ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ДОНЕЦЬКОЇ ОБЛАСТІ

61022, м. Харків, пр. Науки, 5, тел.: (057) 702-07-99, E-mail: inbox@dn.arbitr.gov.ua

Р І Ш Е Н Н Я

іменем України

04.12.2018 Справа № 905/2635/17

Господарський суд Донецької області у складі головуючого судді Зекунова Е.В., за участю секретаря судового засідання Поліщук А.І., розглянув у відкритому судовому засіданні справу за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Бон Аппеті" до Приватного акціонерного товариства "Комсомольське рудоуправління" про стягнення 157866,04 грн., -

За участю представників сторін:

від позивача - Жило І.А. (за довіреністю);

від відповідача - не з'явився;

ОБСТАВИНИ СПРАВИ:

У листопаді 2017 року Товариство з обмеженою відповідальністю "Бон Аппеті" звернулось до господарського суду Донецької області з позовом до Приватного акціонерного товариства "Комсомольське рудоуправління" про стягнення 157866,04 грн., яка складається з суми основного боргу - 118221,39 грн., трьох процентів річних - 7724,88 грн., інфляційних втрат - 31919,78 грн.

В обґрунтування позовних вимог ТОВ "Бон Аппеті" посилається на неналежне виконання ПрАТ "Комсомольське рудоуправління" грошових зобов'язань за договором про надання послуг №835 від 01.12.2012.

Ухвалою суду від 17.11.2017 за вказаним позовом порушено провадження по справі №905/2635/17 (суддя Мельниченко Ю.С.).

23.01.2018 від Приватного акціонерного товариства "Комсомольське рудоуправління" надійшов зустрічний позов до Товариства з обмеженою відповідальністю "Бон Аппеті" про визнання недійсним договору про надання послуг з організації харчування та торгівлі №835 від 01.12.2012р.

Ухвалою господарського суду Донецької області від 19.02.2018 повернуто зустрічну позовну заяву Приватного акціонерного товариства "Комсомольське рудоуправління" до Товариства з обмеженою відповідальністю "Бон Аппеті" про визнання недійсним договору про надання послуг з організації харчування та торгівлі №835 від 01.12.2012р., і додані до неї документи.

Розгляд справи неодноразово зупинявся, у зв'язку з надходженням апеляційних та касаційних скарг на прийняті у справі процесуальні документи та необхідністю скерування матеріалів справи до судів вищих інстанцій.

Розпорядженням керівника апарату господарського суду Донецької області від 10.07.2018 призначено повторний автоматичний розподіл справи у зв'язку з закінченням повноважень судді Мельниченко Ю.С.

Згідно протоколу повторного автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 10.07.2018 головуючим суддею по даній справі призначено суддю Зекунова Е.В.

Ухвалою господарського суду Донецької області від 19.07.2018 справу № 905/2635/17 прийнято до провадження суддею Зекуновим Е.В., поновлено провадження у справі, строк розгляду справи розпочато спочатку, підготовче судове засідання призначено на 22.08.2018.

Ухвалою господарського суду Донецької області від 22.08.2018 відкладено підготовче засідання на 12.09.2018.

Ухвалою господарського суду Донецької області від 12.09.2018 закрито підготовче провадження у справі № 905/2635/17 та призначено розгляд справи по суті на 10.10.2018.

Ухвалою господарського суду Донецької області від 17.09.2018 зупинено провадження по справі №905/2635/17 до закінчення касаційного провадження та повернення матеріалів справи до господарського суду Донецької області.

Ухвалою господарського суду Донецької області від 12.11.2018 поновлено провадження у справі зі стадії розгляду справи по суті, судове засідання призначено на 04.12.2018.

У судове засідання з'явився представник позивача, просив суд задовольнити позов в повному обсязі. Представник відповідача до судового засідання не прибув, про час, дату та місце судового засідання повідомлявся належним чином.

Статтями 42 та 43 Господарського процесуального кодексу України передбачено, що прийняття участі у судовому засіданні є правом сторони. Учасники судового процесу та їх представники повинні добросовісно користуватися процесуальними правами; зловживання процесуальними правами не допускається.

У пункті 3.9.2 постанови пленуму Вищого господарського суду України від 26 грудня 2011 року № 18 «Про деякі питання практики застосування Господарського процесуального кодексу України судами першої інстанції» роз'яснено, що у випадку нез'явлення в засідання господарського суду представників обох сторін або однієї з них справа може бути розглянута без їх участі, якщо неявка таких представників не перешкоджає вирішенню спору. З огляду на вищевикладене, господарський суд розглядає справу в порядку ст.ст.80, 178 ГПК України за наявними в ній матеріалами.

Згідно ст.. 222 Господарського процесуального кодексу України фіксування судового засідання здійснювалось за допомогою звукозаписувального технічного засобу.

Перевіривши матеріали справи, вирішивши питання чи мали місце обставини, якими обґрунтовувалися вимоги та заперечення, та якими доказами вони підтверджуються, чи є інші фактичні дані, які мають значення для вирішення справи, та докази на їх підтвердження, яку правову норму належить застосувати до цих правовідносин, господарський суд,

ВСТАНОВИВ

01.12.2012 між ПрАТ «Комсомольське рудоуправління» (відповідач, замовник) від та ТОВ «Бон Аппеті» (позивач, виконавець) було укладено договір №835 «Про надання послуг по організації харчування та торгівлі для працівників ПрАТ «Комсомольське рудоуправління» (далі за текстом - Договір), відповідно до порядку та умов якого виконавець приймає на себе зобов'язання за завданням замовника своїми силами та засобами відповідно до Договору (п.1.1, зокрема):

1.1.1 надавати послуги по організації харчування та торгівлі;

1.1.2 по забезпеченню працівників спеціальним харчуванням.

За наслідками надання послуг у звітному періоді, виконавець зобов'язаний передати замовнику з супровідним листом та переліком документів. Акт про надання послуг, а Замовник зобов'язаний протягом 2-х робочих днів з моменту його отримання розглянути, та у разі відсутності заперечень - підписати та передати Виконавцю (п.5.2.1).

Вартість послуг з організації харчування і торгівлі має бути оплачена протягом 7 (семи) календарних днів від дати підписання акту виконаних робіт (п.5.3.1).

Даний договорі набирає чинності з дати його підписання обома сторонами та діє з 01.12.2012 по 31.11.2015 (п.12.1 Договору).

На виконання умов Договору позивач у серпні 2015 року надав послуги Замовнику, про що складено акт наданих послуг №24 від 31.08.2015 на суму 218221,39 грн.

Цей акти підписані посадовими особами Замовника та Підрядника та засвідчені печатками вказаних підприємств. Загальна вартість наданих позивачем послуг склала 218221,39 грн.

Згідно пункту 5.3.1 Договору №835 замовник за актом наданих послуг №24 від 31.08.2015 мав оплатити вартість отриманих послуг до 07.09.2015.

Проте, за отримані у серпні 2015 року послуги ПрАТ «Комсомольське рудоуправління» розрахувався з позивачем не в повному обсязі.

Станом на 10.11.2017 у ПрАТ «Комсомольське рудоуправління» по акту наданих послуг №24 від 31.08.2015 перед ТОВ «Бон Аппеті» обліковується борг у сумі 118221,39 грн.

Невиконання відповідачем умов договору №835 про надання послуг від 01.12.2012 стало підставою для звернення ТОВ «Бон Аппеті» до суду з вказаним позовом.

Оскільки між сторонами по справі уклалися господарські правовідносини, то судом застосовані положення Господарського кодексу України як спеціального акту законодавства, який регулює правовідношення у господарській сфері.

Господарські зобов'язання можуть виникати, зокрема, з господарського договору та інших угод, передбачених законом, а також з угод, не передбачених законом, але таких, що йому не суперечать (абзац третій ч. 1 ст. 174 ГК України).

Суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору ( п. 1 ст. 193 ГК України).

Кожна сторона повинна вжити усіх заходів, необхідних для належного виконання нею зобов'язання, враховуючи інтереси другої сторони та забезпечення загальногосподарського інтересу.

До виконання господарських договорів застосовуються відповідні положення Цивільного кодексу України з урахуванням особливостей, передбачених цим Кодексом в силу приписів абзацу 2 п. 1 ст. 193 ГК України.

Частиною 2 ст. 11 Цивільного кодексу України (далі - ЦК України) передбачено, що підставами виникнення цивільних прав та обов'язків є договори та інші правочини. У випадках встановлених актами цивільного законодавства або договором, підставою виникнення цивільних прав та обов'язків може бути настання або не настання певної події.

Так, матеріали справи свідчать про те, що між позивачем та відповідачем у справі виникли зобов'язання з договору про надання послуг, згідно якого, в силу ст. 901 ЦК України, одна сторона (виконавець) зобов'язується за завданням другої сторони (замовника) надати послугу, а замовник зобов'язується оплатити виконавцеві зазначену послугу, якщо інше не встановлено договором.

За змістом даної норми Цивільного кодексу України договір про надання послуг - це консенсуальний, двосторонній та оплатний договір.

Згідно до статті 902 ЦК України виконання договору про надання послуг повинен надати послугу особисто. У випадках, встановлених договором, виконавець має право покласти виконання договору про надання послуг на іншу особу, залишаючись відповідальним в повному обсязі перед замовником за порушення договору.

У відповідності до статті 903 ЦК України якщо договором передбачено надання послуг за плату, замовник зобов'язаний оплатити надану йому послугу в розмірі, у строки та в порядку, що встановлені договором. У разі неможливості виконати договір про надання послуг, що виникла не з вини виконавця, замовник зобов'язаний виплатити виконавцеві розумну плату. Якщо неможливість виконати договір виникла з вини замовника, він зобов'язаний виплатити виконавцеві плату в повному обсязі, якщо інше не встановлено договором або законом.

Статтею 509 ЦК України передбачено, що у силу зобов'язання одна особа (боржник) зобов'язана здійснити на користь іншої особи (кредитора) певну дію, наприклад: передати майно, виконати роботи, оплатити кошти та інше або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов'язку.

Відповідно до вимог ст. 526 ЦК України зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

За змістом статті 905 ЦК України строк договору про надання послуг встановлюється за домовленістю сторін, якщо інше не встановлено законом або іншими нормативно-правовими актами.

У судовому засіданні встановлено, що у серпні 2015 року позивач надав відповідачу послуги за договором №835, що підтверджується актом наданих послуг №24 від 31.08.2015 на суму 218221,39 грн., який підписаний посадовими особами Замовника та Підрядника без зауважень та засвідчений печатками вказаних підприємств.

Згідно ст. 530 ЦК України, якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

Відповідно до пункту 5.3.1 Договору №835 замовник за актом наданих послуг №24 від 31.08.2015 мав оплатити вартість отриманих послуг протягом 7 календарних днів від дати підписання акту виконаних робіт ( тобто до 07.09.2015).

Проте, оплатив послуги частково та з порушенням встановленого терміну: 07.10.2015 року - 50 000 грн. та 22.10.2015 року - 50 000 грн.

Таким чином, несплачений залишок заборгованості Відповідача за надані послуги згідно з Актом №24 від 31.08.2015 р. складає 118 221,39 грн. На час прийняття судом рішення у справі, відповідач доводи позивача в цій частині не спростував, не надав суду належних та допустимих доказів, які свідчать про повне чи часткове погашення вказаної заборгованості.

З огляду на викладене та на підставі наявних в матеріалах справи доказів, суд дійшов висновку, що позивач належними та допустимими доказами довів факт надання послуг відповідачу на суму 118 221,39 грн., та вважає, що вимоги позивача про стягнення суми невиконаного відповідачем грошового зобов'язання у розмірі 118 221,39 грн. за Договором №835 про надання послуг від 01.12.2012 підлягають задоволенню, оскільки вони є правомірними та обґрунтованими.

Крім стягнення суми основного боргу, позивач просить стягнути з відповідача 3 % річних у сумі 7724,88 грн. за період з 08.09.2015 по 10.11.2017 та інфляційних втрат у сумі 31919,78 грн. за період жовтень 2015 - жовтень 2017, нарахованих на суму заборгованості 118 221,39 грн.

За приписами ст.625 Цивільного кодексу України прострочення відповідачем грошового зобов'язання тягне за собою обов'язок сплати суми боргу з урахуванням індексу інфляції та 3% річних з простроченої суми за весь час несвоєчасного виконання обов'язку щодо сплати відповідних сум, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

Перевіривши розрахунок позовних вимог в частині нарахування 3% річних та інфляційних втрат в межах періоду визначеного позивачем, суд вважає його методологічно та арифметично вірним, отже вимоги позивача про стягнення з відповідача трьох відсотків річних у сумі 7724,88 грн. та інфляційних втрат у сумі 31919,78 грн. підлягають задоволенню як правомірні та обґрунтовані.

Відповідно до ст.129 Конституції України та ст.13 Господарського процесуального кодексу України судочинство у господарських судах здійснюється на засадах змагальності.

Згідно ст.ст. 73, 74, 77, 79 Господарського процесуального кодексу України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень. Доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи. Обставини, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися іншими засобами доказування. Достатніми є докази, які у своїй сукупності дають змогу дійти висновку про наявність або відсутність обставин справи, які входять до предмета доказування.

Усупереч вказаним нормам, відповідач не надав господарському суду доказів, які спростовують доводи позивача, отже позовні вимоги ТОВ "Бон Аппеті" до Приватного акціонерного товариства "Комсомольське рудоуправління" про стягнення 157866,04 грн. підлягають задоволенню.

У відповідності до статті 129 Господарського процесуального кодексу України витрати по сплаті судового збору покладаються на відповідача.

Керуючись статтями 129, 236-238 Господарського процесуального кодексу України, господарський суд,-

В И Р I Ш И В:

Позовні вимоги Товариства з обмеженою відповідальністю "Бон Аппеті" до Приватного акціонерного товариства "Комсомольське рудоуправління" про стягнення 157866,04 грн. - задовольнити повністю.

Стягнути з Приватного акціонерного товариства "Комсомольське рудоуправління" 87534, Донецька обл., місто Маріуполь, проспект Нахімова, будинок 116А, код ЄДРПОУ 00191827) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "Бон Аппеті" 87500, Донецька обл., місто Маріуполь, вулиця Червонофлотська, будинок 137, код ЄДРПОУ 24325149) :

- заборгованость за надані послуги у розмірі 118221 (сто вісімнадцять тисяч двісті двадцять одну) грн. 39коп.;

- суму трьох відсотків річних у розмірі - 7724 (сім тисяч сімсот двадцять чотири) грн.. 88 коп.;

- суму інфляційних втрат у розмірі 31919 (тридцять одна тисяча дев'ятсот дев'ятнадцять ) грн.. 78 коп.

-витрати по сплаті судового збору у розмірі - 2368 (дві тисячі триста шістдесят вісім) грн.

Рішення прийняте у нарадчій кімнаті, його вступну та резолютивну частини проголошено у судовому засіданні 04 грудня 2018 року.

Повний текст рішення складено та підписано 07 грудня 2018 року.

Після набрання рішенням законної сили видати наказ у встановленому порядку.

Рішення господарського суду Донецької області набирає законної сили за правилами, встановленими статтею 241 Господарського процесуального кодексу України та може бути оскаржене до Східного апеляційного господарського суду через господарський суд Донецької області (п.17.5 Перехідних положень Господарського процесуального кодексу України).

Суддя Е.В. Зекунов