Справа №2-81/10

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М   У К Р А Ї Н И

  16 лютого 2010 року      Тростянецький районний суд Сумської області

в складі: головуючого судді — Янової Л.М.

                   при секретарі — Голубничій О.В.            

            представника відповідача — ОСОБА_3

    розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м.Тростянець цивільну справу за позовом ОСОБА_4 до ОСОБА_5 про відшкодування матеріальної та моральної шкоди внаслідок пошкодження майна фізичної особи під час ДТП,

В С Т А Н О В И В :

    Позивач звернувся до суду з позовом про відшкодування матеріальної шкоди внаслідок пошкодження майна фізичної особи під час ДТП посилаючись на те, що 30 грудня 2008 року близько 08 год. по вул.Набережна в м.Тростянець Сумської області було скоєне ДТП. Учасниками дорожньої пригоди є позивач, який рухався на власному автомобілі марки Ровер-75 держномер НОМЕР_1 та ОСОБА_5. Також було з”ясовано, що ОСОБА_5 керував транспортним засобом “Опель-Вектра” д/н НОМЕР_2 на підставі нотаріально посвідченої довіреності. Власником даного автомобіля є ОСОБА_6. Пасажиру автомобіля “Ровер-75” ОСОБА_7 було завдано тілесних ушкоджень. Зіткнення відбулося з вини відповідача, так як ним були порушені правила дорожнього руху.

Матеріальні збитки складають 77142 грн. для ремонту пошкодженого транспортного засобу. Під час дорожньо-транспортної пригоди автомобіль Опель Вектра, державний номер НОМЕР_2, яким керував відповідач ОСОБА_5, був ним застрахований в Сумській філії Української страховї компанії “Княжа” (поліс НОМЕР_3 обов”язкового страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів від 08.07.2008 року. Позивач після вказаної ДТП звернувся у встановленому порядку до СФ УСК “Княжа” із заявою про проведення страхового відшкодування і 04.09.09р. Страхова компанія здійснила виплату страхового відшкодування позивачу у сумі 24709 грн. Залишилася невідшкодованою сума вартості заподіяної шкоди в розмірі 52433 грн.

Відповідач у добровільному порядку відмовився відшкодувати. Позивач вимушений звернутися до суду та просить стягнути на його користь з ОСОБА_5 матеріальну шкоду, завдану внаслідку ДТП майну фізичної особи в сумі 52433 грн., 10000 грн. моральної шкоди, 350 грн. витрат за проведення автотоварознавчої експертизи; витрат пов”язаних із зверненням позивача за правовою допомогою та судові витрати по справі.

В ході попереднього розгляду справи було залучено в якості відповідача ПрАТ ”Українська страхова компанія “Княжа Вієнна Іншуранс Груп”, яка здійснювала обов”язкове страхування цивільно-правової відповідальності власника наземного транспортного засобу, яким було спричинено шкоду в наслідок дорожньо-транспортної пригоди.

18.01.2010 року позивачем було надано доповнення та уточнення до позовних вимог, де позивач вказав, що ОСОБА_5, частково визнав заявлену йому суму відшкодування майнової шкоди та просив позивача зменшити її до 40000грн. На даний момент із міркувань доцільності, пов”язаної із скороченням термінів відшкодування завданої майнової шкоди після розгляду справи у суді, відповідно до попередньо досягнутої домовленості між сторонами, позивач просить суд стягнути з ОСОБА_5 40000 грн. у відшкодування майнової шкоди, 350 грн. витрат за проведення автотоварознавчої експертизи; 1000 грн. витрат пов”язаних із зверненням позивача за правовою допомогою. Крім того,у зв”язку з обставинами, що пов”язані з негативними наслідками скоєної ДТП, позивач просить стягнути з ОСОБА_5 та ПрАТ ”УСК “Княжа Вієнна Іншуранс Груп” на свою користь  відшкодування моральної шкоди, яка була заподіяна йому у зв”язку з неравомірними діями ОСОБА_5, що пов”язані із скоєним ДТП. Така шкода відшкодовується відповідно до вимог ст.23 ЦК України. При цьому страховик відшкодовує не більше ніж 5 відсотків ліміту, встановленого у п.9.3 ст.9 цього Закону (2550 грн.). Позивач оцінює моральну шкоду у розмірі 10 000 грн.. 7450 грн. просить стягнути із ОСОБА_5 та 2550 грн. ліміту відповідальності за завдану моральну шкоду із ПрАТ ”УСК “Княжа Вієнна Іншуранс Груп”. Позивач вважає, що цей розмір грошових коштів відповідає характеру та глибині завданих йому душевних страждань і стресу, та відповідає ступеню заподіяння його особистому життю моральної шкоди та не перевищує загальноприйнятних вимог розумності та справедли- вості.  А також просить суд стягнути з відповідачів всі витрати пов”язані з розглядом справи.

Позивач та його представник в судове засідання не з”явилися, надали суду заяву про розгляд справи у їх відсутність, позовні вимоги підтримують в повному обсязі та просять їх задовольнити.

Відповідач ОСОБА_5 в судове засідання не з’явився, просить справу розглянути у його відсутності.

Представник відповідача ПрАТ ”УСК “Княжа Вієнна Іншуранс Груп” в судове засідання не з’явився, просить справу розглянути у його відсутності. Надали суду заперечення проти позову, де вказали, що не погоджуються із заявленими до них позовними вимогами про відшкодування моральної шкоди. Звертають увагу на те, що в постанові Тростянецького райсуду Сумської області від 14 травня 2009 року зазначено, що ОСОБА_5 відшкодував безпосередньо матері позивача ОСОБА_7 розмір матеріальної шкоди та моральної шкоди і потерпіла претензій морального характеру до нього не має. Крім того, не надав доказів, чим він керувався, зазначаючи грошову суму моральної шкоди у розмірі десять тисяч гривень, які зміни були у його життєвих стосунках, також інші обставини, що мають значення для вирішення спору з приводу моральної шкоди. ПрАТ ”УСК “Княжа Вієнна Іншуранс Груп” виконало своє зобов”язання у виплаті ОСОБА_4 ліміту відповідальності по матеріальній шкоді, у визначені законодаством строки, а до завданої позивачу моральної шкоди страхова компанія ніякого відношення не має, оскільки завдана вона була не протиправними діями ПрАТ ”УСК “Княжа Вієнна Іншуранс Груп”. Вимоги по відшкодуванню ІТЗ та судового збору також не підлягають стягненню з ПрАТ ”УСК “Княжа Вієнна Іншуранс Груп”, оскільки страховою компанією не порушувалося законодавство та права позивача.

Представник відповідача в судовому засіданні позовні вимоги визнав частково, а саме: відшкодування майнової шкоди  в сумі 40000грн., 350 грн. витрат за проведення автотоварознавчої експертизи; а також  витрати по сплаті судового збору та ІТЗ, в іншій частині позовних вимог просив відмовити за необґрунтованістю.

Вислухавши представника відповідача, дослідивши всі матеріали по справі суд вважає, що позов підлягає частковому задоволенню.

Судом встановлені такі факти та відповідні їм правовідносини:  

Як вбачається з матеріалів справи, 30 грудня 2008 року близько 08 год. по вул.Набережна в м.Тростянець Сумської області було скоєно ДТП з вини ОСОБА_5 Постановою Тростянецького райсуду  від 14.05.2009 року  було закрито провадження по справі про обвинувачення ОСОБА_5 за ст.286 ч.1 КК України у зв”язку з примиренням підсудного з потерпілою ОСОБА_7 ОСОБА_5 відшкодував безпосередньо матері позивача ОСОБА_7 розмір матеріальної шкоди та моральної шкоди і потерпіла претензій морального характеру до нього не має.

Відповідно до ст.1166 ЦК України майнова шкода, завдана неправомірними діями чи бездіяльністю фізичної особи, а також шкода, завдана майну фізичної особи, відшкодовується в повному обсязі особою, яка її завдала.

Абзац 2 п.4 Постанови Пленуму ВСУ “Про практику розгляду судами цивільних справ за позовами про відшкодування шкоди” від 27.03.1992 року №6 дано роз”яснення, що під володільцем джерела підвищеної небезпеки розуміється юридична особа або громадяни, що здійснюють експлуатацію джерела підвищеної небезпеки на підставі права власності, повнго господарського відання, оперативного управління або з інших підстав (договору оренди, довіреності тощо).  

    Згідно ст.1187 ЦК України джерелом підвищеної небезпеки є діяльність, пов”язана з використанням, зберіганням або утриманням транспортних засобів, тощо. Шкода, завдана джерелом підвищеної небезпеки, відшкодовується особою, яка на відповідній правовій підставі (право власності, інше речове право, договір підряду, оренди, тощо) володіє транспортним засобом, механізмом, іншим об”єктом, використання, зберігання або утримання якого створює підвищену небезпеку, що регламентовано ч.2 ст.1187 ЦК України.

    В судовому засіданні встановлено, що відповідач керував автомобілем на підставі доручення, а тому несе повну відповідальність у відповідності з вимогами ст.1187 ЦК України перед позивачем.

Згідно висновку автотоварознавчої експертизи №017 від 04.03.2009року матеральний  збиток, заподіяний власнику автомобіля Ровер 75 держномер НОМЕР_1 в результаті пошкодження автомобіля при ДТП становить 85868 грн. 28 коп.(а.с.15-16). Відповідно до отриманих позивачем розрахунків вартості відновлюваних робіт від спеціалізованої авторемонтної організації сертифікованого предствника автомкомпанії “Ровер” в Україні вартість робіт, необхідних матеріалів та потрібних для проведння ремонту автозапчастин становить меншу вартість ніж та яка була вказана у висновку експертизи і становить суму 77142 грн.

Згідно ст.1192 ЦК України з урахуванням обставин справи суд за вибором потерпілого може зобов”язати особу, яка завдала шкоди майну, відшкодувати її в натурі (передати річ того ж роду і такої ж якості, полагодити пошкоджену річ тощо) або відшкодувати завдані збитки у повному обсязі. Розмір збитків, що підлягають відшкодуванню потерпілому, визначається  відповідно до реальної вартості втраченого майна на момент розгляду справи або виконання робіт, необхідних для відновлення пошкодженої речі.

З урахуванням того, що ПрАТ ”Українська страхова компанія “Княжа Вієнна Іншуранс Груп”, виконало своє зобов”язання у виплаті ОСОБА_4 ліміту відповідальності по матеріальній шкоді, у визначені законодавством строки, відповідно до вимог ст.23 ЦК України. При цьому страховик відшкодовує не більше ніж 5 відсотків ліміту, встановленого у п.9.3 ст.9 цього Закону та ними було відшкодовано матеріальну шкоду  в розмірі 2550 грн.

Розмір матеріальних збитків, заявлених позивачем ОСОБА_4 підлягає стягненню в повному обсязі на його користь з відповідача ОСОБА_5 в розмірі 40 000 грн.

Відповідно до ч.1 ст.23 ЦК України особа має право на відшкодування моральної шкоди, завданої внаслідок порушення її прав, а згідно п.2 ч.2 цієї ж статті, моральна шкода полягає у душевних стражданнях, яких фізична особа зазнала у зв’язку з протиправною поведінкою щодо неї самої, членів її сім’ї чи близьких родичів. При цьому відповідно до ч.3 цієї ж статті розмір грошового відшкодування визначається судом залежно від характеру правопорушення, глибини фізичних та душевних страждань, ступеня вини особи, яка завдала моральної шкоди, якщо вина є підставою для відшкодування, а також з урахуванням інших обставин, які мають істотне значення. При визначенні розміру відшкодування враховуються вимоги розумності і справедливості.

Таким чином суд вважає, що заявлені позивачем вимоги до ОСОБА_5 підлягають задоволенню і стягненню вказаних сум з відповідача ОСОБА_5, так як останній керував автомобілем на законних підставах – тобто по дорученню.

      Крім того відповідно до ст.ст.81, 88 ЦПК України суд вважає за необхідне стягнути з відповідача на користь позивача судові витрати по справі,підлягають стягненню у відсотковому відношенні до задоволених вимог, які складаються із судового збору в розмірі 400 грн. та витрат на інформаційно-технічне забезпечення розгляду справи в суді в розмірі 120 грн., які були понесені позивачем і які документально підтверджені, з відповідача ОСОБА_5.

 ПрАТ ”Українська страхова компанія “Княжа Вієнна Іншуранс Груп”, виконало своє зобов”язання у виплаті ОСОБА_4 ліміту відповідальності по матеріальній шкоді, у визначені законодавством строки, відповідно до вимог ст.23 ЦК України. В своєму запереченні посилається на те, що відшкодовані збитки потерпілій, але суд вважає, що моральна шкода була заподіяна не тільки потерпілій, а і позивачу, так як дійсно останній зазнав душевних страждань у зв»язку з пошкодженням свого майна, пережив стрес та страх за своє життя та життя своєї матері,вимушений був потребувати додаткових зусиль для відновлення свого звичного способу життя, а тому суд вважає, що з відповідача ПрАТ ”Українська страхова компанія “Княжа Вієнна Іншуранс Груп”, слід стягнути на користь позивача у відшкодування моральної шкоди  2550 грн.

Керуючись ст.ст. 10,11,209,212,214,215,218,224-226 ЦПК України, ст.ст. 1166, 1187, 1192 ЦК України, суд -

В И Р І Ш И В :

Позовні вимоги задовольнити частково.

Стягнути з ОСОБА_5 на користь ОСОБА_4 40 000 грн.(сорок тисяч гривень) у відшкодування матеріальної шкоди;

-350 грн. витрат за проведення автотоварознавчої експертизи;

-400 грн. у відшкодування витрат на  судовий збір;

-120 грн.  витрати на інформаційно-технічне забезпечення розгляду справи.

Стягнути з ПАТ ”Українська страхова компанія “Княжа Віенна Іншуранс Груп” на користь ОСОБА_4 2550 грн. в рахунок відшкодування моральної шкоди.

В іншій частині позову відмовити.

Рішення може бути оскаржене в апеляційному порядку до Апеляційного суду Сумської області через суд першої інстанції шляхом подачі в 10-денний строк з дня проголошення рішення заяви про апеляційне оскарження і поданням після нього протягом 20 днів апеляційної скарги, з подачею її копії до апеляційної інстанції або в порядку ч.4 ст.295 ЦПК України.

 Суддя