ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

03 грудня 2018 року

м. Київ

Справа № 916/1040/18

Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного господарського суду:

Пількова К. М. - головуючого, Дроботової Т. Б., Чумака Ю. Я.,

розглянув у письмовому провадженні касаційну скаргу Акціонерного товариства "РИСОІЛ С.А." (RISOIL.S.A)

на ухвалу Господарського суду Одеської області (суддя - Н.Д. Петренко) від 11.06.2018

та постанову Одеського господарського суду (головуючий - Л.В. Поліщук, судді Т.А. Величко, І.Г. Філінюк) від 12.09.2018

за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "ТРАНС-СЕРВІС"

до Товариства з обмеженою відповідальністю "СПІЛЬНЕ ПІДПРИЄМСТВО РИСОІЛ ТЕРМІНАЛ"

та Акціонерного товариства "РИСОІЛ С.А." (RISOIL.S.A)

та Державного підприємства "Адміністрація морських портів України"

за участю третіх осіб, які не заявляють самостійних вимог щодо предмета спору, на стороні позивача: Регіонального відділення Фонду державного майна України по Одеській області та Державного підприємства "Морський торгівельний порт "Чорноморськ"

за участю третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору, на стороні відповідача: Державного підприємства "Адміністрація морських портів України"- Іллічівської філії Державного підприємства "Адміністрація морських портів України"

про усунення перешкод у користуванні майном та зобов'язання вчинити певні дії.

Короткий зміст позовних вимог

1. 01.06.2018 Товариства з обмеженою відповідальністю "ТРАНС-СЕРВІС" (далі - Позивач) подало позовну заяву про заборону Товариству з обмеженою відповідальністю "СПІЛЬНЕ ПІДПРИЄМСТВО РИСОІЛ ТЕРМІНАЛ" (далі -Відповідач 1) вчиняти дії, які можуть порушити право Позивача користуватись майном, шляхом заборони встановлення суднонавантажувальної машини на причалі № 11 до внесення змін до договору про встановлення сервітуту від 25.09.2017 № 79-Пд-ІДФ-17, укладеного між Акціонерним товариством "РИСОІЛ С.А." (RISOIL.S.A) (далі - Відповідач 2) та Державним підприємством "Адміністрація морських портів України" (далі - Відповідач 3), для будівництва транспортної галереї уздовж причалу № 11 з встановленням суднонавантажувальної машини на причалі № 11 (далі - Договір), щодо зменшення довжини частини причалу № 11, щодо якого встановлено право сервітуту, з 200 погонних метрів до 140 погонних метрів; про зобов'язання Відповідача 3 та Відповідача 2 вчинити дії щодо запобігання порушенню права Позивача користуватись нерухомим та рухомим майном шляхом внесення змін до Договору.

2. Позовна заява мотивована чиненням відповідачами перешкод у здійсненні господарської діяльності Позивачем як портовим оператором, що виконує стивідорні роботи (навантаження, розвантаження суден), навантаження та розвантаження вантажів або багажу пасажирів, вантажних залізничних вагонів тощо), та відповідно чиненням перешкод у користуванні нерухомим майном, а саме розташованими у Морському торговельному порту "Чорноморськ" (далі - Порт) причалами №№ 11, 12, що перебувають у віданні Відповідача 3, та доступ до яких для здійснення власної господарської діяльності Позивач має на підставі договорів про забезпечення доступу портового оператора до причалу(ів) від 22.12.2017 № 166-П-АМПУ-17 та від 17.12.2015 № 173/1-Пд-ІЛФ-15, оскільки на території Порту з 2017 року за сприяння Відповідача 3 Відповідачу 1 здійснюється реалізація інвестиційного проекту Відповідача 2 з будівництва транспортної галереї до стику причалів №№ 10, 11 та уздовж причалу № 11 з встановленням суднонавантажувальної машини на причалі № 11, тобто Відповідач 1 з чиненням перешкод господарській діяльності Позивача планує використовувати на цьому причалі у власній господарській діяльності нове перевантажувальне обладнання та нові (побудовані) галереї конвеєра для завантаження суднонавантажувальної машини. Позивач вказує, що у межах зазначеного проекту для здійснення будівництва між Відповідачем 2 та Відповідачем 3 укладений договір про встановлення сервітуту та договір про встановлення земельного сервітуту, однак порушення прав Позивача через особливості цього проекту та будівництва полягають у тому, що існуюча технологія перевантажування вантажів Позивачем на стику причалів № 12 та № 11 та наявність перевантажувального обладнання, що належить Позивачу, у вказаному проекті не врахована, а по суті позбавляє Позивача можливості здійснювати господарську діяльність, надаючи при цьому переваги для здійснення господарської діяльності іншому Портовому оператору. Запропонована Відповідачем 3 інша схема постановки суден у причалів №№ 11, 12 для здійснення перевантажування вантажів на стику причалів № 12 та № 11 силами Позивача та Відповідача 1 передбачає будування Відповідачем 1 транспортної галереї вздовж причалу № 11, яка проходитиме по частині причалу №11 довжиною 60 м, в тилу якої розташована відкрита рампа галереї конвеєрів Позивача, однак за цією схемою повністю виключається можливість руху цією частиною причалу № 11 існуючої суднонавантажувальної машини Позивача. Позивач також зазначає про те, що для реалізації згаданого проекту будівництва транспортної галереї вже розпочаті роботи (вишукувальні роботи (буріння) навпроти та у безпосередній близькості від відкритої рампи складу № 8, що орендується Позивачем, на залізничному путі № 70, без внесення в проект будівництва будь-яких змін та без врахування при цьому особливостей здійснення Позивачем власної господарської діяльності в місці реалізації проекту та будівництва.

3. 08.06.2018 Позивач подав уточнену позовну заяву про усунення перешкод Позивачу у здійсненні ним права користування майном: нерухомим майном на підставі договору оренди нерухомого майна, що належить до державної власності, від 18.09.2014, № 209840911197, та рухомим майном на підставі договору оренди рухомого майна від 01.10.2014 № 347-О; шляхом зобов'язання відповідачів не чинити Позивачу перешкод у доступі, користуванні причалом № 11 на підставі договору від 22.12.2017 № 166-П-АМПУ-17.

4. 08.06.2018 Позивач подав заяву про забезпечення позову, в якій просив заборонити Відповідачу 2, на користь якого встановлений земельний сервітут за договором про встановлення земельного сервітуту від 07.06.2017 № 17/133-О між Відповідачем 2 та Відповідачем 3 на земельну ділянку № 2 за адресою: Одеська область, місто Чорноморськ, вул. Транспортна, 2, площею 0,3646 га, кадастровий номер 5110800000:03:001:0371, та будь-яким іншим особам проводити на цій ділянці будь-які будівельні роботи, а саме - на їх частині, розташованій уздовж причалу № 11 від краю рампи складу № 8 до крайньої північної межі сервітуту згідно зі схемою на геоподооснові М1:500, що додається (далі -Земельна ділянка).

5. Заява мотивована необхідністю забезпечити захист порушених прав, за захистом яких звернувся Позивач, а також необхідністю уникнути ускладнення чи унеможливлення виконати рішення у цій справі, оскільки 28.05.2018 третіми особами розпочато виконання будівельних робіт на причалі № 11 за адресою: Одеська область, місто Чорноморськ, вул. Сухолиманська, 30 А, тоді як станом на цю дату за відомостями з Реєстру дозвільних документів на офіційному сайті Державної архітектурно-будівельної інспекції України відповідного дозволу для виконання будівельних робіт не зареєстровано. Також Позивач вказав, що зазначений Реєстр містить інформацію про реєстрацію дозволу на будівельні роботи на суміжній із причалом № 11 території, розташованій за адресою: Одеська область, місто Чорноморськ, вул. Транспортна, 2, який виданий товариству з обмеженою відповідальністю "Саншайн Термінал"/ Відповідачу 2, а виконання вказаних робіт, які постійно продовжуються, пов'язано з тим, що Відповідач 2 встановлюватиме на причалі № 11 нове перевантажувальне обладнання - судновантажувальну машину та галереї конвеєра для завантаження цієї машини, тоді як розміщення Відповідачем 2 вказаного обладнання унеможливить здійснення Позивачем навантажувальних робіт на причалі № 11 та перешкоджатиме веденню діяльності на причалі № 12, що призведе до неможливості виконати Позивачем свої зобов'язання за договорами про перевалку вантажів, а також перед орендодавцями та завдасть збитків і шкоди правам і інтересам трудового колективу Позивача. Також, виконання згаданих робіт, на думку Позивача, перешкоджатиме використанню ним власної техніки та порушує його права як орендаря портальних кранів та нерухомого майна в тилу причалу № 12, оскільки межа між причалом № 11 та причалом № 12 не збігається із межами об'єктів нерухомості в тилу цих причалів.

Короткий зміст рішення суду першої інстанції

6. 11.06.2018 Господарський суд Одеської області постановив ухвалу (залишену без змін постановою Одеського апеляційного господарського суду від 12.09.2018) про задоволення заяви Позивача про забезпечення позову та про заборону Відповідачу 2, на користь якого встановлений земельний сервітут за договором про встановлення земельного сервітуту від 07.06.2017 № 17/133-О між Відповідачем 3 та Відповідачем 2 на земельну ділянку № 2 за адресою: Одеська область, місто Чорноморськ, вул. Транспортна, 2, площею 0,3646 га, кадастровий номер 5110800000:03:001:0371, а також будь-яким особам проводити на цій земельній ділянці будь-які будівельні роботи, а саме - на її частині, розташованій уздовж причалу № 11 від краю рампи складу № 8 до крайньої північної межі, згідно зі схемою на геоподоснові М 1:500.

7. Рішення судів мотивовані існуванням підстав для вжиття заходів забезпечення позову у цій справі у вигляді заборони Відповідачу 2, а також будь-яким особам проводити на Земельній ділянці, щодо якої на користь Відповідача 2 встановлений земельний сервітут, будь-які будівельні роботи, оскільки між Позивачем, відповідачами та залученими до участі у справі третіми особами існує спір щодо усунення перешкод у користуванні Позивачем орендованим ним рухомим та нерухомим майном на цій ділянці, який виник у зв'язку із початком будівельних робіт з будівництва морської транспортної галереї на об'єкті нерухомості, що належить до державної власності - причалі № 11 на території Порту ", право доступу та користування яким має також Позивач. Суди, з посиланням на твердження Позивача та докази, додані до позовної заяви, заяви про уточнення позовних вимог та заяви про забезпечення позову, наголосили, що розміщення одним із відповідачів свого перевантажувального обладнання на причалі № 11 очевидно унеможливить Позивачу здійснювати навантажувально-розвантажувальні роботи на цьому причалі та перешкоджатиме веденню ним господарської діяльності на причалі № 12, що призведе до неможливості виконання ним своїх зобов'язань за укладеним ними договорами щодо перевалки вантажів, а також перед орендодавцями та завдасть збитків Позивачу та шкоди трудовому колективу Позивача. При цьому суди встановили, що розпочаті на замовлення Відповідача 2 роботи полягають у тому, що в ході виконання будівельних робіт було забито палі та демонтовано тупик і рейки залізничної колії № 70. Вказуючи про відсутність підстав для застосування зустрічного забезпечення, суди зазначили, що застосування зустрічного забезпечення є правом, а не обов'язком суду.

Короткий зміст вимог касаційної скарги

8. 12.10.2018 Відповідач 2 подав касаційну скаргу, у якій просить скасувати ухвалу Господарського суду Одеської області від 11.06.2018 та постанову Одеського апеляційного господарського суду від 12.09.2018 та ухвалити нове рішення, яким у задоволенні заяви Позивача про забезпечення позову відмовити повністю.

Доводи особи, яка подала касаційну скаргу

9. Суди постановили оскаржувані рішення за відсутністю у матеріалах справи доказів, що існує очевидна неможливість для Позивача здійснювати навантажувально-розвантажувальні роботи на причалі № 12 та існують перешкоди для ведення ним господарської діяльності на причалі № 12.

10. Позивач продовжує здійснювати свою господарську діяльність на Земельній ділянці та користуватись орендованим ним рухомим та нерухомим майном, а земельний сервітут, встановлений за договором від 07.06.2017 № 17/133-О, що укладений та зареєстрований у встановленому законом порядку, на користь Відповідача 2 на земельній ділянці Відповідача 3, не створює жодних правових наслідків для Позивача, оскільки правовідносини щодо встановлення земельного сервітуту виникають між власником земельної ділянки та іншою собою, яка потребує встановлення цього сервітуту, тоді як Позивач не є учасником зазначеного договору.

11. Суди не обгрунтували, яким чином вжиття застосованих судами заходів забезпечення позову буде гарантією задоволення вимог Позивача.

12. Вжиті судами заходи не є адекватними заявленим позовним вимогам, не перебувають у зв'язку із предметом позовних вимог, а питання співмірності відповідних заходів із позовними вимогами не досліджувались.

13. Роботи з монтажу перевантажувальної машини, на які судами встановлена заборона, здійснюватимуться виключно в межах сервітуту на причалі № 11, на підставі виданих дозволів, не заважаючи перевантажувальним роботам Позивача на причалі № 12.

14. Відповідача 2 не було повідомлено про час та дату слухання справи в суді апеляційної інстанції, розгляд якої відбувався в апеляційному суді 12.09.2018, тоді як ухвала про призначення справи до розгляду була отримана Відповідачем 2 лише 13.09.2018.

Позиція Позивача, викладена у відзиві на касаційну скаргу

15. Продовження розпочатих будівельних робіт, які заперечуються Позивачем в повній заяві, зупинило б роботу Позивача на обох причалах - № 11 та № 12, унеможливило б постановку суден для навантаження суден, що спричинило б значні збитки Позивачеві та його контрагентам.

16. Виконувані Відповідачем 2 роботи розпочаті та ведуться з порушенням законодавства України та за відсутності відповідної документації, що встановлено за результатами перевірки та зафіксовано в акті № 163 від 02.10.2018, складеному відділом Державного архітектурно-будівельного контролю виконавчого комітету Чорноморської міської ради.

17. Початок проведення в травні 2018 року робіт, які заперечуються Позивачем, підтверджується Рекомендацією адміністративної колегії Одеського обласного територіального відділення АМК від 25.10.2018 № 87-рк/к.

18. Забезпечення позову обумовлено не змістом договору від 07.06.2017, яким Відповідачу 2 встановлений земельний сервітут а виконанням будівельних робіт на Земельній ділянці, а тому посилання на правовідносини щодо встановлення земельного сервітуту не впливають на законність вжиття заходів до забезпечення позову за оскаржуваними судовими рішеннями.

19. Скаржником прихований той факт, що в провадженні Господарського суду Одеської області перебуває справа за позовом Іллічівської філії Державного підприємства "Адміністрація морських портів України" (далі - Третя особа 2) до Відповідача 2 про розірвання договору про встановлення сервітуту від 25.09.2017 № 79-Пд-ІЛФ-17 та зобов'язання Відповідача 2 демонтувати мобільну інженерну споруду наземної транспортної галереї в іі частині причалу № 11, що розташована по вул. Сухолиманській, 30А, що свідчить, що розпочаті Відповідачем 2 будівельні роботи порушують не тільки права Позивача, але й сторони договору про встановлення сервітуту, яку залучено до участі у цій справі - Третьої особи 1.

Позиція Верховного Суду

Щодо адекватності та співвідносності заходу до забезпечення позову

20. Згідно зі статтею 136 Господарського процесуального кодексу України (далі - ГПК України) господарський суд за заявою учасника справи має право вжити передбачених статтею 137 цього Кодексу заходів забезпечення позову. Забезпечення позову допускається як до пред'явлення позову, так і на будь-якій стадії розгляду справи, якщо невжиття таких заходів може істотно ускладнити чи унеможливити виконання рішення суду або ефективний захист або поновлення порушених чи оспорюваних прав або інтересів позивача, за захистом яких він звернувся або має намір звернутися до суду.

Відповідно до пункту 2 частини 1 статті 137 ГПК України позов забезпечується забороною відповідачу вчиняти певні дії.

Зі змісту вказаної норми вбачається, що під час розгляду заяви про застосування такого заходу забезпечення позову, як заборона вчиняти певні дії, суд має виходити з того, що цей захід забезпечення обмежує право особи вчиняти певні дії (займатися певною діяльністю), а тому суд повинен точно визначити, які саме дії забороняється вчиняти.

У вирішенні питання про забезпечення позову господарський суд має здійснити оцінку обґрунтованості доводів заявника щодо необхідності вжиття відповідних заходів з урахуванням такого: розумності, обґрунтованості і адекватності вимог заявника щодо забезпечення позову; забезпечення збалансованості інтересів сторін, а також інших учасників судового процесу; наявності зв'язку між конкретним заходом до забезпечення позову і предметом позову, зокрема, чи спроможний такий захід забезпечити фактичне виконання судового рішення в разі задоволення позову; ймовірності ускладнення виконання або невиконання рішення господарського суду в разі невжиття таких заходів, а також ймовірності ускладнення ефективного захисту або поновлення порушених чи оспорюваних прав або інтересів позивача, за захистом яких він звернувся або має намір звернутися до суду в разі невжиття таких заходів; запобігання порушенню у зв'язку із вжиттям таких заходів прав та охоронюваних законом інтересів осіб, що не є учасниками цього судового процесу.

Достатньо обґрунтованим для забезпечення позову є підтверджена доказами наявність фактичних обставин, з якими пов'язується застосування певного заходу забезпечення позову. Саме лише посилання в заяві на потенційну можливість ухилення відповідача від виконання судового рішення без наведення відповідного обґрунтування не є достатньою підставою для задоволення відповідної заяви.

Отже, умовою застосування заходів до забезпечення позову є достатньо обґрунтоване припущення, що невжиття таких заходів може істотно ускладнити чи унеможливити виконання рішення суду або ефективний захист, або поновлення порушених чи оспорюваних прав або інтересів позивача, що має бути підтверджено доказами щодо наявності фактичних обставин, з якими пов'язується застосування певного заходу до забезпечення позову.

Суд зазначає, що обранням належного, відповідно до предмета позову, заходу до забезпечення позову дотримується принцип співвіднесення виду заходу до забезпечення позову із заявленими позивачем вимогами, чим врешті досягаються: збалансованість інтересів сторін та інших учасників судового процесу під час вирішення спору, фактичне виконання судового рішення в разі задоволення позову та як наслідок ефективний захист або поновлення порушених чи оспорюваних прав або інтересів позивача без порушення або безпідставного обмеження при цьому прав та охоронюваних інтересів інших учасників провадження у справі або осіб, що не є учасниками цього судового процесу.

21. Судами встановлено, що спір виник через діяльність відповідачів в межах реалізації за сприяння Відповідача 3 Відповідачу 1 інвестиційного проекту Відповідача 2, з будівництва транспортної галереї до стику причалів №№ 10, 11 та уздовж причалу № 11 з встановленням суднонавантажувальної машини на причалі № 11, зокрема розпочаті Відповідачем 2 та на його замовлення третіми особами у межах реалізації вказаного інвестиційного проекту будівельні роботи, метою яких є будівництво та встановлення на причалі № 11 (Земельній ділянці) нового перевантажувального обладнання та нових (побудованих) галерей конвеєра для завантаження суднонавантажувальної машини, які, за твердженням Позивача, Відповідач 1 буде використовувати на цьому причалі у власній господарській діяльності з чиненням перешкод Позивачу у здійсненні ним власної господарської діяльності.

Цей предмет спору визначений Позивачем з огляду на об'єкт захисту у цьому спорі - права Позивача, про порушення яких він стверджує, а саме право користування орендованим рухомим та нерухомим майном, а також право доступу та користування Позивачем як портовим оператором причалом № 11 на території Порту.

Отже спір виник стосовно діяльності відповідачів на Земельній ділянці, на якій передбачається будівництво та будівельні роботи на якій вже розпочаті.

Відтак, встановлена судом заборона Відповідачу 2 та третім особам (яких Відповідач 2 має право залучати за договорами підряду) вчиняти певні дії (здійснювати будівельні роботи на Земельній ділянці) обмежує здійснення Відповідачем 2 та третіми особами конкретно визначених робіт, незаконність яких стверджується у цьому спорі Позивачем, а також обмежує здійснення Відповідачем 2 та третіми особами вказаних робіт на конкретно визначеній Земельній ділянці, однак при цьому не встановлює заборону для Відповідача 2 або третіх осіб здійснювати якусь діяльність загалом.

Дійшовши наведеного висновку, Суд відхиляє аргументи скаржника (пункт 11), що вжиті судами заходи не є адекватними та співвідносними заявленим позовним вимогам, не перебувають у зв'язку із предметом позовних вимог, оскільки встановлена судом заборона вчиняти певні дії (будівельні роботи на Земельній ділянці):

- обмежує право Відповідача 2 та третіх осіб проводити на Земельній ділянці конкретно визначені будівельні роботи, пов'язані з будівництвом транспортної галереї до стику причалів №№ 10, 11 та уздовж причалу № 11 з встановленням суднонавантажувальної машини на причалі № 11, незаконність діяльності з проведення яких стверджується Позивачем при зверненні за захистом у цьому спорі, зокрема права доступу та користування Позивачем Земельною ділянкою;

- обмежена у часі - до вирішення спору по суті;

- обмежена у просторі;

- не обмежує при цьому права Відповідача 2 та третіх осіб займатися діяльністю з виконання будівельних робіт, що не пов'язані з будівництвом транспортної галереї до стику причалів №№ 10, 11 та уздовж причалу № 11 з встановленням суднонавантажувальної машини на причалі № 11, та на інших земельних ділянках.

Суд також враховує, що судами встановлені обставини, які не заперечуються Відповідачем 2, а саме початок з 28.05.2018 будівельних робіт на Земельній ділянці на замовлення Відповідача 2, на проведення яких судами встановлена заборона, оскільки в ході вже виконаної частини будівельних робіт було забито палі та демонтовані тупик і рейки залізничної колії № 70.

22. На підставі викладеного Суд дійшов висновку, що, задовольняючи заяву Позивача про заборону Відповідачу 2 та третім особам проводити будівельні роботи на Земельній ділянці, суд першої інстанції з дотриманням наведених процесуальних норм - статей 136, 137 ГПК України - встановив зв'язок між вказаним заходом до забезпечення позову та предметом позову у цій справі, зазначивши, що такий захід спроможний забезпечити фактичне виконання судового рішення в разі задоволення позову у цій справі та уникнути ймовірного ускладнення виконання або унеможливлення виконання рішення господарського суду, а також забезпечити ефективний захист та поновлення порушених та оспорюваних прав і інтересів, а тому ухвалив законне рішення (яке правомірно підтримано апеляційним судом) та обґрунтовано задовольнив заяву Позивача про застосування заходу до забезпечення позову.

23. Суд не бере до уваги аргументи скаржника (пункти 9, 10, 13) про те, що існує очевидна можливість для Позивача здійснювати навантажувально-розвантажувальні роботи на причалі № 12 та відсутні перешкоди для ведення ним господарської діяльності на причалі № 12; про продовження Позивачем здійснення господарської діяльність на Земельній ділянці та користування орендованим ним рухомим та нерухомим майном; про нестворення земельним сервітутом, що встановлений за договором від 07.06.2017 № 17/133-О, жодних правових наслідків для Позивача та про проведення робіт з монтажу перевантажувальної машини, на які судами встановлена заборона, виключно в межах вказаного земельного сервітуту на причалі № 11, з огляду на те, що ці заперечення викладені поза межами предмету касаційного перегляду, яким є ухвала про забезпечення позову, та стосуються розгляду фактичних обставин, які становлять підстави позову та підстави заперечення позову, тобто розгляду спору по суті заявлених позовних вимог, однак не стосуються застосованого судом заходу із забезпечення позову, а тому з огляду на предмет апеляційного та касаційного оскарження є передчасними.

При цьому Суд погоджується з доводами Позивача у відзиві на касаційну скаргу (пункт 18), що застосування заходів забезпечення позову за заявою Позивача обумовлено не змістом договору, яким Відповідачу 2 встановлений земельний сервітут, від 07.06.2017, а фактом виконання будівельних робіт на Земельній ділянці, а тому правовідносини щодо встановлення земельного сервітуту не впливають на законність вжиття заходів до забезпечення позову за оскаржуваними судовими рішеннями.

24. Суд відхиляє аргументи скаржника (пункт 11) щодо незазначення судами, яким чином вжиття застосованих судами згідно оскаржуваних рішень заходів забезпечення позову гарантує задоволення вимог Позивача, оскільки цей аргумент не відповідає меті та змісту забезпечення позову у господарському процесі, які відповідно до статті 136 ГПК України полягають у забезпеченні фактичного виконання судового рішення в разі задоволення позову з врахуванням судом: ймовірності ускладнення виконання або невиконання рішення господарського суду в разі невжиття таких заходів, а також ймовірності ускладнення ефективного захисту або поновлення порушених чи оспорюваних прав або інтересів позивача, за захистом яких він звернувся або має намір звернутися до суду в разі невжиття таких заходів, запобігання порушенню у зв'язку із вжиттям таких заходів прав та охоронюваних законом інтересів осіб, що не є учасниками цього судового процесу. Натомість за змістом статей 136, 137 ГПК України забезпечення позову не передбачає гарантування задоволення позову, лише забезпечення виконання судового рішення у разі задоволення позову.

25. Суд відхиляє аргументи скаржника (пункт 14), що його не було повідомлено про час та дату слухання справи в суді апеляційної інстанції, розгляд якої відбувся в апеляційному суді 12.09.2018, з посиланням на отримання Відповідачем 2 ухвали про призначення справи до розгляду лише 13.09.2018, оскільки Відповідач 2 жодним чином це твердження не підтверджує, а також з огляду на те, що згідно з відомостями з Єдиного державного реєстру судових рішень ухвала Одеського апеляційного господарського суду від 04.09.2018 про оголошення перерви в судовому засіданні у цій справі на 12.09.2018 о 10 год. 00 хв. оприлюднена в загальному доступі 06.09.2018. Суд також звертає увагу, що обставини апеляційного перегляду вказують на те, що Скаржник мав бути обізнаний про розгляд справи в апеляційному суді 12.09.2018, оскільки в цей день до апеляційного суду Скаржником через свого представника була нарочно подана заява про відвід судді у цій справі.

У зв'язку з цим Суд звертається до практики Європейського суду з прав людини, зокрема mutatis mutandis до висновку ЄСПЛ у рішенні від 03.04.2008 у справі "Пономарьов проти України" (п. 41)

стосовно того, що сторони в розумні інтервали часу мають вживати заходів, щоб дізнатись про стан відомого їм судового провадження.

26. Крім викладеного Суд погоджується із висновком судів в оскаржуваних рішеннях стосовно того, що частиною 1 статті 141 ГПК України передбачено право суду, а не обов'язок вимагати від особи, яка звернулася із заявою про забезпечення позову, забезпечити відшкодування можливих збитків відповідача, які можуть бути спричинені забезпеченням позову (зустрічне забезпечення), а тому розгляд судом заяви про забезпечення позову без вирішення питання зустрічного забезпечення не є порушенням наведених вимог законодавства та не свідчить про незаконність оскаржуваної ухвали місцевого суду, а відповідно і постанови апеляційного суду про залишення її без змін.

27. Крім цього, виходячи з приписів частини 4 статті 141 ГПК України, ухвалення рішення про забезпечення позову без одночасного вирішення судом питання про зустрічне забезпечення не позбавляє заявника звернутись із клопотанням про зустрічне забезпечення, що може бути подане після застосування судом заходів забезпечення позову.

28. Таким чином висновки судів першої та апеляційної інстанцій в оскаржуваних судових рішеннях про наявність підстав для застосування заходу до забезпечення позову у цій справі зроблені, а ухвала про застосування заходів до забезпечення позову постановлена відповідно до норм законодавства, зокрема статей 136, 137, 141 ГПК України. У зв'язку з викладеним та з урахуванням положень пункту 1 частини 1 статті 308 та статті 309 ГПК України оскаржувані постанова апеляційного суду та ухвала місцевого суду підлягають залишенню без змін як законні та обґрунтовані.

29. У зв'язку із відмовою у задоволенні касаційної скарги судові витрати за подання касаційної скарги покладаються на Відповідача 2.

Керуючись статтями 240, 300, 301, 308, 309, 314, 315, 317 Господарського процесуального кодексу України, Суд

П О С Т А Н О В И В :

1. Касаційну скаргу Акціонерного товариства "РИСОІЛ С.А." (RISOIL.S.A) залишити без задоволення.

2. Ухвалу Господарського суду Одеської області від 11.06.2018 та постанову Одеського апеляційного господарського суду від 12.09.2018 у справі № 916/1040/18 залишити без змін.

Постанова набирає законної сили з моменту її прийняття, є остаточною і оскарженню не підлягає.

Головуючий суддя К. М. Пільков

Судді Т. Б. Дроботова

Ю. Я. Чумак