ЛУГАНСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД
м. Луганськ, вул. Коцюбинського, 2
___________________________________________________________________________________________________
ПОСТАНОВА
Іменем України
16.02.2010 року Справа № 11/290
Луганський апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:
головуючого: Баннової Т.М.
суддів Парамонової Т.Ф.
Семендяєвої І.В.
за присутністю секретаря
судового засідання Міхальчук О.А.
та за участю
представника позивача Кремньов О.О., дов. від 16.09.2009 б/н,
представника 1-го відповідача ОСОБА_4, дов. від 17.12.2009 № 3482,
2-й відповідач (або його
повноважний представник не прибув,
розглянув у відкритому
судовому засіданні
апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю
„Торговий дім „Купець”, м. Київ
на рішення
господарського суду Луганської області
від 21.12.2009
по справі № 11/290
(суддя –Москаленко М.О.)
за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю
„Торговий дім „Купець”, м. Київ
до 1-го відповідача Фізичної особи –підприємця ОСОБА_6
ОСОБА_7, м. Луганськ
до 2-го відповідача ОСОБА_6, м. Луганськ
про стягнення 27 400 грн. 00 коп.
За результатами розгляду апеляційної скарги Луганський апеляційний господарський суд у складі колегії суддів, що призначена розпорядженням голови суду від 22.01.2010
ВСТАНОВИВ:
Позивач, Товариство з обмеженою відповідальністю „Торговий дім „Купець” (далі –ТОВ „ТД „Купець”), звернувся до господарського суду Луганської області з позовом про стягнення з фізичної особи –підприємця ОСОБА_8 (далі –ПП ОСОБА_8) заборгованості в сумі 27400 грн. згідно умов договорів про надання консультаційно-інформаційних послуг від 04.08.2009 за № 09-157 та № 09-158 (далі –договір № 1 та договір № 2 відповідно).
Рішенням місцевого господарського суду від 21.12.2009 стосовно першого відповідача у задоволенні позову відмовлено. Провадження у справі щодо ОСОБА_6 припинено. Судові витрати покладені на позивача.
За висновком суду першої інстанції позивачем не доведено факту порушення його прав та охоронюваних законом інтересів, факту прострочення першим відповідачем виконання обумовлених договорами №1 та №2 зобов’язань та наявності у позивача права вимагати повернення першим відповідачем передплати за вказаними договорами.
Припинення провадження у справі щодо ОСОБА_6 на підставі п. 1 ч. 1 ст. 80 Господарського процесуального кодексу України обумовлено тим, що ОСОБА_6 не є суб’єктом підприємницької діяльності, а тому не може бути стороною у господарському процесі.
Позивач не погодився з рішенням суду першої інстанції, подав апеляційну скаргу, якою просить скасувати рішення та прийняти нове, яким задовольнити позовні вимоги.
В обґрунтування вимог за апеляційною скаргою її заявник посилається на неповне дослідження обставин, що мають значення для справи, на невідповідність висновків, викладених у рішенні, обставинам справи, на порушення норм матеріального права.
Скаржник стверджує про порушення його прав безпідставною відмовою першого відповідача від повернення згідно положень ст.ст. 530, 611, 612, 615 Цивільного кодексу України грошових коштів, перерахованих йому позивачем в якості попередньої оплати по договорам №1 та №2, посилається на відсутність жодних заперечень першого відповідача стосовно отримання ним вказаних грошових коштів та проти їх повернення, вказує апелянт також на відсутність доказів надання першим відповідачем послуг згідно з умовами договорів №1 та №2 та зазначає про свою відмову в односторонньому порядку від зобов’язань по вказаним договорам згідно положень ст. 615 Цивільного кодексу України та про припинення цих зобов’язань.
Викладені доводи позивач вважає достатніми для задоволення його позовних вимог щодо повернення першим відповідачем 27400 грн.
Перший відповідач доводи позивача за апеляційною скаргою оспорює, оскаржуване рішення суду першої інстанції вважає законним, прийнятим з дотриманням норм матеріального і процесуального права та просить залишити це рішення без змін.
Другим відповідачем відзив на апеляційну скаргу не наданий, що відповідно до положень ст. 96 Господарського процесуального кодексу України не перешкоджає перегляду справи.
До судового засідання, про час і місце проведення якого він повідомлений належним чином, другий відповідач (або його повноважний представник) не прибув.
Судова колегія вважає можливим перегляд справи за відсутністю другого відповідача.
Розглянув матеріали справи, обговорив доводи апеляційної скарги, заслухав представників позивача та першого відповідача, дослідив правильність застосування судом першої інстанції при винесенні рішення норм матеріального та процесуального права, Луганський апеляційний господарський суд у складі колегії суддів дійшов висновку про відсутність підстав для задоволення апеляційної скарги, виходячи з наступного.
Згідно ст. 1 Господарського процесуального кодексу України підприємства, установи, організації, інші юридичні особи (у тому числі іноземні), громадяни, які здійснюють підприємницьку діяльність без створення юридичної особи і в установленому порядку набули статусу суб'єкта підприємницької діяльності (далі - підприємства та організації), мають право звертатися до господарського суду згідно з встановленою підвідомчістю господарських справ за захистом своїх порушених або оспорюваних прав і охоронюваних законом інтересів, а також для вжиття передбачених цим Кодексом заходів, спрямованих на запобігання правопорушенням.
Позовні вимоги ТОВ „ТД „Купець” обумовлені невиконанням першим відповідачем зобов’язань за договорами № 1 та №2 щодо надання позивачеві інформаційно-консультаційних послуг.
Відповідно до загальних положень про зобов’язання зобов'язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов'язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов'язку (ч. 1 ст. 509 Цивільного кодексу України).
Відповідно до ст. 526 Цивільного кодексу України зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.
Предметом договору №1 згідно його п. 1.1 є надання позивачеві (замовнику) першим відповідачем (виконавцем) послуг правового та інформаційно-консультаційного забезпечення розслідування кримінальної справи у відношенні посадових осіб МКМП „Бис”, порушеної за ч. 4 ст. 190 Кримінального кодексу України.
Предметом договору №2 є надання позивачеві консультаційних послуг щодо збору інформації, правового та інформаційно-консультаційного супроводження стягнення заборгованості ТОВ „Дельта-Форт” на користь ТОВ „ТД „Купець”, що виникла згідно договору від 26.03.2007 №07/03-26.
Згідно п. 2.1 договорів №1 та №2 виконавець зобов’язаний приступити до виконання обов’язків відповідно до умов цих договорів протягом 3 днів з моменту отримання платежу відповідно до п. 4.2 даних договорів. Пункт 4.2, посилання на який містять умови пункту 2.1, за змістом договорів відсутній.
За умовами п. 1.1 договорів №1 та №2 надаються передбачені договорами послуги у порядку, встановленому цими договорами.
Умовами п. 3.2 договорів №1 та №2 передбачено обов’язок замовника надавати виконавцю необхідну для роботи інформацію, документацію, інші вихідні дані та матеріальні ресурси.
Згідно п. 3.3 договорів №1 та №2 протягом 3 днів з моменту підписання цих договорів замовник надає виконавцю необхідні документи, відомості та інформацію про комерційну діяльність замовника для виконання зобов’язань по вказаним договорам.
Пунктом 3.5 вказаних договорів встановлено обов’язок замовника максимально сприяти виконавцю при виконанні обов’язків, зазначених в цих договорах.
Як встановлено судом першої інстанції та не спростовано скаржником, виконання позивачем вказаних зобов’язань за договорами №1 та №2 ним не доведено. Перший відповідач наявність вказаних обставин заперечує.
За приписами ч.ч. 1, 2 ст. 613 Цивільного кодексу України якщо кредитор не вчинив дій, що встановлені договором, актами цивільного законодавства чи випливають із суті зобов'язання або звичаїв ділового обороту, до вчинення яких боржник не міг виконати свого обов'язку, вказаний кредитор вважається таким, що прострочив виконання зобов’язання і виконання зобов’язання боржником може бути відстрочене на час прострочення кредитора.
За наведених обставин відмова суду першої інстанції у задоволенні позовних вимог є обґрунтованою.
Посилання позивача на підтвердження вимог щодо повернення першим відповідачем грошових коштів на відмову від зобов’язань за договорами №1 та №2 згідно положень ст.ст. 611, 612, 615 Цивільного кодексу України не можуть бути прийняті до уваги з наступного.
Згідно положень ч. 1 ст. 598 Цивільного кодексу України зобов'язання припиняється частково або у повному обсязі на підставах, встановлених договором або законом.
Пунктом 3 договорів №1 та №2 передбачено право замовника на відмову від договору. Право замовника на відмову від зобов’язань вказаними договорами не передбачено.
За загальним правилом згідно ст. 188 Господарського кодексу України та ст. 651 Цивільного кодексу України зміна або розірвання договору допускається лише за згодою сторін. Згода сторін щодо розірвання договорів №1 та №2, строк дії якого відповідно до п. 8.1 даних договорів - до повного виконання сторонами своїх зобов’язань та проведення остаточних взаєморозрахунків між ними, відсутня. Докази розірвання договорів за правилами ч. 2 ст. 651 Цивільного кодексу України та наявності обставин для відмови від договору згідно з положеннями частини 3 вказаної норми права та умовами пункту 3 договорів №1 та №2, яким передбачено право замовника на відмову від договору у разі, якщо виконавець своєчасно не приступив до роботи або виконує її повільно, несумлінно, з порушенням виконання своїх зобов’язань за договорами, позивачем не надані відповідно до положень ст. 33 Господарського процесуального кодексу України, згідно якої кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень.
Враховуючи наведене, посилання скаржника в обґрунтування позовних вимог на положення ст.ст. 611, 612 та 615 Цивільного кодексу України, якими встановлено правові наслідки у вигляді припинення зобов’язання внаслідок односторонньої відмови від зобов’язання, обставини прострочення боржника та наслідки односторонньої відмови від зобов’язання, не можуть бути прийняті до уваги.
У частині припинення провадження у справі стосовно другого відповідача рішення місцевого господарського суду відповідає приписам норм процесуального законодавства, що вказані за рішенням. Скаржником рішення суду першої інстанції в цій частині не оскаржується.
На підставі викладеного, судова колегія вважає рішення суду першої інстанції таким, що відповідає вимогам матеріального і процесуального права та фактичним обставинам справи.
Підстав для скасування рішення місцевого господарського суду не вбачається.
Судові витрати за апеляційною скаргою підлягають віднесенню на скаржника відповідно до вимог ст. 49 Господарського процесуального кодексу України.
Керуючись ст. ст. 32, 33, 43, 49, 99, 101, п. 1 ст. 103, ст. 105 Господарського процесуального кодексу України, Луганський апеляційний господарський суд у складі колегії суддів
П О С Т А Н О В И В:
1. Апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю „Торговий дім „Купець” на рішення господарського суду Луганської області від 21.12.2009 по справі № 11/290 залишити без задоволення.
2. Рішення господарського суду Луганської області від 21.12.2009 по справі № 11/290 залишити без змін.
Відповідно ч. 3, ч. 5 ст. 105 Господарського процесуального кодексу України постанова набирає законної сили з дня її прийняття та може бути оскаржена у касаційному порядку.
У судовому засіданні за згодою представників позивача та першого відповідача оголошені вступна та резолютивна частини постанови.
Головуючий суддя Т.М.Баннова
Суддя Т.Ф.Парамонова
Суддя І.В.Семендяєва