаржено в апеляційному порядку до Третього апеляційного адміністративного суду протягом тридцяти днів з дня його (її) проголошення, а якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення суду, або розгляду справи в порядку письмового провадження, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Апеляційна скарга подається безпосередньо до суду апеляційної інстанції.

Суддя                                                                                                                   І.В. Новікова