КИЇВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД

Справа № 11/824/34/2018

Суддя-доповідач: Чорний О.М.

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

15 листопада 2018 року м. Київ

Колегія суддів судової палати з розгляду кримінальних справ Київського апеляційного суду міста Києва у складі:

головуючого судді - Чорного О.М.,

суддів - Васильєвої М.А., Кепкал Л.І.,

за участю прокурора - Заріцької О.А.,

захисника - Бойкової І.А.,

представника потерпілої - ОСОБА_3

засудженого - ОСОБА_4

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду апеляції прокурора, захисника ОСОБА_3 в інтересах потерпілої ОСОБА_5 на постанову судді Деснянського районного суду м. Києва від 19 квітня 2018 року, кримінальну справу за обвинуваченням,

ОСОБА_4, ІНФОРМАЦІЯ_1, уродженця м. Термез, Узбекистану, українця, громадянина України, з вищою освітою, одруженого, зареєстрованого та проживаючого за адресою: АДРЕСА_2; раніше не судимого,

у вчиненні злочинів, передбачених ч.5 ст. 185, ч.4 ст.190, ч.1 ст. 115, п.п. 9,13 ч.2 ст. 115 КК України,

ВСТАНОВИЛА:

Органом досудового слідства пред'явлене ОСОБА_4 обвинувачення, викладене наступного змісту: 23.01.2003р. приблизно в 23.00 годин ОСОБА_4. перебуваючи в стані алкогольного сп'яніння, знаходячись в квартирі АДРЕСА_1, після вживання спиртних напоїв разом з господарями квартири ОСОБА_6 та ОСОБА_7. на грунті раптово виниклих особистих неприязних стосунків до ОСОБА_7 з приводу ділових стосунків, діючи умисно, з метою заподіяння смерті, в кімнаті квартири наніс ОСОБА_7 два удари ножем, який взяв на кухні квартири, в область грудної клітини та живота, чим спричинив останньому проникаючі колото-різані поранення грудної клітини та живота з ушкодженням серця і печінки з розвитком крововтрати, внаслідок чого настала смерть ОСОБА_7, чим умисно вбив його. Після вчинення умисного вбивства ОСОБА_7 він помітив ОСОБА_6, яка знаходилась біля дверей кімнати, в якій було вчинене вбивство, усвідомлюючи той факт, що ОСОБА_6 могла бачити саму подію злочину і може бути носієм певної інформації про вчинений ним злочин, з метою вбивства останьої з метою приховати інший злочин, а саме умисне вбивство ОСОБА_7, діючи умисно, з метою заподіяння смерті, наніс ОСОБА_6 численні удари ножем, яким вчинив попереднє вбивство, в різні частини тіла, від чого потерпіла впала на підлогу, після чого ОСОБА_4, з метою доведення свого умислу до кінця, іншим ножем, який взяв на кухні квартири, умисно перерізав шию ОСОБА_6. чим спричинив останній різане поранення шиї з ушкодженням сонної артерії і колото-різані поранення грудної клітини з ушкодженням легенів, що призвели до розвитку гострої крововтрати, внаслідок чого настала смерть ОСОБА_6

Крім того, 23.01.2003р. ОСОБА_4, знаходячись в квартирі АДРЕСА_1, після вчинення умисного вбивства ОСОБА_7 ОСОБА_6, скориставшись сприятливою обстановкою, таємно викрав чуже майно, яке належить ОСОБА_7. а саме: відео карту із системного блоку персонального комп'ютера вартістю 115 доларів США, що згідно курсу НБУ становить 612грн. 95коп., звукову карту вартістю 60 доларів США. що згідно курсу НБУ становить 319грн. 80коп.. вентилятор на центральному процесорі вартістю 13 доларів США. що згідно курсу НБУ становить 679 грн. 29 коп.. два модулі пам'яті вартістю 80 доларів США кожний, що згідно курсу НБУ становить 852грн. 80коп.. 2 ГОЕ кабулі вартістю по 4грн. кожний, грошові кошти в сумі 3200 доларів США. що згідно курсу НБУ становить 17000грн. 56коп., мобільний телефон «Нокіа» вартістю 300 доларів США, що згідно курсу НБУ становить 1599грн.. грошові кошти в сумі 50грн.. три зв'язки ключів від квартири, які матеріальної цінності не становлять, а всього майно загальною вартістю 19502грн. 40когі., що є особливо великим розміром, після чого з викраденим майном з місця вчинення злочину зник.

Крім того, органами досудового слідства ОСОБА_4 обвинувачується в тому, що він, будучи директором приватного виробничо-комерційного підприємства «Сатурн», з метою заволодіння чужим майном шляхом обману в особливо великих розмірах, в серпні 1996 року уклав письмовий договір з адміністрацією Криворізького спеціалізованого управління ВАТ «Дніпрококсохімремонт», згідно якого ВАТ «Дніпрококсохімремонт» зобов'язано було відпустити Г1ВКГ1 «Сатурн» 600 тон коксу КД-25-40 по ціні 215грн. за одну тону, а підприємство «Сатурн» в особі директора ОСОБА_4 зобов'язано було протягом 14 днів після отримання коксу поставити Криворізькому спеціалізованому управлінню ВАТ «Дніпрококсохімремонт» 161 тону цукру по ціні 80грн. на 1кг цукру із розрахунку, що підприємство «Сатурн» поставляє 1 тону цукру за кожні відпущені. 3.7 тон коксу, після чого 16.09.1996р. уклав з адміністрацією Криворізького управління ВАТ «Дніпрококсохімремонт» договір, згідно якого ВАТ «Дніпрококсохімремонт» зобов'язано відпустити ПП «Сатурн» 1000 тон коксу КД 25-40. а підприємство «Сатурн» в особі директора ОСОБА_4 зобов'язано протягом 14 днів після отримання коксу поставити 270 тон цукру на тих же умовах, що були оговорені в першому договорі в серпні 1996 року, після чого у вересні 1996 року уклав письмові договори з адміністрацією «Томашпольський цукровий завод», з адміністрацією «Жданівський цукровий завод», з адміністрацією «Луганський цукровий завод», щодо поставки на ці заводи коксу по бартерному обміну на цукор із розрахунку за 1 тону цукру 4.5 тони коксу, після чого у вересні-жовтні 1996 року адміністрація ВАТ «Дніпрококсохімремонт» на виконання укладених з підприємством «Сатурн» договорів від грузило на Жданівський цукровий завод 446,5 тон коку, на Луганський цукровий завод 205.4 тон куксу, на Томашпільський цукровий завод 586.5 тон коксу, за що ОСОБА_4 отримав від вказаних заводів 269 тон цукру, внаслідок чого ОСОБА_4 шляхом обману заволодів 1238 тонами коксу КД 25-40 на загальну суму 258 321грн. 82коп.. провів його бартерний обмін на 269 тон цукру, яким заволодів, що є особливо великим розміром.

Постановою Деснянського районного суду м. Києва від 19 квітня 2018 року кримінальну справу відносно ОСОБА_4 обвинуваченого у вчиненні злочинів, передбачених ч.5 ст. 185, ч.4 ст.190, ч.1 ст. 115, п.п. 9,13 ч.2 ст. 115 КК України, закрито у зв'язку із закінченням строків давності, звільнивши його від кримінальної відповідальності, у звязку із закінченням строків давності.

В апеляції прокурор, який брав участь в суді першої інстанції просить постанову суду першої інстанції скасувати, направити кримінальну справу на новий розгляд в суд першої інстанції, у зв'язку з неправильним застосуванням закону України проо кримінальну відповідальність та істотним порушенням кримінального процесуального закону.

Зокрема зазначає, що суд першої інстанції, в оскаржуваній постанові, в порушення вимог ч.4 ст. 49 КК України не в повінй мірі мотивував застосування давності у конкретному випадку, з урахуванням характеру і ступеню суспільної небезпеки вчиненого злочину, особи винного та інших обставин справи. Також зауважує на те, що прокурор, потерпілий та його захисник - адвокат ОСОБА_3 заперечували щодо задоволення клопотання про звільнення ОСОБА_4 від кримінальної відповідальності, оскільки в такому випадку будуть порушені права потерпілого, однак суд не з'ясував думку всіх учасників.

Державний обвинувач вважає, що звільнення ОСОБА_4 від кримінальної відповідальності є передчасним та необґрунтованим.

Захисник ОСОБА_3 в інетерсах потерпілої ОСОБА_5 в поданій апеляції просить скасувати постанову суду першої інстанції та направити спарву на новий розгляд по суті.

Вважає, що в даному конкретному випадку розгляд кримінальної справи відповідно до вимог КПК України (в ред. 1960 року) є незаконним та необґрунтованим, а застосування п.11 розділу ХІ Перехідних положень КПК України 2012 року не передбачає розгляд справи за правилами, які діяли до його прийняття.

Заслухавши доповідь судді, думку прокурора, який просив задовольнити подану апеляцію, захисника ОСОБА_3 в інтересах потерпілої ОСОБА_5, які просили задовольнити подану апеляцію, засудженого ОСОБА_4 та у його інтересах захисника Бойкової І.А., які заперечували щодо апеляційних скарг та просили залишити постанову суду першої інстанції без змін, перевіривши представлені матеріали кримінальної справи та обговоривши доводи апеляцій, колегія суддів вважає, що апеляції прокурора, захисника ОСОБА_3 задоволенню не підлягають, з наступних підстав.

Відповідно до п.п. 11, 15 Розділу ХІ "Перехідні положення" КПК України, кримінальні справи, які до набрання чинності цим Кодексом надійшли до суду від прокурорів з обвинувальним висновком розглядаються судами першої, апеляційної та касаційної інстанцій і Верховним Судом України в порядку, який діяв до набрання чинності цим Кодексом.

З представлених матеріалів кримінальної справи вбачається, що ОСОБА_4 обвинувачується у вчиненні злочинів, передбачених ч.5 ст. 185, ч.4 ст.190, ч.1 ст. 115, п.п. 9,13 ч.2 ст. 115 КК України, та які відповідно до ст.12 КК України, що до ступеня тяжкості відносяться до особливо тяжких злочинів.

Згідно п.5 ч.1 ст.49 КК України особа звільняється від кримінальної відповідальності, якщо з дня вчинення нею злочину і до набрання вироком законної сили минув строк п'ятнадцять років у разі вчинення особливо тяжкого злочину.

Також, звільнення особи від кримінальної відповідальності на підставі закінчення строків давності є обов'язковим. Тобто суд першої інстанції, встановивши наявність усіх передбачених законом обставин, обґрунтовано звільнив особу від кримінальної відповідальності за цією підставою.

Згідно вимог ст.248 КПК України ( в ред. 1960р.), при наявності обставин, передбачених ст.11-1 цього Кодексу, суддя своєю мотивованою постановою закриває справу.

Положеннями ст.11-1 КПК України (1960р.) визначено, що суд у судовому засіданні за наявності підстав, передбачених ст.49 ч.1 КК України, закриває кримінальну справу у зв'язку із закінченням строків давності у випадках, коли справа надійшла до суду з обвинувальним висновком.

Колегія суддів не погоджується з твердженням адвоката ОСОБА_3, що районний суд не виконав вимоги постанови Верховного суду України про новий розгляд справи.

Так, постановою Верховного суду України, вирок Апеляційного суду м. Києва від 18.03.2005 року та ухвалу колегії суддів судової палати у кримінальних справ Верховного суду України від 26.07.2005 року стосовно ОСОБА_4 скасовано та направлено справу на новий розгляд до компетентного суду першої інстанції.

По суті, кримінальна справа до суду першої інстанції надійшла після скасування прийнятих судових рішень, тобто з обвинувальним висновком. У зв'язку з чим, суд першої інстанції відповідно до п.15 Розділу ХІ "Перехідні положення" КПК України, розпочав розгляд, відповідно до вимог Глави 23 (в ред. 1960 року), тобто з попереднього розгляду справи.

У зв'язку з тим, що на даний час минули строки давності притягнення ОСОБА_4 до кримінальної відповідальності за вчинені ним в серпні-жовтні 1996 року та 23.01.2003 року злочини, передбачені відповідно ч.5 ст. 185, ч.4 ст. 190, ч.1 ст.115, п.п. 9,13 ч.2 ст.115 КК України, суд першої інстанції правильно дійшов висновку того, що строки давності притягнення ОСОБА_4 до кримінальної відповідальності за вказані злочини, закінчились. Крім того, даних про те, що перебіг давності зупинявся або переривався, матеріали кримінальної справи не містять.

Положення ч. 4 ст. 49 КК України встановлюють особливий порядок звільнення від кримінальної відповідальності для осіб, що вчинили особливо тяжкі злочини, за які згідно із законом може бути призначено довічне позбавлення волі. У таких випадках питання про застосування цього виду звільнення від кримінальної відповідальності вирішується судом у кожному конкретному випадку з урахуванням характеру і ступеня суспільної небезпеки вчиненого злочину, особи винного та інших обставин. Закінчення 15-річного строку давності, передбаченого для особливо тяжких злочинів, є підставою не обов'язкового, а факультативного звільнення від кримінальної відповідальності.

В даному випадку, колегія суддів погоджується з висновком суду першої інстанції, про доцільність застосування давності, та звільнення особи від кримінальної відповідальності.

Доводи апеляції прокурора та захисника з приводу безпідставного закриття кримінальної справи, у зв'язку із закінченням строків давності, оскільки не враховано позицію всіх учасників провадення, є безпідставними.

Для звільнення особи від кримінальної відповідальності КПК України (в ред. 1960р.) передбачає тільки згоду обвинуваченого на це і наявність підстав для такого звільнення. Можливість продовження провадження у справі відносно особи, яка може бути звільнена від кримінальної відповідальності, передбачена тільки в разі, коли обвинувачений, щодо якого передбачене звільнення від кримінальної відповідальності, заперечує проти закриття справи з цієї підстави.

Суд за наявності підстав для звільнення особи від кримінальної відповідальності у зв'язку із закінченням строків давності, передбачених ст.49 КК, та за згодою підозрюваного, обвинуваченого, підсудного ухвалою закриває кримінальне провадження та звільняє підозрюваного, обвинуваченого, підсудного від кримінальної відповідальності.

Матеріали кримінальної справи свідчать про те, що ОСОБА_4 не заперечував щодо звільнення його від кримінальної відповідальності у зв'язку із закінченням строків давності та закриття справи, а також правильність розуміння засудженим ОСОБА_4, що звільнення від кримінальної відповідальсноті не має реабілітую чого характеру, що також втсанволено в судовому засіданні суду апеляційної інстанції.

Враховуючи викладене, колегія суддів вважає, що постанова Деснянського районного суду м. Києва від 19 квітня 2018 року є законною та обґрунтованою, а тому законних підстав для задоволення апеляцій, колегія суддів не вбачає.

Керуючись ст. ст. 362, 365, 366 КПК України та п. 15 розділу ХІ «Перехідних положень» КПК України від 13.04.2012 року, колегія суддів,-

УХВАЛИЛА:

Апеляції прокурора, захисника ОСОБА_3 в інтересах потерпілої ОСОБА_5 - залишити без задоволення.

Постанову Деснянського районного суду м. Києва від 19 квітня 2018 року, якою кримінальну справу відносно ОСОБА_4 обвинуваченого у вчиненні злочинів, передбачених ч.5 ст. 185, ч.4 ст.190, ч.1 ст. 115, п.п. 9,13 ч.2 ст. 115 КК України, закрито у звязку із закінченням строків давності та звільнено від кримінальної відповідальності, у звязку із закінченням строків давності - залишити без зміни.

Ухвала може бути оскарженою до суду касаційної інстанції протягом трьох місяців.

Судді:

___________ _____________ ____________

ЧорнийО.М. Васильєва М.А. Кепкал Л.І.