Справа № 463/4463/23

Провадження № 2/229/569/2024

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

10 січня 2024 р. м. Дружківка Донецької області

Дружківський міський суд Донецької області у складі:

головуючого судді Конопленко О.С.

за участю секретаря судового засідання Незнахіної Д.Є.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні у залі суду в м. Дружківка за правилами загального позовного провадження цивільну справу за позовною заявою ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про зменшення розміру аліментів,

В С Т А Н О В И В :

ОСОБА_1 звернувся до Личаківського районного суду м. Львова з позовною заявою до ОСОБА_2 , в якій просить зменшити розмір аліментів, які стягуються з нього на користь відповідача на утримання дітей: ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , та ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , в розмірі 1 416,50 гривень на кожну дитину щомісячно, починаючи з дня подання позову. В обґрунтування позовних вимог зазначив, що з 28 січня 2011 року по 23 листопада 2013 року перебував у зареєстрованому шлюбі з відповідачем, в період якого в подружжя народилося двоє дітей: ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , та ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_2 . На підставі рішення Артемівського міськрайонного суду Донецької області від 2016 року з позивача на користь відповідача з 21 липня 2016 року стягуються аліменти на утримання дітей в розмірі 1/3 частини зі всіх видів заробітку (доходу), але не менше 50 % прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку. Позивачем частково погашається щомісяця заборгованість по аліментам. Проте, після карантинних заходів в Україні щодо боротьби з поширенням коронавірусу в 2019-2021 роках та у зв`язку зі збройною агресією РФ в Україні, збройним конфліктом, тимчасовою окупацією України, надзвичайними ситуаціями природного та техногенного характеру (воєнний стан), в зв`язку зі статусом позивача як внутрішньо-переміщеної особи, матеріальний стан позивача погіршився, оскільки на час стягнення аліментів він мав більші доходи (тимчасові заробітки). Наразі позивач має другу родину, оскільки перебуває у незареєстрованому шлюбі з ОСОБА_6 , з якою має малолітню дитину ОСОБА_7 , ІНФОРМАЦІЯ_3 . Позивач не має постійного місця праці, майже рік нормально не працює, тому не має фізичної можливості сплачувати по 1 982,16 грн на місяць на кожну доньку від попереднього шлюбу.

11 вересня 2023 року до Дружківського міського суду Донецької області з Личаківського районного суду м. Львова надійшла дана цивільна справа на розгляд за підсудністю.

Протоколом автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 11 вересня 2023 року справу розподілено у провадження судді Дружківського міського суду Донецької області Конопленко О.С.

Ухвалою суду від 13 вересня 2023 року відкрито спрощене позовне провадження з повідомленням (викликом) сторін.

09 жовтня 2023 року до суду надійшла заява відповідача про відкладення розгляду справи, при цьому відповідачем зазначено, що вона 06 серпня 2022 року уклала шлюб з ОСОБА_8 , внаслідок чого змінила прізвище з « ОСОБА_2 » на « ОСОБА_2 ».

12 жовтня 2023 року судове засідання відкладено у зв`язку з неявкою сторін.

25 жовтня 2023 року до суду надійшов відзив відповідача на позовну заяву, в якому вона зазначила, що заперечує проти позову, оскільки позивач розуміє свій обов`язок сплачувати аліменти, при цьому твердження позивача, що його матеріальний стан погіршився після пандемії і початку воєнного стану суперечать його діям, які полягають у виплаті наразі заборгованості по аліментам в сумі 20-30 тисяч гривень щомісяця, хоча раніше таких сум не було, тому його твердження, що матеріальний стан погіршився, не відповідають дійсності. Відповідач вважає, що сума аліментів до сплати не повинна погіршувати становище неповнолітніх дітей позивача, у зв`язку з чим просить залишити позов без задоволення.

09 листопада 2023 року в судовому засіданні надали пояснення позивач ОСОБА_1 , його представник та відповідач ОСОБА_2 , судове засідання відкладено для витребування інформації у державного виконавця щодо виконання рішення суду про стягнення аліментів.

Ухвалою суду від 06 грудня 2023 року постановлено перейти до розгляду справи за правилами загального позовного провадження зі стадії відкриття провадження у справі та призначення підготовчого засідання на 14 грудня 2023 року.

Ухвалою суду від 14 грудня 2023 року закрито підготовче засідання та призначено справу до судового розгляду на 10 січня 2024 року.

В судове засідання позивач та його представник не з`явились, будучи належним чином повідомленими про дату, час та місце розгляду справи, 09 жовтня 2023 року представником позивача було подано заяву про розгляд справи за відсутності позивача та його представника. Крім того, в судовому засіданні 09 листопада 2023 року позивач та його представник повністю підтримали позовні вимоги, надавши пояснення, аналогічні тим, що викладені в позовній заяві.

Відповідач ОСОБА_2 , яка про дату, час та місце проведення судового засідання повідомлялася належним чином, до судового засідання не з`явилася, надавши 07 грудня 2023 року до суду заяву про розгляд справи за її відсутності, крім того, будучи присутньою 09 листопада 2023 року в судовому засіданні, надала пояснення, аналогічні тим, що викладені у відзиві на позовну заяву, заперечуючи проти задоволенні позовних вимог у повному обсязі.

При таких обставинах суд вважає за можливе розглянути дану справу під час відсутності сторін на підставі наявних у справі доказів.

У зв`язку з неявкою сторін та у відповідності до ч. 2 ст. 247 ЦПК України, фіксування судового засідання технічними засобами не здійснювалося.

Дослідивши надані суду докази та проаналізувавши встановлені обставини у їх сукупності, суд вважає, що позовні вимоги не підлягають задоволенню з наступних підстав.

Згідно статті 12 ЦПК України цивільне судочинство здійснюється на засадах змагальності сторін. Кожна сторона повинна довести ті обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків встановлених цим Кодексом.

Згідно ч. 1 ст. 13 ЦПК суд розглядає цивільні справи не інакше як за зверненням особи, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених нею вимог і на підставі доказів, поданих учасниками справи та витребуваних судом у передбачених цим Кодексом випадках.

Відповідно до положень ч. 3 ст. 12 та ч. 1 ст. 81 ЦПК України, кожна сторона повинна довести ті обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом.

Докази подаються сторонами та іншими особами, які беруть участь у справі (ч. 5 ст. 81 ЦПК України).

Під час розгляду справи судом були створені всі необхідні умови для всебічного та повного дослідження обставин справи, сторонам було роз`яснено їх права та обов`язки, зокрема положення щодо змагальності процесу та необхідності надання доказів на підтвердження своїх доводів, надано всі можливості для заявлення необхідних клопотань та надання доказів, що підтверджується матеріалами справи.

Стаття 15 ЦК України закріплює право кожної особи на захист свого цивільного права у разі його порушення, невизнання або оспорювання.

У частині першій статті 3 Конвенції про права дитини визначено, що в усіх діях щодо дітей, незалежно від того, здійснюються вони державними чи приватними установами, що займаються питаннями соціального забезпечення, судами, адміністративними чи законодавчими органами, першочергова увага приділяється якнайкращому забезпеченню інтересів дитини.

Відповідно до частин першої та другої статті 27 Конвенції про права дитини держава визнає право кожної дитини на рівень життя, необхідний для фізичного, розумового, духовного, морального і соціального розвитку дитини. Батьки або інші особи, які виховують дитину, несуть основну відповідальність за забезпечення в межах своїх здібностей і фінансових можливостей умов життя, необхідних для розвитку дитини.

Згідно зі статтею 141 СК України мати, батько мають рівні права та обов`язки щодо дитини, незалежно від того, чи перебували вони у шлюбі між собою. Розірвання шлюбу між батьками, проживання їх окремо від дитини не впливає на обсяг їхніх прав і не звільняє від обов`язків щодо дитини.

Відповідно до статей 150, 180 СК України батьки зобов`язані піклуватися про здоров`я дитини, її фізичний, духовний та моральний розвиток, забезпечити здобуття дитиною повної загальної середньої освіти, матеріально утримувати дитину до повноліття.

Як встановлено судом і таке вбачається з матеріалів справи та не заперечувалося сторонами, що ОСОБА_1 та ОСОБА_2 з 28 січня 2011 року по 23 листопада 2020 року перебували у зареєстрованому шлюбі, що підтверджується копією рішення Артемівського міськрайонного суду Донецької області від 23 листопада 2020 року у справі № 219/8992/20 про розлучення (а.с. 11-12).

В період шлюбу у подружжя народилося двоє дітей: ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , та ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , що підтверджується копіями свідоцтв про народження серії НОМЕР_1 від 05 липня 2011 року та серії НОМЕР_2 від 30 липня 2013 року відповідно (а.с. 9-10).

Рішенням Артемівського міськрайонного суду Донецької області від 10 серпня 2016 року у справі № 219/7122/16-ц стягнуто з ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_4 , на користь ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_5 , аліменти на утримання малолітніх дітей: ОСОБА_12 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , та ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , в розмірі 1/3 частки його заробітку (доходу), щомісячно, починаючи з 21 липня 2016 року до досягнення кожною дитиною повноліття, але не менш ніж 30 відсотків прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку.

З копії розрахунку заборгованості по аліментам, наданого старшим державним виконавцем Бахмутського відділу державної виконавчої служби у Бахмутському районі Донецької області Східного міжрегіонального управління Міністерства юстиції від 01 лютого 2023 року вбачається, що станом на 01 лютого 2023 року заборгованість у ОСОБА_1 по аліментам на утримання доньок складає 189 393,83 гривень (а.с. 14-16).

В обгрунтування необхідності зменшення розміру аліментів позивач надав копію свідоцтва серії НОМЕР_3 про народження сина позивача ОСОБА_7 , ІНФОРМАЦІЯ_3 (а.с. 13), а також копію довідки № 1309-7001291363 від 20 червня 2022 року про взяття позивача на облік як внутрішньо переміщеної особи за адресою: АДРЕСА_1 (а.с. 8).

Згідно з положеннями статті 181 СК України способи виконання батьками обов`язку утримувати дитину визначаються за домовленістю між ними. За домовленістю між батьками дитини той із них, хто проживає окремо від дитини, може брати участь у її утриманні в грошовій і (або) натуральній формі. За рішенням суду кошти на утримання дитини (аліменти) присуджуються у частці від доходу її матері, батька або у твердій грошовій сумі за вибором того з батьків або інших законних представників дитини, разом з яким проживає дитина. Спосіб стягнення аліментів, визначений рішенням суду, змінюється за рішенням суду за позовом одержувача аліментів.

Частиною першої статті 192 СК України встановлено, що розмір аліментів, визначений за рішенням суду або за домовленістю між батьками, може бути згодом зменшено або збільшено за рішенням суду за позовом платника або одержувача аліментів у разі зміни матеріального або сімейного стану, погіршення або поліпшення здоров`я когось із них та в інших випадках, передбачених цим кодексом.

Отже, законом передбачено можливість зміни раніше встановленого розміру аліментів за наявності доведених у судовому порядку підстав, а саме: зміни матеріального або сімейного стану, погіршення або поліпшення здоров`я когось із них та в інших випадках, передбачених цим Кодексом.

Таким чином, розмір аліментів, визначений рішенням суду, не вважається незмінним. У зв`язку із значним покращенням матеріального становища платника аліментів матір дитини може подати до суду заяву про збільшення розміру аліментів. Значне погіршення матеріального становища батька може бути підставою для його вимоги про зменшення розміру аліментів (постанови Верховного Суду від 13 лютого 2020 року у справі № 466/4009/18, від 05 лютого 2020 року у справі № 664/252/19-ц, від 22 січня 2020 року у справі № 691/1497/18).

При цьому зміна сімейного стану позивача, а саме народження у нього іншої дитини, не є безумовною підставою для зміни розміру аліментів (постанова ВС у справі № 565/2071/19 від 16 вересня 2020 р.)

З інформації державного виконавця Бахмутського відділу державної виконавчої служби у Бахмутському районі Донецької області Східного міжрегіонального управління Міністерства юстиції Коваленко В.М. № ВП/53537655 від 29 листопада 2023 року вбачається, що згідно відповідей, наданих на запит державного виконавця про джерела або суми доходів, та розмір утриманого податку з доходів, боржник ОСОБА_1 офіційно не працює та доходів не отримує, тож, на підставі ст. 195 Сімейного кодексу України, якщо у боржника відсутні доходи і він не працює, поряд з тим у виконавця відсутні відомості про сплату аліментів, він нараховуватиме заборгованість, виходячи із середньої заробітної плати працівника для даної місцевості. Заборгованість зі сплати аліментів станом на 29 листопада 2023 року складає 24 037,13 (а.с. 77).

З наданого позивачем розрахунку заборгованості по аліментам станом на 01 лютого 2023 року вбачається, що аліменти впродовж 2022 року та у січні 2023 року нараховувались державним виконавцем в сумі 3 964,33 гривень щомісяця на обох доньок, тобто по 1 982,16 гривень на кожну дитину (а.с. 16).

При цьому суд приймає до уваги, що позивачем значно зменшено суму заборгованості по аліментам впродовж 2023 року, оскільки станом на 01 лютого 2023 року заборгованість складала 189 393,83 гривень, а станом на 29 листопада 2023 року заборгованість зменшилась до 24 037,13 гривень.

Таким чином, твердження позивача про погіршення його матеріального становища не доведені ним належними та допустимими доказами під час розгляду справи.

Крім того, згідно позовних вимог позивач фактично просить змінити спосіб стягнення аліментів з частки в розмірі 1/3 частини всіх його доходів на тверду суму 1 416,50 гривень на кожну дитину.

Проте, аналіз наведених правових норм дає підстави для висновку, що за позовом платника аліментів може бути зменшено раніше встановлений розмір аліментів за наявності доведених у судовому порядку підстав, зокрема, зміни матеріального або сімейного стану, погіршення здоров`я, тоді як право вимагати зміни способу присудження аліментів має лише одержувач аліментів.

Відповідач ОСОБА_2 , як одержувач аліментів, не погоджується на зміну способу їх стягнення. Отже, зважаючи на викладене, суд дійшов висновку, що позов задоволенню не підлягає.

Керуючись ст.ст. 12, 81, 82, 141, 259, 264-265, 268, 356 Цивільного процесуального кодексу України, суд

У Х В А Л И В :

Відмовити у задоволенні позовних вимог ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про зменшення розміру аліментів на утримання неповнолітніх дітей.

Повний текст рішення суду виготовлено 19 січня 2024 року.

Апеляційна скарга на рішення суду може бути подана до Дніпровського апеляційного суду тридцяти днів з дня складення повного судового рішення. Учасник справи, якому рішення суду не було вручене у день його проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження, якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.

Відомості про учасників справи:

Позивач - ОСОБА_1 , місце проживання: АДРЕСА_2 , зареєстрований за адресою: АДРЕСА_3 , РНОКПП НОМЕР_4 ;

Відповідач - ОСОБА_2 , місце проживання: АДРЕСА_4 , зареєстрована за адресою: АДРЕСА_5 , РНОКПП НОМЕР_5 .

Суддя О.С. Конопленко