Справа № 265/9584/18

Провадження № 1-кс/265/4640/18

У Х В А Л А

29 листопада 2018 року місто Маріуполь

Слідчий суддя Орджонікідзевського районного суду міста Маріуполя Донецької області Костромітіна О.О., за участю секретаря Куксенко А.С., захисника Філипенко Є.С., підозрюваних ОСОБА_3, ОСОБА_4, прокурора Овчаренко М.В., розглянувши клопотання захисника Філипенка Є.С. в інтересах ОСОБА_4, ОСОБА_3 про скасування арешту майна,

ВСТАНОВИВ:

До Орджонікідзевського районного суду міста Маріуполя надійшло клопотання захисника Філипенка Є.С. в інтересах ОСОБА_4, ОСОБА_3 про скасування арешту майна в рамках кримінального провадження, внесеного 24 листопада 2018 року до Єдиного реєстру досудових розслідувань за № 32017050290000002 за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч.2 ст.28, ч.1 ст.204 КК України.

В обґрунтування клопотання захисник зазначає, що ухвалою слідчого судді Орджонікідзевського районного суду м.Маріуполя від 21 листопада 2018 року за клопотанням прокурора накладено арешт на транспортний засіб CAM-AM SPAYDER, 2012, державний номер НОМЕР_1. Слідчий суддя зазначив, що арешт обумовлений необхідністю застосування спеціальної конфіскації у зв'язку з тим, що транспортний засіб придбаний за грошові кошти, отримані внаслідок вчинення кримінального правопорушення та необхідністю збереження транспортного засобу як речового доказу. Захисник вважає, що арешт накладено необґрунтовано та підлягає скасуванню через те, що слідчим суддею не було враховано інтереси співвласників майна, оскільки транспортний засіб був придбаний у період браку ОСОБА_3 з ОСОБА_4 та є їх спільною сумісною власністю. Єдиним доводом прокурора , що автомобіль підлягає спеціальній конфіскації у зв'язку з тим, що придбаний за гроші, отримані внаслідок вчинення кримінального правопорушення та ОСОБА_3 не мав джерел доходу. Проте, відповідно до податкової декларації ОСОБА_3 у 2016 році отримав дохід складає 810000 гривень, згідно довідки, виданої Маріупольською ОДПІ ГУ ДФС сума доходу ОСОБА_5 за період з 01.01.2017 року по 30.06.2017 року склала 468000 гривень. Таким чином автомобіль був придбаний ОСОБА_3 за грошові кошти, отримані внаслідок здійснення законної підприємницької діяльності. На підставі викладеного просив скасувати арешт транспортного засобу CAM-AM SPAYDER, 2012, державний номер НОМЕР_1.

Захисник Філипенко Є.С., підозрювані ОСОБА_3 та ОСОБА_4 підтримали скаргу, просили її задовольнити.

Прокурор Овчаренко М.В. заперечувала проти задоволення клопотання, просила відмовити у скасуванні арешту, посилаючись на те, що транспортний засіб був придбаний за грошові кошти, отримані внаслідок вчинення злочину.

Вислухавши учасників процесу, дослідивши надані докази, слідчий суддя приходить до висновку про відмову у задоволенні заявленого слідчим клопотання про арешт майна, виходячи за наступних підстав.

Слідчим суддею встановлено, що ухвалою слідчого судді Орджонікідзевського районного суду м.Маріуполя від 21 листопада 2018 року за клопотанням прокурора відділу нагляду за додержанням законів органами фіскальної служби управління нагляду за додержанням законів у кримінальному проваджені прокуратури Донецької області ОСОБА_6 накладено арешт на транспортний засіб трицикл CAM-AM SPAYDER, 2012, державний номер НОМЕР_1, із забороною користування та розпорядження вказаним майном, та його відчуження у будь-який спосіб. Передано транспортний засіб на відповідальне зберігання ОСОБА_3

В обґрунтування вказаного клопотання про арешт майна прокурор посилалася на застосування спеціальної конфіскації майна за рішенням суду, оскільки ОСОБА_3 підозрюється у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч.2 ст.28, ч.1 ст.204 КК України.

Як на підставу при накладенні 21.11.2018 року арешту на транспортний засіб трицикл CAM-AM SPAYDER, 2012, державний номер НОМЕР_1, слідчий суддя посилався на передбачене ст.170 ч.2 КПК України збереження речових доказів, оскільки транспортний засіб постановою слідчого від 20 листопада 2018 року визнаний речовим доказом у кримінальному провадженні № 32017050290000002 за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч.2 ст.28, ч.1 ст.204 КК України.

Відповідно до ч.1 ст.170 КПК України арештом майна є тимчасове, до скасування у встановленому цим Кодексом порядку, позбавлення за ухвалою слідчого судді або суду права на відчуження, розпорядження та/або користування майном, щодо якого існує сукупність підстав чи розумних підозр вважати, що воно є доказом злочину, підлягає спеціальній конфіскації у підозрюваного, обвинуваченого, засудженого, третіх осіб, конфіскації у юридичної особи, для забезпечення цивільного позову, стягнення з юридичної особи отриманої неправомірної вигоди, можливої конфіскації майна. Арешт майна скасовується у встановленому цим Кодексом порядку.

Завданням арешту майна є запобігання можливості його приховування, пошкодження, псування, знищення, перетворення, відчуження.

Відповідно до ч.2 ст. 170 КПК України арешт майна допускається з метою збереження речових доказів; спеціальної конфіскації; конфіскації майна як виду покарання або заходу кримінально-правового характеру щодо юридичної особи; відшкодування шкоди, завданої внаслідок кримінального правопорушення (цивільний позов), чи стягнення з юридичної особи отриманої неправомірної вигоди.

Відповідно до ч.3 ст. 170 КПК України у випадку, передбаченому пунктом 1 частини другої цієї статті, арешт накладається на майно будь-якої фізичної або юридичної особи за наявності достатніх підстав вважати, що воно відповідає критеріям, зазначеним у статті 98 цього Кодексу.

Статтею 98 КПК України передбачено, що речовими доказами є матеріальні об'єкти, які були знаряддям вчинення кримінального правопорушення, зберегли на собі його сліди або містять інші відомості, які можуть бути використані як доказ факту чи обставин, що встановлюються під час кримінального провадження, в тому числі предмети, що були об'єктом кримінально протиправних дій, гроші, цінності та інші речі, набуті кримінально протиправним шляхом або отримані юридичною особою внаслідок вчинення кримінального правопорушення.

Відповідно до ч.2 ст.173 КПК України при вирішенні питання про арешт майна слідчий суддя, суд повинен враховувати: 1) правову підставу для арешту майна;2) можливість використання майна як доказу у кримінальному провадженні (якщо арешт майна накладається у випадку, передбаченому пунктом 1 частини другої статті 170 цього Кодексу);3) наявність обґрунтованої підозри у вчиненні особою кримінального правопорушення або суспільно небезпечного діяння, що підпадає під ознаки діяння, передбаченого законом України про кримінальну відповідальність (якщо арешт майна накладається у випадках, передбачених пунктами 3, 4 частини другої статті 170 цього Кодексу);3 1) можливість спеціальної конфіскації майна (якщо арешт майна накладається у випадку, передбаченому пунктом 2 частини другої статті 170 цього Кодексу);4) розмір шкоди, завданої кримінальним правопорушенням, неправомірної вигоди, яка отримана юридичною особою (якщо арешт майна накладається у випадку, передбаченому пунктом 4 частини другої статті 170 цього Кодексу); 5) розумність та співрозмірність обмеження права власності завданням кримінального провадження;6) наслідки арешту майна для підозрюваного, обвинуваченого, засудженого, третіх осіб.

Як встановлено слідчим суддею, постановою слідчого від 20 листопада 2018 року транспортний засіб трицикл CAM-AM SPAYDER, 2012, державний номер НОМЕР_1, визнаний речовим доказом у кримінальному провадженні № 32017050290000002 за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч.2 ст.28, ч.1 ст.204 КК України.

Відповідно до ч.7 ст. 110 КПК України постанова слідчого, прокурора, прийнята в межах компетенції згідно із законом, є обов'язковою для виконання фізичними та юридичними особами, прав, свобод чи інтересів яких вона стосується.

Крім того, згідно ч.4 ст.170 КПК України у випадку, передбаченому пунктом 2 частини другої цієї статті, арешт накладається на майно підозрюваного, обвинуваченого, засудженого або третьої особи за наявності достатніх підстав вважати, що воно підлягатиме спеціальній конфіскації у випадках, передбачених Кримінальним кодексом України.

Згідно ч.1 ст.96-2 КК України спеціальна конфіскація полягає у примусовому безоплатному вилученні за рішенням суду у власність держави грошей, цінностей та іншого майна у випадках, визначених цим Кодексом, за умови вчинення умисного злочину або суспільно небезпечного діяння, що підпадає під ознаки діяння, передбаченого Особливою частиною цього Кодексу, за які передбачено основне покарання у виді позбавлення волі або штрафу понад три тисячі неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, а так само передбаченого частиною першою статті 150, статтею 154, частинами другою і третьою статті 159-1, частиною першою статті 190, статтею 192, частиною першою статей 204, 209-1, 210, частинами першою і другою статей 212, 212-1, частиною першою статей 222, 229, 239-1, 239-2, частиною другою статті 244, частиною першою статей 248, 249, частинами першою і другою статті 300, частиною першою статей 301, 302, 310, 311, 313, 318, 319, 362, статтею 363, частиною першою статей 363-1, 364-1, 365-2 цього Кодексу.

Судом встановлено, що ОСОБА_4, ОСОБА_3 повідомлено про підозру у вчиненні злочину за ч.2 ст.28, ч.1 ст.204 КК України, за вчинення якого застосовується спеціальна конфіскація.

Враховуючи вищевикладені норми права слідчий суддя дійшов висновку, що звертаючись з клопотанням про скасування арешту майна, захисником не взято до уваги, що арешт майна накладався в зв'язку з тим, що майно, відносно якого застосовано захід забезпечення кримінального провадження, є за постановою слідчого, яка не скасована, речовим доказом в межах кримінального провадження за № 32017050290000002 за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч.2 ст.28, ч.1 ст.204 КК України, а тому з метою його збереження, виключення можливості перепродажу або іншого відчуження, та забезпечення повноти, всебічності та неупередженості досудового розслідування й застосовано захід забезпечення кримінального провадження у вигляді арешту майна.

Отже, захисником Філипенко Є.С. не доведено, що на час розгляду клопотання відпала потреба в подальшому застосуванні арешту на зазначено майно, оскільки досудове розслідування по кримінальному провадженню триває.

На підставі викладеного, з метою подальшого безперешкодного та своєчасного проведення досудового розслідування, слідчий суддя приходить до переконання про відмову у задоволенні клопотання про скасування арешту.

Керуючись ст. ст. 372, 376 КПК України, слідчий суддя

У Х В А Л И В:

У задоволенні клопотання захисника Філипенка Євгена Сергійовича в інтересах ОСОБА_4, ОСОБА_3 про скасування арешту майна, а саме транспортного засобу CAM-AM SPAYDER, 2012, державний номер НОМЕР_1, накладеного ухвалою слідчого судді Орджонікідзевського районного суду м. Маріуполя від 21 листопада 2018 року, відмовити.

Ухвала оскарженню не підлягає.

Слідчий суддя