Справа № 149/1958/20

       Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

"19" січня 2024 р.

Літинський районний суд Вінницької області в складі:

головуючого судді Гопкіна П.В.,

за участі секретаря Іванової І.О.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в смт. Літин цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до Хмільницької міської ради Вінницької області, ОСОБА_2 , треті особи, які не заявляють самостійних вимог щодо предмета спору на стороні позивача: ОСОБА_3 , ОСОБА_4 , про встановлення сервітуту,

ВСТАНОВИВ:

Позиція позивача

04.09.2020 позивач звернувся до Хмільницького міськрайонного суду Вінницької області із вказаним позовом мотивуючи його тим, що він є власником земельної ділянки площею 0,03 га з кадастровим номером 0510900000:00:001:1397, яка розташована в АДРЕСА_1 (до перейменування чи зміни нумерації - АДРЕСА_2 ), та призначена для будівництва та обслуговування житлового будинку, господарських будівель і споруд (присадибна ділянка).

Раніше, у попереднього землекористувача (землевласника) даної земельної ділянки ОСОБА_5 проїзд та прохід до даної земельної ділянки з боку АДРЕСА_3 існував через суміжну земельну ділянку площею 200,0 кв.м.

Обидві земельні ділянки площею 300.0 кв.м. та 200,0 кв.м. в АДРЕСА_2 раніше були однією земельною ділянкою площею 500.0 кв.м. із кадастровим номером 0510900000:00:001:0358 та знаходились в користуванні ОСОБА_5 .

Однак рішенням 26 сесії 7 скликання Хмільницької міської ради Вінницької області від 30 листопада 2016 року було затверджено технічну документацію із землеустрою щодо поділу земельної ділянки, що розташована у АДРЕСА_2 , на дві частини, а саме на:

- земельну ділянку №1 площею 300,0 кв.м.. АДРЕСА_2 , кадастровий номер 0510900000:00:001:1397 (далі за текстом ":1397");

- земельну ділянку №2 площею 200,0 кв.м. АДРЕСА_2 . кадастровий номер 0510900000:00:001:1398. (далі за текстом ":1398").

Даним рішенням Хмільницької міської ради припинено право користування ОСОБА_5 на земельну ділянку площею 500,0 кв.м. по АДРЕСА_2 , кадастровий номер 0510900000:00:001:0358 та розірвано із ним договір оренди.

Під час користування обома земельними ділянками загальною площею 500,0 кв.м. ОСОБА_5 облаштував відповідний під`їзд з боку АДРЕСА_3 до земельної ділянки площею 300,0 кв.м. кадастровий номер :1397, через суміжну земельну ділянку площею 200,0 кв.м. кадастровий номер :1398.

Під час облаштування він провів відповідні земляні роботи, підсипав та укріпив під`їзд.

Надалі земельна ділянка площею 300,0 кв.м. кадастровий номер :1397 ОСОБА_5 була набута у приватну власність та продана позивачу, а суміжна земельна ділянка площею 200,0 кв.м. кадастровий номер :1398 по договору оренди землі від 01 жовтня 2019 року передана Хмільницькою міською радою в оренду відповідачці ОСОБА_6 .

Після передачі суміжної земельної ділянки площею 200,0 кв.м. в оренду було фактично обмежено можливість проїзду та проходу до земельної ділянки площею 300,0 кв.м., яка згодом була набута у приватну власність.

У зв`язку з тим, що у нього із відповідачами виник спір щодо права проїзду та проходу до належної йому присадибної земельної ділянки площею 300,0 кв.м., в добровільному порядку вони не бажають укласти із ним договір сервітуту, позивач вимушений звертатись до суду з даним позовом.

Таким чином просить суд, ухвалити рішення яким встановити йому право безстрокового земельного сервітуту на земельну ділянку площею 200,00 кв.м. кадастровий номер :1398 для будівництва та обслуговування будівель торгівлі, яка є комунальною власністю територіальної громади м. Хмільника та перебуває в оренді ОСОБА_6 , зокрема:

-встановити право проходу та проїзду на транспортному засобі через земельну ділянку площею 200,00 кв.м., кадастровий номер :1398 до земельної ділянки площею 300,00 кв.м. кадастровий номер :1397;

-встановити право прокладання водопроводу та водовідведення, право на прокладання силових кабелів електропостачання від загальноміських мереж водопостачання та водовідведення, мереж електропостачання через земельну ділянку кадастровий номер :1398 до земельної ділянки кадастровий номер :1397.

Позиція відповідачів

02.10.2020 представником відповідача – Хмільницької міської ради Вінницької області надіслано відзив на позовну заяву, відповідно до якого міська рада заперечує щодо позовних вимог. Звертають увагу на те, що позивач при здійсненні купівлі земельної ділянки був ознайомлений із розташуванням земельної ділянки відносно інших земельних ділянок та був попереджений про відомі йому недоліки проданої земельної ділянки, також був попереджений про те, що він не повинен порушувати прав власників суміжних земельних ділянок.

Вважають, що ОСОБА_1 враховуючи свою обізнаність у можливості/неможливості використовувати земельну ділянку завершив свій намір та придбав земельну ділянку. Тобто неможливість використання майна зумовлена діями самого позивача.

Також посилаються на те, що попередній власник ОСОБА_5 за попередньо поданою заявою сам просив у Хмільницької ради дозвіл на поділ земельної ділянки, сам просив затвердили цей поділ, залишивши в користування земельну ділянку 300 кв.м. та відмовився від земельної ділянки площею 200 кв.м. Далі ОСОБА_5 попросив дозволу у Хмільницькій міській раді зміни цільового призначення земельної ділянки площею 300 кв.м. із «для будівництва та обслуговування будівель торгівлі» на «для будівництва і обслуговування житлового будинку, господарських будівель і споруд».

Вважають, що ОСОБА_1 знаючи про існування обмеження у використанні власного майна, існування добросовісного орендаря суміжної земельної ділянки ОСОБА_6 , враховуючи власний намір без належного урахування прав та намірів орендаря ОСОБА_6 , намагається зобов`язати власника землі – Хмільницьку міську раду та орендаря ОСОБА_6 , «ввійти» в його єдине вигідне йому положення. Також зазначають, що ОСОБА_1 ніяким чином не підтвердив свої намагання отримати право сервітутного використання землі інших суміжних землекористувачів із кадастровими номерами 0510900000:00:001:0758 та 0510900000:00:001:1312.

У разі забезпечення проїзду за рахунок земельної ділянки :1398. , такий сервітут порушить права землекористувача цієї земельної ділянки ОСОБА_6 на цілісну забудову орендованої земельної ділянки, що в свою чергу вплине на наміри забудови законного орендаря та відповідно порушить зобов`язання. Таким чином просили відмовити у задоволені позову.

06.10.2020 відповідачко ОСОБА_6 подано відзив на позовну заяву (а.с. 163-164 том 1), якою остання просить відмовити у задоволені позову з огляду на те, що відповідно до договору оренди землі укладеного між нею та Хмільницькою міською радою та умов аукціону не передбачено її обов`язку надати сервітут на орендованій земельній ділянці. Зазначає також, що площа орендованої земельної ділянки становить лише 200 м.кв., і при наданні частки для проїзду ОСОБА_1 остання взагалі не зможе реалізувати свої наміри, заради яких брала участь в аукціоні. Зауважує, що доступ до земельної ділянки ОСОБА_1 можливий також і через інші суміжні земельні ділянки, тому вважає, що виключно за взаємною згодою суміжних землевласників /користувачів позивач має реалізовувати свої наміри. Вказує, що її право на користування земельною ділянкою виникло раніше права власності на земельну ділянку позивача, а ОСОБА_1 свідомо придбав земельну ділянку з обмеженим доступом, що могло і суттєво вплинуло на ціну даної ділянки, а тепер хоче реалізовувати власні наміри за її рахунок, порушуючи її права та інтереси.

Пояснення позивача

Після отриманого відзиву позивач надав пояснення (а.с. 165-167 том 1) якими спростовує твердження викладені у відзиві, вважає їх безпідставними, та звертає увагу на тому, що земельна ділянка, яка згодом була надана ОСОБА_6 знаходиться в межах червоних ліній та віднесена до резерву земель дорожнього фонду, на які будь-які будівельні роботи заборонені. Вважає, що робота по поділу земельної ділянки проведена з порушенням будівельних стандартів та норм, що призвело до заблокування однієї ділянки – іншою.

Процесуальні дії

04.09.2020 позивач звернувся до Хмільницького міськрайонного суду із заявою про забезпечення позову в якій вказував, що надання відповідачу ОСОБА_6 дозволу на забудову суміжної земельної ділянки негативно вплине на його права власника суміжної присадибної земельної ділянки та призведе до втрати ним можливості потрапити до своєї земельної ділянки, прокласти до неї комунікації та використовувати її за цільовим призначенням.07.09.2020 у задоволенні вказаної заяви було відмовлено (а.с. 78 том 1).

28.03.2023 сторона позивача уточнила позовні вимоги та просила ухвалити рішення, яким встановити позивачу ОСОБА_1 право безстрокового земельного сервітуту на земельну ділянку площею 200, кв.м., кадастровий номер :1398 для будівництва та обслуговування будівель торгівлі, яка є комунальною власністю територіальної громади м. Хмільника та перебуває в оренді ОСОБА_6 у відповідності до варіанту №2 (додаток 3) висновку судової земельно-технічної експертизи від 16.02.2023 № 007/21, виконаної ТОВ «Експертно-юридичною фірмою Соломон»

- встановити право проходу та проїзду на транспортному засобі через земельну ділянку площею 200 кв.м. кадастровий номер :1398 до земельної ділянки площею 300,00 кв.м. кадастровий номер :1397 згідно варіанту №2 (додаток 3) висновку судової земельно-технічної експертизи від 16.02.2023 № 007/21, виконаної ТОВ «Експертно-юридичною фірмою Соломон»;

-встановити право на прокладання водопроводу та водовідведення, право на прокладання силових кабелів електропостачання від загальноміських мереж водопостачання та водовідведення мереж електропостання через земельну ділянку площею 200,00 кв. м, кадастровий номер :1398 до земельної ділянки площею 300,00 кв.м. :1397 згідно варіанту №2 (додаток 3) висновку судової земельно-технічної експертизи від 16.02.2023 № 007/21, виконаної ТОВ «Експертно-юридичною фірмою Соломон».

Також просить стягнути із відповідачів Хмільницької міської ради Вінницького області та ОСОБА_6 на користь позивача ОСОБА_1 в рівних частках з кожного, понесені судові витрати в сумі: 840,80 грн сплаченого судового збору, 5 000,00 грн. витрат на професійну правничу допомогу та 14 930,07 грн. понесених витрат за проведення земельно-технічної експертизи (а.с. 244-245 том 2).

26.05.2023 Хмільницьким міськрайонним судом Вінницької області замінено відповідача ОСОБА_6 на належного відповідача – ОСОБА_7 (а.с. 94-95 том 3).

У період з 15.06.2023 до 27.06.2023 судді Хмільницького міськрайонного суду Вінницької області заявляли про самовідвід у справі з огляду на те, що відповідач ОСОБА_7 , являється присяжним Хмільницького міськрайонного суду Вінницької області (а.с. 106, 111, 115, 119, 123 том 3).

05.07.2023 вказана справа надійшла до Літинського районного суду Вінницької області та протоколом автоматизованого розподілу справи головуючого визначеного суддю Гопкіна П.В. (а.с. 129 том 3).

15.09.2023 судом замінено третю особу, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору на стороні позивача ОСОБА_8 на ОСОБА_3 (а.с. 176 том 3).

03.11.2023 у справі було замінено відповідача ОСОБА_7 на ОСОБА_2 (а.с. 211 том 3).

Також витребовувався у приватного нотаріуса Тернопільського міського нотаріального округу Вовк Т.В. договір купівлі-продажу земельної ділянки площею 0,1545 га, розташованої в АДРЕСА_4 , який укладений 12.02.2022 року, реєстровий номер 126, між ОСОБА_8 та ОСОБА_3 , однак ухвала суду станом на день ухвалення рішення не виконана.

Судовий розгляд

У судове засідання 19.01.2024 позивач ОСОБА_1 та його представник– адвокат Поворознюк Б.М. не з`явились. Подали до канцелярії суду заяву, відповідно до якої просили суд розгляд справи проводити у відсутність позивача та його представника (а.с. том 25-27 том 4). Позов підтримують та просять його задовольнити. Також просили вирішити питання понесених позивачем судових витрат зі сплати судового збору, витрат за проведення експертизи, а також витрат на професійну правничу допомогу. Долучив до своєї заяви інформації з офіційного сайту «Укрпошта» про отримання 14.12.2023 відповідачем ОСОБА_2 листа за №2200004696880, у якому зокрема містилась копія позовної заяви та доданих до неї документів, ухвала суду про заміну відповідача (а.с. 28 том 4).

Представник відповідача Хмільницької міської ради Вінницької області до судового засіданняповторно не з`явився, хоча про місце, дату та час судового засідання повідомлялись заздалегідь та належним чином (а.с. 243-244 том 3, а.с. 22 том 4).

Відповідач ОСОБА_2 до судового засідання не з`явився, хоча суд намагався повідомити відповідача про місце дату і час судового засідання у тому числі відповідно до ч. 11 ст. 128 ЦПК України (а.с. 245, 247, 249-250 том 3, а.с. 15 том 4).

Також судом звертається увага на тому, що представником позивача подано підтвердження про направлення та отримання відповідачем ОСОБА_2 поштового повідомлення із описом вкладення зокрема копії позовної заяви, додатків до позовної заяви, та копії ухвали суду про заміну відповідача у справі на ОСОБА_2 (а.с. 5-6 том 4) .

Європейський суд з прав людини в рішенні від 07 липня 1989 року у справі «Юніон Аліментаріа проти Іспанії» зазначив, що заявник зобов`язаний демонструвати готовність брати участь на всіх етапах розгляду, що стосуються безпосереднього його, утримуватися від використання прийомів, які пов`язані із зволіканням у розгляді справи, а також максимально використовувати всі засоби внутрішнього законодавства для прискорення процедури слухання.

Крім того, як наголошує в своїх рішеннях Європейський суд, відповідач, як сторона, яка задіяна в ході судового розгляду, зобов`язана з розумним інтервалом часу сама цікавитися провадженням у її справі, добросовісно користуватися належними їй процесуальними правами та неухильно виконувати процесуальні обов`язки (рішення Європейського суду прав людини у справі Каракуця проти України).

Згідно ч. 2 ЦПК України цивільне судочинство здійснюється на засадах, зокрема, змагальності та диспозитивності. Особа на власний розсуд користується своїми процесуальними правами та обов`язками відповідно до зазначених положень, а також положень, визначених ст. ст. 13, 44 ЦПК України, але зобов`язана здійснювати їх добросовісно.

Також слід відмітити, що в Україні дії система публікації відомостей про час та місце розгляду справи в мережі Інтернет на сайті "Судова влада" і відповідач має усі можливості з отримання інформації про розгляд його справи.

До того ж будучи наділені процесуальним правом заявити зустрічний позов, відповідачі не скористалася.

Треті особи, які не заявляють самостійних вимог щодо предмета спору на стороні позивача ОСОБА_3 , ОСОБА_4 до судового засідання також не з`явились, хоча відповідно до ч. 11 ст. 128 ЦПК України були повідомлені належним чином про місце дату та час судового засідання через оголошення на офіційному веб-сайті судової влади України (а.с. 17, 19 том 4) та шляхом надсилання судового повідомлення (а.с. 23, 24 том 4). Водночас відповідно до письмової заяви ОСОБА_4 від 17.12.2020 (а.с. 4 том 2) останній просить розгляд справи про встановлення сервітут проводити у його відсутність. Проти задоволення позову ОСОБА_1 не заперечує. Вважає, що встановлення земельного сервітуту на земельну ділянку буде найбільш зручним для позивача та найменш обтяжливим для сусідніх землевласників.

Дослідивши матеріали справи, оцінивши зібрані по справі докази, дослідивши клопотання сторони позивача , суд прийшов до наступних висновків.

Досліджені докази

Щодо вказаних позовних вимог судом були досліджені наступні докази.

Так, рішенням Хмільницької міської ради Вінницької області за № 607 від 30.11.2016 (а.с. 35-36 том 1) за результатами розгляду заяви ФОП ОСОБА_5 про затвердження технічної документації, щодо поділу земельної ділянки по АДРЕСА_2 , затверджено технічну документацію із землеустрою щодо поділу земельної ділянки що розташована в двох частинах:

-земельна ділянка № НОМЕР_1 площею 300,00 кв.м. по АДРЕСА_2 , кадастровий номер :1397;

-земельна ділянка № НОМЕР_2 площею 200,00 кв.м. по АДРЕСА_2 , кадастровий номер :1398.

Також вказаним рішення:

-вищевказані земельні ділянки визнано комунальною власністю територіальної громади міста Хмільника;

-припинено ФОП ОСОБА_5 право користування земельною ділянкою по АДРЕСА_2 , площею 500,кв.м. кадастровий номер 0510900000:00:001:0358.

-ФОП ОСОБА_5 надано в користування на умовах оренди земельну ділянку площею 300,00 кв.м. по АДРЕСА_2 , кадастровий номер :1397;

-договір оренди земельної ділянки :1397 укладено 01.11.2021;

-земельну ділянку площею 200 кв.м. кадастровий номер :1397, вирішено зарахувати до земель запасу м. Хмільника (*може бути описка, так як площа 200 кв. це площа земельної ділянки із кадастровим номером :1398. ).

Рішенням Хмільницької міської ради Вінницької області за № 932 від 22.05.2017 (а.с. 191 том 1):

- припинено дії договору оренди землі укладеного між Хмільницькою міською радою та ФОП ОСОБА_5 ;

-погоджено перехід права оренди від ФОП ОСОБА_5 до ОСОБА_9 ;

-Внесено зміни до договору оренди землі від 13.12.2016 із ФОП ОСОБА_5 на « ОСОБА_9 ».

Рішенням Хмільницької міської ради Вінницької області за № 2170 від 21.06.2019 (а.с. 37-28 том 1) вирішено здійснити продаж права оренди земельної ділянки площею 200,00 кв.м. по АДРЕСА_2 , кадастровий номер :1398, для будівництва та обслуговування будівель торгівлі.

01.10.2019 між Хмільницькою міською радою та ОСОБА_6 , (переможцем земельних торгів від 01.10.2019) укладено договір оренди землі площею 200,00 кв. м. із кадастровим номером :1398. Строк дії договору до 01.10.2024 (а.с. 46-52 том 1).

Відповідно до договору купівлі-продажу від 15.04.2020 (а.с. 7-8 том 1) ОСОБА_1 придбав у ОСОБА_9 земельну ділянку площею 0,03 га з кадастровим номером :1397, яка розташована по АДРЕСА_2 .

Заявою від 27.07.2020 позивач звернувся до заступника міського голови Загіки В.М. із заявою, якою просив забезпечити проїзд до земельної ділянки за вищевказаною адресою з метою повноцінного користування ним його ж власністю (а.с. 15 том 1). Просив виконати вимоги Земельного Кодексу України і державних будівельних норм, переглянути межі земельної ділянки, яка знаходиться в комунальній власності Хмільницької міської ради та забезпечити проїзд до вказаної земельної ділянки.

Також 17.07.2020 позивач звертається до ОСОБА_6 та просить надати йому право проїзду через орендовану земельну ділянку № :1398, яка знаходиться за адресою АДРЕСА_2 та перебуває в комунальній власності Хмільницької міської ради з метою повноцінного користування його власністю, а саме земельною ділянкою № :1397. Зазначає, що виготовлення технічної документації щодо встановлення сервітуту зобов`язується оплатити (а.с. 16 том 1).

Із аналогічною заявою позивач звертався 17.07.2020 до Хмільницького міського голови Редчика С.Б. (а.с. 19 том 1).

10.08.2020 від Хмільницької міської ради ОСОБА_1 надано відповідь про те, що його питання буде винесено на розгляд чергової сесії Хмільницької міської ради та він буде повідомлений про результати (а.с. 20 том 1).

05.08.2020 представником позивача – адвокатом Поворознюком Б.М. отримано копію технічної документації із землеустрою щодо встановлення (відновлення) в натурі ( на місцевості) земельних ділянок площею:

- 0,03 га та для будівництва і обслуговування житлового будинку, господарських будівель і споруд(присадибна ділянка) за адресою АДРЕСА_2 , кадастровий номер :1397.

-0,002 га ділянка комунальної власності для будівництва та обслуговування будівель торгівлі, шляхом продажу права оренди через аукціон, за адресою АДРЕСА_2 , кадастровий номер :1398. (а.с. 28-29 том 1).

Згідно довідки виконавчого комітету Хмільницької міської ради за № 12-24/351 від 28.08.2020 (а.с. 31 том 1) частину вул. "Василя Порика" перейменували на вул. "Київська".

Планом зовнішньої мережі (а.с. 32 том 1) зазначається будівництво водопроводу від місцевої мережі по АДРЕСА_2 до житлового будинку по АДРЕСА_2 .

Рішенням Хмільницької міської ради Вінницької області за № 2820 від 15.09.2020 (а.с. 94 том 1) ОСОБА_1 відмовлено у забезпеченні проїзду до земельної ділянки за адресою АДРЕСА_2 , кадастровий номер :1397, за рахунок земельної ділянки кадастровий номер :1398, а також за рахунок земель загального користування Хмільницької міської об`єднаної територіальної громади.

Відповідно до висновку Управління містобудування та архітектури за № 12-25/47 від 08.05.2018 (а.с. 181 том 1) земельна ділянка № :1397 площею 300 м.кв. належить до земель житлової та громадської забудови. Для вказаної ділянки зазначено обтяження щодо використання: забезпечити під`їзд з боку вулиці.

Згідно відповіді відділу у Хмільницькому району Головного управління Держгеокадастру у Вінницькій області від 02.11.2020 (а.с. 184 том 1) земельна ділянка позивача ОСОБА_1 не межує із землями загального користування Хмільницької міської об`єднаної територіальної громади (а.с. 184 том 1).

Відповідно до висновку експерта за № 007/21 від 16.02.2023:

1. На підставі приведеного дослідження, наявних матеріалів цивільної справи, враховуючи вимоги нормативних документів, чинних в Україні у галузі будівництва та землевпорядкування на дату проведення дослідження, враховуючи результати проведеного натурного обстеження об`єктів дослідження, на розгляд суду надаються технічно можливі варіанти 1-2 встановлення земельного сервітуту на земельній ділянці площею - 0.0200 га. кадастровий номер :1398, розташованої за адресою: АДРЕСА_1 , яка є комунальною власністю територіальної громади міста Хмільника та перебуває в оренді ОСОБА_6 , а саме право проходу та проїзду, право на прокладання водопроводу та водовідведення, право на прокладання силових кабелів електроживлення до належної ОСОБА_1 земельної ділянки площею - 0.0300 га. кадастровий номер :1397, розташованої за адресою: АДРЕСА_1 , що графічно відображено в додатках 2-3 до висновку відповідно (дивись дослідну частину висновку).

2. На підставі проведеного дослідження, наявних матеріалів цивільної справи, враховуючи вимоги нормативних документів, чинних в Україні у галузі будівництва та землевпорядкування на дату проведення дослідження, враховуючи результати проведеного натурного обстеження об`єктів дослідження, на розгляд суду надаються технічно можливі варіанти 3-4 встановлення земельного сервітуту (право проходу та проїзду, право на прокладання водопроводу та водовідведення, право на прокладання силових кабелів електроживлення) через суміжні земельні ділянки з кадастровими номерами 0510900000:00:001:0758 ( АДРЕСА_4 ) та 0510900000:00:001:1312 ( АДРЕСА_4 ) до належної ОСОБА_1 , земельної ділянки площею 0,0300 га, кадастровий номер :1397 розташованої за адресою: АДРЕСА_1 , що графічно відображено в додатках 4 та 5 до висновку відповідно (дивись дослідну частину висновку).

Надати відповідь на питання, через яку саме ділянку встановлення сервітуту буде найменш обтяжливим для її власника чи землекористувача не вбачається за можливе, оскільки дане питання не належить до компетенції експерта (а.с. 206-225 том 2).

Відповідно до листа управління містобудування та архітектури без номера та без дати (а.с. 50-62 том 3), 03.05.2023 від ОСОБА_7 , надійшли заяви щодо виконання вимог паспорта прив`язки тимчасових споруд для провадження підприємницької діяльності, що є підставою для відкриття цих тимчасових споруд. Тимчасові споруди розміщені на всю ширину земельної ділянки.

Оцінка та висновки суду

Відповідно до ст. 2 ЦПК України завданням цивільного судочинства є справедливий, неупереджений та своєчасний розгляд і вирішення цивільних справ з метою ефективного захисту порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб, інтересів держави.

Відповідно до ч. 1 ст. 4 ЦПК України кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до суду за захистом своїх порушених, визнаних або оспорюваних прав, свобод чи законних інтересів.

Згідно з ч. 1 ст. 13 ЦПК України суд розглядає цивільні справи не інакше як за зверненням фізичних чи юридичних осіб, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених ними вимог і на підставі доказів сторін та інших осіб, які беруть участь у справі.

Відповідно до частини першої статті 15, частини першої статті 16 ЦК України кожна особа має право на захист свого цивільного права у разі його порушення, невизнання або оспорювання. Кожна особа має право звернутися до суду за захистом свого особистого немайнового або майнового права та інтересу.

Для застосування того чи іншого способу захисту необхідно встановити, які ж права (інтереси) позивача порушені, невизнані або оспорені відповідачем і за захистом яких прав (інтересів) позивач звернувся до суду. При оцінці обраного позивачем способу захисту потрібно враховувати його ефективність, тобто спосіб захисту має відповідати змісту порушеного права, характеру правопорушення та забезпечити поновлення порушеного права.

До спірних правовідносин, які виникли між сторонами, підлягають застосуванню норми Конституції України, Цивільного кодексу України, Земельного кодексу України.

Статтею 14 Конституції України право власності на землю гарантується. Це право набувається і реалізується громадянами та державою відповідно до закону.

Відповідно до частини 2 статті 19 Конституції України встановлено, що органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Стаття 41 Конституції України гарантує непорушність права власності. Ніхто не може бути протиправно обмежений у його здійсненні. Приватна власність охороняється державою, що забезпечує його недоторканність і саме в чинність цього ніхто не може бути обмеженим у його здійсненні.

Згідно зі ст. 1 Першого протоколу до Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, ратифікованого Верховною Радою України 17.07.1997, яка згідно зі ст. 9 Конституції України є частиною законодавства, ніхто не може бути позбавлений свого майна інакше як в інтересах суспільства і на умовах, передбачених законом або загальними принципами міжнародного права.

Згідно зі ст. 317 ЦК України власникові належать права володіння, користування та розпорядження своїм майном.

Відповідно до ст. 319 ЦК України власність зобов`язує. Власник не може використовувати право власності на шкоду правам, свободам та гідності громадян, інтересам суспільства, погіршувати екологічну ситуацію та природні якості землі.

Згідно зі ст. 321 ЦК України право власності є непорушним. Ніхто не може бути протиправно позбавлений цього права чи обмежений у його здійсненні.

Відповідно до ч. 1 та 2 ст. 103 Земельного кодексу України власники та землекористувачі земельних ділянок повинні обирати такі способи використання земельних ділянок відповідно до їх цільового призначення, при яких власникам, землекористувачам сусідніх земельних ділянок завдається найменше незручностей (затінення, задимлення, неприємні запахи, шумове забруднення тощо).

Власники та землекористувачі земельних ділянок зобов`язані не використовувати земельні ділянки способами, які не дозволяють власникам, землекористувачам сусідніх земельних ділянок використовувати їх за цільовим призначенням (неприпустимий вплив).

Статтею 152 ЗК України визначено, що держава забезпечує громадянам та юридичним особам рівні умови захисту прав власності на землю. Власник земельної ділянки або землекористувач може вимагати усунення будь-яких порушень його прав на землю, навіть якщо ці порушення не пов`язані з позбавленням права володіння земельною ділянкою, і відшкодування завданих збитків.

Статтею 386 ЦК України передбачено, що власник, який має підстави передбачати можливість порушення свого права власності іншою особою, може звернутися до суду з вимогою про заборону вчинення нею дій, які можуть порушити його право, або з вимогою про вчинення певних дій для запобігання такому порушенню. Власник, права якого порушені, має право на відшкодування завданої йому майнової та моральної шкоди.

Пунктами «г», «е» ч.1 ст. 91 Земельного Кодексу України визначено, що власники земельних ділянок зобов`язані не порушувати права власності суміжних земельних ділянок та землекористувачів; додержуватися правил добросусідства та обмежень, пов`язаних з встановленням земельних сервітутів та охоронних зон.

Згідно зі ст. 391 ЦК України власник майна має право вимагати усунення перешкод у здійсненні ним права користування та розпорядження своїм майном.

Тобто, власність не тільки надає переваги тим, хто її має, а й покладає на них певні обов`язки. Це конституційне положення пов`язане з принципом поєднання інтересів власника, суспільства та інших власників і користувачів об`єктами власності. Власність зобов`язує власника використовувати свою власність не тільки у своїх інтересах, а й поважати інтереси інших людей, всього суспільства. Держава забезпечує захист прав усіх суб`єктів права власності і господарювання та гарантує їм рівність перед законом. Порушення прав власників з боку держави, громадянина чи юридичної особи зумовлює настання відповідних правових наслідків.

Громадяни користуються рівними умовами захисту права власності. Володіння майном вважається правомірним, якщо інше не буде встановлено судом. Власник може вимагати усунення будь-яких порушень його права, хоч ці порушення і не призвели до позбавлення володіння майном, а також вимагати відшкодування завданих цим збитків.

Власник має право вчиняти щодо свого майна будь-які дії, що не суперечать закону. Усім власникам забезпечуються рівні умови здійснення своїх прав. Але, здійснюючи свої права, власник зобов`язаний не порушувати права, свободи, гідність та охоронювані законом інтереси громадян, суспільства, не завдавати шкоди навколишньому середовищу, не погіршувати природну якість землі, води, інших об`єктів природи. Під час здійснення своїх прав і виконання обов`язків власник зобов`язаний додержуватись моральних засад суспільства

Як роз`яснено в п.33 постанови Пленуму Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ від 07.02.2014 № 5 «Про судову практику в справах про захист права власності та інших речових прав», застосовуючи положення ст. 391 ЦК, відповідно до якої власник майна має право вимагати усунення перешкод у здійсненні ним права користування та розпорядження своїм майном, навіть якщо вони не пов`язані із позбавленням права володіння, суд має виходити із такого. Відповідно до положень ст. 391, 396 ЦК позов про усунення порушень права, не пов`язаних із позбавленням володіння, підлягає задоволенню у разі, якщо позивач доведе, що він є власником або особою, яка володіє майном (має речове право) з підстави, передбаченої законом або договором, і що діями відповідача, не пов`язаними з позбавленням володіння, порушується його право власності чи законного володіння. Такий позов підлягає задоволенню і в тому разі, коли позивач доведе, що є реальна небезпека порушення його права власності чи законного володіння зі сторони відповідача. При цьому суди повинні брати до уваги будь-які фактичні дані (ст. 57-59 ЦПК), на підставі яких за звичайних умов можна зробити висновок про наявність такої небезпеки.

Реальна небезпека порушення права власності та законного володіння ОСОБА_1 зі сторони відповідачів попри надані докази доводиться також наступними обставинами (фактичними даними).

Так, представник відповідача - Хмільницької міської ради у своєму відзиві зазначає про те, що у разі задоволення вимог ОСОБА_1 будуть чинитися перешкоди у користуванні добросовісним користувачем ОСОБА_6 і це буде несправедливо. При цьому потрібно звернути увагу на ту обставину, що рішенням № 2783 від 15.09.2020  ОСОБА_6  надано згоду на забудову відповідно до встановленого законодавством порядку на орендованій земельній ділянці :1398 площею 200 кв.м., а рішенням № 2820 від 15.09.2020  ОСОБА_1  відмовлено у забезпеченні проїзду до ділянки з кадастровим номером :1397 за рахунок ділянки з кадастровим номером :1398. Тобто 15.09.2020 прийнято рішення, як відносно ОСОБА_6 , так і відносно ОСОБА_1 . Однак із нумерації рішень можна встановити, що спершу рішення було ухвалено відносно ОСОБА_6 (а.с. 157 том 1), а згодом відносно ОСОБА_1 (а.с. 155, том 1), хоча позивач ініціював свою заяву 17.07.2020, а ОСОБА_6 – 23.07.2020. Тобто заява ОСОБА_6 повинна була розглядатись після заяви позивача, а не навпаки

Хоча представник Хмільницької міської ради обґрунтовує свої заперечення тим, що ОСОБА_6 надано дозвіл на забудову орендованої земельної ділянки, однак у суду виникає сумнів щодо правомірності вказаного дозволу, враховуючи ту обставину, що зазначена ділянка стосується стічної канави (а.с. 223-225 том 2). Однак оскільки вимогу про скасування рішення органу місцевого самоврядування, ніхто не заявляє, а суд не вправі виходити за межі позовних вимог, відтак позов розглядався лише в межах позовних вимог та основі доказів, поданих сторонами. А перегляд рішень Хмільницької міської ради на законність буде сприяти лише затягуванню розгляду справи та не буде відновлювати права позивача. Судовий захист повинен бути повним та відповідати принципу процесуальної економії часу.

Також цікавою є поведінка сторони первісного відповідача (фізичної особи). Оскільки будучи ознайомленим про наявність спору, який вже триває не один рік, відповідач, ОСОБА_7 , виконує тимчасові споруди на всю ширину земельної ділянки, тобто діє на власний розсуд, не йдучи на компроміс із позивачем та не розглядаючи жодних альтернатив (а.с. 50, том 3).

Аналогічною є процесуальна поведінка представника відповідача – Хмільницької міської ради, який не з`являється до судового засідання. Так, у них є право не з`являтись у судове засідання, але це лише підтверджує, що вони не зацікавлені у встановленні всіх обставин у справі. Неявка до судового засідання, навпаки, чинить перешкоди у встановленні істини у справі та не дозволяє суду поставити додаткові питання. Звичайно, всі вільні у користуванні своїми правами, але потрібно пам`ятати, що сторони самостійно несуть ризики за те, як вони користуються ними.

Залишилось без відповіді питання, зокрема, що спонукало ще першого власника земельної ділянки, ОСОБА_5 , поділити її на 2 частини та відмовитись від однієї частини та продовжити користування іншою частиною. З письмових пояснень позивача вбачалось (а.с. 165-167 том 1), що це пов`язано з тим, що менша ділянка розташована в дренажній ямі (частина дренажної ями) та відноситься до резерву земель дорожнього фонду, на якій будь-які будівельні роботи заборонені. Але це не зупинило відповідачів.

Враховуючи вищезазначене, зокрема те, що відповідачі очевидно своїми діями та рішеннями створюють перешкоди позивачу в реалізації ним своїх майнових прав, суд приходить до висновку, що дана позовна заява підлягає задоволенню.

Велика Палата Верховного Суду неодноразово зазначала, що застосування конкретного способу захисту цивільного права залежить як від виду та змісту правовідносин, які виникли між сторонами, від змісту права чи інтересу, за захистом якого звернулася особа, так і від характеру його порушення, невизнання або оспорення. Такі право чи інтерес мають бути захищені судом у спосіб, який є ефективним, тобто таким, що відповідає змісту відповідного права чи інтересу, характеру його порушення, невизнання або оспорення та спричиненим цими діяннями наслідкам (подібні висновки викладені у постановах Великої Палати Верховного Суду від 5 червня 2018 року у справі № 338/180/17 (пункт 57), від 11 вересня 2018 року у справі № 905/1926/16 (пункт 40), від 30 січня 2019 року у справі № 569/17272/15-ц, від 11 вересня 2019 року у справі № 487/10132/14-ц (пункт 89), від 16 червня 2020 року у справі № 145/2047/16-ц (пункт 7.23)).

За обставинами даної справи, суд приходить до висновку, що позивачем обрано ефективний спосіб захисту, адже враховуючи встановлені обставини справи, встановлення земельного сервітуту саме згідно варіанту №2 (додаток 3) висновку судової земельно-технічної експертизи від 16.02.2023 № 007/21 (а.с. 216 том 2), матиме своїм наслідком реальне відновлення порушених прав позивача на вільне використання належної йому земельної ділянки та не порушують прав та інтересів власників суміжних земельних ділянок, третіх осіб у справі та є найменш обтяжливим для сусідніх землевласників.

Європейський суд з прав людини вказав, що пункт 1 статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод зобов`язує суди давати обґрунтування своїх рішень, але це не може сприйматись як вимога надавати детальну відповідь на кожен аргумент. Межі цього обов`язку можуть бути різними в залежності від характеру рішення. Крім того, необхідно брати до уваги, між іншим, різноманітність аргументів, які сторона може представити в суд, та відмінності, які існують у державах-учасницях, з огляду на положення законодавства, традиції, юридичні висновки, викладення та формулювання рішень. Таким чином, питання, чи виконав суд свій обов`язок щодо подання обґрунтування, що випливає зі статті 6 Конвенції, може бути визначено тільки у світлі конкретних обставин справи («Проніна проти України», № 63566/00, § 23, ЄСПЛ, від 18 липня 2006 року).

А відтак інші доводи сторін не аналізуються судом та не спростовуються, оскільки на висновки суду про наявність підстав для задоволення позову не впливають.

Щодо судових витрат

Питання про розподіл судових витрат суд вирішує відповідно до вимог ст. 141 ЦПК України, а саме судовий збір покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.

Крім того, згідно з п.1 ч. 2 ст. 141 ЦПК України у разі задоволення позову інші судові витрати, пов`язані з розглядом справи, покладаються на відповідача.

Відповідно до ст. 133 ЦПК України судові витрати складаються з судового збору та витрат, пов`язаних з розглядом справи. До витрат, пов`язаних з розглядом справи, належать витрати пов`язані із залученням свідків, спеціалістів, перекладачів, експертів та проведенням експертизи.

При зверненні позивачем було сплачено судовий збір у розмірі 840,80 грн. (а.с. 71 том 1).

В ході судового розгляду позивачем понесені витрати по оплаті судової земельно-технічної експертизи від 16.02.2023 № 007/2, що складають 14930,07 грн (а.с. 242 том 2).

Отже, з відповідачів на користь позивача підлягають стягненню документально підтверджені судові витрати у виді судового збору в розмірі та витрат за проведення судової земельно-технічної експертизи.

Вирішуючи питання про стягнення витрат на професійну правничу допомогу, слід зазначити наступне.

Згідно ст. 137 ЦПК України, витрати, пов`язані з правничою допомогою адвоката, несуть сторони, крім випадків надання правничої допомоги за рахунок держави.

За надання професійної правничої допомоги позивач поніс витрати у розмірі 8 000,00 грн. (а.с. 67 том 1, а.с. 170 том 3).

Таким чином, судові витрати, пов`язані із стягненням на користь позивача, повинні бути розподілені порівно між відповідачами.

Керуючись ст.ст. 14, 19, 41 Конституції України, ст.ст. 91, 103, 152 ЗК України, ст.ст. 15,16, 317, 319, 386 ЦК України, ст.ст. 2, 133, 137, 141, 209, 247, 258-259, 263-268 ЦПК України, п. 33 ПП ВССУ «Про судову практику в справах про захист права власності та інших речових прав» № 5 від 07.02.2014, суд

УХВАЛИВ:

Позов задовольнити.

Встановити ОСОБА_1 право безстрокового земельного сервітуту на земельну ділянку площею 200, кв.м., кадастровий номер 0510900000:00:001:1398 для будівництва та обслуговування будівель торгівлі, яка є комунальною власністю територіальної громади м. Хмільника та перебуває в оренді ОСОБА_2 у відповідності до варіанту №2 (додаток 3) висновку судової земельно-технічної експертизи від 16.02.2023 № 007/21, виконаної ТОВ «Експертно-юридичною фірмою Соломон»:

- встановити право проходу та проїзду на транспортному засобі через земельну ділянку площею 200 кв.м. кадастровий номер 0510900000:00:001:1398 до земельної ділянки площею 300,00 кв.м. кадастровий номер 0510900000:00:001:1397 згідно варіанту №2 (додаток 3) висновку судової земельно-технічної експертизи від 16.02.2023 № 007/21, виконаної ТОВ «Експертно-юридичною фірмою Соломон»;

-встановити право на прокладання водопроводу та водовідведення, право на прокладання силових кабелів електропостачання від загальноміських мереж водопостачання та водовідведення мереж електропостання через земельну ділянку площею 200,00 кв. м, кадастровий номер 0510900000:00:001:1398 до земельної ділянки площею 300,00 кв.м. 0510900000:00:001:1397 згідно варіанту №2 (додаток 3) висновку судової земельно-технічної експертизи від 16.02.2023 № 007/21, виконаної ТОВ «Експертно-юридичною фірмою Соломон».

Стягнути із Хмільницької міської ради Вінницької області (вул.Столярчука, 10, м. Хмільник Вінницької області, код ЄДРПОУ 04051247) на користь ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 (зареєстрованого за адресою АДРЕСА_5 , паспорт серії НОМЕР_3 виданий 23.05.2000 Хмільницьким МРВ УМВС України у Вінницькій області, РНОКПП НОМЕР_4 ):

-420,40 грн. (чотириста двадцять гривень 40 копійок) у якості відшкодування витрат зі сплати судового збору;

-4 000,00 грн. (чотири тисячі гривень) у відшкодування витрат на професійну правничу допомогу;

-7 465,035 грн. (сім тисяч чотириста шістдесят п`ять гривень та 0,35 копійок) у відшкодування витрат за проведення у справі судової земельно-технічної експертизи.

Стягнути із ОСОБА_2 (зареєстрованого за адресою АДРЕСА_6 , РНОКПП НОМЕР_5 ), на користь ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 (зареєстрованого за адресою АДРЕСА_5 , паспорт серії НОМЕР_3 виданий 23.05.2000 Хмільницьким МРВ УМВС України у Вінницькій області, РНОКПП НОМЕР_4 ):

-420,40 грн. (чотириста двадцять гривень 40 копійок) у якості відшкодування витрат зі сплати судового збору;

-4 000,00 грн. (чотири тисячі гривень) у відшкодування витрат на професійну правничу допомогу;

-7465,035 грн. (сім тисяч чотириста шістдесят п`ять гривень та 0,35 копійок) у відшкодування витрат за проведення у справі судової земельно-технічної експертизи.

Апеляційна скарга на рішення суду може бути подана до Вінницького апеляційного суду протягом тридцяти днів з дня його проголошення.

Особи, які брали участь у справі, але не були присутні у судовому засіданні під час проголошення судового рішення, можуть подати апеляційну скаргу протягом тридцяти днів з дня отримання копії цього рішення.

Суддя :                                         Гопкін П. В.