ОДЕСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД
У Х В А Л А
І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И
04 листопада 2009 року
Судова колегія Одеського апеляційного адміністративного суду у складі:
головуючого – Джабурія О.В.
суддів – Крусяна А.В.
– Шляхтицького О.І.
при секретарі – Філімович І.М.
розглянувши у відкритому судовому засіданні в місті Одесі адміністративну справу за апеляційними скаргами Державної податкової адміністрації в Одеській області, Державної податкової інспекції у Малиновському районі м. Одеси на постанову Одеського окружного адміністративного суду від 02.02.2009 року по справі за адміністративним позовом ТОВ "Елеонора" до Державної податкової адміністрації в Одеській області, Державної податкової інспекції у Малиновському районі м. Одеси про визнання недійсним рішення про застосування штрафних (фінансових) санкцій,
В С Т А Н О В И Л А :
У грудні 2007 року ТОВ "Елеонора" звернулося до суду з адміністративним позовом до Державної податкової адміністрації в Одеській області, Державної податкової інспекції у Малиновському районі м. Одеси про визнання недійсним рішення про застосування штрафних(фінансових)санкцій № 0000271003 від 29.10.2007 року щодо порушення правил застосування РРО та обігу готівки.
В судовому засіданні 02.02.2009 року представником позивача були підтримані позовні вимоги в повному обсязі, посилаючись на те, що позивачем не порушено існуючий порядок застосування РРО та обігу готівки.
Представники відповідачів були сповіщенні про час та місце слухання справи, але в судове засідання не прибули, а тому на підставі положень ст. 128 КАС України справа слухалась за їхньої відсутності, хоча в минулих судових засіданнях вони заперечили проти задоволення позовних вимог, посилаючись на наявність підстав для проведення перевірки та прийняття рішення про застосування штрафних (фінансових) санкцій.
Постановою Одеського окружного адміністративного суду від 02.02.2009 року адміністративний позов задоволено частково; визнано протиправними та скасовано рішення Державної податкової адміністрації в Одеській області, Державної податкової інспекції у Малиновському районі м. Одеси про визнання застосування штрафних (фінансових) санкцій № 0000271003 від 29.10.2007 року на суму штрафних санкцій 59 800, 00 грн. В задоволенні решти позовних вимог відмовлено.
Державна податкова адміністрація в Одеській області та Державна податкова інспекція у Малиновському районі м. Одеси подали апеляційні скарги на вищезазначену постанову, в яких вказується, що судове рішення Одеського окружного адміністративного суду від 02.02.2009 року ухвалене з порушенням норм матеріального та процесуального права. Апелянти просять скасувати постанову суду першої інстанції, у задоволенні позовних вимог ТОВ "Елеонора" відмовити повністю.
Розглянувши матеріали справи, заслухавши доповідача, доводи апеляційних скарг, перевіривши законність і обґрунтованість судового рішення, судова колегія вважає, що апеляційні скарги не підлягають задоволенню з таких підстав.
Колегією суддів встановлено, що відповідачі є місцевими підрозділами центрального органів державної виконавчої влади та здійснює повноваження щодо встановлення порушень податкового законодавства, нарахування стягнення заборгованості з податків та зборів, штрафних санкцій. 18.10.2007 року співробітниками Державної податкової адміністрації в Одеській області була проведена перевірка кафе, що належить позивачу, розташованого за адресою: м.Одеса, вул. Дерибасівська 18, щодо контролю за здійсненням розрахункових операцій у сфері готівкового та безготівкового обігу суб'єктів господарювання. За результатами перевірки було складено акт №0003732-23-7017 від 18.10.2007 року. Перевіркою встановлено порушення п.п. 1,13 ст. 3 Закону України «Про застосування реєстраторів розрахункових операцій в сфері торгівлі, громадського харчування та послуг», а саме то, що підприємством проведено розрахунки за надані послуги без застосування РРО на суму 363,65 грн. та при проведенні розрахунків не забезпечена відповідність сум готівкових коштів в місці проведення розрахунків даним денного звіту РРО на суму 12289,35 грн.
На підставі вищезазначеного акту перевірки відповідачем ДПІ у Малиновському районі м.Одеси було прийняте рішення про застосування штрафних (фінансових) санкцій від 29.10.2007 року №0000271003 на суму 63264,25 грн.
Оцінюючи оскаржений акт та дії суб'єкту владних повноважень суд першої інстанції дійшов висновку про їхню часткову протиправність.
З'ясувавши обставини справи, дослідивши докази на їх підтвердження, суд першої інстанції дійшов до висновку про необхідність часткового задоволення позову.
Відповідно до вимог ч. 3 ст. 2 КАС України у справах щодо оскарження рішень, дій, чи бездіяльності суб’єктів владних повноважень, адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони: на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України; з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано; обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії); безсторонньо (неупереджено); добросовісно; розсудливо; з дотриманням принципу рівності перед Законом, запобігаючи несправедливій дискримінації; пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія); з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення; своєчасно, тобто протягом розумного строку.
Вимогами ч. 1 ст. 2 КАС України передбачено, що завданням адміністративного судочинства є захист прав, свобод та інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб у сфері публічно-правових відносин від порушень з боку органів державної влади, органів місцевого самоврядування, їхніх посадових і службових осіб, інших суб’єктів при здійсненні ними владних управлінських функцій на основі законодавства, в тому числі на виконання делегованих повноважень.
Згідно з вимогами ч. 2 ст. 2 КАС України, до адміністративних судів можуть бути оскаржені будь-які рішення, дії чи бездіяльність суб’єктів владних повноважень, крім випадків, коли щодо таких рішень, дій чи бездіяльності Конституцією чи законами України встановлено інший порядок судового провадження.
Виходячи з положень зазначених вище законів, Кодексу та з контексту Конституції України можна зробити висновок, що однією з найважливіших тенденцій розвитку сучасного законодавства України є розширення сфери судового захисту, у тому числі судового контролю за правомірністю і обґрунтованістю рішень, дій чи бездіяльності суб’єктів владних повноважень.
Колегія суддів погоджується з висновком суду першої інстанції про те, що на підтвердження факту встановлення правопорушення позивачем в сфері обігу готівки наданий акт перевірки №0003732-23-7017 від 18.10.2007 року. Згідно додатку до акту перевірки - опису готівкових коштів на місці проведення розрахунків встановлена наявність готівкових коштів в сумі 12682,00 грн. Данні денного звіту РРО на час проведення перевірки складає 29,00 грн. Таким чином, посадові особи ДПА в Одеській області прийшли до висновку, що різниця складає не оприбутковані через РРО готівкові кошти від здійснення реалізації товарів та послуг.
Колегія суддів погоджується з висновком суду першої інстанції про те, що вказана позиція не підтверджується іншими доказами, які були надані позивачем в ході офіційного дослідження обставин справи та приєднані до матеріалів справи. Так, судом першої інстанції встановлено, що згідно пояснень представника позивача та фотографії №1 місце, де зберігались готівкові кошти та були виявлені податківцями, є місцем зберігання, як готівкових коштів від проведення реалізації товарів та послуг, так й готівкових коштів каси підприємства TOB «Елеонора». Згідно договору займу від 18.10.2007 року TOB «Елеонора» отримало в займи від засновника підприємства ОСОБА_2 готівкові кошти в розмірі 11960,00 грн. та згідно прибуткового касового ордеру підприємства №447 від 18.10.2007 року оприбуткувало ці кошти у касі підприємства. Згідно даних касової книги підприємства TOB «Елеонора» відобразило в ній факт оприбуткування цих коштів на аркуші №32. В подальшому ці кошти повинні були бути використані для придбання за готівку згідно умов договору №ШИ-171007 від 17.10.2007 року у ФОП ОСОБА_3 кондиціонеру, який був отриманий TOB «Елеонора» згідно накладної №18/01/-1 від 18.10.2007 року та товарного чеку №18/10-1 від 19.10.2007 року.
Судова колегія погоджується з висновком суду першої інстанції про те, що зазначені докази підтверджують позицію представника позивача, що кошти в розмірі 11960,00 грн. не були коштами від реалізації товарів та послуг, а були найомними коштами, що були оприбутковані та зберігались у касі підприємства у відповідності до п.1.2 Положення про порядок ведення касових операцій у національній валюті в Україні,
затвердженого постановою правління НБУ від 15.12.2004 року №637.
Судова колегія погоджується з висновком суду першої інстанції про те, що згідно відповіді Приморського районного суду м.Одеси від 18.07.2008 року та наданих з ним постанов суду вбачається, що посадова особа позивача Бринза І.І., на яку складений адміністративний протокол за результатами проведення перевірки взагалі не притягувалась до адміністративної відповідальності, а посадові особа TOB «Елеонора» ОСОБА_5 постановою суду від 14.12.2007 року по справі №3-30513/07 була притягнена до адміністративної відповідальності за ст. 155-1 КпАП України за здійснення нею порушення взагалі за іншою адресою: АДРЕСА_1, яка не має жодного відношення до місця проведення перевірки 18.10.2007 року.
Судова колегія погоджується з висновком суду першої інстанції про те, що вищенаведене дає змоги прийти до висновку, що посадові особи ДПА в Одеській області при оформлені результатів перевірки 18.10.2007 року допустили включення до акту перевірки дані щодо невідповідності готівкових коштів в місці проведення розрахунків на суму 11960,00 грн.
Судова колегія погоджується з висновком суду першої інстанції про те, що оскаржене рішення про застосування штрафних (фінансових) санкцій прийнято частково із-за відсутності встановлених законом підстав, а тому його прийняття посадовою особою органу державної податкової служби є порушенням ч.2 ст. 19 Конституції України, п.11 ст.11 Закону України «Про державну податкову службу в Україні», ч.2 ст. 11 Закону України «Про систему оподаткування». Оскільки оскаржене рішення податкового органу є частково протиправним та безпідставним, суд першої інстанції вірно визнав такий акт суб'єкту владних повноважень протиправним та скасував його тільки в зазначеній вище частині, а в інший частині відмовив у задоволенні позовних вимог, оскільки судом не встановив протиправності прийнятого рішення відповідачем, так як факт невидачі розрахункового документу на суму 363,65 грн. та невідповідності коштів на місці проведення розрахунків в сумі 693,00 грн. (12682,00 грн. -29,00 грн. - 11960,00 грн.) не оскаржуються представником позивача та доведений відповідними доказами та матеріалами перевірки.
Судова колегія погоджується з висновком суду першої інстанції про те, що встановивши відсутність повноважень у Відповідача - ДПА в Одеській області у питанні прийнятті рішення про застосування штрафних (фінансових) санкцій за порушення порядку застосування РРО та обігу готівки у задоволенні позовних вимог стосовно цього відповідача на підставі положень ч.1 ст.162 КАС України слід відмовити.
Судова колегія вважає наведені висновки суду першої інстанції правильними і такими, що відповідають вимогам ст.ст. 2, 7, 10, 11, 70, 71 КАС України та не приймає доводи, наведені в апеляційній скарзі про те, що постанова підлягає скасуванню.
Відповідно до вимог ст. 71 КАС України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, а в адміністративних справах про протиправність рішень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення та надання відповідних доказів покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову. Відповідачі, які є суб’єктами владних повноважень, свою позицію суду не доказали та не обґрунтували її.
Враховуючи вищевикладене, судова колегія вважає, що суд першої інстанції порушень норм матеріального і процесуального права при вирішенні справи не допустив, а наведені в апеляційних скарг доводи правильність висновків суду не спростовують. За таких обставин, апеляційні скарги задоволенню не підлягають.
Керуючись ст.ст. 195, 196; п.1 ч.1 ст. 198; ст. 200; п.1 ч.1 ст. 205; ст. 206; ч.5 ст. 254 КАС України, судова колегія, –
У Х В А Л И Л А :
Апеляційні скарги Державної податкової адміністрації в Одеській області, Державної податкової інспекції у Малиновському районі м. Одеси залишити без задоволення, а постанову Одеського окружного адміністративного суду від 02.02.2009 року без змін.
Ухвала апеляційного суду набирає чинності негайно після її проголошення, але може бути оскаржена в касаційному порядку до Вищого Адміністративного Суду України протягом одного місяця після набрання законної сили судовим рішенням суду апеляційної інстанції.
Повний текст судового рішення виготовлений 06.11.2009 року.
Головуючий:
Суддя:
Суддя: