ОДЕСЬКИЙ  АПЕЛЯЦІЙНИЙ  АДМІНІСТРАТИВНИЙ  СУД

П О С Т А Н О В А

І М Е Н Е М     У К Р А Ї Н И

              30 вересня 2009 року              

Судова колегія Одеського апеляційного адміністративного суду у складі:

головуючого       –  Джабурія О.В.

суддів                 –  Крусяна А.В.

                            –  Шляхтицького О.І.

при секретарі     –  Філімович І.М.

розглянувши у відкритому судовому засіданні в місті Одесі адміністративну справу за апеляційною скаргою Первомайської Об’єднаної державної податкової інспекції Миколаївської області на постанову господарського суду Миколаївської області від 07.02.2008 року по справі за адміністративним позовом Виробничо-комерційної фірми «Евріка» до Первомайської Об’єднаної державної податкової інспекції Миколаївської області про скасування податкового повідомлення-рішення № 0000752301/3 від 26.11.2007 року,

В С Т А Н О В И Л А :

У січні 2008 року Виробничо-комерційна фірма «Евріка» звернулася до суду з адміністративним позовом до Первомайської Об’єднаної державної податкової інспекції Миколаївської області про скасування податкового повідомлення-рішення № 0000752301/3 від 26.11.2007 року.

Обґрунтовуючи свої позовні вимоги позивач посилався на те, що за результатами перевірки (акт № 1259/23/23085499 від 06.09.2007 року,) і адміністративного оскарження податковою службою 26.11.2007 року було прийнято податкове повідомлення-рішення № 0000752301/3, яким позивачу, внаслідок порушення п.п. 4.1.6 п. 4.1 ст. 4 Закону України від 28.12.1994 року № 334/94-ВР «Про оподаткування прибутку підприємств», визначено податкове зобов’язання в сумі 190 737 грн. і 93 368, 5 грн. штрафних санкцій. Порушення зазначеної норми полягало в тому, що позивачем в період з 01.07.2004 року по 30.06.2007 року не включено до валових доходів 762 947 грн., отриманих від засновника фірми в якості внеску до статутного фонду. Зазначена сума, на думку податкової служби, є безповоротною фінансовою допомогою, оскільки не передбачає відповідної компенсації. Позивач вважає, що перерахована сума не є безповоротною фінансовою допомогою.

Представник відповідача позов не визнав з підстав, зазначених в рішенні і акті перевірки.

Постановою господарського суду Миколаївської області від 07.02.2008 року адміністративний позов задоволено. Скасовано податкове повідомлення-рішення Первомайської ОДПІ у м. Первомайську Миколаївської області від 26.11.2007 року № 0000752301/3.

Первомайська Об’єднана державна податкова інспекція Миколаївської області на вищезазначену постанову подала апеляційну скаргу, в якій вказується, що постанова господарського суду Миколаївської області від 07.02.2008 року винесена з порушенням норм матеріального та процесуального права, судове рішення є незаконним та необґрунтованим, судом першої інстанції не досліджені всі обставини справи. Апелянт просить скасувати вищезазначену постанову суду першої інстанції та прийняти нову постанову, якою в позові відмовити.

Розглянувши матеріали справи, заслухавши доповідача, доводи апеляційної скарги, перевіривши законність і обґрунтованість судового рішення, судова колегія вважає, що апеляційна скарга підлягає задоволенню, з таких підстав.

Колегією суддів встановлені наступні обставини.

На підставі направлення на перевірку від 08.08.07 року №645/23/600, виданого Первомайською ОДПІ, проведена виїзна планова перевірка з питань дотримання вимог податкового, валютного та іншого законодавства ПП "ВКФ "Евріка" за період з 01.07.04 року по 30.06.07 року.

В ході перевірки, встановлено порушення пп. 4.1.6 п. 4.1 ст. 4 Закону України від 28.12.94 року №334/94-ВР ''Про оподаткування прибутку підприємств". Встановлено, що засновником підприємства ПП "ВКФ "Евріка" внесено в касу та на розрахунковий рахунок кошти в сумі 762947 грн., в т.ч. 234340 грн. у 2 півріччі 2004 року, 118242 грн. у 2005 році, 250365 грн. у 2006 році та 160000 грн. у 1 півріччі 2007 року. По бухгалтерському обліку внесення зазначених коштів відображено в журналах-ордерах № 1 і №2 та Головній книзі по дебету рахунків 301 "Каса" та 311 "Поточні рахунки в національній валюті" та кредиту рахунку 40 "Статутний капітал". Статут ПП "ВКФ "Евріка" не передбачає створення статутного фонду, зміни до статуту, якими було б передбачено створення статутного фонду, не вносились. Таким чином, перевіркою зазначені внески коштів в касу та на розрахунковий рахунок підприємства визнано безповоротною фінансовою допомогою. Внаслідок цих порушень ПП "ВКФ "Евріка" занижено податок на прибуток. На підставі акту перевірки Первомайською ОДПІ прийнято податкове повідомлення-рішення від 06.09.07 року №0000592301/0 про визначення податкового зобов'язання (з урахуванням штрафних санкцій) з податку на прибуток в розмірі 303679,5 грн.

Не погодившись з прийнятим податковим повідомленням-рішенням від 06.09.07 року №0000592301/0, ПП "ВКФ "Евріка" звернулось зі скаргами до Первомайської ОДПІ. Скарги залишені без задоволення, а податкове повідомлення-рішення від 06.09.07 року №0000592301/0 - без змін.

З'ясувавши обставини справи, дослідивши докази на їх підтвердження, суд першої інстанції дійшов до висновку про необхідність задоволення позову.

Вимогами ч. 1 ст. 2 КАС України передбачено, що завданням адміністративного судочинства є захист прав, свобод та інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб у сфері публічно-правових відносин від порушень з боку органів державної влади, органів місцевого самоврядування, їхніх посадових і службових осіб, інших суб’єктів при здійсненні ними владних управлінських функцій на основі законодавства, в тому числі на виконання делегованих повноважень.

Згідно з вимогами ч. 2 ст. 2 КАС України, до адміністративних судів можуть бути оскаржені будь-які рішення, дії чи бездіяльність суб’єктів владних повноважень, крім випадків, коли щодо таких рішень, дій чи бездіяльності Конституцією чи законами України встановлено інший порядок судового провадження.

Виходячи з положень зазначених вище законів, Кодексу та з контексту Конституції України можна зробити висновок, що однією з найважливіших тенденцій розвитку сучасного законодавства України є розширення сфери судового захисту, у тому числі судового контролю за правомірністю і обґрунтованістю рішень, дій чи бездіяльності суб’єктів владних повноважень.

Задовольняючи позовні вимоги , суд першої інстанції виходив з того, що передача майна до статутного фонду засновником товариства надає останньому право на участь в управлінні господарською організацією, отримання певної частки прибутку (дивідендів) даної організації та активів у разі ліквідації останньої відповідно до закону, а також інші правомочності, передбачені законом та статутними документами. Отже вклад до статутного фонду не є операцією, яка не передбачає відповідної компенсації чи повернення таких коштів, та відповідачем не порушено вимоги закону, а у відповідача не було підстав для визначення податкового зобов'язання і, відповідно, штрафних санкцій.

Проте, з висновками суду першої інстанції про задоволення вимог позивача погодитися не можна з наступних підстав.

Підпунктом 4.1.6 п. 4.1 ст.4 Закону №334/94-ВР, визначено, що валовий доход включає доходи з інших джерел, у тому числі, але не виключно, у вигляді сум безповоротної фінансової допомоги, отриманої платником податку у звітному періоді, вартості товарів (робіт, послуг), безоплатно наданих платнику податку у звітному періоді.

Відповідно до п.п. 4.2.5 п. 4.2 ст. 4 Закону №334/94-ВР, до складу валових доходів не включаються суми коштів або вартість майна, що надходять платнику податку у вигляді прямих інвестицій або реінвестицій у корпоративні права, емітовані таким платником податку.

Пунктом 1.8 ст. 1 Закону №334/94-ВР встановлено, що корпоративні права, це право власності на статутний фонд (капітал) юридичної особи або його частку (пай), включаючи права на управління та утримання відповідної частки прибутку такої юридичної особи, а також активів у разі її ліквідації відповідно до чинного законодавства, незалежно від того, чи створена така юридична особа у формі господарського товариства, підприємства, заснованого на власності однієї юридичної або фізичної особи, або в інших організаційно-правових формах.

Статтею 113 Господарського Кодексу України передбачено, що приватним підприємством визнається підприємство, що діє на основі приватної власності одного або кількох громадян, ч.2 ст. 113 Господарського Кодексу України встановлено, що порядок організації та діяльності приватних підприємств визначається цим Кодексом та іншими законами. Частиною третьою статті 62 Господарського Кодексу України визначено, що підприємство, якщо законом не встановлено інше, діє на основі статуту. Згідно частини четвертої статті 57 Господарського Кодексу України статут суб'єкта господарювання повинен містити відомості про розмір і порядок утворення статутного та інших фондів.

Пунктом 3 ст. 4 Закону України "Про державну реєстрацію юридичних осіб та фізичних осіб - підприємців" від 15 травня 2003 року №75 5-ІV зі змінами та доповненнями (далі - Закон №755-IV) встановлено, що зміни до установчих документів юридичної особи підлягають обов'язковій державній реєстрації шляхом внесення відповідних змін до записів Єдиного державного реєстру в порядку, встановленому цим Законом.

Згідно з пунктом 2 ст.17 Закон №755-ГУ в Єдиному державному реєстрі містяться такі відомості щодо юридичної особи: дані про розмір статутного фонду (статутного або складеного капіталу), у тому числі частки кожного із засновників (учасників), а також розмір сплаченого статутного фонду (статутного або складеного капіталу) на дату проведення державної реєстрації та дата закінчення його формування; дані про установчі документи, дати та номери записів про внесення змін до них.

Згідно "Інструкції про застосування Плану рахунків бухгалтерського обліку активів, капіталу, зобов'язань і господарських операцій підприємств і організацій" затвердженої наказом Міністерства фінансів України від 30 листопада 1999 р. №291 та зареєстрованої в Міністерстві юстиції України 21 грудня 1999 р. за № 893/4186 зі змінами та доповненнями рахунок 40 "Статутний капітал" призначено для обліку та узагальнення інформації про стан та рух статутного капіталу підприємства. За кредитом рахунку 40 "Статутний капітал" відображається збільшення статутного капіталу, за дебетом - його зменшення (вилучення). Сальдо на цьому рахунку повинно відповідати розміру статутного капіталу, який зафіксовано в установчих документах підприємства.

Судова колегія приймає до уваги доводи апеляційної скарги про те, що перевіркою встановлено, що сальдо по кредиту рахунку 40 "Статутний капітал" ПП "ВКФ "Евріка" станом на 30.03.07 року становило 772947 грн. Разом з цим державну реєстрацію змін та доповнень до статуту ПП "ВКФ "Евріка" проведено тільки 05.09.07 року за номером 1524105000500056, тобто в день завершення перевірки.

Таким чином, засновником ПП "ВКФ "Евріка" ОСОБА_2 не дотримано встановлених чинним законодавством вимог щодо внесення коштів до статутного капіталу та належного документального оформлення і державної реєстрації цих внесків.

Згідно з вимогами п.п. 17.1.3. п. 17.1. ст. 17 Закону України від 21.12.00 №2181-111 "Про порядок погашення зобов'язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами" із змінами та доповненнями (далі - Закон №2181-111), у разі коли контролюючий орган самостійно донараховує суму податкового зобов'язання платника податків за підставами, викладеними у підпункті "б" підпункту 4.2.2 пункту 4.2 статті 4 цього Закону, такий платник податків зобов'язаний сплатити штраф у розмірі десяти відсотків від суми недоплати (заниження суми податкового зобов'язання) за кожний з податкових періодів, установлених для такого податку, збору (обов'язкового платежу), починаючи з податкового періоду, на який припадає така недоплата, та закінчуючи податковим періодом, на який припадає отримання таким платником податків податкового повідомлення від контролюючого органу, але не більше п'ятдесяти відсотків такої суми та не менше десяти неоподатковуваних мінімумів доходів громадян сукупно за весь строк недоплати, незалежно від кількості податкових періодів, що минули.

Як свідчать матеріали справи ПП "ВКФ "Евріка" допущено порушення пп. 4.1.6 п. 4.1 ст. 4 Закону України від 28.12.94 №334/94-ВР "Про оподаткування прибутку підприємств" зі змінами та доповненнями, а саме засновником підприємства ПП "ВКФ "Евріка" на протязі 2004-2007 років внесено в касу та на розрахунковий рахунок кошти в сумі 762947 грн. в якості внеску в статутний капітал без належної державної реєстрації змін в установчих документах. Внаслідок цих порушень ПП "ВКФ "Евріка" занижено податок на прибуток на загальну суму 202453,00 грн.

Таким чином, податкове повідомлення-рішення Первомайської ОДПІ від 06.09.07 року №0000592301/0 про визначення податкового зобов'язання (з урахуванням штрафних санкцій) з податку на прибуток в розмірі 303679,50 грн. відповідають вимогам чинного законодавства.

Відповідно до вимог ст. 71 КАС України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, а в адміністративних справах про протиправність рішень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення та надання відповідних доказів покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову. Відповідач, який є суб’єктом владних повноважень, свою позицію суду доказав та обґрунтував її.

Оскільки висновки суду першої інстанції не відповідають обставинам справи і, крім того, судом порушено норми матеріального права, що призвело до неправильного вирішення справи, ухвалене судове рішення на підставі п. п. 3 та 4 ч. 1 ст. 202 КАС України підлягає скасуванню з прийняттям нової постанови про відмову в задоволенні позову.

Керуючись ст.ст. 195, 196; п. 3 ч.1 ст. 198; п.4 ч.1 ст. 202; ч.2 ст. 205; ст. 207; ч.5 ст. 254 КАС України, судова колегія, –

П О С Т А Н О В И Л А :

Апеляційну скаргу Первомайської Об’єднаної державної податкової інспекції Миколаївської області задовольнити, постанову господарського суду Миколаївської області від 07.02.2008 року скасувати, постановити по справі нову постанову, якою відмовити у задоволенні адміністративного позову Виробничо-комерційної фірми «Евріка».

Постанова апеляційного суду набирає чинності негайно після її проголошення, але може бути оскаржена в касаційному порядку до Вищого Адміністративного Суду України протягом одного місяця після набрання законної сили судовим рішенням суду апеляційної інстанції.

Повний текст судового рішення виготовлений 05.10.2009 року.

Головуючий:

Суддя:

Суддя: