ОДЕСЬКИЙ  АПЕЛЯЦІЙНИЙ  АДМІНІСТРАТИВНИЙ  СУД

У Х В А Л А

І М Е Н Е М     У К Р А Ї Н И

21 вересня 2009 року            

Судова колегія Одеського апеляційного адміністративного суду у складі:

головуючого       –  Джабурія О.В.

суддів                 –  Крусяна А.В.

                                –  Шляхтицького О.І.

при секретарі     –  Філімович І.М.

розглянувши у відкритому судовому засіданні в місті Одесі адміністративну справу за апеляційними скаргами Південної митниці, Державної митної служби України на постанову Одеського окружного адміністративного суду від 02.04.2009 року по справі № 2-а-1124/09/1570 за позовом ОСОБА_2 до Державної митної служби України, Південної митниці про визнання протиправним та скасування наказу про звільнення, зобов'язання поновити на посаді та стягнення заробітної плати за час вимушеного прогулу,

В С Т А Н О В И Л А :

12.01.2009 року ОСОБА_2 звернувся до суду з адміністративним позовом до Державної митної служби України, Південної митниці про визнання протиправним та скасування наказу про звільнення, зобов'язання поновити на посаді та стягнення заробітної плати за час вимушеного прогулу, обґрунтовуючи свої вимоги тим, що звільненню не передувало службове розслідування, у зв'язку з чим, він був позбавлений давати пояснення та зауваження щодо змісту службового розслідування. Службове розслідування було призначено, лише 02.12.2008 року, тобто після його звільнення. Обставини, які були підставою для звільнення, не відповідають дійсності, так як позивач, як виконуючий обов'язки начальника митного поста «Одеса-порт» не був повідомлений про необхідність залучення для огляду контейнерів з товаром представників місії EUBAM у зв'язку з тим, що вкладення у контейнерах відрізняються від інформації, зазначеної у товаросупровідних документах.

Позивач просить суд визнати протиправним та скасувати наказ Державної митної служби України від 27.11.2008 року за № 2521-к в частині його звільнення з посади виконуючого обов'язки начальника митного поста «Одеса-порт» Південної митниці. Зобов'язати Державну митну службу України поновити його на посаді виконуючого обов'язки начальника митного поста «Одеса-порт» Південної митниці. Зобов'язати Південну митницю виплатити позивачу заробітну плату за час вимушеного прогулу з дня його звільнення 27.11.2008 року по день ухвалення рішення судом, виходячи із його середнього заробітку - 8 019,64 грн. на місяць.

В судовому засіданні представник позивача позов підтримав у повному обсязі.

Представник Державної митної служби України позов не визнав та пояснив, що в ході проведення Департаментом митної варти та організації боротьби з порушеннями митного законодавства Держмитслужби документальної перевірки дотримання посадовими особами митного поста «Одеса-порт» Південної митниці вимог чинного законодавства при здійсненні митного оформлення товару «запасні частини до велосипедів», співробітники митного поста «Одеса-порт» провели огляд контейнерів із зазначеним товаром за відсутності представників місії EUBAM, хоча виконуючий обов’язки начальника митного поста «Одеса-порт» ОСОБА_2 повідомлявся про можливе прибуття до Одеси 5 контейнерів, вкладення у яких відрізняються від інформації, зазначеної у товаросупровідних документах і необхідність залучення для їх огляду представників місії. При огляді комісією зазначених контейнерів було встановлено, що у трьох з них вкладання не відповідають інформації, зазначеної у товаросупровідних документах. На підставі викладеного, ОСОБА_2 було допущено порушення п. 2.7. Посадової інструкції начальника митного поста «Одеса-порт», у зв’язку з чим виникли підстави для припинення ним державної служби та звільнення із займаної посади.

Представник Південної митниці позов не визнав та пояснив, що у зв’язку з допущеними порушеннями Присяги державних службовців виконуючим обов’язки начальника митного поста «Одеса-порт» ОСОБА_2, його було звільнено із займаної посади на підставі п. 6 ч. 1 ст. 30 Закону України «Про державну службу».

Постановою Одеського окружного адміністративного суду від 02.04.2009 р. позовні вимоги ОСОБА_2 задоволено частково. Визнано протиправним та скасовано наказ Державної митної служби України від 27.11.2008 року за № 2521-к в частині звільнення ОСОБА_2 з посади виконуючого обов’язки начальника митного поста «Одеса-порт» Південної митниці. Зобов’язано Державну митну службу України поновити ОСОБА_2 на посаді виконуючого обов’язки начальника митного поста «Одеса-порт» Південної митниці та на державній службі з 27.11.2008 року. Зобов’язано Південну митницю виплатити позивачеві заробітну плату за час вимушеного прогулу з дня його звільнення 27.11.2008 року по день ухвалення рішення судом, виходячи із його середнього заробітку.

Південна митниця та Державна митна служба України подали апеляційні скарги на постанову Одеського окружного адміністративного суду від 02.04.2009 р. в якій вказується, що постанова суду першої інстанції є незаконною, винесена з порушенням норм матеріального та процесуального права, висновки суду не відповідають обставинам справи. Апелянти просять постанову від 02.04.2009 року скасувати та прийняти нову постанову, якою відмовити ОСОБА_2 у задоволенні позову.

Розглянувши матеріали справи, заслухавши доповідача, доводи апеляційних скарг, перевіривши законність і обґрунтованість судового рішення, судова колегія вважає, що апеляційні скарги не підлягають задоволенню з таких підстав.

Колегією суддів встановлено, що наказом Державної митної служби України від 06.05.2008 року № 714-к ОСОБА_2 призначено на посаду виконуючого обов'язки начальника митного поста «Одеса-порт» Південної митниці у порядку переведення з Бориспільської митниці, як такого, що успішно пройшов стажування. Наказом Державної митної служби України від 27.11.2008 року № 2521-к ОСОБА_2 звільнено з посади виконуючого обов'язки начальника митного поста «Одеса-порт» Південної митниці на підставі п.6 ч.1 ст.30 Закону України «Про державну службу» за порушення Присяги державного службовця, що виявилось у несумлінному виконанні службових обов'язків. Порядок проходження державної служби та її припинення регулюється спеціальним законом - Законом України "Про державну службу", яким встановлено, що, крім загальних підстав, передбачених Кодексом законів про працю України, державна служба припиняється також з підстав, визначених у ст. 30 цього Закону. Згідно вимогам п.6 ч.1 ст. 30 Закону України «Про державну службу» державна служба припиняється у разі відмови державного службовця від прийняття або порушення Присяги, передбаченої статтею 17 цього Закону. Як вбачається з оскаржуваного наказу порушення Присяги державного службовця виразилася у несумлінному виконання ОСОБА_2 своїх службових обов'язків.

З'ясувавши обставини справи, дослідивши докази на їх підтвердження, суд першої інстанції дійшов до висновку про необхідність часткового задоволення позову.

Відповідно до вимог ч. 3 ст. 2 КАС України у справах щодо оскарження рішень, дій, чи бездіяльності суб’єктів владних повноважень, адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони: на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України; з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано; обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії); безсторонньо (неупереджено); добросовісно; розсудливо; з дотриманням принципу рівності перед Законом, запобігаючи несправедливій дискримінації; пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія); з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення; своєчасно, тобто протягом розумного строку.

Вимогами до вимог ч. 1 ст. 2 КАС України передбачено, що завданням адміністративного судочинства є захист прав, свобод та інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб у сфері публічно-правових відносин від порушень з боку органів державної влади, органів місцевого самоврядування, їхніх посадових і службових осіб, інших суб’єктів при здійсненні ними владних управлінських функцій на основі законодавства, в тому числі на виконання делегованих повноважень. Згідно з вимогами ч. 2 ст. 2 КАС України, до адміністративних судів можуть бути оскаржені будь-які рішення, дії чи бездіяльність суб’єктів владних повноважень, крім випадків, коли щодо таких рішень, дій чи бездіяльності Конституцією чи законами України встановлено інший порядок судового провадження.

Виходячи з положень зазначених вище законів, Кодексу та з контексту Конституції України можна зробити висновок, що однією з найважливіших тенденцій розвитку сучасного законодавства України є розширення сфери судового захисту, у тому числі судового контролю за правомірністю і обґрунтованістю рішень, дій чи бездіяльності суб’єктів владних повноважень.

Судова колегія вважає висновки суду першої інстанції вірними з огляду на наступне.

29.07.2002 року наказом Державної митної служби України № 408 затверджений Порядок проведення службових розслідувань у митних органах України, спеціалізованих митних установах і організаціях (далі - Порядок № 408), який розроблено згідно з вимогами постанови Кабінету Міністрів України від 13.06.2000 року № 950 «Про затвердження Порядку проведення службового розслідування стосовно державних службовців», та визначає підстави для проведення службового розслідування, права й обов'язки посадових осіб митної служби України під час його проведення, установлює процедуру розслідування.

Відповідно до п.п.2.1. п.2 Порядку № 408 службове розслідування проводиться у разі невиконання або неналежного виконання посадовими особами митної служби України службових обов'язків, перевищення своїх повноважень, що призвело до людських жертв або заподіяло значну матеріалу чи моральну шкоду державі, підприємству, установі, організації, громадянинові чи об'єднанню громадян; у разі недодержання посадовими особами митної служби України законодавства про державну службу, про боротьбу з корупцією, а також при порушенні етики поведінки; на вимогу посадової особи митної служби України з метою зняття безпідставних, на її думку, звинувачень або підозри.

Колегія суддів погоджується з висновком суду першої інстанції про те, що у разі виявлення несумлінного виконання посадовими особами митної служби України своїх службових обов'язків призначається службове розслідування. Стосовно виконуючого обов'язки начальника митного поста «Одеса-порт» ОСОБА_2 службове розслідування, яке передувало звільненню, не призначалось та не проводилось, у зв'язку з чим він був позбавлений можливості брати в ньому участь, пояснювати факти, робити заяви, подавати відповідні документи і порушувати клопотання про залучення нових документів, вимагати додаткового вивчення пояснень осіб, причетних до справи, знайомитися з актом службового розслідування, як це передбачено п.п.5.1. п .5,п.п.7.2 п.7 Порядку № 408. Наказом Державної митної служби України від 02.12.2008 року № 795, тобто після звільнення ОСОБА_2, було призначено службове розслідування.

Наказ про припинення перебування на державній службі в митних органах шляхом звільнення з посади ОСОБА_2 був виданий без об'єктивного й усебічного з'ясування обставин скоєння порушення, виявлення причин та умов, що сприяли скоєнню порушення, установлення винних і визначення ступеня їх відповідальності за скоєне порушення.

Вимогами ст. 14 Закону України «Про державну службу» передбачено, що дисциплінарні стягнення застосовуються до державного службовця за невиконання чи неналежне виконання службових обов'язків, перевищення своїх повноважень, порушення обмежень, пов'язаних з проходженням державної служби, а також за вчинок, який порочить його як державного службовця або дискредитує державний орган, в якому він працює.

Отже, за невиконання чи неналежне виконання службових обов'язків, є окремою підставою для застосування до державного службовця дисциплінарного стягнення.

На підставі викладеного, суд приходить до висновку, що зміст оскаржуваного наказу фактично містить дві окремі підстави звільнення ОСОБА_2, а саме: порушення Присяги державного службовця та несумлінне виконання службових обов'язків, в той час, як пояснив представник відповідачів, ОСОБА_2 був звільнений за порушення Присяги державного службовця.

Судова колегія погоджується з висновком суду першої інстанції про те, що як вбачається зі змісту наказу Державної митної служби України від 27.11.2008 року № 2521-к, співробітники митного поста «Одеса-порт» провели огляд двох контейнерів MEDU8136357 та TTNU9835647 за відсутності представників місії EUBAM, хоча виконуючий обов'язки начальника митного поста «Одеса-порт» ОСОБА_2 наприкінці вересня 2008 року повідомлявся про можливе прибуття до Одеси 5 контейнерів, вкладення у яких відрізняються від інформації, зазначеної у товаросупровідних документах і необхідність залучення для їх огляду представників місії.

Як зазначив представник відповідачів, про необхідність залучення представників місії EUBAM ОСОБА_2 повідомлявся заступниками начальника митного поста «Одеса-порт» Південної митниці Кузьменка O.A. та Клімова С.Г., які, в свою чергу, були проінформовані про це представником місії Аркадіушем Андручіком. Наявність у двох контейнерах MEDU8136357 та TTNU9835647 іншого вантажу, ніж це заявлено у супровідних документах підтверджується фотокартками, зроблених в порту Констанца.

Письмових доказів доведення до виконуючого обов'язки начальника митного поста «Одеса-порт» ОСОБА_2 інформації про можливе прибуття контрабандного вантажу у двох контейнерах MEDU8136357 та TTNU9835647 до порту «Одеса» представником відповідачів не надано. Будь-яких офіційних звернень до митного органу з боку представників місії EUBAM стосовно зазначеного вантажу не було.

Зі змісту оскаржуваного наказу вбачається, що інспектори, які проводили 17.10.2008 року митний контроль та митний огляд вказаних контейнерів, пояснили, що в контейнерах знаходились «запасні частини до велосипедів».

Твердження представника відповідачів про те, що наявність контрабандного вантажу у двох контейнерах MEDU8136357 та TTNU9835647 підтверджується фотокартками, надісланими місією EUBAM до митної служби, не є переконливими, оскільки вони підтверджують, що саме зазначений вантаж знаходився у цих контейнерах. Більш того, відсутні дані ким та коли зроблені ці фотокартки, у присутності яких осіб, фотокартки не завірені присутніми особами.

Судова колегія вважає наведені висновки суду першої інстанції правильними і такими, що відповідають вимогам ст.ст. 2, 7, 10, 11, 70, 71 КАС України та не приймає доводи, наведені в апеляційній скарзі про те, що постанова суду першої інстанції підлягає скасуванню.

Відповідно до вимог ст. 71 КАС України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, а в адміністративних справах про протиправність рішень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення та надання відповідних доказів покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову. Відповідачі, які є суб’єктами владних повноважень, свою позицію суду не доказали та не обґрунтували її, Державною митною службою України не доведено порушення ОСОБА_2 Присяги державного службовця, у зв'язку з чим у відповідача не було підстав для його звільнення з посади виконуючого обов'язки начальника митного поста «Одеса-порт» Південної митниці.

Враховуючи вищевикладене, судова колегія вважає, що суд першої інстанції порушень норм матеріального і процесуального права при вирішенні справи не допустив, а наведені в апеляційних скаргах доводи правильність висновків суду не спростовують. За таких обставин, апеляційні скарги задоволенню не підлягають.

Керуючись ст.ст. 195, 196; п.1 ч.1 ст. 198, ст. 200; п.1 ч.1 ст. 205; ст. 206; ч.5 ст. 254 КАС України, судова колегія, –

У Х В А Л И Л А :

Апеляційні скарги Південної митниці, Державної митної служби України залишити без задоволення, а постанову Одеського окружного адміністративного суду від 02.04.2009 року без змін.

Ухвала апеляційного суду набирає чинності негайно після її проголошення, але може бути оскаржена в касаційному порядку до Вищого Адміністративного Суду України протягом одного місяця після набрання законної сили судовим рішенням суду апеляційної інстанції.

Повний текст судового рішення виготовлений 25.09.2009 року.

Головуючий:

Суддя:

Суддя: