Справа   № 11-13/10                             Головуючий у 1 інстанції Квятковський М.С.  

ч.2 ст.307 КК України                         Доповідач Міліщук С.Л.

                                                        У  Х  В  А  Л  А

І М Е Н Е М   У К Р А Ї Н И

          м. Луцьк                                                                                22 січня 2010 року

    Колегія суддів судової палати в кримінальних справах апеляційного суду Волинської області в складі:

головуючого судді - Міліщука С.Л.,

суддів – Силки Г.І., Оксентюка В.Н.,

за участю прокурора – Старчука В.М.,

захисника – ОСОБА_1,

засудженого – ОСОБА_2,  

розглянувши у відкритому судовому засіданні в приміщенні суду апеляцію прокурора, який брав участь у розгляді справи в суді першої інстанції, на вирок Луцького міськрайонного суду  від 05 листопада 2009 року, яким ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_1,  уродженець і житель АДРЕСА_1, громадянин України, одружений, має на утриманні малолітню дитину, не працює, в порядку ст. 89 КК України не маючий судимості, засуджений:

- за ч.2 ст. 307 КК України на 5 років позбавлення волі.

На підставі ст. ст. 75, 76 КК України ОСОБА_2 звільнено від призначеного покарання з випробуванням, якщо він протягом трьохрічного іспитового строку не вчинить нового злочину і виконає покладені на нього обов’язки: повідомляти органи кримінально-виконавчої інспекції про зміну місця проживання та періодично з’являтись в дані органи для реєстрації.

Запобіжний захід ОСОБА_2 до вступу вироку в законну силу залишено попередній – підписку про невиїзд.

Стягнено з ОСОБА_2 в доход держави судові витрати по справі в розмірі 946 грн. 14 коп.

Вироком вирішено долю речових доказів.

Згідно вироку суду, ОСОБА_2 визнаний винним та засуджений за те, що 07 липня 2009 року біля 13 год., знаходячись у м. Луцьку на пр. Соборності, у невстановленої слідством особи незаконно придбав з метою збуту психотропну речовину – амфетамін, обіг якої обмежено, масою 0,0068 грама. Зберігаючи її при собі, незаконно перевіз автомобілем НОМЕР_1 на стоянку таксі, що напроти будинку № 1 по пр.  Волі у м. Луцьку, де біля 18 год., незаконно збув дану речовину ОСОБА_3 за 100 грн.

10 липня 2009 року біля 17 год. 30 хв., перебуваючи у дворах біля будинку АДРЕСА_2 в м. Луцьку,  ОСОБА_2 повторно у невстановленої слідством особи незаконно придбав з метою збуту психотропну речовину – амфетамін, обіг якої обмежено, масою 0, 0274 грама. Після чого, зберігаючи її при собі, незаконно перевіз вищевказаним автомобілем до буд. АДРЕСА_2  в м. Луцьку, де біля 17 год. 45 хв. незаконно збув дану речовину ОСОБА_3 за 100 грн.

Прокурор, який брав участь у розгляді справи в суді першої інстанції, в своїй апеляції вказує на невідповідність призначеного ОСОБА_2 покарання ступеню тяжкості злочину та особі засудженого, що призвело до призначення надто м’якого покарання. В обґрунтування зазначає, що судом  при призначенні засудженому помилково враховано те, що він щиро розкаявся і сприяв органам досудового слідства в розкритті злочину, а тому застосування ст. 75 КК України є невірним.

Просить вирок суду скасувати та постановити новий, призначивши ОСОБА_2 за ч. 2 ст. 307 КК України 6 років позбавлення волі з конфіскацією всього майна.

ОСОБА_2 в запереченні на апеляційну скаргу вказує про її безпідставність та просить залишити вирок суду без зміни.

Заслухавши доповідача, який доповів суть вироку та доводи апеляції, міркування прокурора, який підтримав апеляцію, засудженого та його захисника, які просили апеляцію прокурора відхилити і залишити вирок без зміни, перевіривши матеріали справи, колегія суддів вважає, що апеляція задоволенню не підлягає з наступних підстав.

Незаконне придбання, зберігання та перевезення з метою збуту та збут  психотропних речовин, вчинене ОСОБА_2 повторно, підтверджується зібраними по справі доказами, які ніким не оспорювались і, яким суд дав правильну юридичну оцінку, вірно кваліфікувавши його дії за ч. 2 ст. 307 КК України.

Твердження прокурора у своїй апеляції на невідповідність призначеного ОСОБА_2 покарання ступеню тяжкості злочину та особі засудженого, що призвело до призначення надто м’якого покарання, є безпідставним.

Як вбачається із вироку, суд першої інстанції, при призначенні покарання ОСОБА_2, у відповідності до ст. 65 КК України, врахував не лише тяжкість вчиненого ним злочину, а й його особу. Відсутність у нього обставин, які б обтяжували покарання.

В якості ж обставин, що пом’якшують покарання суд обґрунтовано взяв до уваги щире каяття засудженого, а також його активне сприяння органам досудового слідства у розкритті вчиненого ним злочину.

Крім того, при призначенні покарання судом враховано і те, що ОСОБА_2 в порядку ст. 89 КК України вважається таким, що не має судимості і що тяжких наслідків від скоєного ним злочину реально не наступило, оскільки протиправні дії він двічі вчинив під час проведення працівниками міліції за погодженням з прокурором оперативної закупівлі.

З врахуванням вищенаведеного, суд першої інстанції прийшов до правильного висновку про можливість звільнення ОСОБА_2 від відбування призначеного покарання з випробуванням на підставі ст. 75 КК України.

Твердження апелянта про те, що судом при призначенні покарання засудженому помилково було враховано як пом’якшуючі покарання обставини щире каяття і сприяння органам досудового слідства в розкритті злочину, не заслуговує на увагу.

Як вбачається з матеріалів справи та протоколу судового засідання, ОСОБА_2 як в ході досудового слідства, так і в судовому засіданні повністю визнав свою вину, щиро розкаявся у вчиненому та детально розповів про обставини вчинення ним злочину. Крім того, сам прокурор у суді першої інстанції в судових дебатах просив суд врахувати щире каяття засудженого в якості обставини, що пом’якшує його  покарання.

За таких обставин, покарання засудженому ОСОБА_2 призначене відповідно до вимог ст. ст. 50, 65 КК України, є необхідним і достатнім для його виправлення та попередження нових злочинів.

Підстав для   скасування вироку з підстав, зазначених в апеляції, колегія суддів не знаходить.

    Керуючись ст.ст. 365, 366 КПК України, колегія суддів судової палати, -

у х в а л и л а :

    Апеляцію прокурора, який брав участь у суді першої інстанції, залишити без задоволення, а вирок Луцького міськрайонного суду від 05 листопада 2009 року щодо ОСОБА_2 – без зміни.

    Головуючий              підпис                       С.Л. Міліщук                

    Судді                         підпис                        Г.І. Силка

                                             підпис                        В.Н. Оксентюк

Згідно оригіналу

Суддя апеляційного суду

Волинської області                                                          С.Л. Міліщук