Справа № 420/6440/18

УХВАЛА

11 грудня 2018 року м. Одеса

Суддя Одеського окружного адміністративного суду Потоцька Нінель Володимирівна, розглянувши заяву за вхід. № 38416/18 від 10.12.2018 р. про забезпечення позову-,

ВСТАНОВИВ:

До Одеського окружного адміністративного суду подана заява про забезпечення позову за вхід. №38416/18 від 10.12.2018 р., в якій заявник просить:

встановити обов'язок Головного управління Державної казначейської служби України в Одеській області (ідентифікаційний код: 37607526, місцезнаходження: 65023, м. Одеса, вул. Садова, 1-А) вчинити певні дії, а саме: здійснювати платежі Одеського національного медичного університету (ідентифікаційний код: 02010801, місцезнаходження: 65082, м. Одеса, пров. Валіховський, буд. 2) на підставі платіжних та інших розрахункових документів за підписом т.в.о. ректора Одеського національного медичного університету ОСОБА_1 (РНОКПП: НОМЕР_1, місце проживання: 65062, АДРЕСА_1).

Подана заява обґрунтована.

Щодо очевидної протиправності дій Головного управління Державної казначейської служби України в Одеській області.

Пунктом 2 Наказу МОЗ України № 34-о від 17 липня 2018 року виконання обов'язків ректора ОНМедУ покладено на ОСОБА_2

19 липня 2018 року держаним реєстратором КП «Агенція державної реєстрації» Кравець Олександром Володимировичем проведено реєстраційну дію «Внесення змін до відомостей про юридичну особу, що не пов'язані зі змінами в установчих документах» №15561070044022681, а саме: зміна керівника юридичної особи, зміна складу підписантів. В результаті вчинення вказаної реєстраційної дії в ЄДР щодо керівника ОНМедУ містилися наступні відомості: «ОСОБА_2 - керівник з 18.07.2018 (не має)».

29 серпня 2018 року ухвалою Окружного адміністративного суду м. Києва у справі №826/13413/18 зупинено дію пункту 2 наказу МОЗ України від 17 липня 2018 року № 34-о «Про звільнення ОСОБА_4» щодо покладення виконання обов'язків ректора ОНМедУ на завідувача кафедри психології ОНМедУ ОСОБА_2, з 18 липня 2018 року й до призначення ректора у встановленому законодавством порядку.

Отже, з 29 серпня 2018 року ОСОБА_2 не має права виконувати обов'язки ректора ОНМедУ.

На підставі ухвали Окружного адміністративного суду м. Києва від 29 серпня 2018 року у справі №826/13413/18 державним реєстратором Комунального підприємства Новоселівської сільської ради «Регіональне бюро державної реєстрації» Бондар Олексієм Миколайовичем 03 вересня 2018 року, вчинено реєстраційну дію «Скасування реєстраційної дії за судовим рішенням» №15569990045022681 (№ 15561070044022681). В результаті чого, з 03 вересня 2018 року, в ЄДР щодо ОНМедУ відсутні відомості щодо ОСОБА_2 як керівника ОНМедУ.

Заявник звертає увагу суду, що ОСОБА_6, за підписами якої ГУ ДКСУ в Одеській області також проводив платежі ОНМедУ, взагалі ніколи не зазначалася у відомостях щодо ОНМедУ, що містяться в ЄДР, «Прізвище, ім'я, по батькові, дата обрання (призначення) осіб, які обираються (призначаються) до органу управління юридичної особи, уповноважених представляти юридичну особу у правовідносинах з третіми особами, або осіб, які мають право вчиняти дії від імені юридичної особи без довіреності, у тому числі підписувати договори та дані про наявність обмежень щодо представництва від імені юридичної особи».

Відповідно до п. 3.7. Порядку відкриття та закриття рахунків у національній валюті в органах Державної казначейської служби України, затвердженого Наказ Міністерства фінансів України від 22.06.2012 № 758, при отриманні документів на відкриття рахунків орган Казначейства зобов'язаний здійснити перевірку поданих документів, зокрема:

дані, наведені в картці із зразками підписів та відбитка печатки, мають відповідати відомостям з Єдиного державного реєстру та даним, що містяться у поданій клієнтом завіреній в установленому порядку копії прийнятого відповідно до законодавства наказу (розпорядження), в тому числі вищестоящої установи, або рішення відповідної виборчої комісії про результати місцевих виборів та протоколу сесії відповідної місцевої ради (для органів місцевого самоврядування) про призначення керівника у разі відсутності таких даних у Єдиному державному реєстрі у визначених законодавством випадках.

Відповідно до п. 4.1. Порядку формування Єдиного реєстру розпорядників бюджетних коштів та одержувачів бюджетних коштів, затвердженого Наказом Міністерства фінансів України від 22.12.2011 року №1691, у разі внесення змін до інформації про розпорядника бюджетних коштів (одержувача бюджетних коштів), яка міститься в Єдиному державному реєстрі, орган Казначейства отримує в електронній формі нові відомості з Єдиного державного реєстру (витяг, установчі документи клієнта).

Відповідно до ч. 4 ст. 10 Закону України «Про державну реєстрацію юридичних осіб, фізичних осіб - підприємців та громадських формувань» відомості, що містяться в Єдиному державному реєстрі, використовуються для ідентифікації юридичної особи або її відокремленого підрозділу, громадського формування, що не має статусу юридичної особи, фізичної особи - підприємця, у тому числі під час провадження ними господарської діяльності та відкриття рахунків у банках та інших фінансових установах.

Незважаючи на вищевикладене, ГУ ДКСУ в Одеській області здійснював та продовжує здійснювати платежі ОНМедУ на підставі документів за підписами ОСОБА_2 та ОСОБА_6, відомості про яких відсутні в Єдиному державному реєстрі щодо ОНМедУ. Очевидно, що ГУ ДКСУ в Одеській області порушив вимоги чинного законодавства, оскільки вчинив дії за відсутності відповідності підписів вказаних осіб відомостям з ЄДР.

Щодо необхідності встановлення обов'язку ГУ ДКСУ в Одеській області вчинити певні дії.

Стаття 34 Закону України «Про вищу освіту» та п. 1 розділу V Статуту Одеського національного медичного університету, затвердженого Наказом МОЗ України від 18 серпня 2016 року № 863 (далі - Статут ОНМедУ) наділяють керівника ОНМедУ широким колом повноважень.

Відповідно до ч. 3 ст. 34 Закону України «Про вищу освіту» та п. 1 розділу V Статуту ОНМедУ керівник закладу вищої освіти в межах наданих йому повноважень, зокрема:

вирішує питання фінансово-господарської діяльності закладу вищої освіти;

є розпорядником майна і коштів;

забезпечує виконання фінансового плану (кошторису), укладає договори.

Крім цього, відповідно до п. 1 розділу VI Статуту ОНМедУ, ректор в межах наданих йому повноважень, зокрема, забезпечує виплату працівникам заробітної плат не рідше двох разів на місяць через проміжок часу, що не перевищує шістнадцять календарних днів, та не пізніше семи днів після закінчення періоду, за який здійснюється виплата.

Відповідно до ч. 4 ст. 34 Закону України «Про вищу освіту» та 1 розділу V Статуту ОНМедУ, керівник закладу вищої освіти відповідає за провадження освітньої, наукової, науково-технічної та інноваційної діяльності у закладі вищої освіти, за результати фінансово-господарської діяльності, стан і збереження нерухомого та іншого майна цього закладу.

Тобто, саме ректор ОНМедУ несе персональну відповідальність за результати фінансово-господарської діяльності ОНМедУ.

Відповідно до ч. ч. 1, 4 ст. 10 Закону України «Про державну реєстрацію юридичних осіб, фізичних осіб - підприємців та громадських формувань» якщо документи та відомості, що підлягають внесенню до Єдиного державного реєстру, внесені до нього, такі документи та відомості вважаються достовірними і можуть бути використані у спорі з третьою особою. Відомості, що містяться в Єдиному державному реєстрі, використовуються для ідентифікації юридичної особи або її відокремленого підрозділу, громадського формування, що не має статусу юридичної особи, фізичної особи - підприємця, у тому числі під час провадження ними господарської діяльності та відкриття рахунків у банках та інших фінансових установах.

Так, в ЄДР щодо відомостей про ОНМедУ стосовно керівника зазначена наступна інформація:

«ОСОБА_1 - керівник з 31.08.2018 (Т.В.О. ректора ОНМедУ, який має право здійснювати безпосереднє управління діяльністю ОНМедУ, а саме здійснювати повноваження, права та обов'язки, передбачені ст.34 ЗУ "Про вищу освіту" та п. 1 розділу VI Статуту ОНМедУ);

ОСОБА_1 - підписант з 31.08.2018 (т.в.о. управління діяльності ОНМУ, здійснювати повноваження, права та обов'язки, передбачені ст. 34 ЗУ "Про вищу освіту" та п.1 розділу VI Статуту ОНМУ, затвердженого Наказом МОЗ України від 18.08.2016року №863)».

Таким чином, саме ОСОБА_1 є тимчасовим виконувачем обов'язків ректора та підписантом ОНМедУ, у тому числі, платіжних та інших розрахункових документів ОНМедУ.

ОСОБА_1 є єдиною особою, яка станом на сьогодні має право на підписання платіжних та інших розрахункових документів ОНМедУ.

Однак, ГУ ДКСУ в Одеській області не проводить платежі ОНМедУ на підставі платіжних та інших розрахункових документів за підписом ОСОБА_1, натомість незаконно проводить платежі за підписами ОСОБА_2 та ОСОБА_6

ОНМедУ є один з найбільших медичних закладів вищої освіти країни, тому, очевидно, що проведення платежів ОНМедУ за підписами неуповноважених на те осіб, та не проведення платежів на підставі документів за підписом єдиного законного виконувача обов'язків ректора ОНМедУ, може призвести до невідворотних негативних наслідків як для працівників та студентів ОНМедУ, так і для діяльності ОНМедУ в цілому, оскільки до повноважень ректора ОНМедУ входять, у тому числі, виплата заробітних плат, стипендій та проведення інших обов'язкових платежів ОНМедУ.

Існує реальна загроза, що за час розгляду справи в суді, ГУ ДКСУ в Одеській області буде і надалі протиправно проводити платежі за підписом ОСОБА_2 та ОСОБА_6, однак не проводити платежі ОНМедУ за підписом ОСОБА_1, що може істотно ускладнити чи унеможливити виконання рішення суду про визнання протиправними дій Головного управління Державної казначейської служби України в Одеській області та бездіяльності Державної казначейської служби України, які пов'язані з порушенням чинного законодавства Відповідачами в процесі здійснення платежів за платіжними та іншими розрахунковими документами розпорядника бюджетних коштів ОНМедУ та контролю за такою діяльністю.

Вирішуючи питання про забезпечення позову, суддя виходить з наступного.

Відповідно до вимог ч. 1ст. 154 Кодексу адміністративного судочинства України, заява про забезпечення позову розглядається судом, у провадження якого перебуває справа або до якого має бути поданий позов, не пізніше двох днів з дня її надходження, без повідомлення учасників справи.

Враховуючи зазначену норму КАС України, суд дійшов до висновку про можливість розгляду клопотання про забезпечення позову без повідомлення учасників справи у порядку письмового провадження.

Відповідно до ч.ч. 1 - 2ст. 150 КАС України, суд за заявою учасника справи або з власної ініціативи має право вжити визначені цією статтею заходи забезпечення позову. Забезпечення позову допускається як до пред'явлення позову, так і на будь-якій стадії розгляду справи, якщо невжиття таких заходів може істотно ускладнити чи унеможливити виконання рішення суду або ефективний захист або поновлення порушених чи оспорюваних прав або інтересів позивача, за захистом яких він звернувся або має намір звернутися до суду; або очевидними є ознаки протиправності рішення, дії чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень, та порушення прав, свобод або інтересів особи, яка звернулася до суду, таким рішенням, дією або бездіяльністю.

Згідно з ч. 1 ст. 151 КАС України позов може бути забезпечено: 1) зупиненням дії індивідуального акта або нормативно-правового акта; 2) забороною відповідачу вчиняти певні дії; 3) встановленням обов'язку відповідача вчинити певні дії; 4) забороною іншим особам вчиняти дії, що стосуються предмета спору; 5) зупиненням стягнення на підставі виконавчого документа або іншого документа, за яким стягнення здійснюється у безспірному порядку.

У ч.2 ст.151 КАС України передбачено, що заходи забезпечення позову мають бути співмірними із заявленими позивачем вимогами. Суд також повинен враховувати співвідношення прав (інтересу), про захист яких просить заявник, із наслідками вжиття заходів забезпечення позову для заінтересованих осіб.

Із системного аналізу вимог наведених норм слідує, що заходи забезпечення позову повинні відповідати і бути співмірними заявленим позовним вимогам, безпосередньо пов'язаними з предметом спору, необхідними і достатніми для забезпечення виконання судового рішення.

Предметом адміністративного позову є:

визнання протиправними дій ГУ ДКСУ в Одеській області, а саме: протиправне здійснення платежів Одеського національного медичного університету за платіжними та іншими розрахунковими документами Одеського національного медичного університету за підписами ОСОБА_2 та ОСОБА_6;

визнання протиправною бездіяльності ДКСУ щодо невиконання повноважень щодо контролю за діяльністю територіального органу Казначейства, а саме: ГУ ДКСУ в Одеській області щодо здійснення платежів Одеського національного медичного університету за платіжними та іншими розрахунковими документами Одеського національного медичного університету за підписами ОСОБА_2 та ОСОБА_6.

Обґрунтованість вказаних вимог буде досліджена судом під час розгляду справи по суті, з урахуванням принципів адміністративного судочинства.

Разом із цим, як свідчать дані ЄДР станом на 10.12.2018 р.:

ОСОБА_1, 31.08.2018 (т.в.о. ректора ОНМедУ, який має право здійснювати безпосереднє управління діяльністю ОНМедУ, а саме: здійснювати повноваження, права та обов'язки, передбачені ст. 34 Закону України "Про вищу освіту" та п. 1 розділу VI Статуту ОНМедУ) - керівник, ОСОБА_1, 31.08.2018 (т.в.о. управління діяльності ОНМУ, здійснювати повноваження, права та обов'язки, передбачені ст. 34 Закону України "Про вищу освіту" та п. 1 розділу VI Статуту ОНМУ, затвердженого Наказом МОЗ України від 18.08.2016 року №863) - підписант.

Приписами ч. 3 ст. 34 Закону України «Про вищу освіту» встановлено, що керівник закладу вищої освіти, в межах наданих йому повноважень, зокрема:

вирішує питання фінансово-господарської діяльності закладу вищої освіти, затверджує його структуру і штатний розпис;

є розпорядником майна і коштів;

забезпечує виконання фінансового плану (кошторису), укладає договори;

контролює дотримання всіма підрозділами штатно-фінансової дисципліни;

здійснює інші передбачені статутом повноваження.

Визначені законом повноваження свідчать про можливість настання відповідальності саме ОСОБА_1 за порушення у сфері фінансово-господарської діяльності закладу вищої освіти.

Тому суд вважає доцільним вжити заходів забезпечення позову шляхом зобов'язання Головного управління Державної казначейської служби України в Одеській області забезпечити виконання ОСОБА_1 вимог статті 34 Закону України «Про вищу освіту», а саме: здійснювати платежі Одеського національного медичного університету (ідентифікаційний код: 02010801, місцезнаходження: 65082, м. Одеса, пров. Валіховський, буд. 2) на підставі платіжних та інших розрахункових документів за підписом т.в.о. ректора Одеського національного медичного університету ОСОБА_1 (РНОКПП: НОМЕР_1, місце проживання: 65062, АДРЕСА_1), оскільки саме в цей спосіб забезпечення адміністративного позову в повній мірі збереже існуюче становище позивача, як т.в.о. ректора Одеського національного медичного університету.

Вжиття заходів забезпечення адміністративного позову у визначений спосіб відповідає предмету адміністративного позову та не тягне фактичне вирішення спору по суті.

Крім того, в даному випадку вжиттям заходів забезпечення позову забезпечується збалансованість інтересів сторін.

Інститут забезпечення адміністративного позову в Україні враховує європейський досвід щодо забезпечення адміністративного позову в адміністративному судочинстві, який акумульовано у Рекомендації N R (89) 8 про тимчасовий судовий захист в адміністративних справах, прийнятій Комітетом Міністрів Ради Європи 13 вересня 1989 року.

Кожен, чиї права та свободи, визнані в цій Конвенції, було порушено, має право на ефективний засіб юридичного захисту в національному органі, навіть якщо таке порушення було вчинене особами, які здійснювали свої офіційні повноваження. (ст. 13 Конвенції про захист прав людини та основоположних прав).

Сама Конвенція та протокол до неї визнає широке коло прав та свобод (право на майно, право на справедливий суд та інші).

Згідно Рекомендації N R (89) 8 про тимчасовий судовий захист в адміністративних справах, прийнятій Комітетом Міністрів Ради Європи 13 вересня 1989 року, рішення про вжиття заходів тимчасового захисту може, зокрема, прийматися у разі, якщо виконання адміністративного акта може спричинити значну шкоду, відшкодування якої неминуче пов'язано з труднощами, і якщо на перший погляд наявні достатньо вагомі підстави для сумнівів у правомірності такого акта. Суд, який постановляє вжити такий захід, не зобов'язаний одночасно висловлювати думку щодо законності чи правомірності відповідного адміністративного акту; його рішення стосовно вжиття таких заходів жодним чином не повинно мати визначального впливу на рішення, яке згодом має бути ухвалено у зв'язку з оскарженням адміністративного акту.

У визначенні, яке Резолюція (77) 31 дає терміну «адміністративний акт», йдеться про «індивідуальні заходи чи рішення», тобто маються на увазі заходи та рішення, які стосуються певного кола осіб, а не заходи чи рішення загального застосування.

Визнається, що законна потреба в тимчасовому захисті може також існувати у зв'язку з прийняттям адміністративними органами влади певних актів загального застосування, які не стосуються конкретних осіб, - наприклад, у зв'язку з прийняттям указів та інших нормативних актів, які безпосередньо зазіхають на права чи інтереси і не вимагають ухвалення індивідуальних актів з метою забезпечення їх виконання.

Отже, сфера застосування Рекомендації поширюється на питання тимчасового захисту стосовно «регуляторних адміністративних актів».

Співмірність вжиття заходів забезпечення позову відображено у практиці Європейського Суду з Прав Людини у своїй судовій практиці визнає можливість застосування попереднього заходу, такого як судова заборона (справа Verlagsgruppe News Gmbh проти Австрії" та «Libert проти Бельгії»).

У справі «Мікалефф проти Мальти» Суд визнав можливість застосування статті 6 до попередніх заходів та зазначив, що має бути розглянутий характер попереднього заходу, його предмет, завдання та вплив на конкретне право.

Проміжне рішення може бути еквівалентне попередній або забезпечувальним заходам і процедурам. Такий принцип застосовується і у визначені застосування статті 6 (справа «Меркіка та інші пороти Мальти».

З огляду на викладене, керуючись ст.ст. 9, 150, 151, 154, 243, 248, 256 КАС України, суддя, -

УХВАЛИВ:

Заяву ОСОБА_1 про забезпечення позову за вхід. №38416/18 від 10.12.2018 року задовольнити частково.

Зобов'язати Головне управління Державної казначейської служби України в Одеській області забезпечити виконання ОСОБА_1 вимог статті 34 Закону України «Про вищу освіту», шляхом здійснення платежів Одеського національного медичного університету (ідентифікаційний код: 02010801, місцезнаходження: 65082, м.Одеса, пров. Валіховський, буд. 2) на підставі платіжних та інших розрахункових документів за підписом т.в.о. ректора Одеського національного медичного університету ОСОБА_1 (РНОКПП: НОМЕР_1, місце проживання: 65062, АДРЕСА_1).

Відповідно ст. 256 КАС України ухвала набирає законної сили з моменту її підписання суддею.

Ухвала підлягає негайному виконанню з дня її постановлення незалежно від її оскарження і відкриття виконавчого провадження.

Ухвалу про забезпечення адміністративного позову може бути оскаржено. Оскарження ухвали про забезпечення позову не зупиняє її виконання.

Ухвала суду може бути оскаржена в апеляційному порядку окремо від рішення суду повністю або частково у випадках, визначених статтею 154, 156, 294 цього Кодексу.

Головуючий суддя Потоцька Н.В.