Справа №2а-1185
2010 року
П О С Т А Н О В А
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
25 лютого 2010 року м.Василівка
Суддя Василівського районного суду Запорізької області Кочева І.В. розглянувши в порядку письмового провадження адміністративну справу за позовом ОСОБА_1 до Управління Пенсійного фонду України в Василівському районі Запорізької області про визнання дій протиправними та зобов’язання зробити перерахунок пенсії, -
В С Т А Н О В И В:
До суду звернулася ОСОБА_1 з позовом до Управління Пенсійного фонду України в Василівському районі Запорізької області, у якому зазначила, що вона має статус дитини війни, що підтверджується відповідною відміткою Управління праці та соціального захисту населення Василівської райдержадміністрації у пенсійному посвідченні. Згідно ст.6 Закону України «Про соціальний захист дітей війни» дітям війни виплачується пенсія або щомісячне грошове утримання з підвищенням на 30 % розміру мінімальної пенсії за віком. Проте відповідач зазначену надбавку до пенсії за 2006, 2007, 2008, 2009 роки не нараховував і не виплачував. Враховуючи викладене, позивач просить поновити пропущений строк для звернення до суду за захистом порушених прав, визнати протиправними дії відповідача та зобов’язати провести перерахунок та виплату пенсії з 01.01.2006 року по день розгляду справи з урахуванням підвищення її на 30 % від мінімальної пенсії за віком як дитині війни.
В судове засідання позивач ОСОБА_1 не з`явилася, надала заяву про розгляд справи без її участі.
Представник відповідача ОСОБА_2 в судове засідання не з`явився, до початку судового засідання надав заяву про розгляд справи без його участі і заперечення проти позову, відповідно до яких вважає, що в діях ПФУ не має протиправності, оскільки відповідно ст.7 Закону України «Про соціальний захист дітей війни» фінансове забезпечення державних соціальних гарантій здійснюється за рахунок Державного бюджету України, а не з бюджету Пенсійного фонду України. Законодавством не визначений механізм реалізації ст.6 Закону України «Про соціальний захист дітей війни», тому позивач просить відмовити у задоволенні позовних вимог. Крім того, відповідачем надана заява про застосування до позивача наслідків пропущення річного строку звернення до адміністративного суду та про розгляд справи в письмовому провадженні.
Дослідивши матеріали справи відповідно до ч.3 ст.122, п.10 ч.1 ст.3 КАС України в порядку письмового провадження на основі наявних у суду матеріалів, суд вважає, що позовна заява підлягає задоволенню частково з наступних підстав.
Відповідно до ч.1 ст.2 Кодексу адміністративного судочинства України (далі – КАС України), завданням адміністративного судочинства є захист прав, свобод та інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб у сфері публічно-правових відносин від порушень з боку органів державної влади, органів місцевого самоврядування, їхніх посадових і службових осіб, інших суб'єктів при здійсненні ними владних управлінських функцій на основі законодавства, в тому числі на виконання делегованих повноважень.
Ч.2 цієї статті встановлює, що до адміністративних судів можуть бути оскаржені будь-які рішення, дії чи бездіяльність суб'єктів владних повноважень, крім випадків, коли щодо таких рішень, дій чи бездіяльності Конституцією чи законами України встановлено інший порядок судового провадження.
Відповідно до п.1 ч.1 ст.17 КАС України, компетенція адміністративних судів поширюється на спори фізичних чи юридичних осіб із суб'єктом владних повноважень щодо оскарження його рішень (нормативно-правових актів чи правових актів індивідуальної дії), дій чи бездіяльності.
За змістом п.1 ч.1 ст.3 КАС України справа адміністративної юрисдикції (адміністративна справа) - публічно-правовий спір, у якому хоча б однією зі сторін є орган виконавчої влади, орган місцевого самоврядування, їхня посадова чи службова особа або інший суб'єкт, який здійснює владні управлінські функції на основі законодавства, в тому числі на виконання делегованих повноважень.
Відповідно до ст.10 Закону України «Про пенсійне забезпечення», постанови Кабінету Міністрів України « Про забезпечення виконання функцій з призначення і виплати пенсій органами Пенсійного фонду » №497 від 11.04.2000 року пенсійне забезпечення здійснюється органами Пенсійного фонду України.
Відповідно до Положення про Пенсійний фонд України, затверджений указом Президента України №121/2001 від 01.03.2001 р. Пенсійний фонд України є центральним органом виконавчої влади і здійснює свої повноваження безпосередньо та через утворені в установленому порядку головні управління Пенсійного фонду України в Автономній Республіці Крим, областях, містах Києві, Севастополі, та управління Пенсійного фонду України в районах, містах і районах у містах.
Стаття 19 Конституції України зобов'язує органи державного управління, їх посадових осіб діяти тільки з підстав, в межах повноважень та в спосіб, які передбачені Конституцією та законами України.
При вивченні матеріалів справи судом встановлено, що позивач ОСОБА_1 перебуває на обліку в УПФ в Василівському районі Запорізької області, отримує пенсію за віком та має правовий статус дитини війни, що надає їй права на отримання пільг та державної соціальної підтримки, встановлених Законом України «Про соціальний захист дітей війни» №2195-IV від 18.11.2004 року.
Відповідно до ст.6 Закону України «Про соціальний захист дітей війни» /в редакції, що діяла до набрання сили Законами України «Про державний бюджет України на 2007 рік», Законом України «Про Державний бюджет України на 2008 рік та про внесення змін до деяких законодавчих актів України» №107-VI від 28.12.2007 року/ дітям війни пенсії або щомісячне довічне грошове утримання чи державна соціальна допомога, що виплачується замість пенсії, підвищуються на 30 відсотків мінімальної пенсії за віком.
Згідно ст. 7 Закону України «Про соціальний захист дітей війни» ф інансування забезпечення державних соціальних гарантій, передбачених цим Законом, здійснюється за рахунок коштів Державного бюджету України.
Разом з тим, п.12 ст.71 Закону України «Про державний бюджет на 2006 рік» №3235-ІV від 20.12.2005 року дія статті 6 Закону України «Про соціальний захист дітей війни» зупинена.
Згідно п.12 ст.71 Закону України «Про Державний бюджет України на 2007 рік» №489-V від 19.12.2006 р. дію ст.6 Закону України "Про соціальний захист дітей війни" зупинено на 2007 рік. Ст.111 Закону України «Про Державний бюджет України на 2007 рік» в становлено, що у 2007 році підвищення до пенсії або щомісячного довічного грошового утримання чи державної соціальної допомоги, яка виплачується замість пенсії, відповідно до ст.6 Закону України «Про соціальний захист дітей війни» виплачується особам, які є інвалідами (крім тих, на яких поширюється дія Закону України «Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту»), у розмірі 50 відсотків від розміру надбавки, встановленої для учасників війни.
Згідно п.41 Розділу ІІ Закону України «Про Державний бюджет України на 2008 рік та про внесення змін до деяких законодавчих актів України» №107-VI від 28.12.2007 року стаття 6 Закону України «Про соціальний захист дітей війни» викладена у наступній редакції: дітям війни (крім тих, на яких поширюється дія Закону України «Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту») до пенсії або щомісячного довічного грошового утримання чи державної соціальної допомоги, що виплачується замість пенсії, виплачується підвищення у розмірі надбавки, встановленої для учасників війни.
Законом України «Про державний бюджет на 2009 рік» №835-VI від 26.12.2008 року дія статті 6 Закону України "Про соціальний захист дітей війни" на 2009 рік не зупинялася і зміни до зазначеної статті не вносилися.
З огляду на те, що п.12 ст.71 Закону України «Про державний бюджет України на 2007 рік» було призупинено дію ст.6 Закону України "Про соціальний захист дітей війни" , п .41 Розділу ІІ Закону України «Про Державний бюджет України на 2008 рік та про внесення змін до деяких законодавчих актів України» №107-VI від 28.12.2007 року внесені зміни до статті 6 Закону України «Про соціальний захист дітей війни», якими передбачений менший розмір виплат дітям війни, в ідповідач проводив відповідні виплати позивачу згідно з вищезазначеним порядком та розміром.
Рішенням Конституційного Суду України №6-рп/2007 від 09.07.2007 року визнані такими, що є неконституційними положення Закону України "Про Державний бюджет України на 2007 рік": пункт 12 статті 71, яким зупинено на 2007 рік дію статті 6 Закону України "Про соціальний захист дітей війни", з урахуванням статті 111 цього Закону; стаття 111, за якою підвищення до пенсії або щомісячного довічного грошового утримання чи державної соціальної допомоги, яка виплачується замість пенсії, відповідно до статті 6 Закону України "Про соціальний захист дітей війни" виплачується особам, які є інвалідами (крім тих, на яких поширюється дія Закону України "Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту") , у розмірі 50 відсотків від розміру надбавки, встановленої для учасників війни.
Рішенням Конституційного Суду України №10-рп/2008 від 22.05.2008 року визнані такими, що не відповідають Конституції України (є неконституційними), положення статті 67 розділу I, пунктів 2-4, 6-8, 10-18, підпункту 7 пункту 19, пунктів 20-22, 24-34, підпунктів 1-6, 8-12 пункту 35, пунктів 36-100 розділу II "Внесення змін до деяких законодавчих актів України" та пункту 3 розділу III "Прикінцеві положення" Закону України "Про Державний бюджет України на 2008 рік та про внесення змін до деяких законодавчих актів України".
Рішення Конституційного Суду України у цій справі має преюдиціальне значення для судів загальної юрисдикції при розгляді ними позовів у зв'язку з правовідносинами, які виникли внаслідок дії положень статей зазначених законів, що визнані неконституційними.
Таким чином, при розрахунку розміру підвищення пенсії дитині війни за періоди з 09.07.2007 року по 31.12.2007 року, з 22.05.2008 року по 31.12.2008 року, з 01.01.2009 року по 31.12.2009 року та починаючи з 01.01.2010 року по день розгляду адміністративної справи слід керуватися ст.6 Закону України «Про соціальний захист дітей війни».
Суд приходить до висновку, що відсутність механізму і грошових коштів на виплату надбавки до пенсії не позбавляє дитину війни права на отримання такої надбавки. Законом України «Про соціальний захист дітей війни» не передбачено обмеження прав наявністю фінансування.
Право позивача на отримання надбавки до пенсії закріплено у Законі, гарантовано державою та підтверджується відповідними доказами, а обов’язок здійснення перерахунку пенсії позивача покладено саме на Управління Пенсійного Фонду України в Василівському районі.
У зв`язку з тим, що згідно ст.99 КАС України встановлений річний строк для звернення до суду з адміністративним позовом, згідно ст.100 КАС України пропуск зазначеного строку є підставою для відмови у задоволенні адміністративного позову. Приймаючи до уваги, що позивачем пропущений строк звернення до суду за захистом його прав за період з 09.07.2007 року по 31.12.2007 року, з 22.05.2009 року по 31.12.2008 року та з 01.01.2009 по 01.02.2009 року, відповідач наполягає на застосуванні наслідків пропуску строку звернення до суду, що передбачені ст.99 КАС України, та враховуючи, що судом не встановлено, що зазначений строк порушений позивачем з поважних причин, суд приходить до висновку, що позовні вимоги в частині поновлення строку для звернення до суду за захистом своїх прав і зобов’язання відповідача вчинити дії щодо перерахунку суми надбавки до пенсії за вказаний період задоволенню не підлягають.
Оскільки Управління Пенсійного фонду України в Василівському районі Запорізької області проявило бездіяльність щодо законодавчо визначеного обов’язку вчинити дії, пов’язані з перерахунком надбавки до пенсії дитині війни, суд не може здійснювати розрахунок суми надбавки до пенсії позивача, оскільки це відноситься до повноважень відповідача, а лише має право зобов’язати його вчинити дії щодо перерахунку допомоги відповідно до вимог ст.6 Закону України «Про соціальний захист дітей війни». Крім того, суд не може зобов’язати відповідача виплачувати позивачу пенсію у подальшому з урахуванням підвищення 30% від мінімальної пенсії за віком як дитині війни, оскільки може вирішувати питання лише щодо поновлення порушених прав позивача.
На підставі викладеного, суд вважає, що позов ОСОБА_1 підлягає задоволенню лише в частині визнання протиправними дій відповідача та зобов'язання Управління Пенсійного фонду України в Василівському районі Запорізької області на рахувати і виплатити позивачу пенсію за період з 01.02.2009 по 31.12.2009 року та з 01.01.2010 року по день розгляду справи, підвищену на 30 відсотків мінімальної пенсії за віком, розрахованої відповідно до ст.6 Закону України «Про соціальний захист дітей війни» та ст.28 Закону України «Про загальнообов’язкове державне пенсійне страхування» і законодавчо встановленого розміру мінімальної пенсії за віком, встановленого на час виплати, з відрахуванням отриманих сум підвищення до пенсії у вказаний період, в межах строку, передбаченого ст.99 КАС України.
Керуючись ст.ст.6,7 Закону України «Про соціальний захист дітей війни», рішенням Конституційного Суду України №6-рп/2007 від 09.07.2007 року, рішенням Конституційного Суду України №10-рп/2008 від 22.05.2008 року, Законами України «Про державний бюджет на 2006 рік» №3235-ІV від 20.12.2005 року, «Про Державний бюджет України на 2007 рік» №489-V від 19.12.2006 року, «Про Державний бюджет України на 2008 рік та про внесення змін до деяких законодавчих актів України» №107-VI від 28.12.2007 року, «Про державний бюджет на 2009 рік» №835-VI від 26.12.2008 року, «Про пенсійне забезпечення», постанови Кабінету Міністрів України « Про забезпечення виконання функцій з призначення і виплати пенсій органами Пенсійного фонду » №497 від 11.04.2000 року, ст.ст. 11, 71, 94, 161-163, 167 КАС України, суд, -
П О С Т А Н О В И В:
Позов ОСОБА_1 до Управління Пенсійного фонду України в Василівському районі Запорізької області про визнання дій протиправними та зобов’язання зробити перерахунок пенсії – задовольнити частково.
Визнати протиправними дії Управління Пенсійного фонду України в Василівському районі Запорізької області щодо не нарахування та невиплати нарахування ОСОБА_1 пенсії, підвищеної на 30 відсотків мінімальної пенсії за віком у період з 01 лютого 2009 року у розмірах, менших, ніж це передбачено ст.6 Закону України «Про соціальний захист дітей війни».
Зобов’язати Управління Пенсійного фонду України в Василівському районі Запорізької області нарахувати та виплатити ОСОБА_1 за період з 01 лютого 2009 року по 31 грудня 2009 року та з 01 січня 2010 року по 25 лютого 2010 року суму пенсії, підвищеної на 30 відсотків мінімальної пенсії за віком, розрахованої відповідно до ст.6 Закону України «Про соціальний захист дітей війни» та ст.28 Закону України «Про загальнообов’язкове державне пенсійне страхування» і законодавчо встановленого розміру мінімальної пенсії за віком, встановленого на час виплати, з відрахуванням отриманих сум підвищення до пенсії у вказаний період.
В іншій частині позовних вимог ОСОБА_1 до Управління Пенсійного фонду України в Василівському районі Запорізької області – відмовити.
Постанова набирає законної сили після закінчення строку подання заяви про апеляційне оскарження, якщо заяву про апеляційне оскарження подано не було.
Постанова суду може бути оскаржена до Дніпропетровського апеляційного адміністративного суду через Василівський районний суд шляхом подачі заяви про апеляційне оскарження протягом десяти днів з дати її проголошення і поданням після цього апеляційної скарги протягом двадцяти днів після подання заяви про апеляційне оскарження або в порядку ч.5 ст.186 КАС України.
Суддя І.В. Кочева