Справа № 189/3848/23

2/189/86/24

Р І Ш Е Н Н Я

Іменем України

16.01.2024 року смт. Покровське

Покровський районний суд Дніпропетровської області у складі:

головуючого судді Редько О.В.,

при секретарі Тахтаровій В.С.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в смт. Покровське в порядку спрощеного позовного провадження цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Сіті Фінанс», треті особи: приватний нотаріус Київського міського нотаріального округу Хара Наталія Станіславівна, приватний виконавець виконавчого округу м. Києва Шмідт Катерина Валеріївна про визнання виконавчого напису таким, що не підлягає виконанню, -

встановив:

Представник позивача ОСОБА_1 - ОСОБА_2 звернувся до суду із позовною заявою до Товариства з обмеженою відповідальністю «ФІНАНСОВА КОМПАНІЯ «Сіті Фінанс», треті особи: приватний нотаріус Київського міського нотаріального округу Хара Наталія Станіславівна, приватний виконавець виконавчого округу м. Києва Шмідт Катерина Валеріївна про визнання виконавчого напису таким, що не підлягає виконанню. В обґрунтування поданого позову посилається на те, що згідно виконавчого напису нотаріуса між ОСОБА_1 та ПАТ «Дельта Банк», право вимоги від якого перейшло до ТОВ «ФК «Сіті Фінанс» укладено Кредитний договір №005-07250-221113 від 22.11.2013 року, відповідно до якого, відповідачем було надано позивачу кредитні кошти. Після ознайомлення з матеріалами виконавчого провадження позивач дізнався, що постановою приватного виконавця виконавчого округу м. Києва Шмідт Катериною Валеріївною відкрито виконавче провадження ВП № 62783895 щодо виконання виконавчого напису, зареєстрованого в реєстрі за №25689, вчиненого приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу Хара Н.С. 21.07.2020 року щодо стягнення з ОСОБА_1 10426,20 грн. за кредитним договором № 005-07250-221113 від 22.11.2013 року, з урахуванням: простроченої заборгованості за тілом кредиту 5497,46 грн., простроченої заборгованості за відсотками 4928,74 грн., плати за вчинення виконавчого напису -  700,00 грн. Однак, при вчиненні виконавчого напису нотаріус не отримував від позивача та відповідача первинні документи щодо видачі кредиту та здійснення його часткового погашення (платіжні доручення, меморіальні ордери, розписки, чеки тощо), а також не було надано документів, що підтверджують право вимоги ТОВ «ФК «Сіті Фінанс» за кредитним договором, укладеним між ПАТ «Дельта Банк» та ОСОБА_1 . Тому у нотаріуса були відсутні підстави вважати, що розмір заборгованості позивача перед відповідачем, зазначений у виконавчому написі, є безспірним. Розрахунок боргу, здійснений ТОВ «ФК «Сіті Фінанс» щодо наявності грошового зобов`язання позивача по кредиту, не може вважатися документом, який підтверджує безспірність вимог банку до боржника. Позивач вважає, що зазначений виконавчий напис вчинено з грубим порушенням порядку вчинення виконавчих написів нотаріусами, і, як наслідок, неправомірне провадження щодо виконання вказаного виконавчого напису про звернення грошових коштів. В зв`язку з чим, просить суд визнати таким, що не підлягає виконанню виконавчий напис, зареєстрований в реєстрі за №25689, вчинений приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу Хара Н.С. 21.07.2020 року щодо стягнення з ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , РНОКПП НОМЕР_1 , боргу в сумі 10426,20 грн. за кредитним договором № 005-07250-221113 від 22.11.2013 року, укладеним із ПАТ«Дельта Банк».                                        Розгляд справи здійснювався в порядку спрощеного позовного провадження. 

Представник позивача ОСОБА_1 – ОСОБА_2 в судове засідання не з`явився, надав суду заяву про розгляд справи за їх відсутності, позовні вимоги підтримує в повному обсязі. 

Представник відповідача Товариства з обмеженою відповідальністю «ФІНАНСОВА КОМПАНІЯ «Сіті Фінанс» в судове засідання не з`явився, про день, час та місце розгляду справи був повідомлений належним чином, відзиву на позовну заяву не надав, тому суд вважає за можливе розглянути справу відповідно правил ст. ст. 280,287,288 ЦПК України - заочно. Представник позивача не заперечує проти винесення заочного рішення.                                                                                        Треті особи: приватний нотаріус Київського міського нотаріального округу Хара Наталія Станіславівна та приватний виконавець виконавчого округу м. Києва Шмідт Катерина Валеріївна в судове засідання не з`явилися, про день, час та місце розгляду справи повідомлені належним чином.

 Розглянувши подані документи і матеріали, з`ясувавши фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи та вирішення спору по суті, суд дійшов висновку, що позовна заява підлягає задоволенню з наступних підстав.

Як вбачається з матеріалів справи, 21.07.2020 року приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу Хара Н.С. було вчинено виконавчий напис, зареєстрований в реєстрі за № 25689 про стягнення з ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , невиплачені в строк грошові кошти на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Сіті Фінанс», якому Публічним акціонерним товариством «Дельта Банк» на підставі Договору №450/К про відступлення прав вимоги від 11.05.2020 року відступлено право вимоги за Кредитним договором № 005-07250-221113 від 22.11.2013 року, укладеним між ПАТ «Дельта Банк» та ОСОБА_1 . Стягнення заборгованості проводиться за період з 11.05.2018 року по 07.03.2020 року. Сума заборгованості складає 10426,20 грн. за кредитним договором № 005-07250-221113 від 22.11.2013 року, з урахуванням: простроченої заборгованості за тілом кредиту 5497,46 грн., простроченої заборгованості за відсотками 4928,74 грн., плати за вчинення виконавчого напису -  700,00 грн. (а.с.6).                                                                        Відповідно до статті 88 Закону України «Про нотаріат» нотаріус вчиняє виконавчі написи, якщо подані документи підтверджують безспірність заборгованості або іншої відповідальності боржника перед стягувачем та за умови, що з дня виникнення права вимоги минуло не більше трьох років, а у відносинах між підприємствами, установами та організаціями не більше одного року. Якщо для вимоги, за якою видається виконавчий напис, законом встановлено інший строк давності, виконавчий напис видається у межах цього строку.                                                                                                При цьому ст.50 Закону України «Про нотаріат» передбачає, що нотаріальна дія або відмова у її вчиненні, нотаріальний акт оскаржуються до суду. Право на оскарження нотаріальної дії або відмови у її вчиненні, нотаріального акта має особа, прав та інтересів якої стосуються такі дії чи акти.                                                                        За результатами аналізу вищенаведених норм можна дійти наступних висновків.        Вчинення нотаріусом виконавчого напису - це нотаріальна дія, яка полягає в посвідченні права стягувача на стягнення грошових сум або витребування від боржника майна. При цьому нотаріус здійснює свою діяльність у сфері безспірної юрисдикції і не встановлює прав або обов`язків учасників правовідносин, не визнає і не змінює їх, не вирішує по суті питань права. Тому вчинений нотаріусом виконавчий напис не породжує права стягувача на стягнення грошових сум або витребування від боржника майна, а підтверджує, що таке право виникло в стягувача раніше. Мета вчинення виконавчого напису надання стягувачу можливості в позасудовому порядку реалізувати його право на примусове виконання зобов`язання боржником.                                                        Отже, відповідне право стягувача, за захистом якого він звернувся до нотаріуса, повинно існувати на момент звернення. Так само на момент звернення стягувача до нотаріуса із заявою про вчинення виконавчого напису повинна існувати й, крім того, також бути безспірною, заборгованість або інша відповідальність боржника перед стягувачем.        Безспірність заборгованості чи іншої відповідальності боржника це обов`язкова умова вчинення нотаріусом виконавчого напису (стаття 88 ЗУ «Про нотаріат»). Однак, характер правового регулювання цього питання дає підстави для висновку про те, що безспірність заборгованості чи іншої відповідальності боржника для нотаріуса підтверджується формальними ознаками наданими стягувачем документами згідно з Переліку документів за якими стягнення проводиться у безспірному порядку.                Таким чином, вчинення нотаріусом виконавчого напису відбувається за фактом подання стягувачем документів, які згідно із відповідним Переліком є підтвердженням безспірності заборгованості або іншої відповідальності боржника перед стягувачем. Однак, сам по собі цей факт (подання стягувачем відповідних документів нотаріусу) не свідчить про відсутність спору стосовно заборгованості, як такого.                                        З огляду на наведене та з урахуванням приписів статей 15,16,18 ЦК України, ст.50, 87,88 ЗУ «Про нотаріат» захист цивільних прав шляхом вчинення нотаріусом виконавчого напису полягає в тому, що нотаріус підтверджує наявне у стягувача право на стягнення грошових сум. Це право існує, поки суд не встановить зворотного. Тобто боржник, який так само має право на захист свого цивільного права, в судовому порядку може оспорювати вчинений нотаріусом виконавчий напис: як з підстав порушення нотаріусом процедури вчинення виконавчого напису, так і з підстав неправомірності вимог стягувача (повністю чи в частині розміру заборгованості або спливу строків давності за вимогами в повному обсязі чи їх частині), з якими той звернувся до нотаріуса для вчиненням виконавчого напису.                                                                                        Тому при вирішенні спору про визнання виконавчого напису таким, що не підлягає виконанню, суд не обмежується лише перевіркою додержання нотаріусом формальних процедур і факту подання стягувачем документів на підтвердження безспірної заборгованості боржника згідно з Переліком документів. Для правильного застосування положень статей 87, 88 Закону України «Про нотаріат» у такому спорі необхідно перевірити доводи боржника в повному обсязі й установити чи справді на момент вчинення нотаріусом виконавчого напису боржник мав безспірну заборгованість перед стягувачем, тобто чи існувала заборгованість взагалі, чи була заборгованість саме такого розміру, як зазначено у виконавчому написі, та чи не було невирішених по суті спорів щодо заборгованості або її розміру станом на час вчинення нотаріусом виконавчого напису.                                                                                                Аналогічний правовий висновок викладений у постанові Верховного Суду №201/11696/16-ц від 10 квітня 2019 року.                                                                Згідно з п. 3.2. глави 16 Порядку вчинення нотаріальних дій нотаріусами України, затвердженого Наказом Міністерства юстиції України № 296/5 від 22 лютого 2012 року в редакції, чинній на час вчинення виконавчого напису, безспірність заборгованості підтверджують документи, передбачені Переліком документів, за якими стягнення заборгованості провадиться у безспірному порядку на підставі виконавчих написів нотаріусів, затвердженим постановою Кабінету Міністрів України від 29 червня 1999 року №1172.                                                                                                Відповідно до п. 1-1 Переліку документів, за якими стягнення заборгованості провадиться у безспірному порядку на підставі виконавчих написів нотаріусів, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 29 червня 1999 року №1172, нотаріусу, окрім іншого, повинні бути надані оригінали розрахункового документа про надання послуг поштового зв`язку та опису вкладення, що підтверджують надіслання боржнику письмової вимоги про усунення порушення виконання зобов`язання.                        При вчиненні Напису приватний нотаріус Київського міського нотаріального округу Хара Н.С. посилається на ст. 87-91 Закону України «Про нотаріат» та пункт 2 Переліку документів, за якими стягнення заборгованості провадиться у безспірному порядку на підставі виконавчих написів нотаріусів, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 29.06.1999 р. №1172, але при цьому у розпорядженні нотаріуса були відсутні необхідні для стягнення заборгованості у безспірному порядку: оригінали розрахункового документа про надання послуг поштового зв`язку та опису вкладення, що підтверджують надіслання боржнику письмової вимоги про усунення порушення виконання зобов`язання та підтверджують отриманням ним даної вимоги.                                Крім того, доказів на підтвердження вказаних обставин відповідачем суду надано не було.                                                                                                        Так, судом достовірно встановлено, що ОСОБА_1 будь-яких претензій чи заяв, а також вимог про наявність заборгованості та погашення боргу від Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Сіті Фінанс» чи приватного нотаріуса Київського міського нотаріального округу Хара Н.С. не отримував. ОСОБА_1 не був проінформований про існування заборгованості та її розмір, чим був позбавлений права оскаржити вимогу у судовому порядку або виставити письмове заперечення банку чи нотаріусу.                                                                                                Нотаріус при вчиненні оспорюваного виконавчого напису не переконався належним чином у безспірності розміру сум, що підлягають стягненню за виконавчим написом, чим порушив норми Закону України «Про нотаріат» та Порядку вчинення нотаріальних дій нотаріусами України, за якими стягнення заборгованості провадиться у безспірному порядку на підставі виконавчих написів нотаріусів.                                        За таких обставин, між сторонами існував та існує не вирішений спір щодо наявної заборгованості. Зазначене спростовує безспірність заборгованості боржника (правовий висновок Верховного Суду України, викладений у постановах від 4 березня 2015 року в справі № 6-27цс15, від 11 березня 2015 року в справі № 6-141цс14).                                        У зв`язку з наведеним, заборгованість по кредиту має спірний характер, а виконавчий напис, зареєстрований в реєстрі за №25689, вчинений приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу Хара Н.С. 21.07.2020 року про стягнення заборгованості по кредитному договору № 005-07250-221113 від 22.11.2013 року з  ОСОБА_1  на користь ТОВ «ФК «Сіті Фінанс», необхідно визнати таким, що не підлягає виконанню.                                                                                        Щодо доводів відповідача про застосування строків позовної давності по справі, суд приходить до наступного.                                                                                Відповідно до положень статей 256, 257 ЦК України позовна давність - це строк, у межах якого особа може звернутися до суду з вимогою про захист свого цивільного права або інтересу. Загальна позовна давність встановлюється тривалістю у три роки.                Відповідно до частини першої статті 261 ЦК України перебіг позовної давності починається від дня, коли особа довідалася або могла довідатися про порушення свого права або про особу, яка його порушила.                                                                        Набуття права на захист, для здійснення якого встановлено позовну давність, завжди пов`язане з порушенням суб`єктивного матеріального цивільного права.                        Змістом права на позов є правомочність, що включає одну або декілька передбачених законом можливостей для припинення порушення, відновлення права або захисту права іншими способами, які можуть реалізовуватися тільки за допомогою звернення до суду.                                                                                        Відповідно до статті 257 ЦК України загальна позовна давність встановлюється тривалістю у три роки.                                                                                Зазначений трирічний строк діє після порушення суб`єктивного матеріального цивільного права (регулятивного), тобто після виникнення права на захист (охоронного).        За правилами статті 267 ЦК України сплив позовної давності, про застосування якої заявлено стороною у спорі, є підставою для відмови у позові.                                        Виконавчий напис - це безумовна вимога про виконання зобов`язаною особою свого договірного обов`язку, що підлягає примусовому виконанню. Цей напис є формою реалізації юрисдикційного захисту, що застосовується у нотаріальному порядку.                У досліджуваних правовідносинах така вимога, у першу чергу, спрямована на пред`явлення до боржника претензії щодо виконання свого основного обов`язку, що випливає з кредитного договору.                                                                        Так, суд дослідивши всі наявні у справі докази приходить до висновку, що позивач звернувся до суду у межах строку позовної давності, тобто з моменту, коли його майнове право було порушене та підлягало захисту у судовому порядку, а саме з моменту, коли він дізнався про існування оспорюваного виконавчого напису в межах виконавчого провадження № 62783895, тобто коли було винесено постанову про арешт коштів боржника від 07.06.2023 року та йому були заблоковані банківські картки, так як до цього будь-яких постанов від приватного виконавця Шмідт Катерини Валеріївни позивач не отримував.        Доказів щодо повідомлення позивача про існування спірного виконавчого напису з липня 2020 року, отримання позивачем його копії, його повідомлення про відкрите виконавче провадження в 2020 році, та отримання позивачем матеріалів виконавчого провадження (копії постанови про відкриття ВП, проведення виконавчих дій тощо) матеріали справи не містять.                                                                        Крім того, суд ставиться критично до посилання представника відповідача, що позивач достовірно знав про оспорюваний напис, оскільки позивач заперечує вказане, а доказів протилежного суду не надано.                                                                        Враховуючи вищенаведене, суд приходить до висновку про те, що заява відповідача про застосування наслідків спливу строку позовної давності задоволенню не підлягає.                                                                                                Враховуючи викладене, суд приходить до висновку про наявність правових підстав для визнання оспорюваного виконавчого напису таким, що не підлягає виконанню.        Крім того, оскільки позивач звільнений від сплати судового збору при зверненні до суду з позовом про визнання виконавчого напису таким, що не підлягає виконанню, відповідно до ст.141 ЦПК України з відповідача необхідно стягнути в дохід держави судовий збір в розмірі 1073,60 грн. за позовну заяву та 536,80 грн. за заяву про забезпечення позову.                                                                                        На підставі вищевикладеного, керуючись ст.2-5, 76-81, 141, 256, 257, 261, 263-265, 274-279 ЦПК України, суд,-

ухвалив:

Позов ОСОБА_1 до Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Сіті Фінанс», треті особи: приватний нотаріус Київського міського нотаріального округу Хара Наталія Станіславівна, приватний виконавець виконавчого округу м. Києва Шмідт Катерина Валеріївна про визнання виконавчого напису таким, що не підлягає виконанню - задовольнити.                                                                                Визнати таким, що не підлягає виконанню виконавчий напис, зареєстрований в реєстрі за №25689, вчинений 21 липня 2020 року приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу Хара Наталією Станіславівною, щодо стягнення з ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , РНОКПП НОМЕР_2 боргу в сумі 10426,20 грн. (десять тисяч чотириста двадцять шість гривень двадцять копійок) за кредитним договором №005-07250-221113 від 22.11.2013 року, укладеним з ПАТ «Дельта Банк».

Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Сіті Фінанс» (ЄДРПОУ 39508708) на користь держави судові витрати, а саме, судовий збір за подання позову у розмірі 1073,60 грн. (одна тисяча сімдесят три гривні 60 коп.), та судовий збір, за заяву про забезпечення позову у розмірі 536,80 грн. (п`ятсот тридцять шість гривень 80 коп.).                                                                                                                Заочне рішення може бути переглянуте судом, що його ухвалив за письмовою заявою відповідача. Заяву про перегляд заочного рішення може бути подано протягом тридцяти днів з дня його проголошення. Учасник справи, якому повне заочне рішення суду не було вручене у день його проголошення, має право на поновлення пропущеного строку на подання заяви про його перегляд - якщо така заява подана протягом двадцяти днів з дня вручення йому повного заочного рішення суду.                                                        Рішення суду може бути оскаржене в апеляційному порядку безпосередньо до Дніпровського апеляційного суду шляхом подачі апеляційної скарги протягом тридцяти днів з дня його проголошення.                                                                                                Особи, які брали участь у справі, але не були присутні у судовому засіданні під час проголошення судового рішення, можуть подати апеляційну скаргу протягом тридцяти днів з дня отримання копії цього рішення.                                                                                Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.                                                                                                                Повний текст рішення складено 19 січня 2024 року.

Суддя:                                                         О.В. Редько

16.01.2024