Справа № 2 - а – 2797/09/1970
Ст. 109
ПОСТАНОВА
іменем України
5 січня 2010 року м. Тернопіль
Тернопільський окружний адміністративний суд, в складі головуючого судді Осташа А.В. при секретарі Митко В.В.
за участю:
представника позивача - Сененького М.Б.;
представників відповідача – Кобильника С.М. та Бойко І.М.
розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в місті Тернополі адміністративну справу
за позовом Державної податкової інспекції в Теребовлянському районі
до Відкритого акціонерного товариства «Теребовлянська фабрика ялинкових прикрас»
про звернення стягнення на активи боржника в сумі 119 063, 54 грн., -
ВСТАНОВИВ:
Державна податкова інспекція в Теребовлянському районі (далі по тексту – ДПІ в Теребовлянському районі або позивач) звернувся до суду з позовом про стягнення з відкритого акціонерного товариства «Теребовлянська фабрика ялинкових прикрас» (далі по тексту – ВАТ «Теребовлянська фабрика ялинкових прикрас» або відповідач) за рахунок його активів заборгованості перед бюджетами та державними цільовими фондами на загальну суму 196 946, 48 грн.
В ході судового розгляду справи позивачем було зменшено позовні вимоги у зв’язку з частковою сплатою відповідачем суми податкового боргу, а також у зв’язку з уточненням позовних вимог. Кінцева сума позовних вимог становить 119 063, 54 грн.
Представник позивача в судовому засіданні позовні вимоги підтримав повністю з мотивів, викладених у позовній заяві та заяві про уточнення позовних вимог, та пояснив, що за відповідачем рахується податковий борг, який виник за період з 30 вересня 2005 року по 30 листопада 2009 року в сумі 119 063, 54 грн. по наступних податках і зборах:
- по податку на додану вартість із вироблених в Україні товарів в сумі 2 404 грн.;
- по комунальному податку з юридичних осіб – 92 грн. 80 коп.;
- по земельному податку з юридичних осіб – 116 701 грн. 74 коп.
Представник позивача пояснив, що оскільки податковий борг ВАТ «Теребовлянська фабрика ялинкових прикрас» в добровільному порядку не погашений, а тому податковий орган в порядку, передбаченому Законом України «Про державну податкову службу в Україні», звернувся до суду з позовом про його стягнення в примусовому порядку.
Представники відповідача позовні вимоги не визнали. Мотиви виклали в письмовому запереченні.
Згідно заперечення відповідача, податковим органом не враховано того, що згідно ухвали господарського суду Тернопільської області від 29 вересня 2005 року у справі №11/б-664 порушено провадження у справі про банкрутство ВАТ «Теребовлянська фабрика ялинкових прикрас». Відповідач стверджує, що даною ухвалою введено мораторій на задоволення вимог кредиторів, протягом дії якого заборонено стягнення на підставі виконавчих документів та інших документів, за якими здійснюється стягнення відповідно до законодавства, не нараховується неустойка (штраф, пеня), інші фінансові (економічні) санкції за невиконання чи неналежне виконання грошових зобов’язань і зобов’язань щодо сплати податків і зборів (обов’язкових платежів), а також звільнено активи підприємства з-під податкової застави за зобов’язаннями та з метою забезпечення вимог кредиторів накладено арешт на все майно, що належить боржнику.
Відповідач вважає, що податковий орган намагається стягнути податковий борг, який включений в загальну суму податкових зобов’язань яка проходить по справі про банкрутство.
В ході судового розгляду справи представники відповідача визнали позов частково. Заперечили проти позовних вимог в частині податкового зобов’язання по земельному податку з юридичних осіб.
З метою з’ясування суми податкових зобов’язань по земельному податку з юридичних осіб представники відповідача просили призначити по справі судово-бухгалтерську експертизу.
Крім пояснень представників сторін, судом досліджені письмові докази, наявні у матеріалах справи, а саме:
- копія довідки з ЄДРПОУ;
- копія довідки управління статистики;
- довідка ДПІ у Теребовлянському районі про наявність у відповідача відкритих рахунків у банківських установах;
- довідка ДПІ у Теребовлянському районі про історію виникнення податкового боргу;
- світлокопії декларацій по ПДВ за серпень 2006 року по травень 2009 року;
- світлокопії податкового розрахунку земельного податку за 2006-2009рр.;
- світлокопії податкового розрахунку комунального податку за 2006-2009рр.;
Заслухавши у відкритому судовому засіданні пояснення представників позивача та відповідача, дослідивши подані суду письмові докази, оцінивши їх за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об’єктивному розгляді у судовому процесі всіх обставин справи в їх сукупності, суд вважає, що позов підлягає до задоволення повністю, з наступних міркувань.
Судом встановлено, що відкрите акціонерне товариство «Теребовлянська фабрика ялинкових прикрас» зареєстроване як юридична особа органами державної реєстрації 27.01.1997 року, з присвоєнням ідентифікаційного коду 00310580. Відповідач перебуває на обліку у ДПІ Теребовлянського район як платник податків на загальній системі оподаткування.
Станом на 1.12.2009 року за відповідачем рахується заборгованість перед бюджетами та державними цільовими фондами на загальну суму 119 063, 54 грн. в тому числі:
- по податку на додану вартість із вироблених в Україні товарів в сумі 2 404 грн.;
- по комунальному податку з юридичних осіб – 92 грн. 80 коп.;
- по земельному податку з юридичних осіб – 116 701 грн. 74 коп.
Сума заборгованості підтверджується дослідженими в судовому засіданні письмовими доказами, а саме належно оформлені: розрахунок сум податкового боргу відповідача, світлокопії декларацій по ПДВ за серпень 2005 року по листопад 2009 року, світлокопії податкового розрахунку земельного податку за 2005-2009рр., світлокопії податкового розрахунку комунального податку за 2005-2009 р.р.
Відповідно до п.5.1 ст. 5 Закону України «Про порядок погашення зобов’язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами», податкове зобов’язання, самостійно визначене платником податків у податковій декларації, вважається узгодженим з дня подання такої податкової декларації.
Згідно п.п. 2.1.4. п. 2.1, пп. 2.3.1. п. 2.3. ст. 2 Закону України «Про порядок погашення зобов’язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами» від 21.12.2000р. № 2181-ІІІ (далі Закон 2181) контролюючим органом стосовно сплати податків є податкові органи, які уповноважені здійснювати заходи з погашення податкового боргу.
Відповідно до п. 3.1.1 ст. 3 Закону 2181 а ктиви платника податків можуть бути примусово стягнені в рахунок погашення його податкового боргу виключно за рішенням суду.
Пунктом 11 ст.10 Закону України “Про державну податкову службу в Україні” встановлено право державних податкових інспекцій подавати до суду позови до підприємств, установ, організацій та громадян про стягнення заборгованості перед бюджетом і державними цільовими фондами за рахунок їх майна.
Судом не приймаються до уваги заперечення відповідача в частині того, що податковий орган не має права стягувати податковий борг в період мораторію, який був визначений ухвалою Господарського суду Тернопільської області. Дана позиція суду обґрунтовується наступним чином:
Весь податковий борг заявлений до стягнення в судовому порядку податковим органом стосується періоду з 30 вересня 2005 року по 1 грудня 2009 року.
Відповідно до ст.1 Закону України «Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом», мораторій на задоволення вимог кредиторів – це зупинення виконання боржником грошових зобов’язань і зобов’язань щодо сплати податків і зборів (обов’язкових платежів), термін виконання яких настав до дня введення мораторію, і припинення заходів, спрямованих на забезпечення виконання цих зобов’язань та зобов’язань щодо сплати податків і зборів (обов’язкових платежів), застосованих до прийняття рішення про введення мораторію.
Положення ст.12 Закону України «Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом», яка встановлює, зокрема, заборону нарахування протягом дії мораторію неустойку (штраф, пеню), інші фінансові (економічні санкції) за невиконання чи неналежне виконання грошових зобов’язань і зобов’язань щодо сплати податків і зборів (обов’язкових платежів) стосується вимог, зобов’язань, які підпадають під дію мораторію. Таким чином, ці положення слід застосовувати у контексті зі ст.1 Закону, де наведе саме визначення мораторію.
Системний аналіз змісту вищезазначених норм права свідчить про те, що мораторій не зупиняє виконання боржником грошових зобов’язань і зобов’язань щодо сплати податків і зборів (обов’язкових платежів), які виникли після дня введення мораторію, а отже, і не припиняє заходів, спрямованих на їх забезпечення.
Невиконання таких зобов’язань є правопорушенням. Отже, нарахування санкцій, застосування заходів забезпечення за не виконання згаданих зобов’язань та примусове стягнення на підставі виконавчих документів коштів на виконання таких грошових зобов’язань та зобов’язань щодо сплати податків і зборів (обов’язкових платежів), а також штрафних санкцій, ґрунтується на законі.
З врахуванням викладеного. суд вважає. що ДПІ в Теребовлянському районі правомірно подано до суду позов про стягнення в примусовому порядку з відповідача податкового боргу.
Щодо суми податкового боргу по земельному податку з юридичних осіб , суд вважає, що в даному випадку необхідності в призначенні судово-економічної експертизи (судово-бухгалтерської в редакції відповідача) немає, оскільки ВАТ «Теребовлянська фабрика ялинкових прикрас» в добровільному порядку подавало в податкову інспекцію податковий розрахунок земельного податку разом з уточненими розрахунками, а відповідно до п.5.1 ст. 5 Закону України «Про порядок погашення зобов’язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами», податкове зобов’язання, самостійно визначене платником податків у податковій декларації, вважається узгодженим з дня подання такої податкової декларації.
Зазначене податкове зобов’язання не може бути оскаржене платником податків в адміністративному або судовому порядку.
Доказів оскарження податкових зобов’язань по земельному податку з юридичних осіб в адміністративному чи судовому порядку відповідачем не подано.
За наведених обставин, позовні вимоги підтверджені належними та допустимими доказами і підлягають до задоволення повністю.
Судові витрати по справі згідно ч.4 ст.94 КАС України з відповідача не стягуються.
Керуючись ст.10 Закону України «Про державну податкову службу в Україні», ст.5 Закону України «Про порядок погашення зобов’язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами», ст.ст.94, 160-163 Кодексу адміністративного судочинства України, суд,-
ПОСТАНОВИВ:
1. Позов задовольнити.
2. Стягнути з відкритого акціонерного товариства «Теребовлянська фабрика ялинкових прикрас» (м. Теребовля, вул. Шевченка, 3, і.к. 00310580) за рахунок його активів податковий борг на загальну суму 119 063,54 грн. (сто дев’ятнадцять тисяч шістдесят три гривні 54 копійки), які перерахувати на р/р34126999700468, код одержувача 23588154, одержувач УДК в Теребовлянському районі, банк одержувача – ГУДКУ в Тернопільській області МФО 838012.
Постанова набирає законної сили після закінчення строку подання заяви про апеляційне оскарження, якщо таку заяву не було подано. Якщо заяву про апеляційне оскарження було подано, але апеляційна скарга не була подана у встановлений строк, постанова набирає законної сили після закінчення цього строку. У разі подання апеляційної скарги постанова, якщо її не скасовано, набирає законної сили після закінчення апеляційного розгляду справи.
Постанова може бути оскаржена до Львівського апеляційного адміністративного суду через суд першої інстанції, який ухвалив постанову. Заява про апеляційне оскарження подається протягом 10 днів з дня її проголошення, а в разі складення постанови в повному обсязі – з дня складення в повному обсязі. Апеляційна скарга на постанову суду першої інстанції подається протягом 20-ти днів після подання заяви про апеляційне оскарження. Апеляційна скарга може бути подана без попереднього подання заяви про апеляційне оскарження, якщо скарга подається у строк, встановлений для подання заяви про апеляційне оскарження.
Повний текст постанови виготовлено 11 січня 2010 року.
Головуючий суддя: А.В.Осташ
Справа № 2 - а – 2797/09/1970
Ст. 109
ПОСТАНОВА
Іменем України
(вступна та резолютивна частина)
5 січня 2010 року м.Тернопіль
Тернопільський окружний адміністративний суд, в складі головуючого судді Осташа А.В. при секретарі Митко В.В.
за участю:
представника позивача – Сененького М.Б.;
представників відповідача – Кобильника С.М. та Бойко І.М.
розглянувши у відкритому судовому засіданні залі суду місті Тернополі адміністративну справу
за позовом Державної податкової інспекції в Теребовлянському районі
до відкритого акціонерного товариства «Теребовлянська фабрика ялинкових прикрас»
про звернення стягнення на активи боржника в сумі 119063, 54 грн.,
Керуючись ст. 10 Закону України «Про державну податкову службу в Україні», ст.5 Закону України «Про порядок погашення зобов’язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами», ст.ст. 69, 70, 81, 94, 160-163 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -
ПОСТАНОВИВ:
Позов задовольнити.
Стягнути з відкритого акціонерного товариства «Теребовлянська фабрика ялинкових прикрас» ( м. Теребовля, вул. Шевченка, 3, і.к.00310580) за рахунок його активів податковий борг на загальну суму 119 063, 54 грн., які перерахувати на р/р 34126999700468, код одержувача 23588154, одержувач УДК в Теребовлянському районі, банк одержувача - ГУДКУ в Тернопільській області МФО 838012.
Постанова набирає законної сили після закінчення строку подання заяви про апеляційне оскарження, якщо таку заяву не було подано. Якщо заяву про апеляційне оскарження було подано, але апеляційна скарга не була подана у встановлений строк, постанова набирає законної сили після закінчення цього строку. У разі подання апеляційної скарги постанова, якщо її не скасовано, набирає законної сили після закінчення апеляційного розгляду справи.
Постанова може бути оскаржена до Львівського апеляційного адміністративного суду через суд першої інстанції, який ухвалив постанову. Заява про апеляційне оскарження подається протягом 10 днів з дня її проголошення, а в разі складення постанови в повному обсязі – з дня складення в повному обсязі. Апеляційна скарга на постанову суду першої інстанції подається протягом 20-ти днів після подання заяви про апеляційне оскарження. Апеляційна скарга може бути подана без попереднього подання заяви про апеляційне оскарження, якщо скарга подається у строк, встановлений для подання заяви про апеляційне оскарження.
Головуючий суддя: А.В.Осташ