ДНІПРОПЕТРОВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ
ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД
ПОСТАНОВА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
01.06.2006 Справа № 27/25
Дніпропетровський апеляційний господарський суд у складі колегії суддів :
головуючого Логвиненко А.О. (доповідач)
суддів: Чус О.В., Павловського П.П.
при секретарі судового засідання Гарбузенко О.В.
з участю представників сторін :
позивача –Гуліда Л.Д.
третьої особи –Алєксєєнко А.І.
розглянувши апеляційну скаргу акціонерного комерційного банку “Прем’єрбанк” на рішення господарського суду Дніпропетровської області від 23.03.2006р. у справі
за позовом Акціонерного комерційного банку “Прем’єрбанк”, м. Дніпропетровськ
до відповідача Закритого акціонерного товариства з іноземними інвестиціями “Концерн регіони України”, м. Дніпропетровськ
з участю третьої особи без самостійних вимог на стороні відповідача Товариство з обмеженою відповідальністю “Енерго-Міг”
про стягнення 3453594гр.
В С Т А Н О В И В :
23.01.2006р. до господарського суду Дніпропетровської області надійшов позов акціонерного комерційного банку “Прем’єрбанк” (далі Банк) про стягнення з закритого акціонерного товариства з іноземними інвестиціями “Концерн регіони України” (далі Концерн) 3453594гр. Свої вимоги позивач мотивував тим, що на підставі кредитного договору, укладеного Концерном та акціонерним комерційним банком соціального розвитку “Укрсоцбанк”, відповідач отримав кредит в сумі 600000 доларів США. Умовами договору передбачено строк повернення - 10.02.2004р.
27.02.2003р. позивач та “Укрсоцбанк” уклали договори застави майнових прав та уступки вимоги. На підставі вказаних договорів до Банку перейшли права первісного кредитора. Але своїх зобов’язань повернути кредит відповідач не виконав, в зв’язку з чим позивач просив стягнути з Концерну 3030000гр. основного боргу, 423594гр. відсотків за користування кредитом та судові витрати.
Ухвалою господарського суду від 28.02.2006р. (а.с.81) до участі в справі в якості третьої особи без самостійних вимог на стороні відповідача залучено товариство з обмеженою відповідальністю “Енерго-Міг” (далі ТОВ “Енерго-Міг”).
Рішенням господарського суду Дніпропетровської області від 23.03.2006р. (суддя Татарчук В.О.) в задоволенні позову відмовлено.
Не погодившись з рішенням Банк звернувся з апеляційною скаргою, в якій посилаючись на неправильне застосування судом матеріального та процесуального права, просив рішення скасувати та задовольнити позов. При цьому апелянт зазначив, що покладена в основу рішення суду угода №1/МБК є неукладеною, а тому суд безпідставно дійшов висновку, що право вимоги від Банку перейшло до ТОВ “Енерго-Міг”. Крім того, судом не досліджувались оригінали документів, які підтверджують укладення угоди між Банком та ТОВ “Енерго-Міг”. В доповненні до апеляційної скарги позивач зазначив, що умови, за яких угода №1/МБК вступила в силу не настали, а тому право вимоги до відповідача від банка до ТОВ “Енерго-Міг” не переходило. Не підтверджується і висновок суду про те, що відповідач виконав свої зобов’язання перед ТОВ “Енерго-Міг” шляхом передачі векселів.
У своєму відзиві ТОВ “Енерго-Міг” зазначило, що рішення суду повинно бути скасовано з тих же підстав, що вказані в апеляційній скарзі.
Представник відповідача відзиву не надав, в судове засідання призначене для розгляду апеляційної скарги не з’явився, про причини неявки суд не повідомив. Враховуючи те, що залучені до справи докази дозволяють визначитися відносно законності оскаржуваного рішення, колегія суддів дійшла висновку про можливість розгляду справи у відсутність відповідача, якого належним чином сповіщено про час та місце слухання справи.
Дослідивши матеріали справи, вислухавши пояснення представників сторін, обговоривши доводи апеляційної скарги, перевіривши у відповідності до ст. 101 ГПК України законність і обґрунтованість рішення у повному обсязі, колегія суддів вважає, що скарга не підлягає задоволенню з наступних підстав :
Судом першої інстанції повно та всебічно досліджено матеріали справи, правильно встановлено фактичні обставини справи, яким дана належна правова оцінка, а висновки суду ґрунтуються на залучених до справи доказах та відповідають приписам закону. При цьому колегія суддів враховує таке.
З матеріалів справи вбачається, що на підставі угод укладених позивачем з акціонерним комерційним банком соціального розвитку “Укрсоцбанк” до Банку перейшло право вимоги виконання Концерном зобов’язання повернути отриманий кредит та сплатити відсотки за користування грошима (а.с.6-24). Кінцевим терміном повернення кредиту та відсотків визначено 10.02.2004р., а тому з цього часу у Банку з’явилось право вимагати від відповідача виконання грошових зобов’язань.
В той же час, відповідачем надано суду докази того, що в липні 2004р. Банк повідомив Концерн про те, що право вимоги по вищезазначеному зобов’язанню позивач уступив ТОВ “Енерго-Міг” і запропонував виконувати зобов’язання на користь останнього. Крім того, в адресу Концерну надійшла угода №1/МБК від 15.07.2004р. укладена між Банком та ТОВ “Енерго-Міг”, яка підтверджує перехід права вимоги. При підготовці до укладення вказаної угоди позивач та відповідач склали акт звірки заборгованості Концерну в якому визначили, що заборгованість відповідача по кредитному договору складає 8012466,07гр. і саме ця заборгованість є предметом угоди №1/МБК. Зазначену суму Банк запропонував Концерну сплатити ТОВ “Енерго-Міг” (а.с.36-38).
За таких обставин суд першої інстанції дійшов правильного висновку про те, що Банк втратив право вимагати від Концерну повернення кредиту та сплати відсотків, що унеможливлює задоволення позову і ці висновки суду ґрунтуються на приписах ст.516, 598 ЦК України.
Як під час розгляду справи в суді першої інстанції (а.с.88), так і під час апеляційного перегляду, позивач заявляв клопотання про зупинення провадження у справі №31/329 до закінчення розгляду господарським судом позову банку про визнання недійсною угоди №1/МБК.
Заявлене клопотання задоволенню не підлягає з наступних підстав.
Матеріалами справи встановлено, що Банк і ТОВ “Енерго-Міг” не тільки підписали угоду №1/МБК, а й здійснили певні дії, які спонукали відповідача виконати свої грошові зобов’язання по кредитному договору перед ТОВ “Енерго-Міг”. Так, позивач направив в адресу Концерну пропозицію виконувати зобов’язання на користь ТОВ “Енерго-Міг” (а.с.36). Останнє погодилось прийняти на виконання угоди №1/МБК векселі на загальну суму 8012466,07гр., що відповідає розміру заборгованості Концерну, в зв’язку з чим ТОВ “Енерго-Міг” у відповідному акті визнало, що зобов’язання відповідача виконано в повному обсязі (а.с.39-44). Під час розгляду справи №31/329 позивач та третя особа зайняли узгоджену та ідентичну позицію : Банк та ТОВ “Енерго-Міг”, незважаючи на вимоги суду першої інстанції, не надали оригінали угоди №1/МБК, після чого у апеляційній скарзі та відзиві на неї, як на підставу скасування рішення, послались на відсутність у справі відповідних оригіналів. Ухвала апеляційного суду від 18.05.2006р. про надання оригіналу угоди також не була виконана третьої особою, яка надала суду лише нотаріально завірену копію угоди, пояснивши, що оригінал угоди втрачено. Крім того, Банком було ініційовано розгляд в суді позову про визнання угоди №1/МБК недійсною вже після того, як позивач та третя особа запропонували Концерну виконати її умови та прийняли виконання.
Ці дії свідчать про те, що Банк та ТОВ “Енерго-Міг”, зловживаючи своїми правами, намагаються завдати шкоди інтересам Концерну, намагаючись отримати повторне виконання останнім грошового зобов’язання, не здійснивши ніяких дій по поверненню відповідачу отриманих від нього цінних паперів. Вказані обставини, у відповідності до ч3 ст.16 ЦК України, є підставою для відмови у захисті цивільного права та інтересів Банку при розгляді справи №31/329. Крім того, позивача та ТОВ “Енерго-Міг” не позбавлено можливості у випадку визнання угоди №1/МБК недійсною заявити вимоги про повернення одне одному всього отриманого по ній, про стягнення одне з одного збитків завданих внаслідок незаконних дій при укладенні угоди та здійснити інші, передбачені законом дії, для захисту своїх інтересів.
Колегія суддів не входить в обговорення питання про те, чи слід вважати передачі векселів від Концерну до ТОВ “Енерго-Міг” належним виконанням зобов’язань, тому що по-перше ТОВ “Енерго-Міг” не заявлено відповідного позову, і по-друге третя особа у акті про вексельний платіж зазначила, що передавши векселі відповідач виконав свої грошові зобов’язання (а.с.44).
За таких обставин колегія суддів вважає, що відсутні підстави, передбачені ст.104 ГПК України для скасування чи зміни рішення суду.
Керуючись ст. 101, 103 –105 ГПК України суд, -
П О С Т А Н О В И В :
Рішення господарського суду Дніпропетровської області від 23.03.2006р. залишити без змін, а апеляційну скаргу акціонерного комерційного банку “Прем’єрбанк” –без задоволення.
Головуючий А.О. Логвиненко
Суддя О.В. Чус
Суддя П.П. Павловський