Справа №10-1380/2009 Головуючий в 1 інстанції: Садчиков Д.В.
У Х В А Л А
і м е н е м У к р а ї н и
04.11.2009р. колегія суддів Судової палати з кримінальних справ апеляційного суду Донецької області в складі:
головуючого судді Ржемовського Л.О.
суддів Сєдих А.В., Терещенка І.В.
за участю: прокурора Атаманова О.М.
розглянувши у відкритому судовому засіданні в місті Донецьку апеляцію прокурора Добропільської міжрайонної прокуратури Донецької області на постанову Добропільського міськрайсуду Донецької області від 23.10.2009 року про відмову в обранні запобіжного заходу у вигляді взяття під варту щодо
ОСОБА_1, ІНФОРМАЦІЯ_1, уродженця м. Добропілля Донецької області, громадянина України, з середньою освітою, одруженого, працюючого приватним підприємцем, зареєстрованого в АДРЕСА_1, що проживає в АДРЕСА_2, раніше не судимого,
підозрюваного у вчиненні злочину, передбаченого ч. 4 ст. 190 КК України
В С Т А Н О В И Л А:
В провадженні слідчого Добропільського МВ УМВС України в Донецької області ОСОБА_2 знаходиться кримінальна справа, яку було порушено 25.09.2009р. за фактом шахрайства, яке спричинило матеріальну шкоду в особливо великих розмірах, у відношенні ОСОБА_1 за ознаками злочину, передбаченого ч. 4 ст. 190 КК України.
20.10.2009р. за підозрою у вчиненні вказаного злочину, у порядку ст. 115 КПК України, був затриманий ОСОБА_1
Органами досудового слідства ОСОБА_1 підозрюється у тому, що він шляхом використання підробленої довідки зняв з обліку автомобіль НОМЕР_1, який знаходився у заставі і продав цей автомобіль, заподіявши АБ «БРОКБІЗНЕСБАНК» в особі Краматорської філії АБ «БРОКБІЗНЕСБАНК» матеріальну шкоду в особливо великому розмірі 260249 грн. 74 коп.
Постановою Добропільського міськрайсуду Донецької області від 23.10.2009 року відмовлено у задоволенні подання слідчого Добропільського МВ УМВС України в Донецької області ОСОБА_2 про обрання запобіжного заходу у вигляді взяття під варту щодо ОСОБА_1
Не погодившись з вказаною постановою судді прокурор подав апеляцію, в якій прохав її скасувати, у зв’язку з невідповідністю висновків суду фактичним обставинам справи. Вважає, що суд належним чином не перевірив особу підозрюваного, який може ухилятися від слідства та суду й продовжити злочинну діяльність, та не врахував тяжкість вчиненого злочину.
Заслухавши суддю-доповідача, думку прокурора, який підтримав апеляцію, прохав, постанову скасувати, ознайомившись з витребуваними матеріалами кримінальної справи, на підставі яких було відмовлено в обрані запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою, колегія суддів вважає, що апеляцію прокурора слід задовольнити з таких підстав.
Відповідно вимогам ст.ст. 148, 150 КПК України при вирішенні питання про застосування запобіжного заходу суддею повинні враховуватись: 1) наявність доказів вчиненні особою, щодо якої вони застосовуються, кримінально караного діяння; 2) наявність даних про те, ця особа може ухилитися від дізнання, слідства чи суду або буде перешкоджати встановленню істини у кримінальній справі; або може вчинити інші злочини, або не буде виконувати інші рішення; 3) тяжкість злочину, у вчиненні якого підозрюється, обвинувачується особа, її вік, стан здоров’я, сімейний і матеріальний стан, вид діяльності, місце проживання та інші обставини, що її характеризують.
Відповідно до вимог ст. 155 КПК України взяття під варту як запобіжний захід застосовується в справах про злочини, за які законом передбачено покарання у вигляді позбавлення волі на строк понад три роки.
В роз’ясненнях п. 3 Постанови Пленуму Верховного Суду України № 4 від 25.04.2003р. із змінами і доповненнями, внесеними постановою Пленуму Верховного Суду України від 11.06.2004р. № 10 «Про практику застосування судами запобіжного заходу у вигляді взяття під варту та провадження строків тримання під вартою на стадіях дізнання та досудового слідства» зазначено, що взяття під варту є найбільш суворим запобіжним заходом, у зв’язку з чим він обирається лише за наявності вважати, що інші (менш суворі) запобіжні заходи, передбачені ст. 149 КПК України, можуть не забезпечити виконання підозрюваним, обвинуваченим процесуальних обов’язків, що впливають із ч. 2 ст. 148 КПК України, і його належної поведінки.
Втім, суддею, у порушення вищевказаних вимог закону, при відмові в обранні запобіжного заходу щодо ОСОБА_1 не були враховані ступінь тяжкості вчиненого злочину, який відноситься до тяжких злочинів, що вчинено в особливо великих розмірах, санкція статті якого, передбачає покарання у вигляді позбавлення волі на строк від п’яти до восьми років, обставин його вчинення.
Крім того, суддя не прийняв до уваги можливість підозрюваного ОСОБА_1 переховуватися від слідства та суду, та враховуючи специфіку злочину перешкоджати встановленню істини по справі.
Всі ці обставини у сукупності, ставлять під сумнів висновки суду щодо імовірності сумлінної поведінки ОСОБА_1 у майбутньому з приводу виконання ним процесуальних обов’язків.
На підставі викладеного керуючись ст.ст. 362, 366 КПК України, колегія суддів судової палати з кримінальних справ апеляційного суду Донецької області, -
У Х В А Л И Л А:
Апеляцію прокурора Добропільської міжрайонної прокуратури Донецької області - задовольнити.
Постанову судді Добропільського міськрайсуду Донецької області від 23.10.2009 року про відмову в обранні запобіжного заходу у вигляді взяття під варту щодо ОСОБА_1 - скасувати, матеріали направити на новий судовий розгляд в той же суд в іншому складі суддів.
Ухвала апеляційного суду оскарженню не підлягає, на неї не може бути внесено подання прокурора.
Судді: