Справа № 932/11556/23

Провадження № 2з/932/113/23

У Х В А Л А

про забезпечення позову

28 грудня 2023 року                                                                місто Дніпро

Суддя Бабушкінського районного суду м. Дніпропетровськ Цитульський В.І., розглянувши матеріали заяви позивача Керівника Правобережної окружної прокуратури міста Дніпра в інтересах держави в особі Дніпровської міської радипро забезпечення позову до ОСОБА_1 , третя особа: ОСОБА_2 про витребування нерухомого майна,-

ВСТАНОВИВ:

27 грудня 2023 року позивач звернувся до суду з позовом про витребування у відповідача квартири АДРЕСА_1 загальною площею 55,4 кв.м. (реєстраційний номер об`єкта нерухомого майна 2473623812020).

Разом з позовною заявою надійшла заява про забезпечення позову шляхом заборони відповідачу та суб`єктам державної реєстрації прав (державним реєстраторам, приватним та державним нотаріусам) вчиняти будь-які дії пов`язані з державною реєстрацією речових прав щодо об`єкту нерухомого майна квартири АДРЕСА_1 загальною площею 55,4 кв.м. (реєстраційний номер об`єкта нерухомого майна 2473623812020).

В обґрунтування заяви зазначено, що спірне нерухоме майно є предметом незаконних дій, оскільки ОСОБА_2 не мала права власності на спірну квартиру, а тому і не мала правових підстав для реєстрації вказаного майна на праві власності за собою та подальшого розпорядження вказаним нерухомим майном, у тому числі шляхом передання у іпотеку ОСОБА_1 .

Дослідивши матеріали цивільної справи, заяву про забезпечення позову та додатки до неї, суд приходить до наступного.

Відповідно до ч. 1 ст. 153 ЦПК України, заява про забезпечення позову розглядається судом не пізніше двох днів з дня її надходження без повідомлення учасників справи.

Відповідно до ч. ч. 1, 2 ст.149 ЦПК України, суд за заявою учасника справи має право вжити передбачених статтею 150 цього Кодексу заходів забезпечення позову. Забезпечення позову допускається як до пред`явлення позову, так і на будь-якій стадії розгляду справи, якщо невжиття таких заходів може істотно ускладнити чи унеможливити виконання рішення суду або ефективний захист, або поновлення порушених чи оспорюваних прав або інтересів позивача, за захистом яких він звернувся або має намір звернутися до суду.

Відповідно до пункту 20 постанови №5 Пленуму Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ» від 7 лютого 2014 року «Про судову практику в справах про захист права власності та інших речових прав» зазначено, що з метою забезпечення знаходження майна у володінні відповідача на час судового розгляду позову про право на це майно суд за клопотанням позивача може вжити заходи забезпечення позову (статті 151, 152 ЦПК), наприклад, накласти арешт на майно, заборонити відповідачеві вчиняти певні дії (розпоряджатися і/або користуватися спірним майном), заборонити державному реєстратору прав на нерухоме майно вносити зміни до Державного реєстру речових прав на нерухоме майно, передати спірне майно на зберігання третій особі відповідно до статті 976 ЦК (судовий секвестр).

Згідно з роз`ясненнями п. 4 постанови Пленуму Верховного Суду України №9 від 22.12.2006 року «Про практику застосування судами цивільного процесуального законодавства при розгляді заяв про забезпечення позову» розглядаючи заяву про забезпечення позову, суд (суддя) має пересвідчитися, зокрема, в тому, що між сторонами дійсно виник спір та існує реальна загроза невиконання чи утруднення виконання можливого рішення суду про задоволення позову; з`ясувати обсяг позовних вимог, дані про особу відповідача, а також відповідність виду забезпечення позову, який просить застосувати особа, котра звернулася з такою заявою, позовним вимогам.

Забезпечення позову - це вжиття судом, у провадженні якого знаходиться справа, заходів щодо охорони матеріально-правових інтересів позивача проти несумлінних дій відповідача (який може сховати майно, продати знищити або знецінити його), що гарантує реальне виконання позитивно прийнятого рішення. Забезпечення позову спрямоване, перш за все, проти несумлінних дій відповідача, який за час розгляду справи може приховати майно, продати, знищити чи знецінити його тощо.

Підставою забезпечення позову є обґрунтоване припущення заявника, що невжиття заходів забезпечення може утруднити чи зробити неможливим виконання рішення суду.

Тобто, забезпечення позову по суті - це обмеження прав, свобод та інтересів відповідача або пов`язаних з ним інших осіб з метою забезпечення реалізації в майбутньому актів правосуддя і задоволених вимог позивача (заявника). Зазначені обмеження встановлюються ухвалою суду, вони діють до заміни судом виду забезпечення позову або скасування заходів забезпечення позову.

Заходи забезпечення позову мають бути співмірними із заявленими позивачем вимогами.

Співмірність передбачає співвідношення судом негативних наслідків від вжиття заходів до забезпечення позову з тими негативними наслідками, які можуть настати в результаті невжиття цих заходів, з урахуванням відповідності права чи законного інтересу, за захистом яких заявник звертається до суду, вартості майна, на яке він заявляє клопотання накласти арешт, чи майнових наслідків заборони відповідачу здійснювати певні дії.

При цьому цивільний процесуальний закон не зобов`язує суд при розгляді питань про забезпечення позову перевіряти обставини, які мають значення для справи, а лише запобігає ситуації, при якій може бути утруднено чи стане неможливим виконання рішення у разі задоволення позову. Види забезпечення позову застосовуються для того, щоб гарантувати виконання можливого рішення суду, а таке рішення може бути ухвалено тільки відповідно до заявлених позовних вимог.

З наведеного вбачається, що умовою застосування заходів забезпечення позову є достатньо обґрунтоване припущення, що невжиття таких заходів може утруднити або унеможливити виконання рішення по суті позовних вимог.

Предметом позову в даній справі є квартира АДРЕСА_1 загальною площею 55,4 кв.м. (реєстраційний номер об`єкта нерухомого майна 2473623812020).

Вказані позивачем обставини вказують на те, що існує очевидна небезпека заподіяння шкоди правам, свободам та інтересам територіальної громади і для їх відновлення необхідно буде докласти значних зусиль. У разі передачі майнових прав на спірне майно іншій особі, виникає очевидна небезпека заподіяння шкоди позивачу до ухвалення рішення в цивільній справі, для відновлення яких необхідно буде докласти значних зусиль та витрат.

Викладені обставини, враховуючи положення ст.151 ЦПК України, є достатніми для обґрунтованого припущення позивача, що невжиття заходів забезпечення може утруднити чи зробити неможливим виконання рішення суду у разі його задоволення.

При цьому варто врахувати, що підтвердити за допомогою реально існуючих доказів подію, яка ймовірно настане або може настати в майбутньому, фактично неможливо, а тому наявність чи відсутність підстав для забезпечення позову оцінюються судом в залежності від кожного конкретного випадку, з урахуванням фактичних обставин справи і змісту позовних вимог.

З метою охорони матеріально-правових інтересів позивача проти несумлінних дій відповідача, суд вважає необхідним вжити заходи забезпечення позову шляхом заборони вчинення реєстраційних дій щодо спірного майна.

Керуючись ст.149-153, 157, 353-355 ЦПК України, суд,-

У Х В А Л И В:

Заяву позивача Керівника Правобережної окружної прокуратури міста Дніпра в інтересах держави в особі Дніпровської міської радипро забезпечення позову – задовільнити.

Заборонити ОСОБА_1 та суб`єктам державної реєстрації прав (державним реєстраторам, приватним та державним нотаріусам) вчиняти будь-які дії пов`язані з державною реєстрацією речових прав щодо об`єкту нерухомого майна квартири АДРЕСА_1 загальною площею 55,4 кв.м. (реєстраційний номер об`єкта нерухомого майна 2473623812020).

Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання суддею. Ухвала може бути оскаржена до Дніпровського апеляційного суду шляхом подання через Бабушкінський районний суд м. Дніпропетровська апеляційної скарги протягом 15 днів, починаючи з наступного за днем вручення її копії.

Ухвала суду складена і підписана 28 грудня 2023 року.

Суддя В.І. Цитульський