Справа № 640/12930/17

н/п 2/640/424/18

У Х В А Л А

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"04" грудня 2018 р.

Київський районний суд м. Харкова у складі :

Головуючого- судді Нев’ядомського Д.В.

При секретарі    Гончарові О.В.,

розглянувши  цивільну справу за позовом   ОСОБА_1 до ОСОБА_2, ОСОБА_3, треті особи:приватний нотаріус ХМНО ОСОБА_4, приватний нотаріус ХМНО ОСОБА_5,  Служба у справах дітей Київського району департаменту праці та соціальної політики Харківської міської ради, ОСОБА_6  про визнання договору дарування частини квартири недійсним з моменту укладання та застосування наслідків його недійсності, скасування державної реєстрації, витребування майна з чужого незаконного володіння та поновлення права малолітніх дітей на користування нерухомим майном ,-

В С Т А Н О В И В:

19.08.2017 року ОСОБА_1 звернулась до суду з позовною заявою до ОСОБА_2, ОСОБА_3, треті особи:приватний нотаріус ХМНО ОСОБА_4, приватний нотаріус ХМНО ОСОБА_5,  Служба у справах дітей Київського району департаменту праці та соціальної політики Харківської міської ради, ОСОБА_6  про визнання договору дарування частини квартири недійсним з моменту укладання та застосування наслідків його недійсності, скасування державної реєстрації, витребування майна з чужого незаконного володіння та поновлення права малолітніх дітей на користування нерухомим майном .

Позивач  ОСОБА_1 неодноразово не зявлялась у судові засідання, які були призначені на 16 серпня 2018 року , 11 вересня 2018 року та 04 грудня 2018 року.

Як вбачається з матеріалів справи позивач расписалась в явочному аркуші про розгляд справи який був призначений на 16 серпня 2018 року, окрім того отримала повістку на 16 серпня 2018 року , повідомлення про вручення поштового відправлення міститься в матеріалах справи ( аркуш справи 208).

21 серпня 2018 року ОСОБА_7 ознайомився з матеріалами справи та був повідомлений про дату та час судового засідання який був призначений на 11 вересня 2018 року , про що свідчить розписка про ознайомлення з матеріалами справи ( аркуш справи 222), проте справа була відкладена у зв»язку з неявкою всіх учасників процесу до 04 грудня 2018 року, також в матеріалах справи міститься явочний лист на 04.12.2018 року в якому розписався представник позивача ОСОБА_7 ( аркуш справи 226).

04 грудня 2018 року через канцелярію суду позивач ОСОБА_1 надала заяву про відкладення розгляду справи, оскільки її адвокат не має змоги з»явитись у зв»язку зі станом здоров»я, будь-яких доказів поважності відкладення розгляду справи до суду не надала.

04 грудня 2018 року від представника відповідача ОСОБА_3 ОСОБА_8 через канцелярію суду надійшла заява про залишення вищезазначеної позовної заяви без розгляду у зв»язку з неодноразовою неявкою позивача ОСОБА_1 в судові засідання , а також просила скасувати заходи забезпечення позову вжиті ухвалою Київського районного суду м.Харкова від 13 вересня 2017 року.

Дослідивши матеріали цивільної справи, суд вважає, що позовна заява ОСОБА_1 підлягає залишенню без розгляду, виходячи з наступних підстав.

Однією з основних засад здійснення цивільного судочинства, відповідно до положень ст.2 ЦПК України є розумність строків розгляду справи судом.

Відповідно до п.11 ч.1 ст.2, п.5 ч.5 ст. 12ЦПК України основними засадами (принципами) цивільного судочинства є неприпустимість зловживання процесуальними правами. Суд, зберігаючи об`єктивність і неупередженість запобігає зловживанню учасниками судового процесу їхніми правами та вживає заходів для виконання ними їхніх обов`язків.

Як слідує зі ст.44 ЦПК України учасники судового процесу та їхні представники повинні добросовісно користуватись процесуальними правами, зловживання правами не допускається. Залежно від конкретних обставин справи суд може визнати зловживання процесуальними правами дії, що суперечать завданню цивільного судочинства, зокрема подання клопотання для вирішення питання, яке вже вирішувалось судом.

Частиною 2 ст.121 ЦПК України, визначено, що строк є розумним, якщо він передбачає час, достатній, з урахуванням обставин справи, для вчинення процесуальної дії, та відповідає завданню цивільного судочинства.

Відповідно до п.3 ч.1ст. 257 ЦПК Українисуд постановляє ухвалу про залишення заяви без розгляду, якщо належним чином повідомлений позивач повторно не зявився в судове засідання або не повідомив про причини неявки, крім випадку, якщо від нього надійшла заява про розгляд справи за його відсутності і його незявлення не перешкоджає розгляду справи.

    Статтею 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод(далі - Конвенція) встановлено, що кожен має право на справедливий і публічний розгляд його справи упродовж розумного строку незалежним і безстороннім судом, встановленим законом, який вирішить спір щодо його прав та обов'язків цивільного характеру або встановить обґрунтованість будь-якого висунутого проти нього кримінального обвинувачення.

Ратифікуючи зазначену Конвенцію Україна взяла на себе зобов'язання гарантувати кожній особі права та свободи, закріплені в Конвенції, включаючи право на справедливий судовий розгляд протягом розумного строку.

У своєму рішенні у справі «Калашников проти Росії»Європейський суд зазначив, що розумність тривалості провадження визначається залежно від конкретних обставин справи, враховуючи критерії, визначені у прецедентній практиці Суду, зокрема складність справи, поведінка заявника та поведінка компетентних органів влади.

З аналізу зазначених норм Конвенції та практики Європейського суду вбачається, що питання про порушення ст. 17 Конвенції, яка закріплює один із основоположних принципів Конвенції - принцип неприпустимості зловживання правами, може поставати лише у сукупності з іншою статтею Конвенції, положення якої у конкретному випадку дають підстави для висновку про зловживання особою наданим їй правом.

Враховуючи те, що підтримання заявленого позову це реалізація субєктивно-матеріального права позивача, клопотань про можливість розгляду справи у його відсутність позивач не заявив, оцінивши тривалість судового провадження яке перебуває на розгляді більше року та розумність строків розгляду справи, суд вважає за необхідним залишити позовну заяву без розгляду за вищезазначеними підставами.

Крім того судом встановлено ,що згідно Ухвали Київського районного суду м.Харкова від 13 вересня 2017 року були вжиті заходи забезпечення позову шляхом заборони відчуження нерухомого майна, а саме 40/100 часток комунальної квартири , що знаходиться за адресою: АДРЕСА_1, яка належить ОСОБА_3 на підставі договору дарування від 25.03.2015 року .

У відповідності до положень ч. 9 ст. 158 ЦПК України у випадку залишення позову без розгляду, закриття провадження у справі або у випадку ухвалення рішення щодо повної відмови у задоволенні позову суд у відповідному судовому рішенні зазначає про скасування заходів забезпечення позову.

У зв"язку з чим, заходи забезпечення позову вжиті згідно Ухвали від 13 вересня 2017 року необхідно скасувати.

З урахуванням наведеного вище, керуючись ст.ст. 158, 257, ЦПК України, суд

У Х В А Л И В:

Залишити позовну заяву ОСОБА_1 до ОСОБА_2, ОСОБА_3, треті особи:приватний нотаріус ХМНО ОСОБА_4, приватний нотаріус ХМНО ОСОБА_5,  Служба у справах дітей Київського району департаменту праці та соціальної політики Харківської міської ради, ОСОБА_6  про визнання договору дарування частини квартири недійсним з моменту укладання та застосування наслідків його недійсності, скасування державної реєстрації, витребування майна з чужого незаконного володіння та поновлення права малолітніх дітей на користування нерухомим майном  - без розгляду.

Розяснити позивачу, що особа, заяву якої залишено без розгляду, після усунення умов, що були підставою для залишення заяви без розгляду, має право звернутися до суду повторно.

Скасувати заходи забезпечення позову вжиті ухвалою Київського районного суду м.Харкова від 13 вересня 2017 року у цивільній справі за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2, ОСОБА_3, треті особи:приватний нотаріус ХМНО ОСОБА_4, приватний нотаріус ХМНО ОСОБА_5,  Служба у справах дітей Київського району департаменту праці та соціальної політики Харківської міської ради, ОСОБА_6  про визнання договору дарування частини квартири недійсним з моменту укладання та застосування наслідків його недійсності, скасування державної реєстрації, витребування майна з чужого незаконного володіння та поновлення права малолітніх дітей на користування нерухомим майном  шляхом заборони відчуження нерухомого майна, а саме 40/100 часток комунальної квартири , що знаходиться за адресою: АДРЕСА_1, яка належить ОСОБА_3 на підставі договору дарування від 25.03.2015 року..

Апеляційна скарга на ухвалу суду подається протягом пятнадцяти днів з дня її проголошення.

Учасник справи, якому ухвала суду не була вручена у день її проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження, якщо апеляційна скарга подана протягом 15 днів з дня вручення йому відповідної ухвали суду.

Суддя: Д.В. Нев»ядомський