ПІВНІЧНО-ЗАХІДНИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

33001 , м. Рівне, вул. Яворницького, 59

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

04 грудня 2018 року Справа № 924/1389/13

Північно-західний апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:

головуючий суддя Савченко Г.І., суддя Демидюк О.О. , суддя Крейбух О.Г.

секретар судового засідання Соколовська О.В.

за участю представників сторін:

позивача - не з'явився

відповідача - не з'явився

органу ДВС - не з'явився

розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу Публічного акціонерного товариства "Полонський гірничий комбінат" на ухвалу господарського Хмельницької області від 09.10.2018р. (постановлену у м. Хмельницькому об 18:10 год., повний текст складено 12.10.2018р.)

у справі №924/1389/13 (суддя Танасюк О.Є.)

за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Електроремсервіс"

до Публічного акціонерного товариства "Полонський гірничий комбінат"

про стягнення 236 975,14 грн., з яких 206 950,01 грн. - основна заборгованість, 24 487,57 грн. - пеня, 5 063,90 грн. - 3% річних, 473,66 грн. - інфляційних втрат

ВСТАНОВИВ:

Рішенням господарського суду Хмельницької області від 18.12.2013р. частково задоволено позов Товариства з обмеженою відповідальністю "Електроремсервіс" до Публічного акціонерного товариства "Полонський гірничий комбінат" Полонський район Хмельницька область про стягнення 236975,14 грн., з яких 206950,01 грн. - основна заборгованість, 24487,57 грн. - пеня, 5063,90 грн. - 3% річних, 473,66 грн. - інфляційних втрат. Присуджено до стягнення з Публічного акціонерного товариства "Полонський гірничий комбінат" на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "Електроремсервіс" 206950,01 грн. - основної заборгованості, 17707,98 грн. - пені, 5063,90 грн. - 3% річних, 4594,47 грн. - витрат по сплаті судового збору. У стягненні 473,66 грн. - інфляційних втрат та 6779,59 грн. грн. пені відмовлено.

08.01.2014р. на виконання рішення видано наказ.

18.12.2018р. до суду надійшла скарга ПАТ "Полонський гірничий комбінат" від 15.12.2017р. №924/1389/13-07 на бездіяльність державного виконавця у зведеному виконавчому провадженні №47533673 за наказом виданим господарським судом Хмельницької області у справі №924/1389/13, в якій просить визнати бездіяльність головного державного виконавця відділу примусового виконання рішень управління ДВС ГТУЮ у Хмельницькій області Кота А.М. щодо не закінчення виконавчого провадження з підстав фактичного виконання рішення суду неправомірною та зобов'язати державного виконавця закінчити виконавче провадження у зв'язку з його фактичним виконанням.

В обґрунтування даної скарги, ПАТ "Полонський гірничий комбінат" зазначає, що виконавче провадження до цього часу, всупереч фактичного виконання рішення, не закінчено. Отже наявність незакінченого виконавчого провадження порушує права та інтереси заявника, оскільки він продовжує перебувати у статусі боржника, що накладає на його статус відповідні обмеження.

Ухвалою господарського суду Хмельницької області від 26.12.2017р., яка залишена без змін постановою Рівненського апеляційного господарського суду від 14.02.2018 у справі №924/1389/13, у задоволенні скарги ПАТ "Полонський гірничий комбінат" було відмовлено.

Зазначені ухвала та постанова мотивовані тим, що належні та допустимі докази на підтвердження фактичного виконання в повному обсязі рішення господарського суду Хмельницької області від 18.12.2013р. у справі №924/1389/13, з послідуючим оформленням стягувачем права власності на фракції 0-5 у кількості 40191,49 тонн, в отриманих судом матеріалах виконавчого провадження відсутні.

Постановою Верховного Суду від 19.07.2018р. ухвалу господарського суду Хмельницької області від 26.12.2017р. та постанову Рівненського апеляційного господарського суду від 14.02.2018р. скасовано, справу №924/1389/13 передано на новий розгляд до господарського суду Хмельницької області. У вказаній постанові судом касаційної інстанції зазначено, що судами попередніх інстанцій у оскаржуваних судових рішеннях, не надано правової оцінки встановленим обставинам у попередньо прийнятих судових рішеннях у даній справі щодо дій/бездіяльності державного виконавця, та не досліджено правомірність дій державного виконавця стосовно виконання судового рішення у даній справі, не встановлено чому починаючи з дати винесення постанови від 10.03.2016 та акту від 10.03.2016 про передачу стягувачу в рахунок погашення боргу нереалізованого відсіву фракції 0-5 в кількості 40191,49 т. не відбулось фактичного виконання рішення, чи пов'язано це з бездіяльністю державного виконавця, не враховано перебування ПАТ "Полонський гірничий комбінат" у процедурі банкрутства.

Ухвалою господарського Хмельницької області від 09.10.2018р. у справі №924/1389/13 провадження за скаргою ПАТ "Полонський гірничий комбінат (вих. №924/1389/13-07 від 15.12.2017р.) у зведеному виконавчому провадженні №47533673 за наказом виданим господарським судом Хмельницької області у справі №924/1389/13 про визнання бездіяльності головного державного виконавця відділу примусового виконання рішень управління ДВС ГТУЮ у Хмельницькій області Кота А.М., щодо не закінчення виконавчого провадження з підстав фактичного виконання рішення суду неправомірною та зобов'язання державного виконавця закінчити виконавче провадження у зв'язку з його фактичним виконанням, закрито. При цьому суд першої інстанції дійшов висновку, що законодавством не врегульовано порядок судового оскарження рішень, дій чи бездіяльності державного виконавця під час виконання зведеного виконавчого провадження, у якому об'єднано виконання судових рішень, ухвалених судами за правилами різних юрисдикцій, а тому судом враховано правовий висновок Верховного Суду, викладений в постанові від 14.03.2018р. по справі №660/612/16-ц, щодо застосування ст. 287 КАС України під час розгляду скарги на бездіяльність державного виконавця. Провадження за вказаною скаргою підлягає закриттю на підставі п. 1 ч. 1 ст. 231 ГПК України, оскільки дана скарга не підлягає вирішенню в порядку господарського судочинства.

Не погоджуючись із винесеною ухвалою, Публічне акціонерне товариство "Полонський гірничий комбінат" подало апеляційну скаргу, в якій просить скасувати оскаржувану ухвалу, а справу надіслати до суду першої інстанції для продовження розгляду по суті в іншому складі суду.

Обґрунтовуючи доводи апеляційної скарги, скаржник зазначає, що оскаржувана ухвала постановлена із порушенням норм процесуального права.

Зокрема, скаржник зазначає, що судом першої інстанції не враховано вказівок Верховного Суду, викладених у постанові від 19.07.2018р. Місцевим господарським судом, без клопотання сторін, самостійно змінено предметну юрисдикцію. Скаржник зазначає, що оскаржувана ухвала є необґрунтованою.

У письмовому поясненні щодо підстав для закриття провадження Товариство з обмеженою відповідальністю "Електроремсервіс" просить відмовити у задоволенні апеляційної скарги, оскаржувану ухвалу залишити без змін.

Учасники справи були належним чином повідомлені про час та місце судового засідання, про що свідчать наявні в матеріалах справи докази, однак наданим їм процесуальним правом не скористалися та в судове засідання не з'явилися, своїх повноважних представників не направили, про причин своєї неявки суд не повідомили.

Розглянувши доводи апеляційної скарги, вивчивши матеріали справи, наявні в ній докази, перевіривши правильність застосування судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права, судова колегія дійшла висновку, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню, з наступних підстав.

Як вбачається із матеріалів справи, 20.08.2015р. головним державним виконавцем Котом А.М. винесено постанову про відкриття виконавчого провадження №ВП 48507966 з виконання наказу господарського суду Хмельницької області від 08.01.2014р. по справі №924/1389/13 про стягнення із ПАТ "Полонський гірничий комбінат" на користь ТОВ "Електроремсервіс" 206950,01 грн. основної заборгованості, 17707,98 грн. пені, 5063,90 грн. 3% річних, 4594,47 грн. витрат по сплаті судового збору.

18.12.2015р. державним виконавцем було винесено постанову про приєднання виконавчого провадження №48507966 з примусового виконання наказу №924/1389/13 від 08.01.2014р. до зведеного виконавчого провадження №47533673, яке веде Відділ примусового виконання рішень Управління державної виконавчої служби Головного управління юстиції у Хмельницькій області.

В межах зведеного виконавчого провадження 22.07.2015р. державним виконавцем проведено опис та накладено арешт на майно боржника (відсів фракції 0-5 в кількості 1000000т.), про що складено Акт опису й арешту майна від 22.07.2015р.

Згідно висновку про вартість майна від 19.08.2015р. експертом було визначено вартість відсіву в сумі 5 830 000, грн. (5,83 грн./т.), а 28.10.2015р. майно передано на реалізацію відповідно до заявки на реалізацію майна за ціною 5,83 грн. за 1 т.

Оскільки згідно протоколів про проведення електронних торгів від 04.01.2016р. №138125, №138126, №138129, №138127, №138130, останні не відбулись за відсутністю учасників торгів, 12.02.2016р. державним виконавцем на адресу стягувача направлено письмове повідомлення із пропозицією залишити за собою нереалізоване майно.

04.03.2016р. ТОВ "Електроремсервіс" звернулося до ДВС із заявою за вих.№04/03/16-1 про залишення за собою нереалізованого арештованого майна ПАТ "Полонський гірничий комбінат" в рахунок погашення заборгованості перед ТОВ "Електроремсервіс" в розмірі 234 316,36 грн.

Згідно постанови від 10.03.2016р. державним виконавцем було вирішено передати стягувачу ТОВ "Електроремсервіс" в рахунок погашення боргу по наказу господарського суду Хмельницької області від 08.01.2014р. №924/1389/13 нереалізований відсів фракції 0-5 в кількості 40191,49 т. по 5,83 грн. за 1т. на загальну суму 234 316,36 грн.

10.03.2016р. державним виконавцем складено Акт передачі майна стягувачу ТОВ „"Електроремсервіс" в рахунок погашення боргу нереалізований відсів фракції 0-5 в кількості 40191,49 т. по 5,83 грн. за 1т. на загальну суму 234 316,36 грн..

Ухвалою господарського суду Хмельницької області від 10.10.2016р. порушено провадження у справі № 924/881/16 про банкрутство ПАТ "Полонський гірничий комбінат", введена процедура розпорядження майном, введений мораторій на задоволення вимог кредиторів боржника, розпорядником майна призначено арбітражного керуючого Яроша Василя Юрійовича.

25.05.2017р. арбітражний керуючий Ярош В.Ю. звернувся у відділ примусового виконання рішень управління ДВС із листом за вих.№924/881/16-29, згідно якого просив зупинити зведене виконавче провадження №47533673. Аналогічного змісту листи були направлені у відділ ДВС 06.06.2017р., від 09.06.2017р.

28.08.2017р. ПАТ "Полонський гірничий комбінат" отримав лист від розпорядника майна арбітражного керуючого Яроша В.Ю., в якому повідомлено, що у березні 2016 р. органами ДВС було вчинено дії на передачу відсіву в рахунок погашення боргу за судовими рішеннями.

07.09.2017р. ТОВ "Електроремсервіс" та ПП "Торговий дім "Аргус" звернулись із заявою до головного державного виконавця відділу примусового виконання рішень управління ДВС ГТУЮ у Хмельницькій області, в якій просили вчинити всі необхідні дії передбачені Законом України "Про виконавче провадження" з метою забезпечення реалізації та практичного виконання постанови відділу примусового виконання рішень управління ДВС Головного територіального управління юстиції у Хмельницькій області від 10 березня 2016 року та акту, згідно яких було передано відсів фракції 0-5 в кількості 40191,49 тони, та які нададуть змогу вивезти відсів фракції 0-5 в кількості 39 767,19 тон з території на якій він на даний час знаходиться та повідомити власника території з координатами місцезнаходження відсіву.

28.09.2017р. державним виконавцем складено акт в присутності юрисконсульта ТОВ "Електроремсервіс" та заступника голови правління з виробництва публічного акціонерного товариства "Полонський гірничий комбінат", в якому встановлено, що згідно акту та постанови державного виконавця від 10.03.2016 року стягувачу передано в рахунок погашення боргу відсів фракції 0-5 у кількості 40 191,49 т. При виїзді для передачі встановлено, що відсутня техніка для погрузки та можливість зважування вагою боржника, у зв'язку з викладеним, проведення виконавчих дій перенесено до забезпечення відповідних умов.

20.10.2017р. держаний виконавець звернувся із вимогою до публічного акціонерного товариства "Полонський гірничий комбінат", відповідно до якої вимагав 24.10.2017р. забезпечити вільний доступ до відсіву фракції 0-5 його навантаження та безперешкодне вивезення за межі території для передачі в рахунок погашення заборгованості стягувачу згідно постанови про передачу нереалізованого майна в рахунок погашення боргу від 10.03.2016р.

24.10.2017р. державний виконавець Кіт А.М. додатково до вимоги від 20.10.2017р. по виконавчому провадженню №48507966 щодо передачі нереалізованого відсіву на користь ТОВ "Електроремсервіс" повідомив голову правління ПАТ "Полонський гірничий комбінат", що згідно договору доручення №22/06-09/17 від 06.09.2017р. відсів від імені стягувача буде отримувати ПП "Торговий дім "Аргус".

Листом від 08.12.2017р. за №5689 державним виконавцем було повідомлено ПАТ "Полонський гірничий комбінат", що стягувач - ТОВ "Електроремсервіс" станом на 08.12.2017р. не отримав в натурі відсів в рахунок погашення боргу та не задовільнив свої вимоги , передбачені рішенням суду. Також зазначив, що Законом України "Про виконавче провадження" не передбачено порядок закінчення зведеного виконавчого провадження у певній частині. Тому зведене виконавче провадження №47533673 не може бути закінчено в частині виконання рішення господарського суду Хмельницької області №924/1389/13.

Матеріали справи містять облікову картку на зведене виконавче провадження №47533673 про стягнення грошових коштів з боржника ПАТ "Полонський гірничий комбінат", з якої вбачається, що в рамках зведеного виконавчого провадження виконуються рішення, постановлені судами в порядку господарського, цивільного та адміністративного судочинства. Всього у зведеному виконавчому провадженні об'єднано 299 виконавчих проваджень.

Надаючи правову кваліфікацію спірним правовідносинам, колегія суддів зазначає наступне.

Як вбачається із матеріалів оскарження ухвали, виконавче провадження з виконання наказу господарського суду Хмельницької області №924/1389/13 виданого 08.01.2014р. розпочато на підставі приписів Закону України "Про виконавче провадження" від 21.04.1999р. № 606-ХІV та продовжено на підставі приписів Закону України "Про виконавче провадження" від 02.06.2016р. №1404-VIII. Закони застосовуються судом в редакціях, які діяли на час вчинення відповідних виконавчих дій.

Відповідно до ст. 1 Закону України "Про виконавче провадження" виконавче провадження як завершальна стадія судового провадження та примусове виконання рішень інших органів (посадових осіб) - це сукупність дій органів і посадових осіб, визначених у цьому Законі, що спрямовані на примусове виконання рішень судів та інших органів (посадових осіб), які провадяться на підставах, в межах повноважень та у спосіб, визначених цим Законом, іншими нормативно-правовими актами, прийнятими відповідно до цього Закону та інших законів, а також рішеннями, що відповідно до цього Закону підлягають примусовому виконанню (далі - рішення).

Статтею 339 ГПК України передбачено, що сторони виконавчого провадження мають право звернутися до суду із скаргою, якщо вважають, що рішенням, дією або бездіяльністю державного виконавця чи іншої посадової особи органу державної виконавчої служби або приватного виконавця під час виконання судового рішення, ухваленого відповідно до цього Кодексу, порушено їхні права.

Відповідно до ч. 1 ст. 6 Закону України "Про виконавче провадження" державний виконавець зобов'язаний використовувати надані йому права відповідно до закону і не допускати у своїй діяльності порушення прав та законних інтересів фізичних і юридичних осіб.

Згідно зі ст. 11 Закону України "Про виконавче провадження" державний виконавець зобов'язаний вживати передбачених цим Законом заходів примусового виконання рішень, неупереджено, своєчасно і в повному обсязі вчиняти виконавчі дії.

Як вбачається із матеріалів оскарження ухвали, 18.12.2015р. державним виконавцем було приєднано виконавче провадження №48507966 з примусового виконання наказу від 08.01.2014р. №924/1389/13 до зведеного виконавчого провадження №47533673, яке знаходиться на виконані у Відділі примусового виконання рішень Управління державної виконавчої служби Головного управління юстиції у Хмельницькій області (постанова про приєднання виконавчого провадження до зведеного виконавчого провадження від 18.12.2015р. №4850796).

В межах зведеного виконавчого провадження 22.07.2015р. державним виконавцем проведено опис та накладено арешт на майно боржника (відсів фракції 0-5 в кількості 1000000т.), про що складено Акт опису й арешту майна від 22.07.2015р.

Згідно постанови від 10.03.2016р. державним виконавцем було вирішено передати стягувачу ТОВ "Електроремсервіс" в рахунок погашення боргу по наказу господарського суду Хмельницької області від 08.01.2014р. №924/1389/13 нереалізований відсів фракції 0-5 в кількості 40191,49 т. по 5,83 грн. за 1т. на загальну суму 234 316,36 грн. Також 10.03.2016р. державним виконавцем складено акт передачі майна стягувачу в рахунок погашення боргу нереалізований відсів фракції 0-5 в кількості 40191,49 т. по 5,83 грн. за 1т. на загальну суму 234 316,36 грн. ТОВ "Електроремсервіс.

Постанова державного виконавця від 10.03.2016р. та акт передачі майна стягувачу в рахунок погашення боргу нереалізований відсів фракції 0-5 оскаржувалися ПАТ "Полонський гірничий комбінат" в межах скарги на рішення та дії державного виконавця від 07.09.2017р. №07/09/17-2, яка була відхилена ухвалою господарського суду Хмельницької області від 25.09.2017р., залишеною без змін судами апеляційної та касаційної інстанцій.

Зокрема, Верховним Судом у постанові від 12.04.2018р. у даній справі щодо розгляду скарги на рішення та дії державного виконавця від 07.09.2017р. №07/09/17-2 зазначено, що висновки судів попередніх інстанцій про відповідність дій державного виконавця положенням Закону щодо винесення постанови від 10.03.2016р. та акту від 10.03.2016р. про передачу стягувачу в рахунок погашення боргу нереалізованого відсіву фракції 0-5 в кількості 40191,49 т. по 5,83 грн. за 1 т за початковою ціною на загальну суму 234 316,36 грн., є правомірними. При цьому, судом апеляційної інстанції, з яким погодився Верховний Суд, вказав про те, що з урахуванням положення ч. 9 статті 62 Закону України "Про виконавче провадження" постанова державного виконавця про передачу майна стягувачу та відповідний акт є підставами для подальшого оформлення стягувачем права власності на майно, а виконавче провадження у цій частині є виконаним з часу винесення вказаної постанови. Також суд касаційної інстанції в постанові від 12.04.2018р. погодився із висновком попередніх судових інстанцій про те, що постанова від 10.03.2016р. та акт державного виконавця 10.03.2016р. винесені до порушення справи про банкрутство та дії мораторію, відтак заборона реалізації майна та дія мораторію на вказане майно, за рахунок якого грошові вимоги позивача були задоволені, враховуючи вимоги Закону про банкрутство, на вказану постанову та акт не поширюється.

Як зазначалося вище, ПАТ "Полонський гірничий комбінат" звернувся із скаргою на бездіяльність державного виконавця у зведеному виконавчому провадженні №47533673 за наказом виданим господарським судом Хмельницької області у справі №924/1389/13, в якій просить визнати бездіяльність головного державного виконавця відділу примусового виконання рішень управління ДВС ГТУЮ у Хмельницькій області Кота А.М. щодо не закінчення виконавчого провадження неправомірною та зобов'язати державного виконавця закінчити виконавче провадження у зв'язку з його фактичним виконанням.

При цьому, в рамках зведеного виконавчого провадження №47533673 про стягнення грошових коштів з боржника ПАТ "Полонський гірничий комбінат" виконуються рішення, постановлені судами в порядку господарського, цивільного та адміністративного судочинства, що підтверджується обліковою карткою на зведене виконавче провадження №47533673 про стягнення грошових коштів з боржника ПАТ "Полонський гірничий комбінат".

Колегія суддів зазначає, що згідно з ч. 4 ст. 236 ГПК України при виборі і застосуванні норми права до спірних правовідносин суд враховує висновки щодо застосування норм права, викладені в постановах Верховного Суду.

Частиною 2 ст. 315 ГПК України передбачено, що у постанові палати, об'єднаної палати, Великої Палати Верховного Суду має міститися висновок про те, як саме повинна застосовуватися норма права, із застосуванням якої не погодилася колегія суддів, палата, об'єднана палата, що передала справу на розгляд палати, об'єднаної палати, Великої Палати.

А тому, колегія суддів погоджується із висновкому суду першої інстанції, що при розгляді скарги ПАТ "Полонський гірничий комбінат" на бездіяльність державного виконавця, враховується правова позиція Великої Плати Верховного Суду, викладена в постанові від 14.03.2018р. по справі №660/612/16-ц, під час розгляду якої досліджувалося питання юрисдикції при оскарженні дій/бездіяльності в рамках зведеного виконавчого провадження відкритого за різними видами судочинства.

Зокрема, у вказаній постанові, з-поміж іншого, зазначено наступне.

За загальним правилом, передбаченим частиною першою статті 74 Закону України "Про виконавче провадження" № 1404-VIII, з урахуванням вимог статей 447, 448 ЦПК України, статей 339, 340 ГПК України, частини п'ятої статті 287 КАС України у редакціях від 03.10.2017р., у разі оскарження рішень, дій чи бездіяльності державного виконавця чи іншої посадової особи органу ДВС або приватного виконавця під час виконання судового рішення, ухваленого за правилами цивільного судочинства, зазначена скарга розглядається судом, який ухвалив вказане рішення, за правилами цивільного судочинства. Якщо скарга подається на рішення, дії чи бездіяльність виконавця та посадових осіб ДВС щодо виконання судового рішення, ухваленого за правилами господарського судочинства, таку скаргу розглядає відповідний господарський суд, який ухвалив таке рішення, за правилами господарського судочинства. Адміністративні справи з приводу рішень, дій або бездіяльності державного виконавця чи іншої посадової особи ДВС щодо виконання ними рішень, ухвалених місцевим загальним судом як адміністративним судом, розглядаються місцевим загальним судом як адміністративним судом, який видав виконавчий лист.

Це правило діє і при виконанні зведеного виконавчого провадження, у якому об'єднані судові рішення, ухвалені за правилами однієї юрисдикції.

Разом з тим законодавством не врегульовано порядок розгляду скарг на рішення, дії чи бездіяльність виконавця та посадових осіб ДВС щодо виконання судових рішень при вчиненні таких дій у зведеному виконавчому провадженні, в якому об'єднано виконання судових рішень, ухвалених судами за правилами різних юрисдикцій.

Водночас статтею 287 Кодексу адміністративного судочинства України (далі - КАС України) передбачено особливості провадження у справах з приводу рішень, дій або бездіяльності органу ДВС, приватного виконавця.

Відповідно до частини першої цієї статті учасники виконавчого провадження (крім державного виконавця, приватного виконавця) та особи, які залучаються до проведення виконавчих дій, мають право звернутися до адміністративного суду з позовною заявою, якщо вважають, що рішенням, дією або бездіяльністю державного виконавця чи іншої посадової особи органу ДВС або приватного виконавця порушено їхні права, свободи чи інтереси, а також якщо законом не встановлено інший порядок судового оскарження рішень, дій чи бездіяльності таких осіб.

Разом з тим у частині п'ятій вказаної статті передбачено, що адміністративні справи з приводу рішень, дій або бездіяльності державного виконавця чи іншої посадової особи органу ДВС щодо виконання ними рішень, ухвалених місцевим загальним судом як адміністративним судом, розглядаються місцевим загальним судом як адміністративним судом, який видав виконавчий лист.

Тобто частина п'ята статті 287 КАС України передбачає загальне правило оскарження рішень, дій або бездіяльності державного виконавця чи іншої посадової особи органу ДВС щодо виконання ними рішень до того суду, який ухвалив вказане рішення, якщо таке виконання не обтяжене об'єднанням з виконанням рішень, ухвалених судами за правилами іншої юрисдикції.

Оскільки чинним законодавством не врегульовано порядок судового оскарження рішень, дій чи бездіяльності державного виконавця чи іншої посадової особи органу ДВС або приватного виконавця під час виконання зведеного виконавчого провадження, у якому об'єднано виконання судових рішень, ухвалених судами за правилами різних юрисдикцій, вказані справи (скарги) слід розглядати за правилами адміністративного судочинства відповідно до частини першої статті 287 КАС України.

Як зазначалося вище, у даній справі в рамках зведеного виконавчого провадження №47533673 про стягнення грошових коштів з боржника ПАТ "Полонський гірничий комбінат" виконуються рішення, постановлені судами в порядку господарського, цивільного та адміністративного судочинства.

Таким чином, колегія суддів дійшла висновку, що так як законодавством не врегульовано порядок судового оскарження рішень, дій чи бездіяльності державного виконавця під час виконання зведеного виконавчого провадження, у якому об'єднано виконання судових рішень, ухвалених судами за правилами різних юрисдикцій, судом враховується правовий висновок Великої Палати Верховного Суду, викладений в постанові від 14.03.2018р. по справі №660/612/16-ц, щодо застосування ст. 287 КАС України під час розгляду скарги на бездіяльність державного виконавця.

Колегія суддів зазначає, що вказівки, які містяться у постанові суду касаційної інстанції, є обов'язковими для суду першої та апеляційної інстанцій під час нового розгляду справи (ч. 1 ст. 316 ГПК України). При цьому, ч. 2 ст. 316 ГПК України передбачено, що постанова суду касаційної інстанції не може містити вказівок для суду першої або апеляційної інстанції про достовірність чи недостовірність того чи іншого доказу, про переваги одних доказів над іншими, про те, яка норма матеріального права повинна бути застосована і яке рішення має бути прийнято за результатами нового розгляду справи.

Верховний Суд у постанові від 19.07.2018р. зазначив, що судами попередніх інстанцій в оскаржуваних судових рішеннях, не надано правової оцінки встановленим обставинам у попередньо прийнятих судових рішеннях у даній справі щодо дій/бездіяльності державного виконавця, та не досліджено правомірність дій державного виконавця стосовно виконання судового рішення у даній справі, не встановлено чому починаючи з дати винесення постанови від 10.03.2016 та акту від 10.03.2016 про передачу стягувачу в рахунок погашення боргу нереалізованого відсіву фракції 0-5 в кількості 40191,49 т. не відбулось фактичного виконання рішення, чи пов'язано це з бездіяльністю державного виконавця, не враховано перебування ПАТ "Полонський гірничий комбінат" у процедурі банкрутства. При цьому, будь-яких вказівок щодо застосування норм матеріального права під час нового розгляду скарги на бездіяльність державного виконавця постанова суду касаційної інстанції не містить.

Враховуючи вищевикладене, провадження за скаргою ПАТ "Полонський гірничий комбінат" (вих. №924/1389/13-07 від 15.12.2017р.) у зведеному виконавчому провадженні №47533673 за наказом виданим господарським судом Хмельницької області у справі №924/1389/13 про визнання бездіяльності головного державного виконавця відділу примусового виконання рішень управління ДВС ГТУЮ у Хмельницькій області Кота А.М. щодо не закінчення виконавчого провадження з підстав фактичного виконання рішення суду неправомірною та зобов'язання державного виконавця закінчити виконавче провадження у зв'язку з його фактичним виконанням слід закрити на підставі п. 1 ч. 1 ст. 231 ГПК України, оскільки дана скарга не підлягає вирішенню в порядку господарського судочинства.

Колегія суддів не бере до уваги доводи скаржника, що місцевим господарським судом, без клопотання сторін, самостійно змінено предметну юрисдикцію. Оскільки ст. 231 ГПК України надає можливість суду, за наявності відповідних підстав, закривати провадження без клопотань учасників справи.

Отже, доводи скаржника, викладені у апеляційній скарзі, є безпідставними, необґрунтованими та такими, що не підлягають задоволенню.

Враховуючи наведене, колегія суддів апеляційної інстанції дійшла висновку, що ухвала місцевого господарського суду прийнята у відповідності до норм матеріального та процесуального права.

У відповідності до ст. 276 ГПК України суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а судове рішення без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.

Відповідно до ст. 129 Господарського процесуального кодексу України витрати по сплаті судового збору за подання апеляційної скарги покладаються на скаржника.

Керуючись ст. ст. 269, 270, 273, 275, 276, 281-284 ГПК України Північно-західний апеляційний господарський суд, -

ПОСТАНОВИВ:

1. Апеляційну скаргу Публічного акціонерного товариства "Полонський гірничий комбінат" на ухвалу господарського Хмельницької області від 09.10.2018р. у справі №924/1389/13 залишити без задоволення.

2. Ухвалу господарського Хмельницької області від 09.10.2018р. у справі №924/1389/13 залишити без змін.

3. Матеріали оскарження ухвали у справі №924/1389/13 повернути господарському суду Хмельницької області.

4. Постанова набирає законної сили з дня її прийняття і може бути оскаржена до Верховного Суду у порядку та строк, передбачений ст.ст. 286-291 Господарського процесуального кодексу України.

Повний текст постанови складений "07" грудня 2018 р.

Головуючий суддя Савченко Г.І.

Суддя Демидюк О.О.

Суддя Крейбух О.Г.