Справа № 752/16967/15-ц

Провадження № 2/752/4048/18

Р І Ш Е Н Н Я

іменем України

19.11.2018 року Голосіївський районний суд м. Києва у складі

головуючого судді Шевченко Т.М.

з участю секретаря Павлюк В.В.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2, третя особа - Головне територіальне управління юстиції у м. Києві, про визнання права на обов"язкову частку у спадщині та визнання права власності в порядку спадкування за законом,

в с т а н о в и в:

у жовтні 2015 року ОСОБА_1 звернулася у суд з позовом про визнання права на обов"язкову частку у спадщині. В обгрунтування своїх вимог зазначає, що ІНФОРМАЦІЯ_3 року померла її мати ОСОБА_3. Після її смерті відкрилася спадщина. Позивач у встановлений законом строк звернулася до Другої київської державної нотаріальної контори із заявою про прийняття спадщини. Постановою від 28 липня 2015 року державного нотаріуса Другої київської державної нотаріальної контори Абісовою Т.Ф. відмовлено у видачі свідоцтва про право на спадщину у зв"язку з відсутністю необхідних правовстановлюючих документів. Позивач зазначає, що на день смерті матері вона була непрацездатною, оскільки є пенсіонером за віком, а тому має право на обов"язкову частку у спадщині незалежно від змісту заповіту. У разі, якби спадкування відбувалося за законом, спадкоємцями 1 черги за законом були б дочки померлої - позивач та відповідач ОСОБА_2. Таким чином, при спадкуванні за законом кожній з них належала б 1/2 частина спадкового майна. Позивач, як непрацездатна дочка померлої, має право на обов"язкову частку - 1/2 від 1/2 частини спадкового майна, тобто 1/4 частину від усього спадкового майна.

За таких підстав, позивач просила визнати за нею право на обов"язкову частку у спадщині після ОСОБА_3, померлої ІНФОРМАЦІЯ_3 року, в розмірі 1/4 частин від всього спадкового майна.

Ухвалою судді Голосіївського районного суду м. Києва від 09 листопада 2015 року відкрито провадження у даній справі. (а.с. 21 т.1)

У липні 2017 року ОСОБА_1 подала до суду заяву про уточнення позовних вимог. (а.с. 73 т.2) Просила:

- визнати за нею право власності на обов"язкову частку у спадщині після померлої ІНФОРМАЦІЯ_3 року ОСОБА_3 в розмірі 1/8 частини квартири, розташованої за адресою: АДРЕСА_1, загальною площею 57,15 кв.метрів, житловою площею 34,3 кв.метрів;

- визнати за нею право власності на обов"язкову частку у спадщині після померлої ІНФОРМАЦІЯ_3 року ОСОБА_3 в розмірі 1/4 частини іменних цінних паперів (акцій) Київського виробничого об"єднання "Красный резинщик" тепер це "Київгума", які належали померлій;

- визнати за нею право власності на обов"язкову частку у спадщині після померлої ІНФОРМАЦІЯ_3 року ОСОБА_3 в розмірі 1/4 частини від залишку пенсійного вкладу у ПАТ "Державний ощадбанк України" Головного управління у м. Києві та Київській області ТВБВ № 10026/03 в м. Києві, номер особового рахунку № НОМЕР_2 (5156-22оф).

У квітні 2018 року ОСОБА_1 повторно подала уточнену позовну заяву (а.с. 1 т.3). Просить:

- визнати за нею право на обов"язкову частку в спадщині після смерті матері ОСОБА_3, яка померла ІНФОРМАЦІЯ_3 року;

- визнати за нею право власності на 1/8 частину квартири, розташованої за адресою: АДРЕСА_1, загальною площею 57,15 кв.метрів, житловою площею 34,3 кв.метрів, як обов"язкову частку в спадщині за законом після смерті ОСОБА_3.

Ухвалою Голосіївського районного суду м. Києва від 14 травня 2018 року за клопотанням представника відповідача у даній справі призначено в порядку загального позовного провадження підготовче судове засідання. (а.с. 67 т.3)

25 липня 2018 року відповідач ОСОБА_2 подала відзив на позовну заяву. (а.с. 80 т.3) Просить відмовити в задоволенні позову ОСОБА_1, оскільки право позивача на обов"язкову частку в спадщині не порушується та визнається всіма учасниками нотаріального процесу по оформленню спадщини після смерті ОСОБА_3 Також зазначає, що у постанові від 28 липня 2015 року державного нотаріуса Другої київської державної нотаріальної контори, якою відмовлено у видачі свідоцтв про право на спадщину за законом після смерті ОСОБА_3 у зв"язку з відсутністю необхідних правовстановлюючих документів на спадкове майно, відсутнє посилання чи зверталась нотаріус до ОСОБА_2 з проханням надати необхідні правовстановлюючі документи, чи були встановлені факти відмови ОСОБА_2 надати відповідні документи, з огляду на те, що в матеріалах спадкової справи міститься копія відповідного свідоцтва про право власності на житло. Крім того, зазначає, що ОСОБА_1 мала негативні відносини з ОСОБА_3, не надавала їй необхідну допомогу, коли остання її потребувала, здійснювала над ОСОБА_3 психологічне насилля (обзивала, використовувала в домашній роботі, шантажувала, здійснювала психологічний тиск щодо майна тощо). ОСОБА_2, на думку відповідача, є забезпеченою особою, вона має добрий матеріальний стан, квартиру, автомобіль, житловий будинок з земельною ділянкою та має можливість отримувати додаткові доходи. ОСОБА_2 вважає, що у суду є всі підстави зменшити розмір обов"язкової частки з 1\4 до 1/16.

Ухвалою Голосіївського районного суду м. Києва від 05 жовтня 2018 року закрито підготовче провадження у справі та дана справа призначена до судового розгляду по суті. (а.с. 101 т.3)

В судовому засіданні позивач та її представник підтримали уточнені позовні вимоги та просили суд задовольнити позов з вищевказаних підстав.

Відповідач та її представник в судовому засіданні не визнали позовні вимоги та заперечували проти їх задоволення з мотивів, наведених у відзові.

Вислухавши пояснення сторін, їх представників, свідків, а також дослідивши матеріали справи, суд встановив наступне.

ІНФОРМАЦІЯ_3 року померла ОСОБА_3. (а.с. 21 т. 2)

Спадкоємцями першої черги за законом після смерті ОСОБА_3 є її дві доньки - ОСОБА_1, ІНФОРМАЦІЯ_1, та ОСОБА_2, ІНФОРМАЦІЯ_2.

За час життя ОСОБА_3 на випадок смерті вчинила заповіт, посвідчений Другою київською державною нотаріальною конторою 27 березня 1998 р., яким належне їй на праві власності майно заповіла ОСОБА_2. (а.с. 38 т.2)

З матеріалів спадкової справи № 912/2014 після померлої ІНФОРМАЦІЯ_3 року ОСОБА_3 вбачається, що 23 грудня 2014 року ОСОБА_2 звернулася до Другої київської державної нотаріальної контори із заявою про прийняття спадщини після смерті її матері ОСОБА_3 (а.с. 22 т.2)

23 січня 2015 року ОСОБА_1 звернулась із заявою про прийняття спадщини, яка відкрилась після смерті ОСОБА_3, до Другої київської державної нотаріальної контори. (а.с. 20 т.2) Проте, постановою від 28 липня 2015 року державного нотаріуса Другої київської державної нотаріальної контори Абісовою Т.Ф. відмовлено у видачі свідоцтв про право на спадщину у зв"язку з відсутністю необхідних правовстановлюючих документів. (а.с. 7 т.1)

Відповідно до ст.ст. 1216, 1222 ЦК України спадкуванням є перехід прав та обов'язків (спадщини) від фізичної особи, яка померла (спадкодавця), до інших осіб (спадкоємців). Спадкоємцями за заповітом і за законом можуть бути фізичні особи, які є живими на час відкриття спадщини, а також особи, які були зачаті за життя спадкодавця і народжені живими після відкриття спадщини.

Відповідно до ч.1 ст.1223 ЦК України право на спадкування мають особи, визначені у заповіті.

Відповідно до ч.1 ст.1269 ЦК України спадкоємець, який бажає прийняти спадщину, але на час відкриття спадщини не проживав постійно із спадкодавцем, має подати нотаріусу або в сільських населених пунктах - уповноваженій на це посадовій особі відповідного органу місцевого самоврядування заяву про прийняття спадщини.

Відповідно до ст.1296 ЦК України спадкоємець, який прийняв спадщину, може одержати свідоцтво про право на спадщину. Якщо спадщину прийняло кілька спадкоємців, свідоцтво про право на спадщину видається кожному з них із визначенням імені та часток у спадщині інших спадкоємців. Відсутність свідоцтва про право на спадщину не позбавляє спадкоємця права на спадщину.

Відповідно до ст.1297 ЦК України спадкоємець, який прийняв спадщину, у складі якої є нерухоме майно, зобов'язаний звернутися до нотаріуса або в сільських населених пунктах - до уповноваженої на це посадової особи відповідного органу місцевого самоврядування за видачею йому свідоцтва про право на спадщину на нерухоме майно.

Відповідно до п.4.15 глави 10 розділу ІІ Порядку вчинення нотаріальних дій нотаріусами України, затвердженого наказом Міністерства юстиції України №296/5 від 22 лютого 2012 року, видача свідоцтва про право на спадщину на майно, право власності на яке підлягає державній реєстрації, проводиться нотаріусом після подання документів, що посвідчують право власності спадкодавця на таке майно, крім випадків, передбачених пунктом 3 глави 7 розділу І цього Порядку, та перевірки відсутності заборони або арешту цього майна.

Відповідно до ч.1 ст.1241 ЦК України малолітні, неповнолітні, повнолітні непрацездатні діти спадкодавця, непрацездатна вдова (вдівець) та непрацездатні батьки спадкують, незалежно від змісту заповіту, половину частки, яка належала б кожному з них у разі спадкування за законом (обов'язкова частка). Розмір обов'язкової частки у спадщині може бути зменшений судом з урахуванням відносин між цими спадкоємцями та спадкодавцем, а також інших обставин, які мають істотне значення.

Спадковим майном, що входить до складу спадщини та щодо якого виник спір є частка у праві власності на квартиру за адресою: АДРЕСА_1.

Відповідно до даних свідоцтва про право власності на житло, виданого 01 березня 1994 року сектором приватизації Московської районної в м. Києві державної адміністрації, квартира АДРЕСА_1 належить ОСОБА_2 та ОСОБА_3 на праві спільної сумісної власності. (а.с. 44 т.2)

Таким чином, спадковим майном є 1/2 частина квартири АДРЕСА_1.

При визначені розміру обов'язкової частки враховується, що на момент смерті спадкодавця, спадкоємцями за законом першої черги були б: ОСОБА_1, ІНФОРМАЦІЯ_1, яка була непрацездатною, та ОСОБА_2, ІНФОРМАЦІЯ_2.

Таким чином, обов'язкова частка у спадщині непрацездатної ОСОБА_1 складає 1/4 частину спадкового майна, тобто 1/8 частина квартири АДРЕСА_1.

Заперечуючи проти задоволення позову, ОСОБА_2 просить зменшити розмір обов"язкової частки у спадщині з 1/4 частини до 1/16. Вказує про те, що ОСОБА_1 мала негативні відносини з ОСОБА_3, не надавала їй необхідну допомогу, коли остання її потребувала, здійснювала над ОСОБА_3 психологічне насилля (обзивала, використовувала в домашній роботі, шантажувала, здійснювала психологічний тиск щодо майна тощо).

У силу ч.1 ст. 81 ЦПК України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом.

Суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об'єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів. Жодні докази не мають для суду заздалегідь встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв'язок доказів у їх сукупності. Суд надає оцінку як зібраним у справі доказам в цілому, так і кожному доказу (групі однотипних доказів), який міститься у справі, мотивує відхилення або врахування кожного доказу (групи доказів) (ст.89 ЦПК України).

Як установлено в судовому засіданні, ОСОБА_3 народилася ІНФОРМАЦІЯ_4 року, померла у віці 89 років. На час смерті була пенсіонером за віком, проживала за адресою: АДРЕСА_1.

Останні роки свого життя спадкодавець хворіла, неодноразово проходила лікування в медичних закладах, проходила обстеження та лікування, що не заперечується сторонами у справі. З матеріалів справи вбачається, що у 2009 році ОСОБА_3 знаходилася на лікуванні в Київській міській клінічній лікарні № 7 з діагнозом черезвертлюговий (латералбний шийки) перелом лів. стегна зі зміщенням. (а.с. 129 т. 1) Проведено оперативне лікування (система Гамма ХМ). Сторони у справі витрачали власні кошти для забезпечення ліками, необхідного догляду, утримання та медичного обслуговування спадкодавця. Зокрема, вироб медичного призначення "Гамма ХМ", вартістю 9 400 грн., був придбаний за кошти ОСОБА_3, ОСОБА_1 та ОСОБА_2 У 2011 році ОСОБА_3 отримала травму шийки стегна вдруге.

ОСОБА_1 одружена, зареєстрована та проживає за адресою: АДРЕСА_3. ОСОБА_2, зареєстрована за адресою: АДРЕСА_1, одружена, постійно проживає за місцем реєстрації чоловіка ОСОБА_5 На підтвердження обставин иатеріального стану ОСОБА_1 доказів не надано.

Разом з тим, з матеріалів справи вбачається, що у користуванні ОСОБА_3 знаходилася земельна ділянка АДРЕСА_4, яка була їй передана у власність на підставі рішення № 846-36-V Глевахівської селищної ради від 18 травня 2010 року. Рішенням № 122-05-VI від 08 липня 2011 року вказане рішення було скасовано за заявою ОСОБА_3, у зв"язку з чим вказана земельна ділянка перейшла у користування ОСОБА_2 та членів її сім"ї, а відповідач була прийнята у члени садового масиву "Глеваха-3". (а.с. 167-174 т.1)

Судом за клопотанням сторін було допитано свідків ОСОБА_6, ОСОБА_7, ОСОБА_8, ОСОБА_9, ОСОБА_10 Свідки пояснили, що часто бачили ОСОБА_3, яка гуляла на вулиці. Також майже кожного дня бачили ОСОБА_2, яка з сумками відвідувала ОСОБА_3 Позивач ОСОБА_1 також відвідувала ОСОБА_3, приносила їй продукти харчування, телефонувала матері.

З огляду на викладене, суд дійшов до висновку про відсутність підстав для зменшення розміру обов»язкової частки у спадщині, передбачених ст.1241 ч.1 ЦК України.

Право ОСОБА_1 на обов"язкову частку у спадщині, як непрацезданої особи, передбачено законом, а тому суд не вбачає підстав для задоволення її позовних вимог про визнання за нею права на обов"язкову частку.

Таким чином, позовні вимоги ОСОБА_1 підлягають частковому задоволенню.

На підставі ст. 141 ЦПК України стягнути з відповідача на користь позивача понесені нею судові витрати.

Керуючись статями 1216, 1222, 1223, 1241, 1269, 1296, 1297 ЦК України, статтями 3, 4, 10, 13, 76-82, 89, 141, 223, 259, 263-265, 268, 272 ЦПК України, суд,

в и р і ш и в:

позов ОСОБА_1 до ОСОБА_2, третя особа - Головне територіальне управління юстиції у м. Києві, про визнання права на обов"язкову частку у спадщині та визнання права власності в порядку спадкування за законом задовольнити частково.

Визнати за ОСОБА_1 право власності на обов"язкову частку 1/8 частину квартири АДРЕСА_2, житловою площею 34,3 квадратних метрів, загальною площею 57,15 квадратних метрів, в порядку спадкування за законом після смерті ОСОБА_3, померлої ІНФОРМАЦІЯ_3 року.

В іншій частині позовних вимог відмовити.

Стягнути з ОСОБА_2 (ІНФОРМАЦІЯ_2, ідентифікаційний номер НОМЕР_1, зареєстрована за адресою: АДРЕСА_1) на користь ОСОБА_1 1 281 грн. судового збору та 250 грн. витрат на проведення оцінки спадкового майна.

Рішення може бути оскаржено до Київського апеляційного суду через суд першої інстанції шляхом подання апеляційної скарги протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення. Учасник справи, якому повне рішення суду не були вручені у день його проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.

Повне рішення суду складено 29 листопада 2018 року.

Суддя: