Справа № 2-а-4/10

П О С Т А Н О В А

і м е н е м        У к р а ї н и

04 січня 2010 року                                 Кролевецький районний суд Сумської області

у складі: головуючого судді                 Макаровець А.М.,

за участі секретаря                                Сергієнко Ж.М.,

позивача                                                 ОСОБА_1,

представника позивача                         ОСОБА_2,

представника відповідача                     Жеребцової О.В.

  розглянувши у відкритому судовому засіданні в місті Кролевець справу за адміністративним позовом ОСОБА_1 до Управління Пенсійного фонду України в Кролевецькому районі Сумської області про визнання незаконною бездіяльності та зобов’язання  провести перерахунок  державної та додаткової пенсії відповідно до Закону України «Про статус та соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи»,-

в с т а н о в и в:

Позивач звернувся до суду з вказаним позовом і уточнивши свої позовні вимоги ( а.с. 37,54,60-61) просить:

1. Визнати незаконною бездіяльність управління Пенсійного фонду України в Кролевецькому районі Сумської області щодо не проведення з 01 січня 2007 року по 31 грудня 2007 року та з 22 травня 2008 року по 31 грудня 2008 року перерахунку призначеної йому державної пенсії  встановленої ч.4 ст.54 Закону України «Про статус та соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи» та додаткової пенсії за шкоду, заподіяну здоров'ю, передбаченої ч.2 ст.50 Закону України «Про статус та соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи» з 01 січня 2007 року до 31 грудня 2007 року, з 22 травня 2008 року до 31 грудня 2008 року  та з 1 січня 2009 року виходячи з розміру мінімальної пенсії за віком, встановленого ч.1 ст. 28 Закону України „Про загальнообов”язкове державне пенсійне страхування” та відповідно до ч.3 ст. 67 Закону України „Про статус та соціальний захист громадян, які постраждали  внаслідок Чорнобильської катастрофи”.

2. Зобов’язати управління Пенсійного фонду України в Кролевецькому районі Сумської області провести перерахунок призначеної йому державної та додаткової пенсії за шкоду, заподіяну здоров'ю, передбачених ч.4 ст.54 та ч.2 ст.50 Закону України «Про статус та соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи», виходячи з розміру мінімальної пенсії за віком відповідно до вимог ч.3 ст. 67зазначеного закону в такому порядку: державну пенсію  за 2007 рік повністю та за 2008 рік з 22 травня 2008 року до 31 грудня 2008 року,  додаткову пенсію за 2007 рік повністю, за 2008 рік – з 22 травня до 31 грудня 2008 року і за 2009 рік – з 1 січня.

Свої позовні вимоги ОСОБА_1 мотивує тим, що він є учасником ліквідації наслідків аварії на Чорнобильській АЕС І категорії інвалід ІІІ групи. Згідно експертного висновку Харківської міжвідомчої експертної комісії № 277 від 04.03.1998 року, його захворювання пов’язане з роботами по ліквідації наслідків аварії на Чорнобильській АЕС. Відповідно до довідки МСЕК №003912 від 19.03.1998 року, йому встановлено ІІІ групу інвалідності.

Відповідно до ч.4 ст. 54 Закону України «Про статус та соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи» він отримує пенсію по IIІ групі інвалідності в розмірі фактичних збитків.

Статтею 49 Закону України «Про статус і соціальний захист громадян» пенсії особам, віднесеним до категорії 1, встановлюються у вигляді: а) державної пенсії; б) додаткової пенсії за шкоду, заподіяну здоров'ю, яка призначається після виникнення права на державну пенсію.

Відповідно до частини 4 статті 54 Закону України «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи», яка визначає підстави та умови призначення державних пенсій особам, віднесеним до категорії 1 та у зв'язку з втратою годувальника, в усіх випадках розміри пенсії для інвалідів, щодо яких встановлено зв'язок з Чорнобильською   катастрофою, не  можуть бути  нижчими  по   ІІІ групі інвалідності - 6 мінімальних пенсій за віком.

Згідно зі статтею 50 цього Закону особам, віднесеним до категорії 1, інвалідам ІІІ групи призначається щомісячна додаткова пенсія за шкоду, заподіяну здоров'ю у розмірі 50 процентів мінімальної пенсії за віком. Виплата додаткової пенсії відповідно до статті 53 зазначеного Закону здійснюється повністю незалежно від заробітку, пенсії чи іншого доходу.

Стаття 67 Закону України «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи» встановлює порядок підвищення розміру доплат, пенсій і компенсацій, передбачених цим законом. Згідно із Законом №231-V від 05.10.2006 року, який набрав чинності з 01.01.2007 року, зазначена стаття доповнена частиною 3, яка передбачає, що у разі збільшення розміру прожиткового мінімуму для осіб, які втратили працездатність, визначеного законом, підвищується розмір пенсії, визначений відповідно до статті 54 цього закону, а також розмір додаткової пенсії за шкоду, заподіяну здоров'ю особам, віднесеним, зокрема до категорії 1. Перерахунок пенсії здійснюється з дня встановлення нового розміру прожиткового мінімуму. Незважаючи на зазначену норму Закону, відповідач не проводив перерахунку отримуваної ним пенсії. Так, Згідно ст.62 Закону України «Про Державний бюджет України на 2007 рік», на 2007 рік був затверджений прожитковий мінімум на одну особу з розрахунку на місяць для осіб, які втратили працездатність у розмірі: з 1 січня – 380 грн., з 1 квітня – 406 грн., з 1 жовтня – 411 грн. Згідно з довідкою управління Пенсійного Фонду України в Кролевецькому районі, пенсія, яку він отримував в січні 2007 року складала 811,11 грн., а мінімальна державна пенсія, встановлена ч.4 ст.54 Закону України «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи» для відповідної категорії пенсіонерів, навіть не враховуючи додаткової пенсії повинна була б бути з 1 січня 2007 року не менше ніж 2280 грн. ( 380*6 = 2280). Тобто, вбачається, що управління ПФ України в Кролевецькому районі не проводило перерахунку призначеної йому пенсії,  як передбачено ч.3 ст.67 вищезазначеного Закону. Такий перерахунок не проводився і в 2008 році. Вважає, що не проводячи перерахунку призначеної йому пенсії по інвалідності в зв’язку зі зміною розміру прожиткового мінімуму, управління Пенсійного Фонду України в Кролевецькому районі допустило протиправну бездіяльність.      

За рішенням Кролевецького районного суду від 08.04.2009 року, яке було залишено без змін ухвалою Харківського апеляційного адміністративного суду від 15.10.2009 року, було визнано протиправними дії управління Пенсійного Фонду України в Кролевецькому районі щодо нездійснення перерахунку його пенсії по інвалідності, що настала внаслідок захворювання, пов’язаного з аварією на ЧАЕС та зобов'язано провести перерахунок пенсії виходячи з розміру мінімальної пенсії, встановленої ч.1 ст.28 Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» з 9 січня 2009 року. Дане рішення суду підтверджує, що порядок нарахування та виплати йому пенсії відповідачем був порушений, що потягло за собою звуження та порушення його прав на соціальне забезпечення, а це є недопустимим.

Відповідно до ч.2 ст.87 Закону України «Про пенсійне забезпечення», суми пенсії не отримані своєчасно з вини органу, що призначає або виплачує пенсію, виплачуються за минулий час без обмеження будь-яким строком. Тому, вважає, що недоплачена йому пенсія з вини відповідача повинна бути нарахована і виплачена з 1.01.2007 року.

Також вважає, що ним не пропущено річний строк звернення до адміністративного суду щодо позовних вимог за 2007, 2008 рік, оскільки він просить зробити перерахунок пенсії по інвалідності, а згідно з п.3 ч.1 ст. 268 ЦК України позовна давність не поширюється на вимогу про відшкодування шкоди, завданої каліцтвом, іншим ушкодженням здоров’я або смертю. А відповідно до ч.2 ст. 99 КАС України для звернення до адміністративного суду за захистом прав, свобод та інтересів особи встановлюється річний строк, який, якщо не встановлено інше, обчислюється з дня, коли особа дізналася або повинна була дізнатися про порушення своїх прав, свобод чи інтересів. Тобто, Цивільним Кодексом України встановлено інше щодо строку звернення за захистом порушеного права.

У 2008 році було встановлено нові розміри пенсії по інвалідності для чорнобильців. Так, відповідно до Закону України «Про державний бюджет України на 2008 рік та про внесення змін до деяких законодавчих актів України» від 28.12.2007 року було внесено зміни до Закону України «Про статус та соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи» де згідно ч.4 ст. 54 Закону у всіх випадках розмір пенсі для інвалідів, щодо яких встановлено зв'язок з Чорнобильською катастрофою, не може бути нижчим - для учасників ліквідації наслідків аварії на Чорнобильській АЕС у 1986 році  по IIІ групі інвалідності – 180% прожиткового мінімуму для осіб, які втратили працездатність. Також внесено зміни до ст.50 Закону України «Про статус та соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильські катастрофи», згідно з якими, особам, віднесеним до категорії 1, інвалідам ІІІ групи, призначається щомісячна додаткова пенсія за шкоду, заподіяну здоров'ю у розмірі 15% мінімальної пенсії за віком. Однак, відповідно до рішення Конституційного Суду України від 22.05.2008 року №10-рп, було визнано неконституційним положення Закону України «Про державний бюджет України на 2008 рік та про внесення змін до деяких законодавчих актів України» від 28.12.2007 року в частині внесення змін у інші закони. Отже, на його думку, за 2008 рік, пенсія йому повинна обраховуватись виходячи з положень ст.50, ст.54 Закону України «Про статус та соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильські катастрофи» без урахувань змін внесених Законом України «Про державний бюджет України на 2008 рік та про внесення змін до деяких законодавчих актів України», починаючи з 22 травня 2008 року.

Вважає, що відповідач повинен провести перерахунок його пенсії та привести її у відповідність з законодавством – державну пенсію за 2007 рік з 01 січня до 31 грудня, а за 2008 рік – з 22 травня до 31 грудня, додаткову пенсію за 2007 рік повністю, за 2008 рік з 22 травня до 31 грудня і за 2009 рік з 01 січня.

Відповідно до п.18 ст.4 Декрету Кабінету Міністрів України, громадяни, віднесені до категорії 1 постраждалих внаслідок Чорнобильської катастрофи він звільнений від сплати державного мита за подання позовної заяви до суду.

В судовому засіданні під час розгляду справи позивач підтримав зазначені позовні вимоги у повному обсязі.

Представник відповідача позов не визнав. Із пояснень представника відповідача під час розгляду справи в суді та наданих письмових заперечень ( а.с.27-28, 55-59) вбачається, що свої заперечення проти позову відповідач мотивує наступним.

На підставі заяви ОСОБА_1 від 01.01.2006 року йому призначена пенсія по інвалідності ІІІ групи пов’язаної з наслідками аварії на ЧАЕС  1 категорії в розмірі фактичних збитків згідно ст. 54 Закону України „ Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали  внаслідок Чорнобильської катастрофи”.

При нарахуванні державної пенсії та додаткової пенсії за шкоду, заподіяну здоров’ю у 2007 році відповідач для визначення розміру мінімальної пенсії керувався Постановою Кабінету Міністрів України від 03.01.2002 р. № 1, якою передбачено, що виходячи з розміру 19 грн. 91 коп.  з 01.01.2002 року провадиться розрахунок пенсій, призначених відповідно до ч. 4 ст. 54 Закону України „Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи”, та додаткової пенсії, передбаченої цим же Законом.

 Також у 2007 році до пенсії по інвалідності, призначених у розмірі відшкодування фактичних збитків згідно з частиною 1 ст. 54 Закону України „Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи”, була встановлена додаткова пенсія за шкоду, заподіяну здоров’ю, виходячи з мінімальної пенсії за віком 16 грн. 62 коп. відповідно до постанови КМУ від 26.07.1996 року № 831, тому  додаткова пенсія інваліду 3 групи  внаслідок ЧК відповідно до   ст. 49, 50 Закону  складала 8,31 грн., (16,62 х 50%)

У 2008-2009 роках обчислення пенсій та підвищень, передбачених в тому числі і Законом України «Про статус та соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи» проводилось відповідно до:

- постанови Кабінету Міністрів України від 28.05.2008 № 530 «Деякі питання соціального захисту окремих категорій громадян», яка набрала чинності з 22.05.2008 року і п.4 якої встановлено, що особам, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи, щомісячна додаткова пенсія, за шкоду заподіяну здоров’ю, відповідно до Закону № 796-XII виплачується у таких розмірах до прожиткового мінімуму, встановленого законом для осіб, які втратили працездатність, тим, що належить до категорії 1 інвалідам ІIІ групи – 15 %;

- постанови Кабінету Міністів України від 16.07.2008 року №654 «Про підвищення рівня пенсійного забезпечення громадянам» інвалідам ІІІ групи, які брали участь в ліквідації наслідків аварії на ЧАЕС у 1987-1990 роках, щодо яких встановлено зв’язок з Чорнобильською катастрофою відповідно до Закону України «Про статус та соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи» установлено починаючи з 01 липня 2008 року доплату, щоб їх пенсія без урахування надбавок та ін. досягали таких розмірів - 760 гривень.

  Згідно поданої заяви ОСОБА_1 від 31.01.2008 р. проведено перерахунок пенсії за віком відповідно до ст. 27 Закону України „Про загальнообов”язкове державне пенсійне страхування”. Пенсія за віком після перерахунку становила з 01.01.2008 року 1754,62 грн.

Згідно поданої пояснювальної довідки про уточнення заробітної плати на Кролевецькому заводі силікатної цегли за 1987 рік проведено перерахунок пенсії з більшого заробітку ( липень 1987 р. на суму 0,00983 грн.) з 01.01.2008 року . Пенсійна виплата склала 1948,65 грн.

Розмір пенсії після перерахунку – 2180,12 грн. в тому числі - додаткова пенсія інвал. 3 гр. внаслідок ЧК ( ст.49) – 74, 70 грн. ( прож. мін.498,00х15%).

Відповідно до ст. 50 Закону України «Про статус та соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи» ОСОБА_1, як особі віднесеної до 1 категорії, була призначена та виплачувалась щомісячна додаткова пенсія за шкоду, заподіяну здоров’ю, для інваліда ІIІ групи у розмірі 15% від прожиткового мінімуму для осіб, які втратили працездатність. Такий розмір додаткової пенсії з 01.01.08 визначено Законом України «Про статус та соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи» у зв’язку зі змінами внесеними Законом України «Про Державний бюджет України на 2008 рік та про внесення змін до деяких законодавчих актів України».Зазначена норма втратила чинність з 22.05.2008 року.

В той же час з метою збереження рівня соціального захисту окремих категорій громадян Кабінетом Міністрів України прийняв постанову від 28.05.2008 № 530 «Деякі питання соціального захисту окремих категорій громадян» ця постанова набрала чинності з 22.05.08 та чітко визначила розміри щомісячної додаткової пенсії та розміри пенсій для інвалідів, що яких встановлено зв’язок з Чорнобильською катастрофою.

Згідно рішення Кролевецького районного суду  управлінням було проведено перерахунок державної пенсії відповідно до ч. 4 ст. 54 Закону України „Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи ” та додаткової пенсії відповідно до ст. 50 Закону  з 09.01.2009 року.

  Крім того розмір мінімальної пенсії за віком встановлено ч.1 ст.28 Закону України «Про загальнообов’язкове державне пенсійне страхування» № 1058 від 09.07.03. ( далі Закон 1058), відповідно до якого за наявності достатнього страхового стажу мінімальний розмір пенсії за віком встановлюється у розмірі прожиткового мінімуму для осіб, які втратили працездатність, визначеного законом. Проте відповідно до ч.3 тієї ж статті мінімальний розмір пенсії за віком, встановлений частиною першою, застосовується виключно для визначення розмірів пенсій, призначених згідно з цим Законом. Оскільки позивачу пенсія призначена за нормами Закону України «Про статус та соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи», то застосовувати мінімальний розмір пенсії, встановлений ч.1 ст.28 Закону України «Про загальнообов’язкове державне пенсійне страхування», при розрахунку основного розміру пенсії позивача неможливо.

Розмір мінімальної пенсії встановлений також постановою Кабінету міністрів України « Про підвищення розмірів трудових пенсій» від 15.04.2003 року № 544, відповідно до якої мінімальний розмір пенсії, передбачений для обчислення трудових пенсій за віком, встановлений у розмірі 50 грн.

Відповідно до ст. 99 КАС України річний строк звернення до адміністративного суду обчислюється з дня, коли особа дізналась або повинна була дізнатись про порушене право. Про розмір державної та основної пенсії позивачу було відомо протягом всього періоду одержання пенсії, в тому числі і з 01 січня 2007 року. Відповідно до ч.1 ст. 100 КАС України пропущення строку звернення до адміністративного суду є підставою для відмови у задоволенні адміністративного позову.

Виходячи з вищевикладеного пенсія обчислювалася відповідно до вимог чинного законодавства, тому вони просять відмовити у задоволенні позовних вимог.

Заслухавши пояснення сторін та дослідивши зібрані по справі докази, суд прийшов до висновку, що позов підлягає частковому задоволенню.

По справі встановлено, що ОСОБА_1, ІНФОРМАЦІЯ_1, є учасником ліквідації наслідків аварії на ЧАЕС та належить до першої категорії осіб, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи. При цьому він є інвалідом ІІІ групи по захворюванню, щодо якого встановлено зв’язок з Чорнобильською катастрофою. Зазначені обставини вбачаються з копії посвідчення особи, яка постраждала внаслідок Чорнобильської катастрофи, з копії експертного висновку № 277 від 04.03.1998 року та копії довідки до акту огляду МСЕК № 003912 (а.с. 5,6,7).

Згідно з ч.4 ст.54 Закону України «Про статус та соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи» в усіх випадках розмір пенсій для інвалідів третьої групи, щодо яких встановлено зв’язок з Чорнобильською катастрофою, не може бути нижчим 6 мінімальних пенсій за віком.

Згідно зі статтею 50 цього Закону особам, віднесеним до категорії 1, інвалідам ІІІ групи призначається щомісячна додаткова пенсія за шкоду, заподіяну здоров'ю у розмірі 50 процентів мінімальної пенсії за віком. Виплата додаткової пенсії відповідно до статті 53 зазначеного Закону здійснюється повністю незалежно від заробітку, пенсії чи іншого доходу.

Розмір мінімальної пенсії встановлено ч.1 ст.28 Закону України «Про загальнообов’язкове державне пенсійне страхування», відповідно до якого за наявності достатнього страхового стажу мінімальний розмір пенсії за віком встановлюється у розмірі прожиткового мінімуму для осіб, які втратили працездатність, визначеного законом.

Стаття 67 Закону України «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи» встановлює порядок підвищення розміру доплат, пенсій і компенсацій, передбачених цим законом. Згідно із Законом №231-V від 05.10.2006 року, який набрав чинності з 01.01.2007 року, зазначена стаття доповнена частиною 3, яка передбачає, що у разі збільшення розміру прожиткового мінімуму для осіб, які втратили працездатність, визначеного законом, підвищується розмір пенсії, визначений відповідно до статті 54 цього закону, а також розмір додаткової пенсії за шкоду, заподіяну здоров'ю особам, віднесеним, зокрема до категорії 1. Перерахунок пенсії здійснюється з дня встановлення нового розміру прожиткового мінімуму.

При цьому як вбачається наданих відповідачем довідок про нарахування ОСОБА_1 додаткової пенсії за 2007-2009 рік (а.с. 29) та державної пенсії за 2007 рік (а.с.31) відповідач не проводив перерахунку отримуваної позивачем пенсії у розмірі та порядку встановленому вказаними нормами Закону.

Так, Згідно ст.62 Закону України «Про Державний бюджет України на 2007 рік», на 2007 рік був затверджений прожитковий мінімум на одну особу з розрахунку на місяць для осіб, які втратили працездатність у розмірі: з 1 січня – 380 грн., з 1 квітня – 406 грн., з 1 жовтня – 411 грн. Згідно з довідкою управління Пенсійного Фонду України в Кролевецькому районі, пенсія, яку отримував позивач в січні 2007 року складала 811,90 грн., а на кінець року розмір пенсії становив лише 913,92 грн. ( а.с. 31), а мінімальна державна пенсія, встановлена ч.4 ст.54 Закону України «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи» для відповідної категорії пенсіонерів, навіть не враховуючи додаткової пенсії повинна була б бути з 1 січня 2007 року не менше ніж 2280 грн. ( 380*6 = 2280), а на кінець року 2466 ( 411х6). Тобто з наданої відповідачем довідки (а.с. 31), вбачається, що у 2007 році управління ПФ України в Кролевецькому районі не проводило перерахунку призначеної позивачу пенсії виходячи з розміру мінімальної пенсії за віком, встановленого ч.1 ст. 28 Закону України „Про загальнообов”язкове державне пенсійне страхування” та в порядку передбаченому ч.3 ст. 67 Закону України „Про статус та соціальний захист громадян, які постраждали  внаслідок Чорнобильської катастрофи”.

Тому, з урахуванням зазначеного, суд прийшов до висновку про те, що не проводячи у 2007 році перерахунку призначеної позивачу державної пенсії передбаченої ч.4 ст.54 Закону України «Про статус та соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи» виходячи з розміру мінімальної пенсії за віком, встановленого ч.1 ст. 28 Закону України „Про загальнообов”язкове державне пенсійне страхування” та в порядку передбаченому ч.3 ст. 67 Закону України „Про статус та соціальний захист громадян, які постраждали  внаслідок Чорнобильської катастрофи” управління Пенсійного Фонду України в Кролевецькому районі допустило протиправну бездіяльність у зв»язку з чим є обґрунтованими позовні вимоги про проведення перерахунку державної пенсії відповідно до вищезазначених норм закону у 2007 році.  

 Що стосується аналогічних вимог за 2008 рік, то суд прийшов до висновку про те, що вони не підлягають задоволенню.

Як вбачається з наданих відповідачем копій документів та матеріалів пенсійної справи згідно поданої ОСОБА_1 заяви до пенсійного фонду України в Кролевецькому районі про перерахунок пенсії від 31.01.2008 року (а.с. 49-50 ) з 01.01.2008 року відповідно до розпорядження  від 05.02.2008 року (а.с. 48) ОСОБА_1 перейшов на отримання іншого виду пенсії - за віком . Тому, його позовні вимоги в частині визнання бездіяльності незаконною та зобов’язання відповідача зробити перерахунок призначеної йому державної пенсії за шкоду, заподіяну здоров'ю, передбачених ч.4 ст.54 Закону України «Про статус та соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи», виходячи з розміру мінімальної пенсії відповідно до вимог ч.3 ст.67 зазначеного закону за 2008 рік є безпідставини, у з”язку з чим позовні вимоги в цій частині не підлягають задоволенню.

З довідки наданої відповідачем (а.с.29) вбачається, що виплати додаткової пенсії за шкоду, заподіяну здоров'ю у розмірі 50 процентів мінімальної пенсії за віком у період 2007 рік, з 22.05.2008 року по 31.12.2008 року та 2009 рік з 01 січня не проводились, чим порушено права позивача передбачені ст.ст. 50, 53 Закону України «Про статус та соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи», тому з урахуванням зазначеного позовні вимоги в цій частині підлягають задоволенню як в частині визнання незаконною бездіяльності відповідача так і частині зобов»язання проведення перерахунку додаткової пенсії за шкоду, заподіяну здоров'ю, за вказані періоди, виходячи з розміру мінімальної пенсії за віком, встановленого ч.1 ст. 28 Закону України „Про загальнообов”язкове державне пенсійне страхування” та в порядку передбаченому ч.3 ст. 67 Закону України „Про статус та соціальний захист громадян, які постраждали  внаслідок Чорнобильської катастрофи”.

Суд, проаналізувавши посилання відповідача на те, що :

1. Розмір мінімальної пенсії встановлений ч.1 ст.28 Закону України «Про загальнообов’язкове державне пенсійне страхування» відповідно до ч.3 ст. 28 застосовується виключно для визначення розмірів пенсії, призначених згідно з цим законом;

2. Обчислення пенсій та підвищень, передбачених законами України, в тому числі Законом України «Про статус та соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи», здійснювалось:

- у 2007 році відповідно до постанов Кабінету Міністрів України № 831 від 26.07.1996 року та №1 від 03.01.2002 року;

- у 2008-2009 роках відповідно до постанов Кабінету Міністрів України  № 530 від 28.05.2008 «Деякі питання соціального захисту окремих категорій громадян» та № 654 від 16.07.2008р. «Про підвищення рівня пенсійного забезпечення громадян».

3. Позивачем пропущено річний строк позовної давності для звернення до адміністративного суду передбачений ст. 99 КАС України оскільки про розмір державної та основної пенсії позивачу було відомо протягом всього періоду одержання пенсії, в тому числі і з 01 січня 2007 року,  а відповідно до ч.1 ст. 100 КАС України пропущення строку звернення до адміністративного суду є підставою для відмови у задоволенні адміністративного позову,

- прийшов до висновку, що вказані посилання є необгрунтованими, а тому не можуть бути прийнятими до уваги при винесенні постанови, оскільки вони повністю спростовуються  нижчезазначеним.

Законодавча невизначеність порядку обчислення розміру мінімальної пенсії за віком з метою реалізації положень ч.4 ст.54 Закону України «Про статус та соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи» не може бути підставою для відмови у задоволенні позовних вимог, оскільки відповідно до ч. 4 ст. 8 КАС України забороняється відмова в розгляді та вирішенні адміністративної справи з мотивів неповноти, неясності, суперечливості чи відсутності законодавства, яке регулює спірні відносини. Відповідно до ч.7 ст.9 КАС України у разі відсутності закону, що регулює відповідні правовідносини, суд застосовує закон, що регулює подібні правовідносини (аналогія закону).

Тому, з урахуванням зазначеного, при такому обчисленні необхідно застосовувати загальні норми, які в даному випадку містяться у ч.1 ст.28 Закону України "Про загальнообов’язкове державне пенсійне страхування", якими визначено, що мінімальний розмір пенсії встановлюється у розмірі прожиткового мінімуму для осіб, які втратили працездатність.

 Щодо розмірів пенсій, які встановлені постановами Кабінету Міністрів України від 28.05.2008 № 530 «Деякі питання соціального захисту окремих категорій громадян» та від 16.07.2008р. № 654 «Про підвищення рівня пенсійного забезпечення громадян» від 03.01.2002 р. № 1 та постанова КМУ від 26.07.1996 року № 831, то на період за який пред"явлені позовні вимоги ці постанови суперечать ч.4 ст.54, ст.ст. 50, 53 Закону України «Про статус та соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи», і тому не можуть бути застосовані за нормою ч. 4 ст. 9 КАС України, якою визначено, що у разі невідповідності нормативно-правового акту Конституції України, закону України, міжнародному договору, згода на обов’язковість якого надана Верховною Радою України, або іншому правовому акту суд застосовує правовий акт, який має вищу юридичну силу.

При цьому слід враховувати, що п.6 ч.1 ст.92 Конституції України передбачено, що виключно законами визначається, зокрема, основи соціального захисту, а ст.75 Конституції України встановлено, що єдиним органом законодавчої влади в Україні є парламент – Верховна Рада України. Конституція не надавала права парламенту делегувати свої повноваження іншим державним органам, а останнім – своїми нормативно-правовими актами змінювати положення законів.

Крім цього, згідно ч.1 ст. 17 Закону України “Про виконання рішень та застосування практики Європейського Суду з прав людини” суди України при розгляді справ застосовують Конвенцію про захист прав людини і основоположних свобод та протоколи до неї і практику Європейського Суду, як джерело права.  Відповідно до ст.1 Протоколу № 1 до Конвенції кожна фізична особа має право мирно володіти своїм майном, ніхто не може бути позбавлений своєї власності інакше як в інтересах суспільства і на умовах, передбачених законом і загальними принципами міжнародного права. При розгляді справи “Кечко проти України”  Європейський суд з прав людини зауважив, що в межах свободи дій держави визначати, які надбавки виплачувати своїм робітникам з державного бюджету.  Держава може вводити, призупиняти чи закінчити виплату  надбавок, вносячи відповідні зміни в законодавство. Однак, якщо чинне  правове положення передбачає виплату певних надбавок і дотримано всі вимоги, необхідні для цього, органи державної влади не можуть свідомо відмовляти у цих випадках, доки відповідні положення є чинними. При цьому органи державної влади не можуть посилатись на відсутність коштів, як на причину невиконання своїх зобов’язань.

Що стосується строків позовної давності для звернення до суду, то суд прийшов до висновку про те, що позивачем зазначені строки не порушені, оскільки:

- Відповідно до ч.2 ст.87 Закону України «Про пенсійне забезпечення», суми пенсії не отримані своєчасно з вини органу, що призначає або виплачує пенсію, виплачуються за минулий час без обмеження будь-яким строком.

- позивач просить зробити перерахунок пенсії по інвалідності, а згідно з п.3 ч.1 ст. 268 ЦК України позовна давність не поширюється на вимогу про відшкодування шкоди, завданої каліцтвом, іншим ушкодженням здоров’я або смертю. При цьому відповідно до ч.2 ст. 99 КАС України для звернення до адміністративного суду за захистом прав, свобод та інтересів особи встановлюється річний строк, який, якщо не встановлено інше, обчислюється з дня, коли особа дізналася або повинна була дізнатися про порушення своїх прав, свобод чи інтересів. Тобто, Цивільним Кодексом України встановлено інше щодо строку звернення за захистом порушеного права.

Тому, з урахуванням зазначеного, відповідно до ст. 75, п.6 ч.1 ст.92 Конституції України, ст.ст. 49, 50, ч.4 ст. 54, ч.3 ст.67 Закону України "Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи"; ч.1 ст.28 Закону України "Про загальнообов’язкове державне пенсійне страхування" ч.2 ст.87 Закону України «Про пенсійне забезпечення, керуючись ст. ст. 11, 71, 94, 99-103, 160-163 КАС України,

п о с т а н о в и в:

позов задовольнити частково.

Визнати незаконною бездіяльність управління Пенсійного фонду України в Кролевецькому районі Сумської області щодо не проведення з 01 січня 2007 року по 31 грудня 2007 року перерахунку призначеної ОСОБА_1 державної пенсії  встановленої ч.4 ст.54 Закону України «Про статус та соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи» та додаткової пенсії за шкоду, заподіяну здоров'ю, передбаченої ч.2 ст.50 Закону України «Про статус та соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи» з 01 січня 2007 року до 31 грудня 2007 року, з 22 травня 2008 року до 31 грудня 2008 року  та з 1 січня 2009 року виходячи з розміру мінімальної пенсії за віком, встановленого ч.1 ст. 28 Закону України „Про загальнообов”язкове державне пенсійне страхування” та в порядку передбаченому ч.3 ст. 67 Закону України „Про статус та соціальний захист громадян, які постраждали  внаслідок Чорнобильської катастрофи”.

Зобов’язати управління Пенсійного фонду України в Кролевецькому районі Сумської області провести перерахунок призначеної ОСОБА_1 - інваліду ІІІ групи державної та додаткової пенсії за шкоду, заподіяну здоров'ю, передбачених ч.4 ст.54 та ч.2 ст.50 Закону України «Про статус та соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи», виходячи з розміру мінімальної пенсії за віком, встановленого ч.1 ст. 28 Закону України „Про загальнообов”язкове державне пенсійне страхування” та в порядку передбаченому ч.3 ст. 67 Закону України „Про статус та соціальний захист громадян, які постраждали  внаслідок Чорнобильської катастрофи”:

- державної пенсії  за 2007 рік повністю;

- додаткової пенсії за 2007 рік повністю, за 2008 рік – з 22 травня до 31 грудня 2008 року і за 2009 рік – з 1 січня.

В задоволенні інших позовних вимог відмовити.

Постанова може бути оскаржена до Харківського апеляційного адміністративного суду через Кролевецький районний суд Сумської області шляхом подачі в 10-ти денний строк з дня складання постанови в повному обсязі заяви про апеляційне оскарження і подання після цього протягом 20-ти днів апеляційної скарги з одночасним надісланням її копії до Харківського апеляційного адміністративного суду або в порядку ч.5 ст.186 КАС України.

СУДДЯ

Постанова в повному обсязі виготовлена 08.01.2010 року