Справа № 2-а-558/10

П О С Т А Н О В А

іменем                України

28 січня 2010 року             Кролевецький районний суд Сумської області

  в особі судді            Макаровець А.М.,

розглянувши в порядку письмового провадження в місті Кролевці справу за адміністративним позов ом   ОСОБА_1  до управління Пенсійного фонду України в Кролевецькому районі про визнання протиправною бездіяльності управління Пенсійного фонду України в Кролевецькому районі Сумської області та зобов'язання нарахування та проведення дій щодо виплат недоплаченого підвищення до пенсії дитині війни,

в с т а н о в и в:

позивач звернувся до суду з зазначеним позовом, мотивуючи свої вимоги тим, що він відповідно до ст.1 Закону України №2195-ІV від 18.11.2004 р. "Про соціальний захист дітей війни" є дитиною війни і згідно зі ст.6 зазначеного закону з 01.01.2006 року йому повинна виплачуватись щомісячна соціальна допомога у розмірі 30% мінімальної пенсії за віком. У 2006-2007 роках така допомога йому не виплачувалась.

З 1 січня 2008 року щомісячну соціальну допомогу почали виплачувати, але лише у розмірі 47 грн., а з 01 квітня 2008 року - у розмірі 48 грн. 10 коп., з 01.10.2008 року - у розмірі 49 грн. 80 коп. всупереч 30% встановлених Законом України "Про соціальний захист дітей війни".

Пунктом 12 статті 71 Закону України "Про Державний бюджет України на 2007 рік" від 19 грудня 2006 року дію ст. 6 Закону України " Про соціальний захист дітей війни" було зупинено.

Рішенням Конституційного Суду України №6-рп/2007 від 09 липня 2007 року визнано такими, що не відповідають Конституції України, положення п.12 ст.71, ст.111 Закону України "Про Державний бюджет України на 2007 рік".

Пунктом 41 розділу ІІ Закону України "Про Державний бюджет України на 2008 рік та внесення змін до деяких законодавчих актів України" статтю 6 Закону України "Про соціальний захист дітей війни" викладено у новій редакції, відповідно до якої дітям війни (крім тих, на яких поширюється дія Закону України "Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту") до пенсії або щомісячного довічного грошового утримання чи державної соціальної допомоги, що виплачується замість пенсії, виплачується підвищення у розмірі надбавки, встановленої для учасників війни.

Рішенням Конституційного Суду України №10-рп/2008 року від 22 травня 2008 р. визнано такими, що не відповідають Конституції України, положення пункту 41 розділу ІІ Закону України "Про Державний бюджет України на 2008 рік та про внесення змін до деяких законодавчих актів України".

Розмір соціальної допомоги відповідно до ст.6 Закону України "Про соціальний захист дітей війни" становить 30% мінімальної пенсії за віком. Мінімальна пенсія за віком відповідно до ст.28 Закону України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування" встановлюється у розмірі прожиткового мінімуму для осіб, які втратили працездатність.

Згідно зі ст. 62 Закону України "Про державний бюджет України на 2007 рік" з урахуванням положень ст.28 Закону України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування" , згідно зі ст.58 Закону України "Про державний бюджет України на 2008 рік" та ст. 54 Закону Українги "Про Державний бюджет України на 2009 рік" прожитковий мінімум для осіб, що втратили працездатність встановлено в таких розмірах:

 з 01.04.2007 р. - 406 грн. + 1%= 410,06

з 01.10.2007 р. - 411 грн. +  1%= 415,11

з 01.01.2008 р.. - 470 грн.

з 01.04.2008 р. - 481 грн.

З 01.07.2008 р. - 482 грн.

з 01.10.2008 р. - 498 грн.

з 01.01.2009 р. - 498 грн.

Таким чином за період з 09.07.2007 року по 31.12.2007 року йому взагалі не виплачено зазначене підвищення до пенсії, а за період з 22.05.2008 року по 31.12.2009 року (з урахуванням часткових виплат в розмірі 10%) не доплачена відповідна сума.

Згідно з ч.2 ст.3 Закону України "Про соціальний захист дітей війни" державні гарантії, встановлені дітям війни, не можуть бути обмежені або скасовані іншими нормативно-правовими актами.

Відповідно до ст.8 Конституції України в Україні визнається і діє принцип верховенства права. Конституція має найвищу юридичну силу. Закони та інші нормативно-правові акти приймаються на основі Конституції України і повинні відповідати їй.

Тому, посилаючись на відповідні норми законодавства, він просить:

- визнати протиправною бездіяльність управління Пенсійного фонду України в Кролевецькому районі Сумської області щодо ненарахування та невиплати  щомісячної державної соціальної допомоги як дитині війни за періоди з 09 липня 2007 року по 31 грудня 2007 року, з 22 травня 2008 року  по 31 грудня 2008 року, з 01 січня 2009 року по 31 грудня 2009 року;

- зобов'язати управляння Пенсійного фонду України в Кролевецькому районі Сумської області здійснити  нарахування підвищення до пенсії відповідно до ст.6 Закону України "Про соціальний захист дітей війни", виходячи з розміру, встановленого ч.1 ст.28 Закону України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування", та провести дії щодо виплати підвищення до пенсії в цьому розмірі за періоди: з 09 липня 2007 року по 31 грудня 2007 року, з 22 травня 2008 року  по 31 грудня 2008 року, з 01 січня 2009 року по 31 грудня 2009 року.

Сторони були належним чином повідомлені про час і місце розгляду справи.

Позивач в судове засідання не з’явився, надав суду заяву про розгляд справи за його відсутності, позовні вимоги підтримує.

Відповідач - управління Пенсійного фонду України в Кролевецькому районі Сумської області (далі - УПФУ в Кролевецькому районі) свого представника в суд не направив, надавши письмове клопотання, в якому просить розглядати справу без свого представника.

Частина 3 статті 122 КАС України передбачає, що судовий розгляд справи здійснюється в порядку письмового провадження, якщо всі особи, які беруть участь у справі, заявили клопотання про розгляд справи за їх відсутності.

З урахуванням зазначеного положення КАС України та клопотань сторін судовий розгляд справи здійснюється в порядку письмового провадження.

Відповідач позову не визнав, свою позицію в письмових запереченнях обґрунтував тим, що:

Законом України "Про соціальний захист дітей війни" (далі - Закон №2195) не передбачено яким саме органом, за рахунок яких коштів і джерел, в якому порядку здійснюється призначення і виплата підвищення пенсії.

Ст.7 Закону №2195 передбачає, що фінансове забезпечення соціальних гарантій здійснюється за рахунок коштів Державного бюджету України.

У зв'язку з прийняттям рішення Конституційним Судом України 6рп/2007 від 09.07.2007 року про визнання такими, що не відповідають Конституції норми ст. ст. 7, 111 Закону України "Про Державний бюджет України на 2007 рік" ці норми втратили чинність від дня прийняття рішення, тому вимоги щодо виплати зазначеного підвищення за період з 01.01.2007 р. по 09.07.07 р. є такими, що суперечать чинному на той час законодавству.

Щодо виплати вказаного підвищення з 09.07.07р. по 01.01.08р., то відповідно до ч. 3 ст. 28 Закону України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування" №1058 від 09.07.03 (далі Закон №1058) розмір мінімальної пенсії за віком встановлений ч. 1 ст. 28 цього Закону застосовується виключно для визначення розмірів пенсій, призначених згідно з цим законом.

Підвищення пенсій іншим категоріям осіб, для яких відповідні положення передбачались Законом України «Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту» (в редакції, що діяла до 01.07.06 р.), здійснювалось відповідно до постанови Кабінету Міністрів України від 03.01.02 р.№1, виходячи з показника 19,91 грн.

На підставі ст.6 Конституції України органи виконавчої влади здійснюють свої повноваження у встановлених Конституцією межах і відповідно до Законів України.

Пункт 9 Положення "Про пенсійний фонд України" передбачає вичерпний перелік напрямів використання коштів ПФУ, які використовуються виключно за призначенням і вилученню не підлягають. Крім того,  відповідач посилається на те, що  у 2007-2008рр. реалізовані бюджетні програми по виплаті підвищень до пенсій призначених за різними пенсійними програми, в тому числі і дітям війни.

Пунктом 1 розділу ІІ Закону України "Про Державний бюджет України на 2008 рік" та внесення змін до деяких законодавчих актів України внесено зміни до ст. 6 Закону України "Про соціальний захист дітей війни" відповідно до якого дітям війни (крім тих, на які поширюється дія Закону України "Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту") до пенсії або щомісячного грошового утримання чи державної допомоги, що виплачується замість пенсії, виплачується підвищення у розмірі надбавки, встановленої для учасників війни, що становить 10% прожиткового мінімуму для осіб, які втратили працездатність. Таким чином виплати у 2008 році (до прийняття Конституційним Судом рішення) проводились відповідно до вимог чинного законодавства).

У 2009 році дітям війни відповідно до вимог ч.1 ст.6 Закону України "Про соціальний захист дітей війни" до пенсії або щомісячного довічного грошового утримання чи державної соціальної допомоги, що виплачується замість пенсії, виплачується підвищення у розмірі надбавки, встановленої для учасників війни.

Про розмір пенсії позивачу було відомо з 01.01.2006 р., а відповідно до ч. 1 ст. 100 КАС України пропущення строку звернення до адміністративного суду є підставою для відмови у задоволенні адміністративного позову.

З урахуванням зазначеного, а також посилаючись на те, що жодним із законів про пенсійне забезпечення не встановлений відповідний механізм та умови призначення, порядок фінансування таких підвищень, питання підвищення дітям війни пенсії або щомісячного грошового утримання чи державної соціальної допомоги, яка виплачується замість пенсії, на 30 відсотків мінімальної пенсії за віком законодавчо залишається не вирішеним, а отже неможливим є і виконання відповідачем задекларованої норми Закону України "Про соціальний захист дітей війни", тому відповідач вважає, що його дії відповідають чинному законодавству України, а заявлені позовні вимоги є безпідставними.

Вивчивши матеріали справи та дослідивши зібрані у справі докази, суд прийшов до висновку, що позов підлягає задоволенню.

У справі встановлено, що позивач ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1, відповідно до ст.1 Закону України №2195-ІV від 18 листопада 2004 року "Про соціальний захист дітей війни" (далі закон №2195-ІV) є дитиною війни, що вбачається з ксерокопії пенсійного посвідчення та паспорта (а.с.4-6) та не заперечується відповідачем.

Згідно зі ст.6 Закону №2195-ІV дітям війни пенсії або щомісячне довічне грошове утримання чи державна соціальна допомога, що виплачується замість пенсії підвищується на 30 відсотків мінімальної пенсії за віком.

Із заперечень управління Пенсійного фонду України в Кролевецькому районі Сумської області та наданої ним довідки вбачається, що у 2007 році позивач взагалі не отримував підвищення до пенсії, а у 2008 році та в січні-грудні 2009 року включно позивач отримував таке підвищення тільки розмірі 10% мінімальної пенсії за віком (а.с.12, 13).

Протягом  періоду, за який пред'явлено позовні вимоги, діяло таке законодавство:

- на 2007 рік дію ст.6 Закону України "Про соціальний захист дітей війни", було зупинено пунктом 12 ст.71 Закону України "Про Державний бюджет України на 2007 рік", а статтею 111 було встановлено, що у 2007 році підвищення до пенсії або щомісячного довічного грошового утримання чи державної соціальної допомоги, яка виплачується замість пенсії, відповідно до ст.6 Закону України "Про соціальний захист дітей війни" виплачується особам, які є інвалідами, крім тих, на яких поширюється дія Закону України "Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту", у розмірі 50 відсотків від розміру надбавки, встановленої для учасників війни;

- рішенням Конституційного Суду України №6-рп/2007 від 09.07.2007 року (справа про соціальні гарантії громадян) визнано такими, що не відповідають Конституції України (є неконституційними) положення пункту 12 ст. 71, ст. 111 Закону України "Про Державний бюджет на 2007 рік";

- пунктом 41 розділу ІІ Закону України "Про Державний бюджет України на 2008 рік та внесення змін до деяких законодавчих актів України" статтю 6 Закону України "Про соціальний захист дітей війни" викладено у новій редакції, відповідно до якої діти війни (крім тих, на яких поширюється дія Закону України "Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту") до пенсії або щомісячного довічного грошового утримання чи державної соціальної допомоги, що виплачується замість пенсії, виплачується підвищення у розмірі надбавки, встановленої для учасників війни;

- рішенням Конституційного Суду України №10-рп/2008 року від 22.05.2008 р. (справа щодо предмета та змісту закону про державний бюджет) визнано такими, що не відповідають Конституції України (є неконституційними) положення пункту 41 розділу ІІ Закону України "Про Державний бюджет України на 2008 рік та внесення змін до деяких законодавчих актів України" та внесення змін до деяких законодавчих актів України.

- Законом України "Про Державний бюджет України на 2009 рік" від 25.12.2008 року № 835-VI не передбачено зупинення на 2009 рік дії положень ст.6 Закону України "Про соціальний захист дітей війни".

Відповідно до положень ст.152 Конституції України і ст.73 Закону України "Про Конституційний Суд України" закони, інші правові акти або їх окремі положення, що визнані неконституційними, втрачають чинність з дня ухвалення Конституційним Судом України рішення про їх неконституційність і зворотної дії у часі не мають.

Аналізуючи наведені вище норми, з урахуванням положень ч.3 ст.152 Конституції України, суд прийшов до висновку про те, що саме з 09 липня 2007 року по 31 грудня 2007 року та з 22 травня 2008 р. по 31 грудня 2008 року УПФУ у Кролевецькому районі повинно було проводити нарахування та виплачувати позивачу підвищення до пенсії у відповідності до ст.6 Закону України "Про соціальний захист дітей війни" (в редакції Закону №2195-ІV від 18.11.04 р.). При цьому, відповідач повинен був також провести нарахування та виплату зазначеного підвищення до пенсії в розмірі 30 відсотків мінімальної пенсії за віком з січня по грудень 2009 року, оскільки на 2009 рік дія положень ст.6 Закону України "Про соціальний захист дітей війни" не зупинялась, і сам відповідач не надав належного обгрунтування підстав, виходячи з яких ним проводилось часткове нарахування та виплата вказаного підвищення за цей період. Крім того, висновок суду щодо вимог позивача за 2009 рік не суперечить положенням ч.2 ст. 54 ЗУ «Про Державний бюджет України на 2009 рік», оскільки розмір підвищення до пенсії дітям війни безпосередньо зазначений в ст.6 ЗУ "Про соціальний захист дітей війни".

Щодо розмірів підвищення, які встановлені в п.8 постанови Кабінету Міністрів України №530 від 28 травня 2008 р., то вони суперечать ст. 6 Закону України "Про соціальний захист дітей війни" і тому не можуть бути застосовані за нормою ч. 4 ст. 9 КАС України, якою визначено, що у разі невідповідності нормативно-правового акта Конституції України, закону України, міжнародному договору, згода на обов'язковість якого надана Верховною Радою України, або іншому правовому акту суд застосовує правовий акт, який має вищу юридичну силу.

При цьому слід враховувати, що п.6 ч.1 ст.92 Конституції України передбачено, що виключно законами визначаються, зокрема, основи соціального захисту, а ст. 75 Конституції України встановлено, що єдиним органом законодавчої влади в Україні є парламент — Верховна Рада України. Конституція не надавала права парламенту делегувати свої повноваження іншим державним органам, а останнім - своїми нормативно-правовими актами змінювати положення законів.

При вирішенні даної справи судом також беруться до уваги положення п.4 рішення Конституційного Суду України №6-рп/2007 від 09 липня 2007 року, відповідно до якого вимоги щодо змісту закону "Про Державний бюджет України" містяться в ч.2 ст. 95 Конституції України, положення якої конкретизовано у ст. 38 Бюджетного кодексу України. Встановлений даними нормативними актами перелік правовідносин, які регулюються Законом "Про Державний бюджет України", є вичерпним, у зв'язку з чим Законом України "Про Державний бюджет України" не можуть вноситись зміни, не може зупинятися дія чинних законів України, а також встановлюватися інше (додаткове) правове регулювання відносин, що є предметом інших законів України. Таке положення закріплено і в ч.3 ст.27 Бюджетного кодексу України.

Таким чином, оскільки предмет закону "Про Державний бюджет України" чітко визначений у Конституції України, Бюджетному кодексі України, то цей закон не може скасовувати чи змінювати обсяг прав і обов'язків, пільг, компенсацій і гарантій, передбачених іншими законами, з чого є достатні підстави зробити висновок про те, що Законом "Про Державний бюджет України" не може встановлюватись розмір гарантій, визначених відповідними законами.

Аналізуючи позиції УПФУ у Кролевецькому районі про те, що:

- Законом України "Про соціальний захист дітей війни" не передбачено яким саме органом, за рахунок яких коштів і джерел, в якому порядку здійснюється призначення і виплата підвищення до пенсії;

- ст. 7 Закону №2195 передбачає, що фінансові забезпечення соціальних гарантій здійснюється за рахунок коштів Державного бюджету України;

- розмір мінімальної пенсії за віком встановлений ч.1 ст.28 Закону №1058 застосовується виключно для визначення розмірів пенсій, призначених згідно з цим законом;

- п.9 Положення "Про Пенсійний фонд України" передбачає вичерпний перелік напрямів використання коштів ПФУ, суд прийшов до висновку, що такі твердження відповідача не можуть бути підставою для відмови у задоволенні позовних вимог за період з 09 липня 2007 року по 31 грудня 2007 року, з 22 травня 2008 року по 31 грудня 2008 рік та за січень-грудень 2009 року, оскільки відсутність фінансового забезпечення державних соціальних гарантій, передбачених Законом України "Про соціальний захист дітей війни", яке здійснюється за рахунок коштів Державного бюджету України, а не Пенсійного фонду України, не може бути підставою для порушення права громадянина на отримання соціальної допомоги, в тому числі підвищення до пенсії, яке є предметом судового розгляду.

Зазначені права позивача гарантуються ст.8 Конституції України, в якій зазначено, що в Україні визнається і діє принцип верховенства права. Конституція має найвищу юридичну силу. Закони та інші нормативно-правові акти приймаються на основі Конституції і повинні відповідати їй.

Згідно з ч.2 ст.3 Закону України "Про соціальний захист дітей війни" державні гарантії, встановлені дітям війни, не можуть бути обмежені або скасовані іншими нормативно-правовими актами.

Законодавча невизначеність порядку обчислення розміру мінімальної пенсії за віком з метою реалізації положень ст.6 Закону України "Про соціальний захист дітей війни" не може бути підставою для відмови у задоволенні позовних вимог, оскільки відповідно до ч.4 ст.8 КАС України забороняється відмова в розгляді та вирішенні адміністративної справи з мотивів неповноти, неясності, суперечливості чи відсутності законодавства, яке регулює спірні відносини. Відповідно до ч.7 ст.9 КАС України у разі відсутності закону, що регулює відповідні правовідносини, суд застосовує закон, що регулює подібні правовідносини (аналогія закону).

Тому, з урахуванням зазначеного, при такому обчисленні необхідно застосовувати загальні норми, які в даному випадку містяться у ч.1 ст.28 Закону України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування", в яких зазначено, що мінімальний розмір пенсії встановлюється у розмірі прожиткового мінімуму для осіб, які втратили працездатність.

З урахуванням вищезазначених положень ч.4 ст.8 та ч.7 ст.9 КАС України посилання відповідача на те, що не визначено орган, який повинен здійснювати призначення і виплати підвищення до пенсії, суд не може взяти до уваги, оскільки відповідно до діючого законодавства на виконання положень ст.6 Закону України №2195-ІV саме управління Пенсійного фонду України в Кролевецькому районі проводило з 01 січня 2008 року нарахування та виплату допомоги дітям війни у розмірі надбавки, встановленої для учасників війни (що складало 10% від прожиткового мінімуму для осіб, що втратили працездатність).

Крім того, Пенсійний фонд України діє відповідно до Положення "Про пенсійний фонд України" і здійснює свої повноваження на підставі п.15 зазначеного положення через створені в установленому порядку його територіальні управління. Відповідно до Закону України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування" рішення про призначення та перерахунок пенсій приймаються районним управлінням Пенсійного фонду України за місцем проживання пенсіонерів.

Таким чином, обов'язок по нарахуванню та виплаті доплати до пенсії позивачу, передбаченої ст.6 Закону України "Про соціальний захист дітей війни ", покладено на УПФУ в Кролевецькому районі, за місцем проживання позивача.

Суд також відхиляє заяви відповідача про наявність підстав для відмови в задоволенні позову через пропущення позивачем строку звернення до адміністративного суду з позовом, враховуючи, що порушення прав позивача, за захистом яких він звернувся до суду, тривало з 9 липня 2007 року по 31 грудня 2007 року і припинилось лише 01 січня 2008 року після внесення змін до Закону України "Про соціальний захист дітей війни".

Крім того, відповідно до частини 2 статті 87 Закону України "Про пенсійне забезпечення" суми пенсії, не одержані своєчасно з вини органу, що призначає або виплачує пенсію, виплачуються за минулий час без обмеження будь-яким строком.

Таким чином, суд не вбачає пропущення позивачем строку звернення до суду за захистом свого права щодо отримання підвищення до пенсії, передбаченого ст.6 Закону України "Про соціальний захист дітей війни".

Згідно зі ст. 62 Закону України "Про Державний бюджет України на 2007 рік" з урахуванням положень ст.28 Закону України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування" та згідно зі ст.58 Закону України "Про державний бюджет України на 2008 рік та про внесення змін до деяких законодавчих актів України", Закону України "Про державний бюджет України на 2009 рік" прожитковий мінімум для осіб, що втратили працездатність, встановлено в таких розмірах:

 з 01.04.2007 р. - 406 грн. + 1%= 410,06

з 01.10.2007 р. - 411 грн. +  1%= 415,11

з 01.01.2008 р. - 470 грн.

з 01.04.2008 р. - 481 грн.

З 01.07.2008 р. - 482 грн.

з 01.10.2008 р. - 498 грн.

з 01.01.2009 р. - 498 грн.

з 01.11.2009 р. – 573 грн.

Беручи до уваги вищезазначене суд прийшов до висновку про те, що позивачу у 2007 році  за період з 09.07.2007 року по 31.12.2007 року необхідно було нарахувати та виплатити підвищення до пенсії за:

липень 2007 року  (4,06+406) х 30%    = 410,06 х 30% = 123,02 грн.

серпень 2007  року (4,06+406) х 30%  = 410,06 х 30% = 123,02 грн.

вересень 2007  року (4,06+406) х 30% = 410,06 х 30% = 123,02 грн.

жовтень 2007 року  (4,11+411) х 30% = 415,11 х 30% = 124,53 грн.

листопад 2007 року  (4,11+411) х 30% = 415,11 х 30%= 124,53 грн.

грудень 2007 року  (4,11+411) х 30% = 415,11 х 30% = 124,53 грн.

Всього за вказаний період 2007 року - 742 грн. 65 коп.

Як вбачається з довідки, виданої УПФ у Кролевецькому районі (а.с. 13), за період з травня  2008 року по грудень 2008 року включно позивачу було нараховано та виплачено за:

- травень 2008 року - 48 грн. 10 коп.

- червень 2008 року  -  48 грн. 10 коп.

- липень 2008 року   -   48 грн.20 коп.

- серпень 2008 року  -  48 грн.20 коп.

- вересень 2008 року  -  48 грн.20 коп.

- жовтень 2008 року - 49 грн. 80 коп.

- листопад 2008 року -49 грн. 80 коп.

- грудень 2008 року  -49 грн. 80 коп.

При цьому за період з 22.05.2008 року по 31.12.2008 року необхідно було нарахувати та виплатити за:

- травень 2008 року 481 х 30% = 144 грн. 30 коп.

- червень 2008 року 481 х 30% = 144 грн. 30 коп.

- липень 2008 року  482 х 30% = 144 грн. 60 коп.

- серпень 2008  року 482 х 30% = 144 грн. 60 коп.

- вересень 2008  року 482 х 30% = 144 грн. 60 коп.

- жовтень 2008 року  498 х 30% = 149 грн. 40 коп.

- листопад 2008 року  498 х 30% = 149 грн. 40 коп.

- грудень 2008 року 498 х 30% = 149 грн. 40 коп.

Всього за вказаний період 2008 року - 1170 грн. 60 коп.  

За період з 01 січня 2009 року по 31 грудня 2009 року необхідно було нарахувати та виплатити позивачу підвищення до пенсії як дитині війни:

 - за січень 2009 року - 149 грн. 40 коп.  (498 х 30%),

 - за лютий 2009 року - 149 грн. 40 коп.  (498 х 30%),

 - за березень 2009 року - 149 грн. 40 коп.  (498 х 30%),

- за квітень 2009 року - 149 грн. 40 коп.  (498 х 30%),

- за травень 2009 року - 149 грн. 40 коп.  (498 х 30%),

-за  червень 2009 року  - 149 грн. 40 коп. (498 х 30%),

-за липень 2009 року  - 149 грн. 40 коп. (498 х 30%),

- за серпень 2009 року  -149 грн. 40 коп. (498 х 30%),

- за вересень 2009 року  -149 грн. 40 коп. (498 х 30%),

- за жовтень 2009 року  -149 грн. 40 коп. (498 х 30%),

- за листопад 2009 року  - 171 грн. 90 коп. (573 х 30%),

- за грудень 2009 року  - 171 грн. 90 коп. (573 х 30%).

Всього за вказаний період 2009 року - 1837 грн. 80 коп.

Таким чином, з урахуванням вищезазначених фактичних виплат, проведених відповідачем, позивачу за період з травня 2008 року по грудень 2008 року недонараховано та невиплачено підвищення до пенсії як дитині війни за:

- травень 2008 року   - 96 грн. 20 коп. (144 грн. 30 коп. - 48 грн. 10 коп.)

- червень 2008 року  - 96 грн. 20 коп. (144 грн. 30 коп. - 48 грн. 10 коп.)

- липень 2008 року   - 96 грн. 40 коп. (144 грн. 60 коп. - 48 грн. 20 коп.)

- серпень 2008 року  - 96 грн. 40 коп. (144 грн. 60 коп. - 48 грн. 20 коп.)

- вересень 2008 року - 96 грн. 40 коп. (144 грн. 60 коп. - 48 грн. 20 коп.)

- жовтень 2008 року - 99 грн. 60 коп. (149 грн. 40 коп. -  49 грн. 80 коп.)

- листопад 2008 року - 99 грн. 60 коп. (149 грн. 40 коп. -  49 грн. 80 коп.)

- грудень 2008 року  - 99 грн. 60 коп. (149 грн. 40 коп. -  49 грн. 80 коп.)

Всього за вказаний період 2008 року - 780 грн. 40 коп.

За період з 01.01.2009 року по 31.12.2009 року позивачу було недонараховано та невиплачено підвищення до пенсії як дитині війни:

- за січень - 99 грн. 60 коп. (149 грн. 40 коп. - 49 грн. 80 коп.),

- за лютий - 99 грн. 60 коп. (149 грн. 40 коп. - 49 грн. 80 коп.),

- за березень - 99 грн. 60 коп. (149 грн. 40 коп. - 49 грн. 80 коп.),

- за квітень - 99 грн. 60 коп. (149 грн. 40 коп. - 49 грн. 80 коп.),

- за травень - 99 грн. 60 коп. (149 грн. 40 коп. - 49 грн. 80 коп.),

- за червень - 99 грн. 60 коп. (149 грн. 40 коп. - 49 грн. 80 коп.),

- за липень - 99 грн. 60 коп. (149 грн. 40 коп. - 49 грн. 80 коп.),

- за серпень - 99 грн. 60 коп. (149 грн. 40 коп. - 49 грн. 80 коп.),

- за вересень - 99 грн. 60 коп. (149 грн. 40 коп. - 49 грн. 80 коп.),

- за жовтень - 99 грн. 60 коп. (149 грн. 40 коп. - 49 грн. 80 коп.),

- за листопад – 122 грн. 10 коп. (171 грн. 90 коп. – 49 грн. 80 коп.),

- за грудень – 122 грн. 10 коп. (171 грн. 90 коп. – 49 грн. 80 коп.).

Всього за 2009 рік – 1240 грн. 20 коп.

Тому, враховуючи вищезазначене, є достатні підстави для визнання протиправною бездіяльності управління Пенсійного фонду України в Кролевецькому районі Сумської області щодо ненарахування та невиплати позивачу підвищення до пенсії у розмірі, встановленому ст.6 Закону України «Про соціальний захист дітей війни», за періоди: з 09 липня 2007 року по 31 грудня 2007 року, з 22 травня 2008 року по 31 грудня 2008 року та з 01 січня 2009 року по 31 грудня 2009 року, та є достатні підстави для зобов’язання відповідача вчинити дії щодо нарахування та виплати позивачу підвищення до пенсії в розмірі 30 % мінімальної пенсії за віком, відповідно до ст.6 Закону України "Про соціальний захист дітей війни", виходячи з розміру мінімальної пенсії за віком, встановленого ч.1 ст.28 Закону України "Про загальнообов’язкове державне пенсійне страхування" .

Поряд з цим, виходячи зі змісту позову та для повного захисту прав позивача, за захистом яких він звернувся до суду, суд вважає за необхідне, на підставі ч.2 ст. 11 КАС України, вийти за межі позовних вимог та зобов’язати відповідача здійснити зазначене нарахування та виплату позивачу підвищення до пенсії в конкретно визначених сумах, а саме:

-     за 2007 рік - з 09 липня 2007 року по 31 грудня 2007 року в розмірі 742 грн. 65 коп.;

-      за 2008 рік, з урахуванням проведених виплат, з 22 травня 2008 року по 31 грудня 2008 року в розмірі 780 грн. 40 коп.;

-     за 2009 рік, з урахуванням проведених виплат, з 01 січня 2009 року по 31 грудня 2009 року, в розмірі 1240 гривень 20 копійок.

Судові витрати у справі підлягають розподілу відповідно до ч.3 ст.94 КАС України.

На підставі викладеного та керуючись ст.ст. 19, 22, 75, 92, 152 Конституції України, ст.73 Закону України "Про Конституційний Суд України", Законом України "Про Державний бюджет України на 2007 рік" (зі змінами від 15.03.2007р.), Законом України "Про Державний бюджет України на 2008 рік та про внесення змін до деяких законодавчих актів України", Законом України "Про Державний бюджет України на 2009 рік", ч.1 ст.28 Закону України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування", ст.ст.3, 6 Закону України "Про соціальний захист дітей війни", п.10 ст.3, ст.ст.8, 11, 94, 99-100, ч.3 ст.122, ст.ст.160-163 КАС України,

п о с т а н о в и в:

1. Позов ОСОБА_1  задовольнити.

2. Визнати протиправною бездіяльність Управління Пенсійного фонду України в Кролевецькому районі Сумської області щодо ненарахування та невиплати підвищення до пенсії дитині війни ОСОБА_1  в розмірі, встановленому ст.6 Закону України "Про соціальний захист дітей війни", за періоди: з 9 липня 2007 року по 31 грудня 2007 року, з 22 травня 2008 року по 31 грудня 2008 року, з 1 січня 2009 року по 31 грудня 2009 року.

3. Зобов'язати Управління Пенсійного фонду України в Кролевецькому районі Сумської області здійснити нарахування ОСОБА_1  підвищення до пенсії в розмірі 30% мінімальної пенсії за віком відповідно до ст.6 Закону України "Про соціальний захист дітей війни", виходячи з розміру мінімальної пенсії за віком, встановленого ч.1 ст.28 Закону України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування", та провести відповідні виплати:

за 2007 рік - з 9 липня 2007 року по 31 грудня 2007 року в розмірі 742 гривні 65 копійок,

за 2008 рік - з 22 травня 2008 року по 31 грудня 2008 року в розмірі 780 гривень 40 копійок, з урахуванням виплаченого за вказаний період підвищення до пенсії.

за 2009 рік - з 01 січня 2009 року по 31 грудня 2009 року в розмірі 1240 гривень 20 копійок, з урахуванням виплаченого за вказаний період підвищення до пенсії.

4. Стягнути з Державного бюджету України на користь ОСОБА_1  витрати зі сплати судового збору в розмірі 3 гривні 40 копійок.

Постанова може бути оскаржена до Харківського апеляційного адміністративного суду через Кролевецький районний суд Сумської області шляхом подання в 10-денний строк з дня отримання копії постанови заяви про апеляційне оскарження і подання після цього протягом 20 днів апеляційної скарги, з поданням її копії до Харківського апеляційного адміністративного суду, або в порядку ч.5 ст.186 КАС України  

Суддя