ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ      УКРАЇНИ

                                                                                                     Справа № 2-а-40 /10

16 березня  2010  року                                                           селище Верховина

Верховинський районний суд     Івано-Франківської області

в складі: головуючого- судді  Атаманюка Р.І.., з участю    

               секретаря:        Ласкурійчук С.І.,

               позивача          ОСОБА_1,

               представника відповідача ОСОБА_2,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в селищі Верховина справу за позовом ОСОБА_1 до управління праці та соціального захисту населення Верховинської райдержадміністрації про стягнення  недоплаченої   допомоги по догляду за дитиною до досягнення нею трирічного віку, зобов’язання виплачувати допомогу у розмірі не меншому за прожитковий мінімум, встановлений законодавством для дітей віком до 6 років ,-

ВСТАНОВИВ:

ОСОБА_1 звернулась до суду з позовом до управління праці та соціального захисту населення Верховинської райдержадміністрації про стягнення  недоплаченої   допомоги по догляду за дитиною до досягнення нею трирічного віку, зобов’язання  надалі виплачувати допомогу у розмірі не меншому за прожитковий мінімум, встановлений законодавством для дітей віком до 6 років.  

Свої вимоги позивач мотивує тим, що 08.02.2006 року вона народила дочку ОСОБА_3, а 03.10.2008 року народила дочку ОСОБА_4. З  березня 2006 року вона отримує допомогу по догляду за дитиною до досягнення нею трирічного віку в управлінні праці та соціального захисту населення Верховинської райдержадміністрації. При цьому розмір допомоги, який вона отримувала з часу призначення по грудень 2009 року був меншим розміру прожиткового мінімуму, встановленого законом для дітей до досягнення ними шестирічного віку і який встановлений ст.15 Закону України  «Про державну допомогу сім’ям з дітьми», ст.43  Закону України «Про загальнообов’язкове державне соціальне страхування в зв’язку з тимчасовою втратою працездатності і видатками, обумовленими народженням і похованням». Всього їй за вказаний період недоплачено 7995,41 грн. допомоги по догляду за дитиною.   Управління праці та соціального захисту населення Верховинської РДА листом від 08.09.2009 року відмовило їй здійснити перерахунок допомоги по догляду за дитиною. Вважає дії відповідача з приводу не нарахування їй належного розміру допомоги по догляду за дитиною неправомірними і такими, що порушують її права. Просить постановити рішення, яким визнати її право на допомогу в розмірі прожиткового мінімуму і стягнути із відповідача на її користь 7995,41 грн. недоплаченої допомоги, а також зобов’язати відповідача надалі виплачувати допомогу у розмірі не меншому за прожитковий мінімум, встановлений законодавством для дітей віком до 6 років.  

Позивач в судовому засіданні позовні вимоги підтримала в повному обсязі, просить позов задовольнити.

Представник відповідача ОСОБА_2 позов не визнала, пояснила, що управління праці та соціального захисту населення Верховинської РДА проводило позивачу виплату допомоги по догляду за дитиною до досягнення нею трирічного віку протягом 2007-2009 років в розмірах, визначених Верховною Радою України у Законах про Державний бюджет на відповідні календарні роки. Виплата даного виду допомоги у інших розмірах законодавством не передбачена, просить в задоволенні позову відмовити.

Суд, дослідивши письмові докази, представлені сторонами на виконання вимог ст.71 КАСУ і які вони вважають достатніми для обґрунтування і заперечення заявлених вимог та з’ясувавши фактичні обставини справи, вважає, що позов підлягає до  часткового задоволення  з наступних підстав.

Судом встановлено, що позивач є матір’ю  ОСОБА_3, ІНФОРМАЦІЯ_1 та ОСОБА_4, ІНФОРМАЦІЯ_2, що підтверджується свідоцтвами про їх народження, та  здійснює догляд за малолітніми дітьми.

З 06.04.2006 року по 08.02.2009 року ОСОБА_1 отримувала в управлінні праці та соціального захисту населення Верховинської РДА допомогу по догляду за  дочкою ОСОБА_5 та з 10.10.2008 року  по даний час отримує допомогу по догляду за  дочкою ОСОБА_6.

У відповідності до ст.15 Закону України «Про державну допомогу сім'ям з дітьми» (в редакції 2001 р.) допомога по догляду за дитиною до досягнення нею трирічного віку надається у розмірі встановленого законом прожиткового мінімуму для дітей віком до шести років.

Згідно ст.71 Закону України «Про Державний бюджет України на 2007 рік» було зупинено дію  даної статті Закону України «Про державну допомогу сім'ям з дітьми», а  ст.56 Закону України «Про Державний бюджет України на 2007 рік» встановлено, що допомога по догляду за дитиною до досягнення нею трирічного віку виплачується  у розмірі, що дорівнює різниці між 50 відсотками прожиткового мінімуму, встановленого для працездатних осіб, та середньомісячним сукупним доходом сім'ї в розрахунку на одну особу за попередні шість місяців, але не менше 90 гривень для незастрахованих осіб та не менше 23 відсотків прожиткового мінімуму, встановленого для працездатних осіб, для застрахованих осіб, у порядку, встановленому Кабінетом Міністрів України.

Відповідно до ст.22 Конституції України при прийнятті нових законів або внесенні змін до чинних законів не допускається звуження змісту та обсягу існуючих прав і свобод.    

Рішенням Конституційного Суду України від 09.07.2007 р. № 6-рп/2007 у справі за конституційним поданням 46 народних депутатів України щодо відповідності Конституції України (конституційності) положень статей 29,36, частини другої статті 56, частини другої статті 71, статей 98,101,103,111 Закону України «Про державний бюджет України на 2007 рік» визнано такою, що не відповідає Конституції України (є неконституційною) статтю 71 Закону України «Про Державний бюджет України на 2007 рік»  щодо неправомірного зменшення даним законом розміру соціальних виплат, в тому числі і допомоги по догляду за дитиною до досягнення нею трирічного віку.    

Відповідно до ст.152 Конституції України закони та інші правові акти, які за рішенням Конституційного Суду України визнаються неконституційними, втрачають чинність з дня ухвалення Конституційним Судом України рішення про їх неконституційність. Отже, з 9 липня 2007 року норма ч.1 ст. 15, п.3 розділу УІІІ «Прикінцеві положення» Закону України «Про державну допомогу сім’ям з дітьми» щодо встановлення розміру допомоги по догляду за дитиною до досягнення нею трирічного віку є чинною і такою, що підлягає до застосування.

Суд вважає, що за вказаних обставин відповідачем неправомірно з 09.07.2007 року до 31.12.2007 року застосовувались при виплаті позивачу допомоги по догляду за дитиною- дочкою ОСОБА_3 до досягнення нею трирічного віку положення Закону України «Про державний бюджет  України» на 2007 рік.    

Таким чином, позивач має право з 09.07.2007 року по 31.12.2007 року на допомогу по догляду за дитиною до досягнення нею трирічного віку в розмірі встановленого законом прожиткового мінімуму  для дітей  віком до шести років.  

      Судом встановлено, що розмір допомоги, який отримала позивач в 2007 році, не відповідає розміру прожиткового мінімуму для дітей віком до шести років, встановленому Законом України «Про державний бюджет на 2007 рік», а саме  з липня по 1 жовтня 2007 року 463 гривні щомісячно, а з 01.10.2007 року по 31.12.2007 року - 470 гривень щомісячно.

При таких обставинах слід визнати протиправними дії управління праці та соціального захисту населення Верховинської райдержадміністрації при виплаті позивачу допомоги по догляду за дитиною до досягнення нею трирічного віку з 09.07.2007 року по 31.12.2007 року і зобов’язати відповідача зробити перерахунок і виплатити позивачу допомогу по догляду за дитиною до досягнення нею трирічного віку з 09.07.2007 року по 31.12.2007 року в розмірі  встановленого законом прожиткового мінімуму для дітей віком до шести років.

У відповідності із ст.99,102 Кодексу Адміністративного судочинства України для звернення до суду за захистом прав, свобод та інтересів особи встановлюється річний строк, який, якщо не встановлено інше, обчислюється з дня, коли особа дізналася або повинна була дізнатися про порушення своїх прав, свобод чи інтересів. Пропущений з поважних причин процесуальний строк, встановлений законом, може бути поновлений за клопотанням особи, яка бере участь у справі.

 Суд вважає, що позивач з поважних причин пропустила строк звернення до суду, так як про порушене право дізналася в вересні 2009 року, а тому порушене право позивача підлягає  судовому захисту .

Згідно  Закону України «Про державний бюджет на 2008 рік», стаття 15 Закону України «Про державну  допомогу сім’ям з дітьми» була викладена в новій редакції, згідно якої  допомога по догляду за дитиною до досягнення нею трирічного віку надається  у розмірі, що дорівнює різниці між прожитковим мінімумом, встановленим для працездатних осіб та середньомісячним сукупним  доходом сім’ї в розрахунку на одну особу за попередні 6 місяців, але не менше 130 гривень.

Судом встановлено, що відповідачем в розмірі, визначеному даним Законом, з 01.01.2008 року по грудень 2009 року позивачу правомірно виплачувалась допомога по догляду за дитиною до досягнення  нею трьохрічного віку, що підтверджується довідками управління праці та соціального захисту населення від 28.01.2010 року про розмір отриманої позивачем допомоги.  

Рішенням  Конституційного Суду України від 22.05.2008 року  №10-рп  у справі за конституційним поданням Верховного Суду України  і 101 народного депутата України щодо відповідності Конституції України положень ст.67 розділу, пунктів 1-4 ,6-22, 24-100 розділу 2 Закону України «Про державний бюджет України на 2008 рік та про внесення змін до деяких законодавчих актів України» справа щодо предмета та змісту закону про Державний бюджет України»,  дані положення Закону України «Про державну допомогу сім’ям з дітьми», які діяли на час розгляду справи судом, з 01.01.2008 року не визнані неконституційними.

Суд вважає, що положення ст.43 Закону України «Про загальнообов’язкове  державне соціальне страхування в зв’язку з тимчасовою втратою працездатності і видатками, обумовленими народженням і похованням» не розповсюджуються на позивача, так як встановлено в судовому засіданні, що вона не працювала, не застрахована в системі загальнообов'язкового державного соціального страхування, а тому не має права на отримання допомоги по догляду за  дитиною у розмірі прожиткового мінімуму відповідно до ст.43 вказаного Закону з 01.01.2008 року до досягнення дитиною трирічного віку.  

В зв’язку з цим підстав  для зобов’язання відповідача зробити перерахунок допомоги з 01.01.2008 року по грудень 2009 року та виплачувати надалі  вказану допомогу немає, а тому в цій частині позову слід відмовити.

Оцінюючи всі здобуті і представлені докази в їх сукупності, суд прийшов до висновку про часткове задоволення позовних вимог.

На  підставі наведеного, ст.ст. 55, 124 Конституції України, ст.15 Закону України «Про державну допомогу сім'ям з дітьми», ст.62 Закону України «Про Державний бюджет України на 2007 рік», Рішення Конституційного Суду України від 09.07.2007 р. № 6-рп/2007, Рішення Конституційного Суду України від 22.05.2008 р. № 10-рп/2008 та  керуючись ст. ст. 94,159-163 КАС України, суд -  

ПОСТАНОВИВ:

Позов задовольнити частково.

Визнати протиправними дії управління праці та соціального захисту населення Верховинської райдержадміністрації при виплаті ОСОБА_1 допомоги по догляду за дитиною до досягнення нею трирічного віку з 09.07.2007 року по 31.12.2007 року.

Зобов’язати управління праці та соціального захисту населення Верховинської райдержадміністрації зробити  перерахунок з 09.07.2007 року по 31.12.2007 року і виплатити ОСОБА_1  допомогу по догляду за дитиною – дочкою ОСОБА_5 до досягнення нею трирічного віку в розмірі встановленого законом  прожиткового мінімуму для дітей віком до шести років, з урахуванням виплаченої суми.

В задоволенні решти позовних вимог відмовити.

Постанова суду набирає законної сили після закінчення строку подання заяви про апеляційне оскарження, якщо заяву про апеляційне оскарження не було подано. У разі подачі заяви про апеляційне оскарження, але апеляційна заява не була подана в строк, постанова  суду набирає законної сили після закінчення цього строку.

Заяву про апеляційне оскарження постанови суду до Львівського апеляційного адміністративного суду може бути подано протягом 10 днів з дня проголошення постанови, а в разі складення постанови в повному обсязі відповідно до ст. 160 КАС України – з дня складення в повному обсязі. Апеляційна скарга на постанову суду подається протягом 20 днів після подання заяви про апеляційне оскарження через суд першої інстанції.

Суддя                                                            Р.І.Атаманюк