Справа № 11-26/10                                                                 Головуючий у 1 інстанції  Агеева Є.О.

постанова про направлення справи                                      Доповідач     Міліщук С.Л.

на додаткове розслідування

У Х В А Л А

І М Е Н Е М     У К Р А Ї Н И

      м. Луцьк                                                                                22 січня 2010 року

    Колегія суддів судової палати  в кримінальних справах апеляційного суду Волинської області в складі:

      головуючого – Міліщука С.Л.,    

      суддів – Силки Г.І., Оксентюка В.Н.,

          з участю прокурора: Старчука В.М.,

      захисника ОСОБА_1,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в приміщенні суду справу за апеляцією старшого помічника Ковельського міжрайонного прокурора Клімука В.С., який приймав участь у розгляді справи в суді першої інстанції, на постанову Ковельського міськрайонного суду від 02 грудня 2009 року, якою справу про обвинувачення ОСОБА_2  у вчиненні злочинів, передбачених ч. 1 ст. 115 КК України, повернуто прокурору Волинської області для організації та проведення додаткового розслідування, -

                    в с т а н о в и л а:

 ОСОБА_2 досудовим слідством обвинувачується в тому, що він 20 вересня 2004 року, біля 00 годин 30 хвилин, перебуваючи в стані алкогольного сп’яніння та знаходячись в м. Ковелі неподалік перехрестя вулиць Фестивальної і Миколайчука, випадково зустрівши раніше не знайомого йому ОСОБА_3, попросив в останнього пригостити його цигаркою, на що потерпілий в грубій нецензурній формі, ображаючи гідність ОСОБА_2, відмовив.

Будучи ображеним за грубу нецензурну образу своєї особистості, ОСОБА_2 вчинив сварку, а згодом і бійку з ОСОБА_3, під час якої останній наніс йому декілька ударів руками в різні ділянки тіла. Внаслідок чого заподіяв ОСОБА_2 легкі тілесні ушкодження у вигляді множинних саден лівого плеча, садна лівої надлопаточної ділянки, підшкірних крововиливів.

ОСОБА_2 в свою чергу наніс ОСОБА_3 декілька ударів руками в обличчя, заподіявши йому легкі тілесні ушкодження у вигляді крововиливів під м’які тканини голови в ліву і праву скроневі ділянки, синців в ділянці лоба, обох повік лівого ока, садна лівого коліна.

Усвідомлюючи перевагу у зрості й фізичній силі ОСОБА_3, ОСОБА_2, будучи емоційно нестійкою особою, поспішною у своїх судженнях та діях, що не заважало йому усвідомлювати їх значення, витягнув з кишені розкладний ніж господарсько-побутового призначення і під час бійки наніс потерпілому сім ударів у життєво важливі органи, заподіявши тілесні ушкодження у вигляді семи колото-різаних ран шиї та грудної клітки з проникненням у грудну порожнину і пошкодження серця, умисно заподіявши смерть, яка настала від колото-різаної рани грудної клітки зліва з пошкодженням серця, серцевої сорочки з розвитком гострої масивної крововтрати та тампонади серця кров’ю.

Вищенаведені дії ОСОБА_2 органами досудового слідства були кваліфіковані за ч.1 ст. 115 КК України.

Постановою Ковельського міськрайонного суду від 02 грудня 2009 року  в ході судового розгляду дана кримінальна справа направлено прокурору Волинської області для організації та проведення додаткового розслідування. Підставами для цього стали:  неповнота та однобічність досудового слідства і те, що ОСОБА_2 пред’явлено неконкретне обвинувачення.

Не погоджуючись з даною постановою суду, прокурор, який приймав участь у розгляді справи в суді першої інстанції,  подав апеляцію, в якій просить скасувати її, а справу направити на новий судовий розгляд. Посилається на те, що суд безпідставно повернув справу на додаткове розслідування з мотивів однобічності та неповноти досудового слідства, оскільки він мав змогу усунути цю неповноту та однобічність в ході судового слідства шляхом додаткового допиту свідків, проведенням додаткових чи повторних експертиз, даванням доручень в порядку ст. 315-1 КПК України та проведення інших процесуальних дій. Пред’явлення ж органами досудового слідства ОСОБА_2 неконкретного обвинувачення також, на його думку, не є підставою для повернення справи для проведення додаткового розслідування, оскільки прокурор, у відповідності до ст. 277 КПК України, під час судового розгляду вправі змінити пред’явлене особі обвинувачення.

Заслухавши доповідача, який виклав обставини справи, доводи апеляції,  міркування прокурора, який підтримав апеляцію і просив її задовольнити, захисника, який просив відхилити апеляцію та залишити постанову суду без зміни, вивчивши матеріали справи, колегія суддів судової палати приходить до висновку, що апеляція прокурора задоволенню не підлягає з наступних підстав.

Відповідно до ст. 22 КПК України прокурор, слідчий і особа, яка проводить дізнання, зобов’язані вжити всіх передбачених законом заходів для всебічного, повного, об’єктивного дослідження обставин справи, виявити як ті обставини, що викривають, так і ті, що виправдовують обвинуваченого, а також обставини, що обтяжують або пом’якшують відповідальність.

Досудове слідство визнається неповним, якщо під час його провадження всупереч вимогам статей 22 і 64 КПК не були досліджені або були поверхово чи однобічно досліджені обставини, які мають істотне значення для правильного вирішення справи (не були допитані певні особи; не витребувані й не досліджені документи, речові та інші докази для підтвердження чи спростування таких обставин; не були з'ясовані з достатньою повнотою дані про особу обвинуваченого; тощо).

Як вбачається з показань свідків ОСОБА_4 та ОСОБА_5, останні біля 00 год. 30 хв. на перехресті вулиць Фестивальної і Миколайчука знайшли ще живого ОСОБА_3 з ножовими пораненнями, який повідомив їм, що його побили малолітки. Допитані ж в судовому засіданні свідки ОСОБА_6 та ОСОБА_7, показали, що біля 24 години, після закінчення дискотеки, де вони перебували разом з ОСОБА_2, останній провів їх та їхню знайому на ім’я ОСОБА_8 в район «Черемушки» в м. Ковелі.

    Дані обставини ставлять під сумнів висновки органів досудового слідства про перебування підсудного на місці події, а для їх перевірки, як зазначив суд першої інстанції необхідно розшукати та допитати дівчину на ім’я ОСОБА_8 та перевірити можливість прибуття ОСОБА_2 пішки до місця вчинення злочину у зазначений в обвинувальному висновку час.

Згідно висновку судово-медичного експерта № 230 на тілі потерпілого ОСОБА_3 виявлені множинні колото-різані рани, в тому числі і в лівій предвушній ділянці біля мочка вуха та на передній поверхні шиї справа в середній третині, які розташовані горизонтально. Враховуючи різницю у рості – у ОСОБА_3 180 см., а у ОСОБА_2 – 160 см.,  органами досудового слідства не перевірялось, чи міг останній заподіяти потерпілому дані тілесні ушкодження.

Окрім цього, як вбачається із показань потерпілої ОСОБА_9, її син хворів різними хворобами, в тому числі і дитячим церебральним паралічем, а тому не міг чинити будь-якого опору, оскільки від найменшого поштовху міг впасти.

Із матеріалів справи вбачається, що 21.09.2004 року при обшуку у помешканні ОСОБА_8 були вилучені кросівки ОСОБА_2. Згідно висновку судово-імунологічної експертизи № 65 від 04.11.2007 року на правій вилученій кросівці була виявлена кров, що може походити від потерпілого ОСОБА_3

Як показав суду ОСОБА_2, він в ніч з 20 на 21 вересня 2004 року після бійки на Привокзальній площі з незнайомим йому чоловіком був затриманий та доставлений в міліцію, де провів три дні в одному із службових кабінетів карного розшуку.

Із показань свідка ОСОБА_8 вбачається, що дійсно 21.09.2004 року в її помешканні були вилучені речі ОСОБА_2, серед яких були і кросівки. До цього часу ОСОБА_2 декілька днів не появлявся в її квартирі і без її відома зайти до неї  сам він туди не міг, так як не мав ключів.

Органами досудового слідства не перевірялось протягом якого часу і де перебував ОСОБА_2 з моменту його затримання 21.09.2004 року  до проведення обшуку, під час якого були вилучені кросівки.

Досудовим слідством, залишено поза увагою, що згідно висновку експерта № 69 від 26 жовтня 2004 року в піднігтьовому вмісті обох рук потерпілого ОСОБА_3. виявлена кров людини, а в ній антиген В, який може походити за рахунок крові особи з групою крові ВL або АВ, походження даного антигену за рахунок крові ОСОБА_2 – виключається.

Органами досудового слідства залишилось не з’ясовним, кому належить кров, яка була виявлена в піднігтьовому вмісті обох рук потерпілого і яким чином вона туди потрапила.

 Окрім цього, як вбачається із протоколу огляду місця події  та фото таблиці на трупі ОСОБА_3 чітко видно футболку, яка залита рідиною. При огляді речових доказів та приєднання їх до матеріалів кримінальної справи вона відсутня. Органами досудового слідства не з’ясовано, якою рідиною залита футболка.

Враховуючи, що досудове слідство поверхнево, однобічно і неповно дослідило обставини, які мають істотне значення для правильного вирішення справи, а суд не має змогу усунути виявлені недоліки в судовому засіданні, в тому числі і в порядку ст. 315-1 КПК України, оскільки для цього необхідно провести значний обсяг слідчих та оперативно-розшукових дій, виконання яких неможливе з дотриманням специфіки процесуальної форми судового розгляду, а тому кримінальна справа підлягає направленню прокурору для проведення додаткового розслідування.

Допущені під час досудового слідства порушення суд першої інстанції правильно визнав істотними, без усунення яких справа не може бути розглянута в судовому засіданні. А тому посилання прокурора у своїй апеляції на те, що суд мав змогу усунути цю неповноту та однобічність в ході судового слідства, шляхом додаткового допиту свідків, проведенням додаткових чи повторних експертиз, даванням доручень в порядку ст. 315-1 КПК України та проведення інших процесуальних дій не заслуговують на увагу.

Безпідставним є і твердження апелянта  про те, що  пред’явлення органами досудового слідства ОСОБА_2 неконкретного обвинувачення не є підставою для повернення справи для проведення додаткового розслідування, оскільки прокурор у відповідності до ст. 277 КПК України, під час судового розгляду вправі змінити пред’явлене особі обвинувачення.

Як вбачається із постанови про пред’явлення обвинувачення та обвинувального висновку, обвинувачення ОСОБА_2 за ч.1 ст. 115 КК України фактично не сформульоване і в ньому закладені суперечності, що практично позбавляє прокурора можливості змінити його в порядку ст. 277 КПК України.

Враховуючи вищенаведене, колегія суддів судової палати вважає,  що постанова Ковельського міськрайонного суду від 02 грудня 2009 року про повернення кримінальної справи щодо ОСОБА_2 прокурору Волинської області для проведення додаткового розслідування є належним чином мотивована. Підстав для її скасування немає.

     Керуючись ст. ст. 365, 366 КПК України, колегія суддів судової палати в кримінальних справах, -

у х в а л и л а:

Апеляцію старшого помічника Ковельського міжрайонного прокурора Клімука В.С., який приймав участь у розгляді справи в суді першої інстанції, залишити без задоволення, а постанову Ковельського міськрайонного суду від 02 грудня 2009 року, якою справу про обвинувачення ОСОБА_2 у вчиненні злочину передбаченого ч. 1 ст. 115 КК України, повернуто прокурору Волинської області для організації та проведення додаткового розслідування – без зміни.

Головуючий:                                 підпис                             С.Л. Міліщук

Судді:                                     підпис                              Г.І. Силка

                                                   підпис                              В.Н. Оксентюк

Згідно оригіналу

Суддя апеляційного суду

Волинської області                                                              С.Л. Міліщук