УХВАЛА

23 січня2024 року

м. Київ

справа № 755/13068/21

провадження № 61-731ск24

Верховний Суд у складі судді Касаційного цивільного суду Синельникова Є. В. розглянув касаційну скаргу ОСОБА_1 , від імені якої діє адвокат Забарна Юлія Миколаївна, на постанову Київського апеляційного суду від

24 липня 2023 року у цивільній справі за позовом ОСОБА_2 до ОСОБА_1 , третя особа, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору, - служба у справах дітей та сім`ї Дніпровської районної в м. Києві державної адміністрації, про усунення перешкод у спілкуванні з дитиною та у її вихованні,

ВСТАНОВИВ:

У серпні 2021 року ОСОБА_2 звернувся до суду з позовом до ОСОБА_1 , третя особа, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору, - служба у справах дітей та сім`ї Дніпровської районної в м. Києві державної адміністрації, про усунення перешкод у спілкуванні з дитиною та у її вихованні.

Рішенням Дніпровського районного суду м. Києва від 22 червня 2022 року позовні вимоги ОСОБА_2 задоволено частково. Встановлено наступний порядок побачень батька ОСОБА_2 з малолітньою ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , без присутності матері

ОСОБА_1 : кожної другої та четвертої середи місяця з 17 год 30 хв до 20 год

00 хв; кожної першої та третьої п`ятниці місяця з 17 год 30 хв до 20 год 00 хв суботи; щорічно влітку на оздоровлення 30 днів поспіль та половину осінніх, зимових та весняних канікул щорічно без присутності матері ОСОБА_1 ; щорічно в день народження ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , з 13 год 00 хв до 20 год 00 хв у присутності матері ОСОБА_1 ;

в інші дні за спільною домовленістю між ОСОБА_2 та ОСОБА_1 , вирішено питання щодо розподілу судових витрат.

Постановою Київського апеляційного суду від 25 жовтня 2022 року апеляційну скаргу ОСОБА_2 задоволено частково. Апеляційну скаргу ОСОБА_1 задоволеночастково. Змінено рішення Дніпровського районного суду м. Києва від 22 червня 2022 року в частині встановленого судом порядку побачень батька ОСОБА_2 з малолітньою ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 . Встановленонаступний порядок побачень батька ОСОБА_2 з малолітньою ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , без присутності матері ОСОБА_1 : щонеділі з 10 год

30 хв до 20 год 30 хв; в інші дні за домовленістю з матір`ю дитини ОСОБА_1 ,

в іншій частині рішення Дніпровського районного суду м. Києва від 22 червня

2022 року залишено без змін.

Постановою Верховного Суду від 22 березня 2023 року касаційну скаргу ОСОБА_2 задоволено частково. ПостановуКиївського апеляційного суду від 25 жовтня 2022 року скасовано, справу направлено на новий розгляд до суду апеляційної інстанції.

Постановою Київського апеляційного суду від 24 липня 2023 рокуапеляційні скарги ОСОБА_2 та ОСОБА_1 задоволено частково. Змінено

рішення Дніпровського районного суду м. Києва від 22 червня 2022 року

в частині встановленого судом порядку побачень батька ОСОБА_2

з малолітньою ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 . Встановлено наступний порядок побачень батька ОСОБА_2 з малолітньою ОСОБА_4 без присутності матері ОСОБА_1 : щонеділі з 10год 30 хв до

20 год 30 хв; в інші дні за домовленістю з матір`ю дитини ОСОБА_1 ; на час перебування дитини за межами України визначено порядок виконання рішення суду шляхом відеоконференцзв`язку між батьком та дитиною у визначений судом час. Обов`язок забезпечення відеоконференцзв`язку за місцем знаходження дитини покладено на матір ОСОБА_1 , в іншій частині рішення Дніпровського районного суду м. Києва від 22 червня 2022 року залишено без змін.

12 січня2024 року ОСОБА_1 , від імені якої діє адвокат Забарна Ю. М., через систему «Електронний суд» звернулася до Верховного Суду з касаційною скаргою, в якій просить скасуватичастково постановуКиївського апеляційного суду від 24 липня 2023 року (повний текст якої складено 26 грудня 2023 року) в частині, де зазначено, що на час перебування дитини за межами України визначити порядок виконання рішення суду шляхом відеоконференцзв`язку

між батьком і дитиною у визначений судом час. Обов`язок забезпечення відеоконфенцзв`язку за місцем знаходження дитини покласти на матір.

Подана касаційна скарга не може бути прийнята касаційним судом до розгляду та не може бути вирішено питання про відкриття касаційного провадження, з огляду на таке.

Частиною другою статті 389 ЦПК України визначено, що підставами касаційного оскарження судових рішень, зазначених у пункті 1 частини першої цієї статті, є неправильне застосування судом норм матеріального права чи порушення норм процесуального права виключно у таких випадках:

1) якщо суд апеляційної інстанції в оскаржуваному судовому рішенні застосував норму права без урахування висновку щодо застосування норми права у подібних правовідносинах, викладеного у постанові Верховного Суду, крім випадку наявності постанови Верховного Суду про відступлення від такого висновку;

2) якщо скаржник вмотивовано обґрунтував необхідність відступлення від висновку щодо застосування норми права у подібних правовідносинах, викладеного у постанові Верховного Суду та застосованого судом апеляційної інстанції в оскаржуваному судовому рішенні;

3) якщо відсутній висновок Верховного Суду щодо питання застосування норми права у подібних правовідносинах;

4) якщо судове рішення оскаржується з підстав, передбачених частинами першою, третьою статті 411 цього Кодексу.

У пункті 5 частини другої статті 392 ЦПК України передбачено, що у касаційній скарзі повинно бути зазначено підставу (підстави), на якій (яких) подається касаційна скарга з визначенням передбаченої (передбачених) статтею 389 цього Кодексу підстави (підстав).

У разі подання касаційної скарги на підставі пункту 1 частини другої статті 389 цього Кодексу в касаційній скарзі зазначається постанова Верховного Суду, в якій викладено висновок про застосування норми права у подібних правовідносинах, що не був врахований в оскаржуваному судовому рішенні.

У разі подання касаційної скарги на підставі пункту 2 частини другої статті 389 цього Кодексу в касаційній скарзі зазначається обґрунтування необхідності відступлення від висновку щодо застосування норми права у подібних правовідносинах, викладеного у постанові Верховного Суду.

Процесуальний закон покладає на заявника обов`язок зазначати у касаційній скарзі про неправильне застосування конкретних норм матеріального та/або порушення норм процесуального права, яке допустили суди попередніх інстанцій при прийнятті оскаржуваних судових рішень та чітко визначити підставу (підстави) касаційного оскарження судового рішення, передбачену (передбачені) статтею 389 ЦПК України, з вказівкою на відповідні висновки суду, рішення якого оскаржується, із одночасним зазначенням норм права (пункт, частина, стаття), які неправильно застосовані при розгляді справи.

Касаційна скаргаОСОБА_1 , від імені якої діє адвокат Забарна Ю. М., не відповідає зазначеним вище вимогам процесуального закону.

Заявниця узагальнено посилається на неправильне застосування судом норм матеріального права, проте не зазначає конкретні підстави касаційного оскарження, визначені частиною другою статті 389 ЦПК України, що унеможливлює відкриття касаційного провадження.

Визначення підстав касаційного оскарження, встановлених процесуальним законом, має важливе значення, оскільки суд касаційної інстанції, переглядаючи у касаційному порядку судові рішення, перевіряє правильність застосування судом першої або апеляційної інстанції норм матеріального чи процесуального права в межах доводів та вимог касаційної скарги, які стали підставою для відкриття касаційного провадження (приписи частини першої статті 400 ЦПК України).

За таких обставин, відповідно до вимог частини другої, четвертої статті 392 ЦПК України заявниці необхідно надіслати на адресу суду уточнену редакцію касаційної скарги, в якій повинно бути зазначено підставу (підстави), на якій (яких) подається касаційна скарга, передбачену (передбачені) статтею 389 ЦПК України, та копії скарги і доданих до неї матеріалів відповідно до кількості учасників справи.

Відповідно до вимог частин другої, третьої статті 393 ЦПК України у разі якщо касаційна скарга оформлена з порушенням вимог, встановлених статтею 392 цього Кодексу, застосовуються положення статті 185 цього Кодексу, про що суддею постановляється відповідна ухвала. Не усунення недоліків касаційної скарги є підставою для її повернення.

Ураховуючи викладене, касаційну скаргу слід залишити без руху та надати заявниці строк для усунення її недоліків.

Керуючись статтями 185, 392, 393 ЦПК України,

УХВАЛИВ:

Касаційну скаргу ОСОБА_1 , від імені якої діє адвокат Забарна Юлія Миколаївна, на постанову Київського апеляційного суду від 24 липня

2023 року залишити без руху.

Надати для усунення зазначених вище недоліків касаційної скарги строк до

06 лютого2024 року, який не може перевищувати десяти днів з дня вручення цієї ухвали.

У разі невиконання у встановлений строк вимог цієї ухвали настають наслідки, передбачені процесуальним законом.

Ухвала оскарженню не підлягає.

Суддя Є. В. Синельников