АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД ВІННИЦЬКОЇ ОБЛАСТІ
Р І Ш Е Н Н Я
І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И
28 січня 2010 року м. Вінниця
Колегія суддів судової палати у цивільних справах апеляційного суду Вінницької області в складі:
Головуючої : Копаничук С.Г.
Суддів: Нікушина В.П. ,Сороки Л.А.
при секретарі: Руденко О.М.,
за участю представника позивачки ОСОБА_1, представника ТОВ " НРВФ "Реставрація" Колівошка В.В.
розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Вінниці цивільну справу за апеляційними скаргами ОСОБА_3 ,ТОВ "Науково-реставраційна виробнича фірма "Реставрація" ,управління виконавчої дирекції Фонду соціального страхування від нещасних випадків на виробництві та професійних захворювань України у м. Києві на рішення Шаргородського районного суду від 26.06.2009 року по справі за позовом ОСОБА_3 до ТОВ "Науково-реставраційна виробнича фірма "Реставрація" ,управління виконавчої дирекції Фонду соціального страхування від нещасних випадків на виробництві та професійних захворювань України у м. Києві про відшкодування шкоди ,завданої смертю фізичної особи, витрат на поховання , спорудження пам'ятника та моральної шкоди ,-
В с т а н о в и л а :
У листопаді 2008 року ОСОБА_3 звернулась до суду з позовом до ТОВ "Науково-реставраційна виробнича фірма "Реставрація" про відшкодування шкоди ,завданої смертю її чоловіка - ОСОБА_4 при виконанні службових обов'язків, витрат на поховання та спорудження пам'ятника. Зазначила ,що 24.01.2008 року між її чоловіком ОСОБА_4 і ТОВ "Науково-реставраційна виробнича фірма "Реставрація" було укладено договір підряду на будівництво житлового будинку ,а фактично по суті трудовий договір. Підчас виконання робіт ІНФОРМАЦІЯ_3 з вини відповідача ОСОБА_4 загинув. Згідно актів форми Н-5 від 13.06.2008 року і форми Н-1 від 13.06.2008 року смерть чоловіка пов'язана з порушеннями відповідачем правил техніки безпеки. Оскільки відповідач відмовляється в повному обсязі відшкодувати заподіяну шкоду, просила стягнути з ТОВ "Науково-реставраційна виробнича фірма "Реставрація" матеріальну шкоду, починаючи з 12.05.2008 року щомісячно :
- на її користь по 4780 грн. до досягнення дітьми ОСОБА_5 і ОСОБА_6 14 років;
- на користь дітей ОСОБА_5,ІНФОРМАЦІЯ_1 та ОСОБА_6,ІНФОРМАЦІЯ_2 по 4 780 грн. кожному до досягнення ними віку 18 років ,а у випадку навчання - до досягнення ними 23 років;
-допустити рішення до негайного виконання і зобов'язати виплатити шкоду за три роки наперед ,що складає 516 240 грн.;
- стягнути з відповідача на її користь витрати на поховання та на спорудження пам'ятника – 5 000 грн.
Ухвалою Шаргородського районного суду від 08.01.2009 року залучено як співвідповідача управління виконавчої дирекції Фонду соціального страхування від нещасних випадків на виробництві та професійних захворювань України в м. Києві.
Рішенням Шаргородського районного суду від 26.06.2009 року позов задоволено частково. Стягнуто з ТОВ "Науково-реставраційна виробнича фірма "Реставрація" м. Київ на користь ОСОБА_3 моральну шкоду в сумі 30 000 грн. Зобов'язано управління виконавчої дирекції Фонду соціального страхування від нещасних випадків на виробництві та професійних захворювань України у м. Києві виплачувати щомісячно ,починаючи з 12.05.2008 року страхові виплати : на користь ОСОБА_3 - по 369,40 грн. - до досягнення дітьми ОСОБА_5 і ОСОБА_6 віку 14 років; на користь дітей : ОСОБА_5,ІНФОРМАЦІЯ_1 і ОСОБА_6,ІНФОРМАЦІЯ_2 - по 369 ,40 кожному - до досягнення ними повноліття ,а якщо будуть навчатись - до досягнення ними віку 23 років. Зобов'язано управління виконавчої дирекції Фонду соціального страхування від нещасних випадків на виробництві та професійних захворювань України у м. Києві виплатити ОСОБА_3 витрати на поховання в розмірі 3327 грн. В решті позову відмовлено.
Додатковим рішенням Шаргородського районного суду від 11.09.2009 року вищевказане рішення від 26.06.2009 року доповнено, стягнуто з ТОВ " НВРФ "Реставрація" на користь держави судовий сбір-300 грн. і витрати на ІТЗ – 15 грн. Стягнуто з УФССНВ у м. Києві судовий збір на користь держави в сумі 166,25 грн. та ІТЗ – 15 грн.
В апеляційній скарзі управління виконавчої дирекції Фонду соціального страхування від нещасних випадків на виробництві та професійних захворювань України у м. Києві (надалі Фонд) просить рішення суду від 26.06.2009 року в частині страхових виплат скасувати через порушення судом норм матеріального і процесуального права ,а по справі ухвалити нове рішення ,яким відшкодування шкоди стягнути з належного відповідача –ТОВ "Науково-реставраційна виробнича фірма "Реставрація" м. Київ. Зазначили ,що дії законів ,що регулюють соціальне страхування поширюються на осіб ,які працюють по трудовому договору .ОСОБА_4 по трудовому договору не працював ,а працював по цивільному договору підряду ,тому відшкодування повинно здійснюватись відповідно до норм глави 82 ЦК України. Крім того зазначили ,що суд порушив ч.3 ст .47 ЗУ - невірно взяв для розрахунку заробітку потерпілого суму 1477,6 грн. - середньомісячний заробіток працюючого на ТОВ " НВРФ "Реставрація" і ,за відсутності необхідних підтверджуючих документів, стягнув страхове відшкодування і витрати на поховання. В іншій частині рішення залишити без змін .
В апеляційній скарзі ОСОБА_3 просить зазначене рішення суду змінити і стягувати відшкодування матеріальної шкоди – по 650 грн. на кожного з утриманців та витрат на поховання з роботодавця - ТОВ "НРВФ "Реставрація" .Зазначила ,що суд безпідставно вирішив ,що її чоловік перебував у трудових відносинах з ТОВ " НВРФ "Реставрація" ,оскільки належні докази цьому відсутні ,а є договір підряду. Тому розмір відшкодування повинен обраховуватись ,виходячи з норм цивільного кодексу ,що регулюють відповідні правовідносини - ст.ст.1196,1197 ЦК і повинен обчислюватись виходячи з 5-кратного мінімального розміру заробітної плати ,що складає по 650 грн. на місяць на кожного з членів сім'ї.
В апеляційній скарзі ТОВ "НРВФ "Реставрація" просить вказане рішення суду в частині стягнення з товариства на користь ОСОБА_3 моральної шкоди скасувати і в цій частині ухвалити нове рішення ,яким в позові до нього відмовити. Зазначили ,що доказів спричинення їй смертю чоловіка моральної шкоди позивачка не надала. Крім того, суд не врахував уже сплачене товариством покриття витрат на поховання та відшкодування моральної шкоди в розмірі 46 тисяч грн. ,що свідчить про добровільне фактичне відшкодування такої шкоди.
Заперечуючи проти скарг ОСОБА_3 та Фонду ТОВ "Реставрація" вважає, що рішення в оскаржуваній ними частині відповідає вимогам закону ,а тому підлягає в цій частині залишенню без змін.
Заслухавши доповідача ,осіб ,що беруть участь в справі, перевіривши матеріали справи ,рішення суду та доводи апеляційних скарг ,колегія суддів вважає, що апеляційні скарги, крім скарги Фонду, яка підлягає задоволенню частково, підлягають відхиленню з наступних підстав.
Згідно ст.308 ЦПК України апеляційний суд відхиляє апеляційну скаргу і залишає рішення суду без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції ухвалив рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.
Судом встановлено ,що ОСОБА_4 згідно наказу №2-01 від 24.01.2008 року був прийнятий на роботу до відповідача арматурником з окладом (тарифною ставкою) 780 грн. Крім того , цієї ж дати з ним було укладено договір на виконання робіт по будівництву житлового будинку строком до 31.12.2008 року .ІНФОРМАЦІЯ_3 під час виконання роботи на будівництві жилого будинку по вул. Правди 80-82 в м. Києві з ним стався нещасний випадок, він впав з висоти 14 поверху і загинув. Було складено акт за формою Н-5 від 13.06.2008 року та акт за формою Н-1 від 17.06.2008 року, який посвідчує ,що нещасний випадок стався при виконанні трудових обов'язків. Причиною нещасного випадку вказано відсутність тимчасового інвентарного огородження робочого місця та проходу до нього, допуск до виконання робіт підвищеної небезпеки на висоті без проходження відповідної професійної підготовки.
Постановляючи рішення про часткове задоволення вимог позивачки ,суд підставно виходив з того ,що між ОСОБА_4 і ТОВ "НРВФ "Реставрація" існувати трудові відносини, оскільки це підтверджувалось не тільки відповідним наказом ,а й витікало з характеру фактичних правовідносин, що склались між ними.
Суд вірно не взяв до уваги договір на виконання робіт від 24.01.2008 року, як доказ існування цивільно-правових відносин між ОСОБА_4 та товариством .
Згідно ст.837 ЦК України за договором підряду підрядник зобов'язується на свій ризик виконати певну роботу за завданням замовника , а замовник зобов'язується прийняти й оплатити виконану роботу. Відповідно до ст.843 ЦК України в договорі підряду визначається ціна роботи або способи її визначення. Крім того, ст. 854 ЦК передбачено обов'язок замовника сплатити підрядникові обумовлену ціну після остаточної здачі роботи.
Згідно договору(а.с.4) в обов'язки ОСОБА_4 входило виконати роботи по будівництву житлового будинку з вбудованими приміщеннями та підземним паркінгом по Проспекту Правди 80-82 в м. Києві до 31.12.2008 року ,при цьому робота повинна бути виконана особисто виконавцем ,що фізично неможливо. З аналізу положень параграфу 3 глави 61 ЦК вбачається, що ОСОБА_4 також не міг виступати також в якості підрядника за договором будівельного підряду і не мав права власності на об'єкт будівництва ,як це передбачає ст.876 ЦК України. Будь - яких інших доказів дійсного існування цивільно-правових відносин між ОСОБА_4 і товариством не вбачається.
Таким чином , предметом договору підряду є певний матеріальний результат виконаної роботи, натомість для трудового договору він не обов'язковий, позаяк у останньому випадку головне значення має трудова діяльність загалом, а не виконання разової конкретної роботи. За трудовим договором працівник виконує роботу відповідно до його кваліфікації, посади впродовж невизначеного або певного строку. При цьому працівник підпорядкований адміністрації, додержується встановлених правил внутрішнього розпорядку, виконує роботу, як правило, засобами підприємства й не несе ризику загибелі речей, які є об'єктом праці.
Районний суд вірно , взяв до уваги те, що факт знаходження ОСОБА_4 в трудових відносинах підтверджується заявою ОСОБА_7 про прийняття його на роботу та наказом про це(а.с.39-41),встановленням цим наказом розміру заробітної плати, фактичним допуском до роботи, підляганню його внутрішньому трудовому розпорядку, що підтверджується табелем обліку робочого часу(а.с.243-246), визначення та створення підприємством умов праці, забезпечення його спецодягом, інструментами, проведення з ним вступного інструктажу з охорони праці ,що посвідчувалось його підписом ,виплатою йому заробітної плати, складенням актів форми Н-1 і Н-5 про нещасний випадок на виробництві ,матеріалами кримінальної справи по обвинуваченню ОСОБА_8 в порушенні ним правил безпеки під час виконання робіт з підвищеною небезпекою на виробництві ,яке спричинило загибель людей, оглянутої в судовому засіданні ,де останній визнав свою вину ,а справа закрита з нереабілітуючих підстав.
На підставі викладеного ,доводи апеляційних скарг ОСОБА_3 і Фонду щодо існування в даному випадку цивільно-правових відносин є безпідставними ,так як не підтверджуються сукупністю доказів ,які вказують на дійсний характер фактичних правовідносин ,що склались. Оскільки зазначені відносини є трудовими ,то ОСОБА_4 підлягав загальнообов'язковому страхуванню роботодавцем, навіть якщо останнім такі внески не вносились. Тому суд вірно визначив ,що на дані правовідносини розповсюджується дія ЗУ "Про загальнообов'язкове державне страхування від нещасного випадку на виробництві та професійного захворювання ,які спричинили втрату працездатності " № 1105 -XIV і відшкодування шкоди повинно здійснюватись відповідно до цього Закону Фондом соціального страхування від нещасних випадків на виробництві та професійних захворювань України у м. Києві у вигляді страхових виплат особам, які перебували на утриманні загиблого - одноразової допомоги та пенсії у зв'язку з втратою годувальника ,а також витрат на поховання.
Судом також вірно встановлено ,що ОСОБА_4 мав сім'ю: дружину ОСОБА_3 та дітей ОСОБА_5, ІНФОРМАЦІЯ_1 та ОСОБА_6,ІНФОРМАЦІЯ_2 На день смерті дружина не працювала, доглядала дітей і знаходилась на повному утриманні ОСОБА_4Суд встановив коло осіб ,що мають право на отримання страхових виплат відповідно до ст. 33 Закону № 1105 -XIV і вірно визначив ,що право на їх отримання мають зазначені особи .Суд правильно визначив, що суми страхових виплат кожній особі визначаються із середньомісячного заробітку потерпілого шляхом ділення частини заробітку потерпілого, що припадає на них ,на кількість цих осіб згідно ч.9 ст.34 Закону N 1105-XIV.
Суд вірно критично оцінив докази про отримання ОСОБА_4 середньомісячного заробітку в розмірі 4780 грн., оскільки вони не підтверджені належними і допустимими доказами і не можуть підтверджуватись показами свідків. Разом з тим,
визначаючи щомісячні страхові виплати пенсії кожному з утриманців в розмірі по 369,40 грн .,суд виходив з розміру середньомісячного заробітку ОСОБА_4 1477 ,60 грн., беручи для розрахунку середньомісячний заробіток працюючого на будівництві в ТОВ "НРВФ "Реставрація" і вказавши, що його розраховано відповідно до норм чинного законодавства .
З останнім висновком погодитись не можна, оскільки він не підтверджений належними доказами і суперечить вимогам закону.
Ч.14 ст.34 Закону N 1105-XIV в частині визначення сум страхової виплати за діючою тарифною ставкою за професією на підприємстві ,на якому працював потерпілий, або подібною професією може застосовуватись лише у випадку ,якщо на час звернення документи про заробіток потерпілого не збереглись і їх відсутність підтверджується довідкою роботодавця.
Остання в матеріалах справи відсутня. Отже у суду не було підстав визначати розмір виплат ,виходячи з середньомісячного заробітку працюючого на будівництві в ТОВ "НРВФ "Реставрація". Тому доводи скарги управління виконавчої дирекції Фонду заслуговують на увагу.
Пленум Верховного Суду України в п. 13 своєї постанови від 27 березня 1992 р. N 6 " Про практику розгляду судами цивільних справ за позовами про відшкодування шкоди" роз'яснив, що відповідно до ч. 10 ст. 34 Закону від 23 вересня N 1105-XIV "Про загальнообов'язкове державне соціальне страхування від нещасного випадку на виробництві та професійного захворювання, які спричинили втрату працездатності" (далі – Закон №1105 -XIV) втрачений потерпілим у зв'язку з ушкодженням здоров'я заробіток (відповідна його частина) визначається із середньомісячного заробітку, обчисленого згідно із затвердженим постановою Кабінету Міністрів України від 26 вересня 2001 р. N 1266 Порядком обчислення середньої заробітної плати (доходу) для розрахунку виплат за загальнообов'язковим державним соціальним страхуванням (далі – Порядок №1266 ).
Суд в порушення зазначених норм , не звернув на увагу, що в матеріалах справи є дані про середній заробіток потерпілого, проте відсутній допустимий доказ розміру середнього заробітку ОСОБА_4 , обрахованого у відповідності із зазначеним Порядком №1266.
Тому ця обставина підлягала з'ясуванню судом апеляційної інстанції.
Згідно довідки від 11.01.2010 року ,наданої ТОВ "НРВФ "Реставрація" апеляційному суду, розмір середньомісячного заробітку ОСОБА_4, до нещасного випадку, обрахований згідно з Порядком №1266 складає 1273,95 грн.
Виходячи з викладеного , розмір страхових виплат, що підлягають виплаті особам, що мають на нього право у відповідності з вказаними нормами і Порядком призначення, перерахування та проведення страхових виплат, затверджений постановою правління ФСС від нещасних випадків на виробництві та професійних захворювань від 27.04.2007 р. № 24 (далі Порядок №24) складає : 1273,95 грн. : 4 = по 318,51 грн. на кожного. Тому рішення суду як таке ,що не відповідає матеріалам справи і вимогам закону в цій частині підлягає зміні апеляційним судом.
Доводи скарги управління ВД Фонду про те, що суд призначив виплати відшкодування шкоди без первинних бухгалтерських документів про нарахування заробітної плати не заслуговують на увагу.
Відповідно до п.25 роз'яснень Постанови Пленуму Верховного Суду України суд після прийняття позовної заяви зобов'язаний провести всі дії, необхідні для забезпечення своєчасного та правильного вирішення справи, зокрема залежно від характеру останньої роз'яснити сторонам необхідність надати (сприяти в цьому):
довідку про середню заробітну плату (дохід) потерпілого перед ушкодженням здоров'я, а у визначених законодавством випадках - про його тарифну ставку (посадовий оклад), середній заробіток або тарифну ставку (посадовий оклад) відповідного працівника на підприємстві (у цеху, на дільниці), де працював потерпілий та інші. Перелік не зобов'язує суд за наявності належної довідки роботодавця про середній заробіток вимагати надання інших бухгалтерських документів.
Постановляючи рішення суду про часткове відшкодування позивачці витрат на поховання в сумі 3327 грн., суд вірно виходив з того, що сума підлягає відшкодуванню з Фонду, оскільки це передбачено ч.8 ст.34 Закону №1105 –XIV . При цьому Фонд згідно Порядку проведення витрат на поховання у разі смерті потерпілого від нещасного випадку на виробництві або професійного захворювання
фінансує витрати на : поховання; придбання одягу, взуття, інших предметів для похорону; організацію поминального обіду; релігійні обряди; виготовлення і встановлення пам'ятників та огорож тощо. Суд вірно стягнув суму відшкодування , виходячи з того ,що вона відповідає розміру витрат на поховання в даній місцевості, що встановлено постановою правління Фонду по Вінницькій області №13 від 06.03.2006 року.
Що стосується відшкодування моральної шкоди у зв'язку зі смертю під час виконання службових обов'язків, то у відповідності до п.3 Розділу ХІ Прикінцевих і перехідних положень Закону №1105 –XIV відшкодування Фондом соціального страхування від нещасних випадків моральної (немайнової) шкоди застрахованим і членам їх сімей незалежно від часу настання страхового випадку припиняється з 1 січня 2008 року ;
В той же час в засіданні апеляційного суду представник відповідача -ТОВ НВРФ "Реставрація" фактично визнав право позивачки та дітей на отримання відшкодування моральної шкоди від товариства і не заперечував проти задоволення її вимог. Враховуючи викладене і те, що позивачка розмір моральної шкоди не оскаржувала, ,а сплачені добровільно товариством 46 000 грн. являли собою одноразову допомогу(а.с.121) ,а не відшкодування моральної шкоди, колегія суддів вважає можливим рішення суду в частині стягнення цієї шкоди залишити без змін.
Доводи скарги Фонду про те, що даний спір повинен розглядатись в порядку адміністративного судочинства безпідставні. Суд першої інстанції залучив Фонд до участі в справі ухвалою від 08.01.2009 року ,а відповідні зміни в ч.1 ст.18 КАС України були внесені 14.01.2009 року. Крім того, слід врахувати ,що суд при цьому не порушив ст.33 ЦПК України .
Враховуючи викладене ,колегія суддів вважає необхідним рішення суду першої інстанції змінити в частині розміру щомісячних страхових виплат , встановивши їх в розмірі 318,50 грн.
Виходячи з того, що дані суми у джерела виплат підлягають компенсації відповідно до індексу зростання цін на споживчі товари і тарифів на послуги та індексації згідно ст.34 Закону №1105 –XIV ,колегія суддів вважає необхідним зобов'язати Фонд їх здійснити ,а рішення суду доповнити.
В іншій частині рішення суду підлягає залишенню без змін .
Керуючись ст.ст. 307,309,316 ЦПК України,
В и р і ш и л а :
Апеляційну скаргу управління виконавчої дирекції Фонду соціального страхування від нещасних випадків на виробництві та професійних захворювань України у м. Києві задоволити частково.
Апеляційні скарги ТОВ "Науково - реставраційна виробнича фірма "Реставрація" і ОСОБА_3 відхилити.
Рішення Шаргородського районного суду від 26.06.2009 року змінити та доповнити.
Змінити, замінивши по тексту "369 грн. 40 коп " на " 318 грн. 50 коп. "
Доповнити рішення суду :
"Зобов'язати управління виконавчої дирекції Фонду соціального страхування від нещасних випадків на виробництві та професійних захворювань України у м. Києві провести компенсацію та індексацію призначених з ІНФОРМАЦІЯ_3 в розмірі по 318 грн.50 коп. на кожного щомісячних сум страхових виплат відповідно до законодавства."
В іншій частині рішення залишити без змін .
Рішення набирає законної сили з моменту її проголошення та може бути
оскаржена в касаційному порядку до Верховного Суду України на протязі двох місяців .
Головуючий:
Судді: