№ 2- 9173
2009 рік
Р І Ш Е Н Н Я
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
07 грудня 2009 року Жовтневий районний суд
м. Дніпропетровська
у складі: головуючого
судді Антонюка О.А.
при секретарі Ткаченко Л.М.
розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Дніпропетровську цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про стягнення аліментів на утримання дружини, -
ВСТАНОВИВ:
ОСОБА_1 27 липня 2009 року звернулася до суду з позовом до відповідача ОСОБА_2 про стягнення аліментів на користь дружини. Позивач у своєму позові та в судовому засіданні посилався на те, що відповідач є батьком неповнолітнього сина ОСОБА_3, ІНФОРМАЦІЯ_1, вона є мамою цієї дитини. Відповідач у вихованні та матеріальному забезпеченні дитини участі не приймає. Вона зараз не працює, доглядає дитину. Матеріально погано забезпечена. Просила стягнути з відповідача ОСОБА_2 на її користь аліменти до досягнення сином трьох років в розмірі 300 грн. щомісячно, задовольнивши позов.
Представник відповідач в судовому засіданні позовні вимоги не визнав, пояснивши, що дійсно відповідач є батьком неповнолітнього ОСОБА_3, з позивачем шлюб розірвано, разом не мешкають, він працює і має на утриманні меншого неповнолітнього брата та непрацездатну матір, немає самостійного доходу, тому надавати матеріальну допомогу дружині не має можливості, він вже виплачує аліменти на утримання неповнолітнього сина за рішенням суду по виконавчому листу. Просив в задоволенні такого позову відмовити.
Вислухавши пояснення позивачки і представника відповідача, оцінивши надані і добуті докази, перевіривши матеріали справи, суд вважає позовні вимоги обґрунтованими та такими, що підлягають задоволенню, за наступних підстав.
Відповідно до ст.11 ЦПК України, суд розглядає цивільні справи не інакше як за зверненнями фізичних чи юридичних осіб, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених ними вимог і на підставі доказів сторін та інших осіб, які беруть участь у справі. Особа, яка бере участь у справі, розпоряджається своїми правами щодо предмета спору на власний розсуд. Згідно ст.10 ЦПК України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставі своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом.
Згідно ст. 60 ЦПК України кожна сторона зобов'язана довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень.
Відповідно до ст. 57 ЦПК України доказами є будь-які фактичні дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин, що обґрунтовують вимоги і заперечення сторін, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи.
Згідно ст. 58 ЦПК України належними є докази, які містять інформацію щодо предмета доказування. Суд не бере до розгляду докази, які не стосуються предмета доказування.
Судом в судовому засіданні встановлено, що сторони ОСОБА_1 і ОСОБА_2 зареєстрували шлюб 07 червня 2008 року. Від цього шлюбу мають неповнолітнього сина ОСОБА_3, ІНФОРМАЦІЯ_2. Сторони разом не мешкають, питання про розірвання шлюбу не ставилось.
На теперішній час позивач ОСОБА_1 мешкає разом зі своїм неповнолітнім сином, займається його вихованням та утриманням, лікуванням. Відповідач на утримання сина регулярну матеріальну допомогу не надає, тому позивач звернулася з позовом до суду і за рішенням суду по виконавчому листу з відповідача утримуються аліменти на неповнолітнього сина.
Згідно ст. 180 Сімейного кодексу України батьки зобов’язані утримувати дитину до досягнення нею повноліття.
На підставі ч. 2 ст. 84 СК України дружина, з якою проживає дитина, має право на утримання від чоловіка – батька дитини до досягнення дитиною трьох років.
Син сторін ОСОБА_3 неповнолітній, свого постійного доходу не має, знаходяться на утриманні своєї матері, яка на теперішній час не працює, має скрутне матеріальне становище, тому суд вважає можливим стягнути з відповідача на користь позивача аліменти на її утримання в розмірі 300 грн. щомісячно до досягнення трьох років неповнолітнім ОСОБА_3, оскільки відповідач від утримання дружини і сина ухиляється, лише надає частково не регулярну матеріальну допомогу позивачу.
Згідно з п. 5 Прикінцевих та перехідних положень ЦПК України до набрання чинності законом, який регулює порядок сплати і розміри судового збору, судовий збір при зверненні до суду сплачується у порядку і розмірах, встановлених законодавством для державного мита.
У відповідності з ч. 3 ст. 88 ЦПК України якщо позивача, на користь якого ухвалено рішення, звільнено від сплати судового збору, він стягується з відповідача в дохід держави пропорційно до задоволеної чи відхиленої частини вимог. Крім того, суд вважає можливим допустити негайне виконання рішення про стягнення аліментів в межах місячного платежу.
ОСОБА_1 згідно з п. 5 ч. 1 ст. 4 Декрету Кабінету Міністрів України «Про державне мито» звільнена від сплати судового збору, тому з відповідача слід також стягнути судовий збір в дохід держави у розмірі 51 гривня, а також витрати на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу в сумі 30 грн..
На підставі викладеного, керуючись ст. 180, ч. 2 ст. 84 Сімейного кодексу України, п.п. «а» п. 1 ст. 3, п. 5 ч. 1 ст. 4 Декрету Кабінету Міністрів України «Про державне мито», ч. 3 ст. 88, ст. ст. 209, 212, 214-215, 218, п. 5 Прикінцевих та перехід них положень ЦПК України, суд –
ВИРІШИВ:
Позовні вимоги задовольнити.
Стягувати з ОСОБА_2, ІНФОРМАЦІЯ_3, уродженця ІНФОРМАЦІЯ_4, аліменти на користь та утримання ОСОБА_1 щомісячно по 300 грн. до досягнення дитиною ОСОБА_3 трьох років, тобто до 23 листопада 2011 року включно, починаючи стягнення з 27 липня 2009 року.
Допустити негайне виконання рішення про стягнення аліментів в межах місячного платежу.
Стягнути з ОСОБА_2 на користь держави судовий збір в сумі 51 грн. і витрати на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу в сумі 30 грн..
Рішення може бути оскаржено в апеляційний суд Дніпропетровської області через Жовтневий районний суд м. Дніпропетровська шляхом подачі заяви про апеляційне оскарження протягом 10 днів з дня проголошення рішення, а апеляційну скаргу на рішення суду може бути подано протягом 20 днів після подання заяви про апеляційне оскарження або в порядку, передбаченому ч. 4 ст. 295 ЦПК України.
Суддя -