Справа №1-5/10

                      ВИРОК

                  ІМЕНЕМ      УКРАЇНИ

10 березня  2010 року    Вознесенський міськрайонний суд Миколаївської області у складі:

головуючого             Закутського В.І.

при секретарі         Сиверин Л.А.

з участю прокурора         Нижнік Л.І.

 потерпілого             ОСОБА_1

захисника                 ОСОБА_2

розглянувши у відкритому судовому засіданні в місті Вознесенську кримінальну справу по звинуваченню ОСОБА_3, ІНФОРМАЦІЯ_1, уродженця ІНФОРМАЦІЯ_2, громадянина України, ІНФОРМАЦІЯ_3, одруженого, має на утриманні двох неповнолітніх дітей, працюючого, проживає в ІНФОРМАЦІЯ_4, раніше не судимого,

       у скоєні злочину, передбаченого ч. 2 ст. 368 КК України,

                      ВСТАНОВИВ

       28 січня 2008 року старший слідчий з ОВС СВ УПМ ДПА у Миколаївській області майор податкової міліції ОСОБА_3 порушив кримінальну справу №1088-00007 за ознаками ст. 15,  ч. 4 ст. 191 КК України за фактом замаху на незаконне заволодіння майна шляхом зловживання службовим становищем, а саме – незаконне бюджетне відшкодування податку на додану вартість за червень 2007 року в сумі 66879 грн. стосовно головного бухгалтера товариства з обмеженою відповідальністю «Укртан»  ОСОБА_4

      3 квітня 2008 року до слідчого Добровольського С.В. звернувся заступник директора ТОВ «Укртан»  ОСОБА_1 з проханням за винагороду вирішити питання закриття кримінальної справи відносно головного бухгалтера ТОВ «Укртан».

      Вирішивши використати дану ситуацію для отримання хабара, слідчий Добровольський С.В. в ході бесіди з ОСОБА_1 біля адміністративної  будівлі Вознесенської ОДПІ роз»яснив, що він складе подання про звільнення  головного бухгалтера ОСОБА_4 від кримінальної відповідальності і справу разом з поданням направить в суд, за що йому /ОСОБА_3В./ необхідно передати хабара в сумі 1000 доларів США.

      9 квітня 2008 року о 14.00 годині старший слідчий  з ОВС СВ УПМ ДПА у Миколаївській області майор податкової міліції  ОСОБА_3 в ході зустрічі з ОСОБА_1 біля адміністративної будівлі Вознесенської ОДПІ, що по вулиці Братів Іпатових, 6 м. Вознесенська, будучі службовою особою, яка займає відповідальне становище, зловживаючи своїм службовим становищем, діючи умисно, всупереч інтересам служби, з корисливих спонукань, отримав хабара в сумі 1000 доларів США від заступника директора ТОВ «Укртан» ОСОБА_1, пообіцявши при цьому скласти подання про звільнення головного бухгалтера ТОВ «Укртан» ОСОБА_4 від кримінальної відповідальності і направити його разом з кримінальною справою в суд.

      В судовому засіданні підсудний ОСОБА_3 свою вину у скоєні злочину, передбаченого ч. 2 ст. 368 КК України не визнав і пояснив суду, що 8 січня 2008 року він написав рапорт про звільнення його із податкової служби у зв»язку із сімейними обставинами,  і наказом від 8 квітня 2008 року, на підставі його рапорту, він був звільнений із податкової міліції. У нього в провадженні була кримінальна справа по звинуваченню головного бухгалтера ТОВ «Укртан» ОСОБА_4 за фактом незаконного заволодіння майном шляхом зловживання службовим становищем по ст. 15,  ч.4 ст. 191 КК України. Його знайомий  ОСОБА_1, який знав, що він звільняється з органів внутрішніх справ,  звернувся до нього з проханням надати юридичну допомогу в цій справі, і він погодився, надати юридичну допомогу після звільнення  як юрист і як людина, яка добре знає цю справу. В бесіді з ОСОБА_1 він говорив про надання цієї допомоги після звільнення, і саме ці два слова були стерті на плівці. На момент отримання грошей, які були як винагорода за надання юридичної допомоги, він вже не був  слідчим податкової міліції.

      Але, незважаючи на невизнання своєї вини, вина підсудного ОСОБА_3 повністю підтвердилася в судовому засіданні показаннями потерпілого:

      ОСОБА_1, який суду пояснив, що з 1 березня 2008 року він працює замісником директора ТОВ «Укртан» і дізнався, що відносно головного бухгалтера ТОВ «Укртан» порушена кримінальна справа, бачив як приїжджали працівники податкової міліції, брали бухгалтерські документи, чим заважали їм працювати, говорили, що діють по вказівкі слідчого Добровольського.  Директор попросив його розібратися у цьому питанні. Він взяв з собою його особистий диктофон і зустрівся з ОСОБА_3, який в бесіді сказав йому, що дану проблему можна вирішити двома шляхами: перший – поїхати в Миколаївські обласну прокуратуру і дати там хабара, але це буде дорожче,  другий шлях – це вирішити питання на місці і це буде коштувати 1000 доларів США. Цю розмову він записав на диктофон і передав її зміст директору ТОВ «Укртан» ОСОБА_5, який запропонував знову зустрітися з слідчим Добровольським С.В. Він знову взяв диктофон і зустрівся з ОСОБА_3, який пообіцяв, що напише від імені  головного бухгалтера ОСОБА_4 клопотання, яке ОСОБА_4 підпише і після цього він направить кримінальну справу  в суд для закриття її. Після цієї зустрічі вони з директором вирішили звернутися в  міліцію, де назначили дату ще однієї зустрічі, він приніс  свій диктофон, помітили гроші, він зв»язався з ОСОБА_3, домовилися про зустріч і 9 квітня 2008 року він зустрівся з ОСОБА_3 біля податкової адміністрації, де передав ОСОБА_3 гроші в сумі 1000 доларів США. Ніякої розмови про те, що ОСОБА_3 звільняється з податкової міліції у них не було, він передавав гроші ОСОБА_3 як слідчому.

      свідка ОСОБА_4, який суду пояснив, що працював в ТОВ «Укртан» головним бухгалтером з вересня 2005 року по травень 2008 року. Він знав, що в січні 2008 року відносно нього було порушено кримінальну справу на підставі виїзної позапланової  документальної перевірки дотримання вимог податкового законодавства, де було зазначено, що розрахунок бюджетного  відшкодування та заява на бюджетне відшкодування на їх рахунок за червень 2007 року в сумі 66879 грн. по господарським операціям  з ТОВ «Док Овен» підлягає зняттю та невиплату їм заявленої суми. Вони з цим не погодилися, надали податкові накладні, накладені на придбання напівфабрикату, розрахунки, але податкова не звернула увагу на вказані документи. Вони звернулися до господарського суду. Слідчий Добровольський С.В. його визивав двічі, коли вручав копію постанови про порушення кримінальної справи і коли допитував в якості підозрюваного. Один раз слідчий Добровольський С.В. присилав працівників податкової міліції для вилучення документів. Хабара у нього ОСОБА_3 не вимагав і про те, що він вимагає гроші – він не чув. Він не просив ОСОБА_1 вирішувати питання  з ОСОБА_3 відносно нього і ОСОБА_1 нічого йому не казав, що буде вирішувати такі питання з ОСОБА_3

      свідків ОСОБА_6 та ОСОБА_7, які суду пояснили, що працюють в Вознесенській податковій міліції і на підставі постанови слідчого Добровольського С.В.  робили виїмку бухгалтерських документів  в ТОВ «Укртан». Про те, що ОСОБА_3 звільняється з податкової міліції вони нічого не знали.

      свідка ОСОБА_8, який суду пояснив, що в відділення ОГСБЕП Вознесенського МВ УМВС звернувся ОСОБА_1, який повідомив, що відносно працівника ТОВ «Укртан» порушена кримінальна справа і слідчий Добровольський С.В. вимагає хабара, при цьому передав свій диктофон і касету, на якій була записана розмова між ним та слідчим Добровольським С.В. Він прослухав касету і відібрав від ОСОБА_1 заяву, порушив оперативно-розшукову справу.

      свідка ОСОБА_9 , який суду пояснив, що 9 квітня 2008 року  працівники міліції запропонували йому і його односельцю ОСОБА_10 бути в якості понятих при документуванні отримання хабара слідчим податкової міліції. В їх присутності потерпілому вручили диктофон та гроші – долари США, які помітили якимсь порошком і вони світилися. Потім потерпілий зв»язався з  слідчим по телефону,який сказав, що він пішов на обід. Ми  ждали ще час, потерпілий знову зв»язався з слідчим і ми поїхали до податкової міліції, де потерпілий біля податкової розмовляв з  підсудним хвилин 5, а коли підсудний пішов в приміщення будинку податкової, вони всі пішли також туди, зайшли в кабінет підсудного, слідчий оголосив постанову про обшук і запропонував видати гроші, які підсудний видав.

      свідка ОСОБА_10, який суду пояснив, що, що 9 квітня 2008 року працівники міліції запропонували йому та ОСОБА_9 приймати участь в якості понятих, запросили їх спочатку в міліцію, де складали протокол про вручення грошей потерпілому, потім поїхали в приміщення будівлі податкової міліції, де зайшли в кабінет підсудного, де підсудному було запропоновано видати  добровільно гроші, які він отримав в якості хабара, на що підсудний відповів, що гроші в шафі. Працівники міліції дістали  із шафи гроші, почали світити гроші та руки підсудного, і гроші і руки підсудного світилися. Гроші пересчитали, опечатали. Все це знімалося на відеокамеру. Потім  поїхали в прокуратуру. Оголошений йому в судовому засіданні протокол його допиту в якості свідка він підтримує, на час допиту його в судовому засіданні не все пам»ятає.

      свідка ОСОБА_11, який суду пояснив, що працює ст. слідчим Вознесенської міжрайпрокуратури і розслідував вказану кримінальну справу. На цей час обставини розслідування справи він не пам»ятає, оскільки в проваджені було багато справ, але всі докази, які  зафіксовані у справі, відповідають дійсності.

      Вина підсудного ОСОБА_3 також повністю підтвердилася в судовому засіданні дослідженими матеріалами кримінальної справи:

      заявою ОСОБА_1, в якій він повідомляє про вимагання  слідчим Добровольським С.В.  хабара /а.с. 2/;

      протоколом огляду та вручення грошових  коштів від 09.04.2008 року, згідно якого грошові кошти в сумі 1000 доларів США оглянуті та помічені препаратом «Промінь-1», та вручені  ОСОБА_1 /а.с. 32-33/;

     протоколом огляду та вручення диктофону від 09.04.2008 року, згідно якого  ОСОБА_1 вручено диктофон «Олімпус» для фіксації розмови з ОСОБА_3 в  момент передачі хабара /а.с. 34-35/;

      протоколом обшуку в кабінеті №12 Вознесенської ЛДПІ від 09.04.2008 року, згідно якого у ОСОБА_3 вилучено грошові кошти в сумі 1000 доларів США, при застосуванні ультрафіолетової лампи руки  ОСОБА_3 люмінісцировали яскраво-жовтим кольором /а.с. 37-39/;

      протоколом від 15.04.2008 року огляду диктофону та прослуховування аудіокасет з розмовами про пропонування хабара ОСОБА_1 і згодою слідчого Добровольського С.В. про отримання хабара /а.с. 94-101/;

      висновком криміналістичної експертизи №46 від 17.04.2008 року, згідно якої всі 10 банкнот номіналом по 100 доларів США на загальну суму 1000 доларів США, які в якості предмета хабара передані слідчому Добровольському С.В., відповідають аналогічним банкнотам, наведеним в довідковій літературі, які знаходяться в офіційному обігу в Україні. Поверхня ліцевої та зворотньої сторони всіх 10 банкнот під час дії ультрафіолетових променів люмінесцюють  яскраво-жовтим кольором /а.с. 109-111/;

      висновком криміналістичної експертизи №6791 від 25.04.2008 року, згідно якої на наданому на дослідження ватному тампоні зі змивами з рук ОСОБА_3 мається слідова кількість спецбарвника – люмінісцентного порошка спільної родової належності з спецбарвником – люмінісцентним порошком на наданих на дослідження 10 банкнотах номіналом 100 доларів США на загальну суму 1000 доларів США, які є предметом хабара передані слідчому Добровольському С.В. /а.с. 117-121/;

      висновком криміналістичної експертизи спецбарвника  №6790 від 25.04.2008 року /а.с. 126-130/;    

      речовими доказами по кримінальній справі – диктофоном  та трьома мікроаудіокасетами /а.с. 102/,  та грошовими коштами – 10 купюр номіналом по 100 доларів кожна на загальну суму 1000 доларів США /а.с. 113/, та іншими матеріалами кримінальної справи у сукупності.

      Аналіз і оцінка приведених у сукупності  доказів приводить суд до переконання, що підсудний ОСОБА_3, являючись службовою особою, яка займає відповідальне становище, одержав хабара в сумі 1000 доларів США за виконання чи не виконання в інтересах третьої особи будь-якої дії з використанням наданої їй влади чи службового становища і його дії правильно кваліфіковані по ч. 2 ст. 368 КК України.

      Органи досудового слідства кваліфікували дії підсудного з використанням кваліфікуючої ознаки – вимагання хабара, але вказана кваліфікуюча ознака не знайшла свого підтвердження в ході судового слідства.

      Так, аналіз зафіксованих на мікроаудіокасети розмов між ОСОБА_1 і ОСОБА_3 від 3 та 7 квітня 2008 року свідчить про те, що саме потерпілий ОСОБА_1 наполегливо пропонує  слідчому Добровольському С.В. хабара і тільки з»ясовує у ОСОБА_3 в якій сумі  той погодиться на хабар, на що  підсудний погодився і запропонував 1000 доларів США, з чим з задоволенням погодився і ОСОБА_1, тобто, аналіз вказаних розмов між потерпілим ОСОБА_1 і підсудним ОСОБА_3 свідчить про те, що ініціатором давання хабара  підсудний ОСОБА_3 не був, його пропозиція про хабар не носила характер вимоги, тому вказана кваліфікуюча ознака як вимагання хабара – підлягає виключенню із обвинувачення підсудного ОСОБА_3, що тягне за собою і зміну процесуального положення хабародавця ОСОБА_1, який вже не може бути потерпілим по цій справі.

      Підсудний ОСОБА_3 не визнає своєї вини і просить суд виправдати його, пояснюючи, що  за три місяці до цього – 8 січня 2008 року, він  звернувся до свого керівництва з рапортом про звільнення у зв»язку з сімейними обставинами, і 9 квітня 2008 року взнав, що він вже звільнений, тому  1000 доларів США він прийняв від ОСОБА_1 як цивільна особа, як юрист і як людина, яка добре знає кримінальну справу і яка зможе надати фахову допомогу головному бухгалтеру ТОВ «Укртан» ОСОБА_4 В розмові з ОСОБА_1 7 квітня 2008 року, яка зафіксована диктофоном, він про це говорив, після слів ОСОБА_1 « нет сам процесс, связаный с благодарностью», він відповів: «После увольнения» чи « по увольнению» він вже не пам»ятає, але ці  його слова стерті. Вважає, що це навмисно зроблено, щоб звинуватить його у скоєнні вказаного злочину.

      У зв»язку з клопотанням захисника підсудного судом були призначенні дві експертизи аудіозаписів для з»ясування, чи є надані на дослідження аудіо записи орігіналами запису, чи це їх копія, а також чи виключається створення представлених на дослідження експерту аудіозаписів шляхом редагування первинного запису, у тому числі із застосуванням комп»ютерних технологій, з наступним перетворенням відредагованих фонограм у аналогові за допомогою представленого для дослідження диктофону.

      Згідно висновку експертів перерва в аудіо записі від  7 квітня 2008 року після речення  «Нет сам процесс связанный с благодарностью» до речення «Раньше сядешь – больше влезет» є результатом  вмикання /вимикання/ диктофону в режимі «Запис» на протязі з 434,7 сек. по 435,7 сек., тобто, мало місце короткочасне стирання запису шляхом виконання нового запису на цьому відрізку магнітної стрічки, і як експерт вважає, що наймовірніше стирання викликане натисненням клавіши «Rec” при відтворенні запису.

      З урахуванням вказаних висновків експертиз і аналізу зафіксованої на плівку розмови суд  вважає, що це було випадкове знищення частини запису, оскільки воно відбувалося на протязі однієї секунди, за яку не можна вставити змістовне речення, яке відповідало б змісту зафіксованої розмови.

      В судовому засіданні були дослідженні рапорт підсудного ОСОБА_3 від 8 січня 2008 року про звільнення його з органів податкової служби у зв»язку із сімейними обставинами з резолюціями на ньому посадових осіб від 18.01.2008 року, 26.03.2008 року та 08.04.2008 року,  та наказ №120-о від 08. квітня 2008 року про звільнення ОСОБА_3 з органів податкової міліції за підпунктом «ж» пункту 64 /за власним бажанням/ «Положення про проходження служби рядовим та начальницьким складом органів внутрішніх справ УРСР» від 29.07.1991 року.

      За клопотанням підсудного і його захисника в судовому засіданні були допитані свідки ОСОБА_12, ОСОБА_13 та  ОСОБА_14, які працюють в податковій міліції, із яких ОСОБА_12 працює в Миколаєві ст. слідчим і який в судовому засіданні пояснив, що  знав, що ОСОБА_3 звернувся з рапортом про звільнення, і коли був підписаний наказ про його звільнення, він повідомив про це ОСОБА_3, а свідки ОСОБА_13 і  ОСОБА_14 суду пояснили, що працюють в Возненсенській податковій міліції і 9 квітня 2008 року зранку ОСОБА_3 сказав їм, що вже звільнений і  вони це сьогодні відмітять, але в цей день його затримали.

      До вказаного рапорта ОСОБА_3 про звільнення, датованого 8 січня 2008 року, та до показань свідків ОСОБА_12, ОСОБА_13 та ОСОБА_14 суд ставиться критично, вважаючи, що свідки, які є товаришами ОСОБА_3 по службі,  намагаються  таким чином вигородити його, а рапорт ОСОБА_3, датований заднім числом, прийняли в податковій міліції ДПА у Миколаївській області тому, що намагалися в першу чергу уникнути неприємностей самі, і потім врятувати свого підлеглого.

      До цього висновку суд прийшов, аналізуючи показання підсудного ОСОБА_3, які він давав в якості підозрюваного 9 квітня 2008 року, та аналізом двох розмов, зафіксованих на диктофоні 3 і 7 квітня 2008 року.

      Так, згідно показань ОСОБА_3, які він давав в якості підозрюваного  9 квітня 2008 року, він не говорить про те, що вже звільнений із податкової міліції, адже, згідно його показань в судовому засіданні, саме в цей день зранку йому стало відомо, що він звільнений. Більше того, на питання слідчого: « з якого часу Ви працюєте в займаній посаді» ОСОБА_3 відповів, що: « в період приблизно з 2005 року по теперішній час я працюю слідчим з особливо важливих справ слідчого відділу податкової міліції державної податкової адміністрації /СВ ПМ ДПА/ у Миколаївській області».

      Аналіз розмов ОСОБА_3 з ОСОБА_1, зафіксованих  диктофоном, також свідчить про те, що ОСОБА_3 не збирався звільнятися з податкової міліції. Так, в розмові, зафіксованій 3 квітня 2008 року, на питання ОСОБА_1: «Почему  это нельзя решить просто с тобой?»,  ОСОБА_3 відповів, що : « Со мною можно решить в каком плане…. сейчас по ним возбудили второе дело, я еще буду возбуждать третье».  В розмові, зафіксованій 7 квітня 2008 року, тобто останній день своєї роботи в податковій міліції, ОСОБА_3 роз»яснює, що « в течение недели, двух недель это все заканчиваем, я от его имени пишу ходатайство прошу дело прекратить». « Я заезжал сегодня к ОСОБА_4 /Дижаку/, сказал ему в три часа встречаемся, я ему предварительно объясню право на защиту, допрашиваю в качестве подозреваемого, мне еще кое-какие документы от него надо».

      І це все в останній день роботи на посаді слідчого. Тому, з урахуванням наведеного, суд ставиться критично як до рапорту підсудного ОСОБА_3 про його звільнення за власним бажанням, та наказу про його звільнення 8 квітня 2008 року, так і до показань свідків ОСОБА_12, ОСОБА_13 та ОСОБА_14

      Захисник підсудного ОСОБА_3 в кінці судового слідства звернувся до суду із скаргами на дії  органу дізнання, слідчого і прокурора, мотивуючи свої скарги тим, що вважає, що диктофон, який належить  ОСОБА_1 і за допомогою якого він фіксував свою розмову з підсудним ОСОБА_3, фактично належить не ОСОБА_1, а органу дізнання – УГСБЕП УМВС України в Миколаївській області, які без заведення ОРС проводили оперативно-розшукові заходи з застосуванням технічних засобів отримання інформації, але вказане не знайшло свого підтвердження в ході судового слідства. Допитаний в якості свідка працівник ОГСБЕП  ОСОБА_15 порушив оперативно-розшукову справу на підставі заяви ОСОБА_1, але диктофон вони не давали ОСОБА_1 і на балансі диктофона у них немає. Вказаний факт також підтверджує і заступник начальника УМВС України в Миколаївській області ОСОБА_16 в листі від 10.10.2008 року./а.с. 245/.

  Скаргу на дії слідчого і прокурора захисник мотивує тим, що  вказані особи, проводячи огляд диктофону і мікроаудіокасети та вручаючи їх ОСОБА_1 для фіксації  його розмови з слідчим Добровольським С.В., посилаються на ст.ст. 190-191, 85 КПК України, які не передбачають виконання вказаних дій. Також, захисник вважає, що і при складанні протоколів огляду грошей та обробки їх спецбарвником слідчий і прокурор  також безпідставно посилались на ст.ст. 190-191, 85 КПК України. Захисник також вважає, що слідчий, прокурор і орган дізнання організували симулювання протиправної поведінки ОСОБА_3 Суд вважає, що посилання на ст. 85 КПК України при виконанні вказаних слідчий дій  було обгрунтоване. Разом с цим суд вважає необхідним проведення ретельної перевірки можливості симулювання протиправної поведінки, можливості  провокації хабара з боку правоохоронних органів з залученням до цього ОСОБА_1 Вказані обставини не були з очевидністю доведені в ході судового слідства, але деякі факти, такі як використання органами дізнання Миколаївської області диктофонів «Олімпус»,  відсутність такої кваліфікуючої ознаки, як вимагання хабара,  пропозиція хабара, свідчать про можливість організації провокації хабара, у зв»язку з чим суд вважає необхідним реагувати окремою постановою.

      Оскільки суд прийшов до висновку, що підсудний ОСОБА_3 на день отримання хабара  працював  старшим слідчим  з особливо важливих справ відділення розслідування кримінальних справ слідчого відділу податкової міліції ДПА у Миколаївській області  і займав у зв»язку з цим відповідальне становище, а згідно з наказу в.о. голови Державної Податкової Адміністрації у Миколаївській області ОСОБА_17 за № 120-о від 8 квітня 2008 року  ОСОБА_3 звільнений з 8 квітня 2008 року з органів податкової міліції за підпунктом «ж» пункту 64 /за власним бажанням/ «Положення про проходження служби рядовим та начальницьким складом органів внутрішніх справ УРСР» від 29.07.1991 року, то суд також вважає необхідним реагувати окремою постановою на вказаний факт фальсифікації з боку керівників ДПА та податкової міліції ДПА у Миколаївській області.

      Оскільки в судовому засіданні встановлена відсутність вимагання хабара, у зв»язку з чим ОСОБА_1, який визнаний по справі потерпілим, не може бути потерпілим, то згідно з п. 21 Постанови Пленуму Верховного Суду України від 26 квітня 2002 року №5, ОСОБА_1 не може претендувати на повернення предмета хабара. Крім цього, на підставі цього ж пункту  вказаного Пленуму Верховного Суду України, суд зобов»язаний реагувати  окремою постановою  прокурору про притягнення ОСОБА_1 до відповідальності.

      При призначенні покарання підсудному ОСОБА_3 суд враховує ступінь тяжкості вчиненого злочину , що згідно ст. 12 КК України, вказаний злочин є тяжким, особу винного, який на день отримання хабара займав відповідальне становище, та обставини, що пом»якшують та обтяжують покарання підсудного.

      В якості обставин, що пом»якшують покарання підсудного, суд враховує першу судимість, задовільну характеристику з місця роботи та проживання, знаходження на утриманні двох неповнолітніх дітей, і вказані пом»якшуючі обставини дають підстави суду для застосування ст. 69 КК України.

      Обтяжуючих вину обставин суд не вбачає.

      З урахуванням всіх обставин справи, особи підсудного, тяжкості скоєного та з урахуванням пом»якшуючих обставин , суд не знаходить підстав для призначення покарання, не пов»язаного з позбавленням волі, але вважає можливим застосувати ст. 69 КК України.

      Керуючись ст.ст. 321-324 КПК України, суд,

                            ЗАСУДИВ

         ОСОБА_3 визнати винним у скоєні злочину, передбаченого ч. 2 ст. 368 КК України і з застосуванням ст. 69 КК України призначити йому покарання у вигляді 3 /трьох/ років позбавлення волі з позбавлення права обіймати посади, пов»язані з державною службою на строк 3 /три/ роки та з конфіскацією належного йому на праві приватної власності майна, в тому числі з конфіскацією  90 доларів США та 437 грн., на які накладено арешт.

      Запобіжний захід щодо засудженого ОСОБА_3 до вступу вироку в законну силу залишити підписку про невиїзд.

      Речові  докази по справі: 1000 доларів США, які зберігаються в камері речових доказів Вознесенської міжрайонної прокуратури – обернути на користь держави;

      диктофон «OLYMPUS” з мікроаудіокасетою, та дві мікроаудіокасети, які зберігаються в камері речових доказів Вознесенської міжрайпрокуратури – повернути ОСОБА_1, який проживає в ІНФОРМАЦІЯ_5.

      Стягнути з ОСОБА_3 на користь НДЕКЦ при УМВС України в Миколаївській області р/р 35229001000016 в ГУДК України в Миколаївській області, МФО 826013, код ЗКПО 25574110 за проведення експертизи – 188,31 грн.;

      на р/р 35225002000181 в Управлінні Державного Казначейства в Одеській області, МФО 828011, код ЄДРПОУ 02883110, код платежу 25010100 – 5566,00 грн. за проведення   трьох  експертиз;

      на р/р 35223002000663 ДНДЕКЦ МВС України, код 25574630, банк одержувача ГУДКУ в Київській області, МФО 821018 – 3040, 42 грн. за проведення експертизи.

      Вирок може бути оскаржений в апеляційний суд Миколаївської області на протязі 15 діб.

          Суддя