Справа №: 272/524/18

                                                                Провадження № 2/272/377/18

РІШЕННЯ

                                        ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

       19 листопада 2018 року                                        

Андрушівський районний суд Житомирської області в складі

головуючого судді Брагіна В.І.

при секретарі судових засідань ОСОБА_1

розглянувши в судовому засіданні цивільну справу № 272/524/18, провадження № 2/272/377/18 за позовом Сільськогосподарського товариства з обмеженою відповідальністю «Хлібороб» (місцезнаходження: с. Степок, Андрушівського району Житомирської області) до ОСОБА_2 (адреса місця проживання: ІНФОРМАЦІЯ_1), ОСОБА_3 (адреса місця проживання: ІНФОРМАЦІЯ_2), Товариства з обмеженою відповідальністю «Жива Нива» (місцезнаходження: вул. Андрушівська, 9, с. Стара Котельня, Андрушівського району Житомирської області) про визнання недійсними договорів оренди землі, про визнання поновленим договору оренди землі,суд, -

встановив :

Позивач звернувся до Андрушівського районного суду Житомирської області з позовом до Відповідачів про визнання недійсним договору оренди землі та про визнання поновленим договору оренди землі.

            В обґрунтування своїх позовних вимог позивач зазначив, що 15.06.2007 року, між СТОВ «ХЛІБОРОБ» та ОСОБА_4 було укладено договір оренди землі, загальною площею 3,0472 га, що розташована на території Степківської сільської ради, Андрушівського району, Житомирської області, кадастровий номер земельної ділянки 1820388600:03:000:0061. Зазначений договір було укладено строком на десять років. Державна реєстрація зазначеного договору була здійснена 19.10.2007 року Андрушівським районним відділом Житомирської регіональної філії «Центр державного земельного кадастру» та зареєстровано в державному реєстрі земель за № 040720200342. Відповідно до п. 8 Договору оренди землі зазначено, що «Договір укладено на десять років. Після закінчення строку Договору Орендар має переважне право поновлення його на новий строк. У цьому разі Орендар повинен не пізніше ніж за 30 днів до закінчення строку дії Договору повідомити письмово Орендодавця про намір продовжити його дію».У зв’язку зі смертю ОСОБА_4 зазначена вище земельна ділянка була успадкована ОСОБА_2 та ОСОБА_3, що є Відповідачем 1 та Відповідачем 2 відповідно по справі. Як вбачається з отриманої представником Позивача інформаційної довідки № 121173740 від 19.04.2018 року з державного реєстру речових прав на нерухоме майно відповідачі є співвласниками вказаної вище земельної ділянки по 1/2 частині, відповідно до свідоцтв про право на спадщину за заповітом. Відповідачка ОСОБА_2 отримала 1/2 зазначеної земельної ділянки у спадщину відповідно до свідоцтва про право на спадщину за заповітом, серія та номер 1300, видане 17.12.2013 року приватним нотаріусом Андрушівського районного нотаріального округу ОСОБА_5 В свою чергу ОСОБА_3 отримала 1/2 зазначеної земельної ділянки у спадщину відповідно до свідоцтва про право на спадщину за заповітом, серія та номер 1202, видане 13.11.2013 року приватним нотаріусом Андрушівського районного нотаріального округу ОСОБА_5 Відповідно до п. 40 договору оренди землі, який було укладено між СТОВ «ХЛІБОРОБ» та ОСОБА_4, перехід права власності на орендовану земельну ділянку до другої особи, а також реорганізація юридичної особи не є підставою для змін умов договору або розірвання договору. Дане положення договору оренди кореспондується з положеннями ч. 4 ст. 32 Закону України «Про оренду землі», в якій зазначено, що перехід права власності на орендовану земельну ділянку до іншої особи (у тому числі в порядку спадкування), реорганізація юридичної особи - орендаря не є підставою для зміни умов або припинення договору, якщо інше не передбачено договором оренди землі. Таким чином, Відповідач 1 та Відповідач 2, в силу положень договору оренди землі та чинного законодавства України, є орендодавцями зазначеної вище земельної ділянки відповідно до договору оренди землі від 15.06.2007 року. Відповідно до ч. 1, 2, 3, 8, 9 ст. 33 Закону України «Про оренду землі» по закінченню строку, на який було укладено договір оренди землі, орендар, який належно виконував обов'язки за умовами договору, має переважне право перед іншими особами на укладення договору оренди землі на новий строк (поновлення договору оренди землі).  Орендар, який має намір скористатися переважним правом на укладення договору оренди землі на новий строк, зобов’язаний повідомити про це орендодавця до спливу строку договору оренди землі у строк, встановлений цим договором, але не пізніше ніж за місяць до спливу строку договору оренди землі. У разі смерті орендодавця до спливу строку дії договору оренди землі орендар, який має намір скористатися переважним правом на укладення договору оренди землі на новий строк, зобов’язаний повідомити про це спадкоємця земельної ділянки протягом місяця з дня, коли йому стало відомо про перехід права власності на земельну ділянку. До листа-повідомлення про поновлення договору оренди землі орендар додає проект додаткової угоди. Відмова, а також наявне зволікання в укладенні додаткової угоди до договору оренди землі може бути оскаржено в суді. У відповідності до положень Договору оренди землі, а також наведених вище норм чинного законодавства України, на адресу відповідачів було направлено листи-повідомлення від 12.09.2017 року, в якому СТОВ «ХЛІБОРОБ» повідомило їх про намір скористатись своїм переважним правом оренди та продовжити дію договору оренди землі. До зазначеного вище листа-повідомлення було додано проект Додаткової угоди від 12.09.2017 року до договору оренди землі від 15.06.2007 року в якій запропоновано відповідачам продовжити дію договору оренди землі до 19.10.2027 року на тих самих умовах, що передбачені Договором та цією Додатковою угодою, якщо інше не передбачено законодавством України. Також, зазначеною Додатковою угодою було збільшено орендну плату у розмірі 10% від нормативної грошової оцінки земельної ділянки, що становить 11106,64 (одинадцять тисяч сто шість) грн. 64 коп. Окрім того, п. 4 зазначеної Додаткової угоди передбачалося, що Орендар протягом 3 (трьох) банківських днів з моменту державної реєстрації Додаткової угоди до договору оренди землі передає Орендодавцю разовий платіж в розмірі 3000 (три тисячі) грн., в якості винагороди Орендодавцю за підписання даної Додаткової угоди. Згідно рекомендованого повідомлення про вручення поштового ОСОБА_2 отримала вказаний лист-повідомлення разом із проектом Додаткової угоди 18.09.2017 року. Згідно рекомендованого повідомлення про вручення поштового відправлення  ОСОБА_3 не отримала вказаний лист-повідомлення разом із проектом Додаткової угоди, а лист було повернуто відправнику. Разом з тим позивач вчинив всі передбачені чинним законодавством дії спрямовані на використання свого переважного права на продовження дії договору оренди землі. Проте, 10.10.2017 року на адресу СТОВ «ХЛІБОРОБ» ОСОБА_2 було направлено заяву, якою вона повідомляє СТОВ «ХЛІБОРОБ» про те, що договір оренди земельної ділянки кадастровий номер 1820388600:03:000:0061, припиняє свою дію після закінчення строку на який його було укладено з 17 жовтня 2017 року. Також ОСОБА_2, в зазначеній заяві повідомляє СТОВ «Хлібороб» про своє бажання припинити дію Договору оренди земельної ділянки від 22.06.2007 року, кадастровий номер 1820388600:03:000:0061, площею 3,0472 га. Разом з тим, ОСОБА_2 зазначає про припинення договору оренди від 22.06.2007 року, в той час як договір оренди було укладено 15.06.2007 року.  Всі вказані вище обставини свідчать про те, що після надсилання відповідачам листів-повідомлення разом із проектом Додаткової угоди, відповідачі не повідомили позивача про результати розгляду направленої на їх адресу пропозиції щодо укладення договору оренди на новий строк, уклали щодо тієї самої земельної ділянки  договір оренди із ТОВ «Жива Нива», чим фактично порушили та не визнали переважного права Позивача на поновлення договору оренди землі. З отриманої представником позивача інформаційної довідки № 121173740 від 19.04.2018 року з державного реєстру речових прав на нерухоме майно Позивачу стало відомо, що відповідачі уклали договори оренди належної їм на праві спільної часткової власності земельної ділянки загальною площею 3,0472 га, кадастровий номер 1820388600:03:000:0061 з ТОВ «ЖИВА НИВА».Відповідно до зазначеної інформаційної довідки, договір оренди землі було укладено між ними 02.10.2016 року та зареєстровано згідно рішення про державну реєстрацію прав та їх обтяжень номер 31760743 від 07.10.2016 року.  ОСОБА_2 було грубо порушене переважне право позивача на укладення договору оренди землі на новий строк, яким мав намір скористатися позивач та зробив для цього всі передбачені чинним законодавством дії з дотриманням процедури, викладеної в ст. 33 Закону України «Про оренду землі». Окрім того, укладений між ОСОБА_2 та ТОВ «ЖИВА НИВА» договір оренди землі 02.10.2016 року та зареєстровано згідно рішення про державну реєстрацію прав та їх обтяжень номер 31760743 від 07.10.2016 року створив ситуацію подвійної реєстрації договору оренди, оскільки оспорюваний договір оренди між ОСОБА_2 та ТОВ «ЖИВА НИВА» було укладено тоді, коли продовжував діяти договір оренди землі між позивачем та ОСОБА_4, правонаступником якої є ОСОБА_2 від 15.06.2007 року. Так само, відповідно до зазначеної інформаційної довідки, стало відомо, що між ОСОБА_3 та ТОВ «ЖИВА НИВА» було укладено договір оренди землі 01.04.2016 року та зареєстровано згідно рішення про державну реєстрацію прав та їх обтяжень номер 32077528 від 27.10.2016 року. Таким чином, ОСОБА_3  було грубо порушене переважне право позивача на укладення договору оренди землі на новий строк, яким мав намір скористатися позивач та зробив для цього всі передбачені чинним законодавством дії з дотриманням процедури, викладеної в ст. 33 Закону України «Про оренду землі». Окрім того, укладений між ОСОБА_2,ОСОБА_3  та ТОВ «Жива Нива» договір оренди землі 01.04.2016 року та зареєстровано згідно рішення про державну реєстрацію прав та їх обтяжень номер 32077528 від 27.10.2016 року створив ситуацію подвійної реєстрації договору оренди, оскільки оспорюваний договір оренди між відповідачами було укладено тоді, коли продовжував діяти договір оренди землі між позивачем та ОСОБА_4, правонаступником якої є ОСОБА_3 від 15.06.2007 року. Просив задовольнити позов, стягнути з відповідачів судові витрати.

19 липня 2018 року на адресу суду від представника ТОВ «Жива Нива» надійшла заява про закриття провадження у справі, у зв’язку з тим, що оскаржувані позивачем договори оренди землі від 01 квітня 2016 року та від 02 жовтня 2016 року припинені на підставі угоди про розірвання договору оренди земельної ділянки, про що внесено відповідні записи до Державного реєстру речових прав на нерухоме майно. Просив закрити провадження у справі у зв’язку з відсутністю предмету спору.

           20 липня 2018 року на адресу суд від представника позивача надійшла заява про зміну предмету позову. Представник СТОВ «Хілібороб» зазначив, що ним була отримала інформаційна довідка з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно від 18.07.2018 року № 131323140, відповідно до якої вбачається, що оспорювані договори оренди землі були розірвані відповідачами. Однак між відповідачами були укладені нові договори оренди землі від 08.06.2018 року, предметом яких є ? частини тієї ж самої земельної ділянки, належної ОСОБА_2 та ОСОБА_3 з кадастровим номером 1820388600:03:000:0061. Державна реєстрація вказаних договорів відбулась 06.07.2018 року, тобто під час розгляду справи в суді. Державна реєстрація вказаних договорів була здійснена на підставі рішення про державну реєстрацію від 10.07.2018 року № 41974655 та № 41974287,державним реєстратором Високівської сільської ради Черняхівського району Житомирської області ОСОБА_6. Відповідачі, знаючи та усвідомлюючи те, що в провадженні Андрушівського районного суду Житомирської області перебуває цивільна справа за позовом СТОВ «ХЛІБОРОБ» щодо визнання недійсними договорів оренди землі, що були укладені між Відповідачами в обхід та в порушення переважного права Позивача на укладення договору оренди на новий строк щодо зазначеної вище земельної ділянки, з явною метою затягнути розгляд даної справи та максимально ускладнити Позивачу захист його порушеного права в суді, уклали та зареєстрували інші договори оренди землі, предметом яких є по 1/2 частини тієї самої земельної ділянки площею 3,0472 га, що розташована на території Степківської сільської ради, Андрушівського району, Житомирської області, кадастровий номер земельної ділянки 1820388600:03:000:0061, які замінили собою попередні оспорювані СТОВ «ХЛІБОРОБ» договори оренди землі. У зв’язку з викладеним представник позивача просив змін тини предмет позову, задовольнити позов, визнати недійсним договір оренди землі, укладений між ОСОБА_2 та ТОВ «ЖИВА НИВА» 08.06.2018 року, на 1/2 частину земельної ділянки загальною площею 3,0472 га, що розташована на території Степківської сільської ради, Андрушівського району, Житомирської області, кадастровий номер земельної ділянки 1820388600:03:000:0061 та зареєстрованого згідно рішення про державну реєстрацію прав та їх обтяжень номер 41974655 від 10.07.2018 року; скасувати рішення про державну реєстрацію прав та їх обтяжень номер 41974655 від 10.07.2018 року, прийняте державним реєстратором Високівської сільської ради, Черняхівського району, Житомирської області ОСОБА_6; визнати недійсним договір оренди землі, укладений між ОСОБА_3 та ТОВ «ЖИВА НИВА» 08.06.2018 року, на 1/2 частину земельної ділянки загальною площею 3,0472 га, що розташована на території Степківської сільської ради, Андрушівського району Житомирської області, кадастровий номер земельної ділянки 1820388600:03:000:0061 та зареєстровано згідно рішення про державну реєстрацію прав та їх обтяжень номер 41974287 від 10.07.2018 року; скасувати рішення про державну реєстрацію прав та їх обтяжень номер41974287 від 10.07.2018 року, державним реєстратором  Високівської сільської ради, Черняхівського району, Житомирської області ОСОБА_6;визнати поновленим договір оренди землі, укладений 15.06.2007 року між СТОВ «ХЛІБОРОБ» та ОСОБА_4, правонаступниками якої є ОСОБА_2 та ОСОБА_3 щодо земельної ділянки загальною площею 3,0472 га., що розташована на території Степківської сільської ради, Андрушівського Житомирської області, кадастровий номер земельної ділянки 1820388600:03:000:0061 зареєстрованого в державному реєстрі земель 19.10.2007 року за № 040720200342;визнати укладеною додаткову угоду від 12.09.2017 року до договору оренди землі від 15 червня 2007 року між СТОВ «ХЛІБОРОБ» з однієї сторони  ОСОБА_2,  ОСОБА_3 щодо земельної ділянки загальною площею 3,0472 га., що розташована на території Степківської сільської ради, Андрушівського району, Житомирської області, кадастровий номер земельної ділянки 1820388600:03:000:0061, за умовами якої строк дії договору продовжено до 19 жовтня 2027 року та збільшено розмір орендної плати до 10 відсотків від нормативної грошової оцінки, що становить 11 106,64 грн. та стягнути з відповідачів судові витрати.

В судовому засіданні представник позивача позов підтримав повністю та просив його задовольнити, з підстав викладених в позовній заяві, в подальшому направив на адресу суду заяву про розгляд справи в його відсутність, зазначив, що позовні вимоги підтримує повністю .

В судовому засіданні представник відповідача ТОВ «Жива Нива» проти задоволення позову заперечував, вказуючи на його незаконність та безпідставність з мотивів, зазначених у відзиві на позовну заяву. Просив в задоволенні позову відмовити. В подальшому в судові засідання неодноразово не з’являвся, направляв заяви про відкладення розгляду справи.

Відповідачі ОСОБА_2 та ОСОБА_3 в судові засідання неодноразово не з’являлись, повідомлені належним чином про час і місце розгляду справи за зареєстрованим місцем проживання, про причини неявки суд не повідомляли, відзивів на позов не подали, будь-яких клопотань не заявляли.

Третя особа яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору, на стороні відповідачів - державний реєстраторм Високівської сільської ради, Черняхівського району, Житомирської області ОСОБА_6 до суду не з’явилася, про причини своєї неявки суду не повідомила, будь-яких пояснень суду з приводу заявлених позовних вимог не надала.

Вислухавши пояснення представників сторін,дослідивши матеріали справи, суд вважає, що позов підлягає частковому задоволенню.

Судом встановлено, що 15.06.2007 року, між СТОВ «ХЛІБОРОБ» та ОСОБА_4 було укладено договір оренди землі, загальною площею 3,0472 га, що розташована на території Степківської сільської ради, Андрушівського району, Житомирської області, кадастровий номер земельної ділянки 1820388600:03:000:0061. Зазначений договір було укладено строком на десять років. Державна реєстрація зазначеного договору була здійснена 19.10.2007 року Андрушівським районним відділом Житомирської регіональної філії «Центр державного земельного кадастру» та зареєстровано в державному реєстрі земель за № 040720200342. Відповідно до п. 8 Договору оренди землі зазначено, що «Договір укладено на десять років. Після закінчення строку Договору Орендар має переважне право поновлення його на новий строк. У цьому разі Орендар повинен не пізніше ніж за 30 днів до закінчення строку дії Договору повідомити письмово Орендодавця про намір продовжити його дію».У зв’язку зі смертю ОСОБА_4 зазначена вище земельна ділянка була успадкована ОСОБА_2 та ОСОБА_3, що є Відповідачем 1 та Відповідачем 2 відповідно по справі. Як вбачається з отриманої представником Позивача інформаційної довідки № 121173740 від 19.04.2018 року з державного реєстру речових прав на нерухоме майно Відповідач 1 та Відповідач 2 є співвласниками вказаної вище земельної ділянки по 1/2 частині, відповідно до свідоцтв про право на спадщину за заповітом. Відповідачка ОСОБА_2 отримала 1/2 зазначеної земельної ділянки у спадщину відповідно до свідоцтва про право на спадщину за заповітом, серія та номер 1300, видане 17.12.2013 року приватним нотаріусом Андрушівського районного нотаріального округу ОСОБА_5 В свою чергу ОСОБА_3 отримала 1/2 зазначеної земельної ділянки у спадщину відповідно до свідоцтва про право на спадщину за заповітом, серія та номер 1202, видане 13.11.2013 року приватним нотаріусом Андрушівського районного нотаріального округу ОСОБА_5. Відповідно до п. 40 договору оренди землі, який було укладено між СТОВ «ХЛІБОРОБ» та ОСОБА_4, перехід права власності на орендовану земельну ділянку до другої особи, а також реорганізація юридичної особи не є підставою для змін умов договору або розірвання договору. Дане положення договору оренди кореспондується з положеннями ч. 4 ст. 32 Закону України «Про оренду землі», в якій зазначено, що перехід права власності на орендовану земельну ділянку до іншої особи (у тому числі в порядку спадкування), реорганізація юридичної особи - орендаря не є підставою для зміни умов або припинення договору, якщо інше не передбачено договором оренди землі. Таким чином, Відповідач 1 та Відповідач 2, в силу положень договору оренди землі та чинного законодавства України, є орендодавцями зазначеної вище земельної ділянки відповідно до договору оренди землі від 15.06.2007 року. У відповідності до положень Договору оренди землі, а також наведених вище норм чинного законодавства України, на адресу Відповідача 1 та Відповідача 2 було направлено листи-повідомлення від 12.09.2017 року, в якому СТОВ «ХЛІБОРОБ» повідомило Відповідача 1 та Відповідача 2 про намір скористатись своїм переважним правом оренди та продовжити дію договору оренди землі. До зазначеного вище листа-повідомлення було додано проект Додаткової угоди від 12.09.2017 року до договору оренди землі від 15.06.2007 року в якій запропоновано Відповідачу 1 та Відповідачу 2 продовжити дію договору оренди землі до 19.10.2027 року на тих самих умовах, що передбачені Договором та цією Додатковою угодою, якщо інше не передбачено законодавством України. Також, зазначеною Додатковою угодою було збільшено орендну плату у розмірі 10% від нормативної грошової оцінки земельної ділянки, що становить 11106,64 (одинадцять тисяч сто шість) грн. 64 коп. Окрім того, п. 4 зазначеної Додаткової угоди передбачалося, що Орендар протягом 3 (трьох) банківських днів з моменту державної реєстрації Додаткової угоди до договору оренди землі передає Орендодавцю разовий платіж в розмірі 3000 (три тисячі) грн., в якості винагороди Орендодавцю за підписання даної Додаткової угоди. Однак позивачу стало відомо, що Відповідач-1 та Відповідач-2 уклали договори оренди належної їм на праві спільної часткової власності земельної ділянки загальною площею 3,0472 га, кадастровий номер 1820388600:03:000:0061 з ТОВ «ЖИВА НИВА», що є Відповідачем-3 по справі. Відповідно до інформаційної довідки, договір оренди землі було укладено між Відповідачем 1 та Відповідачем 3 02.10.2016 року та зареєстровано згідно рішення про державну реєстрацію прав та їх обтяжень номер 31760743 від 07.10.2016 року. Оспорювані договори оренди землі були розірвані відповідачами 07.06.2018 року. Однак між відповідачами були укладені нові договори оренди землі від 08.06.2018 року, предметом яких є ? частини тієї ж самої земельної ділянки, належної ОСОБА_2 та ОСОБА_3 з кадастровим номером 1820388600:03:000:0061. Державна реєстрація вказаних договорів відбулась 06.07.2018 року, тобто під час розгляду справи в суді. Державна реєстрація вказаних договорів була здійснена на підставі рішення про державну реєстрацію від 10.07.2018 року № 41974655 та № 41974287,державним реєстратором Високівської сільської ради Черняхівського району Житомирської області ОСОБА_6

Таким чином, суд приходить до висновку, що Позивачем були здійснені всі передбачені п. 8 Договору, ст. 33 Закону України «Про оренду землі», а також іншими нормами законодавства, дії, що спрямовані на пролонгацію договору оренди з використанням свого переважного права.

Суд відхиляє доводи представника ТОВ «Жива Нива» щодо достатності простої відмови у розумінні ст. 33 Закону України «Про оренду землі» для законної відмови від поновлення договору оренди землі посилаючись при цьому на лист ОСОБА_2 від 10.10.2017 року, оскільки вказаний лист не є відповіддю на пропозицію позивача щодо пролонгації дії договору оренди та укладення додаткової угоди в розумінні ст. 33 Закону України «Про оренду землі», як спеціальної норми матеріального права. Така ж правова позиція міститься в Постанові Верховного Суду України від 25.02.2015 року в справі № 6-219цс14.

Крім того, відповідно до правових позицій, висловлених в постановах Верховного Суду України від 12.10.2016 року у справі №6-1282цс16 та від 23.11.2016 року у справі № 6-2540цс16, а також в постанові від 06.09.2017 року у справі №6-2539цс16 за відсутності заперечень орендодавця щодо поновлення договору оренди землі з попереднім добросовісним орендарем та за відсутності попереднього повідомлення останнього щодо наміру укладення нового договору оренди з новим орендарем, право особи на реалізацію свого переважного права, що передбачено ст. 777 ЦК України та ст. 33 Закону України «Про оренду землі», буде порушено, а така поведінка орендодавця відносно попереднього орендаря буде недобросовісною.

З матеріалів справи також вбачається, що заява ОСОБА_2 про бажання припинити дію договору датована 10.10.2017 року. Будь-яких інших заяв чи повідомлень від ОСОБА_2 не має. Будь-якої заяви від імені ОСОБА_3 жодним з учасників справи до суду не надано. В зв’язку з чим суд також приходить до висновку, що позивач у місячний термін з моменту вручення листа-повідомлення не отримав відповіді на свій лист-повідомлення від 12.09.2017 року щодо пропозиції про пролонгацію договору оренди землі.

Як встановлено судом та не заперечується сторонами, 15.06.2007 року, між СТОВ «ХЛІБОРОБ» та ОСОБА_4 було укладено договір оренди землі, загальною площею 3,0472 га, що розташована на території Степківської сільської ради, Андрушівського району, Житомирської області, кадастровий номер земельної ділянки 1820388600:03:000:0061. Зазначений договір було укладено строком на десять років.Відповідачі 1-2 є спадкоємцями ОСОБА_4 та зазначений договір вважається чинним для вказаних осіб.

Згідно ч.1 ст. 777 ЦК України наймач, що належно виконує свої обов'язки за договором найму, після спливу строку договору має переважне право на укладення договору на новий строк

Відповідно до ст.764 ЦК України, якщо наймач продовжує користуватися майном після закінчення строку договору найму, то за відсутності заперечень наймодавця протягом одного місяця, договір вважається поновленим на строк, який був раніше встановлений договором.

У відповідності до ст. 152 Земельного кодексу України держава забезпечує громадянам та юридичним особам рівні умови захисту прав власності на землю, а власник земельної ділянки або землекористувач може вимагати усунення будь-яких порушень його прав на землю, навіть якщо ці порушення не пов'язані з позбавленням права володіння земельною ділянкою, і відшкодування завданих збитків.

Відповідно до правової позиції Верховного Суду України у справі № 6-55цс15 (постанова від 15.04.2015 року) в разі невизнання орендодавцем права орендаря, передбаченого статтею 33 Закону України «Про оренду землі», на укладення договору оренди земельної ділянки на новий строк таке право підлягає захисту судом за позовом орендаря шляхом визнання недійсним договору оренди цієї самої земельної ділянки, укладеного орендодавцем з іншим орендарем, на підставі п. 2 ч.2 ст. 16 ЦК України.

Вказане узгоджується з судовою практикою, зокрема постановою Верховного Суду у справі №702/624/15-ц від 18.01.2018 року.

Також, вказане узгоджується з правовою позицією, яка висловлена Верховним Судом України в постанові від 18 жовтня 2017 року у справі № 6-1634цс17.

Так, у статті 33 Закону України «Про оренду землі» встановлено переважне право орендаря, який належно виконував обов’язки відповідно до умов договору, на його поновлення після закінчення строку, на який було укладено договір.

Переважне право орендарів на поновлення договору оренди поширюється на випадки, коли земля знову передається в оренду.

Так, частинами 1-5 статті 33 цього Закону передбачено, що по закінченню строку, на який було укладено договір оренди землі, орендар, який належно виконував обов’язки за умовами договору, має переважне право перед іншими особами на укладення договору оренди землі на новий строк.

Орендар, який має намір скористатись переважним правом на укладення договору оренди землі на новий строк, зобов’язаний повідомити про це орендодавця до спливу строку договору оренди землі у встановлений цим договором строк, але не пізніше ніж за місяць до спливу строку договору оренди землі. До листа-повідомлення про поновлення договору оренди землі орендар додає проект додаткової угоди.

Відповідно до положень статті 33 Закону України «Про оренду землі» реалізація переважного права на поновлення договору оренди землі можлива лише за умови дотримання встановленої цією нормою процедури та наявності волевиявлення сторін.

Отже, для застосування частини першої статті 33 Закону України «Про оренду землі» та визнання за орендарем переважного права на поновлення договору оренди землі необхідна наявність таких юридичних фактів: орендар належно виконує свої обов’язки за договором; орендар до закінчення строку дії договору повідомив орендодавця в установлені строки про свій намір скористатися переважним правом на укладення договору на новий строк; до листа-повідомлення орендар додав проект додаткової угоди; орендодавець протягом місяця не повідомив про наявність заперечень щодо поновлення договору та своє рішення.

Разом з тим, частиною шостою статті 33 Закону України «Про оренду землі» передбачено іншу підставу поновлення договору оренди землі: у разі, якщо орендар продовжує користуватися земельною ділянкою після закінчення строку договору оренди і за відсутності протягом одного місяця після закінчення строку договору листа-повідомлення орендодавця про заперечення у поновленні договору оренди землі, такий договір вважається поновленим на той самий строк і на тих самих умовах, які були передбачені договором.

Відповідно до ч. 4 ст. 124 ЗК України передача в оренду земельних ділянок, що перебувають у власності громадян і юридичних осіб, здійснюється за договором оренди між власником земельної ділянки і орендарем.

Згідно до ст.33 Закону України «Про оренду землі» по закінченню строку, на який було укладено договір оренди землі, орендар, який належно виконував обов'язки за умовами договору, має переважне право перед іншими особами на укладення (поновлення) договору оренди землі на новий строк. Орендар, який має намір скористатися переважним правом на укладення договору оренди землі на новий строк, зобов'язаний повідомити про це орендодавця до спливу строку договору оренди землі у строк, встановлений цим договором, але не пізніше ніж за місяць до спливу строку договору оренди землі. Орендодавець у місячний термін розглядає надісланий орендарем лист-повідомлення з проектом додаткової угоди, перевіряє його на відповідність вимогам закону, узгоджує з орендарем (за необхідності) істотні умови договору і, за відсутності заперечень, приймає рішення про поновлення договору оренди землі (щодо земель державної та комунальної власності), укладає з орендарем додаткову угоду про поновлення договору оренди землі. За наявності заперечень орендодавця щодо поновлення договору оренди землі орендарю направляється лист-повідомлення про прийняте орендодавцем рішення.

Відповідно до ст.ст. 319, 626 ЦК України, ст. 33 Закону України «Про оренду землі» реалізація переважного права на поновлення договору оренди можлива за умов продовження користування виділеною земельною ділянкою, належне виконання своїх обов'язків за договором; відсутності письмового повідомлення орендодавця про відмову в поновленні договору оренди; укладення додаткової угоди про поновлення договорів оренди.

Судом встановлено, що земельна ділянка не була повернута ОСОБА_7 за актом прийому-передачі, будь-яких доказів, що спростовують дану обставину суду не надано.

Таким чином, позивач належно виконує свої обов'язки за договором, що підтверджується платіжними документами; орендодавець не подавав позивачеві письмового повідомлення про відмову в поновленні договору оренди або заяви про бажання використовувати належну йому земельну ділянку. Земельна ділянка не повернута ОСОБА_7 за актом приймання-передачі; позивач дотримався порядку та строків повідомлення орендодавця про наміри продовжити договір оренди землі.

Суд зазначає,що позовні вимоги про державну реєстрацію договор оренди землі,укладений між ОСОБА_2 та ОСОБА_3 та ТОВ «Жива Нива» похідні від оспорюваного договору щодо визнання договору оренди, укладеного між відповідачами недійсним та також підлягають задоволенню.

Така правова позиція відображена в Листі Верховного Суду України від 01.04.2014 року «ОСОБА_5 практики застосування судами ст. 16 Цивільного кодексу України», де Верховний Суд України зазначає, що: «Якщо запис у Державному реєстрі здійснено внаслідок укладення договору, дійсність якого оспорюється, спосіб захисту прав осіб встановлено п. 2 ч. 2 ст. 16 ЦК за позовом про визнання договору недійсним і скасування запису в Державному реєстрі, внесеного за заявою набувача».

Такий висновок повністю узгоджується з практикою Європейського Суду з прав людини, яка відображена у рішенні по справі Стреч проти Сполученого Королівства (Stretch v. The United Kingdom) від 24 червня 2003 року. Як вбачається з цього рішення заявнику у справі теж не було продовжено договір оренди земельної ділянки після закінчення строку його дії, не дивлячись на те, що договір таке право передбачав, порушень зобов'язань з боку заявника допущено не було. Національні суди не захистили право заявника. У рішенні наголошується, що наявність порушень з боку органу публічної влади при укладенні договору щодо майна не може бути підставою для позбавлення цього майна іншої особи, яка жодних порушень не вчинила. Виходячи зі змісту пунктів 32-35 цього рішення, майном у значенні статті 1 Першого Протоколу до Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод вважається законне та обґрунтоване очікування набути майно або майнове право за договором, укладеним з органом публічної влади. Оскільки особу позбавили права на його майно лише з тих підстав, що порушення були вчинені з боку публічного органу, а не громадянина, в такому випадку мало місце непропорційне втручання у право заявника на мирне володіння своїм майном та, відповідно, відбулось порушення статті 1 Першого Протоколу до Конвенції.За обставинами справи Стретч проти Сполученого Королівства вирішуючи питання про те, чи був дотриманий сторонами справедливий баланс між інтересами суспільства та правами заявника Європейський суд з прав людини у своєму рішенні від 24.06.2003 року відзначив, що місцева влада отримала узгоджену з заявником орендну плату і не стояло питання про те, що дії органу влади були спрямовані проти інтересів суспільства чи що порушувалися інтереси якоїсь третьої сторони, або що продовження терміну оренди могло бути всупереч з якою-небудь передбаченою законом функцією органу влади. Оскільки сама місцева влада при укладенні договору вважала, що вона має право продовжити термін його дії, то заявник міг на розумних підставах сподіватися на виконання цих умов. Він не тільки мав право законного очікування отримання майбутніх доходів від зроблених ним капіталовкладень, але можливість продовження терміну дії договору оренди була важливим елементом його підприємницької діяльності з огляду на зобов'язання, взяті ним на себе у зв'язку з експлуатацією побудованих будівель, і взагалі періоду часу, що скоротився, за який він міг розраховувати на відшкодування своїх витрат.

У рішенні Європейського суду з прав людини по справі Девелопмент ЛТД та інші проти Ірландії в якій він постановив, що ст.1 Першого протоколу Конвенції можна застосувати до захисту правомірних очікувань щодо певного стану речей (у майбутньому), оскільки їх можна вважати складовою частиною власності. Правомірні очікування виникають у особи, якщо нею було дотримано всіх вимог законодавства для отримання відповідного рішення уповноваженого органу, а тому вона мала усі підстави вважати, що таке рішення є дійсним та розраховувати на певний стан речей. З наведеного слідує висновок про те, що по-перше, особа, якій відповідним рішенням надано право користування земельною ділянкою, набуває право власності на майно у вигляді правомірних очікувань щодо набуття у майбутньому права володіння майном (право оренди) ще до укладення відповідного договору оренди на виконання даного рішення, по-друге, після укладення відповідного договору оренди у особи виникає право мирно володіти майном, яким є майнові права (право оренди) протягом певного строку. При цьому, право власності на майно у вигляді як правомірних очікувань, так і майнового права (права оренди), є об'єктом правового захисту згідно зі ст.1 Першого протоколу до Конвенції та національного законодавства України.

Разом з цим, стаття 15 ЦК України передбачає право кожної особи на захист свого цивільного права у разі його порушення, невизнання або оспорювання та захист свого інтересу, який не суперечить загальним засадам цивільного законодавства.

Захист цивільних прав - це передбачені законом способи охорони цивільних прав у разі їх порушення чи реальної небезпеки такого порушення. Загальний перелік таких способів захисту цивільних прав та інтересів визначений у ст. 16 ЦК України.

Способи захисту прав на земельні ділянки визначені статтею 152 Земельного кодексу України, положення якої у відповідних правовідносинах підлягають переважному застосуванню перед нормами Цивільного кодексу України.

Частиною 3 вказаної статті унормовано, що захист прав громадян та юридичних осіб на земельні ділянки здійснюється шляхом: визнання прав; відновлення стану земельної ділянки, який існував до порушення прав, і запобігання вчиненню дій, що порушують права або створюють небезпеку порушення прав; визнання угоди недійсною; визнання недійсними рішень органів виконавчої влади або органів місцевого самоврядування; відшкодування заподіяних збитків; застосування інших, передбачених законом, способів.

Між тим, законодавчі обмеження матеріально-правових способів захисту цивільного права чи інтересу підлягають застосуванню з дотриманням положень ст. ст.55, 124 Конституції України та ст. 13 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, відповідно до яких кожна особа має право на ефективний засіб правового захисту, не заборонений законом.

Відповідно до ч. 1ст. 13 ЦПК України суд розглядає цивільні справи не інакше, як за зверненням особи, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених нею вимог і на підставі доказів, поданих учасниками справи або витребуваних судом у передбачених цим Кодексом випадках.

Відповідно до ч. ч. 1, 3ст. 89 ЦПК України суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об'єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів.

Суд надає оцінку як зібраним у справі доказам в цілому, так і кожному доказу (групі однотипних доказів), який міститься у справі, мотивує відхилення або врахування кожного доказу (групи доказів).

Європейський суд з прав людини вказав, що пункт 1 статті 6 Конвенції зобов'язує суди давати обґрунтування своїх рішень, але це не може сприйматись як вимога надавати детальну відповідь на кожен аргумент. Межі цього обов'язку можуть бути різними, залежно від характеру рішення. Крім того, необхідно брати до уваги, між іншим, різноманітність аргументів, які сторона може представити в суд, та відмінності, які існують у державах-учасницях, з огляду на положення законодавства, традиції, юридичні висновки, викладення та формулювання рішень. Таким чином, питання, чи виконав суд свій обов'язок щодо подання обґрунтування, що випливає зі статті 6 Конвенції, може бути визначено тільки у світлі конкретних обставин справи (Проніна проти України, № 63566/00, § 23, ЄСПЛ, від 18 липня 2006 року).

З огляду на викладене, також враховуючи, що захист переважного права позивача на

поновлення договору оренди землі можливий за умови дотримання ним як орендарем строків і процедури повідомлення про намір реалізувати таке право, яка передбачена правовою конструкцією ст. 33 Закону України «Про оренду землі», а оскільки позивач надав суду належні та допустимі докази направлення орендодавцю повідомлення про намір скористатися переважним правом щодо укладення договору оренди землі на новий строк з відповідним проектом додаткової угоди, а орендодавець отримав таке повідомлення та не повідомив про своє рішення в порядку ст. 33 Закону України «Про оренду землі»,суд задовольняє позов частково та визнає недійсним договір оренди землі, укладений між ОСОБА_2 та ТОВ «ЖИВА НИВА» 08.06.2018 року, на 1/2 частину земельної ділянки загальною площею 3,0472 га, що розташована на території Степківської сільської ради, Андрушівського району, Житомирської області, кадастровий номер земельної ділянки 1820388600:03:000:0061 та зареєстрованого згідно рішення про державну реєстрацію прав та їх обтяжень номер 41974655 від 10.07.2018 року;скасовує рішення про державну реєстрацію прав та їх обтяжень номер 41974655 від 10.07.2018 року, прийняте державним реєстратором державним реєстратором Високівської сільської ради, Черняхівського району, Житомирської області ОСОБА_6 Володимирівною;визнає недійсним договір оренди землі, укладений між ОСОБА_3 Ніною

Петрівною та ТОВ «ЖИВА НИВА» 08.06.2018 року, на 1/2 частину земельної ділянки загальною площею 3,0472 га, що розташована на території Степківської сільської ради, Андрушівського району, Житомирської області, кадастровий номер земельної ділянки 1820388600:03:000:0061 та зареєстровано згідно рішення про державну реєстрацію прав та їх обтяжень номер 41974287 від 10.07.2018 року;скасовує рішення про державну реєстрацію прав та їх обтяжень номер 41974287 від 10.07.2018 року, державним реєстратором державним реєстратором Високівської сільської ради, Черняхівського району, Житомирської області ОСОБА_6 Володимирівною;визнає поновленим договір оренди землі, укладений 15.06.2007 року між СТОВ «ХЛІБОРОБ» та ОСОБА_4, правонаступниками якої є ОСОБА_2 та ОСОБА_3 щодо земельної ділянки загальною площею 3,0472 га, що розташована на території Степківської сільської ради, Андрушівського району, Житомирської області, кадастровий номер земельної ділянки 1820388600:03:000:0061, зареєстрованого в державному реєстрі земель 19.10.2007 року за № 040720200342.

В задоволенні позовних вимог про визнання укладеною додаткову угоду від 12.09.2017 року до договору оренди землі від 15 червня 2007 року між СТОВ «ХЛІБОРОБ» з однієї сторони та ОСОБА_2 та ОСОБА_3 щодо земельної ділянки загальною площею 3,0472 га, що розташована на території Степківської сільської ради, Андрушівського району, Житомирської області, кадастровий номер земельної ділянки 1820388600:03:000:0061, за умовами якої строк дії договору продовжено до 19 жовтня 2027 року та збільшено розмір орендної плати до 10 % відсотків від нормативної грошової оцінки, що становить 11 106,64 грн.,суд відмовляє,оскільки позивачем не надано доказів того,що існує спір між ним та відповідачами 1-2 в цій частині.

Задовольняю позов суд в порядку ст.141 ЦПК України стягує на користь позивача понесені ним судові витрати у вигляді сплаченого при подачі заяви судового збору пропорційно задоволеним позовним вимогам.

Керуючись ст. 1, 2, 3, 14, ч.ч. 1-5, 6, 7, 8, 9 ст. 33 Закону України «Про оренду землі», ст.ст. 203, 215 ЦК України, п. 8 Договору оренди землі, враховуючи правові висновки Верховного суду України, викладені у судових справах № 6-219цс14, № 6-55цс15, № 702/624/15-ц|61-1171св17, ст.ст. 4, 76 - 89, 258, 263-265, 268, 273, 352, 354, 355 ЦПК України, суд,-

вирішив :

       Позов задовольнити частково.

Визнати недійсним договір оренди землі, укладений між ОСОБА_2

(адреса місця проживання: ІНФОРМАЦІЯ_1,РНОКП НОМЕР_1 ) та ТОВ «ЖИВА НИВА» (місцезнаходження юридичної особи: 13413, Житомирська обл., Андрушівський район, с. Стара Котельня, вул. Андрушівська, 9, код ЄДРПОУ 36104813) 08.06.2018 року, на 1/2 частину земельної ділянки загальною площею 3,0472 га, що розташована на території Степківської сільської ради, Андрушівського району, Житомирської області, кадастровий номер земельної ділянки 1820388600:03:000:0061 та зареєстрованого згідно рішення про державну реєстрацію прав та їх обтяжень номер 41974655 від 10.07.2018 року.

Скасувати рішення про державну реєстрацію прав та їх обтяжень номер 41974655 від

10.07.2018 року, прийняте державним реєстратором державним реєстратором Високівської сільської ради, Черняхівського району, Житомирської області ОСОБА_6.

Визнати недійсним договір оренди землі, укладений між ОСОБА_3

Петрівною ( адреса місця проживання: ІНФОРМАЦІЯ_2,РНОКП НОМЕР_2 ) та ТОВ «ЖИВА НИВА» (місцезнаходження юридичної особи: 13413, Житомирська обл., Андрушівський район, с. Стара Котельня, вул. Андрушівська, 9, код ЄДРПОУ 36104813) 08.06.2018 року, на 1/2 частину земельної ділянки загальною площею 3,0472 га, що розташована на території Степківської сільської ради, Андрушівського району, Житомирської області, кадастровий номер земельної ділянки 1820388600:03:000:0061 та зареєстровано згідно рішення про державну реєстрацію прав та їх обтяжень номер 41974287 від 10.07.2018 року.

Скасувати рішення про державну реєстрацію прав та їх обтяжень номер 41974287 від

10.07.2018 року, державним реєстратором державним реєстратором Високівської сільської ради, Черняхівського району, Житомирської області ОСОБА_6.

Визнати поновленим договір оренди землі, укладений 15.06.2007 року між СТОВ

«ХЛІБОРОБ» та ОСОБА_4, правонаступниками якої є ОСОБА_2 та ОСОБА_3 щодо земельної ділянки загальною площею 3,0472 га, що розташована на території Степківської сільської ради, Андрушівського району, Житомирської області, кадастровий номер земельної ділянки 1820388600:03:000:0061, зареєстрованого в державному реєстрі земель 19.10.2007 року за № 040720200342.

Стягнути з ОСОБА_2 (адреса місця проживання: ІНФОРМАЦІЯ_1,РНОКП НОМЕР_1 ) на користь СТОВ «Хлібороб» (місцезнаходження юридичної особи: 13421, Житомирська обл., Андрушівський район, с. Степок, код ЄДРПОУ: 05385826) судові витрати по справі в сумі 1762 грн. 00 коп.

Стягнути з ОСОБА_3 (адреса місця проживання: ІНФОРМАЦІЯ_2,РНОКП НОМЕР_2 ) на користь СТОВ «Хлібороб» (місцезнаходження юридичної особи: 13421, Житомирська обл., Андрушівський район, с. Степок, код ЄДРПОУ: 05385826) судові витрати по справі в сумі 1762 грн. 00 коп.

Стягнути з ТОВ «Жива Нива» (місцезнаходження юридичної особи: 13413, Житомирська обл., Андрушівський район, с. Стара Котельня, вул. Андрушівська, 9, код ЄДРПОУ 36104813) на користь СТОВ «Хлібороб» (місцезнаходження юридичної особи: 13421, Житомирська обл., Андрушівський район, с. Степок, код ЄДРПОУ: 05385826) судові витрати по справі в сумі 3524 грн. 00 коп.

Рішення може бути оскаржене у відповідності до п.п. 15.5, п.15 ч. 1 Розділу ХШ Перехідних Положень ЦПК України в новій редакції, до дня початку функціонування Єдиної судової інформаційно- телекомунікаційної системи до апеляційного суду Житомирської області через Андрушівський районний суд шляхом подання апеляційної скарги протягом тридцяти днів з дня проголошення рішення.

Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини судового рішення або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Повне рішення виготовлено 27 листопада 2018 року.

Суддя:ОСОБА_8