Справа № 130/2391/18

Провадження № 22-ц/801/244/2018

Категорія: 63

Головуючий у суді 1-ї інстанції Саландяк О. Я.

Доповідач:Зайцев А. Ю.

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

06 грудня 2018 рокуСправа № 130/2391/18м. Вінниця

Вінницький апеляційний суд у складі колегії суддів судової палати з розгляду цивільних справ

головуючого Зайцева А.Ю. (суддя-доповідач),

суддів Ковальчука О.В., Якименко М.М.,

розглянувши в порядку письмового провадження справу за матеріалами заяви ОСОБА_3, за участі заінтересованих осіб: Жмеринський психоневрологічний будинок-інтернат, виконавчий комітет Жмеринської міської ради про визнання ОСОБА_4 недієздатною, встановлення над нею опіки, призначення опікуна,

за апеляційною скаргою ОСОБА_3 на ухвалу Жмеринського міськрайонного суду Вінницької області від 11 жовтня 2018 року про повернення заяви заявнику, постановлену у складі судді Саландяк О.Я., дата складання повного тексту ухвали 11 жовтня 2018 року, -

в с т а н о в и в :

У жовтні 2018 року ОСОБА_3 звернувся в районний суд із заявою про визнання ОСОБА_4 недієздатною, встановлення над нею опіки, призначення опікуна.

Ухвалою Жмеринського міськрайонного суду Вінницької області від 11 жовтня 2018 року повернуто заяву ОСОБА_3 заявнику.

Ухвала суду першої інстанції мотивована тим, що до суду звернулась особа яка за положенням ч. 3 ст. 296 ЦПК України не наділена таким правом, тобто, не має процесуальної дієздатності.

Не погоджуючись із ухвалою суду, ОСОБА_3 подав апеляційну скаргу, в якій, посилаючись на необґрунтованість ухвали, постановленння із порушенням норм процесуального права та недотримання норм матеріального права, просить ухвалу суду скасувати та направити справу для продовження розгляду до суду першої інстанції в частині вирішення питання про відкриття провадження.

Подана апеляційна скарга обґрунтована тим, що суд першої інстанції застосував норми матеріального права, які не регулюють правові відносини , що склались між сторонами.

Відзиви на апеляційну скаргу від учасників справи на адресу Вінницького апеляційного суду не надійшли.

22 листопада 2018 року на адресу Вінницького апеляційного суду надійшла заява представника заінтересованої особи виконавчого комітету Жмеринської міської ради про підтримання апеляційної скарги ОСОБА_3

Згідно з частиною третьою статті 3 ЦПК України провадження в цивільних справах здійснюється відповідно до законів, чинних на час вчинення окремих процесуальних дій, розгляду і вирішення справи.

Згідно з частиною другою статті 369 ЦПК України апеляційні скарги на ухвали суду, зазначені в пунктах 1, 5, 6, 9, 10, 14, 19, 37 - 40 частини першої статті 353 цього Кодексу, розглядаються судом апеляційної інстанції без повідомлення учасників справи.

Заслухавши доповідь судді-доповідача, перевіривши матеріали справи і обговоривши підстави апеляційної скарги, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню, виходячи з наступного.

Постановляючи ухвалу про повернення заяви ОСОБА_3, суд виходив з того, що заяву про визнання фізичної особи недієздатною може бути подано членами її сім'ї, близькими родичами, незалежно від їх спільного проживання, органом опіки та піклування, психіатричним закладом (ч. 3 ст. 296 ЦПК України), а заявник не є близьким родичем ОСОБА_4

Колегія суддів погоджується з висновками суду першої інстанції.

Апеляційним судом встановлено, що заявник є дядьком щодо ОСОБА_4, відносно якої ставить питання про визнання її недієздатною.

ОСОБА_4 згідно з довідкою №762 від 27вересня 2017 року Жмеринського психоневрологічного інтернату перебуває в даній установі із 28 березня 2002 року.

Відповідно до частини 3 статті 296 ЦПК України, заяву про визнання фізичної особи недієздатною може бути подано членами її сім'ї, близькими родичами, незалежно від їх спільного проживання, органом опіки та піклування, закладом з надання психіатричної допомоги.

Сімейний кодекс України та Цивільний кодекс України не визначають поняття близькі родичи та переліку таких осіб.

Згідно частини 1 статті 8 ЦК України, якщо цивільні відносини не врегульовані цим Кодексом, іншими актами цивільного законодавства або договором, вони регулюються тими правовими нормами цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, що регулюють подібні за змістом цивільні відносини (аналогія закону).

В подібних правовідносинах, які виникають між опікуном та підопічним, в тому числі який визнаний судом недієздатним, віднесено до близьких родичів лише батьків, дітей, братів, сестер, що вбачається з положень ч. 1 ст. 68 ЦК України, згідно якої опікун, його дружина, чоловік та близькі родичі (батьки, діти, брати, сестри) не можуть укладати з підопічним договорів, крім передання майна підопічному у власність за договором дарування або у безоплатне користування за договором позички.

Конституційний суд України у рішенні № 5рп/99 від 03 червня 1999року у справі за конституційними поданнями Служби безпеки України, Державного комітету нафтової, газової та нафтопереробної промисловості України, Міністерства фінансів України щодо офіційного тлумачення положень пункту 6 статті 12 Закону України "Про соціальний і правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей", частин четвертої і п'ятої статті 22 Закону України "Про міліцію" та частини шостої статті 22 Закону України "Про пожежну безпеку" (справа про офіційне тлумачення терміна "член сім'ї") вирішив, що близькими родичами є рідні брати, сестри, онуки, дід, баба, іншими родичами є неповнорідні брати, сестри; зять, невістка; вітчим, мачуха; опікуни, піклувальники, пасинки, падчерки та інші.

Сімейний кодекс України, згідно його частини 4 статті 2, взагалі не регулює сімейні відносини між тіткою, дядьком та племінниками, а також між іншими родичами за походженням, тобто по суті виділяє таких осіб з кола єдиних сімейних правовідносин.

Комплексний аналіз чинного цивільного законодавства, яке регулює виниклі питання, дає можливість колегії суддів стверджувати, що дядько та тітко не віднесений законом саме до близьких родичів, і такими їх вважати підстав не має.

Таким чином, аргументи апеляційної скарги про те, що заявник із ОСОБА_4 є близькими родичами не ґрунтується на нормах закону і є помилковим.

Колегія суддів вважає, що суд першої інстанції, правильно повернув заяву ОСОБА_3 про визнання ОСОБА_4 недієздатною, встановлення над нею опіки, призначення опікуна, оскільки останній не має процесуальної дієздатності для пред'явлення даної заяви, а тому, відповідно до статті 375 ЦПК України, наявні підстави для залишення апеляційної скарги без задоволення, а судового рішення без змін.

Необхідно також звернути увагу заявника на те, що відсутність у нього законних підстав для подачі заяви про визнання недієздатною не позбавляє права інших суб'єктів визначених процесуальним законом на звернення з такою заявою до суду і на призначення заявника опікуном в разі її задоволення.

Керуючись ст. ст. 367, 374, 375, 381-384 ЦПК України, суд, -

п о с т а н о в и в :

Апеляційну скаргу ОСОБА_3 залишити без задоволення, а ухвалу Жмеринського міськрайонного суду Вінницької області від 11 жовтня 2018 року залишити без змін.

Постанова апеляційного суду набирає законної сили з дня її прийняття, однак може бути оскаржена шляхом подачі касаційної скарги протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення до суду касаційної інстанції.

Головуючий підпис А.Ю. Зайцев

Судді: підпис О.В. Ковальчук

підпис М.М. Якименко

Згідно з оригіналом

Головуючий А.Ю. Зайцев

Повний текст постанови складено 06 грудня 2018 року.