Справа № 2-а-7/10

П О С Т А Н О В А

і м е н е м        У к р а ї н и

04 січня 2010 року                                 Кролевецький районний суд Сумської області

у складі: головуючого судді                 Макаровець А.М.,

за участі секретаря                                Сергієнко Ж.М.,

позивачки                                               ОСОБА_1,

представника позивачки                       ОСОБА_2

представника відповідача                     Калій Н.М.

розглянувши у відкритому судовому засіданні в місті Кролевець справу за адміністративним позовом ОСОБА_1 до Управління Пенсійного фонду України в Кролевецькому районі Сумської області про визнання незаконною бездіяльності та зобов’язання  провести перерахунок  державної та додаткової пенсії відповідно до Закону України «Про статус та соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи» ,-

в с т а н о в и в:

Позивачка звернулась до суду з вказаним позовом і уточнивши свої позовні вимоги ( а.с. 41) просить:

1.   1.      Визнати незаконною бездіяльність управління Пенсійного фонду України в Кролевецькому районі щодо не проведення з 01 січня 2007 року перерахунку призначеної їй  державної та додаткової пенсії встановлених ч.4 ст. 54 та ч.2 ст. 50  Закону України «Про статус та соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи»   виходячи з розміру мінімальної пенсії за віком відповідно до вимог ч.3 ст.67 Закону України «Про статус та соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи».

2.   2.     Зобов’язати управління Пенсійного фонду України в Кролевецькому районі зробити перерахунок призначеної їй державної та додаткової пенсії за шкоду, заподіяну здоров'ю, передбачених ч.4 ст.54 та ч.2 ст.50 Закону України «Про статус та соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи», виходячи з розміру мінімальної пенсії відповідно до вимог ч.3 ст.67 зазначеного закону – за 2007 рік повністю та за 2008 рік – з 22 травня 2008 року до 30 вересня 2008 року.

Свої позовні вимоги ОСОБА_1 мотивує тим, що вона є учасником ліквідації наслідків аварії на Чорнобильській АЕС І категорії інвалід ІІІ групи. Згідно експертного висновку Харківської міжвідомчої експертної комісії №391 від 28.11.2001 року, її захворювання пов’язане з роботами по ліквідації наслідків аварії на Чорнобильській АЕС. Відповідно до довідки МСЕК №003900 від 19.07.2001 року, їй встановлено ІІІ групу інвалідності.

Відповідно до ч.4 ст. 54 Закону України «Про статус та соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи» вона отримує пенсію по IIІ групі інвалідності в розмірі фактичних збитків.

Статтею 49 Закону України «Про статус і соціальний захист громадян» пенсії особам, віднесеним до категорії 1, встановлюються у вигляді: а) державної пенсії; б) додаткової пенсії за шкоду, заподіяну здоров'ю, яка призначається після виникнення права на державну пенсію.

Відповідно до частини 4 статті 54 Закону України «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи», яка визначає підстави та умови призначення державних пенсій особам, віднесеним до категорії 1 та у зв'язку з втратою годувальника, в усіх випадках розміри пенсії для інвалідів, щодо яких встановлено  зв'язок   з   Чорнобильською   катастрофою,   не   можуть   бути   нижчими   по   ІІІ групі інвалідності - 6 мінімальних пенсій за віком.

Згідно зі статтею 50 цього Закону особам, віднесеним до категорії 1, інвалідам ІІІ групи призначається щомісячна додаткова пенсія за шкоду, заподіяну здоров'ю у розмірі 50 процентів мінімальної пенсії за віком. Виплата додаткової пенсії відповідно до статті 53 зазначеного Закону здійснюється повністю незалежно від заробітку, пенсії чи іншого доходу.

Стаття 67 Закону України «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи» встановлює порядок підвищення розміру доплат, пенсій і компенсацій, передбачених цим законом. Згідно із Законом №231-V від 05.10.2006 року, який набрав чинності з 01.01.2007 року, зазначена стаття доповнена частиною 3, яка передбачає, що у разі збільшення розміру прожиткового мінімуму для осіб, які втратили працездатність, визначеного законом, підвищується розмір пенсії, визначений відповідно до статті 54 цього закону, а також розмір додаткової пенсії за шкоду, заподіяну здоров'ю особам, віднесеним, зокрема до категорії 1. Перерахунок пенсії здійснюється з дня встановлення нового розміру прожиткового мінімуму. Незважаючи на зазначену норму Закону, відповідач не проводив перерахунку отримуваної неї пенсії. Так, Згідно ст.62 Закону України «Про Державний бюджет України на 2007 рік», на 2007 рік був затверджений прожитковий мінімум на одну особу з розрахунку на місяць для осіб, які втратили працездатність у розмірі: з 1 січня – 380 грн., з 1 квітня – 406 грн., з 1 жовтня – 411 грн. Згідно з довідкою управління Пенсійного Фонду України в Кролевецькому районі, пенсія, яку вона отримувала в січні 2007 року складала 1244,44 грн., а мінімальна державна пенсія, встановлена ч.4 ст.54 Закону України «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи» для відповідної категорії пенсіонерів, навіть не враховуючи додаткової пенсії повинна була б бути з 1 січня 2007 року не менше ніж 2280 грн. ( 380*6 = 2280). Тобто, вбачається, що управління ПФ України в Кролевецькому районі не проводило перерахунку призначеної їй пенсії, як передбачено ч.3 ст.67 вищезазначеного Закону. Такий перерахунок не проводився і в 2008 році. Тому вона вважає, що не проводячи перерахунку призначеної їй пенсії по інвалідності в зв’язку зі зміною розміру прожиткового мінімуму, управління Пенсійного Фонду України в Кролевецькому районі допустило протиправну бездіяльність.      

За рішенням Кролевецького районного суду від 09.02.2009 року, яке було залишено без змін ухвалою Харківського апеляційного адміністративного суду від 19.08.2009 року, було визнано протиправними дії управління Пенсійного Фонду України в Кролевецькому районі щодо нездійснення перерахунку їй пенсії по інвалідності, що настала внаслідок захворювання, пов’язаного з аварією на ЧАЕС та зобов'язано провести перерахунок пенсії виходячи з розміру мінімальної пенсії, встановленої ч.1 ст.28 Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» з 9 жовтня 2008 року. Дане рішення суду підтверджує, що порядок нарахування та виплати їй пенсії відповідачем був порушений, що потягло за собою звуження та порушення її прав на соціальне забезпечення, а це є недопустимим.

Відповідно до ч.2 ст.87 Закону України «Про пенсійне забезпечення», суми пенсії не отримані своєчасно з вини органу, що призначає або виплачує пенсію, виплачуються за минулий час без обмеження будь-яким строком. Тому вона вважає, що недоплачена їй пенсія з вини відповідача повинна бути нарахована і виплачена з 1.01.2007 року.

У 2008 році було встановлено нові розміри пенсії по інвалідності для чорнобильців. Так, відповідно до Закону України «Про державний бюджет України на 2008 рік та про внесення змін до деяких законодавчих актів України» від 28.12.2007 року було внесено зміни до Закону України «Про статус та соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи» де згідно ч.4 ст. 54 Закону у всіх випадках розмір пенсії для інвалідів, щодо яких встановлено зв'язок з Чорнобильською катастрофою, не може бути нижчим - для учасників ліквідації наслідків аварії на Чорнобильській АЕС у 1986 році  по IIІ групі інвалідності – 180% прожиткового мінімуму для осіб, які втратили працездатність. Також внесено зміни до ст.50 Закону України «Про статус та соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильські катастрофи», згідно з якими, особам, віднесеним до категорії 1, інвалідам ІІІ групи, призначається щомісячна додаткова пенсія за шкоду, заподіяну здоров'ю у розмірі 15% мінімальної пенсії за віком. Оскільки, відповідно до рішення Конституційного Суду України від 22.05.2008 року №10-рп, було визнано неконституційним положення Закону України «Про державний бюджет України на 2008 рік та про внесення змін до деяких законодавчих актів України» від 28.12.2007 року в частині внесення змін у інші закони. Отже, на її думку, за 2008 рік, пенсія їй повинна обраховуватись виходячи з положень ст.50, ст.54 Закону України «Про статус та соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильські катастрофи» без урахувань змін внесених Законом України «Про державний бюджет України на 2008 рік та про внесення змін до деяких законодавчих актів України», починаючи з 22 травня 2008 року.

Вважає, що відповідач повинен провести перерахунок її пенсії та привести її у відповідність з законодавством – за 2007 рік з 01 січня до 31 грудня, а за 2008 рік – з 22 травня до 30 вересня 2008 року.

Відповідно до п.18 ст.4 Декрету Кабінету Міністрів України, громадяни, віднесені до категорії 1 постраждалих внаслідок Чорнобильської катастрофи звільняються від сплати державного мита за подання позовної заяви до суду.

В судовому засіданні під час розгляду справи позивачка підтримала зазначені позовні вимоги у повному обсязі.

Представник відповідача позов не визнав. Із пояснень представника відповідача під час розгляду справи в суді та наданих письмових заперечень ( а.с.29; 42-43) вбачається, що свої заперечення проти позову відповідач мотивує наступним.

ОСОБА_1 з 25.11.1995 року призначена пенсія відповідно до ст. 55 Закону України „ Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали  внаслідок Чорнобильської катастрофи”. Відповідно до поданої заяви від 19.04.2002 року та доданих до неї документів ОСОБА_1 було проведено перерахунок пенсії по інвалідності ІІІ групи пов’язаної з наслідками аварії на ЧАЕС у вигляді фактичних збитків відповідно до ст. 54 Закону України   „ Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали  внаслідок Чорнобильської катастрофи”.

При нарахуванні державної пенсії та додаткової пенсії за шкоду, заподіяну здоров’ю у 2007 році управління пенсійного фонду у Кролевецькому районі для визначення розміру мінімальної пенсії керувалось Постановою Кабінету Міністрів України від 03.01.2002 р. № 1, якою передбачено, що виходячи з розміру 19 грн. 91 коп.  з 01.01.2002 року провадиться розрахунок пенсій, призначених відповідно до ч. 4 ст. 54 Закону України „Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи”, та додаткової пенсії, передбаченої цим же Законом.

 Також у 2007 році до пенсії по інвалідності, призначених у розмірі відшкодування фактичних збитків згідно з частиною 1 ст. 54 Закону України „Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи”, була встановлена додаткова пенсія за шкоду, заподіяну здоров’ю, виходячи з мінімальної пенсії за віком 16 грн. 62 коп. відповідно до постанови КМУ від 26.07.1996 року № 831, тому  додаткова пенсія інваліду 3 групи  внаслідок ЧК відповідно до ст. 49, 50 Закону  складала 8,31 грн., (16,62 х 50%)

У 2008 році було встановлено нові розміри пенсії по інвалідності для чорнобильців. Так, відповідно до Закону України «Про державний бюджет України на 2008 рік та про внесення змін до деяких законодавчих актів України» від 28.12.2007 року було внесено зміни до Закону України «Про статус та соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи» де згідно ч.4 ст. 54 Закону у всіх випадках розмір пенсії для інвалідів, щодо яких встановлено зв'язок з Чорнобильською катастрофою, не міг бути нижчим - для учасників ліквідації наслідків аварії на Чорнобильській АЕС у 1986 році  по IIІ групі інвалідності – 180% прожиткового мінімуму для осіб, які втратили працездатність. Також внесено зміни до ст.50 Закону України «Про статус та соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильські катастрофи», згідно з якими, особам, віднесеним до категорії 1, інвалідам ІІІ групи, призначалась щомісячна додаткова пенсія за шкоду, заподіяну здоров'ю у розмірі 15% мінімальної пенсії за віком. Однак, відповідно до рішення Конституційного Суду України від 22.05.2008 року №10-рп, було визнано неконституційним положення Закону України «Про державний бюджет України на 2008 рік та про внесення змін до деяких законодавчих актів України» від 28.12.2007 року в тому числі і вчастині вказаних норм закону.

В той же час з метою збереження рівня соціального захисту окремих категорій громадян Кабінетом Міністрів України прийняв постанову від 28.05.2008 № 530 «Деякі питання соціального захисту окремих категорій громадян» ця постанова набрала чинності з 22.05.08  В п.4 зазначеної постанови встановлено, що особам, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи, щомісячна додаткова пенсія, за шкоду заподіяну здоров’ю, відповідно до Закону № 796-XII виплачується у таких розмірах до прожиткового мінімуму, встановленого законом для осіб, які втратили працездатність, тим, що належить до категорії 1 інвалідам ІIІ групи –  15 %;

У 2008-2009 роках обчислення пенсій та підвищень, передбачених в тому числі і Законом України «Про статус та соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи» проводилось управлінням пенсійного фонду у Кролевецькому районі також відповідно до постанови Кабінету Міністів України від 16.07.2008 року №654 «Про підвищення рівня пенсійного забезпечення громадянам» інвалідам ІІІ групи, які брали участь в ліквідації наслідків аварії на ЧАЕС у 1987-1990 роках, щодо яких встановлено зв’язок з Чорнобильською катастрофою відповідно до Закону України «Про статус та соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи» установлено починаючи з 01 липня 2008 року доплату, щоб їх пенсія без урахування надбавок та ін. досягали таких розмірів - 980 гривень.

На підставі постанови Кролевецького районного суду Сумської області від 09.02.09 № 2-а-80/09 позивачці було проведено перерахунок державної та додаткової пенсії з 09.10.2008 року на підставі Закону України «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи». Станом на 01.01.2010 рік Позивачка отримує державну пенсію відповідно до ч. 4 ст. 54 Закону  573 х 6 = 3 438,00 грн.

Крім того, розмір мінімальної пенсії за віком встановлено ч.1 ст.28 Закону України «Про загальнообов’язкове державне пенсійне страхування» № 1058 від 09.07.03. ( далі Закон 1058), відповідно до якого за наявності достатнього страхового стажу мінімальний розмір пенсії за віком встановлюється у розмірі прожиткового мінімуму для осіб, які втратили працездатність, визначеного законом. Проте відповідно до ч.3 тієї ж статті мінімальний розмір пенсії за віком, встановлений частиною першою, застосовується виключно для визначення розмірів пенсій, призначених згідно з цим Законом. Оскільки позивачці пенсія призначена за нормами Закону України «Про статус та соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи», то застосовувати мінімальний розмір пенсії, встановлений ч.1 ст.28 Закону України «Про загальнообов’язкове державне пенсійне страхування», при розрахунку основного розміру пенсії позивача неможливо.

Розмір мінімальної пенсії встановлений також постановою Кабінету міністрів України   «Про підвищення розмірів трудових пенсій» від 15.04.2003 року № 544, відповідно до якої мінімальний розмір пенсії, передбачений для обчислення трудових пенсій за віком, встановлений у розмірі 50 грн.

Відповідно до ст. 99 КАС України річний строк звернення до адміністративного суду обчислюється з дня, коли особа дізналась або повинна була дізнатись про порушене право. Про розмір державної та основної пенсії позивачці було відомо протягом всього періоду одержання пенсії, в тому числі і з 01 січня 2007 року. Відповідно до ч.1 ст. 100 КАС України пропущення строку звернення до адміністративного суду є підставою для відмови у задоволенні адміністративного позову.

Виходячи з вищевикладеного пенсія обчислювалася відповідно до вимог чинного законодавства, тому вони просять відмовити у задоволенні позовних вимог.

Заслухавши пояснення сторін та дослідивши зібрані по справі докази, суд прийшов до висновку, що позов підлягає частковому задоволенню.

По справі встановлено, що ОСОБА_1 петрівна, ІНФОРМАЦІЯ_1, є учасником ліквідації наслідків аварії на ЧАЕС та належить до першої категорії осіб, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи. При цьому вона є інвалідом ІІІ групи по захворюванню, щодо якого встановлено зв’язок з Чорнобильською катастрофою. Зазначені обставини вбачаються з копії посвідчення особи, яка постраждала внаслідок Чорнобильської катастрофи, з копії експертного висновку № 277 від 04.03.1998 року та копії довідки до акту огляду МСЕК № 003912 (а.с. 8,9,51).

Згідно з ч.4 ст.54 Закону України «Про статус та соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи» в усіх випадках розмір пенсій для інвалідів третьої групи, щодо яких встановлено зв’язок з Чорнобильською катастрофою, не може бути нижчим 6 мінімальних пенсій за віком.

Згідно зі статтею 50 цього Закону особам, віднесеним до категорії 1, інвалідам ІІІ групи призначається щомісячна додаткова пенсія за шкоду, заподіяну здоров'ю у розмірі 50 процентів мінімальної пенсії за віком. Виплата додаткової пенсії відповідно до статті 53 зазначеного Закону здійснюється повністю незалежно від заробітку, пенсії чи іншого доходу.

Розмір мінімальної пенсії встановлено ч.1 ст.28 Закону України «Про загальнообов’язкове державне пенсійне страхування», відповідно до якого за наявності достатнього страхового стажу мінімальний розмір пенсії за віком встановлюється у розмірі прожиткового мінімуму для осіб, які втратили працездатність, визначеного законом.

Стаття 67 Закону України «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи» встановлює порядок підвищення розміру доплат, пенсій і компенсацій, передбачених цим законом. Згідно із Законом №231-V від 05.10.2006 року, який набрав чинності з 01.01.2007 року, зазначена стаття доповнена частиною 3, яка передбачає, що у разі збільшення розміру прожиткового мінімуму для осіб, які втратили працездатність, визначеного законом, підвищується розмір пенсії, визначений відповідно до статті 54 цього закону, а також розмір додаткової пенсії за шкоду, заподіяну здоров'ю особам, віднесеним, зокрема до категорії 1. Перерахунок пенсії здійснюється з дня встановлення нового розміру прожиткового мінімуму.

Однак, як вбачається з наданих відповідачем довідок про нарахування ОСОБА_1 додаткової пенсії за 2007 та з 22.05.2008 року по 30.09.2008 року (а.с. 32) і державної пенсії за 2007 рік та з 22.05.2008 року по 30.09.2008 року (а.с.30,31) відповідач не проводив перерахунку отримуваної позивачкою пенсії у розмірі та порядку встановленому вказаними нормами Закону.

Так, Згідно ст.62 Закону України «Про Державний бюджет України на 2007 рік», на 2007 рік був затверджений прожитковий мінімум на одну особу з розрахунку на місяць для осіб, які втратили працездатність у розмірі: з 1 січня – 380 грн., з 1 квітня – 406 грн., з 1 жовтня – 411 грн. Згідно з довідкою управління Пенсійного Фонду України в Кролевецькому районі, пенсія, яку отримувала позивачка в січні 2007 року складала 1244,44 грн., а на кінець року розмір пенсії становив лише 1341,21 ( а.с. 31), а мінімальна державна пенсія, встановлена ч.4 ст.54 Закону України «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи» для відповідної категорії пенсіонерів, навіть не враховуючи додаткової пенсії повинна була б бути з 1 січня 2007 року не менше ніж 2280 грн. ( 380*6 = 2280), а на кінець року 2466 ( 411х6). Тобто з наданої відповідачем довідки (а.с. 31), вбачається, що у 2007 році управління ПФ України в Кролевецькому районі не проводило перерахунку призначеної позивачці пенсії виходячи з розміру мінімальної пенсії за віком, встановленого ч.1 ст. 28 Закону України „Про загальнообов”язкове державне пенсійне страхування” та в порядку передбаченому ч.3 ст. 67 Закону України „Про статус та соціальний захист громадян, які постраждали  внаслідок Чорнобильської катастрофи”.

Як вбачається з довідки наданої відповідачем (а.с.30) зазначений перерахунок державної пенсії не проводився і у 2008 році з 22.05.2008 року по 01.10.2008 року, оскільки станом на 30.09.2008 року розмір пенсії становив тільки 1404,21 грн.

Тому, з урахуванням зазначеного, суд прийшов до висновку про те, що не проводячи у 2007 році та у 2008 році з 22 травня по 30 вересня перерахунку призначеної позивачці державної пенсії передбаченої ч.4 ст.54 Закону України «Про статус та соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи» виходячи з розміру мінімальної пенсії за віком, встановленого ч.1 ст. 28 Закону України „Про загальнообов”язкове державне пенсійне страхування” та в порядку передбаченому ч.3 ст. 67 Закону України „Про статус та соціальний захист громадян, які постраждали  внаслідок Чорнобильської катастрофи” управління Пенсійного Фонду України в Кролевецькому районі допустило протиправну бездіяльність у зв»язку з чим є обґрунтованими позовні вимоги про проведення перерахунку державної пенсії відповідно до вищезазначених норм закону у 2007 році та у 2008 році з 22 травня по 30 вересня.  

З довідки наданої відповідачем (а.с.32) вбачається, що виплати додаткової пенсії за шкоду, заподіяну здоров'ю у розмірі 50 процентів мінімальної пенсії за віком у період 2007 рік та за 2008 рік з 22 травня по 30 вересня також не проводились, чим порушено права позивачки передбачені ст.ст. 50, 53 Закону України «Про статус та соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи», тому з урахуванням зазначеного позовні вимоги в цій частині підлягають задоволенню як щодо визнання незаконною бездіяльності відповідача так і щодо зобов»язання проведення перерахунку додаткової пенсії за шкоду, заподіяну здоров'ю, за вказані періоди, виходячи з розміру мінімальної пенсії за віком, встановленого ч.1 ст. 28 Закону України „Про загальнообов”язкове державне пенсійне страхування” та в порядку передбаченому ч.3 ст. 67 Закону України „Про статус та соціальний захист громадян, які постраждали  внаслідок Чорнобильської катастрофи”.

Що стосується вимог в частині визнання незаконною бездіяльності управління Пенсійного фонду України в Кролевецькому районі щодо не проведення з 01 січня 2008 року по 22 травня 2008 року перерахунку призначеної їй державної та додаткової пенсії встановлених ч.4 ст. 54 та ч.2 ст. 50 Закону України «Про статус та соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи» виходячи з розміру мінімальної пенсії за віком відповідно до вимог ч.3 ст.67 Закону України «Про статус та соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи», то суд прийшов до висновку про те, що вони не підлягають задоволенню, оскільки у 2008 році було встановлено нові розміри пенсії по інвалідності для чорнобильців. Так, відповідно до Закону України «Про державний бюджет  України на 2008 рік та про внесення змін до деяких законодавчих актів України» від 28.12.2007 року було внесено зміни до Закону України «Про статус та соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи» де згідно ч.4 ст. 54 Закону у всіх випадках розмір пенсії для інвалідів, щодо яких встановлено зв'язок з Чорнобильською катастрофою, не може бути нижчим - для учасників ліквідації наслідків аварії на Чорнобильській АЕС у 1986 році  по IIІ групі інвалідності – 180% прожиткового мінімуму для осіб, які втратили працездатність. Також внесено зміни до ст.50 Закону України «Про статус та соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильські катастрофи», згідно з якими, особам, віднесеним до категорії 1, інвалідам ІІІ групи, призначається щомісячна додаткова пенсія за шкоду, заподіяну здоров'ю у розмірі 15% мінімальної пенсії за віком.

Відповідно до рішення Конституційного Суду України від 22 .05.2008 року №10-рп зазначені зміни були визнані неконституційними, тому враховуючи що в період з 01 січня 2008 року по 22 травня 2008 року відповідач діяв на підставі вищевказаних чинних на той час норм закону відсутні підстави для визнання його бездіяльності незаконною в цей період.

Крім цього суд, проаналізувавши посилання відповідача на те, що :

1. Розмір мінімальної пенсії встановлений ч.1 ст.28 Закону України «Про загальнообов’язкове державне пенсійне страхування» відповідно до ч.3 ст. 28 застосовується виключно для визначення розмірів пенсії, призначених згідно з цим законом;

2. Обчислення пенсій та підвищень, передбачених законами України, в тому числі Законом України «Про статус та соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи», здійснювалось:

- у 2007 році відповідно до постанов Кабінету Міністрів України № 831 від 26.07.1996 року та №1 від 03.01.2002 року;

- у 2008-2009 роках відповідно до постанов Кабінету Міністрів України  № 530 від 28.05.2008 «Деякі питання соціального захисту окремих категорій громадян» та № 654 від 16.07.2008р. «Про підвищення рівня пенсійного забезпечення громадян».

3. Позивачем пропущено річний строк позовної давності для звернення до адміністративного суду передбачений ст. 99 КАС України оскільки про розмір державної та основної пенсії позивачу було відомо протягом всього періоду одержання пенсії, в тому числі і з 01 січня 2007 року,  а відповідно до ч.1 ст. 100 КАС України пропущення строку звернення до адміністративного суду є підставою для відмови у задоволенні адміністративного позову,

- прийшов до висновку, що вказані посилання є необгрунтованими, а тому не можуть бути прийнятими до уваги при винесенні постанови, оскільки вони повністю спростовуються  нижчезазначеним.

Законодавча невизначеність порядку обчислення розміру мінімальної пенсії за віком з метою реалізації положень ч.4 ст.54 Закону України «Про статус та соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи» не може бути підставою для відмови у задоволенні позовних вимог, оскільки відповідно до ч. 4 ст. 8 КАС України забороняється відмова в розгляді та вирішенні адміністративної справи з мотивів неповноти, неясності, суперечливості чи відсутності законодавства, яке регулює спірні відносини. Відповідно до ч.7 ст.9 КАС України у разі відсутності закону, що регулює відповідні правовідносини, суд застосовує закон, що регулює подібні правовідносини (аналогія закону).

Тому, з урахуванням зазначеного, при такому обчисленні необхідно застосовувати загальні норми, які в даному випадку містяться у ч.1 ст.28 Закону України "Про загальнообов’язкове державне пенсійне страхування", якими визначено, що мінімальний розмір пенсії встановлюється у розмірі прожиткового мінімуму для осіб, які втратили працездатність.

 Щодо розмірів пенсій, які встановлені постановами Кабінету Міністрів України від 28.05.2008 № 530 «Деякі питання соціального захисту окремих категорій громадян» та від 16.07.2008р. № 654 «Про підвищення рівня пенсійного забезпечення громадян» від 03.01.2002 р. № 1 та постанова КМУ від 26.07.1996 року № 831, то на період за який пред"явлені позовні вимоги ці постанови суперечать ч.4 ст.54, ст.ст. 50, 53 Закону України «Про статус та соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи», і тому не можуть бути застосовані за нормою ч. 4 ст. 9 КАС України, якою визначено, що у разі невідповідності нормативно-правового акту Конституції України, закону України, міжнародному договору, згода на обов’язковість якого надана Верховною Радою України, або іншому правовому акту суд застосовує правовий акт, який має вищу юридичну силу.

При цьому слід враховувати, що п.6 ч.1 ст.92 Конституції України передбачено, що виключно законами визначається, зокрема, основи соціального захисту, а ст.75 Конституції України встановлено, що єдиним органом законодавчої влади в Україні є парламент – Верховна Рада України. Конституція не надавала права парламенту делегувати свої повноваження іншим державним органам, а останнім – своїми нормативно-правовими актами змінювати положення законів.

Крім цього, згідно ч.1 ст. 17 Закону України “Про виконання рішень та застосування практики Європейського Суду з прав людини” суди України при розгляді справ застосовують Конвенцію про захист прав людини і основоположних свобод та протоколи до неї і практику Європейського Суду, як джерело права.  Відповідно до ст.1 Протоколу № 1 до Конвенції кожна фізична особа має право мирно володіти своїм майном, ніхто не може бути позбавлений своєї власності інакше як в інтересах суспільства і на умовах, передбачених законом і загальними принципами міжнародного права. При розгляді справи “Кечко проти України”  Європейський суд з прав людини зауважив, що в межах свободи дій держави визначати, які надбавки виплачувати своїм робітникам з державного бюджету.  Держава може вводити, призупиняти чи закінчити виплату  надбавок, вносячи відповідні зміни в законодавство. Однак, якщо чинне  правове положення передбачає виплату певних надбавок і дотримано всі вимоги, необхідні для цього, органи державної влади не можуть свідомо відмовляти у цих випадках, доки відповідні положення є чинними. При цьому органи державної влади не можуть посилатись на відсутність коштів, як на причину невиконання своїх зобов’язань.

Що стосується строків позовної давності для звернення до суду, то суд прийшов до висновку про те, що позивачем зазначені строки не порушені, оскільки:

- Відповідно до ч.2 ст.87 Закону України «Про пенсійне забезпечення», суми пенсії не отримані своєчасно з вини органу, що призначає або виплачує пенсію, виплачуються за минулий час без обмеження будь-яким строком.

- позивач просить зробити перерахунок пенсії по інвалідності, а згідно з п.3 ч.1 ст. 268 ЦК України позовна давність не поширюється на вимогу про відшкодування шкоди, завданої каліцтвом, іншим ушкодженням здоров’я або смертю. При цьому відповідно до ч.2 ст. 99 КАС України для звернення до адміністративного суду за захистом прав, свобод та інтересів особи встановлюється річний строк, який, якщо не встановлено інше, обчислюється з дня, коли особа дізналася або повинна була дізнатися про порушення своїх прав, свобод чи інтересів. Тобто, Цивільним Кодексом України встановлено інше щодо строку звернення за захистом порушеного права.

Тому, з урахуванням зазначеного, відповідно до ст. 75, п.6 ч.1 ст.92 Конституції України, ст.ст. 49, 50, ч.4 ст. 54, ч.3 ст.67 Закону України "Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи"; ч.1 ст.28 Закону України "Про загальнообов’язкове державне пенсійне страхування" ч.2 ст.87 Закону України «Про пенсійне забезпечення, керуючись ст. ст. 11, 71, 94, 99-103, 160-163 КАС України,

п о с т а н о в и в:

позов задовольнити частково.

3.   3.     Визнати незаконною бездіяльність управління Пенсійного фонду України в Кролевецькому районі щодо не проведення з 01 січня 2007 року по 31 грудня 2007 року та з 22 травня 2008 року по 30 вересня 2008 року перерахунку призначеної ОСОБА_1 державної та додаткової пенсії встановлених ч.4 ст. 54 та ч.2 ст. 50  Закону України «Про статус та соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи»   виходячи з розміру мінімальної пенсії за віком, встановленого ч.1 ст. 28 Закону України „Про загальнообов”язкове державне пенсійне страхування” та відповідно до вимог ч.3 ст.67 Закону України «Про статус та соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи».

4.   4.     Зобов’язати управління Пенсійного фонду України в Кролевецькому районі Сумської області провести перерахунок ОСОБА_1  – інваліду ІІІ групи державної та додаткової пенсії за шкоду, заподіяну здоров'ю, передбачених ч.4 ст.54 та ч.2 ст.50 Закону України «Про статус та соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи», виходячи з розміру мінімальної пенсії за віком, встановленого ч.1 ст. 28 Закону України „Про загальнообов”язкове державне пенсійне страхування” та відповідно до вимог ч.3 ст.67 Закону України «Про статус та соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи» – за 2007 рік повністю та за 2008 рік – з 22 травня 2008 року до 30 вересня 2008 року.

В решті позовних вимог слід відмовити за їх безпідставністю.

Постанова може бути оскаржена до Харківського апеляційного адміністративного суду через Кролевецький районний суд Сумської області шляхом подачі в 10-ти денний строк з дня складання постанови в повному обсязі заяви про апеляційне оскарження і подання після цього протягом 20-ти днів апеляційної скарги з одночасним надісланням її копії до Харківського апеляційного адміністративного суду або в порядку ст.186 ч.5 КАС України.

СУДДЯ

Постанова в повному обсязі  складена  08 січня 2009 року.