Справа № 1-13/10

В И Р О К

І М Е Н Е М  У К Р А Ї Н И  

1 березня  2010   року

Борщівський    районний   суд   Тернопільської  області

в  складі  головуючого                ЧИР П.В.

за участі: секретаря                  Козій Я.Ю.

прокурора                             Маржана В.І.                          

адвоката                              ОСОБА_1, ОСОБА_2                                                                                  

розглянувши у відкритому судовому засіданні  в м.Борщеві справу  про  обвинувачення

ОСОБА_3, ІНФОРМАЦІЯ_1, уродженеця та жителя АДРЕСА_1 українця, громадянина України, освіта середня,  одруженого, на утриманні троє малолітніх дітей, не працюючого, не судимого в силу  ст.89  КК України,  

у   вчиненні    злочину  передбаченого  ч. 2  ст.  185   КК   України,  

ОСОБА_4, ІНФОРМАЦІЯ_4, уродженеця АДРЕСА_2 українця, громадянина України, одруженого, не працюючого, освіта неповна середня, раніше не судимого,  

у  вчиненні  злочину   передбаченого ч.2 ст.185   КК  України,    

В С Т А Н О В И В :

В середині листопада 2009 року  біля 22 год. підсудні ОСОБА_3 та ОСОБА_4, за попередньою змовою між собою, з метою вчинення крадіжки саджанців, автомобілем марки ЗАЗ-110307, державний номерний знак НОМЕР_1, який належить ОСОБА_5, приїхали до території розсадника СФГ «Колінз» в м.Борщеві, де скориставшись відсутністю огорожі і охорони, зайшли на земельну ділянку звідки викрали 750 саджанців яблуні сорту «Джонаголд», вартістю 12 грн. за один саджанець на суму 9000 грн.  

Підсудний ОСОБА_3 вину у вчиненні злочину визнав повністю і показав, що  в середині листопада 2009 року ввечері біля 22 год. він, разом з ОСОБА_4, автомобілем марки ЗАЗ-Славута приїхали в м.Борщів з метою крадіжки саджанців яблуні. Автомобіль залишили на дорозі, а самі пішли в сад. Зайшовши в сад, почали микати саджанці, які склали в багажник автомобіля та поїхали додому. Наступного дня викрадені саджанці розділили, зокрема ОСОБА_4 взяв триста  саджанців, а він залишив собі чотириста п’ятдесят саджанців. В подальшому саджанці висадив на земельній ділянці, що належить його тещі ОСОБА_6 і яка розташована в с.Кривче Борщівського району.  

Підсудний ОСОБА_4 вину у вчиненні злочину визнав повністю і показав, що в середині листопада 2009 року до нього додому прийшов його сусід ОСОБА_3 та запропонував поїхати в м.Борщів його автомобілем і викрасти саджанці яблуні. Він погодився і біля 22 год. автомобілем марки ЗАЗ-Славута, державний номерний знак НОМЕР_1, який належить ОСОБА_5, поїхали в м.Борщів  і зупинилися біля саду. Автомобіль залишили на дорозі, а самі пішли в сад де микали саджанці і складали  їх в багажник автомобіля. Наступного дня викрадені саджанці розділили, зокрема він взяв триста саджанців, а ОСОБА_3 залишив собі чотириста п’ятдесят саджанців. Викрадені саджанці посадив на земельній ділянці, яка належить його матері і розташована в с.Кривче Борщівського району.

Роз’яснивши учасникам судового розгляду положення ч.3 ст. 299 КПК України, суд визнає недоцільним дослідження доказів стосовно тих  фактичних обставин справи, які ніким не оспорюються і вважає за необхідне дослідити письмові докази і документи, які характеризують  особи підсудних.  

З протоколу огляду місця події від 28.12.2009 року (а.с.4) слідує, що проведено огляд території розсадника СФГ «Колінз» та виявлено відсутність 750 саджанців яблуні.

     Згідно протоколів огляду місця події від 02.01.2010 року (а.с. 6,9) слідує, що оглянуто земельну ділянку ОСОБА_7, яка розташована в с.Кривче Борщівського району та виявлено 300 саджанців яблуні та земельну ділянку ОСОБА_6 де виявлено 450 саджанців яблуні.      

З довідки виданої СФГ «Колінз» слідує, що станом на листопад 2009 року вартість одного саджанця яблуні сорту «Джонаголд» становив 12 грн.(а.с. 16).

Аналізуючи всі дані в їх сукупності суд вважає, що підсудний ОСОБА_3 вчинив  крадіжку  чужого  майна, за попередньою змовою групою осіб і такі  його  дії слід  кваліфікувати  за ч. 2 ст. 185   КК  України.                

При призначенні міри покарання підсудному ОСОБА_3 суд враховує ступінь тяжкості вчиненого злочину і вважає, що покарання йому слід визначити у виді позбавлення волі.

Крім того суд враховує пом’якшуючі покарання обставини - щире каяття та активне сприяння розкриттю злочину, добровільно відшкодував шкоду, а також особу підсудного, який позитивно характеризується, має на утриманні троє малолітніх дітей і вважає, що його  виправлення можливе без відбування покарання, а тому ОСОБА_3 слід звільнити  від відбування покарання з випробуванням на підставі ст. 75 КК України.

Аналізуючи всі дані в їх сукупності суд вважає, що підсудний ОСОБА_4 вчинив  крадіжку  чужого  майна, за попередньою змовою групою осіб і такі  його дії слід  кваліфікувати  за ч. 2 ст. 185   КК  України.            

При призначенні міри покарання підсудному ОСОБА_8 суд враховує ступінь тяжкості вчиненого злочину і вважає, що покарання йому слід визначити у виді позбавлення волі.

Крім того суд враховує пом’якшуючі покарання  обставини - щире каяття та активне сприяння розкриттю злочину, добровільно відшкодував шкоду, а також особу підсудного, який злочин вчинив вперше, позитивно характеризується, на утриманні малолітня дитина і вважає, що його  виправлення можливе без відбування покарання, а тому ОСОБА_4   слід звільнити  від відбування покарання  з випробуванням  на підставі  ст. 75 КК України.

     Речові докази: 300 саджанців яблуні, які знаходяться на зберіганні в ОСОБА_4 та 450 саджанців яблуні, які знаходяться на зберіганні в ОСОБА_3  слід  повернути СФГ «Колінз».  

     Керуючись  ст.ст.  323, 324    КПК  України  суд,    

З А С У Д И В :

Визнати винним ОСОБА_3 у вчиненні  злочину  передбаченого  ч.2 ст.185  КК  України і  призначити  покарання  2 (два) роки позбавлення волі.

На підставі ст.75 КК України ОСОБА_3  звільнити від відбування покарання з випробуванням, визначивши іспитовий строк 1 (один) рік.

     На підставі ст.76 КК України покласти на ОСОБА_3 обов’язок в період іспитового строку повідомляти  органи  кримінально -  виконавчої  інспекції про зміну місця проживання та періодично з»являтися для реєстрації в органах кримінально виконавчої інспекції.

Визнати винним ОСОБА_8 у вчиненні злочину  передбаченого  ч.2 ст.185  КК  України і призначити покарання  2 (два) роки позбавлення волі.

На підставі ст.75 КК України ОСОБА_4  звільнити від відбування покарання з випробуванням, визначивши іспитовий строк 1 (один) рік.

     На підставі ст.76 КК України покласти на ОСОБА_9 обов’язок в період іспитового строку повідомляти  органи  кримінально -  виконавчої  інспекції про зміну місця проживання та періодично з»являтися для реєстрації в органах кримінально виконавчої інспекції.

Міру запобіжного заходу засудженому  ОСОБА_3 до набрання вироком законної сили залишити підписку про невиїзд.

Міру запобіжного заходу засудженому ОСОБА_9 до набрання вироком законної сили залишити заставу в сумі 850 грн. Після набрання вироком законної сили заставу внесену ОСОБА_4 11 січня 2010 року згідно квитанції серія 01АААР № 199241 повернути ОСОБА_4.  

Речові докази: 300 саджанців яблуні, які знаходяться на зберіганні в ОСОБА_4 та 450 саджанців яблуні, які знаходяться на зберіганні в ОСОБА_3  слід  повернути СФГ «Колінз».  

     На вирок може бути подана апеляція до апеляційного суду Тернопільської області через Борщівський районний суд протягом п”ятнадцяти діб з дня його проголошення.

Головуючий: підпис.  

     З  оригіналом  згідно.

      Суддя Борщівського районого суду                  Чир П.В.