Головуючий у 1 інстанції /Селидівський міський суд/–суддя Владимирської І.М..
Доповідач -Г.А.Колеснік Категорія 2.19.4
донецький апеляційний адміністративний суд
У Х В А Л А
Іменем України
15 грудня 2009р справа 2а-467/09
Донецький апеляційний адміністративний суд у складі колегії суддів: головуючого -.судді Колеснік Г.А. , суддів – Ястребової Л.В.., Ляшенко Д.В., при секретарі – Асєєвої Я.В..,
розглянувши адміністративну справу за позовом ОСОБА_2 до управління пенсійного фонду України в м. Селидове Донецької області - про визнання неправомірними дії по відмові у нарахуванні пенсії ,-
за апеляційною скаргою управління пенсійного фонду України в м. Селидове Донецької області на постанову Селидівського міського суду Донецької області від 15.07.2009року,-
В С Т А Н О В И В:
Постановою суду позов ОСОБА_2. про визнання неправомірними дії управління пенсійного фонду України в м. Селидове Донецької області , яке відмовило нарахувати пенсію згідно ст.49,50 , 54 Закону України “Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи” , задоволено .Зобов.я зане пенсійне управляння перерахувати пенсію як інваліду 3 групи у розмірі 6 мінімальних пенсій за віком та додаткової пенсії – 50% мінімальної пенсії за віком - з 1.03.2009року.
Суд першої інстанції встановив , що позивач, який приймав участь у ліквідації наслідків аварії на Чорнобильської АЕС і як інвалід 3 групи , є учасником ліквідації наслідків Чорнобильської катастрофи, 1 категорії і розміри пенсії йому визначаються ст50, 54 Закону України “ Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи” у розмірі 6 мінімальних пенсій за віком та додаткову пенсію в розмірі 50% мінімальної пенсії за віком , що дорівнює прожитковому мінімуму.
Не погоджуючись з рішенням суду відповідач подав апеляційну скаргу і просить скасувати постанову суду і ухвалити нову постанову про відмову у задоволенні позову.
Обґрунтував тим, що позивач є учасником 1 категорії, інвалідом спочатку 3 групи по захворюванню після Чорнобильської катастрофи і згідно Закону управлінням пенсійного фонду виходило з розміру , який встановлений Кабінетом Міністрів України постановою від 28.05.2008року № 530 “ Деякі питання соціального захисту окремих категорій громадян” та від 16.07.2008р № 654 “ Про підвищення рівня пенсійного забезпечення громадян” , у тому числі і для порядку обчислення пенсій для таких осіб у зв,язку з інвалідністю, що настала внаслідок Чорнобильської катастрофи. А встановлений розмір мінімальної пенсії ч.1ст.28 Закону України “ Про загальнообов,язкове державне пенсійне страхування” на позивача не поширюється тому, що йому пенсія призначалась не по цьому Закону а по іншому – Закону “ Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи”.
Також вказали про врахування Закону “ Про державний бюджет України на 2008 рік”, яким передбачені зміни у Закон “ Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи”.
Судова колегія , вислухавши позивача, який просив відмовити у задоволенні скарги УПФУ, перевіривши матеріали справи і доводи апеляційної скарги, вважає, що апеляційна скарга управління пенсійного фонду не підлягає задоволенню.
Аналізуючи норми права відносно пенсійного забезпечення громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи, судова колегія вважає, що при вирішенні даного спору треба керуватисяст.50 , частиною 4 ст. 54 Закону України “ Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи”, згідно з яким розмір пенсій для інвалідів від Чорнобильської катастрофи не можуть бути нижчими ніж : для інвалідів 3 групи – 6 мінімальних пенсій за віком та додаткової – у розмірі 50% мінімальної пенсії за віком .
А згідно ст. 28ч.1 Закону “Про загальнообов,язкове державне пенсійне страхування” мінімальний розмір пенсій за віком встановлюється у розмірі прожиткового мінімуму для осіб, які втратили працездатність. Іншого Закону , який би встановлював розмір мінімальної пенсії не має.
Тому розміри пенсії позивачу повинні нараховуватись виходячи з вказаних розмірів прожиткового мінімуму.
Таким чином, доводи управління пенсійного фонду про призначення пенсії постраждалих на нормах, які встановлені Постановами Кабінету Міністрів України, не можуть прийматись до уваги оскільки вказані правовідносини регулюються Законами і Законом чітко вказані розміри таких пенсій.
Ствердження відповідача про те, що ст.. 28 Закону “Про загальнообов,язкове державне пенсійне страхування” про розміри пенсій стосується лише пенсіонерів , яким пенсія призначена за цим Законом, не відповідає дійсності.
Законом України “ Про державні соціальні стандарти та державні соціальні гарантії” також передбачено , що прожитковий мінімум використовується для визначення у тому числі мінімального розміру пенсії за віком і його розміри, як і розміри мінімальної пенсії визначаються виключно законами.
Виходячи з принципів адміністративного судочинства- верховенства права та законності , що визначає пріоритетність Законів над іншими нормативними актами, судова колегія вважає, що державою забезпечені правові гарантії захисту прав і свобод людини, у тому числі і відносно осіб, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи.
Доводи відповідача про те, що мінімальний розмір пенсії встановлений постановою Кабінету Міністрів не можуть бути прийняті до уваги.
Згідно ст.46 Конституції України пенсії, інші види соціальних виплат та допомоги, що є основним джерелом існування, мають забезпечувати рівень життя, не нижчий від прожиткового мінімуму, встановленого законом.
Доводи апеляційної скарги про те, що ст. 62 Закону України “ Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи” питання обчислення розміру виплат віднесені до компетенції Кабінету Міністрів є необґрунтованими, оскільки Законом це не передбачено, а вказано, що Кабінет міністрів встановлює порядок обчислення виплат і Закон також передбачає обов,язок Кабінету Міністрів здійснювати застосування норм даного Закону.
Зміни до Закону внесені на правовідносини у 2008 році і вони не можуть впливати на правомірність рішення.
Таким чином, суд першої інстанції повно з,ясував обставини, що мають значення для справи , не допустив порушення норм матеріального права , у зв.язку з цим підстав для скасування постанови суду першої інстанції не вбачається..
Керуючись ст.ст.198,200 Кодексу адміністративного судочинства України, апеляційний адміністративний суд -
У Х В А Л И В:
Апеляційну скаргу управління пенсійного фонду України в м. Селидове Донецької області – залишити без задоволення .
Постанову Селидівського міського суду Донецької області від 15 липня 2009 року - про задоволення позову ОСОБА_2 - залишити без змін.
Ухвала набирає законної сили з моменту проголошення і може бути оскаржена у касаційному порядку протягом місяця безпосередньо до Вищого адміністративного суду України.
Колегія суддів
Г.А.Колеснік Л.В.Ястребова Д.В.Ляшенко