ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

ДНІПРОПЕТРОВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

РІШЕННЯ

03.03.10р.Справа № 18/5-10

За позовом  Приватного підприємства Науково-виробниче комерційне об'єднання "Пульсар",

                     м. Дніпропетровськ

до                 Фізичної особи-підприємця ОСОБА_1, м. Дніпропетровськ

третя особа:   Дніпропетровська міська рада, м. Дніпропетровськ

про                 визнання права власності

Суддя  Петрова В.І.

Представники:

    від позивача: Сидоренко О.Н. дов. від 11.01.10 року

    від відповідача: не з"явився

    від третьої особи: Спиридонова Є.О. дов. від 31.12.09 року 

СУТЬ СПОРУ:

Позивач звернувся до господарського суду з позовом до Фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 про визнання  права власності на двадцять навісів, а саме: чотири навіси розміром 2м х2,60м., шість навісів розміром 2,20м х 2,60м, один навіс розміром 2,30м х 2,60м, один навіс розміром 2,25м х 2,60м, один навіс розміром 2,15м х 2,60м, один навіс розміром 2,70м х 2,60 м, два навіси розміром 2,40м х 2,70м, один навіс розміром 2,10м х 2,70м, один навіс розміром 2,90м  х 2,70м, один навіс розміром 2,80м х 2,70 м та один навіс розміром 4 м х1,80 м, розташованих за адресою: м. Семафорна, 21А, м. Дніпропетровськ на земельній ділянці, зареєстрований в Державному земельному кадастрі за кадастровим номером 1210100000:09:439:0025.

Позовні вимоги обґрунтовує тим, що між ним та відповідачем  було укладено договір оренди нерухомого майна  № 0020/2007 від 14 червня 2007 року, згідно умов якого відповідачу передано у строкове платне користування  торговельний комплекс "Північний" з прилеглим торговельним  майданчиком.  Відповідач  без згоди  позивача (в порушення п. 5.1. договору) здійснив поточний ремонт 20 навісів та звернувся до позивача із вимогою про визнання за ним права власності на ці навіси. Враховуючи, що право позивача порушено, останній звернувся до господарського суду  з позовом про визнання за ним права власності, посилаючись на ст. 392  ЦК України, яка передбачає  судовий захист майнових прав, у тому числі права власності, якщо  воно  оспорюється  або не визнається іншою особою.

Відповідач проти позову заперечує, зазначає, що своїми силами та за власні кошти зробив суттєве поліпшення зовнішнього вигляду 20 навісів, а саме: замінив зламаний шифер, провів кабель для освітлення навісів, здійснив зварювальні роботи. Вважає, що внаслідок цих робіт він фактично створив нове  майно і відповідно до ст. 331 ЦК України у нього виникло право власності на навіси за адресою: АДРЕСА_2. Відповідач у відзиві просить розглянути справу без участі його представника.

Третя особа - Дніпропетровська міська рада   зазначає, що позивач може і має право на навіси, але ці навіси є рухомим майном і ніякого  відношення до земельної ділянки, наданої йому строком до 21.10.2011 року для здійснення роздрібної торгівлі, не має.

По справі оголошено перерву відповідно до ст. 77 ГПК України.

В судовому засіданні оголошено вступну та резолютивну частини відповідно до ст. 85 ГПК України.

Розглянувши матеріали справи, заслухавши представників сторін, господарський суд, -

                                                             ВСТАНОВИВ:

На підставі рішення виконавчого комітету Дніпропетровської міської ради  № 132 від 04.02.02 року "Про внесення доповнень до рішення  виконкому міської ради від 22.01.98  № 7 "Про організацію науково-виробничим комерційним об"єднанням "Пульсар" продовольчо-речового ринку по вул. Семафорній, 28" позивачу було дозволено організувати торговельний майданчик на прилеглій до ринку "Північний" території за адресою: вул. Семафорна, 21 -А (Самарський район).

За п. 2 зазначеного  рішення позивача було зобов"язано протягом десяти днів з моменту прийняття цього рішення  замовити в Дніпропетровському міському управлінні  земельних ресурсів документи на право тимчасового користування земельною ділянкою.

Позивач зазначає, що земельну ділянку в тимчасове користування для улаштування торговельного майданчика отримав за договором  оренди від 08.09.2005 року, якою продовжує  користуватися і сьогодні згідно укладеного  договору  у  2009 році.

Із матеріалів справи вбачається, що договір оренди землі від 08 вересня 2005 року між Дніпропетровською міською радою (орендодавець) та  Приватним підприємством "Науково-виробниче комерційне об"єднання "Пульсар" (орендар) було укладено на підставі рішення  Дніпропетровської міської ради від 13.07.05 № 475/29, яке передбачало передачу земельної ділянки площею 0,0288 га позивачу в оренду строком на 3 роки для улаштування торговельного комплексу по АДРЕСА_2, але без права будівництва капітальних споруд. Заборона орендодавця  земельної ділянки на здійснення будівництва капітальних споруд на земельній  ділянці, наданій позивачу в оренду по АДРЕСА_2 також підтверджується  договором оренди землі від 08.09.2005 року, укладеним   між позивачем та Дніпропетровською міською радою, а  також договором оренди землі від 20.05.2009 року (а.с. 11-20).

Позивач зазначає, що на наданій йому у користування земельній ділянці  побудував нерухоме майно - 20 навісів, на які просить визнати право власності, оскільки його право на це майно  порушено відповідачем, який взяв ці навіси в оренду та без згоди позивача здійснив  їх ремонт.

Згідно ст. 328 ЦК України  право власності набувається на підставах, що не заборонені законом, зокрема із правочинів. Право власності вважається набутим правомірно, якщо інше прямо не випливає із закону або незаконність набуття права власності не встановлена судом.

Право власності на нову річ, яка виготовлена (створена) особою, набувається нею, якщо інше не встановлено договором або законом. Особа, яка виготовила (створила) річ зі своїх матеріалів  на підставі договору, є власником цієї речі (ч.1 ст. 331 ЦК України).

Право власності на новостворене нерухоме майно (житлові будинки, будівлі, споруди тощо) виникає з моменту завершення будівництва (створення майна). Якщо договором або законом передбачено прийняття нерухомого майна до експлуатації, право власності виникає з моменту його прийняття до експлуатації. Якщо право власності на нерухоме майно відповідно до закону підлягає державній  реєстрації, право власності виникає з моменту державної реєстрації (ч. 2 ст. 331 ЦК України).

Як вбачається з матеріалів справи, позивач набув право власності на 20 навісів, виготовлених з його матеріалів, на підставі договору підряду від 21.05.2007 року, укладеного між ним та підприємцем ОСОБА_4 Отже,  враховуючи положення  ч. 1 ст. 331 ЦК України, позивач набув право власності на рухоме майно, оскільки право власності на нерухоме майно виникає у порядку, визначеному ч. 2 ст. 331 ЦК України.

Що на земельній ділянці, наданій позивачу для улаштування торговельного майданчика по  вул. Семафорна, 21-А, повинні бути зйомні палатки, підтверджується висновками науково-виробничого підприємства "Хелг". (а.с. 8 - 9).

Враховуючи викладене, суд вважає, що вимоги позивача щодо визнання права власності на 20 навісів підлягають задоволенню, вимоги позивача щодо розміщення спірних навісів на земельній ділянці по вул. Семафорна 21 А у м. Дніпропетровську не підлягають задоволенню, оскільки спірні навіси, як рухоме майно, можливо у будь-який  час перемістити.

На підставі викладеного, керуючись ст.ст. 49, 82-85 ГПК України, господарський суд, -

ВИРІШИВ:

Позов задовольнити частково.

Визнати за Приватним підприємством "Науково-виробниче  комерційне об"єднання "Пульсар"  (49051, м. Дніпропетровськ, вул. Батумська, 38, і.к. 21947034)  право власності на двадцять навісів, а саме: чотири навіси розміром 2м х 2,60м., шість навісів розміром 2,20м х 2,60м, один навіс розміром 2,30м х 2,60м, один навіс розміром 2,25м х 2,60м, один навіс розміром 2,15м х 2,60м, один навіс розміром 2,70м х 2,60м, два навіси розміром 2,40м х 2,70м, один навіс розміром 2,10м х 2,70м, один навіс розміром 2,90м  х 2,70м, один навіс розміром 2,80м х 2,70м та один навіс розміром 4м х1,80м.

Стягнути з Фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 (49051, АДРЕСА_1, і.н. НОМЕР_1) на користь Приватного підприємства Науково-виробниче комерційне об"єднання "Пульсар" (49051, м.Дніпропетровськ, вул. Батумська,  38, і.к. 21947034) судові витрати у розмірі  67,97 грн. (шістдесят сім грн. 67 коп.) державного мита та  118,00 (сто вісімнадцять) грн. на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу.

В іншій частині позову  - відмовити.

Наказ видати після набрання судовим рішенням законної сили.

Суддя В.І. Петрова

Рішення підписано 17.03.2010 року