Справа № 2 - а – 4108/09/1970
Ст. 58
ПОСТАНОВА
Іменем України
13 січня 2010 року м. Тернопіль
Тернопільський окружний адміністративний суд, в складі головуючого судді Осташа А.В. при секретарі Твердохліб Н.В.
за участю:
представників позивача - Загорського О.М. та Загорської Л.О.;
представника відповідача – Чорномаз Н.Є.;
розглянувши у відкритому судовому засіданні залі суду місті Тернополі адміністративну справу
за позовом приватного підприємства «Біомед»
до Тернопільського обласного територіального відділення Антимонопольного комітету України
про визнання протиправним та скасування рішення адміністративної колегії №49 від 17 листопада 2009 року,
ВСТАНОВИВ:
Приватне підприємство «Біомед» (далі по тексту – ПП «Біомед» або позивач) звернулось до суду з позовом до Тернопільського обласного територіального відділення Антимонопольного комітету України (далі по тексту – ТОТВ АМКУ або відповідач) про визнання протиправним та скасування рішення адміністративної колегії №49 від 17 листопада 2009 року.
Представники позивача в судовому засіданні позовні вимоги підтримали повністю, з мотивів, викладених у позовній заяві та пояснили, що ПП «Біомед» не встановлювало завищені ціни на протигрипозні та медикаментозні засоби для профілактики грипу, а тому не допустилося порушення законодавства про захист економічної конкуренції у вигляді зловживання монопольним (домінуючим) становищем на ринку протигрипозних засобів та медикаментозних засобів для профілактики грипу. Крім того, вони ствердили, що Антимонопольним комітетом не надано об’єктивних доказів, які підтверджують таке підвищення.
Обґрунтовуючи свою позицію, представники позивача пояснюють, що ПП «Біомед» в період епідемії грипу проводило звичайну цінову політику. Підвищення цін на лікарські препарати було зумовлено підвищенням оптових цін постачальників в даний період часу.
Представники позивача, посилаючись на однакову динаміку ціноутворення на вищезазначені препарати за допомогою торгівельних надбавок до 21 жовтня 2009 року і після цієї дати, вважають твердження антимонопольного комітету про те, що при наявності ажіотажу та дефіциту споживачі були змушені купувати протигрипозні засоби та засоби для профілактики грипу за завищеними цінами є недостовірним та необґрунтованим, а тому просять скасувати вищенаведене рішення відповідача.
Представник відповідача позовні вимоги не визнала, проти позову заперечувала. Мотиви виклала в письмовому запереченні, яке судом долучено до матеріалів справи.
Заперечення відповідача обґрунтовуються тим, що висновки в оспорюваному рішенні ТОТВ АМКУ зроблені виключно на підставі Закону України «Про захист економічної конкуренції» та Методики визначення монопольного (домінуючого) становища суб’єктів господарювання на ринку, затвердженою розпорядженням Антимонопольного комітету України від 5 березня 2002 року №49-р, зареєстрованою у Міністерстві юстиції України 1 квітня 2002 року за №317/6605 (далі по тексту – Методика).
Представник відповідача також ствердила, що при перевірці ПП «Біомед» було встановлено, що позивач маючи домінуюче становище на ринку під час дії фактору надзвичайного характеру, навіть при зниженні закупівельних цін, утримував на рівні або підвищував ціну реалізації на протигрипозні засоби та медикаментозні засоби для профілактики грипу. Такі дії позивача, при обмеженій можливості вибору товару за ціною, на думку представника відповідача, ущемляли інтереси споживачів.
Враховуючи наведене, представник відповідача вважає, що оскаржуване рішення повністю відповідає вимогам законодавства про захист економічної конкуренції, а тому просить суд відмовити в задоволенні позову.
Крім пояснень представників сторін, судом також досліджені письмові докази, наявні у матеріалах справи, які подані представниками позивача та відповідача.
Заслухавши у відкритому судовому засіданні пояснення представників позивача та відповідача, дослідивши подані суду письмові докази, оцінивши їх за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному розгляді у судовому процесі всіх обставин справи в їх сукупності, суд вважає, що у задоволенні позову слід відмовити, з наступних підстав.
Судом встановлено, що на підставі розпорядження адміністративної колегії територіального відділення АМКУ від 3 листопада 2009 року №56 територіальним відділенням розпочато розгляд справи про порушення законодавства про захист економічної конкуренції ПП «Біомед».
За результатами розгляду справи адміністративною колегією ТОТВ АМКУ 17 листопада 2009 року прийнято рішення №49. Даним рішенням встановлено, що позивач займав домінуюче становище на ринку лікарських засобів та засобів медичного призначення, а саме, протигрипозні засоби та медикаментозні засоби для профілактики грипу, в період дії фактору надзвичайного характеру, у зоні реалізації з часткою на ринку товару, що не перевищує 35%. Відповідачем дії ПП «Біомед» по встановленню завищених цін на окремі лікарські засоби та засоби медичного призначення кваліфіковані як порушення законодавства про захист економічної конкуренції, яке передбачене частиною 1 статті 13 закону України «Про захист економічної конкуренції» у вигляді зловживання монопольним становищем, що призвело до ущемлення інтересів споживачів. За вчинення порушення накладено штраф в розмірі 7 000 грн.
ПП «Біомед» відповідно до витягу з єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб підприємців є юридичною особою приватної форми власності. Основним видом діяльності підприємства є роздрібна торгівля фармацевтичними товарами.
На підставі ліцензії серії АБ №203734 на роздрібну торгівлю лікарськими засобами, виданою Державною службою лікарських засобів і виробів медичного призначення 21 липня 2005 року, ПП «Біомед» здійснює роздрібну торгівлю лікарськими засобами через мережу аптек, зокрема 2 аптеки в місті Тернополі (вул. Карпенка, 1, вул. Тарнавського, 28), аптечний пункт в місті Тернополі по вул. Руській, 18 та 1 аптечний пункт в м. Збараж.
Рішенням надзвичайної протиепідемічної комісії м. Тернополя від 21 жовтня 2009 року оголошено в м. Тернополі епідемію грипу та ГРВІ. Вказаним рішенням рекомендовано керівникам та власникам аптек забезпечити наявність в аптечній мережі протигрипозних засобів, в тому числі медикаментозних засобів неспецифічної профілактики грипу.
У зв’язку із ситуацією, пов’язаною з епідемією грипу та ГРВІ, на ринку лікарських засобів та засобів медичного призначення, а саме протигрипозних засобів та медикаментозних засобів для профілактики грипу, що реалізується через роздрібну торгівлю, почались перебої у поставках товарів, порушено рівновагу попиту та пропозиції, так як виник ажіотаж попиту на протигрипозні засоби та медикаментозні засоби для профілактики грипу.
Вказані обставини підтверджуються і матеріалами перевірки позивача. Так, в ПП «Біомед» сума реалізації лікарських засобів за вересень 2009 року склала 132 332 грн., а в жовтні 2009 року дана сума склала 211 117 грн.
Статтею 1 Закону України «Про захист економічної конкуренції» визначено економічну конкуренцію як змагання між суб’єктами господарювання з метою здобуття завдяки власним досягненням переваг над іншими суб’єктами господарювання, внаслідок чого споживачі мають можливість вибрати між кількома продавцями, а окремий суб’єкт господарювання не може визначати умови обороту товару на ринку.
Суд погоджується з позицією відповідача і вважає, що за звичайних умов ринки роздрібної реалізації лікарських засобів є конкурентними. Ціна товару при цьому є однією з основних форм конкурентної боротьби, а тому позивач в таких умовах, як і будь-який інший суб’єкт господарювання, може встановлювати ціну на товар в довільному розмірі, оскільки в даному випадку у споживачів є вибір – у якого підприємця придбавати товар та за якою ціною. Проте, в період епідемії грипу, ажіотажний попит на відповідні лікарські засоби, не підтверджений пропозицією, дозволив позивачу, який за звичайних умов, зазнає конкуренції на ринку, диктувати покупцеві ціну реалізації товару.
Відповідно до Методики визначення монопольного (домінуючого) становища суб’єктів господарювання на ринку, затвердженою розпорядженням Антимонопольного комітету України від 5 березня 2002 року №49-р, зареєстрованою у Міністерстві юстиції України 1 квітня 2002 року за №317/6605, монопольне (домінуюче) становище суб'єкта господарювання – це становище суб'єкта господарювання на ринку, яке дозволяє йому самостійно або разом з іншими суб'єктами господарювання визначати умови обороту товарів на ринку завдяки тому, що суб'єкт господарювання:
не має на ринку товару жодного конкурента або не зазнає значної конкуренції внаслідок обмеженості можливостей доступу інших суб'єктів господарювання щодо закупівлі сировини, матеріалів та збуту товарів, наявності бар'єрів доступу на ринок інших суб'єктів господарювання, наявності пільг чи інших обставин;
є одним із двох чи більше суб'єктів господарювання, що діють на ринку товару, якщо між ними немає конкуренції або є незначна конкуренція, і при цьому вони (разом узяті), не мають на ринку товару жодного конкурента або не зазнають значної конкуренції внаслідок обмеженості можливостей доступу інших суб'єктів господарювання щодо закупівлі сировини, матеріалів та збуту товарів, наявності бар'єрів доступу на ринок інших суб'єктів господарювання, наявності пільг чи інших обставин. Зокрема, якщо суб'єкт господарювання є одним із таких суб'єктів господарювання, і при цьому зазначеним суб'єктам господарювання у складі не більше трьох належать найбільші частки на ринку, які у сукупності перевищують 50 відсотків; п'яти - 70 відсотків.
Пунктом 10.3. методики визначено, що суб'єкт господарювання не зазнає значної конкуренції, якщо завдяки своїй ринковій владі має здатність не допускати, усувати чи обмежувати конкуренцію, зокрема обмежувати конкурентоспроможність інших суб'єктів господарювання, чи ущемлювати інтереси інших суб'єктів господарювання чи споживачів.
Ознаками ринкової влади є: здатність суб'єкта господарювання, який не є єдиним виробником відповідного товару (товарної групи), диктувати свої умови при продажу товару (товарної групи), укладенні договору про поставки, нав'язувати споживачу невигідні умови; підвищувати ціни на товари (товарні групи) і підтримувати їх на рівні, що перевищує рівень, обумовлений конкуренцією на ринку.
Здатність ПП «Біомед» диктувати свої умови продажу товару підтверджується різким ростом суми реалізації лікарських засобів ( вересень 2009 року - 132 332 грн., а в жовтні 2009 року - 211 117 грн.) так і тим, що під час дії фактору надзвичайного характеру (епідемії грипу), навіть при зниженні закупівельних цін, утримував на рівні або підвищував ціну реалізації на протигрипозні засоби та медикаментозні засоби для профілактики грипу.
Так, роздрібна ціна на лікарський засіб «Афлубін, фл. 50 мл» 13 жовтня 2009 року (при закупівельній 44,99 грн.) становила 60 грн., 22 жовтня 2009 року ціна даного препарату при зниженні закупівельної до 43,04 грн. становила 60 грн., а 28 жовтня 2009 року при закупівельній ціні 43,97 грн. роздрібна ціна на даний препарат зросла до 61, 60 грн.
З врахуванням викладеного, суд вважає, що ПП «Біомед» в період з 21 жовтня по 3 листопада 2009 року набув ринкової влади та був таким, що займав домінуюче становище на ринку роздрібної торгівлі протигрипозними засобами та медикаментозними засобами для профілактики грипу. Такі дії позивача при обмеженій можливості вибору товару за ціною, ущемляли інтереси споживачів.
Відповідно до ч.3 ст. 13 Закону України «Про захист економічної конкуренції» зловживання монопольним (домінуючим) становищем на ринку забороняється та тягне за собою відповідальність.
Частиною 1 статті 13 вищенаведеного Закону встановлено, що зловживанням монопольним (домінуючим) становищем є дії суб’єкта господарювання, який займає монопольне становище на ринку, що призвели або можуть призвести до ущемлення інтересів позивача.
Судом не приймаються до уваги твердження представників позивача щодо застосування до них великого розміру штрафу, оскільки такий штраф застосовано уповноваженим на те органом в межах санкцій, передбачених ст.21 Закону України «Про захист від недобросовісної конкуренції», а максимальний розмір штрафу відповідно до ст.52 Закону може становити до десяти відсотків доходу (виручки) суб’єкта господарювання від реалізації продукції за останній звітній рік, що передував року, в якому накладається штраф. Як видно з оспорюваного рішення, антимонопольним комітетом при визначенні розміру штрафу враховано те, що правопорушення вчинено вперше, невеликий обсяг реалізації лікарських засобів, сприяння розслідуванню, а також фінансове становище підприємства, а тому призначено невеликий розмір штрафу.
Відповідно до ч.2 ст.19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов’язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
Згідно ч.2 ст.71 КАС України в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб’єкта владних повноважень обов’язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову. В даному випадку представником відповідача в повній мірі доведено правомірність прийнятого ним рішення.
Разом з тим, судом не приймаються до уваги твердження позивача, щодо неправомірності рішення відповідача, оскільки в обґрунтування своєї позиції представниками позивача не надано допустимих та належних доказів у відповідності до ст.70 КАС України.
З урахуванням викладеного, суд вважає, що Тернопільським обласним територіальним відділенням Антимонопольного комітету України зроблено правильний висновок, щодо того, що ПП «Біомед» маючи домінуюче становище на ринку під час дії фактору надзвичайного характеру, навіть при зниженні закупівельних цін, утримував на рівні або підвищував ціну реалізації на протигрипозні засоби та медикаментозні засоби для профілактики грипу, рішення адміністративної колегії №49 від 17 листопада 2009 року винесене у відповідності до вимог чинного законодавства, підстав для його скасування немає, а тому суд приходить до переконання, що в задоволенні позовних вимог слід відмовити.
Судові витрати по справі згідно ч.2 ст.94 КАС України стягуються з позивача в користь Державного бюджету України.
Керуючись ст. 19 Конституції України, Законом України «Про захист економічної конкуренції», ст.ст. 70, 71, 94, 160-163 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -
ПОСТАНОВИВ:
В задоволенні позову приватного підприємства «Біомед» до Тернопільського обласного територіального відділення Антимонопольного комітету України про визнання протиправним та скасування рішення адміністративної колегії №49 від 17 листопада 2009 року, відмовити.
Постанова набирає законної сили після закінчення строку подання заяви про апеляційне оскарження, якщо таку заяву не було подано. Якщо заяву про апеляційне оскарження було подано, але апеляційна скарга не була подана у встановлений строк, постанова набирає законної сили після закінчення цього строку. У разі подання апеляційної скарги постанова, якщо її не скасовано, набирає законної сили після закінчення апеляційного розгляду справи.
Постанова може бути оскаржена до Львівського апеляційного адміністративного суду через Тернопільський окружний адміністративний суд. Заява про апеляційне оскарження подається протягом 10 днів з дня її проголошення, а в разі складення постанови в повному обсязі – з дня складення в повному обсязі. Апеляційна скарга на постанову суду першої інстанції подається протягом 20-ти днів після подання заяви про апеляційне оскарження. Апеляційна скарга може бути подана без попереднього подання заяви про апеляційне оскарження, якщо скарга подається у строк, встановлений для подання заяви про апеляційне оскарження.
Повний текст постанови виготовлено та підписано 18 січня 2009 року.
Головуючий суддя: А.В. Осташ
копія вірна:
суддя А.В.Осташ
Справа № 2 - а – 4108/09/1970
Ст. 58
ПОСТАНОВА
Іменем України
(вступна та резолютивна частина)
13 січня 2010 року м. Тернопіль
Тернопільський окружний адміністративний суд, в складі головуючого судді Осташа А.В. при секретарі Твердохліб Н.В.
за участю:
представників позивача - Загорського О.М. та Загорської Л.О.;
представника відповідача – Чорномаз Н.Є.;
розглянувши у відкритому судовому засіданні залі суду місті Тернополі адміністративну справу
за позовом приватного підприємства «Біомед»
до Тернопільського обласного територіального відділення Антимонопольного комітету України
про визнання протиправним та скасування рішення адміністративної колегії №49 від 17 листопада 2009 року,
Керуючись ст. 19 Конституції України, Законом України «Про захист економічної конкуренції», ст.ст. 70, 71, 94, 160-163 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -
ПОСТАНОВИВ:
В задоволенні позову приватного підприємства «Біомед» до Тернопільського обласного територіального відділення Антимонопольного комітету України про визнання протиправним та скасування рішення адміністративної колегії №49 від 17 листопада 2009 року, відмовити.
Постанова набирає законної сили після закінчення строку подання заяви про апеляційне оскарження, якщо таку заяву не було подано. Якщо заяву про апеляційне оскарження було подано, але апеляційна скарга не була подана у встановлений строк, постанова набирає законної сили після закінчення цього строку. У разі подання апеляційної скарги постанова, якщо її не скасовано, набирає законної сили після закінчення апеляційного розгляду справи.
Постанова може бути оскаржена до Львівського апеляційного адміністративного суду через Тернопільський окружний адміністративний суд. Заява про апеляційне оскарження подається протягом 10 днів з дня її проголошення, а в разі складення постанови в повному обсязі – з дня складення в повному обсязі. Апеляційна скарга на постанову суду першої інстанції подається протягом 20-ти днів після подання заяви про апеляційне оскарження. Апеляційна скарга може бути подана без попереднього подання заяви про апеляційне оскарження, якщо скарга подається у строк, встановлений для подання заяви про апеляційне оскарження.
Головуючий суддя: А.В. Осташ