ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

ІВАНО-ФРАНКІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

вул.Шевченка 16, м.Івано-Франківськ, 76000, тел. 77-96-83

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

18 лютого 2010 р.   Справа № 20/17   

Господарський суд Івано-Франківської області у складі:

Судді  Кобецької С.М.

При секретарі Колісник О.М.

Розглянувши матеріали справи:

за позовом   Товариства з обмеженою відповідальністю  "Фінансова компанія "Надія України,

                       вул.Бориспільська,9, корпус 90, к.411, м.Київ, 02099,

                       в особі Західної філії ТОВ "Фінансова компанія "Надія України",   

                       вул. Нижанківського, 5/5, м.Стрий, Львівська область, 82400

до відповідача  Приватного підприємця   ОСОБА_2,

                            АДРЕСА_1;

                            АДРЕСА_2;

про стягнення заборгованості.

Представники:

Від позивача:  Голембйовський В.З.- начальник Західної філії ТОВ "Фінансова компанія "Надія

                          України", (довіреність №2070 від 25.09.09р.);

Від позивача:  ОСОБА_4- представник, (довіреність б/н від 31.12.09р.);

Від відповідача: не з'явились.

          Представникам позивача роз"яснено права та обов"язки на підставі ст.ст. 20, 22 Господарського процесуального кодексу України.

СУТЬ СПОРУ: заявлено позов про стягнення з Приватного підприємця  ОСОБА_2 заборгованості за договором кредиту в сумі  1299,48грн., з яких

          1200,00грн. - основного боргу та 99,48грн. - пені.

          Представник позивача, використовуючи своє право, надане ст.22 Господарського

процесуального кодексу України, подав суду заяву  про зменшення позовних вимог   №1173 (вх.) від 18.02.2010р., в якій  просить стягнути  з  ПП ОСОБА_2 заборгованість по кредитному договорі в сумі 1299,48грн, з яких 1200,00грн. - основний борг, 99,48грн. - пеня.

          Враховуючи правила ст.22 Господарського процесуального кодексу України, тобто право позивача до прийняття рішення по справі змінити підставу або предмет позову, збільшити розмір позовних вимог або зменшити розмір позовних вимог, суд розглянув спір відповідно до зменшених позовних вимог, оскільки ця дія не суперечить нормам чинного законодавства та не порушує чиї небудь права та охоронювані законом інтереси.

          В судовому засіданні представники позивача підтримали заявлені позовні вимоги, вказуючи при цьому на:

- укладення між сторонами договору кредиту № ДК 185-57е від  16.04.2009р.;

- видатковий касовий ордер № 215 від 16.04.2009р., який вказує на факт надання кредиту відповідачу;

- неналежне виконанння відповідачем умов вище вказаного договору кредиту, зокрема п. 2.1,  який передбачає порядок повернення кредиту, внаслідок чого у відповідача виникла заборгованість в сумі 1200,00грн.;

- п.7.1 Договору кредиту, на підставі якого відповідачу нараховано пеню в сумі 99,48грн.;

- направлення відповідачу листа № 153 від 24.12.2009р.  з вимогою про сплату заборгованості по договору кредиту.

          Посилається на ст.ст. 16, 22, 547, 549, 550, 553, 554, 555, 610-612, 623-625, 1048-1050, 1054, 1055 Цивільного кодексу України, ст.ст. 224, 225 Господарського кодексу України, ст.ст. 2, 54, 55, 66, 67 Господарського процесуального кодексу України.

          Представник відповідача в судові засідання не з"являвся, хоча ухвали суду з відомостями про час та місце розгляду справи направлялись йому рекомендованою кореспонденцією, про що свідчать реєстри на відправлення рекомендованої кореспонденції господарським судом Івано-Франківської області № 29 від 18.01.2010р. та № 107 від 05.02.2010р. Будь-яких заперечень в спростування заявлених позовних вимог суду не подав.

Розглянувши матеріали справи, заслухавши представників позивача,  всебічно та повно з’ясувавши обставини, на яких ґрунтуються позовні вимоги і заперечення, об’єктивно оцінивши в сукупності докази, які мають значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, враховуючи вимоги чинного законодавства, суд

                                                         в с т а н о в и в :

          Товариством з обмеженою відповідальністю  "Фінансова компанія "Надія України"  в особі Західної філії ТОВ "Фінансова компанія "Надія України" заявлено позов до відповідача  Приватного підприємця ОСОБА_2  про стягнення заборгованості за договором кредиту в сумі 1299,48грн., з яких 1200,00грн. - основний борг,  99,48грн. - пеня.

          Підставою для заявлення даного позову слугувало неналежне виконання відповідачем умов договору кредиту № ДК 185-57е від 16.04.2009р., укладеного між ТзОВ "Фінансова компанія "Надія України"  та ПП ОСОБА_2

          Згідно умов договору кредиту № ДК 185-57е від 16.04.2009р., зокрема п.2.1, кредитор зобов"язується надати позичальнику в тимчасове користування на умовах зворотності, терміновості, забезпеченості та платності кредит в сумі 1200,00грн., з оплатою по процентній ставці 1,8% на тиждень, а позичальник зобов"язується повернути кредит та сплатити відсотки у розмірі та на умовах, передбачених Договором.

          На виконання умов вище вказаного Договору, позивачем надано відповідачу кредит в сумі 1200,00грн. Факт надання кредиту підтверджує видатковий касовий ордер № 215 від 16.04.2009р.

          Відповідно до п.3.2 спірного Договору позичальник зобов"язувався повністю повернути кредит, отриманий за цим договором до 16-00год. 05.05.2009р. включно.

          Як вбачається з матеріалів справи (а.с.7), неналежне виконання відповідачем умов спірного Договору зумовило виникнення у нього заборгованості, яка становить 1200,00грн.

          Станом на 18.02.2010р., матеріали справи не містять доказів сплати відповідачем вище вказаної заборгованості.

          Слід зазначити, що позивач звертався до відповідача з вимогою про сплату  заборгованості по кредитному договорі. Факт направлення позивачем та отримання відповідачем листа № 153 від 24.12.2009р. підтверджують: чек № 7073 від 24.12.2009р., квитанція № 550-572 та список відправлених листів №1 від 30.12.2009р.  

          За кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов"язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірі та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов"язується повернути кредит та сплатити проценти (ст.1054 Цивільного кодексу України).

          Відповідно до 1049 Цивільного кодексу України, позичальник зобов'язаний повернути позикодавцеві грошові кошти у такій самій сумі у строк та в порядку, що встановлені договором.

          У відповідності до частини 1 статті 509 Цивільного кодексу України, зобов’язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов’язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов’язку.

          Зобов"язання має виконуватись належним чином відповідно до умов договору та вимог цього кодексу,  інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до  звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться (ч.1 ст.526 Цивільного кодексу України).

          Як вказує частина 1статті 527 Цивільного кодексу України, боржник зобов"язаний виконати свій обов"язок, а кредитор - прийняти виконання особисто, якщо інше не встановлено договором або законом, не випливає із суті зобов"язання чи звичаїв ділового обороту.

          Відповідно до ч.1 ст.193 Господарського кодексу України, суб"єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов"язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов"язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться.

          Боржник не звільняється від відповідальності за неможливість виконання ним грошового зобов"язання (ч.1 ст.625 Цивільного кодексу України).

          Більше того, як вказує ст.629 Цивільного кодексу України договір є обов"язковим для виконання сторонами.

          Таким чином, враховуючи вище викладене, суд приходить до висновку про правомірність заявленої позивачем  вимоги про стягнення з відповідача 1200,00грн. - основної заборгованості, яка виникла в результаті неналежного виконання відповідачем умов спірного договору кредиту.

          З огляду на приписи ч.1 ст.625 Цивільного кодексу України, боржник не звільняється від відповідальності за неможливість виконання ним грошового зобов"язання.          

          Статтею 549 Цивільного кодексу України передбачено, що неустойкою (штрафом, пенею) є грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов'язання. Пенею є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми несвоєчасно виконаного грошового зобов'язання за кожен день прострочення виконання.

          З огляду на ст. ст. 230, 231 Господарського кодексу України штрафними санкціями визнаються господарські санкції у вигляді грошової суми (неустойка, штраф, пеня), яку учасник господарських відносин зобов'язаний сплатити у разі порушення ним правил здійснення господарської діяльності, невиконання або неналежного виконання господарського зобов'язання. Штрафні санкції за порушення грошових зобов'язань встановлюються у відсотках, розмір яких визначається обліковою ставкою Національного банку України, за увесь час користування чужими коштами, якщо інший розмір відсотків не передбачено законом або договором.

          Відповідно до ст.1 Закону України "Про відповідальність за несвоєчасне виконання

грошових зобов"язань" платники грошових коштів сплачують на користь одержувачів цих коштів за прострочку платежу пеню в розмірі, що встановлюється за згодою сторін.

          Стаття  3 вище вказаного Закону, вказує на те, що розмір   пені,  передбачений  статтею  1  цього Закону, обчислюється від суми простроченого платежу та не може перевищувати подвійної облікової ставки Національного банку України, що діяла у період, за який сплачується пеня.

          Відповідно до вимог п.7.1 спірного Договору, у випадку порушення позичальником термінів погашення заборгованості за кредитом та/або сплаті відсотків за користування кредитом, кредитор, починаючи з третього робочого дня прострочення зобов"язання по сплаті кредиту та відсотків за користування кредитом, має право нарахувати, а позичальник зобов"язаний оплатити кредитору пеню.

          Таким чином, враховуючи вище зазначене, позивачем правомірно нараховано відповідачу  пеню в сумі 99,48грн. за період з 05.05.2009р. до 27.12.2009р.            

          Кожна сторона повинна вжити усіх заходів, необхідних для належного виконання нею зобов'язання, враховуючи інтереси другої сторони та забезпечення загальногосподарського інтересу.

          З огляду на вимоги ст. 33 Господарського процесуального кодексу  України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень. Докази подаються сторонами та іншими учасниками судового процесу.  Позивачем доведено обставини, на які  він посилався, як на підставу своїх вимог. Відповідач позовні вимоги не спростував.

          Отже, вимога позивача про стягнення з приватного підприємця  ОСОБА_2 заборгованості за договором кредиту в сумі  1299,48грн., з яких  1200,00грн. - основного боргу та 99,48грн. - пені правомірна та підлягає задоволенню.

          Враховуючи приписи ст.49 Господарського процесуального кодексу України,  судові

витрати покласти на відповідача.              

Керуючись ст. 124 Конституції України,  ст.ст. 509, 526, 527, 549,  625, 629, 1049, 1054  Цивільного кодексу України, Законом України "Про відповідальність за несвоєчасне виконання грошових зобов"язань", ст.ст.193, 230, 231 Господарського кодексу України, ст.ст. 33, 49, 82-84 Господарського процесуального кодексу  України, суд

ВИРІШИВ:

позов задовольнити.

          Стягнути з Приватного підприємця ОСОБА_2, АДРЕСА_1;  АДРЕСА_2 (ідентифікаційний номер НОМЕР_1) на користь Західної філії ТОВ "Фінансова компанія "Надія України", вул. Нижанківського, 5/5, м.Стрий, Львівська область, 82400 (код ЄДРПОУ 35183632, п/р 26502301713752 в філії "Відділення Промінвестбанку" в м.Івано-Франківську, МФО 336354)- 1299,48грн. (одна тисяча двісті дев"яносто дев"ять грн. 48 коп.) -  заборгованості за договором кредиту, з яких 1200,00грн. (одна тисяча двісті грн. 00 коп.) - основний борг, 99,48грн. (дев"яносто дев"ять грн. 48коп.) - пеня, 102,00грн. (сто дві грн. 00коп.)- державного мита , 236,00грн. (двісті тридцять шість грн. 00коп.)- витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу.

Видати наказ.

Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення десятиденного строку з дня його прийняття, у разі, якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частину рішення, воно набирає законної сили після закінчення десятиденного строку з дня підписання повного рішення, оформленого відповідно до статті 84 Господарського процесуального кодексу України.

Суддя                                                        С.Кобецька

                                                                       Рішення підписано  22.02.2010р.

Виготовлено в АС "Діловодство суду"

помічник судді І.В.Григорчук

22.02.2010р.